CC BY
2
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9122
UDC 638.12:612.397:57.086.8:577.12:664.641.2
The influence of citrates Ag and Cu on the lipid composition of the tissues of the honey bees body and bee bread under the condition of their added to the feeding in the spring period
I.I. Dvylyuk12, I.I. Kovalchuk1
'Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Dvylyuk, I.I., & Kovalchuk, I.I. (2019). The influence of citrates Ag and Cu on the lipid composition of the tissues of the honey bees body and bee bread under the condition of their added to the feeding in the spring period. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(91), 123-127. doi: 10.32718/nvlvet-a9122
Experimental data of the lipid composition of the honey bees and bee bread in the spring period under the conditions of feeding sugar syrup with Ag and Cu citrates are presented in the article. The studies were conducted on 3 groups of bee colonies, three bee colonies each. Control group (I) received sugar syrup at a concentration of 1:1 (1000 ml per week), experimental (II) group received under similar conditions with sugar syrup 0.2 mg of Argentum and 0.2 mg of Cuprum in citrate form. The third experimental group was fed with sugar syrup Ag and Cu citrates at doses of 0.5 mg each per 1000 ml of sugar syrup per week. The study was lasted 36 days. Samples of tissues of the whole organism of honey bees in the amount of 30-35 pieces were selected for the study. from each bee colony and bee bread to determine the total lipid content by the Folch method and their separate fractions: phospholipids, mono- and diacylglycerols, free cholesterol, non-esterified fatty acids, triacylglycerols, esterified cholesterol glycol cholesterol using thin layer chromatography using silica gel plates Sorbfil. According to the results of the research, we found inter-group differences of total lipid content in the tissues of whole organism of the honey bees and bee bread of experimental groups in comparison with the control group. Higher levels of phospholipids, esterified cholesterol, and lower levels of free cholesterol, mono- and diacylglycerols and triacylglycerols were found in the tissue of bees II and III of the experimental group. Introduction of Ag and Cu citrates into the components of bee feeding in the bee bread the level of phospholipids (P < 0.01), mono and diacylglycerols (group III), triacylglycerols increased against the decrease of free cholesterol (P < 0.05) and esterified cholesterol (P < 0.01).
Key words: honey bee, bee bread, lipids, silver and copper nanoparticles citrate-based.
Вплив цитра^в Ag i Cu на лшвдний склад тканин оргашзму бджш та перги за умов ix введення до пiдгодiвлi у весняний пертд
I.I. Двилюк1,2, I.I. Ковальчук2
Институт бюлоги тварин НААН, м. Львiв, Украша
2Львiвський нацюналъний утверситет ветеринарной медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
У статтг подано експерименталънг дат лтдного складу оргатзму медоносных бджт та перги у весняний перюд за умов зго-довування цукрового сиропу i3 цитратами Ag i Cu. Дослгдження проведенi на 3 групах бджолиних смей по три бджолосгм "i у кожнш. Контрольна група (I) отримувала цукровий сироп у концентрацп 1:1 (1000 мл на тижденъ ), дослгдна (II) група отримува-ла за аналоачних умов з цукровим сиропом 0,2 мг АрГентуму i 0,2 мг Купруму у цитратнш формг. Третш дослгднш групг згодовува-
науковий в1сник
ш^жетшвдга™™»» штшшШщщдаташщжшшй шыв&ашшщшш! ]
Scientific jncuengcr of biv National UaivinHy of Veterinary Medicine and Bintechnolngicc
Article info
Received 24.09.2019 Received in revised form
23.10.2019 Accepted 24.10.2019
Institute of Animal Biology of NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine. Tel.: +38-050-370-74-11 E-mail: dvylyuk_ivanna@ukr.net
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarskaya Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
ли з цукровим сиропом цитрати Аg i Си в дозах 0,5 мг кожного на 1000 мл цукрового сиропу на тиждень. До^дження тривали 36 дiб. Для до^дження вiдбирали зразки тканин цтого оргашзму медоносних бджт в кiлькостi 30-35 шт. з кожногбджолиног ст'г та перги для визначення вмкту загальних лiпiдiв за методом Фолча та окремих гх фракцш: фосфолтШв, моно- i диацилглiцеролiв, втьного холестеролу, неетерифтованих жирних кислот, триацилглiцеролiв, етерифтованого холестеролу за допомогою тонко-шаровог хроматографа з використанням силтагелевих пластин 8огЬ/И (ПТСХ-П-А). За результатами до^джень встановлено мiжгруnовi рiзницi вмкту загальних лiпiдiв у тканинах цтого оргатзму медоносних бджт та у перзi до^дних груп порiвняно до контрольног групи. У лтдах тканин бджт II i III до^дног групи встановлено вищий вмкт фосфолтШв, етерифтованого холестеролу та зниження вмкту втьного холестеролу, моно- та диацилглiцеролiв та триацилглiцеролiв. За введення цитратiв Ag i Си до комnонентiв niдгодiвлi бджт у nерзi зроставрiвень фосфолiniдiв (Р < 0,01), моно i диацилглiцеролiв (III група), триацилглщеро-лiв на тлi зменшення втьного холестеролу (Р < 0,05) i етерифтованого холестеролу (Р < 0,01).
Ключовi слова: бджоли, перга, лШди, цитрат Аргентуму, цитрат Купруму, нанотехнологп.
Вступ
Для стимуляци весняного розвитку бджолиних ci-мей, пщвищення 1'х продуктивносп та резистентносп до рiзних захворювань в практичному бдшльнищга використовуються рiзнi cтимулюючi препарати, в тому чи^ з додаванням мшроелеменпв (Alaux et al., 2010; Andelkovic et al., 2011; Kalashnikova, & Sidorova, 2016). Доведено, що для нормального розвитку одше! личинки бджоли необхщно 125-185 мг перги. Перга як продукт переробки бджолами пилку i меду забез-печуе оргашзм бджш бшками, лшщами, вггамшами i мшроелементами (Manning, 2016). Аналiз лггератури свщчить про рiзну бюлопчну щншсть перги, зокрема, вщмшносп у бiохiмiчному cкладi у рiзнi перюди ме-дозбору, залежно вщ виду i складу рослин, грунпв, зон утримання бджолиних ciмей та шших факторiв (Madras-Majewska et al., 2009; Uluta§ & Ozkirim, 2018).
За умов недостатнього надходження пилку, як природного корму, бджоли витрачають метаболiчнi запаси власного тiла. Вщзначаеться пряма кореляцiя м1ж споживанням бджолами цукрового сиропу i перги. Це зумовлюе одночасне збiльшення вмюту лiпiдiв, бiлка i мiкроелементiв в оргашзм^ або 1'х зменшення за умов вщсутносп перги. Власне лшщи формують групу сполук, що входять до складу вciх живих орга-нiзмiв i забезпечують важливу бюенергетичну i плас-тичну функци, а також е складовою структурних еле-ментiв клiтин (переважно мембран) i забезпечують активний транспорт молекул та йошв (Manning et al., 2007; Kather et al., 2011; Sinclair & Marshall, 2018). Динамжа вмюту лшщв та iнтенcивнicть 1'х обмшу в органiзмi бджiл е важливим показником, який харак-теризуе його функцюнальний стан (Larionova, 2005; Kovalska et al., 2009). Пiд впливом ферменту лiпази у cереднiй кишщ бджiл вони розщеплюються до жирних кислот, як використовуються для виробництва залозами молочка, воску, вщладання про запас енер-гетичного матерiалу, фiзiологiчних i бiохiмiчних про-цеав у клiтинах.
Варто зазначити, що пiдгодiвля бджiл тiльки цукровим сиропом без лшщних i мшеральних добавок у весняний перiод, коли розпочинаеться штенсивне розмноження бджолиних амей, завдае значно! шкоди паciкам. З метою недопущення таких втрат i зниження бiологiчноi цiнноcтi продукци використовуеться пiдгодiвля бджолиних ciмей замшниками перги, або li доповнювачами, у тому чи^ з введенням мжроеле-ментiв. Доведено, що окремi бюгенш мiнеральнi ре-
човини в органiзмi бджiл навiть у незначних концент-рацiях, вiдiграють винятково важливу бюлопчну роль.
Вивченню метаболiзму жирiв у комах придшяеть-ся велика увага протягом багатьох рокiв, проте вплив мшеральних елеменпв пiдгодiвлi бджiл недостатньо вивчено (Pashchenko et al., 2004; Fedoruk & Romaniv, 2014; Fedoruk & Romaniv, 2014; Romaniv et al., 2018). Зокрема, у лiтературi вщсутш данi щодо бiологiчноi дii цитрапв Ag i Cu, отриманих з використанням нанотехнологп, на оргашзм бджш та яшсть !х продукци (Mamonova et al., 2013; Rai et al., 2014; Samantarai & Achakzai, 2014; Sharma et al., 2014; Trofimova, 2015; Hladun et al., 2016; Feregrino-perez et al., 2018; Chen, 2018).
Тому, метою наших дослщжень було вивчення особливостей лшщного складу та 1'х окремих фракцш в тканинах оргашзму медоносних бджш та перзi за пiдгодiвлi цукровим сиропом iз цитратами Ag i Cu.
Матерiал i методи дослщжень
Дослщження проведенi на паащ ЛНУВМ та БТ iм. С.З. Гжицького на 3 групах бджолиних амей, по три бджолоам'! у кожнш (групи cформовaнi по принципу аналопв). Контрольна група (I) отримувала пiдгодiв-лю цукровим сиропом (1000 мл/тиждень/ бджолоciм'ю), II доcлiднa група - за аналопчних умов отримувала цукровий сироп з додаванням до нього 0,2 мг Ag i 0,2 мг Cu у виглядi цитрату, III доcлiднa група - за аналопчних умов отримувала Ag i Cu у виглядi цитрату в дозах 0,5 мг кожного на 1000 мл цукрового сиропу на бджолоам'ю. Тривалють досль ду становила 36 дiб з iнтервaлом пiдгодiвлi 7 дiб. Мiкроелементи додавали до цукрового сиропу у ви-глядi цитрапв, що отримaнi вiд ТОВ "Нaномaтерiaли i нанотехнолоп!" м. Ки1'в i виготовленi методом нано-бiотехнологii (М.В. Косшов, В.Г. Каплуненко).
Для дослщження у весняний перюд вiдбирaли зразки бджш та перги з вулишв контрольное' та досль дних груп. Зразки вщбирали в кiлькоcтi 90-100 бджш з кожно! групи, по 30-35 комах з бджолоам'1', яш використовували для приготування гомогенату тканин цiлого оргaнiзму медоносних бджш. У зразках тканин бджш та перги визначали вмют загальних лшщв за методом Фолча (Hladun et al., 2016). Сшв-вщношення окремих фракцш лшщв: фосфолшщв (ФЛ), моно- i диaцилглiцеролiв (МДАГ), вiльного холестеролу (ВХ), неетерифiковaних жирних кислот (НЕЕЖК), триaцилглiцеролiв ТГ), етерифiковaного
xonecTepony (EX) gocnig^yBanu 3a gonoMorow tohko-mapoBoi' xpoMarorpa^iï 3 BHKopHcraHHaM cuniKarene-BHx nnacTHH Sorbfil (nTCX-n-A) 3 noganbmHM BHMi-pMBaHHaM noKa3HHKÎB onTHHHoï rycTHHH y gocnigHHx 3pa3Kax TKaHHH Ha cnercrpo^oTOMeTpi C®-46 npu goB-®hhî xBHni 440 hm. Ogep^arn nucnoBi gaHi onpanboBaHi 3a gonoMorow cTaHgapTHoro naKeTy cTaTHCTHHHHx npo-rpaM Microsoft EXCEL 7.
PeîymTara Ta ïx oßroBopeHHH
Pe3ynbTaTH gocnig^eHb BMicTy 3aranbHHx ninigiB b TKaHHHax ninoro opraHi3My MegoHocHHx 6g®in BKa3y-MTb Ha MmrpynoBi pi3HHni BMicTy 3aranbHHx ninigiB Ta ïx oKpeMHx ^paKnin 3a KoMnneKcHoï nigrogiBni nurpa-TaMH Ag i Cu 3 nyKpoBHM cuponoM y BecHaHHH nepiog (Ta6n.1).
Taß^^H 1
BMicT 3ara^bHux ninigiB Ta cniBBigHomeHHa oKpeMHx KnaciB y TKaHHHax ninoro opraHi3My MegoHocHHx 6g®in 3a yMoB 3rogoByBaHHa nmpariB Ag i Cu, % (M ± m,n = 3)
Knacu ninigiB
rpynu MegoHocHHx 6g:«:in
II
III
3arantm ninigu r/% 3,10 ± 0,12 3,17 ± 0,15 3,37 ± 0,12
Ooc^oninigu 21,62 ± 0,63 22,97 ± 0,69 22,69 ± 0,69
Moho- i guanunrnineponH 16,70 ± 0,10 16,57 ± 0,67 14,40 ± 0,50**
BintHHH xonecTepon 16,34 ± 0,38 15,65 ± 0,57 14,92 ± 0,43*
HE^K 16,60 ± 0,43 15,28 ± 0,50 17,87 ± 0,43
TpuanunrnineponH 15,32 ± 0,44 15,29 ± 0,84 14,44 ± 0,41
ETepH^iKoBaHHH xonecTepon 12,91 ± 0,54 14,23 ± 1,67 15,68 ± 0,93*
npuMimKa: y niH i HacTynHHx Ta6nunax BiporigHi pi3HHni II i III gocnigHHx rpyn nopiBHaHo go KoHTponbHoï I rpynu, * - P < 0,05,** -P < 0,001, *** - P < 0,001
I
3oKpeMa, Big3HaneHo BiporigHe 3HH®eHHa BMicTy moho- i guanunrnineponiB (P < 0,01) Ta BinbHoro xonecTepony (P < 0,05) y TKaHHHax 6g®in III gocnigHoï rpynu nopiBHaHo go KoHTponbHoï rpynu. BigHocHHH BMicT TpuanunrnineponiB BuaBnaB 3HH®eHHa y TKaHHHax 6g®in III rpynH, npoTe pi3Huna 6yna He BiporigHa. Цe BKa3ye Ha onTHMi3yroHHH BnnHB KoMnneKcHoï nigrogiBni 6g®in nyKpoBHM cHponoM i nrnparaMH Ag i Cu Ha 6io-cHHTe3 i genoHyBaHHa TpuanunrnineponiB y TKaHHHax opraHi3My.
BnnHB aniMeHTapHHx hhhhhkîb Ha BigHocHHH BMicT HE^K He BHaBnaB httkoï 3ane®HocTi. 3oKpeMa y 6g®in II rpynH piBeHb HE^K 3MeHmyBaBca, ane 3pocTaB y III rpyni nopiBHaHo go KoHTponbHoï rpynH, npoTe pi3HHni 6ynH He BiporigHi.
KoMnoHeHTH nigrogiBni 3yMoBnwBanu nigBH^eHHa BigHocHoro BMicTy eTepu^iKoBaHoro xonecTepony y ninigax TKaHHH II i III (P < 0,05) gocnigHHx rpyn. OTpu-
MaHi gaHi Ma^yTb BKa3yBaTH Ha BH3HananbHHH BnnHB nmpariB Ag i Cu Ha 3pocTaHHa eTepu^iKaniï xonecTepony b TKaHHHax 6g®in.
nigrogiBna MegoHocHHx 6g®in nurpaTaMH Ag i Cu 3yMoBnMBana 3MiHH ninigHoro cKnagy ïx npogyKniï, b t.h. neprH. AHani3 oTpHMaHHx pe3ynbTaTiB gocnig^eHb BKa3ye Ha He3Hanrn BigxHneHHa noKa3HHKiB BMicTy 3aranbHHx ninigiB y nep3i II i III gocnigHHx rpyn nopiBHaHo go KoHTponbHoï rpynH (Ta6n. 2). Einbme Bupa^em 3MiHH BcTaHoBneHi ^ogo cniBBigHomeHHa oKpeMHx $paKniö ninigiB neprH 3a KoMnneKcHoro 3rogoByBaHHa nmpariB Ag i Cu. 3oKpeMa, cnocTepiranu BiporigHo bh^hh BMicT $oc$oninigiB (P < 0,01) y 3pa3Kax neprH III gocnigHoï rpynu nopiBHaHo go BenuHHHH nboro no-Ka3HHKa y Komponbrnö rpyni. 3a BMicToM moho- Ta guanunrnineponiB Big3HaneHo 3pocTaHHa y 3pa3Kax nep-ru III gocnigHoï rpynu y 1,2 pa3H Ha Tni ge^o HH^roro BMicTy y II gocnigrnö rpyni nopiBHaHo go Komponro.
Taß^^H 2
BMicT 3aranbHHx ninigiB Ta cniBBigHomeHHa oKpeMHx KnaciB y nep3i 3a yMoB 3rogoByBaHHa nmpariB Ag i Cu, % (M ± m, n = 3)
Knacu ninigiB
rpynu MegoHocHHx 6gmn:
II
III
3arantm ninigu r/% 4,23 ± 0,15 4,20 ± 0,17 4,33 ± 0,15
Ooc^oninigu 27,97 ± 0,13 27,46 ± 0,27 30,13 ± 0,36**
Moho- i guanunrnineponH 14,36 ± 0,58 13,50 ± 0,28 15,50 ± 0,33
BintHHH xonecTepon 12,92 ± 0,51 12,90 ± 0,25 11,25 ± 0,46*
HE^K 11,31 ± 0,42 10,90 ± 0,71 10,35 ± 0,58
TpHanHnrnineponH 19,12 ± 0,87 20,37 ± 0,27 19,90 ± 0,55
ETepH^iKoBaHHH xonecTepon 14,32 ± 0,04 14,57 ± 0,57 12,86 ± 0,36**
I
BigHocHHH BMicT BinbHoro xonecTepony i eTepu^i-KoBaHoro xonecTepony y ninigax nepru 6g®in gocnigHHx rpyn 36epiraB ogHaKoBy 3ane®Hicrb - cyrreBo He 3Mi-HWBaBca y II rpyni, ane BiporigHo 3MeHmyBaBca (P < 0,01) y III rpyni. Big3HaneHa 3ane®HicTb 3MiH BKa-
3aHHx ^paKnin cBignmb npo ogHaKoBo HanpaBneHy 6ionorinHy giro nmpariB Ag i Cu 3 KoMnoHemaMH nigrogiBni Ha cniBBigHomeHHa BinbHoro xonecTepony i eTepu^iKoBaHoro xonecTepony y ninigax nepru 6g®in.
Висновки
1. Комплексне згодовування з цукровим сиропом цитрапв Ag i Cu у дозах 0,2 i 0,5 мг зумовлювало мiжгруповi рiзницi вмюту загальних лiпiдiв та ств-ввдношення окремих ïx класiв у тканинах цшого орга-нiзму медоносних бджш та перзi дослiдниx груп .
2. У лшадах тканин бджш II i Ill дослiдноï групи встановлено вищий вмiст фосфолiпiдiв, етерифжова-ного холестеролу та зниження вмюту вiльного холес-теролу, моно- та диацилглiцеролiв та триацилглщеро-лiв.
3. За введення цитрапв Ag i Cu до компоненпв пiдгодiвлi бджш у перзi зростав рiвень фосфолшщв (P < 0,01), моно i диацилглiцеролiв (III група), триа-цилглiцеролiв на тлi зменшення вiльного холестеролу (P < 0,05) i етерифжованого холестеролу (P < 0,01).
References
Alaux, C., Ducloz, F., Causer, D., & Le Conte, Y. (2010). Diet effects on honeybee immunocompetent. Biol. Lett., 6(4), 562-565. doi: 10.1098/rsbl.2009.0986. Andelkovic, B., Jevtic, G., Mladenovic, M., Petrovic, M., & Vasic, T. (2011). Influence of spring feed on the strength of honey bee colonies during spring development. Biotechnology in Animal Husbandry, 27(4), 1757-1760. doi: 10.2298/BAH1104757A. Chen, H. (2018). Metal based nanoparticles in agricultural system: behavior, transport, and interaction with plants. Chemical Speciation & Bioavailability, 30(1), 123-134. doi: 10.1080/09542299.2018.1520050. Fedoruk, R.S., & Romaniv, L.I. (2014). Umist zahalnykh lipidiv u tkanynakh medonosnykh bdzhil za zghod-ovuvannia boroshna z bobiv natyvnoi ta henetychno modyfikovanoi soi. Visnyk ahrarnoi nauky, 1(731), 30-32 (in Ukrainian). Fedoruk, R.S., & Romaniv, L.I. (2014). Vmist zahalnykh lipidiv i spivvidnoshennia yikh fraktsii u tkanynakh medonosnykh bdzhil za zghodovuvannia boroshna natyvnoi soi z dodavanniam khlorydu ta tsytratu khromu. Biolohiia tvaryn, 16(1), 160-168 (in Ukrainian).
Feregrino-perez, A.A., Magana-lopez, E., Guzman, C., & Esquivel, K. (2018). A general overview of the benefits and possible negative effects of the nanotechnolo-gy in horticulture. Sci. Hortic., 238, 126-137. doi: 10.1016/j.scienta.2018.03.060. Hladun, K., Di, N., Liu, T.X., & Trumble, J. (2016). Metal contaminant accumulation in the hive: consequences for whole colony health and brood production in the honey bee (Apis mellifera L.). Environ. Toxicol. Chem., 35(2), 322-329. doi: 10.1002/etc.3273. Kalashnikova, M.V., & Sidorova, K.A. (2016). Vozmozhnosti povyshenija bioresursnogo potenciala pchel. Molodoj uchenyj, 12, 1083-1085 (in Russian). Kather, R., Drijfhout, F.P., & Martin, S.J. (2011). Task group differences in cuticular lipids in the honey bee Apis mellifera. Journal of Chemical Ecology, 37(2), 205-212. doi: 10.1007/s10886-011-9909-4. Kovalska, L.M., Kyryliv, Ya.I., & Kovalskyi, Yu.V. (2009). Lipidnyi sklad okremykh tkanyn
medonosnykh bdzhil u vikovomu aspekti. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn Derzhavnoho naukovo-doslidnoho kontrolnoho instytutu vetpreparativ ta kormovykh dobavok. Lviv, 10(1— 2), 51 (in Ukrainian).
Larionova, O.S. (2005). Dinamika soderzhanija zhira v organizme rabochih pchel v uslovijah estestvennoj sredy pri razlichnyh vidah podkormok i masse otvod-kov. Sovremennye problemy intensifikacii proizvod-stva v APK: tr. Vseros. NII kontrolja standartizacii i sertifikacii veterinarnyh preparatov, 88-89 (in Russian).
Madras-Majewska, B., Zygmunt, Ja., & G^bka, J. (2009). Effect of early supplemental feeding honeybee colonies with a substiute of bee bread made of pollen and honey on colony strengh. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho, 11, 3(42), 337341.
Mamonova, I.A., Matasov, M.D., Babushkina, I.V., Lo-sev, O.Je., Chebotareva, E.G., Gladkova, E.V., & Bo-rodulina, E.V. (2013). Izuchenie fizicheskih svojstv i biologicheskoj aktivnosti nanochastic medi. Rossijskie nanotehnologii, 8(5-6), 25-29 (in Russian).
Manning, R. (2016). Artificial feeding of honeybees based on an understanding of nutritional principles. Animal Production Science, 58(4), 689-703. doi: 10.1071/AN15814.
Manning, R., Rutkay, A., Eaton, L., & Dell, B. (2007). Lipid-enhanced pollen and lipid-reduced flour diets and their effect on the longevity of honeybees (Apis mellifera L.). Australian Journal of Entomology, 46, 251-257. doi: 10.1111/j.1440-6055.2007.00598.x.
Pashchenko, A.H., Kovalchuk, I.I., & Romaniv, L.I. (2017). Vmist zahalnykh lipidiv i spivvidnoshennia okremykh yikh klasiv u tkanynakh orhanizmu ta produktsii medonosnykh bdzhil za umov pidhodivli tsytratamy kobaltu ta nikeliu. Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroekolohichnoho universytetu. Zhy-tomyr, 3, 2(63), 143-148 (in Ukrainian).
Rai, M., Kon, K., Ingle, A., Duran, N., Galdiero, S., & Galdiero, M. (2014). Broad-spectrum bioactivities of silver nanoparticles: the emerging trends and future prospects. Applied Microbiology and Biotechnology, 98(5), 1951-1961. doi: 10.1007/s00253-013-5473-x.
Romaniv, L.I., Kovalchuk, I.I., Fedoruk, R.S., & Pashchenko, A.H. (2018). Umist lipidiv u tkanynakh orhanizmu medonosnykh bdzhil za zghodovuvannia boroshna soi, tsukrovoho syropu i tsytrativ Co ta Ni. Biolohiia tvaryn, 20(3), 84-92 (in Ukrainian).
Samantarai, S.K., & Achakzai, A.K.K. (2014). Application of nanotechnology in agriculture and food production: opportunity and challenges. Middle-East J. Sci., 22, 499-501.
Sharma, V.K., Siskova, K.M., Zboril, R. et al. (2014). Organic-coated silver nanoparticles in biological and environmental conditions: fate, stability and toxicity. Adv Colloid Interface Sci., 204, 15-34. doi: 10.1016/j.cis.2013.12.002.
Sinclair, B.J., & Marshall, K.E. (2018). The many roles of fats in overwintering insects. Journal of Experimental Biology, 221: jeb161836. doi: 10.1242/jeb.161836.
Trofimova, S.A. (2015). Metodologicheskie podhody k ocenke biologicheskogo dejstvija nanomaterialov. Journal of Biomedical Technologies, 1, 38-44. doi: 10.15393/j6.art.2015.3283 (in Russian).
Ulutaç, K., & Ozkirim, A. (2018). Importance of Nutrition for Honey Bee Health. Mellifera, 18(1), 30-35. https://dergipark.org.tr/en/download/article-file/586520.
Zaric, N.M., Ilijevic, K., Stanisavljevic, L, & Grzetic, I. (2016). Metal concentrations around thermal power plants, rural and urban areas using honeybees (Apis mellifera L.) as bioindicators. International Journal of Environmental Science and Technology, 13(2), 413— 422. doi: 10.1007/s13762-015-0895-x.
