CC BY
13
УДК 330.101
П1ДХ1Д ДО ФiHAHCУBAHHЯ ВИЩ01 0СВ1ТИ УКРАТИИ ЗА KOHUEnUiGm QUADRUPLE HELiX
© 2019 ХОЛЯВКО н. I.
УДК 330.101
Холявко Н. I. Пдош до фшансування вищоУ освгги УкраУни за концепцкю Quadruple Helix
Метою cmammi е досл/дження теоретико-методичних i прикладних аспект/в формування /нтегрованого nidxody до ф/нансування системи вищо;' осв/ти Украни кр/зь призму моделi Quadruple Helix. Проанал/зовано специфку взаемодИ суб'ект'ю моделi Quadruple Helix (сектори: вищоi освти, п/дприемництва, державний i громадський). Виокремлено основн/ площини ix взаемодИ: кадри, наука, iнновацИ, менеджмент, соц/альна площи-на, - по кожнй iз яких описано характер ствпрац суб'ект'в та /дентиф/ковано перспективнi джерела отримуваних синергетичних ефект/в. Наголосзроблено на визначеннi потенцйних джерел формування ф/нансових ресурс/в заклад/в вищоiосв/ти у розр/зi площин взаемодИсуб'ект'в моделi Quadruple Helix. На основi узгодження штереав стейкхолдер/в автором запропоновано iнтегрований шдмд до ф/нансування системи вищо!' осв/ти. Об(рунтовано перспективн/сть 'тплементаци розробленого шдходу в поточних умовах ресурсних обмежень i в/дпов/дно до сучасних тенденц/й становлення iнформащйноi економ/ки. Перспективи подальших досл/джень полягають у розробц концептуальних засад формування комплексноiмоделi конкурентоспроможностi нац/ональноiсистеми вищоiосв/ти iз включенням до iiструктури розробленого у статтi iнтегрованого тдходу до ф/нансування.
Кпючов'1 слова: система вищоi осв/ти, джерела ф/нансування, комерщал/защя, iнтегрований шдмд, концепщя Quadruple Helix, iнформацйна еко-
ном/ка, iнновацИ.
Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 12.
Холявко Наталiя iBaHiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент, Черншський нац/ональний технолог/чний ун/верситет (вул. Шевченка, 95, Чер-н/г/в, 14027, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.101
Холявко Н. И. Подход к финансированию высшего образования Украины по концепции Quadruple Helix
Целью статьи является исследование теоретико-методических и прикладных аспектов формирования интегрированного подхода к финансированию системы высшего образования Украины сквозь призму модели Quadruple Helix. Проанализирована специфика взаимодействия субъектов модели Quadruple Helix (сектора: высшего образования, предпринимательства, государственный и общественный). Выделены основные плоскости их взаимодействия: кадры, наука, инновации, менеджмент, социальная плоскость, - по каждой из которых описан характер сотрудничества субъектов, и идентифицированы перспективные источники получаемых синергетических эффектов. Акцент сделан на определении потенциальных источников формирования финансовых ресурсов учреждений высшего образования в разрезе плоскостей взаимодействия субъектов модели Quadruple Helix. На основе согласования интересов стейкхолдеров автором предложен интегрированный подход к финансированию системы высшего образования. Обоснована перспективность имплементации разработанного подхода в текущих условиях ресурсных ограничений и в соответствии с современными тенденциями формирования информационной экономики. Перспективы дальнейших исследований заключаются в разработке концептуальных основ формирования комплексной модели конкурентоспособности национальной системы высшего образования с включением в ее структуру разработанного в статье интегрированного подхода к финансированию.
Ключевые слова: система высшего образования, источники финансирования, коммерциализация, интегрированный подход, концепция Quadruple Helix, информационная экономика, инновации. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 12.
Холявко Наталья Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 3330.101
Kholiavko N. I. The Approach to Financing Higher Education in Ukraine Using the Quadruple Helix Conception
The article is aimed at studying the theoretical-methodical and applied aspects of formation of an integrated approach to financing the higher education system of Ukraine through the prism of the Quadruple Helix model. The specificity of interaction of subjects of the Quadruple Helix model is analyzed (sectors: higher education, entrepreneurship, the State, and public). The main planes of their interaction are allocated: personnel, science, innovations, management, social plane, with description of the character of cooperation of subjects according to each plane; perspective sources for obtaining synergistic effects are identified. The emphasis is placed on defining the potential sources of formation of financial resources of higher education institutions in the context of the subjects' interaction planes of the Quadruple Helix model. On the basis of harmonization of interests of stakeholders, the author proposes an integrated approach to financing of higher education system. The perspective of implementation of the developed approach is substantiated in view of the current conditions of resource restrictions and in accordance with modern tendencies of formation of information economy. Prospects for further research are to develop the conceptual bases for the formation of a comprehensive model of competitiveness of the national higher education system, with inclusion in its structure of the presented integrated approach to financing.
Keywords: higher education system, sources of financing, commercialization, integrated approach, Quadruple Helix conception, information economy, innovations. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 12.
Kholiavko Natalia I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Cherni-hiv, 14027, Ukraine) E-mail: [email protected]
Заклади вищо1 ocBiTM Украши протягом останнгх бкьш нiж двох десятирiч регулярно стикаються з проблемою недостатнього фшансування. Це пояснюеться значною 1х прив'язашстю до державного фiнансування та порiвняно низькою диверсифжова-нiстю фiнансових джерел. Наразi особливо актуалiзу-валась необхцшсть переходу вiд iсторично усталених, традицшних пiдходiв до фiнансування вищо'1 освiти та науки до сучасних методик. На загальнодержавному рiвнi в цьому напрямi робляться певнi кроки, що не-рiдко супроводжуються безсистемнiстю, фрагментар-шстю, недостатньою науковою обгрунтовашстю, не-узгоджешстю з вiтчизняними реалiями та непослцов-нiстю. На наше переконання, одним iз головних стра-тегiчних напрямiв модершзаци нащонально1 системи вищо'1 освети е удосконалення моделi 11 фшансування на основi iнтегрованого пiдходу, при синхрошзаци ш-тересiв суб'ектiв системи вищо! освети, шдприемниць-кого, державного i громадського секторiв (модель Quadruple Helix).
Теоретико-прикладш засади дослiдження моделi Quadruple Helix закладено Е. Караяншсом i Д. Кемп-беллом [4] (2009 р.). У низщ спкьних робiт зазначеними вченими дослiджуеться роль рiзних секторiв економiки у реалiзацil iнновацiйних процесiв (причому як учас-никiв процесiв, так i як розпорядниюв / спiввласникiв досягнутих результат) [2-4]. Quadruple Helix за своею суттю е логiчним розвитком моделi потршно1 спiралi Triple Helix, запропоновано! Г. Iцковiцем i Л. Лейдер-сдорфом [6; 7].
Р. Яусон (2009 р.) у сво1х роботах обгрунтовуе необхiднiсть включення до «сшралЬ громадського сектора, суб'ектiв якого пропонуе розглядати не лише
як споживачiв шновацшно! продукци, а i як активну складову нацюнально! iнновацiйноl системи [11]. Г. Ву Парк (2012 р.) доводить недостатню чутливкть моделi Triple Helix до сучасних виклиюв ХХ1 ст., через що обгрунтовуе доцкьшсть ll розширення до чотириланково! спiралi Quadruple Helix [10]. Концепцiя Quadruple Helix розглядаеться низкою шоземних учених: Порлецца С., Колапшто С. [5], Григорудис Е. [2], Оскар А., Монтерь но С., Томсон М. [9], Арнюл Р., Ярвенйву А., Коски П., П^ен Т. (2010 р.) [1] та ш.
Незважаючи на високий штерес iноземних учених i наявнiсть низки публжацш, подальшого наукового по-шуку потребують проблеми збалансування iнтересiв суб'екпв моделi Quadruple Helix i розробки релевантных моделей i механiзмiв налагодження 1х ефективно1 взаемоди.
Метою стати е дослцження теоретико-мето-дичних i прикладних аспектiв формування штегровано-го пiдходу до фiнансування системи вищо1 освiти Украши на основi синхронiзацii iнтересiв суб'ектiв моделi Quadruple Helix.
Вумовах становлення iнформацiйноi економiки суб'екти господарювання, орiентованi на до-сягнення високих показникiв конкурентоспро-можностi на ринку, значну увагу придкяють науково-технiчнiй та iнновацiйнiй дiяльностi [12]. При цьому актуалiзуеться необхiднiсть розвитку сшвробп'ництва зi знаннегенеруючими секторами, до яких вiдноситься i вища освгта. У табл. 1 наведено результати дослцження щодо iдентифiкацii ключових площин взаемоди секто-рiв пiдприемництва, держави, вищо1 освiти та громад-ськостЬ
Таблиця 1
Площини взаемоди суб'екпв моделi Quadruple Helix
< > <
QQ О
S
i о
X
2 ш
Площина взаемоди Напрям / характер взаемоди Перспективнi джерела синергетичних ефеклв вiд взаемоди
1 2 3
Кадри - Державний сектор - мониторинг якосп вищо!' освгги; - сектор вищо!' освiти - забезпечення високо! якостi освiтнiх послуг; - тдпри£мницький i громадський сектори - долучення до процеав розробки / оновлення навчальних програм (перелт професiйних компетенцiй i прак-тичних навичок тощо) - зростання рiвня конкурентоспроможностi нацюнально''' системи вищо''' освiти i вггчизняних закладiв вищо'' освiти зокрема; - пщвищення конкурентоспроможностi випускникiв закладiв вищо!' освгги на ринку працi; - зниження рiвня молодiжного безробiття; - пщвищення квалiфiкацГ'' кадрiв i рiвня шновацшно''' спромож-ностi молодих фахiвцiв; - орi£нтованiсть кадрiв на навчання протягом життя
Менеджмент - Державний сектор - забезпечення гнучкост дiяльностi державних структур; - сектор вищо!' освiти - генерацiя управлiнських i органiзацiйних iнновацiй; - пiдпри£мницький сектор - гнучгасть органiзацiйних структур тдпри£мств; громадський i пiдпри£мницький сектори - залучення до планування дiяльностi закладiв вищо!' освiти - оптимiзацiя управлшських процесiв на макро- та мiкроеко-номiчному рiвнях завдяки впровадженню управлшських та оргашзацшних iнновацiй; - прискорення процеав прийняття управлшських ршень i комунiкацГ'' мiж партнерами за рахунок впровадження шформацшно-комушкацшних технологiй; - удосконалення комушкацшних каналiв мiж суб'£ктами моделi Quadruple Helix; - регулярна оновлюваысть iнформацiйних баз; - удосконалення процеав стратепчного планування за рахунок впровадження кращих свггових практик;
Закшчення табл. 1
п1двищення продуктивное прац| завдяки вдосконаленню мотивацiйних механiзмiв
Наука
Державний сектор - визначення прюрите^в i пiдтримка науково-тех^чно! д1ЯЛЬНОСТ1;
сектор вищо''' осв1ти - органiзацiя, забез-печення та проведення дослiджень; пщпри£мницький сектор - iнiцiювання та фшансування прикладних наукових проектiв;
громадський сектор - пщвищення готовност1 суспiльства до використання шновацшних винаходiв
активlзацlя науково-технтного розвитку краТни; пiдвищення р1вня практично'' цшносп наукових дослiджень; впровадження результат наукових дослiджень у практику господарювання економiчних су6'£кт1в; оптимiзацiя виробничих процеав i зростання прибутку п1дпри£мств завдяки впровадженню наукових досягнень; - полтшення умов працi, прискорення виробничих процеав, автоматиза^я виробництва; зростання швестицшно! привабливост сфери науки
!нновацп
Державний сектор - визначення прюрите^в шновацшно''' д!яльносп; сприяння iнновацiйному розвитку нацюнально! економти; сектор вищо''' осв1ти - генера^я iнновацiй;
трансфер iнновацiйних результатiв наукових дошджень в реальний сектор економти;
реалiзацiя iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв;
п1дпри£мницький сектор - шрювання та фiнансування виконання шновацшних проеств;
участь у сптьних дослiдженнях, апробацiя i впровадження 'х результатiв; громадський сектор - розвиток шновацшно''' культури в сусп1льств1
пщвищення темпlв lнновацlйного розвитку нацюнально' економти;
збiльшення к1лькост1 iнновацiйно активних п!дпри£мств; зростання частки шновацмно''' продукцп у валовому внутршньому продукт1 краТни;
актив!зац!я наукомiсткого сектора нацюнально''' економiки; пщвищення конкурентоспроможностi п1дпри£мств за рахунок впровадження шновацш;
пiдвищення якост1 товарiв i 'х спроможност1 задовольняти потреби споживач!в;
економiя витрат п1дпри£мств завдяки впровадженню шновацш;
розвиток шновацшно''' шфраструктури;
сптьне використання елементiв шформацшно''' та
шновацшно''' шфраструктур;
скорочення тривалостi б!знес-процеав;
пiдвищення ефективностi захисту прав штелектуально'''
власностi;
впровадження iнновацiйних технологiй
Со^альна площина
Державний сектор - реалiзацiя держав-них соцiальних програм; сектор вищо''' осв™ - реалiзацiя проектiв тонально''' дм;
п1дпри£мницький сектор - пщвищення р1вня тонально''' вiдповiдальностi бiзнесу; громадський сектор - сприяння по-ширенню принцип1в сталого розвитку в сусптьств!
пlдвищення р1вня сусп1льного визнання рол! осв™ i науки в розвитку нацюнально''' економти; пiдвищення престижностi професп науковця; збалансування iнтересiв уряду, ушверсите^в, бiзнесу та суспiльства;
пiдвищення р1вня дов1ри в сусп1льств1; пiдвищення громадсько''' активностi молод1
Джерело: складено автором .
Проаналiзуемо наведенi у табл. 1 площини взае-модГ1 суб'ектГв моделi Quadruple Helix крiзь призму потенцшних джерел фiнансування системи вищо1 освГти. Площина Кадри: забезпечення шдготовки конкурентоспроможних на ринку пращ фахiвцiв по-требуе широкого залучення стейкхолдерiв до процесiв планування й оргашзаци навчально-методично1 дГяль-ностГ закладiв вищо1 освГти (оновлення освГтнього контенту i перелГку професГйних компетенцш вГдповГдно до актуальних запитГв роботодавщв; пГдвищення рГвня задоволеностГ суспГльства яюстю освГтнГх послуг, сту-
дентГв - рГвнем органГзацГ1 освГтнього процесу тощо). При цьому на локальному (ушверситети) i нацюнально-му (органи державно1 влади, департаменти мГнГстерства освГти i науки) рГвнях мае здГйснюватись регулярний мо-нГторинг якостГ освГтнГх послуг. Така взаемодГя суб'ектГв у шдсумку сприяе зростанню попиту на освГтш послуги вГтчизняних навчальних закладГв, а отже, призводить до збГльшення надходжень до 1х бюджетГв за рахунок плати за навчання (у тому числГ - вГд шоземних студентГв). У площинГ Кадри джерелами фшансування закладГв вищо! освГти е:
S
i
0
1
S
Ш
1
2
3
1) кошти державного сектора - надходження у рамках державного замовлення на подготовку кадрГв;
2) кошти шдприемницького сектора:
f надходження за договорами з пiдпpиeмствами на пiдготовку, перешдготовку та пiдвищення квалГфжаци пpацiвникiв;
f плата за надання специфiчних освГтнГх послуг (вузькоспецiалiзованi курси, тpенiнговi програ-ми тощо);
3) кошти громадського сектора:
f навчання здобувачiв вищо'1 освiти за рахунок кошпв фiзичних осiб;
f надходження вiд надання студентам супутнГх послуг;
f плата за специфiчнi освiтнi послуги (нацiленi на формування додаткових компетенцiй).
А о головних площин, взаeмодiя суб'eктiв у межах яких спроможна приносити синеpгетичнi ефекти, взносимо також Науку. МГжсектораль-не сшвробггництво призводить до актившаци науково-технiчного розвитку нацюнально! економiки, зростання швестицшно! пpивабливостi сфери науки, пiдвищення piвня практично! цiнностi наукових дослджень. Пер-спективними джерелами фiнансування можна визна-чити залучення iнвестицiй на проведення наукових до-слiджень: ш державного сектора - вiдповiдно до стра-тегiчних пpiоpитетiв розвитку; iз пiдпpиeмницького сектора - вiдповiдно до прикладних проблем i потреб замовника.
Особливого значення в умовах становлення Гнфор-мацшно! економiки набувае необхiднiсть налагодження спiвpобiтництва суб'ектiв моделi Quadruple Helix у пло-щинi Ыноваци. Мipа участi стейкхолдеpiв у процесах реалшаци iнновацiйних пpоектiв можлива piзна: без-посередне виконання pобiт спГльно з унГверситетами; часткове / пеpiодичне залучення з метою пpомiжного контролю та оцГнки досягнутих pезультатiв; виконання окремих робГт по проекту; виключно Гнвестування проекту. Основними джерелами фГнансування шновацшно! дiяльностi закладiв вищо'1 освпи е: 1) державний сектор (у рамках реашаци стpатегiчних цiлей розвитку нащ-онально'1 економiки) i 2) шдприемницький сектор (ко-меpцiалiзацiя запатентованих iнновацiйних pезультатiв наукових дослiджень учених у реальному сектоpi еконо-мши). Комеpцiалiзацiя pезультатiв наукових дослiджень стае одним iз стpатегiчних напpямiв розвитку системи вищо'1 освГти в сучасних умовах формування економГ-ки гнформацГйного типу. Впровадження дослiдницьких pезультатiв у практику господарювання дозволяе еко-номiчним суб'ектам автоматизувати, оптимiзувати та прискорити протГкання виробничих пpоцесiв, а також полегшити умови пpацi та шдвищити пpодуктивнiсть пpацi персоналу.
Питання комерщашаци у сферах вищо'1 освiти i науки набувають усе бГльшо! популярност не лише в УкраМ, а й за кордоном. Вони становлять вагомий Гнтерес як для науковцш-досл1дникш освiти, так i для
пpактикiв-менеджеpiв, кеpiвникiв унiвеpситетiв. Ко-лективом учених (МакАдам М., МГллер К., МакАдам Р.) у 2016 р. опублГковано спГльну статтю, присвячену ви-вченню зв'язюв мiж суб'ектами моделi Quadruple Helix у ходi реалшаци комеpцiалiзацiйних процейв. ПровГ-вши емпipичнi дослiдження, учеш дГйшли висновку, що на мГкрорГвш ключовий вплив на комеpцiалiзацiю чинить уся сукупшсть специфiчних взаемозв'язкiв мгж суб'ектами ще! моделi. Також виявлено ваpiювання осо-бливостей взаемоди залежно вгд типу i профГлю ушвер-ситету та вгд фаз шновацшного циклу; наголошено на складностi оргашзаци ефективно! спiвпpацi стейкхол-деpiв у ходг комерщгшзаци pезультатiв наукових дослг-джень учених [8].
Аналiзуючи перспективи синхрошзаци iнтеpесiв суб'ектiв моделi Quadruple Helix у площиш Ыноваци, необхГдно наголосити на актуальностi регулярного мо-шторингу закладами вищо! освГти актуальних запитiв пiдпpиемницького сектора. На цш основг - формувати затpебуванi, комерцшно пpивабливi пропозици, роз-ширювати спектр платних послуг унiвеpситетiв. Така дифеpенцiацiя обумовлена, по-перше, зростаючою кон-куренщею на ринку освгтнгх послуг, змшою чинниюв конкуpентоспpоможностi унiвеpситетiв (пiдвищення ролг паpаметpiв, що характеризують стушнь i результа-тившсть взаемоди вищих навчальних закладгв з пгдпри-емницьким сектором). По-друге, в умовах становлення шформацшно! економгки заклади вищо! освгти перетво-рюються на суб'ектгв ринкових вгдносин, що висувае до них вимоги ргвноправного конкурування вгдповгдно до основних законгв ринково! економгки. Наголос при цьо-му доцГльно робити на нецгнових методах конкуренци, до яких вгдноситься i диференцгацгя послуг. По-трете, обмеження бюджетного фгнансування спричинюе необ-хгднгсть пошуку освгтнгми установами нових джерел швестицшних ресурсгв. Розширення асортименту платних послуг дозволить унгверситетам наповнити бюдже-ти, забезпечити гнучкгсть власно! дгяльностг та пгдви-щити ргвень економгчно! безпеки.
Для забезпечення повноти дослгдження треба за-значити, що синергетичнг ефекти вгд взаемоди суб'ектгв моделг Quadruple Helix у сумарному пгдсумку знаходять свое вгдображення у так звангй Сощальнш площиш. Спроможнгсть закладгв вищо! освгти до генераци управ-лгнських та органгзацгйних гнновацГй обумовлюе ви-окремлення ще однге! площини - Менеджмент (рис. 1).
Аосягнення позитивних синергетичних ефектгв вгд модернгзацгйних змГн у сферг вищо! освгти можливе на основг забезпечення взаемовиггдно! сшвпращ стейкхолдергв. Отримуванг ефекти можуть бути оцгненг пгсля певного часового пергоду, що по-требуеться для апробаци суб'ектами господарювання гнновацГй i для вгдпрацювання ними дгевих механгзмгв прогнозування, планування та функцгонування в змгне-них умовах. Це стосуеться i моделей та пгдходгв до фг-нансування закладГв вищо! освГти: надто частГ змши в '1х основГ не дозволяють досягнути запланованих ефектГв та повною мГрою оцГнити отримуванГ результати.
Рис. 1. Схема зв'язмв суб'екпв моделi Quadruple Helix у po3pi3i основних площин Ух взаемодм Джерело: побудовано автором.
На основГ результатГв проведеного дослдження побудовано схему Гнтегрованого шдходу до фГ-нансування вищо1 освГти крГзь призму моделГ Quadruple Helix (рис. 2). Успшна Гмплементац1я пГдходу можлива за наявностГ таких передумов: розвинешсть у краМ ГнформацГйного суспГльства i зародження у його межах ГнформацГйно1 економГки; державна пГдтримка
ринку гнновацш i науково-технгчних послуг; гарантуван-ня захисту прав штелектуально1 власностГ; формування ГнновацГйно1 культури в суспГльствГ; забезпечення вГль-ного доступу до шформацшних ресурсГв; розвиненГсть комунГкацГйних каналГв мГж суб'ектами економГки; впро-вадження ГнформацГйно-комунГкацГйних технологГй; ви-користання сучасних ГнформацГйних систем тощо.
Рис. 2. Схема штегрованого пiдходу до фшансування системи вищоУ освiти за моделлю Quadruple Helix Джерело: побудовано автором.
Системоутворюючим центром пропонованого шдходу (див. рис. 2) виступають заклади вищо! освгти. На сучасному етапi розвитку системи вищо! освiти Укра!ни, И суб'екти (унiверситети, iнститути, академи) стикаються з проблемами:
+ нестачi фшансування, спричиненими скорочен-ням бюджетного фшансування, невисоким ш-тересом бiзнесу до сшвпращ з унiверситетами, а також негативним впливом демографiчних i мирацшних чинникiв, вiдтоком абiтурieнтiв до шоземних унiверситетiв, недостатньою роз-виненiстю практики освинього кредитування в краМ, зниженням рiвня платоспроможностi населення;
+ низько'1 диверсифiкованостi фiнансових дже-рел; недостатньо'1 розгалуженостi спектра плат-них послуг ушверситеив; нерозвиненостi практики фандрайзингу, формування ендавмент-фондiв, комерщгшзаци результатiв наукових дослiджень; + неповно'1 фшансово! автономи; + iмовiрностi зниження рiвня економiчно! безпе-
ки закладiв вищо'1 освiти; + нерозвиненостi елеменпв шновацшно! шфра-
структури унiверситетiв; + негнучкостi iснуючих фгнансових механiзмiв та ш.
Реалiзацiя запропонованого iнтегрованого шдходу передбачае певну трансформацiю ролей залучених сто-рiн. Так, суб'екти громадського сектора змшюють свою поведiнку з переважно пасивно'1 до активно'1: стають не лише споживачами осв^ни послуг, а й виконавцями громадського мошторингу у сферi освiти, учасниками процейв оцiнки результативностi впровадження дер-жавних осв^ни програм.
Серед функцiй оргашв держано'1 влади на перший план виходить стимулююча, орiентована на фор-мування дiевих мотиваторiв для шдприемщв та уш-верситетiв до активного сшвроби'ництва в освiтнiй, науково-дослцнш та iнновацiйнiй сферах. Акцент при цьому робимо на важливоси мотиваци урядом освгт-н1х закладiв до шдвищення ефективностi, практично! цiнностi i комерцiйно! привабливостi результатiв наукових досл^джень.
В умовах становлення шформацшно! економь ки суб'екти пiдприемницького сектора виступають не лише швесторами, а й шщаторами та сшввиконавця-ми наукових дослцжень, iнновацiйних проектiв. При-плив фiнансових ресурсiв до бюджеив унiверситетiв з бiзнес-сектора включае:
1) плату за освггш, науково-технiчнi, експертш, ш-жинiринговi, консультацiйнi, iнформацiйнi й iншi (залежно вiд профкю закладу вищо! освь ти: медичнi, юридичш, телекомунiкацiйнi, ком-п'ютернi тощо) послуги;
2) швестици в проведення наукових дослцжень i реалiзацiю iнновацiйних проектш;
3) роялтi, плату за використання лщензш на вико-ристання запатентованих винаходiв i розробок унiверситетiв;
4) плату за використання об'екпв iнновацiйно! та iнфоpмацiйно! Гнфраструктури унГверситетГв
та гн.
висновки
2)
Аналгзуючи поточну ситуацш в Укра!нг, оцшюю-чи тенденци фгнансування вищо! освгти та дослгджую-чи свгтовий досвГд, доходимо висновку, що виршення окреслених фгнансових проблем в^чизняних закладгв вищо! освгти можливе на основг гмплементаци пропонованого у стати гнтегрованого пгдходу до фгнансування. Перевагами такого пгдходу е його оргентовашсть на:
1) врахування й узгодження гнтересгв стейкхолде-ргв за моделлю Quadruple Helix: державний сектор - активгзацгя сощально-економгчного, гнновацгйного й науково-тех-нГчного розвитку з шдвищенням на цГй основг ргвня мгжнародно! конкурентоспроможностг нацгонально! економгки;
громадський сектор - отримання яюсних освп1-нгх послуг, що сприяе пгдвищенню зайнятостг та ргвня життя населення; шдприемницький сектор - зростання рента-бельностг пгдприемств як наслгдок шдвищен-ня продуктивностг працг персоналу та впровадження гнновацгй;
сектор вищо! освгти - диверсифжацгя фгнансових джерел i збгльшення фгнансових надхо-джень завдяки пгдвищенню ргвня комерцшно! привабливостг наукових розробок; консолгдацш потенцгалу, резервгв, ресур-сГв (штелектуальних, кадрових, фгнансових, матергально-технгчних тощо) залучених суб'ек-тГв i синхронгзацгю !х дГяльностГ задля досяг-нення позитивних синергетичних ефектгв;
3) комплексне державне стимулювання суб'екйв до спгвпрацг (державш преференци; пгльговг умови використання об'екпв гнфраструктури унгверситетгв; спецгальнг умови користування правами на запатентовав результати наукових дослгджень та Гн.);
4) забезпечення системност та довгостроковостг спгвробгтництва стейкхолдергв.
Перспективы подальших досл1джень полягають у розробщ концептуальних засад формування комплексно! моделг конкурентоспроможностг нацгонально! системи вищо! освгти Гз включенням до !! структури запропонованого у стати гнтегрованого пгдходу до фгнансування. Формування комплексно! моделг мае здш-снюватись на основг гнтегрованого пгдходу з урахуван-ням концепци Quadruple Helix i чинниюв становлення шформацшно! економгки. ■
AITEPATyPA
1. Arnkil R., Jarvensivu A., Koski P., Piirainen T. Exploring Quadruple Helix Outlining user-oriented innovation models, Final
Report on Quadruple Helix Research for the CLIQ project, under the Interreg IVC Programme, 2010.
2. Carayannis E., Grigoroudis E. Quadruple Innovation Helix and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness. Foresight and STI Governance. 2016. Vol. 10, no 1. P. 31-42.
3. Carayannis E. G., Campbell D. F. J. Mode 3 Knowledge Production 1 in Quadruple Helix Innovation Systems. 2012.
4. Carayannis E. G., Campbell D. F. 'Mode 3' and 'Quadruple Helix': toward a 21st century fractal innovation ecosystem. International Journal of Technology Management. 2009. No. 46 (3-4). P. 201-234.
5. Colapinto C., Porlezza C. Innovation in creative industries: from the quadruple helix model to the systems theory. Journal of the Knowledge. Economy. 2012. No. 3 (4). P. 343-353.
6. Etzkowitz H., Leydesdorff L. The dynamics of innovation: from National Systems and «Mode 2» to a Triple Helix of university-industry-government relations. Research Policy. 2000. No. 29. P. 109-123.
7. Etzkowitz H. Triple Helix Innovation: Industry, University, and Government in Action, London and New York : Routledge, 2008.
8. McAdam M., Miller K., McAdam R. Understanding Quadruple Helix Relationships of University Technology Commercialisation: A Micro Level Approach. Studies in Higher Education. 2016. Vol. 43:6. P. 1058-1073. URL: https://www. tandfonline.com/action/showCitFormats?doi=10.1080%2F030750 79.2016.1212328
9. Oscar A., Monterino S., Thomshon M. A Growth Model for the Quadruple Helix Innovation Theory. Journal of Business Economics and Management. 2010. Vol. 13 (4). P. 1-31.
10. Woo Park H. Transition from the Triple Helix to N-Tuple Helices? An interview with Elias G. Carayannis and David F. J. Campbell. Scientometrics. 2014. Vol. 99. P. 203-207.
11. Yawson R. M. The Ecological System of Innovation: A New Architectural Framework for a Functional Evidence-Based Platform for Science and Innovation Policy // The Future of Innovation Proceedings of the XXIV ISPIM 2009 Conference. Vienna, AustriaJune 21-24. 2009.
12. Eawan W. M. Peani3a^a Mogeni «noTprnHoi cnipani» b ¡HHOBa^MHm eKocucreMi yKparnu. EKOHOMi^He прогнозуeанна. 2017. № 3. C. 124-139.
REFERENCES
Arnkil, R. et al. Exploring Quadruple Helix Outlining user-oriented innovation models, Final Report on Quadruple Helix Research for the CLIQ project, under the Interreg IVC Programme. 2010.
Bazhal, Yu. M. "Realizatsiia modeli «Potriinoi spirali» v inno-vatsiinii ekosystemi Ukrainy" [Realization of the model of "Triple-spiral" in the innovation ecosystem of Ukraine]. Ekonomichne proh-nozuvannia, no. 3 (2017): 124-139.
Carayannis, E. G., and Campbell, D. F. "'Mode 3' and 'Quadruple Helix': toward a 21st century fractal innovation ecosystem". International Journal of Technology Management, no. 46 (3-4) (2009): 201-234.
Carayannis, E. G., and Campbell, D. F. J. Mode 3 Knowledge Production I in Quadruple Helix Innovation Systems. 2012.
Carayannis, E., and Grigoroudis, E. "Quadruple Innovation Helix and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness". Foresight and STI Governance, vol. 10, no. 1 (2016): 31-42.
Colapinto, C., and Porlezza, C. "Innovation in creative industries: from the quadruple helix model to the systems theory". Journal of the Knowledge. Economy, no. 3 (4) (2012): 343-353.
Etzkowitz, H. Triple Helix Innovation: Industry, University, and Government in Action. London; New York: Routledge, 2008.
Etzkowitz, H., and Leydesdorff, L. "The dynamics of innovation: from National Systems and «Mode 2» to a Triple Helix of university-industry-government relations". Research Policy, no. 29 (2000): 109-123.
McAdam, M., Miller, K., and McAdam, R. "Understanding Quadruple Helix Relationships of University Technology Commercialisation: A Micro Level Approach" Studies in Higher Education. 2016. https://www.tandfonline.com/action/showCitFormats?doi= 10.1080%2F03075079.2016.1212328
Oscar, A., Monterino, S., and Thomshon, M. "A Growth Model for the Quadruple Helix Innovation Theory". Journal of Business Economics and Management, vol. 13 (4) (2010): 1-31.
Woo, Park H. "Transition from the Triple Helix to N-Tuple Helices? An interview with Elias G. Carayannis and David F. J. Campbell". Scientometrics, vol. 99 (2014): 203-207.
Yawson, R. M. "The Ecological System of Innovation: A New Architectural Framework for a Functional Evidence-Based Platform for Science and Innovation Policy". The Future of Innovation Proceedings of the XXIV ISPIM 2009 Conference. Vienna, Austria, 2009.
BI3HECIHQOPM № 1 '2019
www.business-inform.net
