CC BY
8the correct professional competencies and skills in students, which will allow them, in the future, to become competent specialists in demand on the labor market.
References
1. Алешина Н.Ф., Попова А.Н., Питерская Н.В., Крайнов С.В., Чаплиева Е.М. Эффективность использования виниров при реставрации передней группы зубов // Фундаментальные исследования. -2014. - № 7-5. - С. 890-893.
2. Григорьев С.С. Повышение эффективности реставрации твердых тканей зубов у больных с синдромом Шегрена // Проблемы стоматологии. -2010. - № 3. - С. 4-5.
3. Крайнов С.В., Михальченко В.Ф., Попова А.Н., Фирсова И.В., Яковлев А.Т., Македонова Ю.А. Лактатдегидрогеназа и щелочная фосфатаза как индикаторы деструктивных процессов в паро-донте пожилых людей // Проблемы стоматологии. -2018. - Т. 14. - № 2. - С. 35-41.
4. Крайнов С.В., Попова А.Н., Алешина Н.Ф., Старикова И.В. Современные подходы к преподаванию стоматологических дисциплин // Информационные технологии в науке нового времени: сборник статей Международной научно-практической конференции (20 июня 2016 г., г. Курган). В 2 ч. Ч.2/ - Уфа: АЭТЕРНА, 2016. - С. 160-163.
5. Крайнов С.В., Попова А.Н., Крайнова И.А., Попова К.А. Реализация программы художественно-эстетического воспитания студентов, как стратегия модернизации высшего медицинского
образования в Российской Федерации // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - № 6. -С. 1007.
6. Линченко И.В., Стекольникова Н.В., Машков А.В., Пчелин И.Ю., Буянов Е.А. Современные методы изучения биометрических характеристик окклюзионной поверхности боковых зубов // Фундаментальные исследования. - 2014. - № 10-7. - С. 1346-1350.
7. Линченко И.В., Цуканова Ф.Н., Стекольникова Н.А. Тактика лечения вертикальных форм деформаций зубов и зубных рядов. Наука и образование в XXI веке. Сб. научных трудов по материалам Международной научно-практической конференции. Ч. 21. - Тамбов, 2013. - С. 60-61.
8. Линченко И.В., Цуканова Ф.Н., Стекольникова Н.В. Основные мероприятия по борьбе и предупреждению инфекции в клинике ортопедической стоматологии // Международный журнал экспериментального образования. - 2013. - № 3. - С. 137138.
9. Фирсова И.В., Михальченко В.Ф., Михальченко Д.В. Врачебная тактика при диагностике предраковых заболеваний слизистой оболочки полости рта и красной каймы губ // Вестник Волгоградского государственного медицинского университета. - 2013. - № 1 (45). - С. 3-6.
10. Чаплиева Е.М., Попова А.Н., Крайнов С.В., Старикова И.В., Попова К.А. Роль вегетативного статуса в формировании прогностического стоматологического настроя пациентов // Фундаментальные исследования. - 2014. - № 4-1. - С. 186-189.
ВПЛИВ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА ФОРМУВАННЯ ШНОВАЦШНИХ ОРГАШЗАЦШНИХ
МОДЕЛЕЙ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Кузнецова О.Ю.
Нацюнальний юридичний унгверситет 1мет Ярослава Мудрого
завгдувач кафедри iноземних мов №3, доктор педагогiчних наук, професор
IMPACT OF DIGITAL TECHNOLOGY ON HIGHER EDUCATION INNOVATIVE MODELS
Kuznetsova O.
Yaroslav Mudryi National Law University, Head of the Department of Foreign Languages №3, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor
Анотащя
У статп розглядаеться урГзноманггаення оргашзацшних форм i моделей вищо! освгга тд впливом активного технолопчного розвитку сустльства. Наголошуеться на глобальному характерi такого впливу. Розглянуто деяш аспекти розвитку он-лайн моделей освгга у США та £вропейському освпньому просторг Визначеш провгдш шновацшш моделi вищо! освгга та висвилено рекомендаци щодо !х ефективного впро-вадження. Схарактеризоваш деяш переваги он-лайн освгга та проблемн аспекти, пов'язаш звпроваджен-ням шновацшних моделей вищо! освгга.
Abstract
The article deals with the appearance of new forms and models of higher education caused by the active technological advance. The global nature of the given technological advance in higher education is emphasized. Some aspects of the development of educational online models in the United States and the European educational space are considered. The most promising innovative models of higher education are identified and recommendations for their effective implementation are highlighted. The advantages of online education and problematic aspects related to the introduction of innovative models of higher education are characterized.
Ключовi слова: вища освгта, шновацшш моделi вищо! освiти, он-лайн освгта, переваги он-лайн освiти, проблемнг аспекти он-лайн освiти.
Keywords: higher education, innovative models of higher education, online education, advantages of online education, problematic aspects of online education.
Актуальшсть. У сферi вищо! освгги актуалгзу-еться урiзноманiтнення моделей i форм вищо! освгги, серед яких моделi змiшаного i он-лайн нав-чання, гнучш моделi освгти i он-лайн моделi непе-рервного професiйного навчання, моделi «вгдкри-то!» он-лайн тдготовки. Найбiльш стргмко у евро-пейському освггаьому просторг зростае вплив цифрових технологгй. Технолопчнг трансформаций що впроваджуються, спрямованг на пгдвищення якостг освгти, охоплення бгльшо! кглькосп молодг, забезпечення економгчно! ефективностг освгти.
Збгльшення кшькостг студентсько!' молодг i фг-нансовг виклики до останнього часу розглядались серед провГдних тдстав розробки шновацшних моделей, методгв, форм навчання. Сьогоднг ж панде-мгя, зумовлена Covid 19, стала провгдним чинником i стимулом переформатування i переосмислення органгзацшних форм, моделей, змгсту вищо! освгти, яка вимагае швидких й ефективних крошв.
Мета статт - схарактеризувати вплив розви-тку цифрових технологгй на формування гнновацгй-них органгзацшних моделей забезпечення вищо! освгти.
Основний мaтерiaл. Тенденцгя розвитку онлайн освгти, яка набула глобальнг ознаки i прояви, почала формуватися на початку ХХ1 столгття. Ви-вчення педагоггчних джерел свгдчить, що розвиток дистанцшного навчання на основг он-лайн платформ впродовж перших 20 рокгв ХХ1 столгття став однгею з провГдних гнновацгй у вищгй освт США. Кергвники навчальних закладгв усвГдомлюючи пер-спективи розвитку он-лайн навчання, надавали ши-року пГдтримку таким програмам. За даними опиту-вань кергвникгв закладгв вищо! освгти, бгльше поло-вини навчальних закладгв розглядають розширення он-лайн навчання як один гз стратеггчних напрямгв у плануваннг дгяльностг i функцгонування закладгв вищо! освгти, i майже двг третини кергвникгв вважа-ють, що розробка навчальних он-лайн курсгв е важ-ливим елементом стратеггчного розвитку навчальних закладгв, у яких вони працюють [3].
Водночас у США у 90-тг роки ХХ ст. розвиток дистанцшного навчання на офщгйному ргвнг пев-ним чином обмежувався. Так, Акт про вищу освгту 1992 р. (Higher Education Act (HEA) вводив «50-вГд-соткову норму», зггдно з якою i навчальнг заклади позбавлялись державного фгнансування, якщо нав-чальнг програми, якГ вони пропонували, переважно були оргентованг на дистанцгйне навчання, i студе-нти, дистанцгйне навчання яких становило бгльше 50 вгдсоткГв, втрачали можливгсть державно! фг-нансово! тдтримки [4].
Утгм, з огляду на зростання попиту на дистан-цгйну освгту, у 2006 р. було внесено змгни до Акту про вищу освгту, що надало поштовх зростанню ш-лькостг навчальних он-лайн курсгв та закладгв он-
лайн освгти. Показник присвоения ступеня бакалавра на основг он-лайн навчання виргс з 0,5 % - у 2000 р. до 6% - у 2012 р. [2].
У США на ргвнг штатгв правила фгнансування i зарахування студентгв ргзнг. У 2015 р. було проведено аналгз 100 освгтнгх фгнансових програм у ргз-них штатах (State Financial Aid Redesign Project), якГ засвгдчили, що усг штати кргм Пенсгльвани, вГдмо-вилися вгд «50% норми» i кГлька штатгв запрова-дили програми пГдтримки розвитку он-лайн освгти, видгливши спецгально кошти на !! розвиток. У Ка-лгфорнп, наприклад, було видглено 100 мгльйонгв доларгв на створення суспгльного он-лайн коледжу (community college), уповноваженого надавати освгту i видавати дипломи та сертифгкати, зокрема громадянам, яш працюють i потребують здобуття нових професгйних умгнь i навичок [1].
£вропейсьш освгтяни та дослГдники також вка-зують на актуальшсть модершзацп европейських унгверситетгв, зазначаючи, що завдяки стргмкому формуванню комп'ютеризованого свгту i свгту вгд-крито! освгти вгдбуваються кардинальнг змгни у формах надання вищо! освгти. 1снуючг прогнози стве-рджують, що впродовж найближчих 10 рокГв обсяг навчання з використанням 1нтернету та електрон-но! технологи зросте у 15 разгв i складатиме 30% обсягу вищо! освгти [8-11].
1де! он-лайн i вгдкрито! освгти спираються на попереднгй досвгд дгяльностг вГдкритих унгверсите-тгв та застосування таких технологгчних пристро!в як радго та телебачення, утгм технологгчно вони ni-дкргпленг значно бгльшим ступенем доступностг й штерактивностг. За гснуючими даними, 2,7 мглья-рда людей вже мають он-лайн доступ. ВГдповгдно, широке 1нтернет охоплення здатне забезпечити зв'язок по-перше, з великою кшьшстю студентгв, а по-друге, зг студентами, якГ знаходяться у ргзних частинах свгту, а отже здатне зробити освгту бгльш доступною i технологгчною.
З одного боку, тенденцгя до вГдкритостг освгти i освгтнгх ресурсгв та значнг зрушення у навчаннг, базованому на використаннг технологг!, зумовили появу велико! кшькостг провайдергв, якГ пропону-ють швидкий та простий спосгб доступу до навчальних ресурсгв та навчальних матергалгв, а також надають змогу пройти пГдготовку гз велико! кшько-стг навчальних курсгв он-лайн. Так, значного розпо-всюдження набули Масовг вгдкритг он-лайн курси (МВОК; англ. Massive Open Online Courses -MOOC: Future Learn - у Велишй Британг!, MiriadaX - в 1спаш!, Iversity - у Нгмеччинг, FUN - у ФранцП), причому !х кГлькгсть i розма!ття стргмко зростають [5]. Так, якщо у червнг 2013 р. було зафгксовано 615 варгантгв таких курсгв, то у червнг 2014 р. !х кГль-кГсть становила 2625 [6]. Активно розвиваеться система коротких навчальних он-лайн курсгв. Таким чином, заклади вищо! освгти перестають бути единим постачальником послуг вищо! освгти. Цглий
ряд компанш та шституцш сьогодш вже пропону-ють елементи пакета вищо! освiти, так1 як певш спецiалiзованi курси, екзаменацiйнi та сертифжа-цiйнi послуги тощо.
З шшого боку, перед сферою вищо! освгга по-стае завдання модершзацп, осучаснення, вщстою-вання цiнностi i значущостi вищо! освiти, що нада-еться й забезпечуеться саме закладами вищо! освгга. У цьому сена для зaклaдiв вищо! освiти е надзвичайно важливим розв'язання завдання вико-ристання нових технологiчних зaсобiв, !х впрова-дження у навчальний процес, з одного боку, для адекватно i вчасного реагування на сучaснi вимоги i попит у сферi вищо! освiти, з шшого, - для забез-печення належного як1сного рiвня освiтнiх послуг [10;12].
У межах Свропейського Союзу проводиться наполеглива робота iз формування релевантного освiтнього середовища у сферi вищо! освiти щодо реaлiзaцi! сучасних технолопчних моделей вищо! освiти, яш б дозволили гaрмонiзувaти й модершзу-вати оргaнiзaцiйну i змiстову склaдовi сучасно! вищо! освiти. Так, автори доповщ «НовГ моделi нав-чання i учiння у вищш освт» [6] видiлили три мо-делi впровадження нових форм навчання:
1) поеднання трaдицiйно! вищо! освгга, що забезпечуеться закладами вищо! освгга, з он-лайн те-хнолопями i формування програм «змшаного» навчання (blended learning). Ця модель охоплюе i тра-дицiйне дистанцшне навчання;
2) запровадження у межах традицшних закла-дГв вищо! освгга повних або коротких он-лайн кур-ав на здобуття вищо! освгга. Так курси можуть бути призначеш для зарахованих студентiв або для оаб, як1 не е зарахованими студентами, з нараху-ванням кредитив за результатами навчання або без нарахування кредитiв. Така модель мае особливг переваги для реaлiзaцi! концепцп навчання протя-гом життя i сфери навчання протягом нетривалого перiоду часу;
3) пропонування безкоштовних або платних навчальних курив поза межами трaдицiйних закла-дГв вищо! освгга з виданням сертифiкaтiв про ре-зультати навчання чи без видання таких (with or without credits).
Учасники проекту вважають, що Свропа до-сить повшьно використовуе потенцiaл нових мето-дГв учшня та навчання у вищш освт, що певним чином дещо гальмуе впровадження iнновaцiй у ев-ропейськ1й вищш освт [6].
На основГ здiйснення проекту учасниками було сформульовано рекомендацй' щодо сприяння яшс-ним змiнaм у сферi вищо! освгга, а саме: 1) £вро-пейська Комгая мае тдтримувати держави-члени у розробщ та запровадженш комплексних нацюналь-них стрaтегiй диверсифшацп програм надання вищо! освгга та штеграцп нових методiв учшня та навчання у систему вищо! освгга; 2) Свропейська ко-мгая мае визначити як прюритетну шдтримку закладгв вищо! освгга за програмою «Erasmus +» для покращення можливостей використання потен-щалу цифрових технологш та впровадження шно-вацшних методгв учшня та навчання; 3) штегращя
цифрових технологш та навчального процесу (дидактична складова) мае стати невгд'емною части-ною освггаьо! стратеги закладГв вищо! освгга; 4) нацюнальш органи влади повинш сприяти створенню нацюнальних програм компетентносп з цифрових умшь i навичок, що мае бути закладено у нацюнальш програми шдвищення квалiфiкацi! викладачiв закладiв вищо! освгга; 5) весь персонал закладiв вищо! освгга мае отримати шдготовку у сферi цифрових технологiй та !х застосyваннi у дидактицi вищо! школи, що мае стати складовою професiйно!' педа-гопчно! подготовки та програм з шдвищення кваль фгкаци; 6) нацiональнi програми фiнансyвання повинш створювати стимули для закладiв вищо! освгга щодо нових форм функцюнування, покра-щення як1сних показнишв, вадкритосп i доступно-CTi вищо! освгга, yрiзноманiтнення студентського складу; 7) нацюнальш органи повинш запроваджу-вати спещальне фiнансyвання для пГдтримки ефек-тивних зусиль щодо iнтегрyвання нових форм навчання у закладах вищо! освгга (шфраструктурш потреби, подготовка викладачГв, розробка навчальних програм); 8) нацюнальш та регюнальш органи влади повинш використовувати можливосп £вро-пейсько! програми структурних та швестицшних фондГв для пГдтримки розвитку необхщних допомь жних шфраструктур, технологш та репозитарпв; 9) органи державно! влади повинш розробляти рекомендацй щодо забезпечення якосп вщкритого нав-чання i он-лайн навчання, а також сприяти досяг-ненню квалГфГкованосп у використанш 1КТ у закладах вищо! освгга; 10) Свропейська Комгая мае шдтримувати мГжнародш шщитиви розвитку стандарта якосп вГдкритого та он-лайн навчання зпдно з Програмою «Еразмус +»; 11) заклади вищо! освгга мають вГдслГдковувати забезпечення якосп освгга щодо вах форм-моделей освгга. Навчальш заклади повинш контролювати систему якосп, вГдслГдкову-ючи показники знань студенпв i продумувати забезпечення необхщно! шдтримки у забезпеченш якосп освгга; 12) Свропейська комгая та нацюнальш органи мають заохочувати та закликати заклади вищо! освгга визнавати набран кредитш бали зпдно з ECTS (European Community Course Credit Transfer System) за вама формами он-лайн навчання, мають бути визначеш чита принципи такого визнання; 13) уряди та заклади вищо! освгга повинш прагнути до повного вщкритого доступу до освгтшх ресурсГв; у спшьно фшансованих освгтшх ресурсах, метою мае бути створення максимально доступних навчальних матерГалГв; 14) держави-члени повинш забезпечити правовГ шдстави, як1 дозволили б закладам вищо! освгга збирати та аналь зувати освиш данГ Повна та свГдома згода студенпв повинна бути обов'язковою вимогою, а дан повинш використовуватися лише для освгтшх цшей; 15) 1нтернет-платформи повинш чгтко шформувати користувачГв про свою полГтику конфвденцшносп та захисту даних, користувачГ повинш завжди мати можливГсть анонГмГзувати сво! данГ [6].
ЗарубГжнГ освияни вважають, що для модернГ-зацп унГверситетГв необхГдним е посилення зна-чення вищо! освГти, створення плашв (roadmaps)
гнновацгй i !х впровадження [7]. У межах закладгв вищо! освии необхгдними елементами е розробка плангв модершзацп, пгдвищення квалгфгкацГ! ви-кладацького та адмшгстративного складу, розробка технологгчних навчальних шструменпв, систем i пристро!в, вивчення передового досвгду нових впровадження методгв, форм, способгв навчання та учгння, забезпечення доступностг навчальних ресу-рсгв (sharable resources), пгдтвердження ефективно-стг дослгджень та гнновацгй.
Проблеми, що вимагають виргшення i е актуа-льними для бгльшостг унгверситетгв пов'язанг з: значною ильшстю студенпв i досить високим по-казником стввгдношення «студент/викладач» (1/15 або 1/20 i вище); необхгднгстю забезпечення висо-ко! якостг освии для таких великих груп студенпв на основг даних яшсних наукових дослгджень i практичних гнновацгй; завданням органгзувати яш-сне навчання в умовах зменшення фгнансування на одного студента.
Виргшення цих проблем вимагае переосмис-лення та перепроектування навчання в унгверси-тетг, використовуючи змгшанг форми навчання, по-еднуючи традицгйнг формати з новими моделями навчання на основг 1КТ. В унгверситетах все частгше поеднуються аудиторнг заняття з онлайн-моделями, що прагнуть найкращим чином викори-стати можливостг кожно! з форм навчання. Змгшанг моделг, що впроваджуються, е ргзними за обсягом аудиторного i он-лайн навчання. Зокрема визна-еться, що обсяг аудиторного i он-лайн навчання за ними мають бути ргзними, наприклад при навчаннг за бакалаврськими та маггстерськими програмами [3]. Ймовгрно роль он-лайн компонента в освт може стати ще бгльш важливою i навгть домгную-чою через посилення запиту у бгльшгй гнучкостг освгтнгх послуг, а також через загрози на кшталт Covid-19 пандемп, що суттево змгнюе реалг! функ-цгонування не лише закладгв вищо! освии, а й сус-тльства у цглому.
З огляду на прюритетшсть концепцг! навчання протягом життя гншим важливим завданням для унгверситетгв е формування простору неперервно! освии, оскгльки через шновацшшсть i стргми змгни у ргзних галузях промисловостг надзвичайно важливим е забезпечення можливостей постгйного професгйного розвитку та поглиблення знань для випускник1в. Водночас для працюючих фахгвцгв особливо важливою е гнучкгсть. Для таких цгльо-вих груп органгзацшно навчання у змгшаних форматах чи он-лайн, яке дозволяе студентам плану-вати навчання у поеднаннг з професгйною дгяльнг-стю, безперечно буде найбгльш корисним i доступним. У педагоггчних дослгдженнях зазнача-еться, що гнучкгсть може досягатись i запроваджен-ням короткотермгнових навчальних курсгв, як1 е бгльш привабливими для працюючих студенпв. За-провадження таких короткотермгнових курсгв у закладах вищо! освии мае передбачати здобуття сер-тифгкатгв i свгдоцтв, що пгдтверджують певний рг-вень пгдвищення квалгфгкацп студенпв (свгдоцтво про академгчне навчання, свгдоцтво про академгчне
навчання пiдвищеного рiвня, диплом про академь чне навчання). Ввдповвдно, перед унiверситетами та шшими закладами вищо! освiти постае завдання й запровадження спецiальних моделей i курсiв, роз-рахованих на рiзнi цiльовi групи.
Визнаючи сутгевi перспективи он-лайн освии, науковцi i викладачi задаються питанням чи може он-лайн освиа замiнити традицшну модель освии. На даний час можна стверджувати, що все ж таки, у першу чергу, он-лайн освiта розширюе можливо-стi доступу до навчання у закладах вищо! освии. Крiм того !! можливостi е потенцшно важливими для сфери пгдвищення квалiфiкацi!, зокрема для працюючих осiб, для яких модель повноцшно! «денно!» освии не е зручною. Водночас можливо-стi он-лайн освiти надають можливють закладам вищо! освiти розробляти i пропонувати студентам додатковi освiтнi курси та програми.
Проте слiд зазначити, що дослвдники вказують на нижчу якiсть навчального процесу i результата навчання в он-лайн форматi, що вказуе на те, що:1) необхвдним е ретельне подальше дослгдження педа-гогiчних аспектiв он-лайн освiти; 2) необхвдш заходи iз забезпечення якосп академiчно!' освiти з ви-користання он-лайн моделей; 3) забезпечення яшс-но! вищо! он-лайн освии пов'язане з чико продуманою оргашзащею навчального процесу, пiдготовкою навчально-викладацького складу до !! забезпечення, створенням чико!' системи педагоп-чно! взаемодi! [3; 7]. Так, специфша освiтнiх онлайн моделей вимагае розробки системи навчально! комушкацп, що охоплюе регуляршсть розмiщення iнформацi! i поввдомлень для студенпв; швидкого реагування на звернення студентiв; урiзноманiт-нення способiв комушкацп iз студентами; шдиввду-альне консультування й iнформування студентiв про результати виконання ними навчальних за-вдань, реагування на пости студентiв у дискусшних он-лайн форумах тощо. А це вимагае пвдготовлено-стi навчально-викладацького складу, усвщомлення зростання обсягу навантаження викладачiв (зу-силля, час), зб№шення витрат на фахiвцiв техшч-но! i технологiчно! пiдтримки, розв'язання завдання коштовносп розробки та адмшстрування освiтнiх он-лайн програм i курив.
Висновки. У вищiй освiтi зусилля i урядових структур, i адмшютрацп унiверситетiв, i викладачiв мають бути зорiентованi на використання потенць алу цифрових технологiй та впровадження шнова-цiйних методiв учiння та навчання, на готовшсть забезпечити навчальний процес за будь-якою з освiтнiх моделей, на розробку максимально актуа-льних для студенпв навчальних програм й максимально доступних навчальних матерiалiв та шших освiтнiх ресурсiв. Он-лайн освиа фактично ство-рюе новi можливосп для навчальних закладiв, як щодо розробки i впровадження моделей навчання на здобуття освишх ступенiв бакалавра i магiстра (змiшаних, он-лайн), так i моделей курсiв пгдвищення квалiфiкацi!' ( рГзних за тривалютю, зорiенто-ваних на рГзш цшьовГ групи з виданням офщшних свщоцтв про рiвень освии чи перешдготовки, що отримана).
Таким чином трансформаций, що впроваджу-ються, у вищш освт спрямоваш на пвдвищення якосп освгга, охоплення бшьшо! кшькосп молод^ забезпечення економгчно! ефективносп освгга. Вщ-повщно, загальною тенденщею е створення в уш-верситетах середовища, шновацшного в уах аспектах оргашзацп i змюту вищо! освгга. Цьому мае сприяти i урядова полггака, i дгяльшсть закладгв вищо! освгга щодо акредитацшних вимог, фшансу-вання, забезпечення якосп освгга, ощнювання, пвд-тримки науковщв та експерпв у розвитковг i впро-вадженш нових педагопчних моделей, методгв, форм, проектш та бгзнес моделей на ргвш окремих навчальних закладгв, подготовка навчально-викла-дацького складу до впровадження пропонованих шновацш i освгтшх моделей.
Список лггератури
1. Budget Act of 2018, S. 840, California Legislature, 2018.
2. David J. Deming et al. The Value of Postsecondary Credentials in the Labor Market: An Experimental Study. Working paper, National Bureau of Economic Research, Cambridge, MA, 2014.
3. Di Xu, Ying Xu. The Premises and Limits of Online Higher Education// American Enterprise Institute, 2019, 40 p.
4. Higher Education Amendments of 1992, Pub. L. No. 102-325.
5. MOOCs: Expectations and Reality. Full Report. URL: http://cdn.nmc.org/media/2014-nmc-horizon-report-he-EN-SC.pdf
6. Report to the European Commission on new modes of learning and teaching in higher education // High Level Group on the Modernization of Higher Education, 2014. - URL:
http://ec.europa.eu/dgs/education_culture/repository/e
ducation/library/reports/modernisation-
universities_en.pdf.
7. Transforming higher education in the 21st century/ EADTU Conference, 2015. URL: https://eadtu.eu/
8. Кузнецова О. Ю. Перспективи шшомовно! освгга у вищих навчальних закладах в евроштегра-цшному вимГрГ // ВГсник Житомирського державного ушверситету Гмеш 1вана Франка, 2013. Вип.6. С.76-81.
9. Кузнецова О. Ю. Питання шшомовно! освгга в контексп штеграцшного розвитку вищо! освгга у Сврош // Педагопчш науки: теорГя, ГсторГя, шновацшш технологи / Сумський державний педа-гопчний ушверситет Гм. А. С. Макаренка. 2014. Вип.5. С. 10-19.
10. Кузнецова О. Ю. Перспективи застосу-вання новгтшх технологш у викладанш шоземних мов у закладах вищо! освгга// МатерГали мГжнарод-ного науково-методичного семшару «Проблеми та перспективи навчання шоземних мов у ЗВО» (23 сь чня 2019 р. ). Харшв. ХНАДУ. - С. 64-67
11. Петрова О., Попова Н. 1нновацшшсть педа-гопки та усшшшсть навчання // «Проблеми та пер-спективи розвитку науки на початку третього тися-чолптя у кра!нах Свропи та Азп»: матерГали XII МГжнародно! науково-практично! штернет-конфе-ренци (м. Переяслав-Хмельницький, 30-31 березня 2015 р.). // ЗбГрник наукових праць. Ч. 2. Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет Гмеш Григо-рГя Сковороди». 2015. С. 278-280.
12. Кузнецова О.Ю. Education content issues: theoretical and practical aspects / О.Ю. Кузнецова // Проблеми законносл, 2017. Вип.138. С. 230-236.
ANALYSIS OF THE MAIN PRINCIPLES CONCERNING ADVANCED TRAINING COURSES FOR
RESEARCH AND EDUCATIONAL STAFF
Sidash Yu.,
Ukrainian Medical Stomatological Academy, The department of Therapeutic Dentistry, Associate Professor, Poltava, Ukraine Mytchenok M.
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Department of Pediatric Dentistry, Associate Professor, Chernivtsi, Ukraine
Abstract
The article analyzes peculiarities of advanced training and probation of research and educational personnel at higher educational institutions (HEI), presents importance of a continuous professional development for research and educational staff in the field of dentistry. To undergo on-the-job training in Ukraine or abroad is organized with the aim to develop and consolidate practically professional competence acquired during theoretical training in order to carry out tasks and duties on the established post, to master domestic and foreign experience, to develop personal qualities with the purpose to fulfill professional tasks on a new, higher and more qualitative level in the field of the profession.
Advanced professional training abroad results in extension of experience obtained from specialist in other countries, learning scientific achievements and mastering innovation medical equipment and educational technologies; conducting a scientific study on the subject researchers are specialized in, which can further improve their professional competence.
Keywords: probation, advanced training, research and educational personnel.
