CC BY
772. Rafales-Lamarck EE, Nikolaev VG Some methods of planning and mathematical analysis of biological experiments. - Kiev: Naukova Dumka, 1971.-283 p.
Робота надшшла в редакщю 28.08.2018 року. Рекомендована до друку на заидант редакцшно1 колеги пiсля рецензування
УДК 616.89-008.441.13/.33-06:616.45-001.1/3:355 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1450526
В. Л. Наумов
1НДИВ1ДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 В1ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ1В З РОЗЛАДАМИ АДАПТАЦП, ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ТА ПОСТСТРЕСОВИМИ РОЗЛАДАМИ ОСОБИСТОСТ1
КУ «1нститут неврологи, психiатрii, наркологii НАМН Укра1ни», м. Ки1в
Summary. Naumov Valery. INDIVIDUAL-PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF MILITARY SERVICEMEN WITH ADAPTATION DISORDERS, POSTTRAUMATIC STRESS DISORDER AND POST-STRESS PERSONAL DISORDERS. - the Communal Institution "Institute of Neurology, Psychiatry, Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kiev; e-mail: [email protected]. The author's own results of psychodiagnostic study of the individual psychological peculiarities of ATO paticipants with adaptation disorders (AD), posttraumatic stress disorder (PTSD), and post-stress personality disorder (PSD) are given. The study was conducted during 2014-2018 on the basis of the National Military Medical Clinical Center "The Main Military Clinical Hospital" of the Ministry of Defense of Ukraine. A comprehensive survey of military personnel (n=201), male, aged 21-56 y.o. was made. The diagnosis of RA, PTSD and PSD were verified. When choosing the methods of research, it was taken into account that participation in combat operations in the ATO zone has a negative psychological effect on a serviceman at various levels: somatic, psychological and social aand depends on the length of stay in the zone of military actions. In accordance with this, a psychodiagnostic toolkit was chosen, which allowed to identify some individual psychological features in each groups of patients. In order to identify markers for providing medical and psychological assistance and develop algorithms for accompanying and treating these individuals in future, the author highlights the characteristics of each of the groups under study.
Key words: stress, serviceman, adaptation disorders, post-traumatic stress disorder, poststress personality disorder, ATO participant.
Реферат. Наумов В. Л. ИНДИВИДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ С РАССТРОЙСТВАМИ АДАПТАЦИИ, ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИМ СТРЕССОВЫМ РАССТРОЙСТВОЙМ И ПОСТСТРЕСОВЫМИ РАССТРОЙСТВАМИ ЛИЧНОСТИ. В данной работе автор предоставляет результаты собственного психодиагностического исследования индивидуально-психологических особенностей пациентов с расстройствами адаптации (РА), посттравматическим стрессовым расстройством (ПТСР) и постстресовым расстройством личности (ПРО) у участников АТО. Исследование проходило в течение 2014-2018 годов на базе Национального военно-медицинского клинического центра «Главный военный клинический госпиталь» Министерства обороны Украины было проведено комплексное обследование военнослужащих с установленным диагнозом РА,
© Наумов В. Л.
ПТСР и ПРО. Выборка состояла из 201 человека, мужского пола в возрасте от 21 до 56 лет. При выборе методов исследования автором было учтено, что участие в боевых действиях в зоне АТО в зависимости от срока пребывания оказывает негативное психологическое влияние на военнослужащих на различных уровнях: соматическом, психологическом и социальном. В соответствие с этим, был избран психодиагностические инструментарий, который позволил выделить некоторые индивидуально-психологических особенностей в каждой из указанных групп пациентов. С целью выявления маркеров для оказания медико-психологической помощи и для разработки алгоритмов сопровождения и лечения данных лиц в будущем, автор в данной работе выделяет особенности каждой из групп исследования.
Ключевые слова: стресс, военнослужащий, боевые действия, расстройства адаптации, посттравматическое стрессовое расстройство, постстресовое расстройство личности, участники АТО.
Реферат. Наумов В. Л. 1НДИВ1ДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЦГО З РОЗЛАДАМИ АДАПТАЦП, ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ ТА ПОСТСТРЕСОВИМИ РОЗЛАДАМИ ОСОБИСТОСТ1. В данш робот автор надае результати власного дослщження iндивiдуально-психологiчних особливостей пащенпв з розладами адаптацй (РА), посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та постстресовим розладом особистосп (ПРО) у учаснишв АТО. Дослщження проходило протягом 2014-2018 рошв, на базi Нащонального вшськово-медичного клiнiчного центру «Головний вшськовий клiнiчний гостталь» Мiнiстерства оборони Укра1ни. Було проведено комплексне обстеження вшськовослужбовщв зi встановленим дiагнозом РА, ПТСР та ПРО у шлькосп 201 особа, чоловiчоí статi вiком вщ 21 до 56 рок1в. При виборi методiв дослiдження було враховано, що участь у бойових дiях в зонi АТО в залежносп вiд строку перебування чинить негативний психолопчний влив на вiйськовослужбовцiв на рiзних рiвнях: соматичному, психологiчному та сощальному. Вiдповiдно було обрано психодiагностичний iнструментарiй для виявлення iндивiдуально-психологiчних особливостей в кожнш iз зазначених груп. З метою виявлення маркерiв надання медико-психолопчно! допомоги та розробка алгоритшв супроводу та лiкування даних оаб у майбутньому в роботi тдкреслено особливостi кожно! iз груп дослщження.
Ключовi слова: стрес, бойовi ди, розлади адаптацй, посттравматичний стресовий розлад та постстресовий розлад особистостi, учасники АТО
Актуальнiсть. Останнiм, часом, швидкоплиншсть, iнтенсивнiсть та напруженiсть подiй як вiдбуваються на Сходi УкраТни, призводить до травмування значно! кiлькостi вшськовослужбовщв, яш отримують бойовi фiзичнi i психiчнi травми перебуваючи, тривалий час на полi бою [1, 2, 5, 7]. Осшльки у весь час перебування на територп бойових дш психiка вiйськових знаходиться на меж1 допустимих навантажень, íí виснаження призводить до зниження ефективностi дiяльностi в екстремальних умовах збройного протистояння, а обсяги наявностi психiчних розладiв набувають загрозливих масштаби. Прояви у вшськовослужбовщв збройних сил УкраТни (ЗСУ) негативних психiчних станiв, бойово! психiчноí травми (БПТ) в формi гостро! реакцп на стрес, посттравматичних стресових розладiв (ПТСР), розладiв фiзичного та психiчного здоров'я, хронiчних психопатологiчних змш особистостi, сощально! дезадаптацп, асоцiальноí поведшки в силу !х соцiально-економiчних наслщшв для краТни вимагають нев1дкладного введення i активного використання ефективних профшактичних, реабiлiтацiйних та прогностичних заходiв[4, 6, 8].
Мета. Виявлення основних шдивщуально-психолопчних особливостей вшськовослужбовщв з розладами адаптацй' (РА), посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та постстресовим розладом особистосп (ПРО) у учаснишв АТО.
Методи дослвдження: контент-аналiз теоретичних та емтричних дослщжень сучасностi щодо розладiв адаптацй, психiчних розладiв, посттравматичних стресових розладiв, бойового стресу, постстресових розладiв особистостi та шших психопатологiчних порушень у вшськовослужбовщв. Психодiагностичнi методи: «Опитувальник для скриншгу
посттравматичного стресового розладу», Опитувальник Леонгарда-Шмiшека для визначення акцентуацiй характеру, Шкали оцшки тяжкостi впливу травматично! поди (Impact of Event Scale-Revised, IOES-R), Методика дiагностики рiвня соцiальноi фрустрованостi Л.1. Вассермана у модифiкацii В.В. Бойка, Опитувальника для оцшки виразносп психопатолопчно! симптоматики SCL-90-R [3, 4, 6, 8].
Матерiали дослiдження. В ходi роботи протягом 2014-2018 рок1в, на базi Нацiонального вiйськово-медичного клiнiчного центру «Головний вiйськовий клiнiчний госпiталь» Мшстерства оборони Украши було проведено комплексне обстеження вiйськовослужбовцiв зi встановленим дiагнозом розлади адаптацii (РА), посттравматичний психiчний розлад (ПТСР) та постстресовий розлад особистостi (ПРО). Всього було обстежено 219 оаб чоловiчоi статi вжом ввд 21 до 56 рошв, з них 18 осiб не було враховано у дослщженш зпдно критерiiв включення/виключення. Всi обстеженi (201 особа) були роздшеш на три групи в залежностi вiд встановленого дiагнозу: 78 осiб iз РА склали першу групу дослiджених - ОГ1; 64 особо в яких виявлено ПТСР склали другу групу - ОГ2; 59 осiб яш мали ПРО склали третю групу дослщжених - ОГ3.
Викладення основного матерiалу. Завдяки проведеному первiчному експрес тесту за Унiфiкованим клiнiчним протоколом первинно^ вторинно! (спецiалiзованоi) та третенно^' (високоспецiалiзованоl) медичноi допомоги (УКПМД) «Реакщя на важкий стрес та розлади адаптацп», затвердженого наказом Мiнiстерства охорони здоров'я Украши 23.02.2016 № 121 було опитано 219 оаб з них за результатами первино! експрес дiагностики «Опитувальник для скриншгу посттравматичного стресового розладу» було сформовано групу для подальшого дослщження у шлькосп 201 особа, як1 склали 100% вибiрки.
З метою визначення iндивiдуально-психологiчних характеристик осi, як1 склали вибiрку нашого дослiдження, ми обрали тест-опитувальник К. Леонгарда i Г. Шшшека -«Методика вивчення акцентуацiй особистосп К. Леонгарда», який дозволив дiагностувати особливостi акцентуацiй характеру i темпераменту УБД в зонi АТО результати дослщження детально подано в таб. 1.
Таблиця 1
Результати дослщження проявiв акцентуацiй характеру i темпераменту (n,%)
Шкала ОГ1 (n=78) ОГ2 (n=64) ОГ3 (n=59)
n % n % n %
Демонстративний тип 4 5,13 3 4,69 3 5,08
Педантичний тип 3 3,85 12 18,75 3 5,08
Застрягаючий тип 10 12,82 5 7,81 15 25,42
Збудливий тип 7 8,97 19 29,69 5 8,47
Ппертимний тип 3 3,85 4 6,25 2 3,39
Дисггашчний тип 18 23,08 5 7,81 8 13,56
Тривожно-боязливий 23 29,49 4 6,25 7 11,86
Циклотимiчний тип 5 6,41 7 10,94 12 20,34
Афективно-екзальтований 3 3,85 3 4,69 3 5,08
Эмотивний тип 2 2,56 2 3,13 1 1,69
Проаналiзувавши отримаш даннi за даною методикою можливо зазначити наступнi бiльш характернi акцентуацп характеру та темпераменту для групи ОГ1 (опишемо лише по п'ять найбшьш характерних): 1) тривожно-боязливий тип - 29,49 % опитаних; 2) дистгашчний тип - 23,08 % опитаних; 3) застрягаючий тип - 12,82 % опитаних; 4) збудливий тип - 8,97 % опитаних; 5) циклотимiчний тип - 6,41 % опитаних. Для групи ОГ2 найбшьш характерними акцентуащями характеру та темпераменту виявлено: 1) збудливий тип - 26,69 % опитаних; 2) педантичний тип - 18,75 % опитаних; 3) циклотимiчний тип -10,94 % опитаних; 4) дистгашчний тип - 7,81 % опитаних; 5) застрягаючий тип - 7,81 % опитаних. Для оаб з групи ОГ3 найбшьш характерними типами акцентуацш виявлено: 1) застрягаючий тип - 25,42 % опитаних; 2) циклотимiчний тип - 20,34 % опитаних; 3) дистгашчний тип - 13,56 % опитаних; 4) тривожно-боязливий тип - 11,86 % опитаних; 5) збудливий тип - 8,47 % опитаних.
З метою визначення ступеню впливу травматично! поди нами використана Шкала ощнки впливу травматично! поди (англ. Impact of Event Scale, скор. IES-R) спрямована на виявлення симптомiв посттравматичного стресового розладу i оцiнку ступеня !х вираженостi (таб. 2)
Таблиця 2.
Оцiнка ступня впливу травматично! поди у вшськових (n, %)_
Назва субшкал ОГ1 (n=78) ОГ2 (n=64) ОГ3 (n=59)
N % n % n %
Вторгнення 23 29,49 34 53,13 12 20,34
Уникнення 38 48,72 18 28,13 19 32,2
Збудливють 17 21,79 12 18,75 28 47,46
Проаналiзувавши отриманi даннi, слш зазначити хоча для bcíx учаснишв БД характерш bcí види реакцш на травмуючи подii пережитi в зош АТО, однак встановлено, що особи з РА бiльш схильш до реакцiй уникнення (ОГ1 - 48,72 % опитаних) шж до вторгнення (ОГ1 - 29,49 % опитаних) та збудливосп (ОГ1 - 21,79 % опитаних). При встановленому дiагнозi ПТСР реакщя вторгнення (ОГ2 - 53,13 % опитаних) бшьш характерна шж уникнення (ОГ2 - 28,13 %) та збудливкть (ОГ2 - 18,75 %). Збудливкть бшьш характерна для оаб з вираженими симптомами ПРО (ОГ3 - 47,46 % опитаних) шж уникнення (ОГ3 - 32,20 % опитаних) та вторгнення (ОГ3 - 20,34 % опитаних).
На наступному етат виявлення iндивiдуально-психологiчних характеристик дослщжувальних, ми зосередились, на бшьш детальному дослщженш рiвня фрустрацп, обравши методику дiагностики рiвня соцiальноi фрустрованостi Л.1. Вассермана у модифжацп В.В. Бойка (Малк1н-Пих 1.Г., 2005) ( таб. 3)
Таблиця 3
Результати дослщження рiвня сощально! фрустрацп' (n, %)_
Рiвень соцiально! фрустрацп ОГ1 (n=78) ОГ2 (n=64) ОГ3 (n=59)
n % n % n %
дуже високий рiвень фрустрацп' 28 35,9 14 21,88 15 25,42
пiдвищений рiвень фрустрацп 21 26,92 23 35,94 22 37,29
помiрний рiвень фрустрацп 17 21,79 12 18,75 11 18,64
невизначений рiвень фрустрацп' 9 11,54 10 15,63 8 13,56
знижений рiвень фрустрацп 3 3,85 4 6,25 2 3,39
дуже низький рiвень 0 0 1 1,56 1 1,69
вiдсутнiсть (майже вшсутшсть) фрустрацп 0 0 0 0 0 0
Проаналiзувавши отриманi даннi можливо зазначити, що ва дослiджувальнi групи здебiльшого демонструють пiдвищений та дуже високий рiвень фрустрацii, (ОГ1 - 35,90 %, ОГ2 - 21,88 %, ОГ3 - 25,42 % за шкалою дуже високий рiвень соцiальноi фрустрацп, та за шкалою шдвищений рiвень: ОГ1 - 26,92 %, ОГ2 - 35,94 %, ОГ3 - 37,29 5 вадповадно) тобто майже 60 % опитаних в кожнш iз дослiджувальних груп гостро вщчувають психiчну напругу, обумовлену незадоволенiстю своiх досягнень i своiм положенням в сощально заданих ieрархiях.
Для визначення психопатолопчно!' симптоматики, нами було використано, опитувальник для ощнки виразностi психопатологiчноi симптоматики SCL-90-R (шкала Derogatis), що надало змогу вiдокремити наступнi iндивiдуально-психологiчнi характеристики осiб з БПТ: соматизацп, мiжособистiсноi депресii, ворожостi, фобiчноi' тривожносп, параношальних тенденцiй, психотизму; а також визначити за узагальненими шкалами другого порядку, загальний iндекс тяжкостi симптомiв, iндекс наявного симптоматичного дистресу та загальш показники (таб. 4)
Таблиця 4.
Результати дослвдження основних симптоматичних розладiв у вiйськовослужбовцiв (n, %)
Шкали ОГ1 (n=78) ОГ2 (n=64) ОГ3 (n=59)
n % n % n %
Соматизацiя - Somatization (SOM) 6 7,69 4 6,25 4 6,78
Обсесившсть- при пстр больше компульсивнiсть - Obsessive-Compulsive (О-С) 5 6,41 6 9,38 3 5,08
Мiжособистiсна сензитившсть -Interpersonal Sensitivity (INT) 6 7,69 10 15,63 5 8,47
Депреая - Depression (DEP) 7 8,97 11 17,19 4 6,78
Тривожнiсть - Anxiety (ANX) 20 25,64 7 10,94 9 15,25
Ворожкть - Hostility (HOS) 7 8,97 15 23,44 8 13,56
Фобiчнa тривожнiсть - Phobic Anxiety (PHOB) 16 20,51 4 6,25 4 6,78
Паранояльш тенденцii - Paranoid Ideation (PAR) 6 7,69 4 6,25 16 27,12
Психотизм - Psychoticism (PSY) 5 6,41 3 4,69 6 10,17
За результатами дослщження встановлено, що особи з РА характеризуються тривожшстю (ОГ1 - 25,64 % опитаних), фобiчною тривожнiстю (ОГ1 - 20,51 % опитаних), ворожютю (ОГ1 - 8,97 % опитаних), а деяш демонструють депресивнiсть (ОГ1 - 8,97 % опитаних). Група оаб з ПТСР характеризуеться ворож1стю (ОГ2 - 23,44 % опитаних), депресившстю (ОГ2 - 17,19 % опитаних), мiжособистiсною сензитившстю (ОГ2 - 15,63 % опитаних), обсесивно-компульсивним розладом (ОГ2 - 9,38 % опитаних). Група оаб з дiaгнозом ПРО виражае наступш iндивiдуально-психологiчнi особливостi: паранояльнi тенденцп (ОГ3 - 27,12 % опитаних), тривожшсть (ОГ3 - 15,25 % опитаних), ворожють (ОГ3 - 13,56 % опитаних) та психотизм (ОГ3 - 10,17 % опитаних) школи й мiжособистiсну сенситившсть (ОГ3 - 8,47 % опитаних).
Висновки. Проaнaлiзувaвши отримаш дaннi за результатами психодiaгностичного дослщження вiйськовослужбовцiв з РА, ПТСР та ПРО можливо вiдокремити нaступнi iндивiдуaльно-психологiчнi характеристики.
Вiйськовослужбовцi з дiaгнозом РА характеризуються: схильшстю до стрaхiв, боязливютю та лякливiстю, зниженим фоном настрою, песимiзмом, фiксaцiею тiньових сторiн життя, зaгaльмовaнiстю, нaдмiрною стiйкiстю афекту, тдвищеною iмпульсивнiстю, ослаблениям контролю над потягами i спонуканнями, частими змiнaми гiпертимiчних i дистимiчних фаз та схильш до депресивного реагування. Для них бшьш характерна спрямовaнiсть на уникнення всього, що могло б нагадати про те, що трапилось, схильш замикатись у собi не розмовляти ш з ким про пережил под!!, вони намагаються не думати про те що пережили в зон! АТО, спрямовують свою поведшку на витiснення травмуючо! под!! i намагаються випснити з пaм'ятi травмуючи переживання, не дозволяють со6! засмучуватись. 1х здебiльшого переслiдуе ввдчуття того, що всього того, що сталось з ним в АТО начебто не було нaспрaвдi або все, що тод! вщбувалося, було нереальним. За результатами дослщження р!вня сощально! фрустрaцi! встановлено, що пaцiенти з РА демонструють тдвищений та дуже високий рiвень соцiaльно! фрустрaцi!. Основними симптоматичними розладами в дaнiй груш вшськовослужбовщв можливо визнати: нервознiсть, напруга i тремтiння, а також напади пашки i ввдчуття насильства, нав'язливють почуття небезпеки, побоювання i страху, а також деяш соматичш кореляти тривожносп. Виявляеться стiйкa реaкцiя страху на певних людей, мюця, об'екти або ситуацп, яка характеризуеться як iррaцiонaльнaльнa i неадекватна по вщношенню до стимулу, що веде до поведшки уникнення, аж до ступеню фо6!чносп (aгорaфобi!). Для дано! групи оаб характерна також aгресiя, драпвливють, гшв i обурення.
Пaцiентiв !з встановленим дiaгнозом ПТСР у УБД за виявленими особливостями
акцентуацш характеру та темпераменту можливо охарактеризувати наступним чином: тдвищеною iмпульсивнiстю, ослаблениям контролю над потягами i спонуканнями при цьому демонструють педантизм, рипдшсть та iнертнiсть психiчних процесiв, нездатшсть до витiснения травмуючих переживань, мають виражену схильнiсть до депресивного реагування, фiксуються на тiньових сторонах життя, а також проявляю надмiрну стшшсть афективних станiв. Вони найбiльш схильш заново переживати все, що сталося при будь-якому нагадуваннi про травматичному подш (ситуацii) з високим ступенем iнтенсивностi, бiльш зосередженi на тому, що трапилося, не можуть вiдволiктися i перемкнутися на шше. Окремi картини подiй, що вшбулися можуть раптово виникати у свшомосп особистостi як би проти 1'х волi супроводжуючись при цьому нестерпно важкими переживаннями, пов'язаними з пею ситуацieю. Вiйськовослужбовцi iз дiагнозом ПТСР характеризуются дуже високим рiвнем сощально1' фрустрацп, на вiдмiну груп з РА та ПРО де здебшьшого переважае високий рiвень соцiальноi фрустрацп'.
До iндивiдуально-психологiчних характеристик осiб з проявами ПТСР за результатами дослщження в першу чергу слiд вшнести агресiю, дратiвливiсть, гнiвливiсть i обурення, а також вони демонструють ознаки клiнiчноi депресивностi з симптомами дисфорп i афекту, так1 як: вшсутшсть iнтересу до життя, недостатня мотиващя i втрата житгево1' енергii. Крiм того, демонструються яскравi прояви почуття безнадii, думки про сущид й iншi когнiтивнi i соматичнi кореляти депресп. Здатнiсть до самокритики посилюе почуття особистiсноi неадекватностi i неповноцшносп, самоосудження, що призводить до виникнення почуття неспокою i спричиняе поминий дискомфорт в процесi мiжособистiсноi взаемодп. Крiм того, опитанi з високими показниками по шкалi «Шжособиспсна сенситившсть» повiдомляють про загострене почуття усвшомлення власного «Я» i негативних очшуваннях щодо мiжособистiсноi' взаемодii у будь-яких комунiкацiях з iншими людьми. Все часпше з'являються думки, дп стають бiльш iмпульсивними та переживаються iндивiдом як безперервнi, нездоланнi i чуж1 «Я».
Вiйськовослужбовцiв iз встановленим дiагнозом ПРО за результатами психодiагностичного дослщження можливо охарактеризувати як осiб, що схильш демонструвати надмiрну стiйкiсть афективних сташв i маячних реакцiй, при цьому найчаспшими реакцiями е схильшстю до депресивного реагування на навколишш подii, мають схильнiсть i до розладiв настрою, демонструють високий рiвень тривожностi, сильно розвинений «комплекс неповноцшносп» - як пiдтверджения занижено!' самооцшки, а також схильнiсть й до «вибуху» емоцiй, як засобу перюдично1' розрядки нервово1' системи. Також при проявах ПРО вiйськовослужбовцi все часпше демонструють збудження. Тенденцiя вiдчувати неприемш фiзичнi вiдчутгя (пiтливiсть, порушення дихання, нудоту, збiльшения частоти пульсу тощо) набувае обертiв при будь-яких ситуащях як1 чимось нагадують про травмуючи подii. Дратiвливiсть, внутрiшия напруженiсть, труднощi при необхiдностi зосередити увагу на чому-небудь, насторожешсть, очiкувания, що трапиться щось погане все частi !х переслiдуе. Схильнiсть дiяти або вщчувати себе так, як нiбито все ще перебуваеш в тiй травмуючи ситуаци. Дослiджувальнi дано1' групи здебшьшого демонструють дуже високий рiвень та тдвищений рiвень соцiальноi фрустрацii, тобто майже 60 % опитаних дано1' групи гостро вiдчувають психiчну напругу, обумовлену незадоволенiстю сво!х досягнень i сво1'м положенням в соцiально заданих iерархiях.
Для осiб з ПРО бшьш характерна паранояльна поведiнка, як вид порушень мислення. Кардинальнi характеристики проективних думок, ворожостi, пiдозрiлостi, пихатосп, страху втрати незалежностi, iлюзii розглядаються як основнi ознаки паранояльного розладу, аж до негативного афективного стану злосп на фонi приступу агресп, дратiвливостi, гнiву й неймовiрного обурення. До складу пункпв входять ва три ознаки, що вiдображають ва цi переживання сприяють формуванню нервозносп, викликаючи напругу i тремтiния, аж до нападiв панiки. 1нколи у них з'являеться вщчуття насильства, нав'язливосп почуття небезпеки, побоювання i страху аж до негативних очшувань щодо мiжособистiсноi взаемодii у будь-яких комушкащях з iншими людьми.
Вiдокремлени iндивiдуально-психологiчнi особливостi пацiентiв з РА, ПТСР та ПРО лише частка, на далi плануеться дослiдити вираженiсть симптомiв постстресових порушень; визначити домiнуючi копiнг-стресовi поведiнковi стратегiй та дослiдити рiвнi тривоги та депресii з метою розробки комплексних програм медико-психологiчного супроводу та реабiлiтацii УБ, а також для розробки прогностичних заходiв та профшактики наслiдкiв
БПТ.
Лiтературa:
1. Аймедов К.В., Асеева Ю.О., Толмачов О.А. Сучасна дiaгностичнa концепцiя посттравматичного стресового розладу // Архiв психiaтрii., 2016. Т. 22, № 2. С. 128-129
2. Блшов О.А. Вплив стрес-фaкторiв дiяльностi на вiйськовослужбовцiв // Вiсник НАОУ. Кшв. Мiленiум, 2006. Вип. 2. С. 118-124.
3. Вассерман Л.1., 1овлев Б.В., Беребiн М.А. Методика для диагностики уровня социальной фрустрированности и её практическое применение: методические рекомендации // Санкт-Петербург. 2004. 28 с.
4. Волошин П.В., Марута Н.О., Шестопалова Л.Ф., Лшський 1.В., ПШдкоритов В.С., Лшатов I.I., Бучок Ю.С., Заворотний В.1. Диагностика, терaпiя та профшактика медико-психологiчних нaслiдкiв бойових дш в сучасних умовах: методичш рекомендацп // Харкав, ДУ «1нститут неврологи психiaтрii' та наркологи НАМН Украши», 2014. 80 с.
5. Друзь О.В., Черненко 1.О. Напрямки медико-психологiчноi' профiлaктики постстресових психiчних розлaдiв у учасник1в локальних бойових дш // Украшський вiсник психоневрологи. 2017. Т. 25. Вип. 1 (90). С. 45-48.
6. Марута Н.А. Особенности диагностики и терапии тревожных расстройств невротического и органического генеза // Украшський вюник психоневрологи. 2013. Т. 21. Вип. 1 (74). С. 75-82.
7. Соцiaльно-стресовi розлади (клшжа, даагностика, профшактика) : колективна моногрaфiя тд ред. Волошин П.В., Марута Н.О., Аймедов К.В. // Харшв: Видавець Строков Д.В., 2016. 335 с.
8. Хаустова Е.А. Современные представления о диагностике и терапии тревожных расстройств // Международный неврологический журнал. 2012. № 2. С. 33-37.
References:
1. Aymedov K.V., Asyeyeva YU.O., Tolmachov O.A. Suchasna diahnostychna kontseptsiya posttravmatychnoho stresovoho rozladu // Arkhiv psykhiatriyi., 2016. T. 22, № 2. S. 128-129
2. Blinov O.A. Vplyv stres-faktoriv diyal'nosti na viys'kovosluzhbovtsiv // Visnyk NAOU. Kyyiv. Milenium, 2006. Vyp. 2. S. 118-124.
3. Vasserman L.i., iovlev B.V., Berebin M.A. Metodika dlya diagnostiki urovnya sotsial'noy frustrirovannosti i yeyo prakticheskoye primeneniye: metodicheskiye rekomendatsii // Sankt-Peterburg. 2004. 28 s.
4. Voloshyn P.V., Maruta N.O., Shestopalova L.F., Lins'kyy I.V., Pidkorytov V.S., Lipatov I.I., Buchok YU.S., Zavorotnyy V.I. Diahnostyka, terapiya ta profilaktyka medyko-psykholohichnykh naslidkiv boyovykh diy v suchasnykh umovakh: metodychni rekomendatsiyi // Kharkiv, DU «Instytut nevrolohiyi psykhiatriyi ta narkolohiyi NAMN Ukrayiny», 2014. 80 s.
5. Druz' O.V., Chernenko I.O. Napryamky medyko-psykholohichnoyi profilaktyky post-stresovykh psykhichnykh rozladiv u uchasnykiv lokal'nykh boyovykh diy // Ukrayins'kyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2017. T. 25. Vyp. 1 (90). S. 45-48.
6. Maruta N.A. Osobennosty dyahnostyky y terapyy trevozhnykh rasstroystv nevrotycheskoho y orhanycheskoho heneza // Ukrayins'kyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2013. T. 21. Vyp. 1 (74). S. 75-82.
7. Sotsial'no-stresovi rozlady (klinika, diahnostyka, profilaktyka) : kolektyvna monohrafiya pid red. Voloshyn P.V., Maruta N.O., Aymedov K.V. // Kharkiv: Vydavets' Strokov D.V., 2016. 335 s.
8. Khaustova Ye.A. Sovremennyye predstavleniya o diagnostike i terapii trevozhnykh rasstroystv // Mezhdunarodnyy nevrologicheskiy zhurnal. 2012. № 2. S. 33-37.
Робота надшшла в редaкцiю 05.09.2018 року.
Рекомендована до друку на заидант редaкцiйноi колеги пiсля рецензування
