CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 22 (61). 2009 г. № 2. С. 235-248.
УДК 378(477.75):001.895
1НТЕГРАЦ1Я 1ННОВАЦШНОГО МЕХАН1ЗМУ В РОЗВИТОК СИСТЕМИ ВИЩОÏ ОСВ1ТИ АР КРИМ Натвська €.В., Подсолонко О.А. РВУЗ «Крымский гуманитарный университет», Ялта, Украина
Таврический национальный университет им В. И. Вернадского, Симферополь, Украина E-mail: [email protected]
В стат розглянут основш аспекти шновацшного розвитку системи вищоï освгш в АРК. Актуальшсть дослщження полягае у невiдповiдностi попиту та пропозицiï на ринку освптх послуг та ринку працi. Ключов1 слова: вища освгга, ринок освптх послуг, ринок пращ, iндивiдуальне кредитування, якiсть освiтньоï послуги, шновацш, шновацшний розвиток, iнновацiйний механiзм.
1. РОЗВИТОК СИСТЕМИ ВИЩОÏ ОСВ1ТИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 РОЗВИТКУ АР КРИМ
Удосконалення, реформування, пiдвищення рiвня конкурентоздатностi вищих навчальних закладiв - вiдповiдае визначенню вищо1' освiти як галузi. Актуальшсть теми дослщження полягае в тому, що на сучасному етат освга визначаеться як стратегiчний показник розвитку краши.
Для повноти змiсту необхщно сфокусуватися на самому визначеннi вищо1' освiти, ïï змiстi та функщях.
Вища освiта - це рiвень освiти, який здобуваеться особою у вищому навчальному закладi в результат послiдовного, системного та цiлеспрямованого процесу засвоення змiсту навчання, який грунтуеться на повнiй загальнiй середнiй освт й завершуеться здобуттям певно1' квалiфiкацiï за пiдсумками державно1' атестацiï [1].
Змют вищо1' освiти - обумовлена щлями та потребами суспiльства система знань, умшь i навичок, професшних, свiтоглядних i громадянських якостей, що мае бути сформована в процес навчання з урахуванням перспектив розвитку сустльства, науки, технiки, технологiй, культури та мистецтва [1].
Розвиток системи освгги i ринку пращ потребуе сьогодш нових умов для об'еднання та функцюнування, впровадження до галузi освГти iнновацiйноï культури.
З великою долею впевненост можна сказати, що розвитку системи освГти на сучасному етат заважають i психолопчш проблеми суб'екпв ринку освптх послуг. Можна розглядати цей аспект з рГзних сторш. 3i сторони абiтурiента - це неспроможшсть правильно сприйняти та проаналiзувати зовшшню iнформацiю щодо вибору вищого навчального закладу та майбутньо1' професп. Частiше за все абiтурiенти та студенти е дезшформованими щодо майбутньо1' професи та роблять помилковий ви6Гр. У наведених визначеннях вищо' освГти та ïï змюту (у Закон Укра'ни «Про вищу освпу» [1])автори стагтi вважають ключовим реченням саме «..з урахуванням перспектив розвитку сустльства, науки, техшки, технологiй, культури та мистецтва». Тобто тдготовка фахiвцiв мае здшснюватися у погодженнi
з запитами ринку пращ та суспшьства. З друго! сторони - сторони ВНЗ, це насамперед неспроможнють надати яюсну послугу, в той час, як бшьшють ВНЗ економГчно! та педагопчно! направленостi навчають И надавати та психолопчна неспроможнiсть сприйняти нову модель поведшки у освiтньому просторi, яка виходить з глобатзацшних процесiв у розвитку вищо! освiти.
Сьогоднi система освГти перебувае в станi, що не задовольняе вимог, якi постають перед нею. Тобто мова йде про невщповщшсть сучасного попиту та пропозицп на ринку зокрема вищо! освгш. Це виявляеться передусiм у невщповщносп освiти сучасним вимогам особистосп, суспiльним потребам та свiтовим досягненням; у вщсутносп в системi вищо! освГти такого поняття як «шновацшна культура»; знецiненнi цiлей та функцш освiти; у знецiненнi соцiального престижу освГти та штелектуально! (науково!) дiяльностi; бюрократизаци ланок освГтньо! системи, особливо гостро це проявляеться в наш час - системно! кризи. Тому, проблематика нашого дослщження полягае в наступних положеннях:
- у впровадженш в систему вищо! освгш репону шновацшно! культури;
- iснуе реальна проблема неузгодженосп потреб сучасного ринку пращ та потреб розвитку системи вищо! освгги;
- чГтко виражене повшьне впровадження у вiтчизняну систему освгш iноземного досвiду яюсно! шдготовки фахiвцiв;
- у пiдготовцi й шдвищенш квалГфшацп викладачiв ВНЗ, особливо у 1хнш спроможностi сприйняти европейський досвщ викладання та спiлкування зi студентами на якiсно новому рiвнi;
- у правових та економiчних аспектах залучення до спiвпрацi з ВНЗ туристських органiзацiй, санаторно-курортних установ тощо;
- у визначеннi узгодженост iнтересiв суб'ектiв iнновацiйного механiзму 1хшм можливостям та iнтересiв суб'ектiв освгшього процесу;
- у пошуку можливих джерел фiнансування iнновацiйного розвитку системи вищо! освГти АР Крим;
- у функщонуванш на сучасному етат шновацшно! полiтики регiону в частит економiчного та правового регулювання шновацшного розвитку системи вищо! освiти.
Сучасний стан вищо! освгш регламентований низкою державних актiв, концептуальним та змютовним наповненням, орiентацiею на мiжнароднi параметри та стандарти, що сформульованi у Законах Укра!ни «Про освпу», «Про вищу освГту» [1], в указах Президента Украши: «Про мшютерство освГти й науки», «Про основш напрями реформування вищо! освГти в Укра!ш», «Про заходи щодо реформування системи шдготовки спещалютГв та працевлаштування випускниюв вищих навчальних закладiв»; наказ Мшстерства освГти Г науки «Про затвердження положення про оргашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах».
Напрямком обрано рух освГтшх нащональних систем до единих критерив Г стандартГв, як утверджуються в Сврош, це: фундаментальне оновлення системи освгш, вихщ на новий рГвень штеграци науки Г освГти, радикальна модершзащя вищо! освГти, демократизащя освГтньо! полгшки, тдвищення мобшьносп
викладачiв i студенев, впровадження кредитно-модульноï системи оргашзаци навчання, утвердження особистiсно-орiентованоï педагогiчноï системи, актуалiзацiя патрiотичного виховання, надання iнновацiйного характеру освт, перегляд i модершзащя освГти в контекстi Нацiональноï доктрини [2].
В сферi освгш можна вщмгшти дГяльшсть таких мiжнародних органiзацiй, як ЮНЕСКО, ОЕСР, таких груп, як МГжнародна мережа органiв забезпечення якост вищоï освГти, консультацiйних органiзацiй (МГжнародна спiлка транснацiональноï освгш).
Визначення ролГ вищоï освгш як елемента ринковоï економГки були дослщжеш в роботах Боброва В.Я. [3], Корсака К.В., Кравченко 1.С., Богиш Д.П., Куценко В.1., Лiановоï G.M.. Про системну модершзащю педагопчного i науково-педагогiчноï освГти та про конкурентоспроможнють освГти i управлшня яюстю освГти у вищих навчальних закладах в контекст державноï освiтньоï полГтики - внески Лугового В., Зайчук В.О., Бойко А., Кайдаловоï Л.Г. Основш напрямки здшснення шновацшного розвитку у ВНЗ Украши та найактуальшшГ мГри подолання кризи росiйськоï освГти через впровадження шновацш в освГту треба вщмгшти роботи таких науковщв - Шевченко Н.1., Свтушевський В.А. В галузГ управлшня вищою освГтою та менеджменту якосп надання освгтшх послуг - Заець О., Воронькову А.Е., Гриньову Н.С., Дуда О., стосовно мошторингу якост освГти у впчизняному та свГтовому досвщ - Срмолу А., 1ванова О., Локшина О.1. Про основш економГчш методи мотивацiï науково-педагопчних пращвниюв - Герасименко О., про новГ суспшьш вимоги до вищоï освгш i основш аспекти шдготовки кадрГв XXI столГття -Похресник А.К. Стосовно мюця i ролГ освГти й iнформацiï на сучасному етат розвитку краши необхщно вщзначити роботу Iвановоï В.В. Про системи кредитування студентГв як джерело фшансового забезпечення ВНЗ та фшансове й швестицшне забезпечення дГяльност закладГв освГти на регюнальному рГвш необхщно вщмГтити науковГ пращ Назарко С.О. [4, с.198-203], Буцькоï О.Ю.
Цшь дослщження полягае в дослщженш впровадження шновацшного мехашзму в розвиток системи вищоï освгш на сучасному етат розвитку АР Крим.
ЗадачГ цього дослщження виходять з проблематики дослщження. Вони зводяться до характеристики сучасного стану системи вищоï освгш Криму та встановлення залежносп мГж визначеним станом системи i яюстю надання освiтньоï послуги, а саме:
- визначення сучасного стану системи вищоï освГти Криму та чинниюв, що мають вплив на ïï розвиток;
- визначення сутносп проблеми неузгодженосп потреб сучасного ринку пращ та потреб розвитку системи вищоï' освГти;
- пропонування можливих шляхГв до узгодження потреб штересГв суб'екпв шновацшного мехашзму ïхнiм можливостям та штересГв суб'екпв освГтнього процесу «ВНЗ - Студент - Пщприемство-партнер»;
- визначення сутносп проблеми зниження якост шдготовки фахГвщв та пропонування шляхГв виршенш цiеï проблеми;
- пропонування шляхГв розвитку системи вищоï освГти АР Крим стосовно галузей з вираженим дефщитом фахГвщв, необхгдних для розвитку регюну;
- визначити шляхи залучення до яюсно! шдготовки фаивщв з туризму Фоцщв мiжнародноl спiвпрацi в цiй галузi та Мiжнародних програм сприяння iнновацiйному розвитковi регiону;
- визначити рiвень дieвостi шновацшно! полiтики регiону у розвитку системи вищо! освгш.
2. ВПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО МЕХАН1ЗМУ В РОЗВИТОК СИСТЕМИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ АР КРИМ
Спираючись на мету та задачi дослщження вважаемо, що важливим за таких умов е впровадження в систему вищо! осв^и навчальних баз. Наприклад, у РВНЗ «Кримський гуманiтарний ушверситет» при пiдтримцi Сiмферопольського регiонального управлшня ВАТ «Приватбанк» засновано навчальний банк для шдготовки та адаптаци студенев - майбутнiх фахiвцiв з фшанив до реального професiйного життя як шновацшний продукт розвитку ВНЗ, тобто частка всього шновацшного механiзму розвитку системи вищо! освгги АК Крим. Схематично цей мехашзм можна навести наступним чином.
Основними ланками шновацшного мехашзму е (рис.1):
- система вищо! осв^и АР Крим;
- обласний бюджет АР Крим;
- вищий навчальний заклад;
- установа-партнер (установи-партнери);
- студент ВНЗ;
- викладач ВНЗ.
Для бшьш повного розумшня шновацшного мехашзму розвитку необхщно привести основш поняття з фiнансово-економiчного словника Загороднього А.Г., Вознюка Г. Л. [5].
1нноватика - галузь науки, що вивчае рiзнi проблеми теори iнновацiй, зокрема проблеми створення шновацшних продуктiв, реалiзацi! нововведень, органiзацiйного забезпечення iнновацiйних процесiв.
1нновацп - (вщ лат. Innovation - поновлення, змша) - новi досягнення в галузi технологи чи управлiння, призначеннi для використання в операцiйнiй, iнвестицiйнiй чи фшансовш дiяльностi пiдприемства. За економiчною суттю iнновацiя - нововведення, використання яких зумовлюе якiснi змiни у виробницга та отримання соцiально-економiчно! вигоди (ефекту). Концепщю I. запропонував вщомий австрiйський економiст Йозеф Шумпетер. У 1912р. у rami «Теорiя економiчного розвитку» цей науковець виклав щею «нових комбiнацiй». Серед комбiнацiй, як загалом формують структуру iнновацiйного процесу, вш називав: випуск нового продукту або продукту ново! якосп; впровадження нового, дос невiдомого в конкретнш галузi методу виробництва; проникнення на новий ринок збуту (вщомий чи невщомий); отримання нових джерел сировини чи нашвфабрика^в; органiзацiйна перебудова, зокрема створення монополи чи !! лшвщащя. У подальших працях Й.Шумпетера термш «нова комбiнацiя» замiнено термiном «шноващя», який i став науковою категорiею.
Рис. 1. 1нновацшний мехашзм розвитку системи вищо1' освгги АР Крим (авторська розробка)
Iнновaцiйний продукт - резyльтaт виконання iнновaцiйного проектy, науково-дослiднa i (або) дослiдно-констрyкторськa розробка ново1' технологiï (зокрема й шформацшно1') чи продyкцiï з виготовленням експериментального зразка або дослщно1' пaртiï, що вiдповiдae таким вимогам:
- вш e реaлiзaцieю (впровадженням) об'eктa штелектуально1' влaсностi (винаходу, корисно1' моделi, промислового зразка, топографи iнтегрaльноï мiкросхеми, селекцшного дослiдження тощо), на якiй виробник шновацшний продукт мae держaвнi охоронш документи (патенти, свiдоцтвa) чи одержат вщ влaсникiв цих об'eктiв штелектуально1' влaсностi лiцензiï, або також e реaлiзaцieю (впровадженням) вiдкриттiв. При цьому використаний об^кт для iнновaцiйний продукт мae бути визначальним;
- розробка шновацшного продукту пiдвищye вiтчизняний науково-техшчний i технологiчний рiвень;
- шновацшний продукт в Украш вироблено (буде вироблено) вперше або, якщо не вперше, то порiвняно з шшим aнaлогiчним продуктом вiн e конкурентоспроможним i мae сyттeво вищi технiко-економiчнi показники.
В нашому дослщженш шновацшним продуктом е «Навчальний готель», який вщповщатиме всГм вимогам шновацшного продукту.
1нновацшний потенщал держави - сукупшсть ресурсГв у галузГ освГти й виробництва, спрямованих на шновацшний розвиток економГки, а саме обсяг нагромаджених теоретичних та практичних знань у рГзних галузях суспiльноï дГяльносп; здатшсть використовувати та поширювати щ знання; наявнють шдготовлених кадрГв високоï квалГфГкацп; матерГально-техшчна й фшансова база науки для проведення дослщжень та експерименпв щодо впровадження нових технологш i продукпв. Визначае можливосп розвитку науки в майбутньому та мюце держави на ринку технологш.
1нновацшна полгтика держави - вплив держави на шновацшну дГяльнють за допомогою прямих та опосередкованих важелГв правового й економГчного регулювання задля розвитку науки i техшки, шновацшних процесГв.
Шляхом впровадження шновацшних технологш, продукпв в вищу освпу, шдвищуеться рГвень шновацшного розвитку регюну, шдвищуеться освГтнш рГвень, рГвень загальнокультурного та сощального розвитку.
Стосовно правового й економГчного регулювання шновацшних процесГв мова йтиме про захист права iнтелектуальноï власносн на шновацшний продукт, про користування джерелами фшансування шновацш, про регулювання взаемин мГж установою-партнером (установами - партнерами) i вищим навчальним закладом з приводу користування шновацшним продуктом.
Автором статп пропонуеться розширити практику навчальних баз в шших навчальних закладах Криму, особливо в тих, що спещалГзуються на випуску фахГвщв з обслуговування населення та фахГвщв рГзних направленостей необхщних для розвитку регюну. Але до сшвпращ необхщно залучати дшсних роботодавщв, що защкавлеш у кшцевому результат^ тобто в отриманш спещалюта.
3. УЗГОДЖЕННЯ СИСТЕМИ «СТУДЕНТ - УСТАНОВА-ПАРТНЕР - ВНЗ -ВИКЛАДАЧ»
Застосувавши практику навчальних баз у вищих навчальних закладах на виходГ регюн матиме значене зниження рГвня безробптя, шляхом часткового узгодження попиту та пропозицш в системГ «Ринок пращ - Ринок освГтшх послуг».
Система «Студент - Установа-партнер - ВНЗ - Викладач» буде узгоджена наступним чином:
3.1. Система «Студент - ВНЗ - Установа-партнер - Ринок пращ»
Студент у впровадженш цiеï системи буде мотивованим при виборГ вищого навчального закладу, тобто матиме можливють власноï самореалГзаци; отримае практичш навички в процес навчання та матиме можливють стажування шд час навчання на дГючому виробницга, або сферГ послуг, в тому числГ за мГжнародними програмами; отримае змогу науковоï роботи шдчас навчання; матиме гаранню працевлаштування; буде конкурентоспроможним на ринку пращ випускаючись з ВНЗ.
Тобто мотиващя студента буде досить обгрунтованою при встут у ВНЗ. Зараз за даними регюнальних служб зайнятосп, ринок пращ перенасичений фахГвцями економГчних спещальностей (втричГ), юридичних (у шють разГв), вихователГв дитячого садка та навчально-виховного закладу (вдвГчГ), психолопв (у чотири рази) [6].
Задля прикладу доцшьно привести наступш дат щодо зайнятого та безробггаого населення за рГвнем освГти у перюд 2007-2008 рр.
Як вмщено у табл. 1, безробГтне населення Криму за рГвнем повно! вищо! освГти збшьшилося за останш роки на 8%. За прогнозами Мшютерства пращ та сощально! полГтики Украши, у 2009 рощ ситуащя на ринку пращ Украши теж буде бшьш ускладненою шж у попередш роки. Кшьюсть зайнятих економГчною дГяльнютю громадян вшом 15-70 роюв в середньому за рш зменшиться на 0,4 млн. чол.(в порГвнянш з 2008 р.) та складатиме 20,3млн. чол., рГвень безробГття, за методолопею МОТ, збшьшиться у 2009 р. до 8,5-9% [7].
Таблиця 1
Кшьюсть зайнятого та безробгтного населення (методологiя МОТ) _за рiвнем освiти [8, с.383]._
Економiчно активне населення Криму
Показники у вщ 15-70 роюв, тис. чол..
зайняте безроб^не
2007р. 2008р. 2007р. 2008р.
Всього: 916,5 918,7 43,9 45,7
в тому чи^
повну вищу 197,7 213,7 4,9 7,2
базову вищу 4,5 3,8 - -
неповну вищу 224,5 185,9 7,6 20,7
повну загальну 409,8 440,2 30,7 17,6
базову загальну 74,5 71,0 0,7 0,2
початкову загальну 5,5 4,1 - -
В наш час е вш умови для проведення дiалогу в форматi «ВНЗ - установа (шдприемство)» або «студент - бiзнес структура». Виникае ще одне досить гостре питання - налагодження комушкацш вищими навчальними закладами.
В рамках виршення проблеми дiалогу студентства i компанiй мiжнародна молодiжна оргашзащя AIESEC провела в липнi 2009 року всеукрашську конференцiю з розвитку лщерськш якостей Leadership Development Seminar 2009 (LDS). Формат конференцп передбачав структурну чотириденну програму iнтенсивного навчання, що складалась з взаемопов'язаних семiнарiв, тренiнгiв, кейсiв, робочих груп. Студенти що перебували на конференций розширили свое бачення майбутньо! професп, отримали необхiднi практичнi знання, а головне-поспiлкувалися з представниками дiючих досить устшних компанiй [9].
Таким чином у навчальних закладах з подiбною «тренiнговою» системою освiти е бшьше шансiв заохотити абiтурiентiв до вступу, запропонував !м бiльше
можливосп для самореатзацп та самовдосконалення як спещалюта. В рамках нашого експерименту, при впровадженш навчальноï бази «Навчальний готель» у ВНЗ студент матиме реальну можливють спшкування та налагодження стосунюв Гз потенцшними роботодавцями.
Наприклад, незабаром в КиевГ розпочне роботу «МГжкорпоративний Ушверситет». На цей час це единий освГтнш проект на територи Украши, що поеднуе бГзнес i освГту. Основна мета освпнього проекту налагодження взаемоди мГж бГзнесовими структурами та нацюнальною системою освгш, приведення рГвня шдготовки студентГв у вГдповщнють до вимог сучасного ринку пращ. Заступник мшютра освгш i науки Украши Тарас Фшков вщзначае, що зараз е дуже велика рГзниця мГж тими знаннями, що дае вища школа i тими, яю вимагають вщ молодих спещалюнв працедавщ. Тому, без належного сшвробггаицтва з працедавцями практично неможливе сподГвання на подальший розвиток освiтньоï галузГ [10, с.18]. Заступник мшютра зауважив, що наразГ в освт запроваджуе штереси бГзнес i не погодитися з ним, дивлячись на сучасну кон'юнктуру ринку пращ, просто неможливо. МолодГ фахГвщ повинш 1м вщповщати, тому, вш вважае, що представники бГзнесу мають йти в ушверситетсью аудитора i проводити там майстер-класи, показовГ лекцп, семшари, зустрГчГ зГ студентами для роз'яснювання можливих питань з приводу працевлаштування та освгш. 1шщатором створення «МГжкорпоративного ушверситету» стала одна з найбшьших нащональних корпорацш - «МТС-Украша». Працедавщ защкавлеш у шдготовщ квалГфГкованих кадрГв, яких не потрГбно буде доучувати i переучувати на мюцях. Пщготовка фахГвщв буде здшснюватися зпдно з запитами компанш-учасниць. ВНЗ, яю приймають участь у проекн, готовГ внести до свохх навчальних плашв вщповщш змши. Таким чином студент зможе ознайомитися з реалГями украшського бГзнесу, отримати практичний досвщ роботи i набрати необхщних навичок. Навчання у «МГжкорпоративний Ушверситет» буде безкоштовним. Фшансування взяли на себе оргашзацп - засновнищ (Нащональний ушверситет Гм. Т. Г.Шевченка, Кшвський нащональний техшчний ушверситет «Кшвський полГтехшчний шститут», Нащональний ушверситет «Киево-Могилянська академГя», ЗАТ «МТС-Украша», ЗАТ «Кшвська 1нвестицшна Група», ТОВ «Метро Кеш енд КерЬ>) [10, с. 18].
3.2. Система «ВНЗ - Установа Партнер - Ринок осв^шх послуг»
Спираючись на наведену систему вщносин ВНЗ зможуть тдвищити власний науково-техшчний рГвень; матимуть надшну базу для роботи викладачГв та науковоï роботи у подальшому студеннв; матимуть можливють випускати якюних фахГвщв шдготовлених не ильки на знаннях академГчних викладачГв, але й на знаннях працюючих фахГвщв-тренерГв; автоматично шдшмаеться рейтинг ВНЗ. Зараз рейтинг ВНЗ Украши тдводиться наступними виданнями та установами: «Рейтинг ВНЗ Украши "Компас", Рейтинг ВНЗ Украши журналу "Деньги", Рейтинг ВНЗ Украши ЮНЕСКО "Топ-200". В свт найавторитетшшими рейтингами е "Times Higher Education TOP-200" та рейтинг "Shanghai Jiao Tong University T0P-500" в щ рейтинги украшсью ВНЗ, нажаль, не входять. КрГм того, ВНЗ матимуть змогу проводити курси шдвищення квалГфшацп власних викладачГв; матимуть можливють
проведення науково-практичних конференци з шновацшного розвитку на сво1'й 6a3i; вiдкриeться можливiсть мiжнародного спiвробiтництва. Все це автоматично зробить ВНЗ конкурентоспроможним на ринку осв^шх послуг Криму, Укра1'ни.
В першi роки незалежност вища освiта в Укра!ш мала розвиток у вщповщносп 3i стратепею, визначеною Державною нацiональною програмою «Освгга» («Укра1'на XXI сторiччя»), прийнятою у 1994 рощ. Визначальний документ що регламентуе програму - Закон Украши «Про вищу освiту» (2002 р.).
За даними Головного управлшня статистики у 2007/2008 навчальному рощ були зареестроваш наступш данi щодо кшькосп освiтнiх закладiв АР Крим та студенев в них: загалом серед студенев ВНЗ I - II рiвнiв акредитацп - 4 шоземних громадянина (включаючи громадян кра!н, яю входили до складу колишнього СРСР), 37 шваладв, 67 сирiт i тих, якi залишилися без отки батькiв, вiком до 18 роюв, 34 особи, якi перебувають на повному державному забезпеченш (незалежно вщ вiку), серед студентiв ВНЗ III - IV рiвнiв акредитацп вщповщно 1924, 212, 98, 132.
Таблиця 2
Вищi навчальнi заклади по регюнах АРК на початок 2007/2008 навчального року [8, с. 383]_
Кшьюсть закладiвl В них студенев
державних2 недержавних у державних ВНЗ у недержавних ВНЗ
Вищi навчальнi заклади I - II рiвнiв акредитацп
Автономна
Республiка Крим 15 5 8101 2136
Сiмферополь 9 4 5594 2136
€впаторiя 1 1 247 -
Керч 2 - 1059 -
Феодосiя 1 - 828 -
Ялта 1 - 332 -
Сiмферопольський 1 - 41 -
Вищi навчальнi заклади III - IV рiвнiв акредитацп'
Автономна
Республiка Крим 7 7 43075 17705
^мферополь 5 5 35641 14801
Керч 1 - 2543 -
Феодосiя - 1 - 1815
Ялта 1 1 4891 1089
1 - ВНЗ - юридичш особи
2 - включно комунальну форму власностi
В 2007 рощ вищими навчальними установами рiзних рiвнiв акредитацп було пiдготовлено й випущено 1047 магiстрiв, 7821 спецiалiст, 785 бакалаврiв, 3591
молодший спещалют (без тих, хто заюнчив вщповщний цикл освiти, бакалаврат, i продовжують навчання з метою одержання бшьш високого освгтньо-квалiфiкацiйного рiвня) [8, с. 383].
Мшютр освiти i науки Укра!ни 1.Вакарчук в цьому рощ очолив роботу шдсумково! колегп Мiнiстерства освiти й науки Укра!ни з питань розвитку вищо! осв^и кра!ни. У доповiдi «Мета реформ у вищш школi - яюсть i доступнiсть освгти» були шдведеш пiдсумки роботи ще! галузi осв^и у 2008 роцi. Основнi акценти у доповщ були зробленi на забезпеченш рiвного доступу до вищо! осв^и, у нововведеннях стосовно держзамовлення на фахiвцiв певних галузей, а саме було озвучене застереження не подавати пропозицш щодо державного замовлення у 2009 рощ на напрями шдготовки за якими у 2008 рощ воно становило менше 15 мюць, або за напрямами, яю е непрофiльними для ВНЗ, або такими, що дублюються у рiзних навчальних закладах регiону. Було також зауваження стосовно скорочення кiлькостi ушверситепв. У 2008-2009 навчальному роцi в Украш було лiквiдовано 30 ВНЗ (сьогодш в Украш дiе 881 ВНЗ). Надалi Мiнiстерство буде припиняти дiяльнiсть тих унiверситетiв, якiсть осв^шх послуг яких е низькою. Було вiдмiчено, що у 2008 рощ найвищi показники працевлаштування по Укра!ш загалом були у випускникiв полтехшчних, технологiчних, гiрничо-металургiйних, машино-приладобудiвних вищих навчальних закладiв, а нижчi - у класичних, педагопчних та транспортних ушверситепв [6,с.12].
За даними вще-президента Конфедераци працедавцiв Укра!ни С.Мiрошниченко, у 2008 рощ загалом по Украш майже 30% промислових та майже 60% сiльськогосподарчих пiдприемств мали гострий брак квалiфiкованих фахiвцiв (робочих кадрiв) [11,с.80].
Скоротиться об'ем фiнансування вищо! освгти. Все це в сукупност пов'язано з економiчною кризою.
Таблиця 3
1нвестицп в основний каштал у розвиток установ вищо! осв^и _(у фактичних цiнах, тис. грн.) [12]_
2007 рiк 2008 рк I пiврiччя 2009
Автономна республша Крим 27 353 26 755 2 190
Сiмферополь 24 064 24 071 2 074
Gвпаторiя 166 110 5
Керч 1 588 1 009 2
Феодосiя 32 380 11
Ялта 852 459 -
Бахчисарайський 67 62 1
Сакський 92 185 97
Сiмферопольський 180 144 -
Советський 312 335 -
Основними джерелами формування фшансових ресуршв осв^и е кошти мюцевих й обласних бюджетiв, крiм цього на сучасному етат додаеться ще одне джерело, а саме - навчальна, наукова, комерцiйна та виробнича дiяльнiсть закладiв освiти [4, с. 198-203].
В нашому випадку, як наведено у табл. 3, постерпаеться певне скорочення видатюв у розвиток осв^и АР Крим.
Здобуття вищо! освiти в режимi перепiдготовки може зникнути як таке, що не вщповщае нi запитам споживачiв осв^шх послуг, нi потребам ринку пращ [6, с.14].
Тому досить лопчно, що ВНЗ мають виконувати покладеш на них функцiональнi обов'язки та готувати щлком повноцiнних фахiвцiв, що не потребуватимуть перетдготовки та вщповщатимуть запитам ринку працi.
3.3. Система «Викладач - ВНЗ - Установа-партнер - Ринок пращ»
Викладачi у наведенш системi матимуть наступнi переваги: шдвищення рiвня власних знань; можливють стажування та пiдвищення власно! квалiфiкащl в Установi-партнерi; поеднання лекцiйних академiчних занять з практичними, що робить !х цiкавими для студентiв, та менш важкими для викладачiв з точки зору об'ему шдготовки матерiалу; можливiсть науково! роботи; можливiсть приймати участь у мiжнародних або втизняних конференцiях, семiнарах; конкурентоспроможнiсть на ринку пращ
В щй системi найважлившим е стимулювання роботодавцiв зi сторони держави щодо пiдвищення квалiфiкацil наукового персоналу ВНЗ та забезпечення пдного рiвня зароб^но! платнi освiтянам, що напряму спонукае до шдвищення рiвня власних знань.
Станом на 1 жовтня 2007 р. шдготовкою студенев у ВНЗ I - V рiвнiв акредитацп займалося 5409 викладачiв основного персоналу, з яких 77,2% - штатш. 1з загального числа викладачiв кожний третш мае науковий ступiнь кандидата наук, 7,2 % - доктори наук [8, с.383 ].
3.4. Система «Установа-партнер - ВНЗ - Студент - Обласний бюджет АР Крим»
Установа-партнер матиме можливють шдготувати «свого» фахiвця та бути конкурентоспроможним на ринку туристських або банювських послуг (залежно вщ партнера). Наприклад, можливо запропонувати партнеру-роботодавцю з оргашзаци навчально! бази (навчального банку, навчального готелю та ш..) кредитувати на пiльгових умовах студенев комерщйно! форми навчання на рiвнi базово! вищо! освiти, що мають значш досягнення та потенцiал, таким чином заохотити !х до отримання повно! вищо! освiти. Як варiант е можливiсть надати установi-партнеру право на надання платних послуг з проведення семiнарiв для викладачiв i студентiв щодо користування спецiалiзованими шформащйними програмами чи консультування з окремих фахових питань.
Санаторно-курортний тi туристичний комплекси республiки являючись складовою частиною нащонально! економiки, в перiод сезону 2009 року разом iз шшими галузями вiдчули на собi вплив економiчноl кризи.
Цього року здшснювалися заходи щодо створення сприятливого курортно-туристичного iмiджу Автономно! Республши Крим, реклами його курортних i туристичних можливостей. Обсяг прямих шоземних iнвестицiй, що надiйшли вiд шоземних iнвесторiв на пiдприeмства санаторно-курортного, туристичного комплексу та готельного господарства, на 1 липня 2009 року склав 201,5 млн. дол. США
З метою презентацп кримського турпродукту в м. Ялт проведена Мiжнародна виставка «Крим. Курорти. Туризм - 2009», регюнальш туристсью виставки в Свпатори, Алушп, Керчi. Крiм того, було оргашзовано участь пiдприeмств рекреацiйного комплексу Автономно! Республши Крим у мiжнародних спецiалiзованих туристичних виставках Укра!ни, кра!н ближнього i далекого зарубiжжя.
Ц та iншi питання пiдвищення ефективносп планування роботи галузi увiйшли до проекту Програми розвитку Автономно! Республши Крим у сферi курортiв i туризму на 2009 - 2011 роки, який був схвалений на засщанш Ради мiнiстрiв Автономно! Республши Крим i розглянутий в першому читаннi на сесi! Верховно! Ради Автономно! Республши Крим [14].
Тобто цей напрямок шдготовки фахiвцiв е актуальним та займае свое мюце серед прiоритетних галузей розвитку регюну.
Наведений вище механiзм напряму пов'язаний з функщональним змiстом вищо! освгти. Всi функцi! у своему загальному значеннi зводяться до дiяльностi людини у суспiльствi, бо вища освгга це невiд'емна складова у розвитку людини та у розвитку суспшьства загалом. Залежно вiд цього можна видiлити основнi функцi! системи вищо! освгти [13, с. 178]:
1. Пщготовка висококвалiфiкованих спецiалiстiв, здатних забезпечити науково-техшчний прогрес.
2. Забезпечення руху до сощально однорiдного суспiльства.
3. Система вищо! осв^и е одним з найважливших каналiв формування духового потенщалу, заснованого на всебiчному розвитку особистостг
В сучасних умовах спостершаеться порушення розвитку процесу вiдтворення науково-техшчних кадрiв, зниження суспiльного статусу !хньо! дiяльностi i, як наслiдок, вщтш кадрiв з галузей науки, техшки та освiти.
Особливо актуальна ця проблема зараз, у час системно! кризи в Укра!ш. 1снуе об'ективна потреба в формуванш нового напрямку розвитку i професiйно! пiдготовки фахiвцiв в умовах вищого навчального закладу. Ринок осв^и мае регулюватися «невидимою рукою» сучасного ринку пращ та мае бути спрямованим у майбутне як на iндивiдуальному, так i на суспшьному рiвнях [15, с. 180].
Висновки обумовлеш необхiднiстю розвитку системи вищо! осв^и АРК на регюнальному рiвнi:
1. Необхiдно впровадити у регiонi систему власних осв^шх стандартiв, яка б уточнювала та деталiзувала загальнодержавнi вимоги до якосп, змiсту та забезпеченню освiти.
2. Регюнальному уряду необхщно регламентувати дiяльнiсть ВНЗ на сво!й територi! - робити власне кадрове замовлення, вводити пшьги для освiти
спещатспв з галyзей, необхщних регюну, обмежyвати безробiття кватфшованих кадрiв через 6ороть6у з наданням неякiсних освiтнiх послуг.
3. Регюнальш та мiсцевi органи влади мають заохочувати ВНЗ до викладання куршв украшською, iноземними мовами та мовами регюнальних чи етнiчних меншин.
4. Miсцевi ради депyтатiв повиннi планувати економiчне життя регiонy та сyбрегiонiв, враховуючи наявне положення з квалiфiкованими кадрами, особливо з тими з них, хто працюють не за спещальнютю.
5. Вищi навчальнi заклади регюну, незважаючи на 1'хню форму власносп, повиннi залучатися до регiональних конкуршв (тендерiв) з пiдготовки спецiалiстiв riei' чи iншоï галyзi. В свою чергу, таю конкурси мають бути вщкритими та максимально прозорими, 1'х хщ треба оприлюднювати у прес та iнших мас-медiа [13,с.170-171].
6. Необхщно розвивати впровадження в основш галyзi розвитку регiонy, зокрема в осв^у, як перспективне направлення в розвитку регюну, поняття «iнновацiйна культура».
7. Залучати до спiвробiтництва мiжнароднi органiзацiï, вiтчизнянi та iноземнi ВНЗ до обмшу накопиченими знаннями в галyзi iнноватики.
Для реалiзацiï дiалогy ринку освiти i ринку пращ важливо розyмiти, що yспiшнiсть працевлаштування випyскникiв вищих навчальних закладiв визначаеться ефективнiстю органiзацiï навчально-виховного процесу, його спрямованютю та практичнi технологiï, як важливi на ринку працi, а також усшшнютю та якiстю знань студенев, ïхнiм особистiсно-професiйним потенцiалом, здатним до реалiзацiï в умовах жорсткоï конкyренцiï [15, с.180].
Необхiдно впровадити в роботу ВНЗ спiвпрацю з фшансовими чи iншими зацiкавленими установами спроможними кредитувати студенев на отримання повноï вищоï освiти, та задля шдвищення якостi освiтньоï послуги через створення навчальних баз для тдготовки квалiфiкованих спецiалiстiв.
Подальшi розвiдки в цьому напрямку зводяться до проведення дисертацшного дослщження, та спроб впровадження шновацшного механiзмy в розвиток ВНЗ «Кримський гyманiтарний yнiверситет».
Список л^ератури
1. Про вищу освпу [електронний ресурс] : закон Украши / КМУ, Документ 2984-14, остання редакщя вiд 12.03.2009 на нiдставi 1024-17, чинний. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2984-14
2. Артемова Л.В. 1сторш педагопки Украши / Артемова Л.В. - К.: Либщь, 2006. - 401 с.
3. Бобров В.Я. Особливост розвитку вищоï освгш в перюд глобалiзацiï / В.Я. Бобров // Проблеми осв1ти. - 2008. - Вип. 54. - Снецвин. 2. - С. 3 - 8
4. Назарко С.О. Фшансове та швестицшне забезпечення дiяльностi заклад1в освгш на регюнальному р1вш / С.О. Назарко // Актуальш проблеми економжи. - 2008. - № l (85). - С. 198-203.
5. Загороднш А.Г. Фiнансово-економiчний словник / Загороднш А.Г., Вознюк Г.Л. - К.: Знання, 200l. - 10l2 с.
6. Короденко М. Що чекае вищу освпу? / М. Короденко // Сучасна освгга. - 2009. - № 6 (59). - С. 1214
l. Гшбщенко I. Вплив свiтовоï фiнансово-економiчноï кризи на сощальну сферу Украши / I. Гнибвденко // Економжа Украïни. - 2009. - № l. - С. 64-74
8. Статистичний щорiчник Автономно! Республжи Крим за 2007 piK. - Сiмферополь: ДКС У. ГУС в АРК, 2008. - С. 383-483.
9. Котлярова Д. Просто студент? Hi! Майбутнш лщер 6i3Hecy! / Д. Котлярова // Сучасна освгга. -2009. - № 7 - 8. - С. 19 - 20
10. Бучнева Н. М1жкоропоративний утверситет - новий гравець на освпньому ринку Украши / Н. Бучнева // Сучасна освiта. - 2009. - № 9. - С. 18-19
11. Заюков I., Коваль Н. «Проблеми та перспективи розвитку в Украш професшно! освiти кадрш на виробнищга» / I. Заюков, Н. Коваль // Економжа Украши. - 2008. - № 6 (551). - С. 80-87
12. Кшьюсть зайнятого та безpобiтного населення за piвнем освiти. 1нвестицп в основний капiтал закладiв освiти АР Крим. - ймферополь: ДКС У. ГУС в АРК, 06.10.2009р. |шдповщальш виконавщ Симоненко Н.1., Масливець Т.А.]. - Данш наданi на запит №15 вщ 22.09.2009 р.
13. Освгга та педагогiчна думка Криму (XX - початок XXI ст.) / [Глузман О.В., Редьюна Л.1., Вишневський С.А., Аблятипов А.С.]; тд заг. ред. О.В. Глузмана, Л.1. Редьк1но1. - [2 т., т. 2]. - К.: Знання Укра!ни, 2008. - 359 с.
14. Пщсумки курортного сезону 2009 [електронний ресурс] : 1нформац1йний портал Автономна республжа Крим / Прес-служба Ради мшстрГв АРК, остання редакщя ввд 08.12.09_- Режим доступу: http://www.crimea-portal.gov.ua/index.php?v=1&tek=&par=&art=17416&date=2009-12-8
15. Hiкiтiна I.B., Нжтн Ю.В. Взаемодш ринку освгш i ринку пращ як стратепчна складова науково-технолопчно! сфери национально! безпеки Украши: гендерний аспект / I.B. Нттша, Ю.В. Нжтн // Актуальнi проблеми економши. - 2009. - № 9 (99). - С. 180-189.
Поступила в редакцию 01.12.2009 г.
Нанивская Е.В. Интеграция инновационного механизма в развитие системы высшего образования АР Крым / Е.В. Нанивская, Е.А. Подсолонко // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 235-248.
В статье рассмотрены основные аспекты инновационного развития системы высшего образования в АРК. Актуальность исследования состоит в несоответствии спроса и предложения на рынке образовательных услуг и рынке труда.
Ключевые слова Высшее образование, рынок образовательных услуг, рынок труда, индивидуальное кредитование, качество образовательной услуги.
Nanivskaya E.V. Integration of innovative mechanism in the development of higher education of The Crimea / E.V. Nanivskaya, E.A. Podsolonko // Uchenye zapiski TNU. Series: Economy and management. -2009. - Vol. 22 (61), # 2. - P. 235-248.
The article reviews the major aspects of innovation development of higher education in the ARC. The urgency of the research is the discrepancy in supply and demand in the education market and the labor market. Key words: Higher Education, a market of educational services, labor market, individual loans, the quality of educational services, innovation, innovative development, an innovative mechanism.
