CC BY
29
Lihonenko, L., and Krasnevych, H. "Innovatsiinyi vektor roz-vytku torhivli v Ukraini" [Innovation vector of trade in Ukraine]. To-vary i rynky, no. 1 (2011): 7-14.
Naselennia Ukrainyza2010rik [The population of Ukraine in 2010]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2011.
Piatnytska, H. T. "Perevahy i nedoliky rozvytku velykykh to-rhovelnykh merezh na rynku rozdribnoi torhivli prodovolchymy tovaramy" [Advantages and disadvantages of large retail chains in the retail food trade]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 4 (142) (2013): 103-113.
Rechun, O. Yu."Stratehichna spriamovanist rozvytku rozdribnoi torhovelnoi merezhi" [Strategic orientation of retail network]. Tovaroznavchyi visnyk, no. 7 (2014): 173-184.
Rozdribna torhivlia Ukrainy u 2014 rotsi [Retail in Ukraine 2014]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2015.
Sukachova, S. M. "Suchasni formaty rozdribnoi torhivli v Ukraini" [Modern retail formats in Ukraine]. Ekonomichna stratehiia i perspektyvy rozvytkusfery torhivli ta posluh, vol. 1, no. 1 (15) (2012).
Zubkov, S. O., Kolesnyk, O. A., and Popova, I. P. "Otsinka dyna-miky rozvytku torhovelnykh merezh" [Assessment of the dynamics of trade networks]. Ekonomichna stratehiia i perspektyvy rozvytku sfery torhivli ta posluh, no. 2 (12) (2010).
Zhukovska, V. M., and Raksha, N. V. "Priorytety rozvytku rozdribnykh torhovelnykh merezh v Ukraini" [Priorities of retail trading networks in Ukraine]. Ekonomika irehion, no. 4 (31) (2011): 88-93.
Zhehus, O. V., and Sobolev, V. L. "Osoblyvosti rozvytku rozdribnoi prodovolchoi merezhi v Ukraini" [Features of the food retail network in Ukraine]. Ekonomichna stratehiia i perspektyvy rozvytku sfery torhivli ta posluh, no. 1 (19) (2014).
УДК 378.1
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УКРДТН!
© 2015
САЛО А. В.
УДК 378.1
Сало А. В. Концептуальн засади розвитку вищоТ освгги в УкраТш
Метою cmammi е досл/дження пр/оритетних напрям/в розвитку системи вищо/ осв/ти Укра/ни. Автором зд/йснено комплексне досл/дження впливу якостi осв/тньоi системи на основнi економ/чн/ показники розвитку кран. Доведено прямий вплив р/вня функц/онування вищо/ школи на загальний стан економ/ки кроши. Акцентовано увагу на вкрай низьких показниках сектора вищо/ освти Укра/ни та гостр/й необх/дност/ // рефор-мування. Здшснено комплексне досл/дження стану сучасно/ вищо/ школи Укра/ни. На основ/ отриманих результат/в сформовано перспективну модель вищо/ осв/ти Укра/ни з приведенням поетапного плану дш для // модерн/зацИ Особливу увагу привернуто до показник/в матер/ально-техн/чного забезпечення, ф/нансовоiнезалежност/ ВНЗ, якост/ осв/тн/х програм та незадов/льних показник/в м/жнародноiд/яльност/ ВНЗ. Запро-поновано пр/оритетн/ напрямки роб/т для формування перспективно/ та конкурентоспроможно/ модел/ системи вищо/ осв/ти. Ключов'! слова: система вищо/ осв/ти, модерн/зац/я, показники вищо/ осв/ти, м/жнародн/ осв/тн/ системи, проблеми ВНЗ. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 10.
Сало Анастат Васитвна - асп/рантка, кафедра ф/нанс/в та планування, К/ровоградський нац/ональний техн/чний ун/верситет (пр. Ун/верси-тетський, 8, К/ровоград, 25006, Укра/на) E-mail: Anastasiiavs1991@gmail.com
УДК 378.1
Сало А. В. Концептуальные основы развития высшего образования в Украине
Целью статьи является исследование приоритетных направлений развития системы высшего образования Украины. Автором осуществлено комплексное исследование влияния качества образовательной системы на основные экономические показатели развития стран. Доказано прямое влияние уровня функционирования высшей школы на общее состояние экономики страны. Акцентировано внимание на крайне низких показателях сектора высшего образования Украины и острой необходимости ее реформирования. Осуществлено комплексное исследование состояния современной высшей школы Украины. На основе полученных результатов сформирована перспективная модель высшего образования с приведением поэтапного плана действий для ее модернизации. Особое внимание привлечено к показателям материально-технического обеспечения, финансовой независимости вузов, качеству образовательных программ и неудовлетворительным показателям международной деятельности вузов. Предложены приоритетные направления работ для формирования перспективной и конкурентоспособной модели системы высшего образования. Ключевые слова: система высшего образования, модернизация, показатели высшего образования, международные образовательные системы, проблемы вузов. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 10.
Сало Анастасия Васильевна - аспирантка, кафедра финансов и планирования, Кировоградский национальный технический университет (пр. Университетский, 8, Кировоград, 25006, Украина) E-mail: Anastasiiavs1991@gmail.com
UDC 378.1
Salo A. V. Conceptual Foundations for the Development of Higher Education in Ukraine
The article is aimed at studying the priority directions for the development of higher education in Ukraine. The author has conducted a comprehensive study on the impact of the quality of educational system on the major economic indicators of the countries development. Direct influence of the level of functioning of high school on the overall status of the country's economy has been proven. The extremely low indicators for the higher education sector of Ukraine and the urgent need for reform have been emphasized. A comprehensive study on the status of the current higher education in Ukraine was carried out. On the basis of the results obtained, a prospective model of higher education has been formed together with a step-by-step plan of actions aimed at its modernization. Particular attention is drawn to the indicators of material support, financial independence of higher education institutions, quality of educational programs and the poor indicators of the international activities of higher education institutions. Some priority areas of work for the formation of a forward-looking and competitive model of higher education have been proposed.
Key words: system of higher education, modernization, indicators of higher education, international educational systems, problems of higher education institutions.
Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Salo Anastasiia V. - Postgraduate Student, Department of Finance and Planning, Kirovograd National Technical University (pr. Universytetskyy, 8, Kiro-vograd, 25006, Ukraine) E-mail: Anastasiiavs1991@gmail.com
Офщшне прийняття Укра!ною курсу на еврош-теграцiю поклало початок перегляду основних принципiв функцiонування всГх без виключен-ня сфер дiяльностi держави. Вища освiта, як основна рушiйна сила всгх модернiзацiйних процесiв, потребуе першочергово! уваги. Перегляд концептуальних засад розвитку вищо! освiти допоможе у формуванш моделi ново!, ефективно! системи вищо! освГти европейського типу, яка озбро!ть Укра!ну рядом принципових переваг при виходi на европейський простiр.
ДослГдженню даного питання сво! працi присвя-тили такi науковцi: С. Чужиков, Л. Антонюк [1], Г. Вос-кобойникова, М. Головянко, С. Гришко, О. Джеджора, Т. Добко, В. Жуковський, М. 1ванчук, Г. Козополянська, Ю. Кордуба, К. Малишкiна, Т. Радiвiлова, Т. Федiрчик, А. Чуприна Г. Шепель [10]. Данi автори наголошують на необхiдностi освiтянських реформ, побудованих на ев-ропейських принципах.
Розвиток вищо! освГти не може протжати вГдособ-лено вiд основних модернiзацiйних процеав. Анaлiз стрaтегiчних цкей, вказаних у Державнш стратег!! розвитку Украши до 2020 року, дае змогу сформувати перспек-тивну модель вищо! освГти, яка б вписувалась в обраний курс змГн. На вГдмгну вГд ДСРР-2015, де головнГ акценти припадали на реформування системи освГти, основними державними прiоритетaми ново! стратег!! було визначе-но пГдвищення конкурентоспроможностi регiонiв, тери-торiaльнa соцiaльно-економiчнa штеграцш, ефективне державне упрaвлiння у сферi регiонaльного розвитку. Особливу увагу зосереджено на таких сферах, як: + транспорт та iнфрaструктурa; + економiчний розвиток та iнвестицi!; + шдприемництво г регуляторне середовище; + ринок пращ; + освГта Г наука;
+ ГнновацГйна дГяльшсть [ДССР-2020].
Незважаючи на включення освГтянського сектора до плану реформ, такий акт е скорше умовним, з огляду на доволГ слабке висвГтлення загальноосвГтнГх питань Г майже повне Ггнорування проблем та напрямГв модер-нГзацГ! вищо! освГти. Головний акцент припадае на тех-нГчне забезпечення освГти, перегляд приведення про-фесГйно! пГдготовки кадрГв у вГдповГднГсть Гз сучасними потребами ринку пращ та з урахуванням регюнальних кадрових потреб. УсГ стратепчш цш проекту стосовно освГти покликан! покращити економГчний та соцГальний стан регюшв, але жоден Гз запропонованих напрямюв не передбачае покращення само! системи освГти. Таким чином, держава продовжуе триматись дшчо! протягом багатьох роив в УкраМ системи використання всгх на-явних освГтнгх здобуткГв та результатГв дГяльностГ без будь-яко! вГддачГ.
ПГсля здобуття незалежностГ Укра!на отримала унГтарну, авторитарну, закриту систему освГти, яка Грун-тувалася на вихованш «середньостатистично!» людини, неспроможно! до прийняття самостшних рГшень. Уся освГта функцГонуала на засадах засвоення надмГрно! ккькост теоретичних знань, що в результат! переван-таження виключало саму можливГсть шдивГдуально-го та «позарамкового» мислення. Така полГтика з боку
держави е повн1стю виправданою, зважаючи на те, що головною метою було недопущення розвитку суспкьно! св1домост1
Ще одним «табу» радянсько! освиньо! системи були м1жнародн1 зв'язки. 1ноземш мови в унгверситетах викладались, але за такою методикою, яка, створюючи кюзш вивчення мови, на виход1 не давала жодних ре-зультат1в. Багатор1чне сл1дування вс1м вищенаведеним принципам сформувало абсолютно шертну та неефек-тивну в плаш розвитку суспкьства систему осв1ти, яку унасл1дувала наша держава. Укра!на, як нова незалежна держава, отримала шанс будувати нову осв1тню систему, переймаючи досв1д прогресивних кра!н. Натомкть влада оминула питання переор1ентац1! освпянського сектора, залишивши його пливти «за теч1ею». Така пасивна полГ-тика продовж майже 25 роив стала причиною потреби в глибиннш перебудов1 вс1е! осв1тньо! системи Укра!ни. Прийняття принцишв «Болонсько! угоди» стало першим кроком в цьому напрямку. Система вищо! освГти Укра!ни була оцгнена експертами Болонського процесу на предмет р1вня модерн1зацГ! та в1дпов1дност1 европейським нормам. За показниками «нащональних рамок квалГфГ-кац1й», «р1вня участ студент1в у забезпеченн1 якост1», «м1жнародного р1вня участ1 в забезпеченн1 якостЬ i «ви-знання попереднього навчання» по п'ятибальнiй системi Укра!на була ощнена в 1 бал [1, с. 2].
Головною проблемою введення болонського процесу в УкраМ е довкьне трактування принцишв
оргашзацГ! роботи, вказаних в умовах договору. Перекручення на свш лад, а подекуди й свГдоме Ггнору-вання основних умов оргашзащ! проведення та надання освГти, помГтно гальмуе процес шдведення вiтчизняно! вищо! освiти до европейського рiвня. Часто у вГдповГдь на зауваження подiбного змiсту можна почути сумшви стосовно ефективностi дГ! та необхiдностi введення на пострадянському просторГ болонсько! системи.
Найвiрнiшим способом отримання об'ективно! оцГнки доречностГ переходу до вищевказано! системи е порГвняння основних економГчних та освГтнГх показ-никГв розвитку кра!н з подальшим аналГзом освГтнГх систем кра!н з найвищими показниками мГжнародних рейтингГв. З щею метою Гз загально! ккькоси показни-кГв було обрано 1ндекс глобально! конкуренцГ! (Global Competitiveness Index, GCI), Гндекс людського розвитку (Human Development Index, HDI) та Гндекс розвитку освГти (Education Index, EI). Останнш Гндекс мае осо-бливе значення в умовах глобалГзацГ!, оскГльки врахо-вуеться при визначенш рГвня економГчного розвитку, який е ключовим критерГем при ранжируваннГ кра!н на розвиненГ, що розвиваються та найменш розвинутГ. У рейтингу «1ндексу глобально! конкурентоспромож-ностГ 2014-2015» Укра!на знаходиться на 76 мГсцГ (мину-лого року вона поедала 84 мкце) зГ 187. За показниками шдексу освГти Укра!на займае 30-ту позицГю.
Зведення та порГвняння результатгв аналГзу в табли-цю (табл. 1) дае змогу видкити зрозумку закономГрнГсть - найвищГ позицГ! по всгх показниках належать майже одним i тим самим кра!нам. Особливо примГтним е той факт, що половина з них е кра!нами - учасницями болонського
процесу. Таким чином, табл. 1 е унаочненням переваг ор-гашзацГ! освГтнього процесу за нормами болонських до-мовленостей. бдиним стримуючим фактором для прояву освГтнього та економГчного потенцГалу болонсько! систе-ми е пасившсть виконавчих органГв на всГх рГвнях.
Беручи за вГдправну точку наведен! вище резуль-тати, можемо приступити до формування моделГ вищо! освГти, яка б максимально задовольняла як суспГльш, так Г державш потреби, пГдГймаючи Укра!ну у свГтовому рейтингу кра!н. Для цього вГзьмемо кра!-ни з найвищим шдексом освГти - НорвегГя, АвстралГя, ШвейцарГя, НГдерланди та США (1, 2, 3, 4 та 5 мкце вГд-повГдно) Г шляхом аналГзу видГлимо головнГ особливостГ !х освГтшх систем.
Норвезька система вищо! освГти мае всього чоти-ри ушверситети, шГсть спецГалГзованих вищих шкГл (ко-леджГв), двГ державнГ художнГ школи, численнГ коледжГ та курси додатково! освГти. ВищГ навчальнГ заклади дГ-ляться на два сектори: ушверситетський сектор Г сектор коледжГв. Поширеною е практика надання допомоги вГд Норвезького державного освГтнього фонду для здобут-тя освГти за кордоном. Норвезью студенти отримують фГнансову шдтримку на здобуття частини освГтньо! сту-пеня за кордоном або для участГ в мГжнародних програ-мах обмшу студентГв.
Про високу увагу до сектора вищо! освГти в Ав-стралГ! говорить те, що 8 австралшських ушверсите-тГв входять у Т0П-100 свГтових, 18 - у Т0П-200, 24 -у Т0П-500. Особливий акцент ставиться на наукову та шновацшну дГяльшсть ушверситейв. На баз! австра-лГйських ВНЗ дшть науково-дослГдницькГ проекти, що здшснюються приватним сектором Г промисловими центрами, налагоджено спГвпрацю мГж бГзнесом та уш-верситетами. Популярною серед студентГв е програма МГжнародного бакалаврату, яка створена як ушверсаль-ний курс для талановитих студентГв Г дае можливГсть вступу в унГверситети всгх кра!н свГту. АвстралГйська система вищо! освГти поеднала в собГ европейсью стан-дарти освГти з нащональними традицГями [6].
Будучи своeрiдним науково-досл!дним центром свпу, Швейцарiя активно розмщуе HayKOBi центри на базах ушверситепв. З 12 наявних ушверситейв, 8 входять до топ-500 кращих yнiверситетiв свiтy. На вiдмiнy в!д США, Канади, Великобритан!! та ряду шших «топових» кра!н, вища освгта в Швейцар!! майже безкоштовна: вар-тгсть навчання у вишах Швейцар!! - одна з найнижчих у свт, у т. ч. i для шоземщв, що робить навчання в нш не ильки престижним, але й доступним. Окргм цього, система вищо! освгти в Швейцар!! мае ряд непомгтних на перший погляд, але досить вагомих переваг:
f можливкть отримання двомовного диплому чи атестату;
f високий попит з боку ринку пращ (у краМ ве-личезна ккьюсть мгжнародних оргашзацш та шоземних компанш, защкавлених у молодих спещалкстах); f за рахунок випдного розташування в самому центр! Болонського простору студентська мо-б!льшсть знаходиться на максимально високо-му ргвн! [7].
Вища школа Шдерландш представлена близько 70 вищими навчальними закладами, як! под!ляються на три типи: Науково-дослгдницьк! ушверситети (research universities), ушверситети прикладних наук (universities of applied sciences) та шститути мгжнародно! освгти (institutesinternational education - IE). Програми, пропо-новаш шдерландськими IE, розбит! на п'ять груп: наука i технолог!!, довюлля та шфраструктура, с!льське гос-подарство ! природн! ресурси, економ!ка ! сусп!льство, управлшня. Шдерланди е л!дером у континентальнш 6в-рош за ккьюстю мгжнародних осштшх програм англш-ською мовою. 1ндив!дуальною особливгстю шдерланд-ських ушверситейв е виховання в студентах здатност! до самостшно! науково-досл!дницько! д!яльност! [8].
Особливктю ВНЗ у США е те, що, кр!м осв!тн!х ! наукових функцш, вони виконують важлив! сощально-культурш завдання (програми безперервного навчання, перешдготовки безробиних, консультацшш й експертш послуги, надання курав р!зного змкту ! тривалост! уам, хто щкавиться новим ! прагне самовдосконалення). За
Таблиця 1
Зведенi показникiв мiжнародних показникiв розвитку
Мкце КраТна HDI Мкце GCI Мкце EI
1 Норвепя 0.944 11 5.33 3 0.910
2 Австралiя 0.933 21 5.09 1 0.927
3 Швейцарiя 0.917 1 5,67 18 0.844
4 Нiдерланди 0.915 8 5.42 4 0.894
5 США 0.914 5 5.51 5 0.890
6 Нiмеччина 0.911 4 5.48 7 0.884
7 Нова Зеландiя 0.910 18 5.11 2 0.917
8 Канада 0.902 14 5.20 16 0.850
9 Сiнгапур 0.901 2 5.61 41 0.768
10 Данiя 0.900 15 5.18 9 0.873
< Si
CQ О О
<
О ш
Джерело: складено за даними [3, 4, 5].
способом фшансування '1х подГляють на двi групи: при-ватнi заклади (мала частка коштГв вiд бюджету i велика вiд спонсорiв та шших джерел) i державнi (значна части-на коштiв надходить з федерального i мiсцевих бюдже-т1в). Зрештою держава все ж вiдiграe домшуючу роль, беручи на себе фшансування бГльшо! частки наукових програм в ушверситетах, утримуючи дво- i чотирирГч-нi коледжi з майже 80 % всього контингенту студентГв, мало не половина яких ще й отримуе стипендiю чи iншу фшансову допомогу з бюджетiв.
Система ж перевiрки якостi закладiв вищо'1 освiти та '1х акредитаци е громадською i складаеться з майже 70 оргашв рiзного значення i сфери дГ1. 1х завдання поляга-ють у формуваннi норм структури i змiсту навчальних програм, почасти методiв '1х регшзаци (рiвнi квгшфка-цГ1 викладацького персоналу, матерiальнi й шформатив-нi засоби тощо) [9].
Поверхневий аналiз систем вищо'1 освiти наочно демонструе '1х особливостi в кожнГй з перелГче-них кра'1н, дае можливкть видГлити переваги, проаналiзувати та сформувати на основi зарубiжного досвГду власну модель вищо'1 освiти. Основними рисами вищо'1 школи е поеднання европейського досвгду з тра-дицшми, придГлення велико'1 уваги науково-дослiдним процесам в ушверситетах, переход до шновацшних мето-дГв при плануваннi навчальних планГв. Для аналiзу мож-ливосп введення подiбних змГн у систему украшсько! вищо'1 освiти потрiбно окреслити головш особливостi сучасного стану вищо'1 школи. На сьогоднГшнш день не-повна iнтегрованiсть в европейський простр е головною проблемою вищо'1 освГти. Прийняття болонсько'1 декла-рацГ1 на освиньому просторi Укра'1ни було правильним кроком, але без особисто'1 Гшщативи до д1й на кожному щаблi освiтянського сектора перспективнi змiни так i залишаться на паперi. Проблема недостатносй фгнан-сування обговорюеться щорiчно, привертаючи увагу до того факту, що механiзм державного фГнансування вищо'1 освГти е неефективним так само, як i механiзм розподГ-лу цих коштГв. Адже основнi стати видатюв бюджету -на виплату заробино! плати, стипендiй та комунальних платежгв замiсть розробки та впровадження заходiв з шд-вищення освГти [2]. У цьому ж контекст пiдiймаеться пи-тання розширення можливостей ВНЗ через збГльшення рiвня 1х автономГ1. Пiдвищення самостiйностi ВНЗ у пи-таннях розпорядження фiнансовими ресурсами матиме позитивнi наслiдки як для ВНЗ, так i для держави. За таких умов унГверситети зможуть залучати додатковi кошти за рахунок благодГйних цГльових некомерцiйних фондГв, грантГв дослгдних проектГв та освинк iнновацiй; розши-рювати список платних послуг за навчальними закладами; розмщувати вiльнi кошти в банк1вських установах та ш.
Завершивши огляд проблемних моментiв вищо'1 школи та поеднавши результати з попереднiм аналi-зом систем вищо'1 освiти свiтових краlн-лiдерiв, може-мо спроектувати бажану модель вищо'1 освпи в Украlнi. Отже, вища освиа в Украlнi мае грунтуватися на таких принципах:
+ слiдування европейським особливостям з одно-часним урахуванням вiтчизняних традицiй у ви-
хованнi, навчаннi та шдготовщ кадрiв; форму-вання системи, яка б функцюнувала на засадах впровадження европейських технологiй, вiдпо-вiдала свиовим показникам якостi наукових та осв^ни послуг. Формування вiдповiдальностi за яюсть свое'1 дiяльностi перед державою та суспкьством; ^ сприяння формуванню ВНЗ шновацшного типу, здатного на сво'1й базi акумулювати, вдо-сконалювати та надавати знання на сучасному рiвнi, тим самим задовольняючи потреби сус-пкьства в якiснiй освiтi; ^ створення такого конкурентного середовища, яке б давало потужний iмпульс до шдивцу-ального розвитку ВНЗ, стимул до постшного покращення якiсних та ккьюсних показникiв роботи унiверситету, формування iмiджу висо-корейтингового ВНЗ iмiдж як в УкраМ, так i за кордоном;
+ перехiд вiд споживання знань до '1х створення через поширення запровадження дослцниць-кого типу дшльносй, у процесi якого поедну-еться науковий та навчальний процес, присутня едшсть фундаментальностi та фаховостi змiсту вищо'1 освiти; ^ конструювання ролi ушверситету як унiкальноl регiональноl структури, яка е генератором ш-новацiйноl дшльносп, що сприяе iнновацiйно-му розвитку вск сфер регiону; ^ оргашзацш навчального процесу такого рiвня, який вцповцав би найвищим европейським нормам i стандартам, приведення диплому украшських ВНЗ до мiжнародного визнання як шдтвердження отримання якiсноl освiти; + запровадження практики мiжнародноl спiвпра-цi шляхом залучення до викладання шоземних професорiв, створення програм мiжнародних практик для студенпв та викладачiв, активiза-цГ1 спiвпрацi iз закордонними ВНЗ.
Уведення в дш вищевказано'1 моделi сприятиме позитивним зрушенням на всгх етапах надання вищо'1 освГти, шдвищенню якГсного рГвня кадрового забезпе-чення, формуванню в студентах почуття вiдповiдаль-носй, лiдерських якостей.
Сконструйований вигляд «оновлено'1» системи вищо'1 освГти (рис. 1) можемо прийняти за стра-тепчну цГль нашо'1 роботи. ТодГ, з урахуванням необхГдних змГн та правок, можемо графГчно зобразити подальшГ дГ1 в напрямку приведення украшсько! системи освГти до бажаного стану.
Перспективна модель вищо'1 освГти грунтуеться на двох базисах. Перший з них мае сощальний напрям впливу. Змши в системГ вищо'1 освГти шчого не вартГ без змш у свГдомостГ громадян. На превеликий жаль, у бГльшо'' частки населення все ще превалюе однобокий тип мислення, в основГ якого лежить принцип «система освГти мае дати знання», Г у випадку неотримання цих знань як батьки, так Г самГ студенти (випускники) звину-вачують виключно систему освГти, а не самих себе. МГж
Перспективна модель вищоУ осв1ти
Рис. 1. Перспективна модель вищоТ освiти
тим, цкеспрямовашсть, 1н1ц1атива та бажання отримати яюсш знання формують левову часту передумов успиу в навчанн1.
Аругим своеркним кл1ше в кра!нах пострадян-ського простору е сл1пе слкування соц1альним традиц1ям, без усв^омлення !х реального змш-юбх1дност1 Так, у кра!нах бвропейського Союзу диплом осв1тнього закладу розглядаеться як передумова майбутньо! профес!!. Тобто, якщо людина знае, що буде насл1дувати амейний б1знес у сфер1 скьського господар-ства, то диплома звичайного профкьного коледжу для цього бкьше н1ж достатньо. У ВНЗ найчастше йдуть т1 люди, як1 ч1тко усв1домлюють власне бажання займатися науковою д1яльн1стю, необхцшсть вищо! осв1ти для чого е беззаперечною. В УкраМ ж до цього дня пануе культ «вищо! осв1ти», але в негативному сенс1 цього виразу. Проявляеться в1н через необгрунтоване бажання в будь-якому раз1 отримати диплом (а не осв1ту) вищого на-вчального закладу, навпъ якщо в1н н1коли не знадобить-ся випускнику. Така ситуац1я поряд 1з високим р1внем корупц!! у ВНЗ спричинила серозний дисбаланс освггян-сько! системи. Приплачування за мкця та «впихування» у ВНЗ ос1б, як1 не мають аш хисту, ан1 бажання вчитися, залишае «за бортом» справд1 талановиту молодь, яка неспроможна заплатити за вступ до ВНЗ. Роз'яснення ефективност та ступешв корисност1 осв1ти для кожного з напрям1в д1яльност1 допоможе певною м1рою нормаль зувати ситуац1ю з яюсними показниками ВНЗ.
Окр1м того, не зайвим був би вих1д ВНЗ на р1вень систем радю-, 1нтеренет- 1 телекомун1кац1й. Викори-стання мас-мед1а для роз'яснення основних принцишв роботи ВНЗ, реклами наукових заход1в, виставок 1 семь нар1в на базах ВНЗ сприяло б уникненню багатьох непо-розум1нь та приверненню уваги молод1 до науки.
Другим базисом е безпосередньо модершзацш системи вищо! осв1ти. Зайво казати, що це турудомкт-кий процес, до того ж потребуючий чимало часу. Головною метою модершзац!! вищо! освии е перепланування системи до такого стану, за якого вона могла б забезпе-чити подготовку спец1ал1ста, спроможного конкурувати не ткьки на державному, але й на м1жнародному ринку прац1. У сучасному суспкьств1 темпи розвитку науки в багато раз1в перевищують середньостатистичний перюд життя людини. Таким чином, знань, отриманих в уш-верситет1, вистачить максимум на 2-3 роки. З урахуван-ням темшв стар1ння знань головний акцент у шдготовщ фах1вщв мае ставитись не на ккьюсть засвоених знань, а на здатшсть до !х самост1йного освоення. У високо-розвинутих кра!нах вже давно вся система вищо! осв1ти побудована на принципах самостшно! роботи студента, що робить такий процес навчання найкращою п1дготов-кою до майбутнього професшного становлення. Таким чином, приведення укра!нських навчальних програм до европейських норм е одн1ею з прюритетних ц1лей.
Матер1ально-техн1чна база в1тчизняних ВНЗ у сво!й б1льшост1 е залишками радянських ча-с1в. Сучасний процес осв1ти потребуе сучасно-го обладнання, комфортних аудитор1й, наявного онов-леного списку лиератури тощо. Така ситуащя певною м1рою перейкаеться з шшою проблемою сучасно! вищо! школи - автономносй ВНЗ у розпорядженн! фшансови-ми ресурсами. За кордоном поширеною е практика на-дання ВНЗ повно! самост1йност1 в додатковому залучен-н1 та розпорядженн! коштами. За таких умов ВНЗ може сформувати власний план використання кошпв, брати участь в залученш грант1в, ф1нансово! допомоги спонсо-р1в, а також на власний розсуд спрямовувати державш кошти в напрямки, яю, на думку кер1вництва, найбкь-
ше цього потребують. Це стимулюватиме ушверситети бути бГльш вГдповГдальними за результати свое'1 робо-ти. Незважаючи на те, що завжди е ризик зловживання такою свободою, проте, будь-який такий ризик можна контролювати Г знижувати [10].
Неможливо уявити модершзащю вищо'1 освГти без активГзацГ' мГжнародно'1 дшльност1 Даний напрямок роботи ВНЗ е дуже розгалуженим Г мае безлГч можли-востей як для самого ВНЗ, так Г для студентГв чи викла-дачГв. Оргашзацш мГжнародних програм дае студентам ушкальну можливГсть стажуватися за кордоном, викла-дачГ можуть проходити спещалГзоваш курси Г таким чином шдвищувати власний рГвень квалГфжаци. Сшвпра-ця з Гноземними ВНЗ дозволить шдписувати програми паралельного навчання з отриманням двох дипломГв.
ВИСНОВКИ
Потреба реформування системи вищо'1 освии Укра'1-ни стала беззаперечним фактом. За результатами аналГзу прГоритетними напрямками освиньо! реформи е:
+ приведення навчальних планГв до европейсько-го рГвня;
+ забезпечення автономностГ ВНЗ у фшансовому аспектГ;
+ забезпечення процесу навчання студентГв су-
часним обладнанням; + проведення ремонтних робГт у навчальних при-мГщеннях;
+ роботи в напрямку мГжнародних зв'язюв.
Загалом, система вищо'1 освГти потребуе реформ, але на завадГ у них сто'1ть не стгльки брак коштГв, скгльки ГнертнГсть бгльшо! частки пращвниюв вищо'1 школи та студентГв, небажання починати реформи з власно'1 особи. Будь-яю реформи зароджуються у свГдомостГ, а вже потГм шдтримуються державою, тож для початку варто вГдшти вГд застарглих стереотипГв Г власними силами починати зрушення. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Чужиков С. Со^альш наслiдки eвроiнтеграцГГ УкраТни / С. Чужиков, Л. Антонюк [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/09543.pdf (дата звернення 24.05.2013).
2. Программа экономических реформ на 2010-2014 годы «Богатое общество, конкурентоспособная экономика, эффективное государство» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0067323-11 (дата обращения 08.08.2013).
3. Вiкiпедiя. 1ндекс освiти [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/lндекс_освiти
4. Вiкiпедiя. 1ндекс конкурентоспроможносп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/ 1ндекс_конкурентоспроможносп
5. Вiкiпедiя. 1ндекс людського розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/lндекс_ людського_розвитку
6. Сайт Освга в УкраТш. Освта в Австралп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.osvita.com.ua/ua/ abroad/3654/
7. Сайт S-osvita. Освга в Новiй ЗеландГТ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://s-osvita.com.ua/obuchenie-za-
rubezhom/strany/obrazovanie-v-novoj-zelandii/1029-osvita-v-novij-zelandiji
8. Сайт 1нституту iнтеграцií освп'и з виробництвом. Вища освга в Нiдерландах [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ininv.vntu.edu.ua/ukr/index.php?catid=73:2013-04-1 1-08-50-13&id=244:2013-11-27-10-12-23&lang=ru&option=com_ content&view=article
9. Сайт iнституту заочного та дистанцiйного навчання. Система освiти Сполучених Штатiв Америки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://izn.nau.edu.ua/obuchenie/ obrazovanie-v-mire/sistema-osviti-s-sh-a/
10. Забезпечення якост вищо'1' освiти: £вропейськi кра-щi практики для Укра'ни / Г. Воскобойникова, М. Головянко, С. Гришко та ш. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : chrome-extension://mhjfbmdgcfjbbpaeojofohoefgiehjai/index.html
Науковий кер1вник - Комарова О. А., доктор економ1чних наук, професор, кафедра фшанав i планування Юровоградського нац1онального техн1чного ун1верситету
REFERENCES
Chuzhykov, S., and Antoniuk, L. "Sotsialni naslidky ievrointeh-ratsii Ukrainy" [The social consequences of Ukraine's European integration]. http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/09543.pdf
"Indeks osvity" [Index of education]. Vikipediia. https:// uk.wikipedia.org/wiki/lндекс_освiти
"Indeks konkurentospromozhnosti" [Competitiveness Index]. Vikipediia. https://uk.wikipedia.org/wiki/lндекс_ конкурентоспроможностi
"Indeks liudskoho rozvytku" [Human Development Index]. Vikipediia. https://uk.wikipedia.org/wiki/lндекс_людського_ розвитку
Instytut intehratsii osvity z vyrobnytstvom. Vyshcha osvita v Niderlandakh. http://ininv.vntu.edu.ua/ukr/index. php?catid=73:2013-04-11-08-50-13&id=244:2013-11-27-10-12-23&lang=ru&option=com_content&view=article
Instytut zaochnoho ta dystantsiinoho navchannia. Systema osvity Spoluchenykh Shtativ Ameryky. http://izn.nau.edu.ua/obu-chenie/obrazovanie-v-mire/sistema-osviti-s-sh-a/
Osvita v Ukraini. Osvita v Avstralii. http://www.osvita.com. ua/ua/abroad/3654/
"Programma ekonomicheskikh reform na 2010-2014 gody «Bogatoe obshchestvo, konkurentosposobnaia ekonomika, effek-tivnoe gosudarstvo»" [The program of economic reforms for 20102014 "rich society, competitive economy, effective state"]. http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0067323-11
S-osvita. Osvita v Novii Zelandii. http://s-osvita.com.ua/obu-chenie-za-rubezhom/strany/obrazovanie-v-novoj-zelandii/1029-osvita-v-novij-zelandiji
Voskoboinykova, H. et al. "Zabezpechennia iakosti vyshchoi osvity: ievropeiski krashchi praktyky dlia Ukrainy" [Quality of higher education: European best practice for Ukraine]. chrome-exten-sion://mhjfbmdgcfjbbpaeojofohoefgiehjai/index.html
