CC BY
29psycho-sexual dissatisfaction and strain sexual implementation demonstrates the impossibility of using harmonious sexual relations as a resource conservation adaptive level of life of the family, and is one of the targets of medical and psychological impact when working with data married couples. The data were taken into account by us in the development of measures of correction and psychoprophylaxis violation of family life with infertility in men.
Keywords: sexual communication, male infertility, violation of family life.
УДК 159.9:378.1:614.23
ДО ПИТАННЯ ФЕНОМЕНУ ПСИХОЛОГ1ЧНО1 АДАПТАЦН Л1КАРЯ ДО ПРОФЕСШНО* Д1ЯЛЬНОСТ1
В. В. Вьюн, М. М. Хаустов, I. С. Втенко Харшвський нацгональний медичний ушверситет
Резюме. В робота з'ясоваш шдивщуально-особиспсш i сощально-психолопчш чинники, мехашзми та умови психолопчно! адаптаци лшаря до професшно! дiяльностi.
Визначеш необхщш компоненти психолопчно! готовносп лшарш до самостшно! продуктивно! дiяльностi з урахуванням значення високо! самосвiдомостi фахiвця, позитивного ставлення до професiйно! дiяльностi, усвiдомлення та сприйняття хворого як особистостi в певному психологiчному стан!, вибору мгжособиспсних стосункiв та використання етико-деонтолопчних знань, умiнь i навичок на рiзних етапах проведення лiкувального процесу.
Видмени основнi типи дезадаптивних реаккцш у перiод адаптацi! до професшно! дiяльностi: астенiчний, гперестезичний, апатичний, депресивний, аддиктивний, психосо-матичний.
На основi отриманих даних, що вiдбивають механзми формування розладiв адаптаци до професшно! дiяльностi в лiкарiв розроблено методи корекцп i профглакктики даних порушень з диференцшованим використанням комплексу психотерапевтичних та психопрофглакктичних методiв.
Ключовi слова: Психолопчна адаптаця, професiйна дiяльнiсть дезадаптаця, психотерапiя, психопрофглакктика.
Сучасний етап розвитку суспмьства характеризуеться соцiально-полiтичними та економiчними змiнами, пiдвищенням рiвня психоемоцшно! напруги, що призводить до виникнення психолопчних проблем у житп кожно! людини та, без сумншу, негативно позначаеться на молодi пiд час и адаптаци до професино! дiяльностi. (1, 3, 9)
Проблема професшного розвитку вщноситься до невичерпних проблем психолопчно! науки. I не тiльки тому, що це складна i вельми широка тема, а й тому, що рiзнi погляди на цей процес взаемодоповнюють i значно поглиблюють науковi уявлення про психологiчну сутшсть не тiльки професiйного становлення, а й особиспсного розвитку фахiвця. (4, 7, 8)
Одшею з найважливших педагогiчних завдань будь-якого вищого навчального закладу е робота зi лiкарями iнтернами, спрямована на бмьш швидку й успiшну !х адаптащю до професшно! дiяльностi, до ново! системи сощальних вiдносин, на освоення ними ново! ролi лiкарiв. (2, 5).
Необхщшсть дослiдження професiйного розвитку лiкарiв випливае не тiльки iз необхiдностi теоретичного дослiдження цього процесу, а й 1з нагально! необхiдностi розв'язання прикладних питань, актуальних для забезпечення процесу становлення суб'екта професшного розвитку. Можливiсть !х вирiшення ми бачимо на основi щ^сного комплексного вивчення особливостей професiйного розвитку та формування психолопчно! адаптаци лiкаря до професшно! дiяльностi. (4, 6, 9)
Вще викладене обумовлюе актуальнiсть нашо! роботи мета яко! -розробити систему психотерапевтично! корекци i психопрофглакктично! пщтримки в перiод професiйно!
Оригинальные статьи
подготовки фах1вця на ochobï системного пщходу до вивчення MexaHÏ3MÎB формування псиxологiчноï адаптаци лшаря до професiйноï дiяльностi.
Для досягнення поставленоï мети i виконання завдань нами з дотриманням приндипiв бiоетики та медичноï деонтологiï було проведено комплексне обстеження 405 лiкарiв -штернгв, у 211 лшар1в виявлено розлади адаптадiï.
У xодi роботи з метою анал1зу формування псиxологiчноï готовносп до професiйноï дiяльностi було проведено обстеження 615 студентов обох статей старших курс1в вищих ме-дичних навчальних заклад1в Украши.
У робота був використаний комплекс теоретичних, емтричних та математико-стати-стичних метод1в.
Як показало проведене дослдження, р1вень професiйноï готовносп лшаря до д1яльносп визначаеться за наявшстю таких найбмьш узагальнених рис:
1. Когнитивного стилю, глибоких i всеб1чних, загальних i предметних медико-психолоичних знань, свгтогляду;
2. Моральносп - комплексу властивостей особистосп, що обумовлюють свщоме дотриман-ня професшних обов'язшв;
3. 1ндив1дуального формування i розвитку позитивних емоцшних компонентв iнтерперсональноï взаемоди
Отримаш в ход1 роботи результата дозволили нам систематизувати фактори, що впли-вають на адаптацию до професiйноï д1яльносп студентов старших кур^в: Сод1альний - що включае в себе сод1альне походження i тип освотнього закладу, який вш вже закшчив. Психолопчний блок мютить шдивщуально-психолоичш, содiально-псиxологiчнi фактори: штелект, спрямовашсть, особиспсний адаптацшний потенд1ал, положення в грут. Педагоичний блок чиннишв включае в себе р1вень педагогiчноï майстерносп, органiзадiю середовища, матер1ально-техшчну базу, ТСО i он..
Проведене в ход1 роботи психод1агностичне дослщження дозволило нам вид1лити основш особистюш якосп лшаря, що визначають устшне виконання професшних функцш i високий р1вень його адаптаци' до лшувальноо' д1яльносп: високий р1вень емпатоо", гумашстична життева позищя, адекватний р1вень самоощнки, особистюна зршсть i здатнють до автономно!" професшно'о' д1яльносп, потреба в постшному професшному удосконалюванш, високий р1вень комуншативносп i здатнють до встановлення комплаенсу з шдтримкою стаб1льних, тривалих вщносин, прихильнють валеолопчним принципам, здатнють до ефек-тивного вщреагування негативних емоцш, широта i гнучшсть мислення, гарш оргашзаторсью зд1бносп в координацп лшувального продесу, шщоатившсть та дисциплшовашсть.
Базуючись на отриманих у ход1 роботи результатах ми видмили три основних р1вш адаптаци лшаря до професiйноï д1яльносп.
S Високий для якого притаманш - високий р1вень працездатносп, психолоичного комфорту, наявшсть резерв1в для подолання критичних ситуацш, об'ективних труднощ1в, зв'язаних з недолшами в сучаснш оргашзаци лшувального продесу. S Середнш - зниження р1вня працездатносп i психолоичного комфорту в кризових ситуациях i при наявносп недолш1в в органiзадiï лiкувального процесу, з1 швидким вщновленням при ïxньому виргшенш i збереженням психолоичного комфорту поза робо-чим процесом.
S Низький - розвиток сташв дезадаптадiï, прояв психолоичного дискомфорту в повсяк-денному житп. Постшне почуття незадоволеносп собою i своею професгональною д1яльшстю.
Таким чином, результата нашого дослдження дозволяють охарактеризувати основш прояви порушень адаптаци у лшар1в-штершв до професiйноï д1яльносп.
Психоф1зголоичш - проявляються у зниженш розумовоï працездатносп, порушення уваги, пiдвищеноï стомлюваносп, зниженш швидкосп переробки шформаци.
Прояви псиxiчноï дезадаптаци супроводжуються поиршенням психолоичного само-почуття, зростанням астешзаци, емоцшними розладами, змшою активносп, зниженням самоодiнки здоров'я, впевненосп в соб1 i тужливим настроем.
Содiально-псиxологiчнi - проявляються у вигляд1 порушень мгжособиспсних вщносин, посилення внутрiшньоособистiсноï конфлштносп, незадоволеносп обраною профес1ею, труднощами в опануванш програмами навчання, незадоволешстю побутовими i соц1альними умовами життя.
Комплексний аннамз феномена професшно! дезадаптаци лшаря дозволив нам видмпти основш типи дезадаптивних реакцш у перiод адаптаци до професшно! дiяльностi: 0 астешчний, якiй характеризувався перевагою астенiчного компонента, як фiзичного, так i психiчного, зниженням прадездатностi та цiкавостi до навколишнього, появою постiйного почуття втоми, розбитосп. 0 гперестезичний, що мютив у собi яскраво виражену драпвливють, нестриманiсть, нетерплячiсть, що пiдсилюються при стомленш i напруз^ схпльшсть до короткочас-них або затяжних афективних реаккцш, пщвищену чутливiсть до рашше нейтральних подразникiв;
0 апатичний, якш проявлявся пiдвищеною стомлюванiстю, млявiстю, виснаженням, бездiяльнiстю, байдужiстю, вiдсутнiстю iнтересу до спмкування на тлi зниженого настрою, драпвливосп, апатi!; 0 депресивний при якому вiдзначаеться знижене тло настрою, дралвливють, гiперестезiя, почуття туги, тривоги, внутргшнього напруження, занепокоення з неможливютю розсла-битися;
0 аддиктивний для якого характерш надмiрне вживання алкоголю, вживання наркотич-них i токсичних речовин, поступова втрата ситуадiйного контролю при прийомi психоактивных речовин, а також формування рiзних нехiмiчних видiв залежностi. 0 психосоматичний, який проявляеться розвитком психосоматичних захворювань.
Таким чином, результати нашого дослщження дозволяють охарактеризувати основнi прояви порушень адаптаци у студентiв молодших курсв.
Психофiзiологiчнi - проявляються у зниженш розумово! прадездатностi, порушення уваги, шдвищено! стомлюваностi, зниженнi швидкостi переробки шформаци. Виразнiсть психовегетативних реакцiй зростае на другому кура, що бмьш характерно для чоловшзв.
Прояви психчно! дезадаптаци супроводжуються погiршенням психологiчного само-почуття, зростанням астенiзадi!, емодiйними розладами, змшою активностi, зниженням самоодiнки здоров'я, впевненосп в собi i тужливим настроем. На першому курсi значнi змши мають мiсде у жiнок, а на другому - у чоловтв.
Соцiально-психологiчнi - проявляються у виглядi порушень мiжособистiсних вiдносин, посилення внутршньоособиспсно! конфлiктностi, незадоволеностi обраною професiею, труднощами в опануваннi програмами навчання, незадоволешстю побутовими i содiальними умовами життя. Зазначенi прояви постають у ролi ведучих у бiльшостi жшок на першому i на другому кура.
На основi отриманих даних, що вщбивають механiзми формування розладiв адаптаци до професшно! дiяльностi в лiкарiв розроблено методи корекци i профмактики даних порушень з диферендiйованим використанням комплексу психотерапевтичних та психопрофiлактичних методiв.
Результати проведеного нами дослiдження показують, що для корекдi! розладiв адаптаци до професшно! дiяльностi лiкарiв дощльно застосовувати комплекснi психокорекдiйнi про-грами, що передбачають поетапне введення психотерапевтичних методик у залежносп вiд шдивщуальних особливостей лiкарiв та змiстовно! частини психотерапи. До складу вищев-казаних програм входять наступнi психотерапевтичнi методики:
Рацюнальна психотерапiя, спрямована на мобШзащю захисних сил особистостi, регенерадiю особиспсно! активностi, нормалiзадiю системи емодiйно-вольового реагуван-ня, змiну системи вiдносин.
Особистiсно-орiентована психотерапiя, спрямована на формування адекватно! самосвщомосп, розкриття i переробку внутргшнього психологiчного конфлiкту, корекдiю неадекватних особистюних вiдносин.
Аутогене тренування (психотонiчний варiант Шогама - Мировського), що сприяе по-силенню продесiв саморегулядii, самоконтролю i самовладання.
В результатi проведення представлених психотерапевтичних технологiй у 96,3% об-стежених вiдзначалася позитивна динашка психологiчного стану вже пiсля 4-5 заняття.
Нами розроблено систему психопрофилактично! пiдтримки сiмейного лiкаря, яка мютить у собi: розробку i впровадження програми психологiчних тренiнгiв, системи психолопчного консультування медичних прадiвникiв; навчання основам психотерапи; розробку i впровадження в навчальний процес у медичних ВНЗ додаткових навчальних курсiв з основ конфлштологи та менеджменту в медициш.
Оригинальные статьи
Результати катамнестичного спостереження свщчать про високу ефективнiсть запропоновано! системи психопрофмактично! пщтримки. При !! проведент реакщ! дезадаптаци в лiкарiв спостер^алися вiрогiдно рiдше.
Лiтература:
1. Аршава I. Ф. Функдiональнi стани людини в продесi адаптаци до екстремальних умов дiяльностi (у парадигмi «особисисть-стан") //Вiсник АПН Укра!ни.: Педагогiка i психологiя.- К.: Педагогiчна преса, 2006.- № 4 (53) -С.82-90.
2. Вгтенко I. С. Психологiчна адаптацiя сiмейного лiкаря до професiйноí дiяльностi: монографiя / I. С. Вгтенко.- Вiннидя: Нова книга, 2013.- 132 с.
3. Витенко И. С., Вьюн В. В. Профилактика и коррекция расстройств адаптации врачей в условиях работы по принципам семейной медицины // Укра!нський вюник психоневрологи.- 2012.- Том 20, вип. 3 (72).- С.169-170.
4. Волосовець, О. П. Страте^ евроштеграцшного реформування вищо! медично! освiти Укра!ни // Проблеми медично! науки та освгти.- 2006.- N1.- С. 5-12.
5. Дорожкин Ю. Н., Мазитова Л. Т. Проблемы социальной адаптации иностранных студентов // Социологические исследования.- 2007.- № 3.- С. 73-77.
6. Кожина А. М., Маркова М. В. Адаптацiя студенев першого курсу до навчально! дiяльностi - при-оритетне завдання вищого навчального закладу. // Международный психиатрический, психотерапевтический и психоаналитический журнал Том 5, № 2 (28), 2012, С. 28-34
7. Кожина А. М., Маркова М. В., Гриневич Е. Г. Проблеми адаптаци студенев I курсудо навчально! дiяльностi у ВУЗi в умовах кредино-модульно! системи освгти. // Науково-щформацшний вюник Академп наук вищо! освгти Укра!ни № 3 (86), 2013, С.87-93
8. Кокун О. М. Адаптадiя та адаптацшш можливостi людини: прикладнi аспекти // Актуальнi проблеми психологи.- Т. 5, вип. 4: Психофiзiологiя. Медична психолопя. Генетична психологiя / За ред. С. Д. Максименка.- К.: Мтешум, 2005.- С.77-85.
9. Соколова И. М. Психофизиологические механизмы адаптации студентов // Монография.- Харьков: ХГМУ, 2007.- 412 с.
к вопросу феномена психологической адаптации врача к профессиональной деятельности
Вьюн В. В., Хаустов М. Н., Витенко И. С.
В работе выделен индивидуально-личностные и социально-психологические факторы, механизмы и условия психологической адаптации врача к профессональной деятельности.
Определены необходимые компоненты психологической готовности врачей к самостоятельной продуктивной деятельности с учетом значения высокого самосознания специалиста, положительного отношения к профессиональной деятельности, осознание и восприятие больного как личности в определенном психологическом состоянии, выбора межличностных отношений и использования этико-деонтологических знаний, умений и навыков на разных этапах проведения лечебного процесса.
Выделены типы дезадаптивных реакций в период адаптации к профессиональной деятельности: астенический, гиперестезический, апатический, депрессивный, аддиктивный, психосоматический.
На основе полученных данных, отражающих механизмы формирования расстройств адаптации к профессиональной деятельности у врачей разработаны методы коррекции и профилактики данных нарушений с дифференцированным использованием комплекса психотерапевтических и психопрофилактических методов.
Ключевые слова. Психологическая адаптация, профессиональная деятельность, дезадаптация, психотерапия, психопрофилактика.
on the question of the phenomenon of psychological adaptation to the professional activities of doctor
Viyun V. V., Khaustov M. N., Vitenko I. S.
The paper clarified individual and personal, social and psychological factors, mechanisms and conditions of psychological adaptation to medical profession.
The necessary components of psychological readiness for independent physicians productive activities on the basis of high value professional identity, a positive attitude to the profession, awareness and perception of the patient as a person in a certain psychological state,
the choice of interpersonal relationships and the use of ethical and deontological knowledge and skills at different stages carrying out the treatment process.
The basic types of maladaptive responses in the period of adaptation to the profession: asthenia, hperestezychnyy, apathetic, depressed, addictive, psychosomatic.
Based on the data that reflect the mechanisms of disorders of adaptation to the professional activities of doctors in the methods of correction and prevention of these disorders with differentiated using a mix of psychotherapy and psycho preventive methods.
Key words: Psychological adaptation, professional activities exclusion, psychotherapy, psychological prophylaxis.
УДК: 616.35-006-089.87:316.6
ПИТАННЯ ЕТИЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ, В ПРОЦЕС1 НАДАННЯ ДОПОМОГИ ОНКОЛОГ1ЧНИМ ХВОРИМ
С. В. Мерлхч
Одеський нацюнальний медичний уншерситет
Резюме. В статп шдшмаються питання важливосп врахування принцитв етики та деонтологп на рiзних етапах надання допомоги хворим на онкопатолопю. Надаються рекомендацп щодо використання правил етично! поведшки в стацiонарi на еташ повiдомлення дiагнозу, пiд час лшування онкохворого в стацiонарi, при бесад з родичами хворого.
Ключовi слова: онколопчний хворий, етичне поводження, медичний персонал.
Актуальндеть. Не дивлячись на велику кiлькiсть дослiджень в психоонкологи, результати залишаються суперечливими зважаючи на недолж комплексних дослiджень, що рiзносторонньо розкривають психiчнi особливосп пащенпв. Так, часто дослщжуються окремi психопатолопчт розлади - депресивнi стани i психогеннi реакдi! у вiдповiдь на виявлення злоякiсного новоутворення, а також окремi психологiчнi чинники - стани безнадшносп i безпорадностi, рiвнi дистимности i тривожностi, змiрянi за допомогою спещальних опитувальникiв. Разом з тим, практично не зустрiчаеться робiт, присвячених комплексному дослдженню психiчного життя онколопчного хворого, психопатологiчних чинникiв, що враховують великий спектр, психологiчних станiв i особових характеристик.
Проблема етики та деонтологи е актуальною для вае! медицини, але, перш за все, для тих областей, методи лшування яких знаходяться на етапi вдосконалення. У рядi таких областей знаходиться онкологя. Одним з наймолодших напрямiв дослiдження причин злоякiсних новоутворень е проблема медико-психологiчного супроводу онколопчного хворого з врахуванням принцитв етичного поводження персоналу.
Викладення основного матерiалу. Видiляють вiсiм основних принцитв медично! етики: 1) гуманне ставлення до хворого; 2) не брати учасп в дiях проти здоров'я хворого; 3) надання допомоги вам, хто !! потребуе, незалежно вщ расово!, полiтично! i релггшно! приналежностi; 4) солiдарнiсть усiх лiкарiв у повазi гiдностi людей, !х боротьбi за мир; 5) збереження лiкарсько! таемнидi; 6) участь в охорош життя людей вiд тих чи шших ексдесiв, що загрожують !м (наприклад, вiд забруднення зовншнього середовища); 7) недопущен-ня експерименлв над людьми; 8) утримання вщ вчинкiв, якi можуть принизити гщшсть професi! лiкаря.
Виходячи з цього, кожен член суспiльства повинен суворо дотримуватись таких правил:
1) поважати суспмьство i його спiвгромадян;
2) рахуватись iз кожним членом суспмьства;
3) поводити себе так, як вш хотiв би, щоб поводилися з ним;
4) провiдною мораллю суспiльства повинна бути мораль, що включае основнi - загальнолюдськi
