CC BY
36
Практические рекомендации
Practical Recommendations
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 614.2: 614.88-083.98:323
КОЧ1НI.B.1, ГОРПЕНКО C.B.2, ТРОШИН АО.1, КУРОЧКА В.Л.1
1ДУ«Запор'зька медична академ'я пслядипломно! осв'пи Мнстерства охорони здоров'я Укра'/ни», кафедра цив1льного захисту та медицини катастроф, кафедра соцюльно! медицини, орган1зацн i управлння охороною здоров'я та медико-соцюльно!експертизи 2ВАТ«Аптека низькихцн», м. Запоржжя
д1яльнють л1кувально-проф1лактичних УСТАНОВ i оргаызашя заход1в щодо забезпечення безпеки
при ЗАГРОЗАХ ТЕРОРИСТИЧнИХ AKTiB
Резюме. Оргатзащя дiяльностiлжувально-профыактичнихустанов (ЛПУ) вумовах терористичног'ак-mueHocmi (ТА) вимагаерозробки та впровадження комплексу 3axodie щодо забезпечення безпеки установи, персоналу та хворих. Проведено наукове узагальнення законодавчо'1' та нормативно-правово'1' бази Украти про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом та медико-соцально'1 тформаци про д1яль-тсть формувань та установ Служби медицини катастроф та швидког медично'1 допомоги Украти. Подготовка персоналу лжувально-профыактичних установ дороботи в умовах терористично'1 aктивностi проводиться шляхом реалЬзацп спещально'( навчально'1 програми. При терористичнш небезпец залуча-ються до чергувань посaдовi особи з числа адмшктраци лжувально-профыактичнихустанов та провiднi фaхiвцi, як надияються спещальними обов'язками, а черговий лжар використовуе зaздaлегiдь тдготов-лений алгоритм дш. Даеться орiентовний склад медичних формувань лжувально-профыактичнихустанов — лжарсько-сестринських бригад для роботи в зош терористичного акту i бригад спецiaлiзовaноiмедично'1 допомоги для оргaнiзaцii та надання квaлiфiковaноi i спецiaлiзовaноi екстреноiмедично'1' допомоги в стaцiонaрi. Покращення дiяльностi ЛПУ при ТА потребуе виконання комплексних науково-до^дних робт, розробки спецiaлiзовaного автоматизованогоробочогомкця медичного пращвника, використання високих тформацшних технологш (hightechnolodgy, hi-tech) i можливостей електронно'1'мобыьно'1'медицини (emHealth).
Ключовi слова: терористичний акт, лжувально-профыактична установа, екстрена медична допомога, медичш формування, служба медицини катастроф.
Вступ
За останш десятилитя в Украш та свт вщбу-лися радикальш полггичш та соцiально-економiчнi змши, яю вимагають принципово нових пiдходiв до розробки i виршення питань з оргашзацп комплексних заходiв, що спрямоваш на ефективну реалiза-цго державно! полггики у сферi захисту л^валь-но-профшактичних установ (ЛПУ), медичного та немедичного персоналу, хворих вщ впливу факторiв терористичних акпв (ТА) й оперативного реагуван-ня на них. Проан^зувавши стан розвитку внутрш-ньополггично! ситуацп в Укра!ш, Рада нащонально! безпеки i оборони Украши вщзначае, що останшм часом надзвичайно серйозною проблемою стае пщ-вищення рiвня терористично! загрози в Украш [11, 12]. Пд тероризмом розумiеться соцiальне явище, що засноване на використанш або загрозi використання насильства, у виглад терористичного акту з метою посилення атмосфери страху i безвиходi в суспiльствi для досягнення цшей суб'ектiв терористично! дiяльностi. Радикально налаштованi сили
намагаються використовувати труднощi, пов'язанi з накопиченням багатьох нерозв'язаних сощально-економiчних проблем в Украш. Прояви тероризму завдають значно! шкоди життю та здоров'ю грома-дян, нiвелюють заходи керiвництва держави, спря-мованi на розвиток i модернiзацiю краши i суспшь-ства [14]. Правову основу боротьби з тероризмом становлять мiжнароднi й украшсью законодавчi та нормативно-правовi акти [3, 11, 12]. Вiдповiдно до Закону Украши «Про екстрену медичну допомогу» вщ 05.07.2012 № 5081-VI, в систему екстрено! ме-дично! допомоги (ЕМД) входить сукупнiсть установ, оргашв управлiння, рiзних служб, що повин-нi забезпечити стабшьне функцiонування служби ЕМД [1, 2, 5—9, 13]. У систему включеш вс багато-профiльнi медичнi установи, що надають рiзнi види
© Кочш 1.В., Горпенко С.В., Трошин Д.О.,
Курочка В.Л., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
i профш ЕМД i входять у структуру нащонально! системи протидГ! тероризму. У зв'язку з цим чгг-ка органiзацiя, забезпечення безпеки персоналу та хворих вимагае завчасно! пщготовки ЛПУ до мож-ливих ТА.
Мета роботи: розробити науково обГрунтова-Hi теоретико-методологiчнi та методичн засади дiяльностi, органiзацГl та надання ЕМД, забезпечення безпеки персоналу та хворих у ЛПУ Служби медицини катастроф (СМК) Украши при ризику скоення ТА, визначити напрями використання ви-соких iнформацiйних технологiй (high technolodgy, hi-tech) i можливостей електронно! мобГльно! медицини (emHealth).
Матер1али та методи досл1дження
Вивчено i проведено наукове узагальнення меди-ко-сощально! шформаци дГяльностГ СМК Украши, КУ «Обласний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф» ЗапорГзько! обласно! ради та служби швидко! медично! допомоги ЗапорГзько! областi з шдготовки до роботи щодо забезпечення безпеки персоналу та хворих у ЛПУ, оргашзацп та надання ЕМД при загрозi здшснення ТА. Проведено аналiз законодавчо! та нормативно-правово! бази Укра!ни про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом Гз використанням теоретико-мето-долопчних основ системного, комплексного, про-цесного i логГко-структурного пГдходу. Методами когштивного аналГзу та синтезу шформацп вивче-нГ керГвнГ документи вГдомчого (функщонального) рГвня, що розкривають технологГю розробки та при-йняття рГшення з оргашзацп дГяльносп ЛПУ.
Результати та обговорення
НайбГльш характерним i безпосередшм меди-ко-санГтарним результатом, що визначае суть ТА, е велика ыльюсть постраждалих, що характеризуе бГльшГсть стратегш готовностГ служб екстрено! допомоги (рятувальш формування Державно! служби надзвичайних ситуацш, ЛПУ i медичш бригади СМК Украши тощо) [6]. Потреба в медичних ресурсах, шфраструктурГ, оргашзацп та наданнГ ЕМД постраждалим внаслГдок ТА значно зростае з ураху-ванням тих обставин, що психолопчна реакц1я ци-вгльного населення на ТА бувае набагато бгльш ви-ражена, н1ж на техногенш та природнГ надзвичайнГ ситуацГ! (НС) [2, 13].
Забезпечення безпеки i працездатностГ ЛПУ при ТА — це спгльна повсякденна i постГйна робота ор-ганГв влади, департаменпв та управлГнь охорони здоров'я, колективна вщповщальшсть керГвництва i всього персоналу ЛПУ [1, 2, 14]. У зв'язку з тим, що ЛПУ вщграють визначальну роль в оргашзацп та наданш ЕМД населенню, держава, суспГльство, ме-дичний i немедичний персонал несуть вщповщаль-шсть за забезпечення !х життездатностГ в умовах ТА. КрГм психологГчного та фГзичного впливу на персонал i хворих, ТА призводять до руйнування будГвель ЛПУ i завдання шкоди всГй ГнфраструктурГ охорони здоров'я саме в той час, коли постраждале населен-
ня найбшьше потребуе квалiфiкованоi та спещаль зовано'1 медично'1 допомоги [4—9]. У зруйнованих ЛПУ можуть перебувати постраждалi та загиблi хворi, медичнi працiвники та допом1жний персонал. Кiлькiсть померлих вщ несвоечасного надання ЕМД збiльшуеться при руйнуванн ЛПУ або частко-вому функщонуванш У зв'язку з цим ЛПУ повинн бути в цен^ уваги органiв влади, департаментiв i управлiнь охорони здоров'я при ТА, оскшьки при ЗСх руйнуваннi виникають органiзацiйнi складнощi в наданнi ЕМД.
Персонал ЛПУ повинен бути пщготовлений до роботи в умовах ТА оргашзацшно, професшно, ма-терiально-технiчно i психологiчно, що здiйснюеться шляхом реалiзацii спещально'1 навчально'1 програми пiдготовки персоналу ЛПУ до роботи в умовах ТА [1, 10]. Програма забезпечення готовност до ТА складаеться зi всебiчноi оцiнки ЛПУ i виконання навчальних завдань:
1. Оцiнка внутршньо'1 i зовшшньо'1 небезпеки для ЛПУ.
2. Ощнка безпеки ЛПУ, що включае уразливiсть само! установи, населення та життезабезпечуючо! iнфраструктури, вщ яко'1 залежить функцiонування установи.
3. Розробка плану дш, що забезпечуе готовнiсть керiвництва ЛПУ при загрозi та/або тд час ТА.
4. Складання контрольного перел^ заходiв iз зазначенням завдань, яю медичний i немедичний персонал повинен виконувати при загрозi та/або гад час ТА.
5. Наявшсть спещально'1 навчально'1 програми для медичного персоналу (виконання вимог охорони пращ, заходи забезпечення особисто'1 безпеки, сценарп дш при загрозi та/або пщ час ТА тощо).
6. Проведення навчальних тренувань для закрь плення практичних дiй i навичок при загрозi ТА, передбачених програмою. Регулярнi практичнi за-няття та щорiчнi навчальнi тренування дають мож-ливiсть керiвникам ЛПУ вносити коректування в сво'1 плани дiй, медичного та немедичного персоналу при загрозi виникнення та/або пщ час ТА.
7. Забезпечення координацп в плануванш та шд-готовцi медичного та немедичного персоналу при загрозi та/або год час ТА з шшими ЛПУ.
Для захисту шфраструктури, персоналу та облад-нання, забезпечення безпеки пащенпв, шдвищен-ня ефективносп функцiонування при загрозi та/або гад час ТА виконуеться комплекс наступних заходiв [1, 2, 10, 13]:
1. Оргашзацшне та технiчне забезпечення без-перервного надходження води та електроенергп, функцiонування каналiв зв'язку при загрозi та/або пiд час ТА.
2. Здшснення захисту електрогенераторiв ЛПУ техшчно надiйними способами для забезпечення надшного !х функцiонування пiд час i пiсля ТА.
3. Забезпечення персоналу засобами шдивщу-ального захисту оргашв дихання та шкiри.
4. Створення надшних умов для збереження медичного, саштарно-господарського та спешального
майна в складських примщеннях, що витримують вплив потужно! вибухово! XBmi i забезпечують гер-метичнiсть вщ забруднення хiмiчними та радюак-тивними речовинами, патогенними бюлопчними агентами.
5. Забезпечення технчно обГрунтованими заходами захисту систем трубопроводiв, повиропрово-дiв, газопроводiв i киснепроводiв для безперебшно-го та безпечного постачання ЛПУ.
6. Розробка оргашзацшних i створення ефектив-них технiчних умов для захисту, збереження i роботи медичного обладнання, що забезпечуе надшне функцiонування ЛПУ при загрозi та/або пщ час ТА.
7. Проведения особливих оргашзацшних, тех-нiчних i захисних заходiв, що створюють умови для збереження примщень i постшного фуикцiонуван-ня обладнання хiрургiчних перев'язувальних й опе-рацiйних при загрозi та/або пiд час ТА.
8. Пдвищення заходiв безпеки медичного та немедичного персоналу ЛПУ за рахунок комплексного виконання вимог законодавства, санггарщ техшки безпеки i протипожежно! безпеки з охорони пращ.
9. Законодавче визначення як особливо небез-печного злочину умисного використання терорис-тами медичного персоналу та хворих як заручниюв.
10. Оргашзац1я, матерiально-технiчне, фшансо-ве та охоронне постачання лжарських препарапв i кровi в ЛПУ при загрозi та/або пщ час ТА.
11. Забезпечення надшного функщонування логiстичного ланцюжка постачання медикаментiв i лабораторних матерiалiв при загрозi та/або пщ час ТА.
12. Органiзацiя i техшчне здiйснення викорис-тання альтернативних джерел енергопостачання ЛПУ як частини загального плану готовност установи до ТА.
13. Обладнання системи видалення вiдходiв дь яльностi служб i клiнiчних вщдшень ЛПУ, персоналу та хворих, а також очищення примiщень, м'якого i жорсткого швентарю, одягу вщ небезпечних речо-вин (хiмiчних, радiацiйних i бiологiчних).
Заходи щодо забезпечення безпеки персоналу та хворих у ЛПУ при загрозi ТА завжди носять за-побiжио-профiлактичний характер i виконуються постiйно (щодня), щотижня, щомюяця, щоквар-талу (в кожному перiодi пiдготовки) i щорiчно [1, 2, 4—9]. При оргашзацИ заходiв щодо забезпечення безпеки персоналу та хворих у ЛПУ розробляються i ведуться такi документи з протидИ ТА: календар-ний план заходiв; порядок дiй сшвробггниюв ЛПУ при загрозi ТА; план контролю виконання заходiв; робочий зошит; графiк чергувань; книга прийому та здачi чергувань; журнал облiку прийнятих i вiдданих розпоряджень; план проведення запоб1жно-профь лактичних заходiв; паспорт антитерористично! за-хищеностi; схема об'eктiв ЛПУ; наказ по ЛПУ «Про оргашзащю та пщготовку ЛПУ до протидИ терорис-тичним актам»; пояснювальна записка [10].
Основними посадовими особами з числа адмь шстрацИ ЛПУ, яю залучаються до чергувань при
введенш рiвнiв терористично! небезпеки (режимiв посилення протидИ тероризму), е: головний лжар, заступник головного лiкаря з лжувально! роботи, завiдувачi структурними пiдроздiлами, заступник головного лжаря з матерiально-технiчного забезпечення, провщний хiрург, провiдний терапевт [1, 13]. Спещальними обов'язками посадових осiб з числа адмшютрацИ ЛПУ при загрозi терористично! небез-пеки е:
1. Глибою i бездоганнi знання вимог керiвних документiв з оргашзацИ протидИ тероризму i змiсту заходiв, що проводяться при терористичнiй небез-пещ
2. Здiйснения стiйкого i безперервного управлш-ня пiдроздiлами ЛПУ, що залучаються до виконання заходiв iз протидИ ТА.
3. Ведення детально! схеми з протидИ ТА, журналу розпоряджень i донесень, книги прийому та здачi чергувань посадових оаб iз числа адмшстрацИ ЛПУ.
4. Пщтримка постiйного зв'язку з оперативною групою мiсцевих правоохоронних органiв з метою оперативного обмшу iнформацiею, запиту додат-кових сил i засобiв для лжвщацИ медико-санiтарних наслiдкiв ТА при вчиненнi.
5. Здiйснения постшного безперервного зв'язку з правоохоронними органами з питань всебiчного забезпечення проведених антитерористичних заходiв.
6. Контроль роботи чергових змш ЛПУ i приватного охоронного пщприемства (ПОП).
7. Органiзацiя всебiчного ресурсного забезпечення виконуваних заходiв.
У ЛПУ ведеться журнал обл^ прийнятих i вщда-них розпоряджень, де зазначаються дата i час отри-мання розпорядження, змiст, кому доведено, дата i час доведення розпорядження [1, 13]. При введенш рiвнiв терористично! небезпеки черговий лжар ви-користовуе заздалегщь пiдготовлений алгоритм дш, що складаеться з таких роздшв.
1. При введеннi пщвищеного рiвия терористич-но! небезпеки.
Як приклад дш чергового персоналу ЛПУ мо-жуть слугувати наступнi заходи:
— закриття вхiдних дверей;
— перевiрка справностi замкiв на дверях примь щень, аварiйних виходiв;
— оповщення пiдроздiлiв ЛПУ про надюланий сигнал терористично! небезпеки;
— збiр медичного та немедичного персоналу ЛПУ;
— доведення актуально! оперативно! шформацИ до медичного та немедичного персоналу, хворих;
— встановлення поста спостереження з уточ-ненням порядку його роботи та функщональних обов'язкiв спiвробiтника;
— прогнозування можливо! обстановки на тери-торИ ЛПУ;
— перевiрка професiоналiзму та знань функщональних обов'язюв посадових оаб (органiв управ-лiния) до дш за призначенням;
— посилення контролю протипожежно! безпеки;
— шформування персоналу про можливi осо-бливостi патологи у постраждалих при ТА;
— доповiдь чергового лжаря про виконання за-пропонованих заходiв вiдповiдальнiй посадовiй особi з адмшютрацп ЛПУ.
2. При введенш високого рiвня терористично! небезпеки.
Як приклад дш чергового лiкаря (персоналу) ЛПУ можуть слугувати такi заходи:
— евакуац1я хворих за меж1 вщдшення (установи);
— свiтломаскування вщдшення, загопвля питно! та техшчно! води;
— перевiрка горищ, пiдвалiв, iнших примщень, закрiплених за пiдроздiлами ЛПУ;
— тдготовка документацп вщдшень до евакуаци в резервну будiвлю.
3. При введенш критичного рiвня терористично! небезпеки.
Як приклад дш чергового лiкаря (персоналу) ЛПУ можуть слугувати таю заходи:
— закриття вхщних дверей;
— доведення шформацп про можливий ТА ме-дичному та немедичного персоналу, пащентам;
— органiзацiя отримання медикаменпв i медич-ного майна через вщповщш вщдшення;
— доповщь чергового лжаря про виконання запро-понованих заходав посадовiй особi з адмшютрацп ЛПУ.
В обов'язковому порядку передбачаеться в ЛПУ створення дублюючого складу бригад спецiалiзова-но! медично! допомоги (БСМД). Вщповщальним за пщготовку бригад (груп) основного i дублюючого складу призначаеться головний лжар ЛПУ. Роз-рахунок, поiменний склад, порядок оповщення, збору та органiзацiя роботи БСМД, !х завдання та обов'язки посадових оаб визначаються завчасно i вщображаються в iнструкцiях чергового лiкаря ЛПУ. Для забезпечення роботи БСМД в ЛПУ, ви-ходячи з покладених функцiональних обов'язкiв, завчасно готуеться необхщний комплект формаль зованих документiв, довiдкових, розрахунково-ана-лiтичних та шших матерiалiв, визначаеться порядок комплектування, зберiгання, утримання в готов-носп до застосування та видачi укладок медичного майна для роботи бригади (групи) [4—9].
Проведений аналiз та узагальнення дiяльностi ряду ЛПУ з оргашзацп та надання ЕМД при рiзних техногенних i природних НС з великою юльюстю потерпiлих дозволяе рекомендувати орiентовний склад медичних формувань, який юльюсно i персонально затверджуеться наказом головного лiкаря ЛПУ з розрахунку:
1. Лiкарсько-сестринськi бригади у складi 5—7 фахiвцiв (2 лжаря, 3—5 медичних сестер), з видшен-ням для забезпечення !х роботи санiтарного транспорту. Лжарсько-сестринсью бригади створюють з розрахунку: ЛПУ до 200 лжок — одна бригада; вщ 200 до 400 лжок — двi бригади; понад 400 л1жок — на кожш наступнi 100 штатних л1жок — одна бригада.
2. Бригади спецiалiзовано! медично! допомоги: в ЛПУ на 500 i бшьше л1жок у складi 3—5 фахiвцiв (1—2 лжар^ 2—4 медичнi сестри).
Вiдповiдно до спектра вражаючих факторiв, характеру i тяжкостi уражень при ТА в ЛПУ СМК на 500 i бшьше лжок формуються таю БСМД: трав-матологiчна, торакоабдомiнальна, нейрохiрургiч-на, комбустiологiчна, офтальмологiчна, оторино-ларинголопчна, щелепно-лицьова, урологiчна, анестезюлогп i реашмацп, загальнотерапевтична, iнфекцiйна, психiатрична, радiологiчна, токсико-логiчна.
Рекомендуеться БСМД хiрургiчного профшю створювати з 6 медичних пращвниюв, представ-лених 2 лiкарями-спецiалiстами та 4 медичними сестрами за профшем, окрiм офтальмологiчно!, отоларингологiчно! та щелепно-лицьово! бригад, до складу яких входить 1 лiкар-фахiвець i 2 медичш сестри за профiлем. Враховуючи особливу тяжюсть стану постраждалих iз поеднаними опжами шкiрних покривiв, органiв дихання та зору, комбустiологiчна бригада повинна складатися з 3 комбустiологiв, 3 анестезюлопв, 3 операцiйних сестер i 3 сестер-анес-тезисток. У зв'язку з залученням до патологiчного процесу при травмах i опiках практично вск органiв i систем оргашзму БСМД загальнотерапевтичного профiлю повиннi складатися з таких фахiвцiв: тера-певта-гастроентеролога, терапевта-пульмонолога, терапевта-кардiолога, лiкаря-невропатолога i 8 про-цедурних медичних сестер. В шфекцшну бригаду повиннi входити 2 лжарьшфекщошсти та 4 медичнi сестри за профшем. У психiатричну бригаду пови-ннi входити 2 лiкарi-психiатри i 4 медичнi сестри. В радюлопчну бригаду повиннi входити лжар-радю-лог i 2 медичнi сестри за профшем. У детоксикацш-ну бригаду повинш входити 2 лжарьтоксикологи i 4 медичнi сестри. Очолюе бригаду (групу) старший лiкар бригади (групи), який призначаеться наказом головного лжаря з числа найбшьш квалiфiкованих i пiдготовлених фахiвцiв.
Призначення медичних бригад:
1. Лжарсько-сестринсью бригади (ЛСБ) — про-ведення лiкувально-евакуацiйних заходiв на меж1 осередку ТА (надання першо! лiкарсько! допомоги, медичного сортування постраждалих та евакуаци до ЛПУ).
2. Бригади спецiалiзовано! медично! допомоги — надання спецiалiзовано! медично! допомоги постраждалим в ТА, здшснення масового прийому поранених i уражених з осередку ТА в приймально-сортувально-дiагностичному вiддiленнi та надання ЕМД у клшчних вщдшеннях ЛПУ.
Медичне, санiтарно-господарське та спещальне майно завчасно накопичуеться в ЛПУ за рахунок поточного постачання, своечасно оновлюеться, пiдлягае технiчному i метрологiчному обслугову-ванню та знаходиться в готовносп до використання при виникненнi ТА.
При пщготовщ до роботи в умовах виникнення ТА керiвництво ЛПУ виршуе два основнi завдання. Перше завдання: якщо ЛПУ зазнае руйшвного впли-ву вражаючих факторiв ТА, то необхщно насампе-ред забезпечити захист хворих, персоналу, облад-нання й шших матерiальних засобiв. Дал^ залежно
вщ обстановки, розпочати надання квалГфжовано! та спешалГзовано! ЕМД постраждалому населен-ню, в тому числГ персоналу ЛПУ, а також хворим, яю можуть зазнати впливу вражаючих факторiв ТА. Природно, що ЛПУ може стати до роботи, опинив-шись в зонi ТА, тшьки при збереженнi здатностi до надання ЕМД. Друге завдання: якщо ЛПУ не зазнае впливу вражаючих факторiв ТА, то вщповщно до плану перепрофшьовуе л1жко-фонд окремих клшч-них вщдГлень, органiзовуе i забезпечуе медичними кадрами безперебшну дiяльнiсть приймально-сор-тувально-дГагностичного вщдГлення ЛПУ, надае ураженому населенню квалiфiковану та спешалГзо-вану ЕМД, приводить у готовшсть створенi на його базi медичнi формування СМК: ЛСБ та БСМД. Ме-дичш формування (медичнi бригади та медичш загони), створенi в ЛПУ, використовуються вщповщ-но до юнуючо! обстановки та згiдно з отриманими керiвними розпорядженнями територiального органу управлшня охорони здоров'я.
Робота медичних i немедичних працiвникiв у ЛПУ СМК е бшьш iнтенсивною, особливо при ТА, оскГльки вимагае бГльшого напруження при вирь шеннi життево важливих питань велико! кiлькостi постраждалих, з тактики лiкування, виведення зi станiв, що загрожують життю, виконання складних i об'емних оперативних втручань, можливих усклад-нень у шсляоперацшному перiодi, застосування складних медико-лiкарняних технологш штенсив-ного лiкування, виходжування. Навантаження ль карiв, медичних сестер, молодшого медичного персоналу в ЛПУ СМК навгть в умовах повсякденно! дiяльностi значно вище, нiж в шших мiських ЛПУ, i ще бшьше зростае при виникненнi ТА. Суттевою особливiстю i актуальнiстю е питання перегляду i наукового обГрунтування штатних нормативiв ЛПУ СМК для роботи в умовах повсякденно! лжарняно! дiяльностi та при виникненнi ТА.
Провщними органiзацiйними особливостями при плануванш роботи ЛПУ СМК при ТА е: 1) розподГл ургентних хворих i постраждалих на три потоки — тих, яю доставляються бригадами швидко! медично! допомоги, якi надходять за довщками — направлен-нями амбулаторно-полiклiнiчних установ, i тих, яю звертаються самостiйно; 2) взаемопов'язане меди-ко-технологiчне групування клiнiчних вщдшень i максимальне наближення !х до приймально-сорту-вально-дiагностичного вщдшення; 3) максимальне скорочення вiдстанi мiж клiнiчними вщдГленнями з метою швидкого транспортування постраждалих; 4) встановлення зручного, простого i надшного зв'язку м1ж спiвробiтниками ЛПУ рГзних спешаль-ностей для проведення консультацш i консилГумГв у приймально-сортувально-дiагностичному вщдшен-ш, реанiмацiйному або спецiалiзованих клтчних вщдГленнях. Наявн особливост у д1яльносп ЛПУ СМК необхщно враховувати й ефективно викорис-товувати при оргашзацп та наданн квалГфжовано! Г спещалГзовано! ЕМД при ТА.
При плануванш заходГв з пщготовки до роботи в умовах виникнення ТА керГвництво ЛПУ незалеж-
но вщ профшю використовуе так, вихщт дан,: мож-ливу прогнозовану обстановку на адмшютративнш територГ!; характеристику ЛПУ Г його кадрового складу; стан оснащення клтчних вщдГлень об'екта охорони здоров'я медичним майном з урахуванням завдань, покладених на них; стан захисту ЛПУ вщ можливого впливу вражаючих факторГв прогнозо-ваного ТА. Разом з тим залежно вщ профГлю Г при-значення ЛПУ необхщно враховувати Г специфГчш вихщт дат, що характеризують особливост його роботи з урахуванням завдань при ТА. Так, при плануваннГ заходГв в ЛПУ ютотне значення мае врахування майбутнього розмщення клшчних вщдГлень, !х профГлю та л1жково! потужиоси. Осо-бливу увагу сл,д придГляти ощнщ стану пщ'!зних шляхГв, майданчиюв розвантаження постраждалих, плануванню дГяльностГ приймального вщдГлення, потреби та можливостГ його перепрофшзацГ! у при-ймально-сортувальне або навгть у приймально-сор-тувально-дГагностичне з високою штенсившстю прийому постраждалих (до 30—50 чоловж протягом 1 години).
Стратепчним шляхом подальшого розвитку дь яльност та удосконалення заходГв щодо забезпечен-ня безпеки персоналу та хворих у ЛПУ при загрозГ ТА, оргашзацп Г надання ЕМД е ютотне збГльшен-ня виконання юлькосп комплексних науково-до-слщних робгт за напрямками: медицина катастроф, ЕМД, медицина невщкладних сташв, взаемодГя служб цивгльного захисту та медичних служб тощо. Удосконалення дГяльностГ ЛПУ при ТА вимагае наукового дослщження ряду взаемопов'язаних систем оргашзацшно-управлшсько! багатосторонньо! проблематики: подальшо! розробки теорГ! Г практики розвитку (концепцГ!, принцитв, парадигм, мето-долого-методичних основ) оргашзацп, управлшня, менеджменту, дГяльносп, економжи, лопстики тощо; добору медичного та немедичного персоналу ЛПУ для ощнки ефективносп роботи при ТА з ви-користанням комплексу психофГзюлопчних теспв з визначення придатност персоналу до роботи в екс-тремальних умовах, на комп'ютернш баз, зГ спещ-альним програмним забезпеченням; оргашзацшних Г клтчних основ медичного сортування та надан-ня ЕМД з використанням можливостей електро-нно! мобгльного медицини (ешНеа1Ш) з екстрено! дГагностики та оцшки тяжкост стану здоров'я постраждалих, оптимГзацп процесу медично! евакуа-цГ! (вибору ЛПУ, виду транспорту, положення тгла (сидячи, лежачи) при транспортуванш, термтв госшталГзаци) в автоматизованому режим, з передачею заздалегщь блоку персошфжовано! медико-сощально! шформацГ! у вщповщт ЛПУ за призна-ченням; застосування у практичнш дГяльностГ ЛПУ СМК можливостей Г досягнень теорГ! масового об-слуговування для визначення черговосп медичних заходГв та обсяпв ЕМД у постраждалих, медично! евакуацГ! вщповщно до наказу МОЗ Укра!ни «Про затвердження Загальних вимог щодо проведення медичного сортування постраждалих Г хворих та форм медично! документацГ!» вщ 18.05.2012 № 366.
При проведенш л^вально-евакуацшного за-безпечення (ЛЕЗ) дiяльнiсть медичних працiвникiв ЛПУ при лжвщацп медико-санiтарних наслiдкiв ТА серед населення повинна забезпечуватись техшчни-ми засобами типу Android з використанням досяг-нень електронно! мобшьного медицини (emHealth), яка вiдноситься до сфери високих технологiй (high technolodgy, hi-tech). На сьогоднi сформувалася нагальна практична необхщшсть у створеннi спе-цiалiзованого автоматизованого робочого мiсця (АРМ) медичного працiвника ЛПУ СМК, яке ш-формацiйно, функцiонально й оргашзацшно за-безпечить виконання дiагностичних, л^вальних та евакуацiйних завдань у мшмальш термiни i з високою яюстю. Впровадження АРМ в практичну дiяльнiсть ЛПУ СМК при ТА призведе до суттевих змiн у технжо-клшчнш та органiзацiйно-медичнiй складовiй дiяльностi медичних пращвниюв, появi якiсно нових можливостей iнтегрованого аналiзу та синтезу персошфжовано! клшчно! шформацп кожного постраждалого, медико-тактично! характеристики, особливо медико-саштарних наслiдкiв ТА, з одночасним зютавленням зi станом здоров'я окремих постраждалих, що в пiдсумку оптимiзуе i значно прискорюе процес прийняття медико-ор-ганiзацiйних рiшень щодо запровадження та виконання комплексу заходiв з питань шдивщуального i групового ЛЕЗ.
Висновки
1. Тероризм — продукт деконструктивно! реаль зацп в буттi комплексу факторiв, якi можуть мати явний i латентний характер та суттево впливати на дiяльнiсть ЛПУ, що вимагае спещально! пщготовки i захисту установи, медичного та немедичного персоналу, хворих.
2. Запропонований комплекс заходiв е базовою основою для оргашзацшного i практичного забез-печення безпеки ЛПУ, персоналу та хворих при здшсненш ТА.
3. Розрахунок, поiменний склад, порядок оповь щення, збору та органiзацiя роботи бригад спещаль зовано! медично! допомоги, !х завдання, обов'язки посадових осiб ЛПУ визначаються завчасно. При введеннi рiвнiв терористично! небезпеки черговий лiкар використовуе заздалепдь розроблений та об-Грунтований алгоритм дш.
4. Для забезпечення ефективно! роботи бригад спещалiзовано! медично! допомоги в ЛПУ, виходя-чи з покладених функцiональних обов'язкiв, завчасно готуеться необхщний комплект формалiзованих документiв, довщкових, розрахунково-аналiтичних та iнших додаткових матерiалiв, визначаеться порядок комплектування, зберпання, утримання в го-товностi до застосування та видачi укладок медич-ного майна для роботи бригад.
5. Ращональний розподiл постраждалих внасль док ТА за профiльними клшчними вщдшеннями ЛПУ дозволяе створити оптимальш умови для свое-часного i якiсного надання квалiфiковано! та спещ-алiзовано! ЕМД максимальнiй кiлькостi потертлих.
6. Проведений аналiз та узагальнення дiяльностi ряду ЛПУ з оргашзацп та надання ЕМД при рiзних техногенних i природних НС з великою кшьюстю потерпiлих дозволяе рекомендувати орieнтовний склад медичних формувань.
7. При масовому надходженш постраждалих внаслщок ТА в ЛПУ проводиться оперативна реор-ганiзацiя приймального вщдшення в приймально-сортувально-дiагностичне з iстотним збшьшенням штату, функцiональних обов'язкiв та обсягу вико-нувано!роботи.
8. Суттевою i актуальною органiзацiйною та управлшською особливiстю е проблема перегляду та наукового обГрунтування штатних нормативiв ЛПУ СМК для роботи в умовах повсякденно! лжар-няно! дiяльностi та при виникненш ТА.
9. Сформувалася практична необхвдшсть в ЛПУ СМК створення спецiалiзованого автоматизованого робочого мюця медичного працiвника, яке шформацшно, функцiонально i органiзацiйно за-безпечить виконання дiагностичних, лiкувальних та евакуацшних завдань у мiнiмальнi термiни i з високою якiстю.
10. Впровадження АРМ у практичну дiяльнiсть ЛПУ СМК при ТА призведе до суттевих змш у тех-нжо-клшчнш та органiзацiйно-медичнiй складо-вш дiяльностi медичних працiвникiв, що потребуе освоення нових знань, використання високих ш-формацiйних технологiй (high technolodgy, hi-tech) i можливостей електронно! мобшьно! медицини (emHealth).
11. Подальшим розвитком оргашзацп, дiяльнос-тi та заходiв щодо забезпечення безпеки персоналу та хворих у ЛПУ при загрозi ТА i надання ЕМД е ютотне збiльшення виконання кiлькостi комп-лексних науково-дослiдних робiт за напрямками: медицина катастроф, органiзацiя та надання екс-трено! медично! допомоги, медицина невщкладних станiв, взаeмодiя служб цившьного захисту та ме-дичних служб.
Список л1тератури
1. Вальков А.В. Разработка плана действий персонала учреждений здравоохранения при угрозе или совершении теракта/ А.В. Вальков, Л.Н. Коряковский // Медицина катастроф. — 2012. — № 3-4. — С. 60.
2. Гребенюк Б.В. Вопросы повышения готовности учреждений и формирований службы медицины катастроф к работе в чрезвычайных ситуациях / Б.В. Гребенюк // Актуальные вопросы службы медицины катастроф территорий с высокоразвитой промышленной инфраструктурой. Безопасность населения: материалы Всероссийской научно-практической конференции, Пермь, 3-6 июня 2009 г. — М.: ВЦМК «Защита», 2004. — С. 16-21.
3. Европейская конвенция о борьбе с терроризмом от 27января 1997г., Страсбург //Сборник договоров Совета Европы. — К.: Парламентское издательство, 2000. — С. 26-31.
4. Ильин Л.А. Радиологический терроризм — от гипотетических предположений к современным реалиям / Л.А Ильин, М.Н. Савкин, М.П. Гринев //Здравоохранение Российской Федерации. — 2008. — № 1. — С. 11-12.
5. Кочт 1.В. Дiяльнiсть Державной служби медицини катастроф Украти з протиди бiологiчному, хiмiчному та ядерному тероризму: Навчальний поабник / 1.В. Кочш, О.М. Акулова. — Запорiжжя: ЗДМУ, 2010. — 128 с.
6. Konin I.B. HayKoei основи удосконалення öinnbuocmi Державног служби медицини катастроф Украгни як тдсистеми загальнодержавног системи протиди тероризму (Пoвiдoмлен-ня I) / I.B. Кочн, О.М. Акулова, П.1. Сидоренко та т. // Запорожский медицинский журнал. — 2011. — № 3. — С. 115-118.
7. Кочш I.B. Осoбливoстi дiяльнoстi Державног служби медицини катастроф Украгни при лiквiдацiг медико-сантарних наждтв хiмiчнoгo терористичного акту (Пoвiдoмлення II) / I.B. Кочн, О.М. Акулова, П.1. Сидоренко та н. // Запорожский медицинский журнал. — 2011. — № 4. — С. 84-86.
8. Кочн I.B. Осoбливoстi дiяльнoстi Державног служби медицини катастроф Украгни при лiквiдацiг медико-сантарних наждтв ядерного терористичного акту (Пoвiдoмлення III) / I.B. Кочн, О.М. Акулова, n.I. Сидоренко та н. // Запорожский медицинский журнал. — 2011. — № 5. — С. 158-160.
9. Кочн I.B. Осoбливoстi дiяльнoстi Державног служби медицини катастроф Украгни при лiквiдацiг медико-сантарних наждтв бioлoгiчнoгo терористичного акту (Пoвiдoмлення IV) / I.B. Кочн, О.М. Акулова, n.I. Сидоренко та н. // Запорожский медицинский журнал. — 2011. — № 6. — С. 117-119.
10. Некрасов Д.К. Разработка документов планирования и обеспечение антитеррористических мероприятий и общественной безопасности в лечебно-профилактических учреждениях: методические рекомендации / Д.К. Некрасов, В.И. Потапов, С.А. Федотов, Т.Н. Бук. — М, 2012. — 10 с.
11. О внесении изменений в законы Украины относительно борьбы с терроризмом: Закон Украины № 1313-VII от 05.06.2014 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:// www.rada.gov.ua
12. О мерах по усилению борьбы с терроризмом в Украине: Указ Президента Украины № 388/2012 от 08.06.2012 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www. president.gov.ua
13. Петров В.П. Методология организации антитеррористических мероприятий в учреждениях здравоохранения / В.П. Петров // Здравоохранение: журнал для руководителя и главного бухгалтера. — 2011. — № 11. — С. 175-182.
14. Требин М.П. Терроризм в ХХ1 веке / М.П. Требин. — Минск: Харвест, 2003. — 816 с.
Отримано 19.02.15 ■
Кочин И.В.1, Горпенко C.B.2, Трошин Д.А.1, Курочка В.А.1 1ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования Министерства здравоохранения Украины», кафедра гражданской защиты и медицины катастроф, кафедра социальной медицины, организации и управления здравоохранением и медико-социальной экспертизы 2ОАО «Аптека низких цен», г. Запорожье
ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ И ОРГАНИЗАЦИЯ МЕРОПРИЯТИЙ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ УГРОЗАХ ТЕРРОРИСТИЧЕСКИХ АКТОВ
Резюме. Организация деятельности лечебно-профилактических учреждений (ЛПУ) в условиях террористической активности (ТА) требует разработки и внедрения комплекса мероприятий по обеспечению безопасности учреждения, персонала и больных. Проведено научное обобщение законодательной и нормативно-правовой базы Украины о мерах по усилению борьбы с терроризмом и медико-социальной информации о деятельности формирований и учреждений Службы медицины катастроф и скорой медицинской помощи Украины. Подготовка персонала лечебно-профилактических учреждений к работе в условиях террористической активности проводится путем реализации специальной учебной программы. При террористической опасности привлекаются к дежурствам должностные лица из числа администрации лечебно-профилактических учреждений и ведущие специалисты, которые наделяются специальными обязанностями, а дежурный врач использует заранее подготовленный алгоритм действий. Дается ориентировочный состав медицинских формирований лечебно-профилактических учреждений — лечебно-сестринских бригад для работы в зоне террористического акта и бригад специализированной медицинской помощи для организации и оказания квалифицированной и специализированной экстренной медицинской помощи в стационаре. Улучшение деятельности ЛПУ при ТА требует выполнения комплексных научно-исследовательских работ, разработки специализированного автоматизированного рабочего места медицинского работника, использования высоких информационных технологий (hightechnolodgy, hi-tech) и возможностей электронной мобильной медицины (emHealth).
Ключевые слова: террористический акт, лечебно-профилактическое учреждение, экстренная медицинская помощь, медицинские формирования, служба медицины катастроф.
Kochin I.V.1, Horpenko S.V.2, Troshin D.O.1, Kurochka V.L.1
1State Institution «Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Healthcare of Ukraine», Department of Civil Protection and Disaster Medicine, Department of Social Medicine, Health Organization and Management and Medical and Social Assessment
2«Discount Pharmacy> PLC, Zaporizhzhia, Ukraine
ACTIVITY OF HEALTHCARE INSTITUTIONS
AND ORGANIZATION OF MEASURES TO ENSURE SAFETY IN THE TERRORIST THREATS
Summary. The organization of healthcare institutions in terms of terrorist activity requires the development and implementation of full range of measures to ensure the safety of the institution, staff and patients. A scientific generalization of the legislative and regulatory framework of Ukraine on measures to strengthen the fight against terrorism, medical and social information about the activities of groups and institutions of Disaster medicine and ambulance service of Ukraine has been carried out. Training of personnel of medical institutions to work under terrorist activity is carried out by implementing a special training program. In terrorist threat, executive officers from the administration of medical institutions and leading experts, who are given special duties, are engaged in duties, and duty doctor uses a prepared sequence of actions. An approximate composition of medical units of healthcare institutions — medical and nursing teams to work in the area of terrorist attack and specialized care teams for the organization and provision of qualified and specialized emergency medical care in hospital is given. Improvement of healthcare institutions work in terrorist attack requires comprehensive scientific research, development of specialized workstation of health worker, the use of high information technologies (high technology, hi-tech) and capabilities of electronic mobile medicine (emHealth).
Key words: terrorist attack, healthcare institutions, emergency medical care, medical units, disaster medical service.
