CC BY
64
Змют дисциплiни мЕкологiчна безпека", як складово! Галузевого стандарту вищо! освгги Укра1ни, вщображае прiоритети национально! технологи вищо! еколопчно! освiти Укра!ни, оскшькн освiта е основою сталого розвит-ку, головним чинником еколопзаци людсько! дiяльностi - екологiчна освiта, а сама еколопзащя - першорядне завдання глобального значення.
Л^ература
1. Галузевий стандарт вищо! освпи Укра1ни. Осв1тньо-квал1ф1кацшна характеристика. Освпньо-професшна програма бакалавра, за спещальнютю 7.070801 "Еколопя та охорона навколишнього середовища", напряму пщготовки 0708 "Еколопя"// Проект у ствавторста: Некос В.Ю., Ричак Н.Л. та шш., МОН Укра1ни. - К.: Наука, 2005. - С. 368.
2. Галузевий стандарт вищо! освпи Укра1ни. Осв1тньо-квал1ф1кац1йна характеристика. Освпньо-професшна програма спещалюта, за спещальшстю 7.070801 "Еколопя та охорона навколишнього середовища", напряму пщготовки 0708 "Еколопя"// Проект у ствавторста: Кучерявий В.П., Мокрий В.1 та шш., МОН Укра1ни. - К.: Наука, 2005. - С. 268.
3. Галузевий стандарт вищо! осв1ти Укра1ни. Осв1тньо-квал1ф1кац1йна характеристика. Осв^ньо-професшна програма мапстра, за спещальшстю 7.070801 "Еколопя та охорона навколишнього середовища", напряму пщготовки 0708 "Еколопя"// Проект у ствавторста: Кучерявий В .П., Мокрий В.1 та шш., МОН Украши. - К.: Наука, 2005. - С. 168.
4. Навчальн програми нормативних дисциплш осв^но-професшно! програми пщго-товки бакалавра за напрямом "Еколопя" Навчальне видання/ За ред. Проф. В.Ю. Некоса та проф, т. А. Сафранова. Х.: ХНУ 1меш В.Н. Каразша, 2005-268 с.
5. Буравльов С.П., Нгженський 1.В. Глобал1защя з позицп теорп систем// Еколопя 1 ре-сурси. К. 2004, № 9. - С. 68.
6. Ылявський Г.О., Межжер1н В.О. Нов1 аспекти теори й практики гармоншного розвику в умовах глобал1заци у контекст нацюнально!' безпеки// Еколопя 1 ресурси. - К., 2003, № 7. - С. 92.
7. Мокрий В.1. Застосування аерокосмозтмюв для управлшня еколопчною безпекою природно-техногенних екосистем Льв1вщини. Матер1али IV М1жнародно'1 науково-практично! конференцп "Сучасш технологп управлшня еколопчною 1 шформацшною безпекою терито-рш". - Ки1в - Харюв - Крим, 2005. - С. 208.
8. Кучерявий В.П., Мокрий В.1. Методичш вказ1вки до вивчення кусу "Теор1я екосистем". УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1998.
9. Нгженський 1.В., Буравльов С.П. Еколого-синергетичний пщхщ до виршення клю-чових задач еколопчно! безпеки// Еколопя 1 ресурси. К., 2002. № 4. С. 65.
УДК338.24:330.342+334.722.8.(477) Асист. Л.1.1щук -Луцький державний
техмчний умверситет
ДОСВ1Д ДИВЕРСИФ1КАЦП ДЖЕРЕЛ Ф1НАНСУВАННЯ
ВИЩО1 ОСВ1ТИ США
Проаналiзовано 0CH0BHi засади досвiду диверсифкаци джерел фiнансування вищо! освiти США. Акцептуемо увагу на зростаннi ролi фiнансово-кредитних коштсв у системi вищо'1 освiти.
Assist. L.I. Ischuk - Luts'kyi state technical university The experience diversification sources financing high education of the USA
It is analyses the general principles experience diversification sources financing high education of the USA. It is accents attention into the increasing role of finance credit costs in system of the high education.
Актуальним напрямком наукових дослщжень в економ1чнш теори е розроблення теоретичних i практичних основ мехашзму функцюнування за-
кладiв вищо! освiти в умовах трансформаци eKOHOMi4HOi системи Укра!ни. Трансформацiя економiчних вщносин на ринкових засадах зумовлюе необхщ-шсть вiдмови вiд багатьох традицшних пiдходiв до фiнансування вищо! освь ти. Водночас складнощi перших роюв переходу до ринку вимагають створен-ня нових механiзмiв фiнансування вищо! освгти, оскшьки старi механiзми вже не задовольняють потреби освiтян i освiти, а тимчасовi, нинi ддач^ не до кiнця е тим варiантом механiзму, i3 яким освгта може повноцiнно функцiонувати, не вщчуваючи постiйного дефiциту коштiв. Сучасна практика введення нових механiзмiв фiнансування засв^уе необхiднiсть творчого використання форм i видiв фiнансування, якi апробованi у захщних кра!нах, зокрема у США.
Наприкшщ ХХ ст. у США спостершаеться тенденцiя до зменшення державних витрат (з розрахунку на одного студента) та питомо! ваги витрат на вищу освiту у бюджетах шта^в. Це стимулювало здiйснення ушверситета-ми i коледжами активно! пол^ики залучення коштiв з приватних джерел для фшансування свое! дiяльностi.
У США за перюд 50 - кшець 90-х рокiв вiдбувалося збшьшення час-тки студентiв у державних ушверситетах (з 50 % до близько 80 %). Приватш ВНЗ (вишд навчальнi заклади) е незалежними самоврядними органiзацiями, що залучають кошти з рiзних джерел. У цьому державш ВНЗ мало чим вщ-рiзняються вiд них, однак досить значною е !хня залежнiсть вщ влади штатiв або мiсцевих оргашв влади.
Бiльшiсть державних ВНЗ знаходиться у вщомсга штатiв, плата за нав-чання в них нижча, шж у приватних. Останнi, на вщмшу вiд державних, вико-ристовують здебiльшого недержавнi джерела фiнансування - за рахунок феде-ральних, штатних i мiсцевих урядiв забезпечуеться тшьки 17 % витрат цих зак-ладiв освiти. Для державних ВНЗ вщповщний показник значно вище за 51 %.
Потрiбно вiдзначити деяке зближення державних i приватних ВНЗ з точки зору фшансування: так, у структурi прибутюв державних ушверсшелв i ко-ледж1в збшьшуеться частка мiнших джерел" - ниш вона становить бшьше за половину !х бюджетiв (у приватних ВНЗ цей показник перевищуе 80 %). При цьому приватш ВНЗ залучають дедалi бшьше державних кошпв, передушм з фондов федеральних цшьових програм. Частка федеральних надходжень до бюджетов приватних ВНЗ у 1996 р. становила 14,5 % (у державних вона нижче - 11 %) [1].
Деяк американськ штати випускають державнi цiннi папери для на-дання фiнансово! пiдтримки вищш освiтi. 71 % виборцiв штату Техас схвалили випуск владою штату облшацш на суму 400 млн. дол. для шдтримки програми надання кредипв студентам. За цiею програмою майже 16 тис. студентiв отри-мують фiнансову допомогу для оплати навчання у коледжах. У цьому ж штат 61 % виборщв шдтримали пропозицiю про зняття обмежень на використання кош^в Постiйного ушверситетського фонду (Permanent University Fund) у роз-мiрi 6,5 млрд. дол. Цей фонд пожертвувань, що фшансуеться за рахунок прибутюв вщ нафтового бiзнесу, знаходиться в розпорядженш Унiверситету Техасу i Техаського А&М унiверситету (Texas A&M University). Вщповщно до дано! пропозици, рада опiкунiв Унiверситету Техасу мае право вирiшувати щодо Шорiчного розподшу або iнвестування до 7 % вартост активiв цього фонду.
У США надають багато видiв державно! фшансово! допомоги студентам i !х сiм,ям - гранти, довготермiновi кредити, податковi пiльги на оплату навчання для студенев i !х сiмей, стипендi! й т.д. Водночас з 14 млн. студен-тГв, 8,8 млн. навчаються за програмами прямо! федерально! допомоги, 12,6 млн. - за рiзними податковими пшьгами [2].
Вони включають надання цшьових стипендш, низьковiдсоткових по-зичок, а також програми, якi поеднують навчання з працею. Хоча студенти можуть звертатися до багатьох джерел фшансово! допомоги, по суп 75 % допомоги надаеться федеральний уряд США. Понад чверть з 14 млн. студенпв коледжiв сьогодш мають можливють отримати вищу освгту за рахунок федеральних гранив, позичок або шдтримки, яка надходить вгд поеднання навчання з працею [3].
Але надають !х тшьки у тих випадках, коли студенти дшсно потребу-ють тако! шдтримки. Сьогодш федеральний уряд також забезпечуе значну фшансову шдтримку освiти i керiвництво нею у межах сво!х повноважень. Конгрес США надiлено конституцшною владою фiнансувати освiту, але не мае прямого контролю над нею. Деяк департаменти (мшютерства) федерального уряду (наприклад, департамент оборони, сшьського господарства, охо-рони здоров'я) також видшяють кошти на освiтнi програми.
Мшютерство освiти США здшснюе таю головш програми фiнансово! до-помоги студентам:
• федеральт гранти Пелла (Federal Pell Grants);
• федеральт гранти додаткових освгттх можливостей (Federal Supplemental
Educational Opportunity Grants - FSEOG);
• федеральна програма "праця - навчання" (Federal Work - Study - FWS);
• федеральт Перкшшвськ позички (Federal Perkins Loans);
• державт стимулюючi студентськi гранти (State Student Incentive Grants);
• федеральт прямi позички (Federal Direct Loans);
• федеральт позички на шмейну освгту (Federal Family Education Loans - FFEL).
Студенти перших чотирьох роюв навчання, яке дае неповну вищу освь
ту (undergraduates), можуть отримувати вс зазначеш вище типи фшансово! допомоги. Студенти, як продовжують навчання для отримання повно! вищо! освгти (graduate students) можуть брати участь у федеральнш програмi Праця -навчання, або отримувати позички, але не федеральт гранти Пелла чи FSEOG.
Потреба студента у фшансовш допомозГ для отримання вищо! освгти виз-начають за формулою:
плата за вщвщування навчального закладу
внесок ciM 1 студента
необхщна фшансова допомога
Якщо у 70-х роках гранти становили головну частину допомоги студентам, а щорiчнi позички за програмами гарантованих студентських позичок не перевищували 3 млрд. дол., то минулого року за програмою ЕЕБЬР бу-ло надано понад 23 млрд. дол. 6 млн. студентам i батькам для навчання у бшьш як 7 тис. освггшх закладах уЫе! кра!ни. Тепер позички е основою сту-дентського пакета допомоги [3].
Експерти по наданню фшансово! допомоги студентам зазначають, що три основнi федеральнi програми допомоги студентам, що розподшяються через ВНЗ, не забезпечують надежно потреби найбшьш потребуючих студен-тiв (це вщноситься до програм College Work-Study, Perkins Loans i Supplementary Educational Opportunity Grants). Ц програми федерально'' допомоги, що надають коледжам, ставлять своею метою доповнити федеральну програ-му допомоги студентам Pell Grants i надати допомогу тим студентам, як не охоплеш нею. На вщмшу вщ коштiв федерально'' програми Pell Grants, яка надаеться безпосередньо самим студентам, федеральна допомога по перера-хованих вище трьох програмах розподшяеться мiж коледжами, якi, додавши до федеральних коштiв власнi, розподiляють загальну суму мiж сво'ми студентами. Кошти федерально'' програми Supplemental Educational Opportunity Grants прямують головним чином одержувачам Pell Grants, потребуючим до-даткових кош^в на оплату навчання у коледжах. Програма Work-
Study компенсуе коледжам 75 % 1'х витрат з наданням студентам роботи в ушверситетських кампусах. Програма Perkins Loans надае коледжам засоби для видшення кредиив пiд 5 %.
За останш 20 рокiв полттики декiлька разiв намагалися змiнити правила розподшу мiж ВНЗ федерально'' фшансово! допомоги для студентiв для того, щоб бiльше кошт^в надходили найбшьш потребуючим студентам. Однак такi спроби згткнулися з жорсткою протидаею з боку груп, що представляють штере-си вiдомих, найбiльш престижних державних i приватних ВНЗ, а також з боку впливових законодавцiв у тих штатах i регiонах, де розташоваш цi унiверситети.
Одночасно з розширенням шдтримки студентiв i 1'х сiмей федеральний уряд посилюе контроль за використанням видшених коштiв, iз поверненням кредитiв i т.д. Так, мшютерство освiти США веде боротьбу з практикою вщ-мови вщ виплати заборгованостi з отриманих вщ федерального уряду сту-дентських кредш!в на основi подання пiдробних вщомостей про смерть або непрацездатнiсть одержувачiв таких кредитiв.
Практика залучення приватних пожертвувань - давня американська тра-дищя. Першi американськi коледжi отримували значну пiдтримку вiд приватних спонсорiв, iмена яких увiчненi в назвах коледжiв, унiверситетських бiблi-отек. У кшщ XIX столiття для залучення пожертвувань випускники провiдних приватних ушверситета (Гарвардського i Йельського) оргашзували асощаци випускникiв. Нинi асощаци випускниюв створенi при багатьох ВНЗ. Випускники не тшьки самi видiляють кошти ВНЗ, але i е лобютами iнтересiв свое'' "alma mater" у законодавчих органах, у дшових колах, мюцевому спiвтовариствi.
В американських ВНЗ е спещальш структури, що займаються питан-нями залучення приватних кош^в - "служби розвитку". Нерщко в ушверси-тетах передбачено посаду вще-президента з розвитку. Американськi ушвер-ситети i коледжi проводять цшеспрямоваш кампани iз залученням приватних пожертвувань, яю тривають iнодi до 6-7 роюв. Кампани детально планують-ся, визначають l'l етапи, конкретну мету i шляхи l'l' досягнення, з потенцшни-ми спонсорами ведуть активну роботу. У 80-i роки метою кампанш деяких приватних дослiдницьких ушверсите^в визначали суму у 1 млрд. дол., у 90-i роки - вже 2 млрд. дол. (Гарвардський ушверситет)[4].
Пожертвування ВНЗ стимулюють у США певними податковими пшь-гами, сума пожертвувань - у po3Mipi до 50 % оподатковуваного сукупного прибутку - звшьняють вщ податкiв.
Розмiр приватних пожертвувань американським ушверситетам i ко-леджам становив у 1998 р. 18,4 млрд. дол., збшьшившись на 15 % у поточних щнах (або на 13 % з урахуванням шфляци) порiвняно з 1997 р. (це найбшьш швидкi темпи зростання з 1986 р.) i на 64,3 % (або на 44,7 % з урахуванням шфляци) порiвняно з 1993 р.
Важливим джерелом пожертвувань ушверситетам i коледжам, як заз-началося вище, е приватш корпораци й фонди: у 1997/98 р. Ця частка стано-вила вщповщно 18 % i 21 % уЫх приватних пожертвувань американським ВНЗ. Кошти корпорацiй i фондiв дедалi частiше прямують великим ВНЗ (часто державного сектора), що, на думку деяких експертГв, завдають збиток невеликим незалежним коледжам.
У 1998 р. тшьки 4,8 % пожертвувань корпорацш вищш освт було спрямовано приватним загальноосвгтшм коледжам (у 1995 фiнансовому рощ цей показник був бшьше - 5,4 %). За перюд 1995-1998 рр. частка приватних загальноосвпшх коледж1в у загальнiй сумi грантiв, що надаються вищiй освiтi рiзну фонди, поменшала з 13,3 % до 11,5 %, тодi ж як вщповщний показник для державних дослщницьких унiверситетiв збiльшився з 30,8 % до 34,8 % [5].
МГж державними ушверситетами i приватними коледжами йде конкурентна боротьба не тшьки за залучення приватних фшансових кошт1в, але i за сшв-робiтникiв, яю могли б ефективно провести кампанп iз залучення таких кошпв.
Спостерiгачi вважають, що масштабш кампанiï великих державних унiверситетiв iз залучення коштiв, нададуть не негативний, а позитивний вплив на невелик приватш коледжь Рiч у тому, що щ кампанiï приводять до створення нового "кшмату добродiйностiм, потенцшш спонсори краще дГзна-ються про проблеми вишо' освiти загалом, шдвишуеться планка розмiрiв пожертвувань. На думку цих спостерiгачiв, негативний вплив вщповщних кам-панiй великих державних ушверсшепв на невеликi ВНЗ загалом може бути вельми обмеженим, оскшьки значна частина приватно'' фшансово'' шдтримки кожному конкретному ВНЗ надходить вгд випускниюв саме цього ВНЗ [4].
Тим часом важливють отримання фшансово'' допомоги вгд приватного сектора стае дедалi очевиднiшою. За останнi десять роюв частка федеральних коштГв у фшансуванш оплати навчання студентiв у ВНЗ поменшала, при цьому ïï дедалi частiше надавали не у виглядi стипендiй, а у виглядi кредитiв. Так, за даними Нацiональноï комiсiï з вартостi вищоï освгти, за 1987-1996 рр. вартють навчання у державному коледжi зросла на 109 %, при цьому об'ем федеральних кредилв збгльшився тшьки на 40 %, а середнш розмГр стипендiï Pell Grants - тшьки на 21 %. Як наслщок, ВНЗ були вимушеш тратити значно бшьше власних коштГв на надання фiнансовоï допомоги студентам. ТодГ ж багато ушверситетв i коледжiв витрачають на щ цш 25-30 % уЫх коштГв, от-риманих ними у виглядГ плати за навчання, на початку 80-х роюв вщповщ-ний показник був значно меншим (10-15 %).
Приватна фшансова допомога може бути корисна як студентам з сь мей зГ середшми прибутками (щ студенти дедалГ частше вимушеш вдаватися
до отримання кредитiв на оплату свого навчання), так i студентам iз шмей з низькими прибутками (державно! фшансово! допомоги, що отримують такi студенти, виявляеться недостатньо для оплати навчання у коледж^. Приватна допомога призначена на виплату стипендш як найбшьш потребуючим студентам, так i найбшьш талановитим студентам, що мають найвишд досягнен-ня в навчанш. Потрiбно також враховувати, що, на вщмшу вiд iнших, бiльш традицшних джерел фiнансування вищо! школи, потенщал розширення фi-нансово! допомоги з боку приватного сектора надзвичайно великий.
Зростае число приватних оргашзацш, що надають стипендi! студентам ВНЗ. Американський фонд стипендш громадянам (далi - АФСГ) у 1998 р. зiбрав вщ сво!х мюцевих i корпоративних партнерiв бiльше за 100 млн. дол. для надання фшансово! допомоги студентам ушверсшелв i коледжiв, це вдвiчi бiльше, шж у 1994 р.
Порiвняно з фшансовою допомогою студентам, що надають ВНЗ i державою, допомога вщ приватного сектора поки невелика. Розмiр бiльшостi приватних стипендш становить вщ 500 до 3000 дол. Проте надання приватних стипендш може справити помггний вплив на !х одержувачiв на ВНЗ, в яких вони вчаться. Кошти приватного сектора усувають недостачу ресуршв для фшансу-вання вищо! освли, що видаляе держава, ВНЗ, а також студенти i !х батьки.
Для забезпечення зростання фшансово! шдтримки ВНЗ з боку приватного сектора важливим е створення нового партнерства вищих навчальних закладiв, корпорацш, iндивiдуадьних спонсорiв, мiсцевих груп, некомер-цiйних агентств, федерального i штатних урядiв.
Приватнi кошти грають важливу роль у фiнансуваннi вузiвських на-укових дослiджень ВНЗ. Наприклад, такий провiдний американський ушвер-ситет, як Масачусетський Технолопчний 1нститут (МТ1) проводить активну полiтику залучення кош^в приватних фiрм для фiнансування наукових дос-лiджень. Протягом найближчих 5 роюв американська корпорацiя "Майкрософт" видшить МТ1 25 млн. дол. на проведення дослщжень в област вико-ристання iнформацiйних технологiй в ушверситетськш освiтi.
У США уряди багатьох шта^в (Мiчиган, Мiннесота, Нью-Йорк, 1лль нойс, Кадiфорнi! й ш.) стимулюють встановлення бiльш тiсних зв'язюв мiж державними дослiдницькими унiверситетами i фiрмами високотехнологiчних галузей з метою створення на базi дослiдницько! дiяльностi унiверситетiв центрiв ново! технологi! [6].
Одним iз джерел додаткового фшансування унiверситетiв е залучення шоземних студентiв. У США усвiдомлюють необхщшсть розширення фшан-сово! пiдтримки програм мiжнародного обмiну у сферi вищо! освгги. Деякi експерти пропонують ВНЗ штенсифжувати зусилля на пошук корпоративних партнерiв для розвитку програм мiжнародного обмiну в освiтi. Американськi фiрми витрачають 60 млрд. дол. в рш на навчання 5-6 млн. пращвниюв. США е свiтовим лщером iз числа iноземних студентiв. У 1998/99 н.р. чисельшсть iноземних студенлв в унiверситетах i коледжах США, збшьшилася на 2 %. У результат загальна чисельнiсть iноземних студенлв у США досягла рекордно! величини 490933 людини.
Чисельшсть iноземних студентiв нинi становить 3 % загально! чисель-ностi студеипв американсько! вищо! школи. Разом з ними надшшло 13 млрд. дол. у виглядi оплати за навчання, мешкання й за iншi витрати. 75 % витрат на фшансування навчання iноземних студентiв у США надшшло у 1998/99 н.р., 67 % шоземних студентiв оплачували свое навчання за рахунок власних кош-тв або коштiв свое! шм'! (див. табл. 1.).
Табл. 1. Джерела фшансування навчання шоземних студентiв у США
(1998/99 н.р.) [7]
Джерело фшансування Чисельшсть шоземних студенив %
Особист! кошти або кошти с1м'!' 329314 67,1
Утверситети 1 коледж США 89767 18,3
Уряд або утверситет кра!ни походження 26582 5,4
Заруб1жний спонсор 13586 2,8
Нитшнш роботодавець 11370 2,3
Приватний спонсор з США 9553 1,9
Уряд США 3235 0,7
М1жнародна оргатзащя 2030 0,4
1нш1 джерела 5497 1,1
Вс джерела 490933 100
Зростае не тшьки чисельшсть шоземних студенев у США, але i аме-риканцiв, котрi одержують вишу освггу за межами кра!ни. У 1997/98 н.р. 113959 американських студенпв вчилися у зарубiжних ВНЗ, що майже на 15 % вище, шж у попередньому рощ. Це значне зростання вщображае виз-нання американськими ушверситетами i студентами того факту, що у сучас-них умовах усшшну кар'еру може забезпечити тшьки освгга, що враховуе розвиток тенденцш глобалiзацi! у сучасному свт. Як пiдкреслюють офiцiйнi представники коледжiв, американськi студенти !дуть на навчання за кордон з тим, щоб придбати вщповщш знання i мiжнародний досвiд, що повинно забезпечити !м переваги в !х професшнш дiяльностi [7].
Зростанню чисельностi американських студеилв, студентiв за кордоном, сприяло значне збшьшення кiлькостi й рiзноманiтностi програм, за яки-ми вони можуть навчатися за межами США.
Багато нових програм навчання за кордоном не передбачають зростання плати за навчання, у деяких випадках навчання у США може виявитися навггь дорожче, шж за кордоном. Це стало важливим чинником, що сприяв зростанню чисельност студенпв, що беруть участь у мiжнародних програмах навчання [8].
Шдсумовуючи, можемо зробити певнi висновки з американського досвiду у контекстi реформування вищо! освiти та диверсифшаци джерел !! фiнансування в Укра!ш.
1) Кожна серйозна змша освгти, це глобальний процес, а тому для його здшснення бажаний сустльний консенсус, згода на змши вс1х учаснишв, вщ школяр1в та !хтх с1мей до полгтиюв найвищого рангу. Одне 1з зав-дань кер1вництва системи освгти полягае саме у неперервнш д1яльносп з1 створення { тдтримування такого консенсусу.
2) У планувант реформ, системтсть тдходу означае не одночастсть змь ни вс1х { всього, а вироблення групою експерт1в-фах1вщв (присутшсть у
нш соцюлопв не менш пoтpiбнa, aнiж зтавщв системи oсвiти) pеaльнoï пoслiдoвнoстi зaxoдiв з поступовим скеpoвyвaнням oсвiти у бaжaнoмy нaпpямi без кaтaклiзмiв i нaдмipниx пpискopень.
3) Пpисyтнiсть у Rpaïm сильного i poзyмнoгo ^mp^^^re кеpiвництвa змiнaми в oсвiтi не менш вaжливi, aнiж нaявнiсть неoбxiдниx фiнaнсoвиx i кaдpoвиx pесypсiв. Зaвдaння мцентpyм пoлягae не у ствopеннi пpимiтив-noï системи yкaзiв, пpaвил i пpoгpaм нaвчaння, a в opгaнiзaцiï сyчaснoï системи стеження зa стaнoм oсвiти, oцiнювaння знaнь i вмшь.
Без дaниx тaкoгo звopoтнoгo зв'язку мaлi негapaзди швидко зpoстaти-муть, кopелювaтимyть негaтивнo i пoвеpнення нa пpaвильнy тpaeктopiю pyxy, бо все це вiдбyвaтиметься зaпiзнo й дopoгим коштом.
Сьoгoднi одне з нaйслaбшиx мiсць нaшoï oсвiти - вщсутшсть системи кoнтpoлю й ощнювэння як дiйсниx знэнь yчнiв чи студенлв, тaк i вмiнь тa пoбa-жaнь ïx виклaдaчiв.
4) Для yraixy пoстyпoвoï тpaнсфopмaцiï неoбxiдним виявляeться зйлучення гpoмaдськoстi, ствopення й ефективта poбoтa aсoцiaцiй пpедметникiв, комюш змiшaнoгo склaдy як fía зaгaльнoмy, тaк i fía лoкaльнoмy piвнi. Haпpиклaд, сaме aсoцiaцiя пpедметникiв, в яку вxoдять виклaдaчi всix piвнiв oсвiти й нayкoвi пpaцiвники, може i швидко, i ^a^ranno безкош-товно ствopити нову pеaльнy концепщю виклaдaння певнoï дисциплiни, пpoгpaми для вж piвнiв oсвiти, вкaзaти нaйпеpспективнiшиx aвтopiв нaвчaльнoï лiтеpaтypи, яким деpжaвa може зaмoвити пiдpyчники.
5) Зa умов обмеженост фiнaнсoвиx pесypсiв можта спoдiвaтися тiльки fía якiснi змши у виклaдaннi тa pезyльтaтax освгги. Ta для ïx pеaлiзaцiï необ-xiднa onopa fía iннoвaцiйнy aктивнiсть у сaмиx нaвчaльниx зaклaдax. Ix aвтoнoмiя у спoсoбax здiйснення деpжaвнoгo зaмoвлення й викopистaннi кoштiв зa умови дoцiльнoгo кoнтpoлю з боку центpaльниx opгaнiв вияв-ляeться ефективним шляxoм зйлучення до якiснoï тpaнсфopмaцiï oсвiти yчнiв, бaтькiв i пpaцiвникiв нaвчaльниx зaклaдiв. Poзвиненi кpaïни oCTan-нiм чaсoм йдуть сaме зa тaким шляxoм.
6) Пpивaтний секг^ не може зaмiнити деpжaвний (особливо та piвнi oбoв,язкoвoï oсвiти), бо в жоднш Rpaïm вiн не raparnye сoцiaльнoï piв-ност у доступ до oсвiти. Дoдеpжaння ж неoбxiднoгo piвня сoцiaльнoï спpaведливoстi - одне з нaйвaжливiшиx пoлiтичниx зaвдaнь кеpiвникiв системи oсвiти. Maючи чимйло недoлiкiв, нaвчaльнi зaклaди недеpжaв-ного пiдпopядкyвaння вiдiгpaють специфiчнy позитивну i доповнювйль-ну poль у бaгaтьox Rparnax свiтy. Ось i таш пpивaтний сектop у вищiй ос-вiтi oстaннiми poкaми виявляeться eдиним pyшieм кiлькiснoгo poзшиpен-ня yкpaïнськoï вищoï школи, якa пiсля 30-piчнoï стaгнaцiï зa piвнем oxo^ лення мoлoдi 19-23 poкiв oпинилaся та 49-му мiсцi у свiтi.
7) В yмoвax тpaнсфopмaцiйнoï екoнoмiки тa oбмежениx дoxoдiв, бaнкiвськi yстaнoви дoтpимyються кpедитнo-фiнaнсoвoï пoлiтики, якa сxильнa до "ко-poткиxм гpoшей, тoдi як здобуття oсвiти пoтpебye дoвгoтеpмiнoвиx ^еди-■пв. Toмy зaпpoвaдження меxaнiзмiв кpедитyвaння oсвiти зa piзнoмaнiтни-ми пpoгpaмaми poзвинyтиx Rparn нинi у повному oбсязi e неможливим, xo-чa iз Пoстaнoвoю Bеpxoвнoï Ради Укpaïни "Пpo стaн, нaпpями pефopмyвaн-ня i фiнaнсyвaння oсвiти в Укpaïнi" мaють зaбезпечити збiльшення кoштiв для нaдaння кpедитiв гpoмaдянaм Укpaïни для oтpимaння ними вищо! oсвiти.
На нашу думку, можна зробити певний перерозподiл бюджетних кошт!в, якг витрачають на молодiжнi програми, в тому числГ на навчання, для того, щоб розпочати надання кредитiв на здобуття освiти.
Лiтература
1. Schmidt P. A state transforms colleges with "performance funding"// The chronicle of higher education. Wash. - 1999. July 2. Vol. XLV. N 43. P.A.26-A.28.
2. Nelsen W.C. Student aid from private sector: dramatic increases are possible// The chronicle of higher education. Wash. - 1999. Oct. 22. Vol. XLVI. N 9. P.B4-B5.
3. Нов1ков В. Кредитування вищо!' освгти (гноземний досвгд)// Економгка Украши. -2000, № 4. - С. 72-79.
4. Pulley J.L. Entrepreneur pledges $ 100 - million to MIT// The chronicle of higher education. Wash. - 1999. November 26. V. XLVI. N 14. P.A65.
5. Reisberg L. Colleges struggle to keep would-be dropouts enrolled// The chronicle of higher education. Wash. - 1999. Oct. 8. Vol.XLVI. N 7. P. A.54-A.56.
6. Pulley J.L. Campaigns are getting longer and relying on fewer donors// The chronicle of higher education. Wash. - 1999. December 10. V.XLVI. N 16. P.A39, A40, A42.
7. Desruisseax P. 15 % rise in american students abroad shows popularity of non-european destinations// The chronicle of higher education. Wash. - 1999. December 10. V.XLVI. N 16. P.A60-A.62.
8. Постанова Верховно!' Ради Украши "Про стан, напрями реформування i фшансування освгти в Украшг" вгд 21 червня 2001 року № 2551-III// Освгта Украши. - 2001, № 29. -18 липня. - С10.
УДК351*851*83:377 О.В. Босак -Львiвський бантвський тститут НБУ
МАРКЕТИНГОВИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПОСЛУГ
ПРОФЕСIЙНОÏ ОСВ1ТИ
Розглядаються основш принципи формування ринку послуг професшно'1 освь ти. Дослщжуемо модель ринку послуг професшно'1 осв^и як маркетингово'1 системи. Розглядаемо соцiально-економiчнi функцп ринку послуг професшно'1 осв^и, а саме формування ново'1 шновацшно-тдприемницько'1 моделi навчального закладу.
Ключов1 слова: маркетингова система, ринок послуг професшно'1 осв^и, шно-вацшно-тдприемницька модель навчального закладу.
O.V. Bosak-L'viv bank institute of NBU Marketing Approach to the System of Higher Educational Services
The main principles of forming the higher educational services market are highlighted in the article. Higher educational models as marketing systems are illuminated in it. Social and economic functions of higher educational services market, i.e. innovation and entrepreneurial model of higher educational establishment are being studied.
Keywords: marketing system of higher educational services, innovation-entrepreneurial model of higher educational establishment
Постановка проблеми. Важлива роль у створенш ефективно1 еконо-м1чно1 системи належить професшнш освт, яка: виступае мехашзмом формування науково-техшчного потенщалу й економ1чного зростання краши; слугуе одним 1з канал1в висхщно1 сощально1 мобшьносп особи; визначае величину доход1в населення, що, по-своему, е чинником росту споживчого попиту еко-номжи. Поява конкуренци м1ж виробниками обумовила розвиток ринку послуг професшно! осв1ти як сукупност широкого спектра вщносин стосовно за-
