CC BY
168. Lengle A. Travma i smyisl. Protiv utratyi chelovecheskogo dostoinstva]. S soboy i bez sebya // Praktika ekzistentsialno-analiticheskoy psihoterapii: sb. statey. - Moscow: Genezis, 2009. - P. 163-187 (Rus.)
9. Tarabrina NV. Psihologiya posttravmaticheskogo stressa: integrativnyiy podhod: avtoref. dis. d-ra psihol. nauk. - SPb, 2008. - 14 p. (Rus.)
10. Yurchenko VD., Krylyuk VO., Hudyma AA. ta in. Domedychna dopomoha v umovakh boyovykh diy: metodychnyy posibnyk. - Kiyiv: Serednyak , 2014. - 80 p ( Ukr.)
12. Byrne C A, Riggs D S. The cycle of trauma: Relationship aggression in male Vietnam veterans with symptoms of posttraumatic stress disorder // Viol. Vict. - 2006. - N 11. - P. 213225.
13. Jakupcak M, Conybeare D, Phelps L. et al. Anger, hostility and agression among Iraq War veterans reporting PTSD and subthershold PTSD // J. Tram. Stress. - 2007. -N 20. - P. 945954.
Работа поступила в редакцию 01.12.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.89-051:364-786-787.522
В. В. Вьюн
КЛШ1КО-ФЕНОМЕНОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ СТАН1В ПРОФЕСIЙНОÏ ДЕЗАДАПТАЦП У Л1КАР1В-ШТЕРШВ
Харшвський Нацюнальний медичний ушверситет. Украша
Summary. Vyun V. V. CLINICAL-PHENOMENOLOGICAL FEATURES FORMATION CONDITION OF PROFESSIONAL DESADAPTATION OF MEDICAL INTERNS. - Kharkiv National Medical University, e-mail: [email protected]. In the course of the study, a study was made of the mechanisms of the formation of the state of disadaptation of interns to professional activities and a system of psychotherapeutic correction and psycho-preventive support was offered during the professional training of a specialist. The phenomenology of high, middle and low (state of disadaptation) levels of physician adaptation to professional activity is described. It is established that in the formation of violations of the adaptation of interns to professional activities, there is a multifactorial conditioning in which biological, social and psychological factors are presented in an indissoluble complex, which determines the specificity of clinical manifestations of disadaptive conditions. With the purpose of prevention and correction of adaptation levels to the professional activity of interns, a pathogenetically substantiated system of medical and psychological support was developed and approved during the period of professional training of a specialist, which includes: the use of complex psychotherapeutic and psycho-educational effects; establishment of the purpose of psychotherapy as an impact on pathogenetic significant biopsychosocial factors in the development of states of disadaptation; differentiation of tasks and volume of psychotherapy and psycho-correction in accordance with the type of disadaptive state.
Key words: disadaptation states, professional activity, interns, biological and social factors, mechanisms of formation
Реферат. Вьюн В. В. КЛИНИКО-ФЕНОМЕНОЛОГИЧЕСКОЙ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СОСТОЯНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ У ВРАЧЕЙ-ИНТЕРНОВ. В ходе исследования проведено изучение механизмов формирования состояний дезадаптации врачей-интернов к профессиональной
© Вьюн В. В.
деятельности и предложена система психотерапевтической коррекции и психопрофилактической поддержки в период профессиональной подготовки специалиста. Описана феноменология высокого, среднего и низкого (состояния дезадаптации) уровней адаптации врача к профессиональной деятельности. Установлено, что в формирование нарушений адаптации врачей интернов к профессиональной деятельности, лежит многофакторная обусловленность, в которой биологические, социальные и психологические факторы представлены в неразрывном комплексе, что определяет специфику клинических проявлений дезадаптивных состояний. С целью профилактики и коррекции уровней адаптации к профессиональной деятельности врачей-интернов, разработана и апробирована патогенетически обоснованная система медико-психологической поддержки в период профессиональной подготовки специалиста, которая предусматривает: применение комплексного психотерапевтического и психообразовательного воздействий; установление цели психотерапии как воздействия на патогенетические значимые биопсихосоциальное факторы развития состояний дезадаптации; дифференциация задач и объема психотерапии и психокоррекции в соответствии с типом дезадаптивного состояния.
Ключевые слова: состояния дезадаптации, профессиональная деятельность, врачи-интерны, биологические и социальные факторы, механизмы формирования.
Реферат. Вьюн В. В. КЛШ1КО-ФЕНОМЕНОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ СТАН1В ПРОФЕС1ЙНО1 ДЕЗАДАПТАЦИ У Л1КАР1В-1НТЕРН1В У
ходi дослщження проведено вивчення механiзмiв формування сташв дезадаптаци лiкарiв-штершв до професшно! дiяльностi та запропоновано систему психотерапевтично! корекцл та психопрофшактично! шдтримки в перюд професшно! шдготовки фах1вця. Описано феноменологiю високого, середнього та низького (стан дезадаптаци) рiвнiв адаптацп лiкаря до професшно! дiяльностi. Встановлено, що у формуванш порушень адаптацп лiкарiв iнтернiв до професшно! дiяльностi, лежить багатофакторна обумовлешсть, у як1й бiологiчнi, соцiальнi i психологiчнi фактори представленi в нерозривному комплексi, що визначае специфiку кишчних проявiв дезадаптивних станiв. З метою профшактики та корекцi!' розладiв адаптацп до професшно! дiяльностi лiкарiв штершв розроблено та апробовано патогенетично обгрунтовану систему медико-психологiчно!' пiдтримки в перюд професшно! подготовки фахiвця, що передбачае застосування комплексного психотерапевтичного та психоосвггнього впливiв; встановлення мети психотерапi! як впливу на патогенетично значущi бюпсихосощальш чинники розвитку станiв дезадаптацi!; диференщащя завдань та обсягу психотерапi! i психокорекцi! вiдповiдно до типу дезадаптивного стану.
Ключовi слова: стан дезадаптаци, професшна дiяльнiсть, лiкарi-iнтерни, бiологiчнi та сощальт фактори, механiзм формування
Актуальшсть. В сучасних умовах реформування системи охорони здоров'я одшею з прюритетних е проблема адаптацi!' лiкаря до професшно! д1яльносп, пiдвищення вимоги до якосп та ефективностi медичного обслуговування [1, 2].
Питання впливу на людину професiйного стресу е одшею з провщних медико-соцiальних проблем сучасносл. Найбiльш актуальним це питання постае в системi професiйного вщбору та подальшого медико-психологiчного супроводу професшно! д1яльносп представник1в професiй, пов'язаних з робото в умовах щдвищеного штелектуального та психоемоцiйного напруження, дефiциту часу та шформацп, високого рiвня вщповщальносп. Основне завдання в цьому випадку мiститься в забезпеченнi високо! ефективносп службово! дальноси та в профшактищ професiйних захворювань, тобто, в збереженш здоров'я та продовженнi трудового довголптя [3, 4, 5].
Змiни в вищш медичнiй освiтi, iнтеграцiя и в европейський освiтнiй простiр вимагае нових пiдходiв до пiслядипломно!' шдготовки лжаря. Створено умови для модершзацп пiслядипломно! медично! освiти. Тому, основними завданнями пiслядипломно! освiти лiкарiв, особливо в перюд реформування, е забезпечення як покращання фахово! пiдготовки лiкарiв-iнтернiв так i забезпечення медико-психологiчно! шдтримки лжаря у перiод адаптацi!' до професшно! д1яльносп [6, 7, 8, 9].
Вищевикладене обумовило актуальнiсть i необхiднiсть проведения даного
дослщження.
Мета роботи: на 0CH0Bi системного тдходу до вивчення MexaHi3MiB формування CTaHiB дезaдaптaцiI лiкaрiв-iнтернiв до професшноИ дiяльностi розробити систему психотерапевтично! корекцп Ta психопрофiлaктичноI пiдтримки в перюд професшноИ пiдготовки фaхiвця.
Матерiал та методи дослвдження: Для досягнення постaвленоl мети з дотримaнням принципiв бюетики тa медично! деонтологп було проведено комплексне клшко-aнaмнестичне тa психодiaгностичне обстеження 213 лiкaрiв - штершв Хaркiвського нaцiонaльного медичного унiверситету, 116 жшок тa 97 чоловшв, у вiцi 22-25 рошв.
У ходi роботи буди використaнi гаступш методи дослiдження: клшжо-aнaмнестичний, соцiaльно-демогрaфiчний; клiнiко-психологiний; психодiaгностичний з використaнням ктшчних шкaл тривоги тa депресп Гaмiльтонa (M. Hamilton, 1967), aдaптовaних до МКХ-10 (Г.П. Пaнтелеевa, 1988); шгали оцiнки професiйноi дезaдaптaцii О. Н. РодшоН в aдaптaцii М. А. Дмiтрieвоi (2003), шкaли професiйного стресу (Д^ош^та, 1995); клiнiко-психофеноменологiчнiй (В. В. Чугунов, Б. В. Михaйлов, 2010); сaтистичний
Дослiдження вiдбувaлося в три етaпи. I етaп мiстив скриншг рiвнiв aдaптaцii у лiкaрiв штершв. Видшено основнa групa (лiкaрi-iнтернi з озгакши дезaдaптaцii) тa контрольнa (лiкaрi iнтернi з достaтнiм рiвнем a^ma^i).
Ha II етaпi - проведено комплексний aнaлiз клiнiчних проявiв тa мехaнiзмiв формувaння розлaдiв aдaптaцii у лiкaрiв-iнтернiв.
Ha III етaпi - aпробовaно розроблену систему комплексних психокорекцшних тa психопрофiлaктичних впливiв i проведено порiвняльну оцiнку !х ефективностi.
Результати та обговорення: Як покaзaли резулиити дослiдження aдaптaцiю лiкaрiв iнтернiв до професшноИ дiяльностi необхiдно розглядaти як динaмiчний, бaгaтостороннiй i комплексний процес формувaння нaвичок зaдоволення тих вимог, що пред'являються до лiкaря в перюд його aдaптaцii до професшноИ дiяльностi.
Як покaзaли отримaнi у ходi роботi дaннi 44,3 % чоловшв тa 31,4 % aдaптовaнi до професiйноi дiяльностi
Haми видшено три основних рiвня aдaптaцii лгаря до професiйноi дiяльностi:
Високий (20,1 % чоловшв тa 13,1 %), для якого прот^^нт високий рiвень прaцездaтностi, психологiчного комфорту, нaявнiсть резервiв для подолaння критичних ситуaцiй, об'ективних труднощiв, зв'язaних з недолiкaми в сучaснiй оргaнiзaцii лiкувaльного процесу.
Середнiй (15,4 % тa 12.2 % ввдповадно ) - зниження рiвня прaцездaтностi i психологiчного комфорту в кризових ситуaцiях i при нaявностi недолшв в оргaнiзaцii лiкувaльного процесу, зi швидким вiдновленням при Гхньому виршенш i збереженням психологiчного комфорту позa робочим процесом.
Низький (8,8 % чоловшв тa 6,1 % жшок ) - розвиток стaнiв дезaдaптaцii, прояв психологiчного дискомфорту в повсякденному життi. Постiйне почуття незaдоволеностi собою i своею професiонaльною дiяльнiстю. ^бл. 1).
Тaблиця 1
PiBHi адаптацп у лiкарiв-iнтернiв
Рiвнi дезaдaптaцii Чоловши Жшки
Абс. зн. % Абс. зн. %
Високий 24 24,2 15 12,3
Середнiй 19 20,1 22 19,1
Низький 54 55,7 79 68,6
У 55,7 % чоловшв тa 68,6 % жшок виявлено стaни дезaдaптaцii. А сaме високий рiвень дезaдaптaцii, що вимaгaе вживaння невiдклaдних зaходiв (психологiчних i медичних) виявляють у себе 9,2 % чоловшв i 12,5 % жшок; вирaжений рiвень дезaдaптaцii, що вимaгaе обов'язкового втручaння психологiв, проведения прогрши по реaдaптaцii - 10,3 % чоловшв, 14,0 % жшок; помiрний рiвень дезaдaптaцii, при якому корисно проведення консультaтивноi роботи фaхiвцiв - 36,2 % и 42,1 % вщповвдно.
До чинникiв ризику розвитку розлaдiв aдaптaцii лiкaрiв штершв ввдносяться: склaднi умови прaцi, дефщит позитивних емоцiй нa тa позa роботою; усвiдомления недостaтнього
рiвня компетентности низький рiвень мотивацп, вщсутшсть економiчних стимулiв; недосконалiсть механiзмiв психолопчного захисту; вiдсутнiсть навичок саморегуляцп; конфлшти в медичному середовищi; дефiцит професшного спiлкування.
Видiлено комплекс бiологiчних факторiв, що визначають дефект морфофункцiонального субстрату головного мозку та сприяють розвитковi розладiв адаптацi! у обстежених лiкарiв-iнтернiв: частi простуднi захворювання (36,9 %), черепно-мозковi травми (16,3 %), хрошчш тонзилiти та ангiни (22,5 %), перенесет нейрошфекцп (5,6 %), хрошчна соматична патологiя (38,5 %), зловживання спиртними напоями (4,1 %), вживання токсичних речовин (1,3 %).
Наведеш вище фактори визначають бюлопчну основу та можуть розглядаються як базисш у формуваннi дезадаптивних сташв, факторами ризику яких е набута дефектшсть неспецифiчних систем (в основному лiмбiчно!) головного мозку, що лежить в основi уявлень про «неврологш особистосп».
Як свiдчать результати дослвдження соцiально-психологiчних чинник1в формування розладiв адаптацп 49,5 % лiкарiв-iнтернiв не задоволеш умовами працi, 75,6 % вважають, що лiкувальнi заклади не забезпечуються в повнiй мiрi необх1дними фармацевтичними препаратами та медичними засобами, 36,4 % думають, що деяк1 аспекти !хньо! роботи позбавленi змiсту, пльки 4,2 % обстежених розглядають свою заробгтну плату як розмiрну i вiдповiдну прикладеним зусиллям.
Обстеженi лжарьштерни з розладами адаптацп вiдмiчають у себе дефщит позитивних емоцiй на та поза роботою (69,2 %); усвщомлення недостатнього рiвня компетентностi (75,4 %); низький рiвень мотивацi!, вщсутшсть економiчних стимулiв (82,1 %); недосконалють механiзмiв психологiчного захисту (52,7 %); вщсутшсть навичок саморегуляцi! (55,2 %); конфлжга в медичному середовищi (27,4 %); дефщит професшного спшкування (42,5 %).
Як показали результати дослщження для лiкарiв iнтернiв зi станами дезадаптаци, найбiльш типовi наступнi особистюш риси: пiдвищена збудливiсть i неврiвноваженiсть, конфлiктнiсть у ввдносинах, уразливiсть i злопам'ятнiсть, лабiльнiсть емоцiй, демонстративнiсть емоцшних проявiв, тривожна помисливiсть, ефективнiсть поведшки.
Для обстежених з порушеннями адаптацп виявилось характерним знижений фон настрою (76,2 %) з почуттям туги й безнадшносп (46,3 %), зниження загально! активностi й щдвищена стомлювашсть (67,2 %), зниження здатностi до зосередження (30,2 %), вщчуття напруженосп, скутостi, порушення сну (42,2 %), яш характеризувалися труднощами засинання, переривчастим сном, раншм пробудженням з неможливютю заснути; вегетативний дисбаланс (38,5 %), який виявлявся у коливаннях артерiального тиску, неприемних вщчутпв в очах; головним болем; больовими ввдчуттями у донках спини та ши!; ввдчуттям важкостi в головi; в1дчуттями шуму або дзвону у вухах; ввдчуттям появи «мушок» перед очима; тахiкардiею.
Психологiчнi прояви порушень адаптацi! характеризувалися скаргами на постшш дистреси, незадоволешстю рiвнем досягнення життевих цiлей, вщсутшстю прагнення спiлкуватись з оточуючими, труднощами встановлення комушкативного контакту з незнайомими людьми, конфлiктнiстю у робочому колективi та в сiм'!, зниженням мотиваци до професiйно! дiяльностi.
При цьому як показали результати дослiдження 30,1 % з уах опитаних лiкарiв-iнтернiв категорично заперечують необхiднiсть психологiчно! допомоги. Ще 25,9 % обстежених вагалися з в!дпов!ддю, 44,1 % вважають, що психологiчна допомога !м потрiбна в першу чергу при виршенш таких проблем як: подолання шформацшного стресу, адаптац1я до нових умов навчання та працi, входження в новий колектив, згуртування навчально! групи; рiшення особистiсних проблем.
Отриманi в хода роботи дант дозволили систематизувати прояви дезадаптивних реакцiй та видшити наступнi варiанти дезадаптивних реакцiй у лiкарiв-iнтернiв. (табл. 2).
Таблиця 2
Варiанти дезадаптивних реакцш у лiкарiв-iнтернiв
Дезадаптивнi реакцil Чоловiки Жшки
Абс. зн. % Абс. зн. %
Астенiчний 25 25,8 26 22,5
Пперестезичний 20 20,6 27 23,2
Тривожно - депресивний 11 11,3 24 20,6
Психосоматичний 14 14,5 21 18,1
Астено -апатичний 12 12,3 13 11,2
Аддиктивний 15 15,5 5 4,4
Астенiчний (25,8 % чоловшв та 22,5 % ж1нок) характеризувався домшуванням слабкостi, млявостi, швидко1 виснаженосп, дратiвливостi, шдвищено1 сприйнятливостi до рашше нейтральних подразник1в, апати, адшамп на та вегетовiсцеральних пароксизмiв (головнi бол^ ввдчуття нестачi повiтря, артерiальна гшотошя, вiдсутнiсть апетиту), легкою виразнiстю тривоги i депреси за шкалою Гашльтона.
Гiперестезичний (20,6 % чоловiкiв та 23,2 % жшок) проявлявся дралвливютю, нестриманiстю, нетерплячiсть, що шдсилювалися при стомленш i напрузi, схильнiстю до короткочасних або затяжних афективних реакцш, пiдвищеною чутливiстю до ранiше нейтральних подразнишв, важкою або помiрно вираженою тривогою та легко вираженою депреаею за шкалою Гамiльтона.
Тривожно - депресивний (11,3 % та 20,6 % ввдповвдно) визначався домiнуванням загального тривожно-депресивного фону настрою, пригнiченiстю, драпвливютю, гiперестезiями, почуттям туги, тривоги, чекання нещастя, внутрiшнiм напруженням, занепокоенням iз неможливiстю розслабитися, порушеннями сну, вщзначалася важка або помiрно виражена тривога i депресiя за шкалою Гашльтона.
Психосоматичний (14,5 % чоловiкiв та 18,1 % жшок) проявляеться розвитком психосоматичних захворювань, концентрацiй уваги на сташ соматичного неблагополуччя, чому сприяли вегетативнi пароксизми, частiше кардiоваскулярного типу (тяжке ввдчуття здавлення, стискання у грудях), депресивш i тривожнi розлади в рамках легкого епiзоду за шкалою Гашльтона
Астено-апатичний (12,3 % та 11,2 % вщповщно) характеризувався проявами астени у поеднаннi з бездiяльнiстю, байдуж1стю, вiдсутнiстю iнтересу до спшкування на тлi зниженого настрою, апати помiрно вираженою тривогою i депресiею за шкалою Гамiльтона.
Аддиктивний варiант був достовiрно бiльш характерним для чоловшв - 15,5 % обстежених у порiвняннi iз 4,4 % жшок, для нього були характерш надмрне вживання алкоголю, вживання наркотичних i токсичних речовин, поступова втрата ситуацiйного контролю при прийомi психоактивних речовин, а також формування рiзних нехiмiчних видiв залежностi, депресивш i тривожнi розлади в рамках легкого або помiрного епiзоду за шкалою Гашльтона.
З метою профшактики та корекцп розладiв адаптаци до професшно! дiяльностi лiкарiв iнтернiв нами розроблено систему медико-психолопчно1 пiдтримки в перюд професшно1 подготовки фахiвця, що передбачае застосування комплексного психотерапевтичного та психоосвинього впливiв; встановлення мети психотерапи як впливу на патогенетично значущi бiопсихосоцiальнi чинники розвитку станiв дезадаптацп; диференцiацiя завдань та обсягу психотерапи i психокорекцп вiдповiдно до типу дезадаптивного стану.
Психотерапевтичнi програми передбачали поетапне введення психотерапевтичних методик у залежносп в1д iндивiдуальних особливостей хворих i змiстовноl частини психотерапil. При цьому задачi змiстовноl частини психотерапи включали принцип взаемного потенщювання, незалежно в1д застосування методiв психотерапil.
Психотерапевтичний комплекс у лiкарiв iнтернiв з астешчним та астено-апатичним варiантами дезадатаци включав використання рацiональноl психотерапil, аутогенне тренування (психотонiчний варiант Шогама - Мировського) та арт-терапiя (малюнковi техшки)..
При гшерестезичному варiантi використовувались короткотермiнова психодинамiчна психотерапiя Карвасарського, когнiтивний тренiнг, прогресивна м'язова релаксацiя за Якобсоном, арт-терап1я.
Основними формами психотерапевтичного впливу при тривожно - депресивному варiантi були особистiсно-орiентована психотерап1я, когнiтивно-поведiнкова терапiя Бека, аутогенне тренування у модифiкацi! Лебединського - Бортшк, арт-терапя.
При психосоматичному варiантi використовували когнiтивно-поведiнкову аналiтичну психотератя Мак-Каллоу, у якостi методу псих1чно! саморегуляции - методику сегментарного треншгу за В.1. Сухоруковим.
Психотерапевтична програма при аддиктивному варiантi включала непряму психотерапiю за Вельвовським, екзистенцiальну психотерашш та аутогенне тренування у модифшацп Лебединського - Бортнiк.
Неввд'емним компонентом розроблено! нами психотерапевтично! програми е психоосвиш тренiнги, як1 включають в себе використання iнформацiйних модулiв, треншпв позитивного самосприйняття, формування комунiкативних вмшь i навичок, вирiшення проблем м1жособиспсно! взаемоди та проблемно-орiентованих дискусiй.
Необхвдно ввдзначити, що ефективнiсть психотерапевтичного впливу можлива лише в поеднаннi iз заходами органiзацiйного та педагогiчного плану.
Метою психопрофшактично! пiдтримки лiкарiв штершв було запобiгання виникненню станiв дезадаптацп, пвдвищення !х соцiально-психологiчно! компетентностi, ошгашзацш мiжособистiсно! взаемоди, психологiчний супровiд тд час навчання у iнтернатурi.
Психопрофшактичний етап включав у себе первинну психопрофiлактику - розробку i впровадження програми медико-психолопчно! пiдтримки, оцiнку особиспсних особливостей лiкарiв-iнтернiв i прогнозування !'хшх адаптацiйних реакцiй. Вторинну -ранню дiагностику дезадаптивних реакцiй та сташв, своечасну й адекватну !х корекцш. Третинну - профiлактику рецидиву дезадаптивних сташв лiкарiв-iнтернiв.
Результати трьохрiчного катамнестичного дослiдження довели ефективнiсть запропоновано! системи психотератевтично! корекцп розладiв адаптаци у лiкарiв iнтернiв, на тлi и проведення вiдмiчалась позитивна динамiка псих1чного стану, дезадаптивнi стани редукувалися; у 92,6% обстежених рецидивiв порушень адаптаци не наставало.
Лiтература:
1. Пшук Н. Г. Деяк1 iндивiдуально-психологiчнi предиктори формування професiйно! дезадаптацi! лiкарiв хiрургiчного та терапевтичного профiлю [Текст] / Н. Г. Пшук, А. О. Камшська // Укра!нський вiсник психоневрологи. - 2014. - Т. 22, № 1 (78). - С. 84-87.
2. Кожина А. М. Проблеми адаптаци студенпв до навчально! дiяльностi у ВУЗi в умовах кредино-модульно! системи освгга [Текст] / А. М. Кожина, М. В. Маркова, Е. Г. Гриневич // Науково-шформацшний вюник Академi! наук вищо! освiти Укра!ни. - 2013. -№ 3 (86). - С. 87-93.
3. Кокун О. М. Адаптащя та адаптацшш можливостi людини: прикладнi аспекти [Текст] / О. М. Кокун // Актуальш проблеми психологи. Психофiзiологiя. Медична психологiя. Генетична психолог1я. - 2005. - Т. 5, № 4. - С. 77-85.
4. Аршава I. Ф. Функцюнальш стани людини в процеа адаптаци до екстремальних умов д1яльносп (у параджад „особистiсть-стан") [Текст] / I. Ф. Аршава // Вюник АПН Укра!ни. Педагогiка i психолопя. - 2006. - № 4 (53). - С. 82-90.
5. Волошин П. В. Соцiально-стресовi розлади (ктшка, дiагностика, профiлактика) [Текст]: монографiя / П. В. Волошин, Н. О. Марута, Г. М. Кожина, М. В. Маркова та ш. - Х., 2016. - 335 с.
6. Вггенко, I. С. Специфша адаптацшних реакцiй лшаря загально практики - сiмейно! медицини до професшно! дiяльностi [Текст] / I. С. Вггенко // Медична психолопя. - 2011. -Т. 6, № 3 (23). - С. 10-13.
7. Вггенко I. С. Психолопчш основи професшно! подготовки амейного лшаря [Текст]: монографiя / I. С. Вггенко. - Х.: Основа, 2000. - 224 с.
8. Соколова И. М. Психофизиологические механизмы адаптации студентов [Текст]: монография / И. М. Соколова. - Х.: ХГМУ, 2007. - 412 с.
9. Волосовець О. П. Стратепя евроштеграцшного реформування вищо! медично! освiти Укра!ни [Текст] / О. П. Волосовець // Проблеми медично! науки та освии. - 2006. -№ 1. - С. 5-12
References:
1. Pschuk, N.G. Some individual psychological predictors of the formation of professional maladaptation of doctors in the surgical and therapeutic profile [Text] / N.G.Pshuk, A.O. Kaminskaya // Ukrainian Bulletin of Psychoneurology. - 2014. - Vol. 22, No. 1 (78). - P. 84-87.
2. Kozhina, AM Problems of adaptation of students to educational activity in higher educational institutions in conditions of credit-modular education system [Text] / A. M. Kozhina, M. V. Markova, E. G. Grinevich // Scientific and Information Bulletin Academy of higher education of Ukraine. - 2013. - No. 3 (86). - P. 87-93.
3. Kokun, O.M. Adaptation and adaptive possibilities of the person: applied aspects [Text] / O. M. Kokun // Current problems of psychology. Psychophysiology. Medical psychology. Genetic Psychology. - 2005. - Vol. 5, No. 4. - P. 77-85.
4. Arshava, I.F. Functional states of man in the process of adaptation to extreme conditions of activity (in the paradigm "person-state") [Text] / I.F. Arshava // Bulletin of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Pedagogy and psychology. - 2006. - No. 4 (53). - P. 82-90.
5. Voloshin, P.V Social-stress disturbances (clinic, diagnostics, prevention) [Text]: monograph / P. Voloshin, N. A. Maruta, G. M. Kozhina, M. V. Markov, etc. . - Kh., 2016. - 335 p.
6. Vitenko, I.S. Specifics of adaptation reactions of the doctor of general practice - family medicine to professional activity [Text] / I.S. Vitenko // Medical psychology. - 2011. - Vol. 6, No. 3 (23). - P. 10-13.
7. Vytenko, I.S. Psychological bases of professional training of family physician [Text]: monograph / I. S. Vitenko. - X .: Osnova, 2000. - 224 p.
8. Sokolova, IM Psychophysiological mechanisms of adaptation of students [Text]: monograph / I. M. Sokolova. - Kh .: KhGMU, 2007. - 412 p.
9. Volosovets, O.P. The Strategy of European Integration Reform of Higher Medical Education in Ukraine [Text] / O.P. Volosovets // Problems of Medical Science and Education. -2006. - No. 1. - P. 5-12
Работа поступила в редакцию 01.11.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК [616.89 - 008. 454 : 616- 006- 052] - 036 - 08 - 084
С. В. 1саенко
ПСИХООСВ1ТА У СИСТЕМ1 ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНО1 ЩДТРИМКИ ОНКОЛОГ1ЧНО ХВОРИХ З ДЕПРЕСИВНМИ РОЗЛАДАМИ
Обласна ктшчна психiатрична лжарня № 3, м. Харьков
Summary. Isayenko Svetlana. PSYCHOEDUCATION IN THE SYSTEM OF PSYCHOTHERAPEUTIC SUPPORT OF CANCER PATIENTS WITH DEPRESSIVE DISORDERS. - Kharkov Regional Clinical Psychiatric Hospital № 3, e-mail: [email protected]. Objective- to develop a system of psychotherapeutic support for patients with oncological diseases with depressive disorders with the use of psychoeducation. 154 cancer patients with depressive disorders were examined and the peculiarities of their depressive disorders were determined, they are anxious, astheno-anxious, asthenic and anxious-dreary variants of depressive disorders.
© 1саенко С. В.
