CC BY
21
шдвищить вимоги до професорсько-викладацького складу щодо !х фаховостi не тiльки у царит свое! галуз! науки, а й у сферi iнформацiйних технологш; актуашзуе проблему ресурсного забезпечення, i, звичайно, загострить фшан-coBi аспекти.
Лггература
1. Скаленко О. Глобальш резерви поступу. - К.: Основи, 2000. - 394 с.
2. Стратепя реформування освГти в Укра!ш: рекомендацГ! з освГтньо! полГтики. - К.: К.1.С. - 2003. - 296 с.
3. Матвнв М.Я. Методология та оргашзащя маркетингового менеджменту в сфер! вищо! осв1ти: МонографГя. - Тернопшь: ЕкономГчна думка, 2005. - 560 с.
4. Патора Р. Ринок осв1ти в систем! кадрового забезпечення стратепчного розвитку кра-!ни. - Льв1в: Вид-во НУ "ЛьвГвська полгтехшка", 2002. - 338 с.
УДК338.24:330.342+334.722.8(477) Асист. Л.1.1щук-Луцький
державний техмчний утверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ФШАНТОВО-ШСПОДАРСЬКО! Д1ЯЛЬНОСТ1 ВИЩИХ ЗАКЛАД1В ОСВ1ТИ УКРАШИ Р1ЗНИХ ФОРМ
ВЛАСНОСТ1
Проанал1зовано економГчну природу витрат на вищу освГту, бюджетне та де-централ1зоване фшансування вищо! осв1ти. Акцентуемо увагу на особливостях переходу до шновацшно-швестицшно! модел! управл!ння системою вищо! осв!ти, орГентовано! на безперервний процес оновлення мехашзм1в фшансування освгти i парку шновацшних технологш.
Assist. L.I. Ischuk - Luts'k state technical university
The generosity of the finance economical activities high pawns education
Ukraine different form property
It is analyses economical character expense in the high education, budget and decentralization financing high education. It is accents attention into the generosity crossing to the in-novational investition model managing system high education that oriented in the continual process renovating mechanisms financing education and depot innovation technologies.
Актуальним напрямком наукових дослщжень в економГчнш теори е розроблення теоретичних i практичних основ мехашзму функщонування зак-ладГв вищо! освгти в умовах трансформаци економГчно! системи Укра!ни. Трансформащя екoнoмiчних вщносин на ринкових засадах зумовлюе необ-хщшсть вщмови вгд багатьох трaдицiйних шдходГв до фшансування вищо! освгти. Водночас складнощд переходу до ринку вимагають створення нових мехaнiзмiв фiнaнcувaння вищо! освгти, оскшьки cтaрi мехaнiзми вже не задо-вольняють потреби освГтян i освгти, а тимчacoвi, ниш ддач^ не до кшця е тим вaрiaнтoм мехaнiзму, Гз яким освГта може повноцшно функцioнувaти, не зга-дуючи про постшний брак коштГв. Сучасна практика введення нових меха-шзмГв фiнaнcувaння засвГдчуе немoжливicть використання форм i видГв фь нансування, ддачих у захщних кра!нах, без !х, Гстотного корегування з ураху-ванням специфжи перехщно! економши Укра!ни.
Актуальнiсть проблеми, недостатне ïï дослiдження з урахуванням умов перехщного перiоду до ринку, наявшсть багатьох дискусiйних питань зумовили ви6гр теми, визначили мету та завдання дослщження.
Теоpетичнi проблеми мехашзму функцiонування закладiв вищоï освь ти постшно знаходилися в центpi уваги економiчноï науки. 1стотний внесок у з'ясування проблем фiнансування освiти у перехщний пеpiод внесли: В.К. Вру-блевський, Г. Дмитренко, К. Корсак, М.1. Каpлiн, 1.С. Каленюк, В. Луговий, 1.Н. Молчанов, В. Паламарчук, А.А. Чухно та iн. Науковий аналiз функщону-вання галузi освгги здiйснено у працях Й. Бескида, В. Куценко, В. Лагутша, Г. Фокша, В. Юхименка.
Багато щкавих iдей з реформуванням механiзму фшансування вишо освiти розроблено у працях багатьох захщних науковцiв: МакМагона, Сача-ропулоса, Фуллера та iн. Значний науковий штерес для осмислення проблем фшансування освгти у пеpехiдний перюд представляють класичнi моделi фь нансування, розроблеш Т. Шульцом, Г. Беккером, Дж.С. Мшлем, М. Бла-угом, М. Глшнестером, С. Меppiтом, Г. Вшьсоном та iншими вiдомими еко-номiстами Заходу.
Практика реформування украшсько1" економiки свiдчить, що теоретичного аналiзу вимагають такi проблеми: з'ясування суб'еклв та об,ектiв фшан-сування; вплив особливостей перехщного пеpiоду та сучасного стану ринку освптах послуг в Укршт на pеалiзацiю форм i систем фiнансування; особли-вост використання piзних форм фiнансування освгги; роль держави у регу-люванш фшансування вишо освгти та його вплив на становлення цившзова-ного ринку освгтнгх послуг в Укршш та гн.
Концептуальною основою реформування мехашзму фшансування ви-що1' освгти у перехгднгй економгцг е необхгднгсть поступового переходу вгд фшансування вищого навчального закладу загалом до фшансування конкретного студента, вгд державного фшансування до змгшаного, вгд державно1' ви-що1' освгти до приватно1'.
Економгка вишо освгти - одна з найбгльш важких i недостатньо роз-роблених областей економгчно1' науки. На перший погляд, освгта - це чисто витратна сфера, шдтримувана за рахунок частини прибуткгв суспгльства. Ук-ладаючи черговий ргчний бюджет, уряд видгляе частину прибуткгв на освгту, проте надходження засобгв вгд ще1* сфери в ргчному бюджет краши у прямому виглядг вгдсутнг. Вкладання засобгв без вгддачг у державних економгчних ргшеннях е доброчиннгстю. Проте це занадто спрощений погляд, що не вгд-бивае значимгсть освгти у дгяльностг держави. Пгдтримка освгти здгйснюеться у всгх крашах i у значних обсягах.
В Укршш бiльше 315 державних i 163 недержавних ВЗО (вищих зак-ладiв освгти ) гз кшьюстю студентiв бшьш 1,5 млн. чол. [1, с. 440, 453]. ВЗО необхщт стипенди для студенев i аспipантiв, заpобiтна плата викладачiв i сшвробггаиюв, придбання навчального i господарського швентарю, кашталь-ний ремонт устаткування i будинюв.
Основш показники масштабiв вишо освгти в Укршт змiнювалися за останнi роки в такий споЫб:
Табл. 1. Чисельшсть студентiв Украти за перюд з 1985 до 2001 р. [1, с. 450]
Назва показнишв Ш-1У р1вш акредитаци
1985/86 1990/91 1995/96 1999/00 2000/01
Кшьшсть заклад1в 146 149 255 313 315
У них студент1в, тис. 853,1 881,3 922,8 1285,4 1402,9
За формою навчання
Денна 457,6 520,0 616,3 811,1 859,5
Веч1рня 97,0 66,5 24,1 10,8 10,7
Заочна 298,5 294,8 282,4 463,5 532,7
Прийнято, тис. 181,7 174,5 206,8 300,4 346,4
За формою навчання
Денна 106,8 110,9 150,7 191,4 219,5
Веч1рня 19,6 12,6 3,5 2,3 2,6
Заочна 55,3 51,0 52,6 106,7 124,3
Випущено, тис. 150,6 136,9 147,9 2403 273,6
За формою навчання
Денна 94,5 73,3 91,7 167,8 189,1
Веч1рня 14,3 11,7 5,4 4,1 3,2
Заочна 41,8 51,9 50,8 68,4 81,3
Одним iз найважливших методолопчних питань економжи вищо! освгти е з'ясування економiчноl природи витрат на шдготовку спецiалiстiв. Еко-номiчна природа витрат на вишу освпу складаеться з того, що вони постiйно вщновлюються у знову створеному продуктi, у новш вартостi життевих благ, створених працею робiтникiв матерiального виробництва. Витрати на вишу освпу у вартюнш формi мають багато подiбних зовшшшх рис iз вартiстю за-собiв виробництва (тривалий цикл функцiонування робочо! сили i засобiв виробництва, тривалий ефект ди витрат, форми нагромадженого багатства i т.д.). В основу цього питання покладено принцип порiвняння витрачених на освiту й професшну пiдготовку ресурсiв та величини доходiв - так званий метод аналiзу витрат i вiддачi. Вш е систематичним порiвнянням витрат i от-риманих прибуткiв певних форм швестицш з метою визначення !х економiч-но! прибутковостi. Всi форми iнвестицiй означають зменшення нинiшнього споживання для отримання майбутньо! вигоди у виглядi бiльшого продукту або доходу. Цей аналiз забезпечуе засоби ощнки ще! майбутньо! вигоди з точки зору витрат, що мають бути зроблеш ниш [2].
Витрати на вишу освпу здшснюються з нацюнального доходу, що створюеться пращвниками матерiального виробництва. Нацiональний дохiд i суспiльнi фонди споживання, як джерела фшансування вищо! освгти вико-ристовують за такими основними напрямками:
• споживання матер1альних благ робгтниками вищо! школи, включаючи 1 споживання !хтх с1мей;
• матер1альш витрати на експлуатащйт потреби вищих навчальних заклад1в;
• збшьшення вартост невиробничих фонд1в вищо! школи, витрати на розши-рення 1 зм1цнення матер1ально-техн1чно! бази вуз1в;
• витрати на науку вищо! школи.
Важливе мюце в механiзмi розподщу i перерозподшу нацiонального доходу займае державний бюджет. Засоби з державного бюджету е головними асиг-
нуваннями на тдготовку спецiалiстiв. Залежно вiд шдпорядкованосп навчальних закладiв !хне фiнансування проводиться iз державного i мiсцевого бюджетов.
При встановленнi пропорцiй у розподш засобiв мiж рiзноманiтними видами бюджетв на фiнансування вищо! освiти, необхщно забезпечити опти-мальне сполучення двох важливих вимог:
а) економ1чно доцшьну концентращю ресурс1в у державному бюджет на тдготовку для галузей, що мають велике народногосподарське значення, зокрема на подготовку спещалютв для галузей, що грають важливу роль у прискорент науково-техтчного прогресу в нашш кршт;
б) необхщнютъ розгляду потреб областей у розвитку економ1ки, культури { науки, у тому чист надання 1м можливостей витрачати бюджеты засоби [3].
Змiни в розподш асигнувань на ВЗО мiж обласними i мiсцевими бюджетами безпосередньо пов'язаш з проведеною на кожному еташ розвитку кра!ни перебудовою оргашзацшно! структури керiвництва вищою освгтою.
Фiнансування вищо! освiти за рахунок державного бюджету е найваж-ливiшим регулятором темпiв i пропорцiй вщтворення кадрiв вищо! квалiфiка-цп. Асигнування з державного бюджету на вищу освгту прийнято вщносити до централiзованих джерел фiнансування [4]. Частина витрат на утримання вищих навчальних закладiв покриваеться за рахунок коштв шдприемств, а також за рахунок власних прибутюв вищих навчальних закладiв. Ц асигнування на вищу осв^у прийнято називати децентралiзованими (позабюджет-ними) джерелами фшансування, яю спрямованi на вщшкодування частини витрат вузiв на навчання студенпв, пов'язаних iз забезпеченням необхщно! якостi пiдготовки спецiалiстiв, на виплату стипендш студентам, на утримання факультетв i курсiв з тдвищення квалiфiкацil. До децентралiзованих джерел фшансування вщносяться також витрати шдприемств, пов'язаш з безоп-латною передачею вузам машин, приладiв i устаткування, не використовува-них на виробнищш, але придатних для навчально! та науково! працi.
Серед децентралiзованих джерел фiнансування вищих навчальних зак-ладiв варто видiлити кошти, що надходять у ВЗО вiд перевищення прибутюв над витратами з науково-дослщних i конструкторських робiт, виконаним щодо господарських договорiв, i прибуток госпрозрахункових оргашзацш, що стоять на баланс вищих навчальних закладiв (наприклад, прибуток вiд видавни-чо! дiяльностi ВЗО) та iнше. Вiдповiдно до юнуючого положення [5] бюджетнi кошти та iншi надходження на утримання вищого навчального закладу, перед-бачеш його Статутом, повиннi використовуватися на вщшкодування матерь альних та прирiвняних до них витрат на виконання робгт (надання послуг), що вщповщають профiлю закладу, на виплату заробгтно! плати, стипендiй, ство-рення необхщно! матерiально-технiчноl бази, соцiальний розвиток та матерь альне стимулювання трудового колективу вiдповiдно до законодавства Укра-!ни. Вищий навчальний заклад самостiйно використовуе бюджетш та позабю-джетнi кошти вщповщно до загального кошторису, що затверджуеться органом управлiння, у шдпорядкуванш якого перебувае навчальний заклад.
В економiчнiй лiтературi з'являються пропозици про замiну наявно! системи бюджетного фшансування вищо! освiти i переходi до фiнансування
вищо! школи винятково на основi принципу комерцшного розрахунку. Зап-ропонований порядок фшансування передбачае вщшкодування витрат на тдготовку спещалютв за рахунок коштв пiдприемств i органiзацiй, для яких готуються спещалюти. На !хню думку, бюджетне фiнансування вичерпало сво! можливостi з погляду пiдвищення ефективност пiдготовки i використан-ня спещалютв, а перехiд вищих навчальних закладiв на повну "самоокуп-нiстьм дозволила б запровадити систему економiчного стимулювання в цш важливiй галузi дiяльностi. ВЗО i технiкуми будуть матерiально зацiкавленi у виконаннi замовлення на тдготовку визначеного числа спещалютв потрiб-ного профiлю при менших витратах i бiльш рацiональному використаннi ви-дiлених на цi цiлi засобiв [5].
На нашу думку, перехщ фiнансування вищо! освiти на принцип комерцшного розрахунку був би недоцшьним з конкретних причин, про яю йдеться даль
По-перше, переклад ВЗО на повну самоокупшсть не може бути ушвер-сальним i охоплювати всю систему пiдготовки спецiалiстiв, зокрема цей принцип не можна застосувати до ВЗО невиробничо! сфери, що знаходяться на бюджетному фшансуванш (педагогiчнi, медичш, iнститути культури i т.д.).
По-друге, згаданий принцип фшансування вищо! освгти ставить шдго-товку спецiалiстiв у залежшсть вiд прибуткiв окремих шдприемств i оргашза-цiй. Внаслiдок цього, можуть виникнути диспропорци в розподш спещалю-тiв мiж галузями i пiдприемствами, тому що, значнi об'еднання, що мають у своему розпорядженш значнi фiнансовi засоби опиняються у кращому поло-женнi щодо забезпеченост фахiвцями порiвняно iз середнiми шдприемства-ми, у котрих менше фшансових ресурсiв.
По-трете, фiнансування вищо! освгти цшком на основi комерцiйного розрахунку значно б ускладнило створення нових вищих навчальних закла-дiв, i особливо в районах, тому що протягом тривалого часу вони б не мали у своему розпорядженш необхщних фiнансових ресурсiв.
На наш погляд, у бюджетному фшансуванш закладено ще чималi можливостi шдвищення ефективностi пiдготовки i використання спещалютв. Правильна органiзацiя бюджетного фiнансування потребуе розроблення обгрунтованих нормативiв витрат на рiзноманiтнi види дiяльностi вищих навчальних закладiв. Цi нормативи можуть стати вихщною базою для обгрунто-ваного фiнансового планування i служити засобом ефективного контролю за витратами засобiв у вищих навчальних закладах.
Удосконалювання бюджетного фшансування повинно доповнюватися розвитком децентралiзованих позабюджетних джерел фшансування i впрова-дженням елементiв госпрозрахунку у практику фшансування вищо! осв^и з урахуванням народногосподарсько! доцiльностi.
Через намiчену перебудову вищо! школи вводиться новий тип взаемо-вiдносин мiж ВЗО i пiдприемствами, органiзацiями, що буде базуватися на договiрних зобов'язаннях, що передбачають цшьову пiдготовку i перепiдго-товку кадрiв на державнш, плановiй основi, при частковому вщшкодуванш витрат на цi цiлi за рахунок галузей народного господарства.
ВищГ навчальш заклади можуть мати кошториси прибутюв i витрат за спещальними (позабюджетними) засобами. Щ засоби передбачаються у фшансо-вих планах мГнютерств (вщомств) i передаються ВЗО у встановленому порядку.
В умовах перебудови вищо! школи активГзуеться участь галузевих мь шстерств i вщомств у змщненш матерГально! бази вузГв, використанш нав-чальними закладами площ i устаткування вщповщних шдприемств i оргашза-цш, створенш на !хнш баз! в необхщних випадках фшш профГлюючих кафедр. Конкретна участь галузевих мтютерств i вщомств у розвитку вищо! освгти, у змщненш матерГально! бази навчальних закладГв розглядаеться як важливий чинник забезпечення науково-техшчного i сощального прогресу галузг Час-ткове вщшкодування галузями матерГального виробництва витрат на шдготовку кадрГв дасть змогу залучити додатков! засоби для модершзаци навчально-наукового процесу у ВЗО. Джерелом такого фшансування стають фонди розвитку виробництва, а також засоби шдприемств i галузей, що спрямовуються на пщготовку кадрГв, проведення наукових дослщжень. КрГм цього, у планах техшчного переозброення i реконструкци галузей будуть видшяться каштальш вкладення на змщнення матерГально-техшчно! бази вузГв [7].
Це означае, що ширше використовуються можливост шдприемств i оргашзацш для стипендГального забезпечення студенлв i змщнення матерь ально-техшчно! бази ВЗО. Важливим джерелом додаткових позабюджетних засобГв ВЗО е отримання планового прибутку вщ проведення госпрозрахун-ково! дГяльность
1з зростанням обсягу нецентралГзованих (позабюджетних) фшансових ресурЫв стае актуальною задача повного врахування всього обсягу фшансових ресурЫв. Необхщно здшснити збалансовашсть уЫх фшансових ресурЫв (бюджетних з позабюджетними) з конкретними матерГальними фондами за видами витрат, вщповщно до наявно! класифшаци витрат. Особливо важливо забезпечити ув'язування як бюджетних, так i позабюджетних фшансових ресурЫв Гз конкретними матерГальними фондами при плануванш таких видГв витрат, у процес виконання яких, ВЗО стають активними учасниками товар-но-грошових вщношень: витрати на навчання, канцелярськ та господарськ витрати, на придбання устаткування й швентарю, каштальний ремонт будин-юв i споруд тощо.
Сучасний стан фшансування ВЗО не забезпечуе пов'язування позабюджетних коштГв Гз матерГальними ресурсами. Це негативно позначаеться на використанш фшансових ресурЫв, на визначенш обсягу матерГальних фондГв навчального i наукового устаткування, наочних приладь й шших видГв про-дукци i послуг, необхщних для утримання навчальних закладГв. G численш випадки невикористання коштГв i збгльшення залишюв цих засобГв на кшець року, внаслщок чого маемо необгрунтоваш замовлення на придбання устаткування, швентарю i т.д. З одного боку, у державнш систем! матерГально-тех-шчного постачання утворюються наднормативш запаси матерГальних цшнос-тей, призначеш для утримання навчальних закладГв. З шшого боку, навчальш заклади страхують себе вщ невикористання коштГв i найчастше купують не-потрГбш дорог! товари. Мае мюце вщволжання з роздрГбного товарообГгу то-
варГв, призначених для населення. Через це назргла необхiднiсть введення у практику фшансування навчальних закладiв планування позабюджетних коштiв, резервування визначено1 частини.
Мета чергового етапу реформування системи освгги - створити гнучкий, вГдкритий мехашзм фiнансування, здатний забезпечити: пiдйом Украши у сферi вищо1 освiти i ïï стiйкий розвиток; економiчний тдйом, соцiальну i професiйну мобiльнiсть та пдний рiвень життя людей; оволодшня кожним бажаючим щодо цього, основними знаннями i цiнностями, як несе у собГ вища освiта.
Для цього необхщно забезпечити фiнансову стабшьшсть функцюну-вання системи вищоï освГти, на основi введення соцiальних i освгтшх стан-дартiв, фiнансових нормативiв; поетапний перехiд до шновацшно-швести-цiйноï моделi управлiння системою вищоï освгти, зорГентованою на безперер-вний процес оновлення механiзмiв фiнансування освгти i парку шновацшних технологiй, максимальна можлива рГзноманптасть механгзмгв фшансування, що вгдповгдають запитам ргзних груп населення i забезпечують можливгсть реалГзаци гндивгдуальних потреб i гнтересгв особистостг. Забезпечити ргв-нгсть можливостей отримання i використання вищо освгти на всгх етапах життевого шляху людини, незалежно вгд його соцгального положення i виб-рано1' ним сфери професгйно1' дгяльностг.
Л1тература
1. Статистичний щор1чник Украши за 2000 р. - К.: Техшка, 2001. - 598 с.
2. Каленюк I. Цшнють осв1ти, як предмет економ1чного анал1зу// Украша: аспекти правд. - 2000, № 3. - С. 31-38.
3. Саенко Ю., Ткачук А., Привалов Ю. Мгсцеве самоврядування в Украш1: проблеми i прогнози. - К.: 1н-т соц1одог1'1 НАНУ, 1997. - 184 с.
4. Максюта А. А., Чугунов 1.Я. Показники виконання бюджету у 1999 р.// Фшанси Украши. - 2000, № 6. - С. 49-59.
5. http://www.nkau.gov.ua/nsau/pravonsau.nsf.
6. Бескид Й. Фшансовий мехашзм вищо1 школи в умовах ринку// Фшанси Украши. -2003, № 2. - С. 103-106.
7. Чупрунов Д.И., Жильцов Е.Н. Экономика, организация и планирование высшего образования: Учеб. пособие для ВУЗов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1988. - 175 с.
