ВИЩА ОСВіТА В СИСТЕМі ФАКТОРіВ ВПЛИВУ НА СТАНОВЛЕННЯ іНФОРМАЦіЙНОї ЕКОНОМіКИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.101

ВИЩА ОСВ1ТА В СИСТЕМ! ФАКТОР1В ВПЛИВУ НА СТАНОВЛЕННЯ 1НФОРМАЦ1ИНО1

ЕКОНОМ1КИ

© 2018

ХОЛЯВКО Н. I.

УДК 330.101

Холявко Н. I. Вища ocBiTa в систем1 факторiв впливу на становлення iнформацiйноï економши

Метою cmammi е систематиза^я наукових nidxodiB до визначення етатв становлення i розвитку ¡нформацШного сустльства, а також визна-чення вектор'в впливу вищо} освти на процеси його формування. Проанал'вовано науков'> тдходи до перодизацп розвитку нформа^йного сус-тльства. Виокремлено двi групи пiдxодiв до визначення виникнення та розвитку iнформацiйного сустльства: 1) еволюцйний; 2) трансформацй-ний. Дотджено погляди укранських та шоземних учених щодо ключових ознак iнформацiйного сустльства. Об(рунтовано визначальну роль вищо} освти (зокрема, результати освтньо}, науково-дослдно}та iнновацiйноi'д'тльностi вищих навчальнихзаклад'в) в розвитку iнформацiйного сустльства на сучасному етат. Запропоновано доповнити сукупшсть ознак iнформацiйного сустльства (модертза^я вищо}освти, активiзацiя процеав винаxiдництва, патентування, трансферу, комерцiалiзацi¡'результат'¡в наукових дослджень, генера^я знань, iнформацii', iнновацiй та н.). Перспективами подальших доМжень у цьому напрямi е дослдження теоретико-методичних засад формування тформацшно)'економки як складово}iнформацiйного сустльства з iдентифiкацiею вектор'в впливу системи вищо}освти на в'дпов'дш процеси.

Кпючов'1 слова: нформацшне суспльство, iнформацiйна економка, модертза^я системи вищо} освти, iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи, комерцiалiзацiя наукових дотджень. Рис.: 3. Б'бл.: 17.

Холявко Наталiя iBaHiBHa - кандидат економiчниx наук, доцент, Черншський нацональний теxнологiчний ушверситет (вул. Шевченка, 95, Чер-

нш, 14027, Украна)

E-mail: natasha290186@ukr.net

УДК 330.101

Холявко Н. И. Высшее образование в системе факторов влияния на становление информационной экономики

Целью статьи является систематизация научных подходов к определению этапов становления и развития информационного общества, а также определения векторов влияния высшего образования на процессы его формирования. Проанализированы научные подходы к периодизации развития информационного общества. Выделены две группы подходов к определению возникновения и развития информационного общества: 1) эволюционный; 2) трансформационный. Исследованы взгляды украинских и иностранных ученых касательно определения ключевых признаков информационного общества. Обоснована определяющая роль высшего образования (в частности, результаты образовательной, научно-исследовательской и инновационной деятельности высших учебных заведений) в развитии информационного общества на современном этапе. Предложено дополнить совокупность признаков информационного общества (модернизация высшего образования, активизация процессов изобретательства, патентования, трансфера, коммерциализации результатов научных исследований, генерация знаний, информации, инноваций и др.). Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является исследование теоретико-методических основ формирования информационной экономики как составляющей информационного общества с идентификацией векторов влияния системы высшего образования на соответствующие процессы.

Ключевые слова: информационное общество, информационная экономика, модернизация системы высшего образования, информационно-коммуникационные технологии, коммерциализация научных исследований.

Рис.: 3. Библ.: 17.

Холявко Наталья Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: natasha290186@ukr.net

UDC 330.101

Kholiavko N. I. The Higher Education in the System of Factors Influencing the Formation of the Information Economy

The article is aimed at a systematization of scientific approaches to definition of stages of formation and development of the information society, and also definition of vectors of influence of higher education on the processes of its formation. Scientific approaches to periodization of the development of information society are analyzed. Two groups of approaches to the definition of origin and development of the information society are identified as: 1) evolutionary; 2) transformational. The views of Ukrainian and foreign scientists regarding the identification of key features of the information society are explored. The defining role of higher education (in particular, results of educational, research and innovation activities of higher educational institutions) in the development of information society at the present stage is substantiated. It is proposed to supplement the aggregate of attributes of the information society (modernization of higher education, activation of the processes of invention, patenting, transfer, commercialization of the results of scientific research, generation of knowledge, information, innovations, etc.). Prospects for further researches in this direction is research on the theoretic-methodical bases of formation of the information economy as a component of the information society with identification of vectors of influence of the system of higher education on the relevant processes. Keywords: information society, information economy, modernization of higher education system, information-communication technologies, commercialization of scientific researches. Fig.: 3. Bibl.: 17.

Kholiavko Natalia I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Cherni-hiv, 14027, Ukraine) E-mail: natasha290186@ukr.net

Зростання poAi та посилення впливу шформаци й шформацшно-комушкацшних технологш на про-тжання соц1ально-економ1чних процес1в обумов-люе переход суспкьства на функцюнування на принци-пово нових засадах. Поряд i3 постiндустрiaльним сус-

п1льством шоземш та вггчизняш вчеш зазначають становлення шформацшного суспкьства. Власне, поняття «шформацшне суспкьство» було введено в науковий об1г практично одночасно американськими i япон-ськими вченими у II половин ХХ ст. Нараз1 концепц1я

шформацшного суспкьства набувае все бкьшо'1 попу-лярностi як у наукових колах, так i в бiзнес-середовищi. Динамiчнiсть науково-технiчного й iнновацiйного про-цейв спричинюе появу певних модифiкацiй в особли-востях i проявах шформацшного суспкьства на рiзних етапах його становлення i розвитку.

Концептуальнi основи дослцження шформацш-ного суспкьства закладено в наукових працях Ф. Мах-лупа, Д. Белла, Е. Тоффлера, Й. Масудд, М. Кастельса, М. Пората. Питання впливу шформаци на сощально-економiчнi процеси розкривали в сво'1х роботах К. Ерроу, Дж. Стцлщ, М. Спенсер, Дж. Сг1глер, Н. Вiнер, Дж. Гелб-рейт та ш. Зважаючи на наявшсть широкого спектра по-глядiв науковщв на особливостi становлення й розвитку

шформацшного суспкьства, виникае необхiднiсть '1х систематизаци, виокремлення основних етапiв i вцпо-вiдних '1м ознак цього типу суспкьства з кентифжащ-ею специфiки сучасного етапу, а також конкретизащею ролi сектора вищо'1 освiти в його розвитку.

Метою стати е систематизацш наукових пiдходiв до визначення еташв становлення i розвитку шформацшного суспкьства, а також визначення ролi вищо'1 освгги в процесах його формування.

Концепцш шформацшного суспкьства дослужено в працях низки науковщв, яю при цьому використо-вували дещо рiзнi категори, сутнiсно наповнюючи '1х по-дiбним внутрiшнiм змiстом (рис. 1).

Посткапiталiстичне сусп'тьство

Д.Дарендорф

Постеконом'чне сусп'тьство

В. 1ноземцев

I. Канн

Постмодернстське сусп'тьство

1нформацшне суспiльство -

вид сусптьства нового типу, розвиток уах сфер якого детермiну€ться знаннями, шформафвю та шформацшно-комунiкацiйними технологiями

Технотронне сусп'тьство

З. Бжезинський

Б. Турен

Б. Старт

ПостШдустр'шльне сусп'тьство

Д. Белл

Т. Стоунь€р

Знанневе сусп'тьство

П. Дракер

Рис. 1. Науковi пщходи до визначення шформацшного сусшльства

< > <

Ой О

3

Ё О X

2 ш

Джерело: авторська розробка

Найбкьшого розповсюдження в науковому про-сторi набув пiдхiд Д. Белла та Е. Тоффлера, яю запропонували виокремити такi етапи розвитку суспкьства:

1) доiндустрiальне (аграрне, традицшне) суспкь-ство - ознаки: колективна власшсть на засоби виробництва, нерозвинешсть продуктивних сил, переважання скьськогосподарсько! дЬ-яльностi, колективна праця, низька продуктив-нiсть працi;

2) iндустрiальне суспкьство - ознаки: переважання промислового виробництва, концентрацiя виробництва, науково-технiчна революцiя, зростання ефективностi та рацiональностi виробництва, змша вимог до професшних компе-тенцiй працiвникiв, урбанiзацiя;

3) постiндустрiальне суспкьство - ознаки: зростання вимог до рiвня освiченостi та квалiфi-кацГ1 працiвникiв, поширення iнформацiйних технологiй, збкьшення обсягiв виробництва послуг, розвиток економжи послуг, зростання ролi знань та iнтелектуальних ресурйв у сус-

п1льному та соцiально-економiчному розвитку кра'1н [1].

Варто зазначити, що за такого пiдходу шфор-мацiйне суспiльство виокремлюеться як вища ланка розвитку постiндустрiального суспкь-ства [1]. Зазначене е дещо дискусшним у наукових колах питанням. Так, У. Мартш розглядае шформацшне суспкьство як вищу ланку розвитку iндустрiального суспкьства [2]. А, наприклад, Мельник Л. наголошуе на тотожност понять постiндустрiального й шформацшного суспкьства, характеризуючи '1х у загальну «соцiально-економiчну формацiю, в якiй виробництво i споживання шформаци е основою економiчноl системи та сощально'1 структуризаци суспкьства» з центифь кацiею при цьому ключово'1 ролi «комп'ютерних теле-комунiкацiйних технологiй, у тому чи^ технологiй ш-тернету» [3]. На нашу думку, бкьш виваженим е шдхк Д. Лайона, який видкяе iнформацiйне суспкьство як новий етап розвитку, не ототожнюючи його з постш-дустрiальним суспкьством i не вцносячи до складових останнього [4].

Дослцжуючи науковi пiдходи до вивчення шфор-мацiйного суспкьства, доречно зазначити, що теоре-тичнi пiдвалини в^дповкно! концепци було закладено Ф. Махлупом. Учений запропонував поняття шдустри знань, вцнесши до нього освiту, науково-дослiдницьку дшльшсть, засоби масово! шформаци, шформацшно-комушкацшш технологи та iнформацiйнi послуги [5]. Проведене ним дослцження актуалiзувало проблематику вивчення освгги, шформаци, технологш i знань як факторiв впливу на розвиток суспкьства в цкому й еко-номiчноl системи зокрема.

Bаналiзованому контекстi на окрему увагу заслу-говуе пiдхiд Е. Тоффлера (викладений у працях «Шок майбутнього», 1970 р., i «Третя хвиля», 1980 р.), який асоцiюе кардинальш суспiльнi транс-формаци зi змшою «хвиль». На переконання науковця, змша таких «хвиль» супроводжуеться реорганiзацiею шститупв, способiв життя людей i суспкьства в цкому. Переход мiж «хвилями» супроводжуеться суттевими трансформацiями в соцiально-економiчнiй сферi кра!-ни. Так звана «третя хвиля» переносить знання на яюс-но новий рiвень [6; 7].

Е. Тоффлер наголошуе, що в постiндустрiальному суспiльствi знання перетворюеться на один iз ключових факторiв виробництва, особливий ресурс; вцбуваеться змiна вимог до квалiфiкацiйних характеристик i профе-сiоналiзму працiвникiв. В умовах шформацшного суспкьства й шформацшно! економiки знання стае одним iз найбiльш цiнних товарiв [6; 7]. Вважаемо, варто на-голосити на зростаючш ролi сектора вищо! освiти в за-безпеченнi розвитку суспкьства й економжи на «третш хвилi». Йдеться як про подготовку та перепiдготовку унiверситетами висококвалiфiкованих кадрiв в1дпов1д-но до актуальних бiзнес-запитiв, так i про генерацiю знань суб'ектами цього сектора з !х подальшим трансфером в реальний сектор економiки.

У дослiдження процейв становлення i факторiв впливу на розвиток шформацшного суспкьства ваго-мий внесок зробив японський вчений Й. Масуд1 У свош працi «1нформацшне суспкьство як постiндустрiальне суспкьство», опублжованш у 1983 р., науковець доходить висновку про перспектившсть розвитку штелек-туального виробництва, що Грунтуеться на сучасних технолотх та шформаци. Власне, розглядаючи останне не лише як суспiльне благо, а i як економiчне поняття, Й. Масудi визначае iнформацiю як чинник суспкьних та економiчних трансформацiй [8]. Слд зазначити, що розвиток iнтелектуального виробництва, про яке писав Й. Масудъ лоично передбачае активiзацiю сектора ви-що'1 освiти, що консолiдуе потужний штелектуальний потенцiал краши.

1спанський вчений М. Кастельс у сво'1х наукових працях оперуе переважно категор1ями «шформацшна економiка» та «iнформацiйна епоха», трактуючи !х як iсторичний перiод, визначальними чинниками розвитку якого е шформацшно-комушкацшш технолог^ i знання [9]. За словами вченого, конкурентоспроможшсть суб'екпв в таких умовах прямо корелюе з !х спромож-

нiстю ефективно використовувати технологи генеру-вання, обробки й використання знань та шформаци [9].

Дещо скептично! позици дотримуеться Ю. Хабер-мас, зазначаючи маншулятивш технологи, що викорис-товуються при формуванш та подачi шформаци членам суспкьства. На вцмшу вiд бкьшост дослiдникiв, Ха-бермас Ю. наголошуе на стримуючому («звужуючому») характерi впливу шформаци на суспкьство в цкому та соцiально-економiчний розвиток зокрема [10]. На нашу думку, такий шдхк не вцповкае сучасним реаль ям активного розвитку i перманентного вдосконалення iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Вплив остан-ни значно розширюе можливостi та сприяе шдвищен-ню ефективностi дiяльностi суб'екпв шдприемницького сектора: скорочення тривалостi бiзнес-процесiв, активь зацiя шновацшно! дiяльностi, налагодження спiвробiт-ництва з вищими навчальними закладами як продуцентами нових знань i генераторами iнновацiйних розро-бок, шдвищення якостi товарiв i послуг, впровадження нових маркетинговых технологiй i каналiв комушкаци зi споживачами тощо. Сам факт можливост маншулю-вання шформащею не спроможний нiвелювати ll ваго-мий позитивний вплив на розвиток суспкьства, дiяль-нiсть господарюючих суб'екпв та протiкання сощально-економiчних процейв.

Особливим етапом в еволюци наукових пiдходiв до вивчення процесiв зародження i розвитку шформа-цiйного суспкьства е дослцження П. Дракера. Учений наголошував на переходi вiд стади капiталiстичного до знанневого суспкьства (knowledge society). Превалюю-чу роль у суспiльствi й економiцi такого типу вкирають знання, iнформацiя та технологи, володшня i резуль-тативнiсть використання яких визначають рiвень кон-курентоспроможносп та прибутковостi економiчних суб'ектiв [11]. Причому в системi чинникiв штенсифжа-ци соцiально-економiчного розвитку виключного зна-чення набувае вища освiта i наука. Пiдхiд П. Дракера, на нашу думку, е цкком виваженим, який однак все ж потребуе подальшого поглиблення з огляду на транс-формацш впливу штелектуальних та iнформацiйних ресурав на суспкьний поступ й економiчне зростання краши.

У наукових колах дой вiдсутнiй единий пiдхiд до визначення та перюдизаци етапiв розвитку ш-формацiйного суспкьства. Наприклад, Е. Гiдденс не пов'язуе зростаючу iнформатизацiю зi становленням нового типу суспкьств. У сво!х працях учений зазначае, що шформацшшсть е типовою рисою розвитку суспкьства на вск етапах [12]. Приймаючи шдхц науковця та визнаючи роль шформаци в забезпеченш суспкьного, економiчного розвитку, ми все ж дотримуемось точки зору про кардинальний вплив шформацшних ресурсiв, знань, технологш, освгги та науки на розвиток суспкьства й економжи. Цей вплив знаменуе формування нового типу - шформацшного суспкьства, а отже, шформацшно! економжи як його складово!.

Про комплексшсть впливу шформаци на розвиток суспкьства i економiки пише Ф. Уебстер, наголо-

шуючи на необхГдностГ iнтегрованого врахування еко-номiчного, технологiчного, професiйного, культурного та просторового аспекйв такого впливу [13]. Заслугою Уебстера Ф. можна назвати те, що вш перемiстив фокус дослГдницько! уваги iз суто ккьюсних параметрiв (об-сяги 1нформацГ1, темпи 'й оновлення i т.п.) до яюсних критерГ'в (детермiнуючi фактори, характер шформаци, специфiка Г1 впливу на життя суспкьства i його розви-ток, особливостi дГ1 на сощальш й економiчнi процеси тощо) [13]. Саме в такому комплексному й штегровано-му виглядi вчений пропонуе розглядати сутнiсть шфор-мацiйного суспкьства та дослiджувати його становлен-ня i розвиток.

Пiдсумовуючи, можемо констатувати погоджен-ня поглядiв переважно'1 бкьшосп вчених щодо визначального впливу знань, шформаци та технологш на розвиток суспкьства й економжи - на-вiть попри вiдмiнностi в пропонованих ними дефiнiцiях i пiдходах до перюдизаци розвитку. Систематизовано виокремлюють двi групи наукових пiдходiв до визна-чення зародження й розвитку шформацшного суспкь-ства (рис. 2):

1) еволюцшний (Г. Шиллер, Ю. Хабермас, Е. Пд-денс) - розгляд шформацшного суспкьства як наступно'1 стадГ1 суспкьного розвитку, що ло-пчно випливае та формуеться на основi досяг-нень i визначальних чинниюв попереднього;

2) трансформацiйний (Д. Белл, Е. Тоффлер, I. Ма-суда, М. Кастельс, Ж. Бодршяр) - трактування шформацшного суспкьства як принципово нового етапу розвитку, ключовi риси якого сутте-

во вГдрГзняють його вГд попереднього (постш-дустрГального) типу суспкьства [14].

Aослiджуючи питання зародження й еволюцГ' Гн-формацГйного суспкьства, вченi конкретизують головнi риси, що характеризують новий тип суспкьства, дозволяючи якiсно його вирiзнити вiд попере-дньо'1 стадГ1. Так, одним ш розробниюв концепцГ' шформа-цшно! економiки Д. Беллом запропоновано такi ознаки: + зростання ролi знань у суспкьному й сощально-економiчному розвитку (у тому числГ, теоре-тичних знань, що закладають фундамент для генераци технологiчних ГнновацГй); + зростання ролi науки як основи для розробки

нових технологш; + розробка та впровадження новГтнГх технологiй; + збкьшення питомо'1 ваги висококвалiфiкованих

фахiвцiв у структурi зайнятих в краМ; + нарощення масштабiв виробництва послуг; + змiна самого характеру пращ; + економiчна теор1я 1нформацГ1; + мiнiмiзацiя ймовГрностГ виникнення дефщиту товарiв г послуг тощо [1].

Наведений вище перелГк ознак шформацшного суспкьства постшно доповнюеться вченими з метою привнесення змш вГдповГдно до викликГв динамГчного зовнГшнього економГчного середовища. Так, О. Раюто-вим виокремлено таю риси:

+ забезпечення вГльного доступу будь-якого

суб'екта до шформаци; + використання сучасних шформацшно-комуш-кацГйних технологГй в усГх сферах життя сус-

lнформацiйна економiка

< > <

Ой О О

3

Ё о

X

8 ш

Становлення на основi поступового розвитку попереднього типу сусптьства

Г. Шиллер, Е. Гщденс, Ю. Хабермас та iн.

Становлення принципового нового типу сусптьства, для якого характерна система специфiчних ознак

Д. Белл, Е. Тоффлер, I. Масуда, Ж. Бодршяр, М. Кастельс, Т. Стоун'вр, М. Маклуен та Ы.

Рис. 2. Науковi погляди на становлення шформацшного сусптьства

Джерело: складено за [14].

пГльства та господарсько'1 дГяльностГ економГч-них суб'ектГв; + активГзацГя процесГв автоматизацГ' та роботи-

зацГ1 виробництва; + розширення спектра ГнформацГйних послуг, що надаються економГчними суб'ектами;

+ активний розвиток шформацшно! Гнфраструк-тури;

+ прискорення науково-технГчного прогресу [15; 16]. Результати узагальнення наукових пГдходГв до ви-значення ознак ГнформацГйного суспГльства наведено такими даними (рис. 3).

Рис. 3. Основж ознаки iнформацiйного суспiльства

Джерело: авторська розробка.

Украшським ученим Скалацьким В. системати-зовано шдикатори процесу формування ГнформацГйного суспГльства шляхом '1х групування: 1) шдикатори технолопчно! оснащеностГ; 2) шдикатори прозоростГ комунГкацГй; 3) Гндикатори стану ГнформацГйного суспГльства (у структуру яких включено характеристики стану комп'ютерно'1, шформацшно!, Гнтернет, сощально'1 шфраструктури) [17].

ВИСНОВКИ

Становлення Г розвиток ГнформацГйного суспГль-ства детермГнуеться впливом низки техшко-техноло-гГчних, ГнформацГйних, штелектуально-знанневих фак-торГв, особливе мГсце в системГ яких займае вища освгга. РеалГзуючи освГтню, науково-дослГдну й шновацшну дГ-яльнГсть, вищГ навчальнГ заклади активГзують процеси

формування суспГльства й економГки ГнформацГйного типу (рис. 3). З огляду на вищезазначене, сукупшсть ознак ГнформацГйного суспГльства, на нашу думку, доцГльно до-повнити такими: модершзацшш процеси в системГ вищо'1 освГти; пГдвищення динамГчностГ та гнучкостГ освГтньо'1 дГяльностГ унГверситетГв; активГзацГя трансферу знань та шформацп, генерованих у ходГ науково-дослГдно'1 дГяльностГ вищих навчальних закладГв; розширення практики комерщалГзаци результатГв наукових дослГджень учених; пГдвищення прикладно'1 спрямованостГ наукових дослГджень; розвиток спшробгшицтва мГж суб'ектами секто-рГв вищо'1 освГти та шдприемництва; збГльшення обсягГв патентування винаходГв; зростання кГлькост розро-блених технологГчних шновацш; нарощування обсягГв впровадження шформацшно-комушкацГйних техноло-гГй у дГяльшсть освГтнГх установ та ш.

Перспективами подальших до^джень y цьо-му напрямi e дослiдження теоретико-методичних засад формyвання iнформацiйноï економiки як складово'1 iнформацiйного суспкьства з iдентифiкацieю векторiв впливу системи вищо'1 осв^и на вцповцш процеси. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. М. : Academia, 1999. 956 с.

2. Martin W. I. The Information Society. L., 1988. Р. 14-15.

3. Мельник Л. Г. Экономика и информация: экономика информации и информация в экономике : энциклопед. словарь. Сумы : Университет. кн,. 2005. 384 с.

4. Лайон Д. 1нформацшне сусптьство: проблеми та тю-зй' // Сучасна зарубiжна со^альна фтоо^я : хрестома™. КиТв : Либщь, 1996. С. 362-380.

5. Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. Princeton : Princeton University Press, 1962.

6. Тоффлер Э. Метамарфозы власти. М. : АСТ, 2002. 669 с.

7. Тоффлер Э. Третья волна. М. : АСТ, 2004. 350 с.

8. Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society. Wash. : Word Future Soc., 1983. 29 р.

9. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. М. : ГУ ВШЭ. 2000. 608 с.

10. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. М. : Academia, 1995. 245 с.

11. Дракер П. Посткапиталистическое общество // Новая постиндустриальная волна на Западе : антология. М. : Academia, 1990. С. 70-98.

12. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь. М. : Весь мир, 2004. 116 с.

13. Уэбстер Ф. Теория информационного общества / под ред. Е. Л. Вартановой. М. : Аспект Пресс. 2004. 400 с.

14. Шкарлет С. М., Бутко М. П., Волот О. I. Реальний сектор економки УкраТни в умовах становлення Ыформацшного сусптьства : монографiя. Чершпв : ЧНТУ. 2017. 288 с.

15. Ракитов А. И. Информационная революция: наука, экономика, технология. М. : ИНИОН РАН, 1993. 213 с.

16. Ракитов А. И. Философия компьютерной революции. М. : Политиздат. 1991. 287 с.

17. Скалацький В. М. 1нформацшне сусптьство: сучас-н теорп та моделi (со^ально-фтософський аналiз) : автореф. дис. ... канд. фтос. наук : 09.00.03. Ки'Тв, 2006. 17 с.

REFERENCEIS

Bell, D. Gryadushcheye postindustrialnoye obshchestvo. Opyt sotsialnogo prognozirovaniya [The future postindustrial society. Experience of social forecasting]. Moscow: Academia, 1999.

Draker, P. "Postkapitalisticheskoye obshchestvo" [Post-capitalist society]. In Novayapostindustrialnaya volnanaZapade, 70-98. Moscow: Academia, 1990.

Giddens, E. Uskolzaiushchiy mir: kak globalizatsiia meniaet nashu zhizn [The escaping world: how globalization is changing our lives]. Moscow: Ves mir, 2004.

Kastels, M. Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kultura [Information era: economy, society and culture]. Moscow: GU VShE, 2000.

Khabermas, Yu. Demokratiya. Razum. Nravstvennost [Democracy. Mind. Moral]. Moscow: Academia, 1995.

Laion, D. "Informatsiine suspilstvo: problemy ta iliuzii" [Information Society: Problems and Illusions]. In Suchasna zarubizhna sotsialna filosofiia, 362-380. Kyiv: Lybid, 1996.

Machlup, F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States Princeton: Princeton University Press, 1962.

Martin, W. I. The Information Society L., 1988.

Masuda, Y. The Information Society as Postindustrial Society Wash. : Word Future Soc., 1983.

Melnik, L. G. Ekonomika i informatsiya: ekonomika informatsii i informatsiya v ekonomike : entsikloped. slovar [Economics and information: the economy of information and information in the economy: an encyclopaedic dictionary]. Sumy: Universitet. kn., 2005.

Rakitov, A. I. Filosofiya kompyuternoy revolyutsii [The philosophy of the computer revolution]. Moscow: Politizdat, 1991.

Rakitov, A. I. Informatsionnaya revoliutsiya: nauka, ekonomika, tekhnologiya [Information revolution: science, economics, technology]. Moscow: INION RAN, 1993.

Shkarlet, S. M., Butko, M. P., and Volot, O. I. Realnyi sektor ekonomiky Ukrainy v umovakh stanovlennia informatsiinoho sus-pilstva [The real sector of Ukraine's economy in the context of the formation of an information society]. Chernihiv: ChNTU, 2017.

Skalatskyi, V. M. "Informatsiine suspilstvo: suchasni teorii ta modeli (sotsialno-filosofskyi analiz)" [Information society: modern theories and models (socio-philosophical analysis)]: avtoref. dys.... kand. filos. nauk : 09.00.03, 2006.

Toffler, E. Metamorfozy vlasti [Metamorphosis of power]. Moscow: AST, 2002.

Toffler, E. Tretia volna [The third wave]. Moscow: AST, 2004.

Uebster, F. Teoriya informatsionnogo obshchestva [Information Society Theory]. Moscow: Aspekt Press, 2004.

БIЗНECIHФOPM № 3 '2018

www.business-inform.net