CC BY
13
УДК 330.101
ТЕНДЕНЦП ФiHAHCУBAHHЯ ТА КОМЕР^ЗАЦИ В СИСТЕМ1 ВИЩО1 ОСВ1ТИ 1РЛАНД1Т
® 2018 холявко Н. I., курочка в. О.
УДК 330.101
Холявко Н. I., Курочка В. О. Тенденцп фiнансування та комерцiалiзацii в CMCTeMi вищоГ освгги 1рландГГ
Мета cmammi: визначити сучасн тенденцп ф'шансування системи вищо/ освти IрландП та ¡дентиф'шувати прикладш засади комерц1ал1зацп резуль-тат'ю ушверситетських наукових доМжень. Проаналiзовано процеси модертзацп системи вищо1 освiти Республки фландИ Розкрито роль вищо1 освiти та науки в забезпеченн економ'нного зростання кра1ни. Визначено, що ключовим вектором модертзацп iрландськоi системи вищоi освiти е пiдвищення якот освiтнiх послуг. Особливу увагу придлено доЫдженню фiнансових аспект'ю розвитку системи вищоi освти 1рландИ З огляду на загальноевропейську тенден^ю до скорочення обсягiв фiнансуванняз державного бюджету об(рунтовано необхiднiсть диверсиф'шаци джерел фiнан-сування дiяльностi iрландських вищих навчальних закладiв. В умовах iнформацiйноí економки спостержться зростаючий попит тдприемницького сектора на результати наукових доМжень. Авторами наголошено на прiоритетностi активiзацií комерцiалiзацiйних процеав, трансферу ¡нно-вацйних розробок i винаходiв ушверситетських учених у реальний сектор национально1 економки. Перспективи подальших доМжень полягають у вивченн провiдного досвiду кран свту в ефективнй модершзацИ' системи вищо1 освти; 'дентифшаци кращих свтових практик комерцiалiзацií результатiв наукових доМжень вищих навчальних закладiв; визначенн пiдходiв до 1х адаптацИi напрямiв ефективно'1 iмплементацií в УкраЫ. Ключов'1 слова: система вищо1 освти, вищий навчальний заклад, джерела фнансування, комерцiалiзацiя, iнформацiйна економка. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 11.
Холявко Наталiя валена - кандидат економiчних наук, доцент, Черншський нацональний технологiчний ушверситет (вул. Шевченка, 95, Чернов, 14027, Украна)
E-mail: natasha290186@ukr.net
Курочка Вiкторiя Олександ^вна - магстрант, Черншський нацональний технологчний ушверситет (вул. Шевченка, 95, Чернш, 14027, Укра1на)
УДК 330.101
Холявко Н. И., Курочка В. А. Тенденции финансирования и коммерциализации в системе высшего образования Ирландии
Цель статьи: определить современные тенденции финансирования системы высшего образования Ирландии и идентифицировать прикладные основы коммерциализации результатов университетских научных исследований. Проанализированы процессы модернизации системы высшего образования Республики Ирландии. Раскрыта роль высшего образования и науки в обеспечении экономического роста страны. Определено, что ключевым вектором модернизации ирландской системы высшего образования является повышение качества образовательных услуг. Особое внимание уделено исследованию финансовых аспектов развития системы высшего образования Ирландии. Учитывая общеевропейскую тенденцию к сокращению объемов финансирования из государственного бюджета, обоснована необходимость диверсификации источников финансирования деятельности ирландских вузов. В условиях информационной экономики наблюдается растущий спрос предпринимательского сектора на результаты научных исследований. Авторами отмечена приоритетность активизации коммерциализационных процессов, трансфера инновационных разработок и изобретений университетских ученых в реальный сектор национальной экономики. Перспективы дальнейших исследований заключаются в изучении ведущего опыта стран мира в эффективной модернизации системы высшего образования; идентификации лучших мировых практик коммерциализации результатов научных исследований высших учебных заведений; определении подходов к их адаптации и направлений эффективной имплементации в Украине. Ключевые слова: система высшего образования, высшее учебное заведение, источники финансирования, коммерциализация, информационная экономика.
Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 11.
Холявко Наталья Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: natasha290186@ukr.net
UDC 330.101
Kholiavko N. I., Kurochka V. O.
The Trends of Financing and Commercialization in the System
of Higher Education in Ireland
The aim of the article is to determine the current trends in financing the higher education system in Ireland and identify the applied basis for the commercialization of the results of university research. The processes of modernization of the higher education system in the Republic of Ireland are analyzed. The role of higher education and science in ensuring economic growth of the country is disclosed. It is determined that the key vector in the modernization of the Irish higher education system is the improvement of the quality of educational services. Particular attention is paid to studying the financial aspects of the development of higher education in Ireland. Taking into account the pan-European tendency to reduce the amount of financing from the state budget, the necessity of diversifying the sources of financing for activities of Irish universities is substantiated. Under conditions of information economy, there is a growing demand of the business sector for results of scientific research. The authors note the priority of intensifying the commercialization processes, transferring innovation developments and inventions of university scientists to the real sector of the national economy Prospects for further research are studying the leading experience of countries of the world in the effective modernization of the system of higher education; identifying the best world practices for the commercialization of research results of higher education institutions; defining approaches to their adaptation and directions of effective implementation in Ukraine. Keywords: higher education system, higher education institution, sources of financing, commercialization, information economy. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 11.
Kholiavko Nataliia I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: natasha290186@ukr.net
Курочка Виктория Александровна - магистрант, Черниговский на- Kurochka Viktoriia O. - Graduate Student, Chernihiv National Technologi-циональный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, cal University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) 14027, Украина)
Постановка проблеми. Становлення економши шформацшного типу актуалГзуе розвиток економГчних суб'ектГв на принципово нових засадах. Забезпечення кон-курентоспроможност господарюючих суб'ектГв вимагае впровадження сучасних шформащйно-комуншащйних технологш, винаходГв та iнновацiй. Особливий штерес учених-теоретикiв i практикГв у таких умовах зосереджу-еться на проблематищ функцiонування вищо! освiти як сектора нащонально! економiки, що концентруе потужний науково-технiчний, iнтелектуальний та шновацшний по-тенцiал кра!ни.
Високоефективна освГтня та науково-дослiдна дГяль-нiсть ушверситепв активiзуе iнновацiйний розвиток кра!-ни, сприяе посиленню позицiй iнновацiйного лГдерства на мiжнароднiй аренi, пiдвищенню конкурентоспроможност на свiтовому рiвнi. Досягнення яисних результат i пере-творення суб'ектГв сектора вищо! освiти на повноправних економiчних акторiв, спроможних впливати на процеси ш-новацiйного розвитку нащонально! економiки, передбачае надання комплексно! та системно! тдтримки утверсите-там на загальнодержавному рiвнi.
Для Укра!ни, враховуючи задекларованi орiентири до евроiнтеграцГ¿ та шновацшного розвитку нацiонально'¿ економiки, важливо вивчати провГдний досвГд кра!н бвро-пейського Союзу, зокрема, корисним може виявитись до-свГд Республiки 1рландГ!, яка посГдае провГднГ мГсця у свГто-вих рейтингах (дат 2016-2017 рр.): 1ндекс людського розвитку - 8 мюце [7]; 1ндекс економГчно! свободи - 6 мкце [8]; Глобальний iнновацiйний iндекс - 10 мкце [9]; Doing Business - 17 мюце [10]; а також мае високий показник валового внутршнього продукту на душу населення -58800 евро (при щорГчному прирост близько 3 %) [2].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання розвитку, модертзацГ! та фiнансування систем вищо! освь ти провГдних кра!н свГту, зокрема бвропейського Союзу, е об'ектом дослГдження низки вГтчизняних науковцiв: Кале-нюк I., Чухно А., Антонюк Л., КуклГн О., Цимбал Л., Бого-лГ6 Т., Грiшнова О., Варналш З., Сацик В., Запорожченко Ю., Вербицька А. та ш.
Впдьлення невиршених рашше частин загально! проблеми. Незважаючи на наявнiсть значно! кГлькост на-укових публiкацiй з ще! проблематики, доцГльним вважа-емо проведення деталiзованого аналiзу свГтового досвГду модернiзацГi систем вищо! освГти в розрГзГ окремих кра!н бвропейського Союзу (у межах ще! статтi - Республжи 1р-ландГ!). Це дозволить виявити найкращi свГтовГ практики, адаптивш до укра!нських соцiально-економiчних реалiй, та Гмплементувати !х у дГяльнГсть вГтчизняних вищих на-вчальних закладГв.
Постановка завдання. Мета статтк визначити су-часнГ тенденцГ! фГнансування системи вищо! освГти 1рландГ! та ГдентифГкувати прикладш засади комерцГалГзацГ! резуль-татГв наукових дослГджень.
Виклад основного мaтepiaлу. Протягом останнГх кГлькох десятирГч уряду Республши 1рландГ! вдалось вжи-
ти низку ефективних заходГв з реформування нащонально! економГки та забезпечення стабГльного економГчного зрос-тання кра!ни. Врахування сучасних тенденцш становлення шформацшно! економГки та, вГдповГдно, актуалГзацГ! рол! науки, освГти, дослГдницько!, винахГдницько! та шновацш-но! дГяльностГ в соцГально-економГчному розвитку дозволило уряду перевести кра!ну на провГдш позицГ! на мГжна-роднш аренГ.
На загальнодержавному рГвнГ важливу увагу придь лено розвитку сектора вищо! освГти та приведенню його дГяльностГ вГдповГдно до актуальних i перспективних запи-тГв нащонально! та свГтово! економГк. Варто зазначити, що щнтсть вищо! освГти визначаеться не лише параметрами тдготовки висококвалГфГкованих кадрГв, рГвнем конкурен-тоспроможностГ випускникГв уншерситепв на ринку працГ та !х внеском у соцГально-економГчний розвиток кра!ни. Цей ракурс функцГонування освГтнГх установ та його фГнансування розглядаеться Мшютерством освГти i навичок 1рландГ! як ГнвестицГ! в постГйну модертзащю людського капГталу задля забезпечення перманентного зростання продуктивно™ працГ. ОкрГм зазначеного, вагомий акцент робиться на потенщам вищих навчальних закладГв у за-безпеченнГ науково-технГчного й ГнновацГйного розвитку кра!ни завдяки трансферу й комерщамзацГ! результатГв дослГдницько! дГяльностГ ушверситепв в реальному сектор! економГки [6].
Вища освГта РеспублГки 1рландГ! представлена сГмома унГверситетами, 13 технологГчними шститутами i вГсьмома педагогГчними коледжами, а також приватними навчаль-ними закладами нового типу - бГзнес-коледжами та IT-школами [1]. УнГверситетський сектор 1рландГ! представлено такими закладами: УнГверситет ДублГна (The University of Dublin), Нащональний унГверситет 1рландГ! (The National University of Ireland; включае: УнГверситетський коледж ДублГна (University College Dublin), УнГверситетський коледж Корка (University College Core), Нащональний унГверситет 1рландГ! у Галве! (National University of Ireland, Galway), Нащональний унГверситет 1рландГ! у Майнуп (National University of Ireland, Maynooth)), УнГверситет ЛГмерика (The University of Limerick), Дублшський Мкький УнГверситет (Dublin City University) [1].
Центральним органом у сфер! вищо! освГти е Мшгс-терство освГти i навичок 1рландГ!, дГяльшсть якого - пла-нування, прогнозування, стратегування, звГтування, регу-лювання, Гнформування тощо - реалГзуеться на принципах транспарентностГ та вГдкритостГ. Чинним на поточному етат Планом дш у сфер! освГти кра!ни («Action Plan for Education - 2016-2019») серед ключових щлей розвитку визначено: удосконалення систем планування i прогно-зування (ильисних i структурних параметрГв тдготовки фахГвщв на основ! вивчення тенденцш ринку пращ); зростання якостГ освГтнГх послуг; пГдвищення успГшностГ студент; матерГальна та фГнансова тдтримка студентГв пев-них категорГй (студентсьи гранти; допомога студентам, як! опинились у складних умовах, i студентам, як прагнуть по-
новитись на навчанш); iнклюзiя в освт (допомога студентам з швамдшстю); змiцнити спiвробiтництво унГверсите-TiB i3 суб'ектами iнших секторiв нащонально' економжи (в рамках чотириланково'1 сшрам Quadruple Helix «освГта -уряд - бГзнес - громадськiсть») [1; 4].
Зазначеним вище документом iдентифiковано прю-ритетнiсть розвитку 1Т-сфери: як у навчальнш дiяльностi (пiдготовка, перепiдготовка та тдвищення квалiфiкацii фахiвцiв вiдповiдного профГлю), так i в науково-дослiднiй робот (включаючи розробку технологiчних iнновацiй, шформащйно-комунжащйних технологiй, програмних продуктiв) унiверситетiв. Це заклало своерГдний фундамент економiчного прориву 1рландй, посприявши в тому числГ призупиненню процесу «вiдпливу умГв» («brain drain») за кордон.
Анамз процесiв модернiзацii системи вищо'1 освь ти 1рландп дозволив визначити, що вони Грунтуються, у першу чергу, на забезпеченш перманентного пiдвищення якосп освiтнiх послуг та органiзацii квамфшованого монь торингу у цiй сферь Республiка як член бвропейського Союзу е учасником бвропейсько' асощацп з контролю якос-тi в галузi вищо'1 освiти (European Association for Quality Assurance in Higher Education) [1]. Регюнальними пред-ставництвами Асоцiацii в 1рландГ1 е:
■ Агентство з управлшня вищою освГтою (Higher Education Authority), що откуеться питаннями розробки полГтики розвитку вищо'1 освГти, фшан-сового забезпечення, вГдкриття, визначення статусу й функцш вищих навчальних закладГв, а також здшснення незалежного монГторингу якостГ навчальних курсГв, експертно'1 оцГнки дГяльностГ унГверситетГв. З метою забезпечення неуперед-женостГ та прозоростГ монГторингу й експертно'1
ощнки дГяльностГ вищих навчальних закладГв вГд-повГднГ повноваження Мшстерством освГти i навичок 1рландГ1 можуть делегуватись Агентству з управлшня вищою освГтою;
■ Рада з вищо'1 освГти i навчальних сертифжатГв (Higher Education and Training Awards Council), по-вноваження яко' поширюються на надання серти-фГкатГв вищим навчальним закладам, присвоення квалГфГкацГй, контроль за дотриманням затвердже-них стандартГв у сферГ вищо' освГти кра'ни [1].
Шд час проведення дослГдження окрему увагу придГ-лено фГнансовим аспектам функщонування системи вищо' освГти 1рландп (табл. 1). Процеси модершзацп, як правило, потребують суттевих ГнвестицГй, що обумовлюеться необ-хГднГстю налагодження ефективних мехашзмГв матерГаль-но' мотивацГ' науково-педагопчних працГвникГв i студент-ського контингенту; регулярного оновлення матерГально-техшчно' бази навчальних аудиторш, дослГдницьких ла-бораторш, бГблГотек; ГмплементацГ' ГнновацГйних пГдходГв i методик роботи тощо.
1рландГя входить до топ-10 кра'н ОЕСР за показ-ником витрат на вищу освГту у вГдсотках до валового на-цГонального продукту [11]. Для Республши характерним е суттеве переважання державного фшансування системи вищо' освГти. Зпдно з офщшними даними сайту европей-сько' статистики (Eurostat), обсяг фшансування з державного сектора в 2014 р. становив 1 982,5 млн евро; Гз при-ватних джерел - 449,9 млн евро [2].
Проведений економжо-статистичний анамз дозволив констатувати поступове скорочення фшансування вищо' освГти з державного сектора: з 2 160 млн евро (1,32 % ВВП) у 2012 р. до 1 982,5 млн евро (1,03 % ВВП) у 2014 р. [2]. Об'ективною причиною зазначеного е економГчний дисба-
Таблиця 1
Перюдизащя розвитку та фшансування вищоТ освгги в 1рландп [1]
Перюд Характеристика
1з 1973 р. Членство у £ЕС дозволило 1рландп залучити позики европейських фондiв з метою фшансування коротко-строкових освiтнiх проектiв (нацглених на перенавчання кадрiв вiдповiдно до вимог ринку працг). Суми позик: близько 740 тис. евро у 1973 р. та до 11 700 тис. евро у 1983 р.
90-Ti роки ХХ ст. Перехгд вгд фшансування короткострокових освГтнгх проектгв за рахунок малих позик до стратеггчного фшансування системно' модершзацп вищо' освiти
До 1996 р. Типова схема наповнення бюджетгв навчальних закладiв: ■ 2/3 - надходження з Мгшстерства освiти i навичок 1рландГГ, ■ 1/3 - плата за навчання студентгв. Скасування студентських виплат спричинило нагальну необхгднгсть пошуку урядом й унгверситетами до-даткових джерел, засобгв фгнансування
1994-1999 рр. Реформування системи вищо' освГти 1рландГГ при фгнансуваннг вгдповгдних заходгв за рахунок коштгв ёвропейського соцгального фонду (84 млн евро) i Фонду ёвропейського реггонального розвитку (близько 33 млн евро). Це дозволило оперативно вдосконалити систему i задовольнити потреби ринку працг у висо-коквалгфгкованих фахгвцях (виргшити таким чином проблему структурного безробгття в кра'нг, спричине-ного технологгчною модернгзацгею виробництва й активгзацгею сектору High-Tech)
1998-2004 рр. У 1998 р. урядом ¡нщгйовано Програму дослгджень серед закладгв вищо' освГти (це ¡нтегрована програма фгнансово' пгдтримки ¡нституцгйних стратеггй, програм й ¡нфраструктури). Процеси ¡мплементацГ' Програ-ми (1998-2004 рр.) координувались Агентством з управлгння вищою освГтою при сукупному фгнансуваннг близько 600 млн евро
Джерело: [1]
ланс, викликаний глобальною фшансовою кризою 20082009 рр. Структурно джерела фшансування державних закладiв вищо! освiти у динамщ наведено даними рис. 1. На локальному ршш фiнансовi проблеми iрландським унь верситетам вдаеться врегулювати за рахунок плати студен-тш за навчання та iнших внесив. Так, за даними бвростату, приватш витрати (зокрема, домогосподарств) на послуги закладiв вищо! освiти зросли з 343,4 млн евро у 2012 р. до 449,9 млн евро у 2014 р. [2]. При цьому варто зазначити, що в 1рланд11 наявна розвинена система фшансово! тдтримки
Обсяги фшансування, млн евро
студентш, що передбачае надання гранпв, тльг та шших видiв допомоги.
Для Укра!ни, система вищо! освiти яко! перебувае на фазi активних трансформацш, корисним е досвiд Гр-ландських унiверситетiв у реалiзацГ¿ !х права на автономiю (у тому числГ фГнансову). ДержавнГ вищГ навчальш заклади 1рланд11 фГнансуються головним чином за рахунок коштГв державного бюджету, однак зберГгаючи при цьому високий стутнь автономностГ. Це знаходить свш прояв у широкГй самостГйностГ в питаннях, що стосуються:
1B97
1B1S
1194
1179
259
1119
303
1012
34б
92B
B91
92B
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015 PÍK
ЕЗ State Grants (tm) HÜ Student Con (tm) EZ2 Other Fees (tm)
Рис. 1. Динамка обсяпв ф1нансування державних заклад1в вищоТ осв1ти
Джерело: [3]
■ кадрового забезпечення (визначення квамфша-цГйних вимог до персоналу; впровадження систем мотивацг! працГвникГв; найм Г звГльнення кадрГв; але без права встановлення розмГрГв зарплат);
■ освГтнього контенту навчальних курсГв (структура курсГв, регуляршсть Г вГдповГдальнГсть за !х оновлення);
■ формування студентського контингенту (зара-хування студентГв - вГдповГдно до встановлених правил);
■ фшансово! автономп, що охоплюе такГ аспекти:
■ розробка власно! фшансово! полГтики;
■ самостГйнГсть у здшсненш фГнансового менеджменту;
■ здшснення фГнансового контролю;
■ планування надходжень Г структури витрат бюджетГв уншерситетГв;
■ розпорядження будГвлями й обладнанням, що перебувають у !х власностГ, та ш. [1].
ФГнансовГ аспекти функщонування системи вищо! освГти аналГзовано! кра!ни е одними Гз центральних пи-тань, що потребують врегулювання як на нацГональному (державному), так Г на локальному (унГверситетському) рГвнГ. В умовах скорочення державного фшансування акту-алГзуеться необхГдшсть диверсифшацп фГнансових джерел. Йдеться передусГм про доцГльнГсть переорГентацГ! вГд державного фшансування до розширення практики фандрей-зингу, збГльшення притоку ГнвестицГй з пГдприемницького й шоземного секторГв. Це дозволить мшГмГзувати фГнансо-вГ ризики, послабити залежнГсть вищих навчальних закла-
д1в в1д фшансування з державного бюджету, а отже, зни-зити р1вень ïx чутливост до ф1нансово-економ1чних криз у KpaÏHi. У табл. 2 наведено даш 3i звггу мшютра осв1ти Рес-публжи 1рланд1я щодо динамки фшансування вищих навчальних заклад1в у перюд з 2011 по 2015 рр. з детамзащею статистики за структурою ïx доход1в i витрат.
Наведет у статт даш наочно тдтверджують факт поступового скорочення обсяпв надходжень у сектор вищо! осв1ти з державного бюджету 1рландп. Вагомою альтернативою, спроможною забезпечити стабкьне на-повнення ун1верситетських бюджепв, можна визначити комерщамзащю результат наукових досл1джень учених, запатентованих шновацшних розробок, створених на баз1 вищих навчальних заклад1в. З щею метою створено Фонд комерщамзацп (Enterprise Ireland Commercialization Fund), що сп1вфшансуеться за рахунок кошпв бвропейського Союзу та iрландського уряду. Цiллю дiяльностi Фонду визна-чено сприяння пiдвищенню конкурентоспроможностi на-цiональноï економiки шляхом пiдтримки створення техно-логiчниx стартапiв на основi трансферу iнновацiй, розро-блених у вищих навчальних закладах i науково-досл^них шститутах 1рландп [5].
Фонд комерщамзащ! 1рландц надае грантову тд-тримку (в межах 80-350 тис. евро) науковцям рiзниx сфер науки i техшки, як бажають реалiзувати прикладний по-тенцiал сво!х дослiджень. Прюритет вiддаеться проектам iнновацiйного характеру, що можуть бути впроваджени-ми у промисловкть протягом 2-5 рокiв [5]. Перспективш проекти з довшим термшом виведення на ринок, перiодом комерщамзащ! й бiльшими очiкуваними витратами також
Таблиця 2
Звггш данi щодо фшансування вищих навчальних закладiв 1рландп
Показники фшансування 2011/12, тис. £ВрО 2012/13, тис. евро 2013/14, тис. евро 2014/15, тис. евро Темп приросту, 2013/14 до 2014/15 рр., % Темп приросту, 2011/12 до 2014/15 рр.,%
Сукупний дохщ (Total income) 2 286,600 2 300,044 2 326,975 2 370,042 2 3
Державы гранти (State grants) 718,087 672,057 631,954 612,405 -3 -16
Дохщ вщ плати за на-вчання (Fee income) 931,890 1,002,446 1,050,171 1,092,250 4 16
Дошдницьга гранти та доходи за контрактом (Research grants and contracts income) 429,405 434,048 453,880 467,473 3 9
^i доходи (Other income) 207,218 191,493 190,970 197,914 4 -5
Сукупш витрати (Total expenditure) 2 252,992 2 283,283 2 322,685 2 367,883 2 4
Основы витрати на на-вчання за контрактом (Core - pay) 1 351,519 1 349,108 1 364,120 1 389,508 2 2
Основы витрати на без-коштовне навчання (Core - non-pay) 470,729 503,018 510,721 511,161 0 8
Дошдження гранив i контрактiв - оплата (Research grants and contracts - pay) 262,463 265,085 271,439 293,869 8 12
Дошдження гранив i контрактiв - безкоштов-не (Research grants and contracts - non-pay) 168,281 166,072 176,406 173,345 -2 3
Джерело: [4]
можуть отримати фiнансову тдтримку Фонду, проте за умови проходження окремо! процедури експертно! оцш-ки [5].
Варто зазначити, що функщонування цього Фонду е одним i3 дiевих крокiв до активiзацГ¿ комерщамзацшних процес1в у секторi вищо! освiти 1рланди, сприяючи таким чином диверсифшаци джерел фiнансування унiверситетiв. До позитивних результат його дiяльностi також необ-хiдно вiднести налагодження спiвробiтництва суб'екпв сектор1в вищо! освiти та тдприемництва (як елементiв чотириланково! спiралi Quadruple Helix) при виваженому державному регулюванш з перспективою пролонгацп вза-емовипдних вiдносин мiж ними на довгостроковий перюд задля вирiшення суспiльних, соцiально-економiчних та ш-ших проблем, забезпечення економiчного зростання й ш-новацшного розвитку кра!ни.
Висновки. У статт проаналiзовано процеси модер-нiзацil системи вищо! освiти Республiки 1рландп. Розкрито роль вищо! освiти та науки в забезпеченш економiчного зростання кра!ни. Визначено, що ключовим вектором мо-дернiзацii iрландськоi системи вищо! освiти е пiдвищення якостi освiтнiх послуг.
Особливу увагу у статтi придкено дослiдженню фь нансових аспектiв розвитку системи вищо! освiти 1рландп. З огляду на загальноевропейську тенденцiю до скорочення обсяпв фiнансування з державного бюджету обгрунтовано необхiднiсть диверсифiкацii джерел фшансування дiяль-ностi iрландських вищих навчальних закладiв. В умовах шформацшно! економiки спостерiгаеться зростаючий попит тдприемницького сектора на результати наукових до-слiджень. Авторами наголошено на прюритетност активь зацп комерцiалiзацiйних процейв, трансферу iнновацiйних розробок i винаходiв унiверситетських учених в реальний сектор нащонально! економiки.
Перспективи подальших досл^джень полягають у вивченнi провiдного досв^у кра!н свiту в ефективнiй модершзацп системи вищо! освiти; iдентифiкацii кращих свiтових практик комерцiалiзацii результатiв наукових досл^жень вищих навчальних закладiв; визначенш тд-ходiв до !х адаптацп та напрямiв ефективно! iмплементацii в УкраМ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Запорожченко Ю. Г. Система освiти в 1рландп: мето-дичн рекомендацп до курсу «Порiвняльний аналiз освiтнiх систем». КиТв : КНУ iM. Т. Шевченка. 2007. 45 с. URL: http://hea.ie/ funding-governance-performance/funding/
2. Eurostat. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/data/ database?p_p_id=NavTreeportletprod_WAR_NavTreeportletprod _INSTANCE_nPqeVbPXRmWQ&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p _p_mode=view&p_p_col_id=column-2&p_p_col_count=1
3. Proposed exchequer - employer investment mechanism for higher education and further education & training / consultation paper. 10 march 2017. URL: https://www.education.ie/en/ Publications/Education-Reports/pub_ed_proposed_exchequer_ employer_investment_higher_further_training_2017.pdf
4. Third Report of the Higher Education Authority to the Minister for Education and Skills. URL: http://hea.ie/assets/ uploads/2018/01/Higher-Education-System-Performance-2014-17-report-1.pdf
5. Commercialization Fund for 3rd Level Researchers. URL: https://www.enterprise-ireland.com/en/Researchers/Research-Commercialisation-Supports/Commercialisation-Fund.shortcut. html
6. Вербицька А. В. 1нтегра^я вищоТ освгги УкраТни в ев-ропейський освггньо-науковий проспр : монографiя. Чершпв. 2017. 212 с.
7. Human Development Index. URL: http://hdr.undp.org/ en/composite/HDI
8. Index of Economic Freedom. URL: https://www.heritage. org/index/ ranking
9. Global Innovation Index. URL: https://www. globalinnovationindex.org/ analysis-indicator
10. Ease of Doing Business in Ireland URL: http://www. doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ireland
11. OECD Education at a Glance 2015. URL: http://www. oecd.org/education/education-at-a-glance-2015.htm
REFERENCES
"Commercialization Fund for 3rd Level Researchers" https:// www.enterprise-ireland.com/en/Researchers/Research-Commer-cialisation-Supports/Commercialisation-Fund.shortcut.html
Ease of Doing Business in Ireland. http://www.doingbusi-ness.org/data/exploreeconomies/ireland
Eurostat. http://ec.europa.eu/eurostat/data/database7p_p_ id=NavTreeportletprod_WAR_NavTreeportletprod_INSTANCE_ nPqeVbPXRmWQ&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_ mode=view&p_p_col_id=column-2&p_p_col_count=1
Global Innovation Index. https://www.globalinnovationin-dex.org/analysis-indicator
Human Development Index. http://hdr.undp.org/en/com-posite/HDI
Index of Economic Freedom. https://www.heritage.org/in-dex/ranking
OECD Education at a Glance 2015. http://www.oecd.org/ education/education-at-a-glance-2015.htm
"Rroposed exchequer - employer investment mechanism for higher education and further education & training / consultation paper" https://www.education.ie/en/Publications/Education-Reports/pub_ed_proposed_exchequer_employer_investment_ higher_further_training_2017.pdf
"Third Report of the Higher Education Authority to the Minister for Education and Skills" http://hea.ie/assets/uploads/2018/01/ Higher-Education-System-Performance-2014-17-report-1.pdf
Verbytska, A. V.Intehratsiia vyshchoi osvity Ukrainy v yevro-peiskyi osvitnyo-naukovyi prostir [Integration of higher education of Ukraine into the European educational and scientific space]. Chernihiv, 2017.
Zaporozhchenko, Yu. H."Systema osvity v Irlandii: metodych-ni rekomendatsii do kursu «Porivnialnyi analiz osvitnikh system»" [System of education in Ireland: methodical recommendations for the course «Comparative analysis of educational systems»]. http:// hea.ie/funding-governance-performance/funding/
