CC BY
20
УДК 378:005.591.6 (043.33)
ОСНОВЫ! НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ СИСТЕМОЮ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
© 2017
ТЕРОВАНЕСОВ М. Р., ТЕРОВАНЕСОВ А. М.
УДК 378:005.591.6 (043.33)
Терованесов М. Р., Терованесов А. М. Основн напрями вдосконалення управлшня системою вищоТ освгги
Мета cmammi полягае у визначенш мехашзм1в удосконалення управлшня системою вищо:' освти в контекстi сучасного нормативного забезпе-чення, що дозволять виршити проблеми неефективного функцонування, недостатнього ф'тансування та низькоi якост'> вищоi освти. Проана-л'вовано фактори, як негативно впливають на розвиток системи вищоi освти, основними з яких е недостатне ф'тансування та недол'ши правового забезпечення функцонуваннягалузiосвти. Визначено, що нестача кошт'в iнедостатншзв'язокмiжосвтньою сферою та роботодавцями зменшуе ефективнсть управлшня системою вищоi освти. Правове забезпечення освтньоi д'тльностi потребуе вдосконалення через деклара-тивтсть окремих положень щодо управлшня системою вищоi освти. Врахування правового фактора мае сенс для регулювання децентрал'ваци управлшня у сферi освти, покращення фшансування, удосконалення системи контролю якост'> освти. Запропоновано шляхи децентралiзацii управлшня освтньою сферою, пiдвищення iiрезультативностi та покращення економЫного стану ВНЗ. Сформульовано науково-практичш рекомендации щодо залучення потенцйнихспоживачв освтшх послуг до реформування системи вищоiосвти та пiдвищення iiрезультативност'!. Ключов'! слова: система вищоi освти, управлшня, фшансування, правове забезпечення, результатившсть, фактор. Табл.: 1. Ббл.: 17.
Терованесов Михайло Румелйович - доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри педагогки та шоземноi фтологп, Хармвський нацо-нальний економiчний утверситет !м. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харт, 61166, Украша) E-mail: terovanesov@yandex.ru
Терованесов Арсен Михайлович - кандидат юридичних наук, старший викладач Хар^вського торговельно-економiчного шституту Кш'вського нацонального торговельно- економмного утверситету (пров. Отакара Яроша, 8, Харщ 61045, Украша) E-mail: arsterov@yandex.ru
УДК 378:005.591.6 (043.33) Терованесов М. Р., Терованесов А. М. Основные направления совершенствования управления системой высшего образования
Цель статьи заключается в определении механизмов совершенствования управления системой высшего образования в контексте современного нормативного обеспечения, которые позволят решить проблемы неэффективного функционирования, недостаточного финансирования и низкого качества высшего образования. Проанализированы факторы, негативно влияющие на развитие системы высшего образования, основными из которых являются недостаточное финансирование и недостатки правового обеспечения функционирования отрасли образования. Определено, что нехватка средств и недостаточная связь между образовательной сферой и работодателями снижает эффективность управления системой высшего образования. Правовое обеспечение образовательной деятельности требует усовершенствования из-за декларативности отдельных положений по управлению системой высшего образования. Учет правового фактора необходим для регулирования децентрализации управления в сфере образования, улучшения финансирования, совершенствования системы контроля качества образования. Предложены пути децентрализации управления образовательной сферой, повышение её результативности и улучшения экономического состояния вуза. Сформулированы научно-практические рекомендации по привлечению потенциальных потребителей образовательных услуг к реформированию системы высшего образования и повышения её результативности. Ключевые слова: система высшего образования, управление, финансирование, правовое обеспечение, результативность, фактор. Табл.: 1. Библ.: 17.
Терованесов Михаил Румельевич - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры педагогики и иностранной филологии, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: terovanesov@yandex.ru
Терованесов Арсен Михайлович - кандидат юридических наук, старший преподаватель Харьковского торгово-экономического института Киевского национального торгово- экономического университета (пер. Отакара Яроша, 8, Харьков, 61045, Украина) E-mail: arsterov@yandex.ru
UDC378:005.591.6 (043.33) Terovanesov M. R., Terovanesov A. M. The Main Directions of Improving the Management of the Higher Education System
The article is aimed at determining the mechanisms of improving the management of the system of higher education in the context of the current regulatory support, which will be the means to solve the problem of inefficient functioning, lack of financing, and low quality of higher education. The factors, causing negative impact on development of the higher education system were analyzed, the most important of which are the lack of financing and the shortcomings of the legal support of the education sector. It has been determined that a shortage of funds and lack of communication between the education sphere and employers reduces the efficiency of management of the system of higher education. The legal support of the educational activities requires improvement due to the declarative nature of individual provisions on the management of the system of higher education. Consideration of the legal factor is necessary for regulating the decentralization of management in the education sphere, improvement of financing, perfection of the system of control of the education quality. Ways for decentralizing the management of the education sphere, increasing its effectiveness, and improving the economic status of higher education institutions, have been suggested. The scientific-practical recommendations have been formulated to attract potential consumers of educational services to reforming the higher education system and increasing its effectiveness.
Keywords: system of higher education, management, financing, legal support, effectiveness, factor. Tbl.: 1. Bibl.: 17.
Terovanesov Mykhajlo R. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Pedagogy and Foreign Languages, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: terovanesov@yandex.ru
Terovanesov Arsen M. - PhD (Laws), Senior Lecturer of the Kharkiv Institute of Trade and Economics of Kiyv National University of Trade and Economics (8 Otakara Yarosha Lane, Kharkiv, 61045, Ukraine) E-mail: arsterov@yandex.ru
Система вищо! освпи (СВО) е одшею з найважли-вiших рушiйних складових науково-техтчного прогресу. Незважаючи на наявшсть значного по-тенцiалy в^чизняно! СВО, сл1д зазначити ii недостатню спроможшсть вчасно реагувати на змiни, що вцбува-ються на ринку пращ. Зазначений недолж не дозволяе СВО в повному обсязi виконувати свою сощальну функ-цiю iз формування й розвитку штелектуального, на-укового, технчного i кадрового потенцiалy суспкьства. Протирiччя мiж зростаючими вимогами з боку робото-давцiв та рiвнем пiдготовки випyскникiв i недостатньою кньою квалiфiкацiею не дозволяе стверджувати що ю-нyючi yправляючi механiзми в^пов^ають змiнним зо-внiшнiм умовам. Вцмггною рисою системи вищо! освiти Украши е провiдна роль держави, що реалiзyе освiтню полiтикy через регулюючу, координуючу, контролюючу i керiвнy функци. Але нормативне забезпечення функцюнування СВО та здiйснення освiтньоi дiяльностi не повною мiрою вiдповiдають реформам, яких потребуе вiтчизняна вища освиа, i не вирiшyють нагальних проблем ефективного управлшня та фшансування вищо! освiти, пiдвищення якостi освпи, задоволення держави, суспкьства та шдивцуума у квалiфiкованих фахiвцях.
Дослiдженням впливу регулюючих важелiв на yправлiння СВО i забезпеченню запитiв економiки та суспкьства трудовими ресурсами придкяеться шдви-щена увага вчених рiзних краш.
Ф. Альтбах (Ph. Altbach) висвтлюе рiзноманiт-нi аспекти глобальних процейв в освiтнiй сферi [1]. C. Бойль (S. Boyle) аналiзyе проблеми транснацюнально! освiти та ii ефективност [2]. В. I. Свистун наголошуе на необхiдностi децентралiзацii yправлiння професшно-технiчноi освiти [3]. О. С. Ковальчук розглядае процес становлення автономи вищо! школи в аспектi створення умов, яю забезпечують безперервне оновлення системи освiти вiдповiдно до зовншнк змiн [4]. Група вчених аналiзyе особливостi органiзацii yправлiння ушверсите-пв США, пiдкреслюючи значну роль шклувальних рад [5]. В. I. Фадеев звертае увагу на основш тенденци розвитку сyчасноi вищо! освiти [6].
Наведенi приклади свiдчать про актуальшсть по-ставлених питань у сферi забезпечення ефективного yправлiння СВО. Разом iз тим, залишаються недостат-ньо висвiтленими питання щодо розв'язання проблем фшансування осв^ньо! сфери та визначення реальних iнстрyментiв yправлiнського впливу на функцюнування системи вищо! освпи, використання яких передбачено нормативним регулюванням СВО.
Мета статтi полягае у визначенш напрямiв удо-сконалення управлшня системи вищо! освпи, що дозволить виршити проблеми неефективного функцюнування, недостатнього фшансування та низько! якост вищо! освiти.
Комерцiалiзацiя освiти, яка вiдбyваеться протя-гом останни десятилiть, викликана формуванням мiж-народного освгтнього ринку. Ф. Альтбах в^значае, що в сучасному сyспiльствi система вищо! освiти розгляда-еться в контекст ринкових вiдносин [1, с. 291]. Наслц-ком комерцiалiзацii стала конкуренцш мiж навчальними закладами у сферi надання осв^ни послуг. Будучи по-
тужним стимулом розвитку осв1тн1х технолопи, шдви-щення якост1 осв1ти та конкурентоспроможност1 СВО, усунення фшансових проблем, комерц1ал1зац1я вимагае вдосконалення управлшня осв1тньо! сфери для шдви-щення Г! ефективност1 функц1онування. Наприклад, го-ловними мотивами розвитку транснац1онально! осв1ти було «отримання додаткових джерел доходу» 1 «шдви-щення репутацГ!» [2].
Стосовно форми оргашзаци, 1снуюча система управл1ння СВО в Укра!н1 е централ1зованою. Держава через в1дпов1дн1 органи центрально! та мюцево! влади реал1зуе функцГ! щодо нормативно-правового регулю-вання, централ1зованого ф1нансування системи вищо! осв1ти 1 науки, планування п1дготовки кадр1в, затвер-дження процедур л1цензування та акредитацГ! як шстру-мент1в контролю якост1 осв1ти тощо. Завдяки 1ерарх1ч-ност1 управл1ння в1дбуваеться передача повноважень на верхш управляюч1 р1вн1, у результат! чого усклад-нюеться контроль за !х виконанням. Це призводить до ускладнення управлшня вс1ею системою. Шдтверджен-ням цього е Закон Укра!ни «Про вищу осв1ту», в якому закршлеш функцГ! централ1зованого регулювання осв1т-н1ми процесами [7]. Так, реал1зацш державно! пол1тики покладено на Кабшет М1н1стр1в Укра!ни та центральний орган виконавчо! влади у сфер1 осв1ти 1 науки (ст. 3); роз-робка та затвердження стандарйв осв1тньо! д1яльност1 зд1йснюються центральним органом виконавчо! влади у сфер1 осв1ти 1 науки (ст. 9); управлшня у сфер1 системи вищо! осв1ти у межах сво!х повноважень покладено на Кабшет Мш1стр1в Укра!ни, центральш органи виконавчо! влади у сфер1 осв1ти 1 науки (ст. 12) та ш.
Т Ге
4'
зовншни
' ентрал1зац1я управлшня освггньо! галуз1 в Укра-М призводить до гальмування розвитку СВО п неможливост1 швидко! адаптацГ! до змшних зовшшни умов. У кшцевому п1дсумку знижуеться гнуч-к1сть системи, !! адаптивн1сть, спроможн1сть швидко реагувати на зовншш виклики, що негативно впливае на показники ринку пращ.
Сл1д шдкреслити неминуче зниження результа-тивност1 осв1ти, осккьки механ1зми контролю також застар1вають 1 не в1дпов1дають конкретним вимогам ринку прац1. Анал1з фактор1в, що впливають на р1вень п1дготовки, - обсяг ф1нансування, наявшсть людських ресурйв, в1дпов1дн1сть 1нформац1йного, матер1ального 1 техн1чного забезпечення, - вказуе на юнуюч1 тенденцГ! до попршення становища в1тчизняно! СВО [8, с. 29].
Незважаючи на деяю переваги централ1зовано! системи управл1ння, наприклад високий мобшзацшний потенц1ал або над1йн1сть, негативний вплив централ1за-цГ! управл1ння в умовах дефщиту ф1нансових ресурйв призводить до попршення функцюнування шдсистем осв1тньо! системи. За даними Державно! служби статистики Укра!ни, ступ1нь зносу основних засоб1в осв1тн1х установ у 2015 р. склав 43,6%, що св1дчить про необх1д-н1сть в1дновлення й оновлення матер1ально-техн1чно! бази та вимагае чималих 1нвестиц1й [9].
Соцюлопчне анкетування, проведене фондом «Демократичн1 шщативи» 1мен1 1лька Кучер1ва, показало, що в середньому студенти оцшюють р1вень укра!н-
сько! системи вищо! осв1ти як задовкьний (3,6 бала за 5-бальною шкалою). Разом з тим, на думку опитаних, шдтвердженням низько! якост1 осв1ти е невизнання ди-плом1в в1тчизняних ВНЗ у св1т1 (41,5% респондент) 1 нев1дпов1дн1сть програм навчання вимогам ринку пращ (36,8%). На головну мету осв1ти - шанс знайти роботу -припадае менше 38% [10]. На ринку пращ спостер1га-лися диспропорци, викликаш аж1отажним попитом на економ1чш та юридичн1 спещальностГ За 10 рок1в (2000-2009 рр.) - випуск економ1ст1в та правознавщв було збкьшено у 1,79 1 1,73 разу в1дпов1дно, тод1 як подготовка шженерних кадр1в зросла лише у 1,18 разу [11]. Несприятлива демограф1чна ситуац1я ткьки загострила даний процес, що не могло не позначитися на попршенш яюсно! складово! навчання. П1дтвердженням е той факт, що чисельшсть випускник1в, як одержали направлення на роботу у 2015 р., за даними Держкомстату Укра!ни, не перевищуе 21,9% [12]. Статистика про ккьюсть дипло-мованих фах1вщв, що працюють за фахом, в1дсутня.
Викладене вище дозволило зробити висновок, що напрями реформування СВО мають бути ор1енто-ван1 на бкьшу в1дпов1дн1сть розвитку суспкьства. Усунення зазначених недолшв пов'язано з прагненням до децентралГзацГ!, збкьшенням ун1верситетсько! авто-номГ! та ф1нансово! самост1йност1. Це зумовило тенден-ц1ю розвитку системи вищо! осв1ти европейських кра!н на сучасному еташ.
На в1дм1ну в1д централ1зовано! модел1 управлш-ня децентрал1зац1я як форма орган1зацГ! системи вищо! осв1ти дозволяе п1двищити результатившсть СВО. Спрямован1сть вектора розвитку системи вищо! осв1-ти до децентрал1зацГ! передбачае побудову модел1 ор-гашзаци, яка б поеднувала функц1онування ринково! економ1ки у процей надання осв1тнГх послуг 1 участ1 держави як контролюючого органу. В1тчизнян1 та за-руб1жн1 вчен1 розглядають об'ективну тенденщю до автономГ! ун1верситет1в як шлях до шдвищення конку-рентоспроможност1 та стабкьного розвитку. В. I. Свистун наголошуе на тому, що децентрал1зац1я управл1ння системою профес1йно-техн1чно! осв1ти стае необх1дною умовою !! розвитку та модершзацГ! в умовах динам1чних суспкьно-економ1чних зм1н, що забезпечить задоволен-ня потреб особистост1, суспкьства 1 держави в яюсних осв1тнГх послугах [3, с. 16].
Сл1д зазначити, що в нормативно-правових актах, яю регламентують розвиток системи вищо! осв1ти в Укра!н1, децентрал1зац1я та автоном1зац1я навчальних заклад1в е одними 1з пр1оритетних напрям1в. Реформування нацюнально! системи вищо! осв1ти у напрям1 автоном1зацГ! ВНЗ 1 децентрал1зацГ! управл1ння в тому чи шшому вигляд1 в1дбуваеться з часу проголошення незалежност1 Укра!ни, тобто протягом останнГх двох десятир1ч. О. С. Ковальчук п1дкреслюе, що стратег1я де-централ1зацГ! осв1ти (автономГ!) е необх1дною умовою реал1зацГ! в1дкритост1, диверсиф1кованост1 та здатност до зм1н нац1онально! системи осв1ти [4, с. 11]. Зазначен1 позитивш риси процесу децентрал1зацГ! передбачають змшу модел1 реформування системи вищо! осв1ти, що
викликае необх1дн1сть перетворень в оргашзацГ! процесу навчання, практичнш п1дготовц1 тощо.
Поставлена мета з реформування СВО 1 приведен-ня !! до в1дпов1дност1 сучасним вимогам не була досяг-нута. Причиною невдалого реформування стало перене-сення шщативи та безпосереднього зд1йснення реформ на органи управлшня СВО. Тобто система вищо! осв1ти реформувала сама себе. При цьому в1д участ в цьому процей було усунуто 1ншого суб'екта осв1тньо! сфери -суспкьство у вигляд1 особистост1 та роботодавця. 1х 1нтереси у в1дносинах 1з СВО представляла держава. Такий шдх1д в1дображуе неефективн1сть реал1зацГ! державно! пол1тики в осв1тн1й сфер1 1 необх1дн1сть карди-нальних змш у реформуванн1 управл1ння.
У табл. 1 у хронолопчному порядку подано зако-нодавч1 акти, в яких висв1тлювалося питання розвитку автономГ! ВНЗ.
Викладене св1дчить про те, що якщо метою СВО е задоволення штерейв особистосп в здобутт1 знань, а роботодавця - у квал1фжованих кадрах, то ¡гнору-вання штерейв споживач1в осв1тнГх послуг зумовлюе протир1ччя м1ж необх1дн1стю в1дпов1дати !х потребам 1 неспроможшстю це зробити, що врештьрешт зводить проведення реформ нашвець. Отже, зм1нювати сл1д не напрям, а парадигму реформування, яка визначае про-в1дну роль суспГльства в реформуванш СВО шляхом децентрал1зацГ!.
У такому контекст1 доцГльним е вид1лення фак-тор1в, що обумовлюють зм1ни в розвитку СВО. Серед них головними е внутршньопол1тичний, економ1чний, нормативно-правовий, демограф1чний, культурно-1деолог1чний. Незважаючи на суттеву роль кожного з них у впливу на розвиток СВО, необх1дно шдкреслити правовий фактор як визначну складову, осккьки без законодавчого регулювання певних проце-с1в складно вийти на задовкьш результати реформування. Враховуючи табл. 1, можна зробити висновок про всеосяжне регулювання децентралГзацГ! ВНЗ у правових актах. Передуйм, це стосуеться питань оргашзацшно! роботи та розподку отриманих прибутк1в, що визначае нормативно-правовий аспект в економ1чнш складовш осв1тньо! д1яльност1 та управл1нн1 ВНЗ.
В1дпов1дно до Закону Укра!ни «Про освпу» [15] самоврядування навчальних закладГв передбачае !х право на самостшне планування роботи, вир1шення питань навчально-виховно!, науково-досл1дно!, методично!, економ1чно! та фшансово-господарсько! д1яльност1. Дана самостГйн1сть е неможливою без створення певних контролюючих орган1в. В умовах децентрал1зацГ! ц1 функцГ! передаються в1д шстанцш публ1чно! влади до громадських сфер. Тому у ВНЗ створюються яюсно нов1 структури, завданням яких е управлшня його гос-подарською д1яльшстю. Наприклад, Закон Укра!ни «Про вищу освиу» [7] вказуе, що наглядова рада ВНЗ сприяе розв'язанню перспективних завдань розвитку, залучен-ню фшансових ресурйв для забезпечення д1яльност1 з основних напрям1в розвитку 1 здшснення контролю за !х використанням, ефективнш взаемодГ! ВНЗ з держав-ними органами та органами мкцевого самоврядуван-
Таблиця 1
Регламентащя розвитку автономп ВНЗ i децентралiзацii' управлiння СВО в нормативно-правових актах УкраУни
Нормативно-правовий акт Р!к прийняття Положення
Закон УкраУни «Про освггу» [15] 1991 «Автономия вищого навчального закладу - це самостшнкть, незалежнкть i вiдповiдальнiсть ВНЗ <...> у межах, передбачених цим Законом» (ст. 46)
Указ Президента УкраУни «Про Нацюнальну доктрину розвитку освiти» [13] 2002 «Модернiзацiя управлшня освггою передбачае: оптимiзацiю державних управлшських структур, децентралiзацiю управлiння» (ст. 23)
Указ Президента УкраУни «Про невщкладш заходи щодо забезпечення функцюнування та розвитку освг™ в УкраТн1» [16] 2005 «...здшснити низку заходiв, спрямованих на реалiзацiю в УкраУн положень БолонськоУ декларацГУ, зокрема <...> вдосконалення мережi вищих навчальних закладiв, Ух пщпорядкування...»
Указ Президента УкраУни «Про Нацюнальну стратепю розвитку осв™ в УкраУн на перiод до 2021 року»[14] 2013 «Управлiння освiтою повинно здiйснюватися на засадах <.> розвитку моделi державно-громадського управлiння у сферi освiти, в якiй особистiсть, суспiльство та держава стають рiвноправними суб'ектами i партнерами»
Закон УкраУни «Про вищу освпу» [7] 2014 «Формування i реалiзацiя державноУ полiтики у сферi системи вищоУ освiти забезпечуються шляхом <...> розвитку автономГУ вищих навчальних закладiв...» (ст. 46)
Джерело: складено за [7, 13-16].
ня, науковою гр0мадськ1стю, сусп1льно-пол1тичними орган1зац1ями та суб'ектами господарсько! д1яльност1 в 1нтересах розвитку та шдвищення якост1 освиньо! д1-яльност1 та конкурентоспроможност1 ВНЗ, зд1йснюе громадський контроль за його д1яльшстю тощо (ст. 37, ч. 2). Така норма, по-перше, п1дкреслюе, що навчальний заклад е незалежною юридичною особою, яка мае право на власний розсуд управляти та проводити внутршнш аудит. По-друге, цей перелж повноважень св1дчить про ретельний анал1з законодавцем досв1ду розвинутих держав, яю е новаторами в запровадженш п1клувальних 1 наглядових рад, як нев1д'емних структур функцюнуван-ня унгверситетгв. Колектив автор1в у склад1 О. 1ванова, Г. Авджян, М. Шстоцько!, анал1зуючи функц1онування вищо! осв1ти США, стверджують, що пгклувальна рада ушверситету штату 1лл1нойс розробляе положення про д1яльшсть ун1верситету, в яких детально обговорено вс1 аспекти управлшня ушверситетом, включаючи структуру ун1верситету, права та обов'язки структурних шдроз-дкгв, умови замгщення вакантних посад викладач1в та 1нших сп1вроб1тник1в ун1верситету, питання финансово! п1дтримки досл1джень, фшансово! допомоги студентам, а також питання захисту штелектуально! власносй, па-тент1в тощо [5, с. 89]. Для практичного вткення поло-жень статуту будь-якого навчального закладу необх1дно залучення матер1альних 1 нематер1альних ресурйв. Цим пояснюеться р1знор1дн1сть складу наглядово! ради, яка, за загальним правилом, включае представниюв науко-вих установ, кер1вникгв п1дприемств незалежно в1д форм власност1, членгв громадських орган1зац1й, депутат1в м1ських, обласних рад та гн.
Дотримуватися даних норм складно внасл1док де-юлькох причин. По-перше, система осв1ти е насткьки фундаментальною та бюрократичною, що призводить до неможливост1 вчасного реагування ВНЗ на новаторсью
зм1ни суспкьства. Тобто поступово втрачаеться нероз-ривний зв'язок 1з громадськ1стю, що впливае на сутшсть стратеги розвитку будь-якого ушверситету, який не ба-жае постшно шукати ресурси для збкьшення кашталу та нематер1альних ресурйв. У таких умовах наглядова рада стае формальним органом, який не може реал1зовувати власн1 повноваження.
По-друге, починаючи з 1991 р., держава не може в1дмовитися в1д адмшстративно-командно! системи, а навпаки, намагаеться поеднати централ1зовану систему управлшня 1з самост1йн1стю ВНЗ. Так, органи влади ма-ють довол1 широке коло повноважень щодо контролю за оргашзацшною та ф1нансовою дшльшстю. Закон Укра!-ни «Про вищу освггу» [7] передбачае, що центральний орган виконавчо! влади у сфер1 осв1ти 1 науки розробляе в1дпов1дно до законодавства пропозицГ! щодо обсягу бюджетного фшансування науково!, науково-техн1чно! та шновацшно! д1яльност1 вищих навчальних заклад1в, 1нших п1дприемств, установ та оргашзацш, що д1ють у систем1 вищо! осв1ти, а також щодо обсягу каттального буд1вництва зазначених п1дприемств, установ та оргашзацш з урахуванням !хнк запит1в (ст. 67, ч. 2). Це надае органам влади, яю формують державну пол1тику у сфер1 осв1ти 1 науки, необх1дш важел1 впливу на господарську д1яльшсть ВНЗ, що можна розц1нити як втручання у внутршню пол1тику. Норма Закону Укра!ни «Про вищу освпу» щодо автономГ! вищого навчального закладу передбачае самостшшсть, незалежн1сть 1 в1дпов1дальшсть вищого навчального закладу у прийнятт р1шень стосов-но розвитку академ1чних свобод, оргашзацГ! осв1тнього процесу, наукових досл1джень, внутр1шнього управлш-ня, економ1чно! та 1ншо! д1яльност1, самостшного добору 1 розстановки кадр1в у межах, встановлених цим Законом (ст. 1, п. 1). Конкуренц1я положень у такому контекст1 звужуе функцГ! наглядово! ради.
По-трете, д1яльност1 наглядово! ради може заважа-ти безпосередньо кер1вництво навчального закладу. Шд-стави для цього закладеш в Закон1 Укра!ни «Про вищу освпу» [7], який передбачае, що до складу наглядово! ради не можуть входити пращвники вищого навчального закладу (ст. 37, п. 5). Дане правове положення е лоичним, осккьки наглядова рада е незалежним 1 контролюючим органом. Кер1вники ВНЗ звикли мати власну самостш-шсть, а в окремих випадках авторитаршсть у прийнятт1 р1шень, п1дпорядковуючись тГльки органам центрально! влади у сфер1 осв1ти науки. Це е неприпустимим в умовах поширення пол1тики децентрал1зацГ! ВНЗ, коли наглядова рада впливае, наприклад, на питання оптимГзацГ! орга-н1зац1йно! структури навчально! установи за напрямами його статутно! д1яльност1, або може ставити питання перед загальними зборами ВНЗ про в1дкликання керГвни-ка з1 свое! посади. За таких умов члени наглядово! ради можуть знаходитися в перманентному конфл1кт1 з кер1в-ництвом, а ВНЗ буде поступово деградувати, втрачаючи при цьому не ткьки власш матер1альш та нематер1альн1 ресурси, але й репутацш.
Таким чином, нормативно-правов1 напрями вдо-сконалення управл1ння СВО включають:
+ усунення бюрократичних важел1в, що полег-шить управл1ння ВНЗ шляхом шдвищення ефективност1 контролю та прискорення при-йняття р1шень; + визначення правових механ1зм1в щодо забез-печення оргашзацшно! та ф1нансово! самостш-ност1 ВНЗ для вткення юридичного термша «автономГ! ВНЗ» у практичну площину; + забезпечення систему стримувань 1 противаг у внутр1шн1й д1яльност1 ВНЗ шляхом упоряд-кування д1й оргашв контролю та управл1ння осв1тньою д1яльшстю.
Сл1д п1дкреслити, що базисом нових пр1оритет1в реформування СВО е економ1чний фактор, який визначаеться джерелами й обсягами фшансу-вання. У контекст1 вдосконалення системи вищо! осв1ти через зменшення негативного впливу централшаци та бкьшо! адаптивност1 системи до сучасних вимог конкурентного середовища прюритет набувае диверсиф1кац1я джерел ф1нансування та оптим1зац1я розподку фшансо-вих ресурсш для !х рац1онального використання. Своею чергою, даний фактор залежить в1д пол1тично! системи, !! стабкьност1 та можливостей нацюнально! економ1ки. Прикладом е децентрал1зована система вищо! осв1ти Шмеччини, ф1нансування яко! на 90% перебувае шд ке-р1вництвом земель, що володшть повною автоном1ею в питаннях розвитку й управлшня системою вищо! осв1ти [2, с. 93]. На в1дмшу в1д Н1меччини за даними, наведени-ми В. I. Фадеевим, у бкьшост1 кра!н ОЕСР державне ф1-нансування становить не менш як 70% бюджейв ВНЗ [6, с. 144]. Отже, держави використовують централизован елементи управлшня, тим самим обмежуючи автоно-мш та впливаючи на осв1тню пол1тику, для шдвищення ефективност осв1тньо! д1яльност1.
Ф1нансування системи вищо! осв1ти Укра!ни, на в1дмшу в1д розвинених кра!н, е недостатшм для забез-
печення як1сно! осв1ти, що св1дчить про неспроможн1сть держави виршити ф1нансов1 проблеми СВО. Брак ф1-нансових ресурйв для забезпечення яюсного навчання неминуче зумовлюе неможливкть оновлення осв1тньо! 1нфраструктури, скорочення обсягу науково-досл1дних роб1т, зменшення доступу для населення до осв1ти вна-сл1док п1двищення р1вня !! комерц1ал1зац!!, ослаблення зац1кавленост1 роботодавц1в у процей подготовки фа-х1вц1в. У к1нцевому шдсумку це призводить до попр-шення якост1 осв1ти.
На в1дм1ну в1д Укра!ни, де економ1чний стан СВО характеризуеться з позицш деф1циту бюджет-них кошт1в, 1 грош1 ф1зичних 1 юридичних ос1б на навчання е одним 1з основних джерел фшансових ресурав ВНЗ, в шших кра!нах застосовуються заходи диверсиф1кацГ! грошових надходжень. Так, наприклад, у США за 2012/13 навчальний р1к СВО одержала 24,7 млрд дол. США в1д шоземних студент1в за рахунок на-дання широкого спектра послуг у таких секторах, як осв1та, проживання, торпвля, транспорт, телекомун1ка-цшш послуги, медичне страхування тощо [17].
Отже, економ1чними напрямами вдосконалення управлшня системою вищо! освии е:
+ децентрал1зац1я управл1ння СВО та розвиток
автономГ! ВНЗ; ^ диверсиф1кац1я джерел фшансування шляхом
розширення спектра осв1тнГх послуг; ^ залучення кошт1в роботодавщв та приватного сектора економ1ки для збГльшення обсяг1в ф1-нансування осв1тньо! галуз1; ^ оптим1зац1я розподГлу фшансових ресурйв; ^ впровадження механ1зм1в контролю якосй на-дання осв1тнГх послуг та ефективност1 управ-л1ння ВНЗ суб'ектам освиньо! д1яльност1 (сус-пГльству, роботодавцям, особистост1) через в1дпов1дн1 економ1чш та правов1 Гнструменти.
Удосконалення управлшня СВО мае базуватися на критер1ях результативности стимулювати зм1цнен-ня конкурентоспроможност1 на ринку осв1тнГх послуг, враховувати нев1дпов1дшсть розвитку вищо! осв1ти ви-могам суспГльства. У цьому випадку роботодавець буде защкавлений брати участь в управлшш системою вищо! освгти шляхом !! Гнвестування.
ВИСНОВКИ
Викладене дозволяе зробити так1 висновки. По-перше, в УкраМ в1дставання системи вищо! освгти в1д сучасних вимог викликане, передуйм, в1дсутн1стю використання ринкових механ1зм1в контролю якост1, учасй роботодавц1в в управл1нн1 СВО, застосування критерив результативност1 та ефективност1 функцюнування СВО. По-друге, недостатне ф1нансування освгшьо! сфери 1 в1дсутн1сть зворотного зв'язку мГж осв1тньою сферою 1 роботодавцями виключае можливкть ефективного управл1ння СВО. По-трете, потребуе вдосконалення правове забезпечення освиньо! д1яльност1 через декла-ратившсть окремих положень щодо управл1ння СВО та наявшсть централ1зованих важел1в управлшня в поед-
нанн1 з дшчими нормами, що мають регулювати розви-ток автономп ВНЗ. По-четверте, врахування правового фактора мае сенс для повнощнного регулювання децен-трал1заци управл1ння у сфер1 осв1ти, розвитку ВНЗ, по-кращення його фшансування, удосконалення системи контролю якост осв1ти. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Altbach Ph. G., Knicht J. The internationalization of higher education: motivation and realities. Journal of Studies in International Education. 2007. No. 11. P. 290-305.
2. Boyle S., Sastrowardoyo S. Transnational Education: Multi-phase Experiences as Determinants of Graduates' Satisfaction // International Conference on Management and Education Innovation IPEDR. 2012. Vol. 37. URL: http://www.ipedr.com/ vol37/027-ICMEI2012-E00057.pdf
3. Свистун В. I. Педагопчж засади децентралiзацiï управ-лшня професмно-техшчною освггою. Професшно-техтчна освта. 2013. № 3. С. 15-19.
4. Ковальчук О. С. Автономия школи як стратепя децен-тралiзацiï освiти (досвщ европейських кра'ш). Вкник Льв'юського унверситету. Сер.: «Педагопка». 2010. Вип. 26. С. 11-21.
5. Иванов А. Г., Авджян Г. Д., Нистоцкая М. С. Мировой опыт функционирования наблюдательных и попечительских советов университетов. Университетское управление. Практика и анализ. 2002. № 2. С. 88-93.
6. Фадеев В. I. Характеристика тенденцш розвитку су-часноТ вищоТ освiти. Вкник Черкаського унверситету. Сер.: «Педагопчш науки». 2009. Вип. 163. С. 141-145.
7. Закон Украши «Про вищу освггу» вщ 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
8. The system of education in Ukraine: the state and prospects of development (Razumkov Centre analitycal report). National security & defense. 2002. № 4 (28). P. 2-36.
9. Державна служба статистики Украши. URL: http:// ukrstat.gov.ua
10. Навчання у ВНЗ очима студенев (загальнонацюнальне опитування студенпв)/Фонд «Демократичн шративи» ím. I. Ку-черiва. URL: http://dif.org.ua/ua/polls/2011-year/erthet5yk7tli.htm
11. Основы показники дiяльностi вищих навчальних закладiв Украши на початок 2008/09 навчального року. Кшв: Держкомстат Украши, 2009. 212 с.
12. Основы показники дiяльностi вищих навчальних за-кладiв Украши на початок 2015/16 рр. Кив: Державна служба статистики Украши, 2016. 171 с.
13. Указ Президента Украши «Про Нацюнальну доктрину розвитку освгги» вщ 17.04.2002 р. № 347/2002. URL: http:// zakon4. rada.gov.ua/laws/show/347/2002
14. Указ Президента Украши «Про Нацiональну стратегiю розвитку освгги в Украïнi на перюд до 2021 року» вiд 25.06.2013 р. № 344/2013. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/992-96-%D0%BF
15. Закон УкраГни «Про освiту» вiд 23.05.1991 р. № 1060-XII. URL: http://www.osvita.org.ua/pravo/law_00/
16. Указ Президента Украши «Про невщкладн заходи щодо забезпечення функцюнування та розвитку освгти в УкраТ-нi» вщ 4 липня 2005 р. № 1013/2005. URL: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/1013/2005
17. The Economic Benefits of International Students to the U. S. Economy. URL: http://www.iie.org/~/media/Files/Corporate/ Open-Doors/Special-Reports/NAFSA-Economic-Benefits-Interna-tiona l%20Stud ents-2013.ashx/
Boyle, S., and Sastrowardoyo, S. "Transnational Education: Multi-phase Experiences as Determinants of Graduates' Satisfaction". International Conference on Management and Education Innovation IPEDR. http://www.ipedr.com/vol37/027-ICMEI2012-E00057.pdf
Svystun, V. I. "Pedahohichni zasady detsentralizatsii uprav-linnia profesiino-tekhnichnoiu osvitoiu" [Pedagogical bases of decentralization of management of vocational and technical education]. Profesiino-tekhnichna osvita, no. 3 (2013): 15-19.
Kovalchuk, O. S. "Avtonomiia shkoly yak stratehiia detsentral-izatsii osvity (dosvid yevropeiskykh krain)" [School autonomy as a strategy of decentralization of education (European experience)]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser.: Pedahohika, no. 26 (2010): 11-21.
Ivanov, A. G., Avdzhyan, G. D., and Nistotskaya, M. S. "Miro-voy opyt funktsionirovaniya nablyudatelnykh i popechitelskikh sovetov universitetov" [World experience of functioning of the Supervisory Council and Board of Trustees of universities]. Univer-sitetskoye upravleniye. Praktika ianaliz, no. 2 (2002): 88-93.
Fadieiev, V. I. "Kharakterystyka tendentsii rozvytku suchasnoi vyshchoi osvity" [The characteristic of tendencies of development of modern higher education]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Ser.: Pedahohichni nauky, no. 163 (2009): 141-145.
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18
"The system of education in Ukraine: the state and prospects of development (Razumkov Centre analitycal report)". National security & defense, no. 4 (28) (2002): 2-36.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://ukrstat.gov.ua "Navchannia u VNZ ochyma studentiv (zahalnonatsionalne opytuvannia studentiv)" [Higher education through the eyes of students (national survey of students)]. Fond «Demokratychni initsiatyvy» im. I. Kucheriva. http://dif.org.ua/ua/polls/2011-year/ erthet5yk7tl;.htm
Osnovni pokaznyky diialnosti vyshchykh navchalnykh zak-ladiv Ukrainy na pochatok 2008/09 navchalnoho roku [Main indicators of activity of higher educational establishments of Ukraine at the beginning of the 2008/09 school year]. Kyiv: Derzhkomstat Ukrainy, 2009.
Osnovni pokaznyky diialnosti vyshchykh navchalnykh zak-ladiv Ukrainy na pochatok 2015/16 rr. [Main indicators of activity of higher educational establishments of Ukraine at the beginning of 2015/16. ]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2016.
[Legal Act of Ukraine] (2002). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/347/2002
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/992-96-%D0%BF
[Legal Act of Ukraine] (2008). http://www.osvita.org.ua/ pravo/law_00/
[Legal Act of Ukraine] (2005). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1013/2005
"The Economic Benefits of International Students to the U. S. Economy". http://www.iie.org/~/media/Files/Corporate/Open-Doors/Special-Reports/NAFSA-Economic-Benefits-Internation-al%20Students-2013.ashx/
REFERENCES
Altbach, Ph. G., and Knicht, J. "The internationalization of higher education: motivation and realities". Journal of Studies in International Education, no. 11 (2007): 290-305.
