CC BY
17
УДК338.24:330.342+334.722.8(477) Асист. Л.1.1щук-Луцький
державний техмчний утверситет
ЗАХВДНОСВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д ДИВЕРСИФ1КАЦ11 ДЖЕРЕЛ Ф1НАНСУВАННЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Проаналiзовано 0CH0BHi засади захiдноeвропейського досвщу диверсифшацп джерел фiнансування вищо' осв^и. Акцентуемо увагу на зростанш ролi фшансово-кредитних коштiв у OTcreMi вищо' освiти.
Assist. L.I. Ischuk - Lutsk state technical university
The West European experience diversification source financing
of the high education
It is analyses the general principles of the West European experience diversification source financing of the high education. It is accents attention into the increasing role of financial-credit costs in system of the high education.
У 90-i роки минулого столггтя в багатьох крашах св1ту спостер^алось уповшьнення темшв зростання державноi шдтримки вищо' школи, а у деяких i3 них в окремi роки цього перюду така допомога в реальних цшах скорочу-валась. Державне фiнансування осв^и в бiльшостi промислово розвинених кра'н, вже досягло гранично можливо' величини (6 % вщ ВВП); навряд чи можна чекати нарощування державного фшансування осв^и [1]. У цих умо-вах особливо актуальним для вищих закладiв освiти стае розробка i реалiза-цiя рiзних методiв адаптацii до умов обмеженого бюджетного фшансування, нестачi коштiв, що видшяе держава на вишу освiту [2].
Для реалiзацii цього завдання ВЗО (вищим закладом освiти) необхщно було диверсифiкувати джерела фiнансування своеi дiяльностi, активнiше за-лучати приватш кошти. 1снують три основнi шляхи збшьшення приватноi фi-нансовоi тдтримки ВЗО. По-перше, введення або збшьшення плати за нав-чання; хоча це зробити нелегко, оскшьки вщповщш рiшення призводять до погiршення вщносин зi студентами. По-друге, укладення контракт з при-ватними фiрмами на проведення дослщжень i надання послуг. По-трете, залу-чення ВЗО приватних кош^в у виглядi пожертвувань [3].
У шслявоенний перiод у системах вищо' освiти кра1н Захiдноi Свропи сталися iстотнi змiни. За 40 роюв (з середини 50-х до середини 90-х роюв) чисельнiсть студенев майже у всiх захiдноевропейських крашах збшьшилася бiльше нiж у 10 разiв. Вiдбувся перехiд вiд елiтарноi до масовоi системи ви-що' освiти, що охоплюе нинi в рiзних кра1нах Захiдноi ввропи вщ 1/3 до 2/3 випускникiв середньо' школи.
У кра'нах Захiдноi Свропи частка держави у фшансуванш вищо' освiти значно вища, нiж, наприклад, у США. У ФРН, Австри i Iталii частка державного фшансування у витратах на вищу освiту складала у серединi 90-х роюв близько 90 %, у Великобританii, Португалii i Фiнляндii - приблизно 80 %, у Дани, Швеци i Iрландii - приблизно 2/3 (у США вщповщний показник рiвний 50 %) [4]. Питома вага державних витрат на вищу освггу у ВВП у бшьшос^ европейських кра'н у серединi 90-х роюв перевищувала 1 % (найбшьш висо-кий вiн у Фшлянди, Норвегii, Данii i Нiдерландах). За перюд з початку 60-х роюв цей показник збшьшився у 2-3 рази.
Впродовж 80-90-х роюв минулого столiття були запроваджеш проце-дури оцiнки дiяльностi унiверситетiв, зменшилось фiнансування вузiв державою. Сшввщношення державних витрат на вищу освiту з розрахунку на 1 студента i ВНП у бшьшосп захщноевропейських кра1н знижувалось. Внас-лiдок тако! динамiки державного фшансування захщноевропейсью ушверси-тети вже з 70-х роюв стикаються з фшансовою кризою, яка поглиблюеться. Але тшьки вiдносно недавно - у 90^ роки доцiльнiсть збереження тради-цшно! системи фiнансування ВЗО, засновано! майже повшстю на державнiй пiдтримцi, стала зазнавати сумнiвiв на офiцiйному рiвнi.
До 1980 р. навчання у вищш школi захiдноевропейських кра!н, за окре-мими винятками, було по сут безкоштовним. Крiм цього, в рядi кра!н студенти отримували стипенди, що дають можливiсть компенсувати частину сво!х витрат на проживання за час навчання. У 80-90-1 роки в умовах загострення бю-джетних проблем у сферi фшансування вищо! освiти сталися змiни i безкош-товною вона залишилась для студенпв далеко не всiх захщноевропейських кра!н. У другiй половинi 90-х роюв кра!ни Захщно! Свропи можна було умовно роздшити на три групи: 1) з безкоштовним навчанням в унiверситетах - ФРН, Австр1я, Данiя, Фiнляндiя, Грецiя, Норвегiя, Великобриташя (до 1998/99 нав-чального року) Швещя; 2) з невисокою платою за навчання (Франщя); 3) з ви-сокою платою (Бельгiя, 1спашя, Iрландiя, Iталiя, Нiдерланди, Швейцарiя) [5].
Мiж кра!нами Захщно! Свропи iснують вiдмiнностi не тiльки вщносно оплати навчання у ВЗО, але i у сферi надання державно! фшансово! допомоги студентам. Немае ч^кого зв'язку мiж розмiрами плати за навчання i державною фшансовою допомогою. Реформи систем фшансування вищо! освгти у кра1нах Захщно! Свропи у 90-1 роки були спрямоваш на посилення ринкових тенденцiй у цш сферi. Обгрунтовували це тим, що традицшна державна система фшансування вищо! освiти не забезпечуе потрiбного об'ему фiнансових засобiв, рiвностi освiтнiх можливостей, ефективностi, адекватного облшу економiчних i соцiальних потреб [6].
Зростання фшансово! самостiйностi установ вищо! освiти призвело до диверсифжаци джерел прибуткiв вузiв, збiльшення в них частки плати за навчання i надходжень вщ контрактiв з бiзнесом i державними структурами. Зростае значення державного фшансування, що надходить ВЗО через студенев, вщповщно до 1х вибору.
Велика змша у системi фiнансування вищо! осв^и пов'язана з вклю-ченням у не! освгтшх кредитiв. Надання таких кредит1в означае перекладання частини витрат iз фiнансування вищо! освiти на споживачiв, оскiльки !х вве-дення звичайно супроводиться скороченням державного фшансування.
Замша освгтшми кредитами шших механiзмiв фiнансування вищо! ос-вiти означае збшьшення ризику для !х одержувачiв. Виникае ризик того, що хоч студенти можуть i не завершити навчання або не завершити його в тер-мiн, 1м все одно доведеться повертати кредит, а студенти з шмей з низькими прибутками можуть не захотгти брати в борг, тому для них доступшсть вищо! освiти зменшуеться. Однак певт схеми надання кредитiв, передбачаючи по-вернення заборгованостi з урахуванням майбутшх прибуткiв випускникiв
ВЗО, знижують такого роду ризики, i тому !'х введення не повинне приводити до зниження доступност вищо!' осв^и [7].
Розглянемо органiзацiю, роль i мiсце фiнансово-кредитних коштiв у системi освiти Францii, Англii, Швецii та шших европейських кра!'н.
Для Франци характерним е постiйне зростання витрат на освгту. Так, з 1975 p. у вщношенш до внутршнього валового продукту вони е стабшьними i коливаються у межах вщ 6,4 % до 6,8 %. Зауважимо, що держава, крiм гро-мадських закладiв освiти, частково фшансуе i приватнi, але тiльки ri, якi сшв-працюють з нею на основi контракту.
З огляду на те, що менш як 15 % студенев ушверсшепв i тiльки близько 13 % студенлв приватних вищих навчальних закладiв отримують стипендii, перед значною частиною французько!' молодi щорiчно постае пи-тання щодо фшансування витрат, пов'язаних з навчанням. Дедалi бiльше студенев при цьому вдаються до сощальних студентських кредитiв. Основнi па-раметри та механiзми !'х надання таю:
• студентськ! кредити пропонують банки тд р1чиий процент (7-9 %), що нижний на 1-2 пункти вщ класичиого кредиту. Найкращ1 умови забезпечують, зазвичай, студентам престижних навчальних заклад1в, а деяк банки знижують процент за кредит студентам, батьки яких уже е кл1еитами цих устаиов;
• здеб1льшого кредит иадаеться молодим людям вшом 18-28 рошв. Одиак ок-рем1 фшаисов1 шституцп (CCF, Credit mutual) пропонують позичку студентам незалежно ввд !хиього в1ку. Така гнучшсть дае змогу користуватися щею формою кредиту тим дорослим, як бажають иереквал1ф1куватися або тдви-щити свою квал1ф1кащю;
• розм1р позики (у бшьшосп баишв ввд 10 тис. до 150 тис. франшв) залежить ввд багатьох чиииикiв. Загальие ж правило таке: чим перспективтший характер навчання (з точки зору кар'ери та майбутшх доход1в), тим бшьше шаис1в для студента отримати зиачиий кредит;
• враховуючи те, що надання кредиту представникам т1е! категори иаселеиия, що, зазвичай, ие працюе i тому ие мае поспйного заробгтку, пов'язаие з до-сить зиачиим ризиком, баики вимагають ввдповвдиого поручительства. Суб'ектом його виступають переважио батьки, родич1 та 1иш1 особи, як мо-жуть иадати банку досить солвдш гарант;
• характерною рисою студентського кредиту е иадто довгий, пор1вияио з кла-сичиою позичкою, строк повериеиия боргу (9-10 рошв). Це зумовлеие надан-иям студенту можливост ввдстрочки (у межах 4-5 рошв) початку виплат [8].
Вища освiта у Великобританп мае розгалужену мережу, Англiя, Шот-ландiя, Уельс та Пiвнiчна Iрландiя, мають певнi вiдмiнностi у сферi освiти, та функцiонуе така система управлшня освiтою, де самостiйно виршуеться питания ii структури та функцюнування мережi освiтнiх закладiв.
У кра!ш, пiсля прийняття Акту про вищу освгту, зазнали деяких змш органiзацiйнi принципи керiвництва наукою та вищою освгтою. Головна роль у забезпеченш функцiонування державно! вищо!' освгти вiдводиться Радi фь нансування вищо! освгти в Англii (HEFCE) та вщповщним управлiнням у Шотландii, Уельс й Пiвнiчнiй Iрландii. Роль Ради - надавати вщповщш реко-мендаци Державному секретаревi з освiти Великобританп та розподшяти державнi кошти фшансування ушверсите^в i коледжiв.
Дiяльнiсть вищих навчальних закладiв фгнансуеться з кглькох джерел. За-гальнi витрати на навчальний piK державних ушверситетгв та коледж1в Англи становлять понад 6,7 млн. фунтгв стеpлiнгiв. Цг кошти видгляються з державного бюджету через управлгння (мiнiстеpство) освiти та комгтет науки i технологiй.
Освгта у вищих навчальних закладах платна, унгверситети та коледжi, що функцгонують економiчно незалежно, регулюють вибip спецгальностей залежно вiд попиту та гнтересгв вступникiв. Однак держава для пгдтримки де-яких спецiальностей, переважно гнженерних, практикуе надання вступникам одноpазовоï допомоги. Мiсцевi вiддiли освiти при меpiях надають безпроцен-тнi позики своïм студентам за умови повернення ïx пiсля завершення навчання та працевлаштування або пiд час навчання. Цю систему позичок введено Мшгстерством освгти у вереснг 1990 p., i вона залежить вiд можливостей сту-дентiв та ïxнix батькгв. Величина позики залежить вгд того, чи живуть сту-денти з батьками чи там де навчаються, живучи поза домом, величина позики зменшуеться пгд кгнець навчання.
Ргзнг науковг, благодшш мгсцевг та мгжнароднг оpганiзацiï, а також ок-ремг унгверситети надають допомогу талановитим студентам за високу ус-шшшсть у навчаннг. Нормативних документгв на отримання позики або допомоги у Великобританп не гснуе.
У Королгвствг Швецгя фшансування всгх трьох ргвнгв освгти (загально1' сеpедньоï - 9 класгв; вищо1' середньо!" 10-12-й класи; вищо1' освгти) здгйсню-еться за рахунок громадських (переважно державних) коштгв. Навчання без-коштовне, за винятком невелико!" кглькостг приватних закладгв, а також навчальних гурткгв для дорослих.
Залежно вгд категорп та виду освгтнього закладу уряд краши, регг-ональнг та обласнг органи мгсцевого самоврядування шляхом прямого видг-лення коштгв, системи субсидування та надання фшансово!' допомоги студентам покривають абсолютну бгльшгсть витрат на здобуття освгти у Швеци.
З 1991 p. у Швеци було розпочато реформу системи вищо1' освгти, го-ловними напрямами яко1' стали децентралгзацгя структури вищо1' освгти, надання бшьшо!' самостшностг кожному з навчальних закладгв та розширення можливостей для гндивгдуального вибору студентами тих чи шших навчальних програм або курсгв.
Загальнг обсяги фгнансування дгяльностг кожного вищого навчального закладу затверджуються парламентом на основг пропозицгй, поданих урядом. При цьому окремо визначають кошти, що видгляють закладу на вишу освгту, аспгрантуру (докторантуру), науковг дослгдження. З 1994/95 навчального року визнано також за доцгльне включати до затверджуваного парламентом за-гального обсягу фгнансування вищого навчального закладу витрати на утри-мання примгщень, на меблг та науково-дослгдне обладнання.
Максимальний обсяг фгнансування з державного бюджету для кожного навчального закладу розраховують вгдповгдно до так званого "контракту на надання освгти" на 3 роки. Основнг параметри та умови контракту пого-джують окремо з кожним вищим навчальним закладом, фгнансування закладу здгйснюеться вгдповгдно до встановлено1' та узгоджено1' для нього кглькостг студентгв. Навчальним закладам надаеться право самостгйно збгльшувати кшь-
кiсть щорiчного набору студентiв, але за умови, що це не позначиться на якост шдготовки кадрiв.
В основу шдходу до розрахункiв щодо фшансування конкретного нав-чального закладу, покладено принцип компенсування витрат на осв^у на ос-новi оцiнки конкретних досягнень та результат. При цьому близько 60 % обсягу урядового гранту пов'язано з кшьюстю отриманих студентами цього закладу мзалiкових пункпв", а близько 40 % - з кшьюстю студентiв, якi здо-були освiту у закладi. Парламентом краши також прийнято рiшення, що близько 5 % вщ загального обсягу фiнансування навчального закладу надава-тиметься як премiя за яюсть освiти (з 1997 р.). Обгрунтування доцiльностi надання тако! премп здшснюеться унiверситетським канцлером.
Окреме мюце у фiнансуваннi системи вищо! освгги Швеци посщае обов'язкове надання урядом краши з державного бюджету матерiальноl допо-моги всiм студентам вищих навчальних закладiв, якi цього потребують. Така допомога надаеться у виглядi грантiв та кредитiв. При цьому грант, що не шдлягае поверненню, може становити до 30 % вщ загального обсягу допомо-ги, а кредит - близько 70 %. Фшансова допомога на навчання в обов'язково-му плат шдексуеться з урахуванням шфляцй.
Повернення державi кредитно! частини фшансово! допомоги на навчання починаеться не шзшше як через 6 мюящв тсля отримання останнього паю кредиту разом з кредитними процентами, як дорiвнюють 70 % вiд вста-новлено! Нацiональним банком дисконтно! ставки кредиту. Розмiр частини кредиту, що повертаеться, залежить вiд щорiчного доходу особи ^ зазвичай, становить близько 4 % вщ нього [9].
У 90-1 роки в рядi кра!н (Великобританiя, ФРН, Данiя) активно обго-ворювалися перспективи введення плати за навчання у ВЗО. У Великобритании де дискуЫя була найбшьш гострою i тривалою, лейбористський уряд об-народував (у 1997 р.) проект реформи фшансування вищо! освгги. Вщповщно до ще! реформи, у 1998/99 н.р. була введена плата за навчання i для студенпв повного курсу навчання. Одночасно в тих захщноевропейських крашах, де плата за навчання у ВЗО висока (Iрландiя, Португалiя), обговорювалися перспективи И зниження [10].
Що стосуеться шших захщноевропейських кра!'н, то у ФРН протягом останшх декшькох рокiв йде пiдготовка чергово! реформи вищо! школи, в умовах пристосування ВЗО схщних земель Шмеччини до системи осв^и, що склалася у Захщнш Нiмеччинi, а також наростання фшансових труднощiв. В Австри, як вiдмiчають захiднi експерти, соцiальнi i полiтичнi традици переш-коджають проведенню ринкових реформ фiнансування вищо! освгти. У Фш-лянди сталися значш змiни у фiнансуваннi ВЗО. Зокрема, це пов'язують з рiз-ними показниками дiяльностi ВЗО, державнi кошти розподiляються мiж ними на конкурснш основi. У Франци в останш роки вiдмiчаються процеси де-централiзацil, а також диверсифжаци джерел фшансування ВЗО; широке по-ширення отримуе контрактна система.
Зараз ушверситети не можуть розраховувати на значне державне фь нансування i повинш прикласти максимум зусиль для залучення приватних
коштгв, в тому числг приватних пожертвувань. Однак бгльшгсть европейських унгверситетгв серйозно не займаються залученням приватних пожертвувань.
Практика добродгйностг менш поширена в Свропг, нгж у США. Свро-пейськг унгверситети, на вгдмгну вгд американських, придгляють менше уваги сво1'м студентам г випускникам, задоволенню ix запитгв пгд час навчання, тому г випускники часто забувають про своï унгверситети.
Деякг перешкоди активгзаци дгяльностг европейських ВЗО залучення приватних пожертвувань вкоргнено в особливостях европей^^ культури г традицгй, якг нелегко змгнити. Тому в Свропг добродгйна пгдтримка ВЗО, напевно, нгколи не набуде таких масштабгв, як у США. При цьому потргбно враховувати наступне: щоб стимулювати залучення европейськими ВЗО приватних пожертвувань, необхгднг певнг кроки як з боку урядгв цих краш, так г з боку самих ВЗО [2, P.113-129].
У захгдноевропейських кpаïнаx дедалг бгльшого поширення набувае оргашзащя безперервного навчання дорослих - на ргзномангтних короткос-трокових семгнарах, вечгрнгх курсах тощо. Така форма навчання забезпечуе ВЗО надходження додаткових фгнансових ресурсгв, гостро необхгдних 1м в умовах дефгциту коштгв, що видгляе держава на розвиток освгти [11]. У 1991 р. створено Мережу безпеpеpвноï освгти европейських унгверситетгв (European Universities Continuing Education Network), що об'еднала 160 уста-нов вищоï освгти з 27 краш. Цьому активно сприяе також Асощащя европейських унгверситетгв (Association of European Universities).
З усгх захгдноевропейських краш найбгльший розвиток безпеpеpвноï пгдтримки отримала освгта у Фшлянди. У цгй крашг, населення якоï стано-вить 5 млн., 150 тис. чоловгк навчаються за традицгйними програмами ВЗО, а 200 тис. дорослих - за тсляшкгльними програмами безперервного навчання.
Однак така активна полгтика у сферг оргашзаци безперервного нав-чання не характерна для дгяльностг унгверситетгв бгльшостг захгдноевро-пейських краш. Викладачг часто вважають, що оргашзащя безперервного навчання не вгдповгдае мгси унгверситетгв г не принесе викладачам великоï користг. Ргч у тому, що розробка програм безперервного навчання вимагае великих зусиль. Викладачг повиннг змгнювати методику викладання, оскгль-ки безперервне навчання, на вгдмгну вгд традицгйного, е бгльш гнтерактивним г практично оргентованим. Для залучення кращих кадргв до викладання за програмами безперервного навчання, необхгдно, щоб академгчна система ви-нагороди враховувала ïx участь у такого роду програмах.
Прихильники безперервного навчання зазначають, що в унгверситетгв е й гншг причини брати участь в його оргашзаци. Чисельнгсть студентгв унг-верситетгв у деяких европейських крашах вже досягла свого максимуму. Як-що унгверситети не зможуть компенсувати очгкуване скорочення 1х чисель-ностг за рахунок розширення власних програм безпеpеpвноï освгти, фгнансове положення вищих навчальних закладгв значно поггршиться. ВЗО можуть от-римати фгнансовг вигоди вгд розвитку безпеpеpвноï освгти г внаслгдок вико-ристання свого виняткового права присуджувати академгчнг ступенг [12].
Останнгми роками у крашах Свропи мгсцева влада г бгзнес укладають з унгверситетами контракти на проведення дослгджень, якг повиннг пгдвищи-
ти конкурентоспроможшсть мюцево! економiки, а також на оргашзащю прог-рам з тдвищення квалiфiкацil i перепiдготовки працiвникiв. Вишд школи охоче йдуть на надання такого роду послуг, оскшьки це забезпечуе !м отри-мання значних додаткових прибуткiв, гостро необхiдних в умовах скорочен-ня державно! тдтримки [13].
Спiвпраця мiж унiверситетами i мiсцевими фiрмами не тiльки дае можливють студентам i аспiрантам брати участь у контрактних дослщжен-нях, але i допомагае вiдроджувати мюцеву економiку. Унiверситети не мо-жуть виршити проблему безробiття, але можуть створити стимули i розроби-ти ще! ново! продукцi! i нових послуг.
Залучення iноземних студентiв е важливим чинником у фiнансуваннi для ВЗО. Вщ здатностi ВЗО залучити iноземних студентiв залежить не тшьки його фiнансове положення. Привабливiсть ВЗО для шоземних студентiв роз-глядаеться як показник ефективност дiяльностi шституци, !! престижностi. За свiдченням багатьох захщних експертiв, мiж европейськими ушверситета-ми посилюеться конкуренцiя за залучення шоземних студенлв [14].
У ФРН навчання студенлв у державних ушверситетах е безкоштов-ним; залучити шоземних студенлв вони можуть тiльки за допомогою вщпо-вiдних державних програм. Присутшсть iноземних студентiв розглядаеться державними ушверситетами не як засiб розв'язання унiверситетських фшан-сових проблем, а як каталiзатор змiн, необхiдних консервативно системi ос-вiти кра!ни.
Отже, у 90-1 роки вища школа кра!н Захiдно! Свропи стикалась з недостачею фшансових ресурЫв, передуЫм через уповiльнення зростання державно! фшансово! пiдтримки. Держава продовжуе залишатись основним дже-релом фiнансування ВЗО, при цьому змшюються його мехашзми i збшь-шуеться частка кош^в населення i приватних фiрм у цьому фшансуванш. Залучення кош^в приватних компанiй, та населення для фшансування вищо! освiти е на думку захщних експертiв недостатнiм. В умовах хрошчно! недос-тачi державних кош^в, для фiнансування вищо! освгти ВЗО неминуче дове-деться активiзувати свою дiяльнiсть по залученню приватних кош^в, в тому числi за рахунок встановлення бшьш тiсних зв'язюв з компанiями у сферi проведення наукових дослщжень i органiзацi! шдготовки кадрiв [15].
Пiдсумовуючи аналiз захщноевропейського досвiду варто констатува-ти, що в умовах сучасно! укра!нсько! економши та обмежених доходiв, бан-ювсью установи дотримуються кредитно-фiнансово! полiтики, яка схильна до "коротких" грошей, тодi як здобуття освiти потребуе довгострокових кре-дитiв. З огляду на це запровадження механiзмiв кредитування освгти на кшталт захiдноевропейських у повному обсязi нинi е неможливим, хоча Пос-тановою Верховно! Ради Укра!ни "Про стан, напрями реформування i фшан-сування освiти в Укра!ш" й передбачено збiльшення коштiв на надання кре-дитiв громадянам Укра!ни для отримання ними вищо! освгти. На нашу думку, можна зробити певний перерозподш бюджетних коштiв, як витрачають на молодiжнi програми, в тому чи^ на навчання, для того, щоб розпочати надання кредш!в на здобуття освгти.
Лiтература
1. Bindé J. L'éducation au XXI siècle: l'éducation pour tous toute au long de la vie// Futurib-les. - P. 2000. N 250. - P. 5-21.
2. Neave G. Growing pains: The Dearing report from a European perspective// Higher education quart. Oxford; N.Y., 1998.Vol. 52, N1. - P. 118-136.
3. Eicher J.-C. The costs and financing of higher education in Europe// European journal of education. Oxford. 1998. Vol.33, N1. - P. 31-39.
4. Гергель Ольга. Реформування вищо'1 осв^и в Украшг Загальш збори Академп педа-гопчних наук Украши// Освта Украши. - 2000. - 11 жовтня.
5. Hebel S. Senate Bill Champions College Tax Breaks// The chronicle of higher education. Wash. 2000. March 3.V.XLVI.N26. P.A35.
6. Алферов Ю.С. Источники и механизмы финансирования образования за рубежом.// Педагогка. - 2000, № 8. - С. 85-94.
7. Higher education in the learning society. L., 1997. Rep. 12: Options for financing higher education: modelling and policy analysis. VII, 161 p.
8. Schmidt P. New tuition and budget policies force public colleges to compete for students// The chronicle of higher education. Wash. 1999. June 25. Vol. XLV. N 42. - P. A.40-A.41.
9. Нов1ков В. Кредитування вищо'1 осв^и (ноземний досвщ)// Економша Украши. -2000, № 4. - С. 72-79.
10. Australian universities 1939-1999: How different now?// Higher education quarterly. -Vol. 54, N 2. - 2000. - P. 147-165.
11. Bollag B. In Europe, workers and professionals head back to the classroom// The chronicle of higher education. Wash. 1999. Sept. 3. Vol. XLVI N 2. P.A87-A88.
12. Calero J. Quasi-market reforms and equity in the financing of higher education// Higher education quart. Oxford; N.Y., 1998. N1. - P. 11-19.
13. Bollag B. In what was East Germany, a university lends a hand// The chronicle of higher education. Wash. 1999. Vol. XLVI. N 8. Oct. 15. - P. A.63, A.65.
14. Trow M. The Dearing Report: A transatlantic view// Higher education quarterly. Oxford; N.Y., 1998.Vol.52, N1. - P. 93-117.
15. Healy P., Hebel S. New regulation will require dropouts to repay some of their federal aid// The chronicle of higher education. Wash. 1999. November 12. Vol. XLVI. N 12. - P. A.36, A.38.
УДК681.3.06 Доц. В.В. Виходець, канд. техн. наук -Львiвський ДАУ;
доц. Г.А. Матвеева, канд. пед. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв; доц. Б.П. Качмар, канд. техн. наук -Львiвський ДАУ
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В З ГРАФ1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н
Розглянуто питания удосконалення методики викладання графiчних дисциплш на сучасному етат розвитку вищо'1 школи, недолши оргашзацп навчального процесу та шляхи 1'х подолання.
Assist. prof. V.V. Vykhodets' - L'viv state agrarian university; assist. prof. G.A. Matvyeyeva - NUFWT of Ukraine, L'viv; assist. prof. B.P. Kachmar - L'viv state agrarian university
Ways of the improvement of the specialized training of future Engineers in graphics disciplines
This article considers problems of the improvement of the methodic the modern level of High School development, shortcomings in the organization of studies process and ways of their overcoming.
Нов1 вимоги до шженер1в базуються на високш професшшй шдготов-щ. У даний час, в зв'язку з оргашзащею шдприемств, як займаються випус-
