CC BY
17
Научный обзор
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 65.011.8:614.2-88 йй!: 10.22141/2224-0586.2.81.2017.99688
Рощн Г.Г.1, Кузьмн В.Ю.1, Мороз С.Д.2, Близнюк М.Д.2, КрилюкВ.О.2, Новков Ф.М.2, Ванов В.1.2, Дорош В.М.3
1 Нацюнальна медична академя п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, кафедра медицини катастроф та вйськово-медично! п1дготовки, м. Ки!в, Укра!на
2 ДЗ «Укра!нський науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф Мнстерства охорони здоров'я Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на
3 Ки!вська м1ська кл1н1чна лккарня швидко! медично!допомоги, м. Ки!в, Укра!на
Удосконалення медико-технолопчного
■ ■ ■■ А ■ ■ ■ к
забезпечення вшдшення екстрено! (невшкладнот) медичноТ допомоги багатопрофшьноТ лкарш (аналггичний огляд лiтератури)
Резюме. Мета. Наукове обГрунтування та удосконалення нормативно-правовог бази щодо орга-тзаци надання екстреноI медичноI допомоги на ранньому госптальному етат. Матерiали та ме-тоди. Проведено огляд фаховог лтератури щодо матерiально-технiчного та кадрового забезпечення анестезюлогiчноi служби, в тому числi нормативно-правових акт^в Украши, з оргатзаци надання екстреног медичног допомоги. Результати. Дея^ аспекти шформацшно-математичногмоделi адм-тстрування анестезюлогiчноi служби можливо запровадити на ранньому госптальному етат в роботу вiддiлення екстреног (невгдкладног) медичног допомоги. Висновки. Удосконалення медико-тех-нологiчного забезпечення вiддiлення екстреног (невiдкладноi) медичног допомоги, що запроваджуеться в структуру багатопрофльнихлжарень Украши, повиннорозглядатись з точки зору системного ана-лiзу дiяльностi системи медичного захисту населення Украти, в тому чил як складовi комплексного показника вартостi затраченог пращ фахiвцiв, ят надають екстрену медичну допомогу. Ключовi слова: шдикативне планування; стандарти надання медичног допомоги; кадрове забезпечення; анестезюлогiчна служба; екстрена медична допомога; огляд
Вступ
З прийняттям КонцепцИ управлшня яюстю ме-дич^ допомоги, 3aTBepaxeHoï наказом МОЗ Украши вщ 31.03.2008 р. № 166, розпочався перехщ вщ адмшстративно-командного мехашзму забезпечення якост в охорош здоров'я до управлшня про-цесом [1, 11].
Пщ час виконання Галузевоï програми стандартизации медичноï допомоги на перюд до 2010 р. створеш методолопчш засади iмплементащï в Украш европейських пiдходiв до стандартизации медичноï допомоги, насамперед пщготовки пакета взаемопов'язаних та узгоджених медико-техноло-пчних документа [12—14]. Причому залучення в цьому процес автоматизованих технологiй, що ба-
зуються на персонiфiкованих даних, дозволяе аку-мулювати всю iнформацiю про пащента (хворого/ постраждалого) та комплексно аналiзувати медичну допомогу на вск етапах ii надання [25].
Варто зазначити, що на практищ будь-яка спро-ба «прямого вимiрювання» якост медично^ допомоги призводить до шдмши прiоритетiв, — iснуе загроза замiсть пiдвищення якостi медично^ допомоги спрямування зусиль на «покращення» вщ-повiдного показника [1]. Для запобпання чому, наприклад, при ощнщ операцшно-анестезюлопч-ного ризику з використанням п'ятибально^ шкали ASA (American Society of Anesthetists) та в шших щентичних програмах, у т.ч. реалiзованих на об-числювальних електронних системах, як облжо-
© «Медицина невщкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': 1ванов Володимир 1горович, ДЗ «УкраТнський науково-практичний центр екстрено!' медично!' допомоги та медицини катастроф МОЗ Украши», вул. Братиславська, 3, м. Ки!'в, 02166, Укра'ша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Volodymyr Ivanov, State institution "Ukrainian scientific-practical center of emergency medical care and disaster medicine of the Ministry of Health of Ukraine", Bratislavska st., 3, Kyiv, 02166, Ukraine; e-mail: [email protected]
Bi ознаки використовуються yMOBHi критерп або ocHOBHi параметри стану життево важливих систем: вiдповiдь на навантажувальш тести; вiк пащ-ента; травматичшсть, тривалiсть та термiновiсть операцп; характер анестезп i ряд шших [22, 24]. У свою чергу, програми Attending та Thorax® дозво-ляють вiзyвати об'екти i значно поглибити ощнку операцiйно-анестезiологiчного ризику, а програма Medicare® (США, 1966) визначае вщносну вартiсть операцп та анестезп на пiдставi застосування по-правочних коефвденпв, як1 сумарно вiдображають тяжюсть початкового стану пацiента, категорiю i тривалiсть операцп [22, 23, 27, 28].
Саме тому шдикатори якосп, зазвичай, вщ-повiдають певним ключовим характеристикам медичних технологiй, ЗСх матер!ально-техшчному та кадровому забезпеченню, що не е «щльовою функщею» системи охорони здоров'я, але тдда-ються безпосередньому корегуванню за допомо-гою управлшських рiшень [5, 9, 19]. Системний п1дх1д являе собою концептуальний базис науки управлшня, та для конкретного застосування в оперативному управлшш потр!бно його похщ-не — системний анал!з [2, 20]. На сучасному р!вш менеджменту, з пiдвищенням складност об'ектiв yправлiння, особливе мiсце в реал!зацп системного п1дходу належить саме математичному моделюван-ню [16]. У зв'язку з чим деякi шдходи до вирiшення проблеми планування вщдшення невiдкладноi до-помоги «Emergency Department» («ED») викорис-товують лiнiйне та щлочисельне програмування та комп'ютернi iмiтацiйнi моделi. Саме це, з можли-вих стратегiчних рiшень, е найбшьш ефективним доступним методом [26].
Окремо слщ зазначити, що з метою планування потр!бного штату лiкарiв i чергових зм1н вкрай акту-альним залишаеться розгляд процесу проходження пащенпв через вщдшення «ED», для чого широко використовують iмiтацiйнi моделi (задля тестуван-ня процесу покращення вибору та обрання альтер-нативних ршень) для зменшення часу перебування пащенпв у вщдшенш «ED» [26].
Таким чином на даному етат розвитку жшо! держави як краши перехщного типу та зважаючи на сощальну напрyженiсть, що пов'язана з осо-6лив1стю д1яльност1 системи медичного захисту населення територш сх1дного регiонy Украши, прилеглих к зон1 проведення контртерористич-но! операцп, ефективнiсть оргашзацп медично! допомоги потребуе науково обГрунтованих пщ-ход1в до об'ективного та в!ропдного оцiнювання (мон1торингу) реальних под1й та визначення проблем забезпечення якост в1дпов1дно до стандар-т1в надання медично1 допомоги [3, 5, 6, 10, 15, 18]. Як приклад, це стосуеться спроби створення гос-ттальних округ1в, що стикаеться з техшчними та органiзацiйними складнощами, одна з причин — недостатне врахування наявно1 економ!чно1 та по-лггично! ситуацП в державi, в тому числ1 iнформа-ц1йних, матерiальних та кадрових ресурив галyзi охорони здоров'я Украши [17].
Мета роботи
Наукове обГрунтування та удосконалення нор-мативно-правово1 бази щодо органiзацil надання екстрено1 медично1 допомоги (ЕМД) на ранньому госттальному етапi, в тому числ1 в сферi медичного захисту населення Украши при надзвичайних ситуац!ях природного та техногенного характеру як у мирний, так i в особливий перюд (военний час), що дозволить оптим!зувати матер!альш, фшансов! та кядров1 медичнi ресурси, удосконалити коорди-нацiю установ i заклад!в охорони здоров'я, а також мобшьних медичних формувань едино1 державно1 системи цившьного захисту Укра1ни.
Матерiали та методи
Одним 1з напрямiв реформування системи ЕМД в Украlнi е реал!зац!я вимог Закону Укра1ни «Про екстрену медичну допомогу» щодо введення у бага-топрофшьних лiкарнях вiддiлень екстрено1 (невщ-кладно1) медично1 допомоги (ВЕ(Н)МД), под!бних вiддiленням «ED» (critical care facility, emergency clinic, intensive care unit, trauma room, triage room) розвинених краш [7, 10, 13, 19]. На пщстав! цього проведено науково-дослщницьку роботу «Наукове обГрунтування принцип1в оргашзацп та Функц1-онування вiддiлень екстрено1 (невiдкладноi) ме-дично! допомоги (emergency department) у лжар-нях штенсивного лiкyвання та багатопрофiльних лiкарнях» (прикладне дослiдження; 01.01.2014— 31.12.2016 рр.; код КПКВ 2301020; № державно1 ре-естрацй 0114U002643). Даний проект мае створити передумови для розвитку сучасно1 системи ЕМД в Украш [4].
Сл1д зазначити, що згщно з наказом МОЗ Укра-!ни в!д 01.06.2009 р. № 370, в штатному розклад! ВЕ(Н)МД у першу чергу повинен працювати лжар з медицини невщкладних станiв. На сьогодш в краiнi немае л^р^ко! спецiальностi, що б повн1стю в1д-повiдала мiжнародним вимогам до роботи лжар!в у вiддiленях, под16них до «ED». Маючи на yвазi муль-тидисциплiнарний характер спецiальностi «лiкар з медицини невщкладних станiв» i синдромальний пщхщ до надання ЕМД, найбшьш пиготовленим до цього е лжар-анестезюлог, але залучаються й фахiв-щ 1нших спецiальностей (травматолог, нейрохiрyрг, гшеколог тощо).
Отже, в аспектi iнформацiйно-математичноi моделi адмiнiстрyвання анестезiологiчноi служби показники роботи вщдшення iнтенсивноi тера-mi загального профглю (В1ТЗП) мають невщ'емне вiдношення до роботи ВЕ(Н)МД. В умовах нових економ!чних в1дносин це дае можливють удосконалити медико-технолопчне забезпечення роботи ВЕ(Н)МД, особливо на ранньому госпггальному етапi, а саме, за необхщносп персонiфiкацii резуль-тативних показникiв, ми пропонуемо використову-вати таю р!внозначш iнтенсивнi показники роботи В1ТЗП та ВЕ(Н)МД:
1. Показник анестезiологiчноi активностi у % в щлому по закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) i по кож-нш з х1рург1чних служб.
2. Показник анестезюлопчно! оперативност у % в щлому по В1ТЗП, за видами операцш, анесте-зiй i персональна робота по кожному з лiкарiв i сестер медичних-анестезиспв.
3. Показник зайнятостi у % в щлому i персональна робота по кожному з лiкарiв i сестер медич-них-анестезистiв, у тому чи^ манiпуляцiйних та операцiйних медичних сестер мало! операцшно! зали ВЕ(Н)МД.
4. Показник дефiциту кадрiв, у тому чи^ серед-нього та молодшого медичного персоналу В1ТЗП та ВЕ(Н)МД.
5. Показник квалiфжащ! лiкарiв, у тому чис-лi середнього та молодшого медичного персоналу В1ТЗП та ВЕ(Н)МД.
6. Показник рiвня асептики (в тому чи^ анестезюлопчно! служби, маншуляцшно! та/або мало! операцшно! зали): рiвень повноти баккон-тролю (у %) i рiвень асептики (у %) у щлому по вщдшенню i по кожному робочому мюцю сестри медично!-анестезиста (в тому чи^ сестри медич-но! маншуляцшно! та/або мало! операцшно! зали ВЕ(Н)МД).
Результати
За аналопею iз загальновiдомим показником хiрурriчно! активностi, ряд авторiв пропонують ощнювати анестезiологiчну активнiсть. Показник анестезюлопчно! активност (АА) визначаеться як вщсоткове вщношення кiлькостi операцiй (фжсова-них в операцшному журналi), виконаних за участю лiкаря-анестезiолога, який залучаеться до роботи у ВЕ(Н)МД, до загально! юлькосп операцiй i розра-ховуеться за формулою:
АА = ОА/З0 • 100, (1)
де АА — показник анестезюлопчно! активности
ОА — кiлькiсть операцiй, виконаних за участю ль каря-анестезiолога;
ЗО — загальна кiлькiсть операцiй по кожнш хь рургiчнiй службi.
За аналопею з показником хiрурriчно! оперативности за анестезiологiчну оперативнiсть (АО) пропонуеться вважати процентне вщношення часу операцп до загального часу перебування пащента в операцшнш При розрахунку цього показника складаеться загальновiдомий час зайнятост анестезюлопчно! бригади, а саме з моменту доставки пащента в операцшну до його транспортування у вщдшення:
АО = Ч/Зч • 100, (2)
де АО — показник анестезюлопчно! оперативностi;
ЧО — витрати часу на операщю, виконану за участю лiкаря-анестезiолога;
Зч — загальний час перебування пащента в операцшнш.
Стан показника АО формуеться об'ективними та суб'ективними факторами, такими як рiвень ор-гашзацп роботи операцшного вщдшення; взаемо-дп лiкарiв-анестезiологiв з хiрургiчними бригадами
^т
та лiкарями В1ТЗП; вид анестезп та оперативного втручання; квалiфiкацiя лiкаря-анестезiолога [6, 16, 20, 21].
На вщмшу вiд показника АА, що мае оперативне значення (перш за все для хiрургiчних стацiонарiв, що надають вторинну (квалiфiковану) медичну до-помогу), показник АО 61льш актуальний для клiнiк, що надають третинну (спецiалiзовану) медичну до-помогу з високим рiвнем хiрурriчноi та анестезюлопчно! iнтенсивностi. У структурi системного аналiзу показник АО може бути крш^ем оптимiзащi ви-користання операцiйних, а також робочого часу xi-рургiчниx та анестезюлопчних бригад. Пiдвищення АО в щлому по вщдшенню — завдання, виршення якого не повинно повнiстю перекладатися на пле-чi практикуючих лiкарiв. Вiдпрацювання взаемодп анестезюлопчно! служби з xiрургiчними бригадами та лiкарями В1ТЗП, освоення нових методик анес-тезюлопчного забезпечення з орiентацiею на 61льш високий показник АО, органiзацiя спецiалiзованиx блокiв ВЕ(Н)МД та пiсляоперацiйного ведення пацiентiв у В1ТЗП — щ та iншi можливостi адмшь стрування повинш здiйснюватися спiльно з ^р1в-ництвом лiкарнi [8, 16, 21].
Показник зайнятост — один iз вiдомиx по-казникiв дiяльностi анестезюлопчно! служби, в тому числ1 у фаxiвцiв, якi залучаються до роботи у ВЕ(Н)МД. Вiдношення часу, витраченого на ш-тенсивну терапiю, передоперацшну пiдготовку та анестезiологiчне забезпечення, до загально! трива-лостi робочого часу дозволяе визначити розраxун-кову зайнятють. Однак, якщо враxувати втрату пев-но! частини робочого часу лiкарiв на обов'язкову участь у ранковж конференцiяx, загальниx обxо-даx пащенпв В1ТЗП та ВЕ(Н)МД, клiнiчниx кон-ференцiяx i т.п., то можна розраxувати фактичну ix зайнятiсть (Зф) за формулою:
Зф = ta/(tp - tHp) • 100, (3)
де Зф — зайнятють фактична (лжаря-анестезюлога та лiкарiв В1ТЗП та ВЕ(Н)МД, якi задiянi в наданш ЕМД) (у %);
ta — час, що витрачено лжарем-анестезюлогом на всix етапаx анестезiологiчного забезпечення або проведення штенсивно! терапй та шшими лiкарями ВЕ(Н)МД, як1 задiянi в наданш ЕМД;
tp — робочий час лжаря-анестезюлога взагал! та шшж лiкарiв ВЕ(Н)МД, як1 задiянi в наданш ЕМД;
tHp — робочий час лжаря-анестезюлога та шшж лiкарiв ВЕ(Н)МД, як! задiянi в наданш ЕМД, не пов'язано! з анестезiею або проведенням штенсив-но! терапй.
Р1вною м1рою це припущення стосуеться i за-йнятост1 iншиx лiкарiв, що не пов'язана з проведенням штенсивно! терапй у блокаx ВЕ(Н)МД, В1ТЗП, та сестер медичнт-анестезиспв, певна частина робочого часу якж витрачаеться на стерилiзацiю нар-козно-диxального обладнання, п1дготовку робочого мюця лiкаря-анестезiолога i т.п.
Окремо можливо скласти алгоритм розраxунку часу, що витрачений лiкарем-анестезiологом на всix
етапах анестезiологiчного забезпечення або прове-дення штенсивно! терапп @а), за формулою:
¡а = 301 + 152 + п + 302, (4)
де ¡а — час, що витрачений лжарем-анестезюлогом на вах етапах анестезiологiчного забезпечення або проведення штенсивно! терапп;
301 — 30 хв для первинного огляду пащента лжа-рем-анестезiологом;
152 — 15 хв для передоперацшного огляду пащ-ента лжарем-анестезюлогом;
п — час перебування пащента в операцшнш вiд моменту доставки та до переводу у В1ТЗП;
302 — 30 хв, необхщних для супроводу пацiента з операцшно!, надання призначень та обговорень з лжарем В1ТЗП, оформлення наркозно! карти стащ-онарного хворого.
За аналопею з формулою (4) можливо скласти алгоритм розрахунку часу, що витрачають лiкарi iнших спецiальностей, якi залучаються до чергуван-ня у ВЕ(Н)МД. Зважаючи на загальнi показники, можливо визначити персошфжоваш показники по кожному з практикуючих лiкарiв i сестер медичних-анестезистiв у вiдомостi для планово! та екстрено! анестезюлопчно! дiяльностi. Характеристику об-сягу анестезюлопчно! роботи дощльно подати у ви-глядi iнтегрованих показникiв кiлькостi анестезп на одного лжаря, на один робочий або операцшний день, для ан^зу iнтенсивностi термшово! роботи — на чергову добу i т.п. [16].
Одним iз складових факторiв, що чинить вплив на дiяльнiсть В1ТЗП та ВЕ(Н)МД багатопрофшьних лiкарень, е показник дефщиту кадрiв [10, 16]. Роз-рахунок показника по кожнш категорп працюючих i в щлому по вщдшенню проводиться за формулою:
Дл = (Шл - Пл)/(Шл • 100), (5)
де Дл — дефщит кадрового складу лiкарiв (у %);
Шл — кшьюсть штатних одиниць лiкарiв;
Пл — кшьюсть працюючих лiкарiв без урахуван-ня сумiсникiв.
За аналогiею проводиться розрахунок дефiциту кадрiв середнього та молодшого медичного персоналу i в цiлому по вщдшенню.
Дефщит кадрiв, що перевищуе 25—30 %, негативно впливае на яюсть лiкувального процесу. Розрахунок показника дефщиту кадрiв та адмiнiстративнi дп щодо мiнiмiзацп залучення сумiсникiв захища-ють персонал вiд перевантаження, а пащенпв — вiд ускладнень, пов'язаних з перевтомою i втратою ува-ги медичного персоналу [16, 20].
Показники квалiфiкацп лiкарiв та персоналу, як один зi складових факторiв, що впливае на л^валь-но^агностичний процес у В1ТЗП та ВЕ(Н)МД, слщ ураховувати в органiзацiйному процеа, а саме: при складаннi графтв чергувань (денно! та шчно! бригад), вщпусток, курсiв пiдвищення квалiфiкащi i т.п. [8, 10, 16, 21].
Як вiдноснi критерп, що характеризують кваль фiкацiю кадрiв, можливо використовувати розраху-нок середнього стажу роботи за фахом або в даному
В1ТЗП та/або ВЕ(Н)МД у кожнiй категорп ствро-бггниюв: лiкарi; середнiй (медсестри, лаборанти) та молодший медичний персонал i без урахування сумiсникiв. Однак бшьш точним статистичним вь дображенням ще! ознаки е показник середнього рiвня квалiфiкацп кожно! категорп спiвробiтникiв у балах по вщношенню наявних у сшвробггниюв ква-лiфiкацiйних категорiй з такого розрахунку: вища категорiя — 0 балiв; перша категорiя — 1 бал; друга категорiя — 2 бала.
Розрахунок показника квалiфiкащI лiкарiв (у балах) в цiлому по вщдшенню проводиться за формулою:
Кл = (ШлВ + Шл1 • 2 + Шл2 • 3)/Пл, (6)
де Кл — показник квалiфiкащI лiкарiв (у балах вщ
0 до 3);
ШлВ — кшьюсть штатних одиниць лiкарiв вищо! категорп;
Шл1 — кiлькiсть штатних одиниць лiкарiв першо! категорп;
Шл2 — кшьюсть штатних одиниць лiкарiв друго! категорп;
Пл — кiлькiсть працюючих лiкарiв без урахування сумюниюв.
За аналогiею проводиться розрахунок показника квалiфiкацп середнього та молодшого медичного персоналу, атестацiя яких мае такий же перелж ква-лiфiкацiйних категорш [16].
Рiвень асептики (РА) як ушфжований показник вiдображае якiсть анестезюлопчно! служби та роботу операцшного вщдшення та манiпуляцiйних. Контроль за станом РА проводиться вщповщно до вимог наказу МОЗ Украши вщ 06.06.2012 р. № 236 «1нструкц1я щодо оргашзацп контролю та профь лактики пiсляоперацiйних гнiйно-запальних шфек-цш, спричинених мiкроорганiзмами, резистентни-ми до дп антимiкробних препарапв», виконання та дотримання норм якого, насамперед, залежить як вщ сестри медично!-анестезиста, так i сестри медич-но! операцшно! та машпуляцшного кабiнету. Вщ-повiдно до цього проводиться щомюячна перевiрка на кожному робочому мющ лiкаря-анестезiолога в операцшнш та шших лiкарiв ВЕ(Н)МД, збираеть-ся не менш 6—8 змивiв, у тому числi щотижневий вибiрковий контроль стерильностi iнструментiв i матерiалу, якщо враховувати ще 2—4 змиви на ви-бiрковi перевiрки, то за мiсяць з кожного робочого мюця повинно проводитися не менш 10—12 бакте-рiологiчних дослщжень РА.
За кiлькiстю операцiйних залiв, блокiв В1ТЗП
1 ВЕ(Н)МД та спещальних службових примiщень визначаеться обов'язковий мжмум у цiлому по службу а за вiдношенням його до виконаного об-сягу лжувально! роботи розраховуеться показник повноти бактерюлопчного контролю (ПБк) за формулою:
Пбк = (Кбд/(Коп + Ксп) • 10) • 100, (7)
де Пбк — показник повноти бакконтролю РА за мь сяць (у %);
w
Таблиця 1. Узагальнення iнтенсивних показник1в анестезюлопчно! д/яльност/
Активысть (%) Оперативнiсть (%) Зайнятiсть (%) Асептика (%)
Планова Ургентна > 5 о CQ Ендотрахеальна анестезiя а н н ея Ш - оз ^ н m tK со е т с е н а го н р а н о 'l_ е 0_ со е т с е н а а I а в о i ю 5 о 5 о 'и Ш Розрахункова Фактична Ургентна Повнота бакконтролю PiBeHb асептики
Кбд — кшьюсть фактично виконаних бакдосль джень РА;
Коп — к1льк1сть операцшних;
Ксп — кшьюсть 1нших службових прим1щень, що потребують умов РА;
10 — мюячний коеф1ц1ент обов'язкового мшму-му бакдосл1джень кожного об'екта.
При розрахунку показника Пбк за кшька мюя-ц1в, п1вроку або рж у чисельник вноситься фактич-на к1льк1сть бакдосл1джень за цей час, а у знаменник додаеться ще один множинник — кшьюсть м1сяц1в.
Наявн1сть позитивних результат1в бакдосль джень можливо в1добразити у вигляд1 узагальнено-го показника р1вня х1рурпчно! асептики, при цьо-му один вис1в непатогенно!, умовно-патогенно! i безумовно-патогенно! флори пропонуеться ощню-вати як 1, 3 та 5 позитивних результапв [16]. Формула розрахунку цього показника така:
РА = Кбд/(Кнп + Куп • 3 + Кбп • 5) • 100, (8)
де РА — р1вень асептики за певний час (у %);
Кбд — кшьюсть виконаних бакдослщжень РА за цей час;
Кнп — кшьюсть вис1в1в непатогенно! флори;
Куп — юльюсть вис1в1в умовно-патогенно! флори;
Кбп — кшьюсть вис1в1в безумовно-патогенно! флори.
У процес1 оперативного управлшня ефектив-н1сть застосування показника РА можливо вико-ристовувати з метою персошфжацп результат1в контролю РА по кожному з операцшних та шших примщень В1ТЗП та/або ВЕ(Н)МД, у тому числ1 як одну з1 складових показника вартост1 затрачено! пращ (поправочних коефщ1енпв системи доплат за штенсившсть та професшну шк1длив1сть) [16, 21].
Прикiнцевi положення
Серед екстенсивних показник1в роботи В1ТЗП щом1сяця анал1зуеться загальна к1льк1сть анесте-з1й планово! та екстрено! х1рургп i в1дношення !х за трьома основними видами: ендотрахеальна, вну-тршньовенна, рег1онарна та комб1нована анестезия. У вщношенш з показниками операцшно-анестез1-олопчного ризику i ускладнень анестезп !х можли-
во звести в щомюячну аналiтичну форму [16]. По-казник ризику операц!! та анестезп, необхщний для порiвняльноi оцiнки складностi анестезюлопчно! д1яльносп м1ж лiкарями-анестезiологами та хiрур-гiчними службами, може використовуватися як ви-значення складових показника вартост затрачено! працi [22].
З метою узагальнення штенсивних показни-кiв анестезюлопчно! дiяльностi наведено варiант табл. 1.
Окремо треба враховувати показники шсляопе-рацшно! летальностк загальна, додобова, по нозо-лопчних групах, пiсля переводу з операцшно! або ВЕ(Н)МД (у %) [2, 8].
Щоб забезпечити оптимальний обсяг облжових ознак для ефективного застосування, поряд iз за-гальними вщомостями (номер протоколу i медич-но! карти стацiонарного хворого, паспортнi дан пацieнта, мiсце проведення анестезп, код хiрур-гiчного вщдшення) в банк даних адмшютративно! комп'ютерно! програми з анестезюлогп вводиться такi формалiзованi даш ПА: код лжаря-анестезю-лога та сестри медично!-анестезиста; операцiя (пла-нова або екстрена); операцiйно-анестезiологiчний ризик (бали); кiлькiсть передоперацiйних оглядiв лiкарем-анестезiологом; ефект премедикаци (бали); застосування апаратного мошторингу стану пащ-ента; характер анестезп; тривалiсть операц!! (хв); тривалiсть перебування пацieнта в операцiйнiй (хв); ускладнення анестезп (код). Вiдмiтки кiлькостi пе-редоперацiйних оглядiв, тривалостi операцп i перебування пацieнта в операцшнш не забирають багато часу, але е головними ознаками для розрахунку по-казникiв загально! i персонально! зайнятост лжа-ря-анестезiолога [16, 21].
Отже, на даному етат реформування системи ЕМД застосування деяких аспекпв шформацш-но-математично! моделi адмiнiстрування анестезюлопчно! служби можливо запровадити в роботу ВЕ(Н)МД, що створюються у багатопрофшьних ль карнях в Укра!ш. Це надасть можливiсть здiйснення науково обГрунтованого пiдхiду до удосконалення нормативно-правово! бази щодо аналiзу надання невщкладно! медично! допомоги на ранньому гос-пiтальному етапi.
Висновки
1. На даному етат впровадження спещальносп «лiкар з медицини невщкладних сташв» необхщно таке: табель оснащення, вирiшення кадрового забез-печення, обГрунтування функцiональних обов'язкiв та визначення професiйного навантаження, а також внести змши до державних будiвельних норм щодо оргашзацп вщщлень екстрено! (невщкладно!) ме-дично! допомоги в Укра!ш.
2. Запропонована методологiя шформацшно-ма-тематично! моделi сп!льного адмiнiстрування анестез!-олопчно! служби та вщщлень екстрено! (невщкладно!) медично! допомоги дае змогу в якост! комплексного показника вартостi затрачено! пращ лiкарiв, якi нада-ють екстрену медичну допомогу, розраховувати на реа-лiзацiю ново! моделi фшансового забезпечення мюце-вих бюджетiв та мiжбюджетних вiдносин.
У свою чергу це потребуе розроблення проекту та внесения змш до Постанови КМУ в!д 27.01.2016 р. № 70 «Про порядок пщготовки, реалгзаци, проведена монiторингу та завершення реалгзаци про-ектiв економiчного i сощального розвитку Украши, що пщтримуються мгжнародними фiнансовими ор-гашзац1ями», в тому числ! внесення змiн до наказу МОЗ Укра!ни в!д 25.05.2006 р. № 319 «Про затвер-дження норм робочого часу для пращвниюв закладiв та установ охорони здоров'я» та бюджетно! програми КПКВК 2311600 «Субвенц1я з державного бюджету мюцевим бюджетам на реформування регiональних систем охорони здоров'я», згщно з Законом Украши в!д 21.12.2016 р. № 1801-^11 «Про Державний бюджет Укра!ни на 2017 рiк», для здшснення заходiв щодо виконання сильного з М1жнародним банком реконструкци та розвитку проекту (пщписання Угоди про позику № 8475-иА в!д 19.03.2015 р., термш реаль заци проекту — до 30.09.2020 р.) «Полшшення охорони здоров'я на служб! у людей» протягом 2017 року.
3. Удосконалення медико-технолопчного забезпечення вщдшення екстрено! (невщкладно!) ме-дично! допомоги, що запроваджуеться в структуру багатопрофшьних лiкарень в Украт, повинно роз-глядатись з точки зору системного аналiзу д!яльнос-т! системи медичного захисту населення Укра!ни як складова нащонально! безпеки держави, у тому числ! п!д час лжвщаци медико-саштарних насл!дк!в надзвичайних ситуац!й.
Конфл1кт штереав. Автори заявляють про в!д-сутшсть конфл!кту !нтерес!в при п!дготовц! дано! статп.
Список лператури
1. Аналiз проекту Свтового банку «Полшшення охорони здоров'я на службi людей»: пропозици щодо оптимiзацii та тдвищення показнитв ефективностiреалiзацii Проекту. — К. : Аналтична група, 2015. — 16 с.
2. Веренцов М.М., Чепурненко Н.В. Анализ качества и эффективности здравоохранения // Обзорная информация ВНИИ медицинской и медико-технологической информации. Социальная гигиена, организация и управление здравоохранением. — М, 1986. — № 1. — 76 с.
3. Гончаров С.Ф., Бобий Б.В. О некоторых проблемах медицинского обеспечения населения в кризисных ситуациях// Военно-медицинский журнал. — 2005. — № 7. — С. 15-22.
4. Гур'ев С.О., Печиборщ В.П., Терентьева А.В., Казачков В.6., Михайловський М.М. Клтчна лкарня швидког' медичног допомоги, як базова структура створення вiддi-лень невiдкладноi медичног допомоги (emergency department) для забезпечення сучасного рiвня функцюнування лкарень в повсякденнихумовах та при надзвичайних ситуащях// Збiр-ник наукових праць 1нституту ДУ в сферi цившьного захисту. — К., 2014. — Т. 2 — С. 141-149.
5. Дмитрiевський Д.1. Методичш рекомендаци з оргашзацп невiдкладноi лкарськог допомоги населенню при виник-ненш надзвичайних ситуацт/ Д.1. Дмитрiевський, Г.М. Юр-ченко. — X.: НФАУ, 2000. — 28 с.
6. 1скра Н.1., Печиборщ В.П., Кузьмы В.Ю. Особливостi планування функци та структури вiддiлень екстреног' (не-вiдкладноi) медичног допомоги багатопрофшьних лкарень на основi досвiду США // Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2016. — № 5. — С. 5-13.
7. Закон Украти вiд 05.07.2012р. № 5081-V«Про екстрену медичну допомогу».
8. Зильбер А.П. Организация службы анестезии-реанимации в многопрофильной больнице. — Петрозаводск, 1971. — 170с.
9. Лщишина О.М., Горох 6.Л. Вимiрювання якостi медичног' допомоги: проблеми iмплементацii кращог' свтовог' практики в Украг'ш // Украгна. Здоров 'я наци. — 2010. — № 2. — С. 121-128.
10. Мороз 6.Д., Гур 'ев С.О., Рощн Г.Г., Гуселетова Н.В., Печиборщ В.П., Михайловський М.М., Шуригн О.Ю., Ку-лева О.В. Методика розрахунку штатног' чисельностi вiд-дшення екстреног (невiдкладног) медичног допомоги бага-топрофшьног лшарш (методичш рекомендацп). — К.: ДЗ «УНПЦЕМД та МКМОЗ Украгни», 2016. — 21 с.
11. Наказ МОЗ Украгни в1д 31.03.2008 № 166 «Про за-твердження Концепци управляя якстю медичног допомоги у галузi охорони здоров 'я в Украг'ш на перод до 2010року».
12. Наказ МОЗ Украгни в1д 25.06.2008 № 341 «Про за-твердження Галузевог' програми стандартизаци медичног допомоги на перод до 2010року».
13. Наказ МОЗ Украгни в1д 01.06.2009№ 370«Про едину систему надання екстреног медичног допомоги».
14. Наказ МОЗ Украгни в1д 20.07.2010 № 594/71 «Про внесення змн до наказiв МОЗ Украгни та АМН Украгни вiд 19.02.2009№ 02/18та в1д 03.11.2009№ 798/75».
15. Наказ МОЗ Украгни в1д 18.02.2015 № 75 «Про до-датковi заходи щодо забезпечення функщонування закладiв охорони здоров'я в умовах особливого пероду та подолання на^дюв надзвичайног' ситуаци державного рiвня сощально-го та военного характеру».
16. Недашковский Э.В. Оперативное управление ане-стезиолого-реанимационной службой многопрофильной больницы: монография. — Архангельск: Изд-во Северного государственного медицинского университета, 2009. — 200 с.
17. Проект Постанови КМУ «Питання формування госптальних округiв» розроблено МОЗ Украгни на виконан-ня доручення Прем'ер-мШстра Украгни В. Гройсмана вiд 09.06.2016№ 21339/0/1-16, плану проритетних дш Уряду на 2016, затвердженого Розпорядженням КМУ вiд 27.05.2016 № 418-р та вiдповiдно до частини 11 статтi 35-2 «Основ законодавства Украгни про охорону здоров 'я».
18. Розпорядження КМУ eid 31.03.2015 № 300 «Про за-твердження перелку i норм накопичення в cucmeMi екстреног медичног допомоги лкарських 3aco6ie та медичних e^odie першог нeoбхiднocmi для оргатзаци медико-сантарного за-безпечення цивыьного населення тд час особливого пероду».
19. Рощт Г.Г., Печиборщ В.П., Крилюк В.О., Йосипен-ко 1.0. Оcoблuвocmi оргатзаци вiддiлeнь нeвiдкладнoiмедичног допомоги багатопрофшьних лкарень в cucmeмi охорони здоров'я Великог Британи та США // Хiрургiя Украгни. — 2014. — № 4(52); НМАПО iмeнi П.Л. Шутка. — К.: ТОВ «В1Т-А-П0Л». — С. 114-121.
20. Цинкер М.Н. Методические подходы к формированию показателей и критериев в системе здравоохранения: метод. рек. — Новокузнецк, 1981. — 42 с.
21. Черняховский Ф.Р. Организация отделения анестезиологии-реанимации. — 2-е изд. — М.: Медицина, 1992. — 192 с.
22. Altman Drew; Frist William H. Medicare and Medicaid at 50 Years: Perspectives of Beneficiaries, Health Care Professionals and Institutions, and Policy Makers. // JAMA. — 2015. — 314(4). — p. 384-395. doi: 10.1001/jama.2015.7811
^m
23. Capt Wendy L, Maura S, Ken Miller. Variability in the American Society of Anesthesiologists Physical Status Classification Scale // AANA Journal. -2003August. - Vol. 71, № 4. - P. 265-274.
24. Chambers W., Spence A. The utilization of anesthetic services //Health. Bull. - 1987. - V 45, № 6. - P. 303-307.
25. Davies Huw. Measuring and reporting the quality of health care: issue and evidence from the international research literature. Discussion paper. NHSQIS, 2006. http://www.nhshealthquality. org/nhsqis/files/Davies%20Paper.pdf
26. Farrington P.A., Nembhard H.B., Sturrock D.T., Evans G. W. Discrete event simulation // Initially published in the Proceedings of the 1999. Winter Simulation Conference. US, Marietta, Georgia. - P. 7-13.
27. Horatz B., Schontag Y. Operabilitat undNarkosefahigkeit// Prakt. Anesth. Wiederbeleb. - 1979. - V. 14, № 4. - P. 283-287.
28. Samuel P. Advantages and disadvantages of nursing information system in intensive care // Lect. Notes Med. Inf. -1984. - V 24. - P. 742-745.
OTpuMaHO 29.01.2017 ■
Рощин Г.Г.1, Кузьмин В.Ю.1, Мороз Е.Д.2, Близнюк Н.Д.2, КрылюкВ.Е.2, Новиков Ф.Н.2, Иванов В.И.2, Дорош В.Н.3 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, кафедра медицины катастроф и военно-медицинской подготовки, г. Киев, Украина
2ГУ «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев, Украина
3Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Киев, Украина
Усовершенствование медико-технологического обеспечения отделения экстренной (неотложной) медицинской помощи многопрофильной больницы
Резюме. Цель. Научное обоснование и совершенствование нормативно-правовой базы по организации оказания экстренной медицинской помощи на раннем госпитальном этапе. Материалы и методы. Сделан обзор специальной литературы по материально-техническому и кадровому обеспечению анестезиологической службы, в том числе нормативно-правовых актов Украины, относительно организации оказания экстренной медицинской помощи. Результаты. Некоторые аспекты информационно-математической модели администрирования анестезиологической службы возможно применять на раннем госпитальном этапе в работе отделения экстренной (неотложной) медицинской помощи. Выводы. Совершенство-
вание медико-технологического обеспечения отделения экстренной (неотложной) медицинской помощи, которое вводится в структуру многопрофильных больниц в Украине, должно рассматриваться с точки зрения системного анализа деятельности системы медицинской защиты населения Украины, в том числе в качестве составляющих комплексного показателя стоимости затраченного труда специалистов, оказывающих экстренную медицинскую помощь.
Ключевые слова: индикативное планирование; стандарты оказания медицинской помощи; кадровое обеспечение; анестезиологическая служба; экстренная медицинская помощь; обзор
G.G. Roshchin1, V.Yu. Kuzmin1, E.D. Moroz2, M.D. Blyznjuk2, V.O. Kryliuk2, F.M. Novikov2, V.I. Ivanov2, V.M. Dorosh3
1 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
2 State Institution "Ukrainian Scientific-Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine of the Ministry of Health of Ukraine", Kyiv, Ukraine
3 Kyiv Municipal Clinical Emergency Hospital, Kyiv, Ukraine
Improvement of medical and technological support of emergency department in multi-field hospital (analytical literature review)
Abstract. The aim of this analytical review was scientific substantiation and improvement of the legal framework for the organization of emergency care as a part of early hospital stage. Materials and methods. The analysis of professional literature on logistics and staffing of intensive care services, including regulatory legal acts of Ukraine concerning the organization of emergency aid. Results. Some aspects of the information and mathematical model of management for intensive care services may implement at an early stage in the work of the hospital of emergency department. Conclu-
sions. Improving medical and technological support of the emergency department that is introduced in the structure of multi-field hospitals in Ukraine, should be considered in terms of system analysis of the system of health protection of Ukrainian population, in particular as components of the integrated value of labour put in by the specialists providing emergency medical care.
Keywords: indicative planning; standards of medical care; staffing; anesthetic management; emergency medical care; review
