CC BY
8
УДК 339.9:330.47
ОЦ1НКА1НФ0РМАЦ1ЙН0Т БЕЗПЕКИ КОРПОРАТИВНО! ЕКОНОМ1КИ ТА СУСП1ЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН
© 2015 САЗОНЕЦЬ 0. М., КАЧАН 0. I.
УДК 339.9:330.47
Сазонець О. М., Качан О. I. Оцiнка iнформацiйноi' безпеки корпоративно!' економши та суспiльно-економiчних вiдносин
Метою дано/cmammi е досл'дження загроз i можливих заход'в зб'шьшення ефективност'! тформацйноi безпеки Укра/ни на сучасному emaniрозви-тку на основi статистичноi обробки результатiB опитування експерт'ю з питань iнформaцiйноí безпеки корпоративноi економки та сусп'льно-eкономiчних в'дносин. На основi експертного опитування досл'джено способи отримання iнформaцii та проанал'вовано стутнь дов'ри до неi респондент'¡в залежно вiд джерел. Розглянуто сутшсть поняття iнформaцiйноi безпеки. Проведено о^нку потенцйних загроз iнформaцiйноi безпеки Укра/ни в пол'тичн'ш, державнш, вiйськовiй, гуматтарнш та науково-техшчн'ш сферах, а також можлив'кть ix настання для нацональ-них та м'жнародних корпорацй. Найбльш можливим заходом, нeобxiдним для зб'шьшення iнформaцiйноi безпеки Укра/ни, на думку респонден-т'в, е niдвищeння ефективностi iнформaцiйниx систем для захисту вiд кiбeрзлочинносmi та к'бертероризму, а також створення нeобxiдниx нормативно-правових, ф'шансових та нших передумов, як допоможуть розвитку конкуренцИ на национальному ринку iнформaцiйниx послуг. Ключов'! слова: iнформamизaцiя суспльства, iнформaцiйнa безпека, експертне опитування, статистичний анал'в даних. Рис.: 5. Ббл.: 10.
Сазонець Ольга Миколавна - доктор eкономiчниx наук, професор, академ'ш АЕН Укра/ни, зав'дувачка кафедри мiжнaродноíеконом'жи, Нацональ-ний утверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Укра/на) E-mail: onsaz@mail.ru
Качан Олена 1вашвна - астрантка, кафедра мiжнaродноíеконом'жи, Нацональний утверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Укра/на) E-mail: olena.kachan@oa.edu.ua
УДК 339.9:330.47
Сазонец О. Н., Качан Е. И. Оценка информационной безопасности корпоративной экономики и общественно-экономических отношений
Целью данной статьи является исследование угроз и возможных мер повышения эффективности информационной безопасности Украины на современном этапе развития на основе статистической обработки результатов опроса экспертов по вопросам информационной безопасности корпоративной экономики и общественно-экономических отношений. На основе экспертного опроса исследованы способы получения информации и проанализирована степень доверия к ней респондентов в зависимости от источников. Рассмотрена сущность понятия информационной безопасности. Проведена оценка потенциальных угроз информационной безопасности Украины в политической, государственной, военной, гуманитарной и научно-технической сферах, а также возможность их наступления для национальных и международных корпораций. Наиболее возможным мероприятием, необходимым для увеличения информационной безопасности Украины, по мнению респондентов, является повышение эффективности информационных систем для защиты от киберпреступности и кибертер-роризма и создание необходимых нормативно-правовых, финансовых и других предпосылок, которые помогут развитию конкуренции на национальном рынке информационных услуг. Ключевые слова: информатизация общества, информационная безопасность, экспертный опрос, статистический анализ данных. Рис.: 5. Библ.: 10.
Сазонец Ольга Николаевна - доктор экономических наук, профессор, академик АЭН Украины, заведующая кафедрой международной экономики, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: onsaz@mail.ru
Качан Елена Ивановна - аспирантка, кафедра международной экономики, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: olena.kachan@oa.edu.ua
UDC 339.9:330.47 Sazonets O. M., Kachan O. I. Evaluation of Information Security in both Corporate Economics and Socio-Economic Relations
The article is aimed at studying the threats and possible measures for improving the effectiveness of information security of Ukraine at the present stage of development on the basis of statistical processing of results of a survey by experts on information security in both the corporate economics and the socio-economic relations. On the basis of the expert survey, ways of obtaining information have been examined and the degree of credibility, depending on sources, on the part of respondents has been analyzed. The essence of the concept of information security has been considered. The potential threats to information security of Ukraine in political, public, military, humanitarian, scientific and technical spheres, as well as possibility of their occurrence for national and international corporations have been evaluated. The most possible measure, necessary to increase information security in Ukraine, according to respondents, is to increase the efficiency of information systems to protect against cybercrime and cyberterrorism as well as establishment of the necessary regulatory, financial and other prerequisites to help development of competition in the national market for information services. Key words: informatization of society, information security, expert survey, statistical analysis of data. Pic.: 5. Bibl.: 10.
Sazonets Olga M. - Doctor of Science (Economics), Professor, Academician of the Academy of Economic Sciences of Ukraine, Head of the Department of International Economics, National University of Water Management and Natural Resources Use (vul. Soborna, 11, Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: onsaz@mail.ru
Kachan Olena I. - Postgraduate Student, Department of International Economics, National University of Water Management and Natural Resources Use (vul. Soborna, 11, Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: olena.kachan@oa.edu.ua
На сьогодшшнш день нагальною постае проблема збкьшення нацюнально'1 безпеки держави, яка значною мiрою залежить в1д ступеня за-хищеност шформацшно'1 сфери. Рiвень шформацшно'1 безпеки впливае на стабкьшсть у суспкьств^ розвиток вск господарських об'екпв та навпъ збереження цшс-
ност держави, осюльки реалшацш потенцшних загроз направлена на заподшння шкоди полiтичнiй, держав-
Стаття виконана в рамках держбюджетно!' теми: 1-63 «Науково-технолопчний розвиток корпоративно!' економ^и на ochobî паритету цивтьно!' та вшськово!' продукцп та шформацмно!' безпеки».
нш, вшськовш, гуманiтарнiй та науково-технiчнiй сфер. Ефективний розвиток шформатизацй Укра!ни немож-ливий без управлiння елементами шформацшно-теле-комушкацшно! iнфраструктури та ринку шформацш-них технологiй.
Дослiдженням шформацшно! безпеки корпоративно! економжи займалось багато науковщв. Зокрема велику увагу було придкено шформатизацй суспкьства як основи шформацшно! безпеки кра!ни такими авторами, як Литвин А. 6., Плескач В., Сазонець О. М., Шнип-ко О. С. Питанням становлення та розвитку шформацшно! безпеки Укра'1ни велику увагу було придкено такими авторами, як Богуш В., Горбатюк О. М., Гуцалюк М., Лiпкан В. А., Литвиненко О., Сащук Г., Сороювська О. А. та iн. Зазначеними науковцями на високому рiвнi досль джено теоретичнi основи шформацшно! безпеки, роз-роблено методологiю та запропоновано шляхи шдви-щення 11 ефективностЬ Проте в наукових працях немае комплексного дослiдження сучасного стану шформацшно! безпеки корпоративно! економiки з визначенням потенцшних загроз 'й дестабшзацй.
Метою дано! статтi е дослГдження загроз i можли-вих заходiв зi збкьшення ефективностi iнформацiйно! безпеки Укра!ни на сучасному етапi розвитку на основi статистично! обробки результайв опитування експертiв з питань шформацшно! безпеки корпоративно! еконо-мiки та суспiльно-економiчних вiдносин.
Для досягнення поставлено! мети необхГдно вирь шити ряд завдань:
+ дослiдити способи отримання необхiдно! ш-формацГ!;
+ проаналiзувати ступiнь довiри до отримано! ш-
формацГ! з рiзних джерел; + розглянути сутнГсть iнформацiйно! безпеки; + оцГнити потенцiйнi загрози iнформацiйно! без-
пеки Укра!ни; + виявити можливГ заходи необхГдш для шдви-щення iнформацiйно! безпеки Укра!ни.
Для емпiричного дослiдження виявлення потен-цГйних загроз iнформацiйнiй безпещ Укра!ни та необхiдних заходiв для !! пiдвищення було роз-о спещальний iнструментарiй - анкету стандар-тизованого iнтервlю. Анкета по опитуванню експертiв з питань iнформацiйно! безпеки була сформована на основГ вивчення наукових робгг провГдних фахiвцiв ще! галузi та з власного бачення проблематики. Респонден-ти надали шформацш про способи збирання необхiдно! !м iнформацi!, а також здГйснили експертну оцшку щодо потенцiйних загроз шформацшнш безпецi Укра!ни та можливих заходiв 'й пiдвищення. уСг питання були роз-робленi з урахуванням найбкьшо! диверсифiкацi! можливих варiантiв вГдповГдей, що дозволило використати значну ккьюсть методiв статистичного аналiзу при об-РО6ЦГ результатiв дослiдження.
В опитуванш взяли участь випускники вузГв еко-номГчних спецiальностей м. Рiвне. УсГ вони працевла-штованi та працюють в економГчнГй сферГ. Усього в до-слГдженнГ взяли участь 150 дослГджуваних.
Перший роздГл анкети дозволив здшснити оцГнку способам та отримання шформацй та вГдношенню рес-
пондентГв до й достовГрностГ. На сьогодшшнш день з ди-намГчним розвитком економГчних, полГтичних Г сощаль-них подГй шформацш розглядаеться як один з основних факторГв виробництва. 1нформацшно-комушкацшш технологГ! стають базовими технологшми, а шформа-цГйне середовище, поряд Гз соцГальним та екологГчним, -новим середовищем [1, с. 45].
На свГтовш аренГ головним показником могут-ностГ держави е здатнГсть володГти сучасними технологГчними засобами, якГ здшснюють ефек-тивну обробку, зберГгання та розповсюдження шформацй. «ВолодГння державою такою здатшстю - шлях до подальшого нарощування на нових засадах свое! еконо-мГчно! та вшськово! мГцностГ» [2].
По результатах проведеного опитування ккьюсть респондентГв, якГ постшно використовують для збору шформацй укра!нсью та закордоннГ Гнтернет-ресурси, складае вГдповГдно 52,7 % Г 36,0 %. Загалом для збору необхГдно! шформацй 60 % опитаних користуються ресурсами 1нтернет.
На запитання «Яким джерелам шформацй Ви до-вГряете найбкьше?» 58 % опитаних вказали на укра!н-ськГ Гнтернет-ресурси, тодГ як найменшою довГру ви-кликають нацГональнГ та закордоннГ газети та радю. Бкьшкть респондентГв скорГше довГряють шформацй, яка подаеться в засобах масово! шформацй (рис. 1).
На думку 70 % респондентГв, шформацй, яку можна знайти в ресурсах 1нтернет, можна довГряти лише част-ково, тодГ як 5 % опитаних вважають всю шформацш практично недостовГрною. Про результати опитування задоволення потреб в отриманш шформацй можна по-бачити на рис. 2.
Як видно з рис. 2, у цкому потреби в отриманш шформацй в опитаних знаходяться на середньому рГв-ш, осккьки бкьша частина мае постшний доступ до штернет-ресурйв, перегляду телебачення та читання газет Г журналГв. Меншою мГрою респонденти задоволенГ можливГстю читати книги та слухати радГо.
Шд час опитування про способи отримання та достовГршсть шформацй для респондентГв було задане питання щодо можливостГ (задля збереження спокою та безпеки в краМ) обмежити право вкьно збирати, збе-рГгати, використовувати та поширювати шформацш в будь-який спосГб. На рис. 3 можна побачити результати даного опитування. Як видно з дГаграми, 39,3 % опитаних вважають таку ситуацш неможливою, 30 % маловГ-ропдною, 20,7 % - частково можливою Г лише 7,3 % до-пускають таку ситуацш можливою.
Шд час глобальних процесГв шформатизацй суспкьства та збкьшення використання ГнформацГйних технологш нагальною постае проблема збкьшення ш-формацГйно! безпеки держави.
Друга частина проведеного дослГдження була при-свячена виявленню потенцшних загроз шформацшнш безпещ Укра!ни на сучасному еташ та можливих захо-дГв з й пГдвищення. НеобхГднГсть та актуальнГсть до-слГдження потенцГйних загроз ГнформацГйнГй безпещ шдтверджуе у сво!й роботГ Г. Сащук [3]: «...Враховуючи той факт, що шд впливом ГнформацГйних атак може щ-
%
100 80 60 40 20 0
Чи довфявте Ви
¡нформацп, яка подавться захщними ЗМ1?
Чи довфявте Ви
¡нформацп, яка подавться ЗМ1 УкраТни?
■ Зовам не дов1ряю
□ Скорше не довфяю
□ Скорше дов1ряю
■ Цтком довфяю
Рис. 1. Дiаграма розподiлу ступеню довiри до iнформацii', яка подаеться в ЗМ1
о ф
а •=
о ш с 5 к а
ё* О •=
" 5 £ н
I Л
5,5 5,0 4,5 4,0 3,5 3,0 2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0
------------------------------------------------------------------------------- 1-------------------------
....... ........--------------- - *-------------------------Н 1 1 С I 1
-------------------------о- _ 1 —11—1 "
□ _____-----------^---------------*---------------»-------------------------
--------------Ж........ —*------------------------------Щ--------------------------
0 та гс
1 I
ОС с
I ^ н
I н ш
и I
01 о
и ч <и
01 ю н
а 01 I
ц I о
01
н н и о а
□ Mean □ Mean±SE X Mean±SD о Outliers * Extremes
Рис. 2. Порiвняння ступеня задоволення потреб в отриманн необхiдноi iнформацii,
70
60
х г
I
ш т
£
'¡5
и О Ч £ н и '5 •й
й 10
50
40
30
20
I-1
Неможливо Маловфогщно Частково Найбтьш Необхщно
можливо можливо
Рис. 3. Дiаграмма можливостi обмеження права вшьно збирати, зберiгати, використовувати та поширювати iнформацiю
в будь-який споаб
0
леспрямовано змшюватися св1тогляд та мораль як окре-мих ос1б, так 1 суспкьства в цкому, нав'язуються чуж1 1нтереси, мотиви, спойб життя, на перший план випли-вае анал1з сутност1 та форм прояв1в сучасних метод1в прихованого агресивного впливу, вияву д1й, що мають цкеспрямований агресивний характер 1 яю протир1чать штересам нацюнально! безпеки, та вироблення мехашз-м1в протиди 1м у вси напрямах».
Повне значення терм1ну «шформацшна безпека» зазначене в Закон1 Украши «Про основн1 засади розвит-ку шформацшного суспкьства в Укра'1н1 на 2007-2015 роки», де «шформацшна безпека - стан захищеност життево важливих 1нтерес1в людини, суспкьства 1 дер-жави, при якому запоб1гаеться нанесення шкоди через: неповноту, невчасн1сть та нев1рощшсть 1нформацГ1, що використовуеться; негативний шформацшний вплив; негативн1 насл1дки застосування шформацшних техно-лог1й; несанкц1оноване розповсюдження, використання 1 порушення цкюносй, конф1денцшност1 та доступно-ст1 шформаци» [4].
Науковщ в сво'1х працях пропонують так1 визна-чення терм1ну «шформацшна безпека»:
+ п1д 1нформац1йною безпекою п1дприемства пропонуемо розум1ти суспкьн1 в1дносини щодо створення 1 п1дтримання на належному р1вн1 життед1яльност1 1нформац1йно'1 системи суб'екта господарсько'1 д1яльност1 [5]; + 1нформац1йна безпека - це стан захищеност1 ш-формацшного середовища суспкьства, який за-безпечуе його формування, використання 1 роз-виток в штересах громадян, орган1зац1й, держа-ви [6];
+ шформацшна безпека - представляе собою стан захищеност1 потреб в шформаци особи-стост1, суспкьства 1 держави, при якому за-безпечуеться 1хне 1снування 1 прогресивний розвиток незалежно в1д наявност1 внутршнк 1 зовншни 1нформац1йних загроз [7]; + п1д 1нформац1йною безпекою сл1д розум1ти одну 1з стор1н розгляду шформацшних в1дно-син у межах шформацшного законодавства з позицш захисту життево важливих штересш особистост1, суспкьства, держави та акцен-тування уваги на загрозах цим штересам 1 на мехашзмах усунення або запоб1гання таким за-грозам правовими методами [8].
Унаведеному опитуванн1 респондент1в значну ува-гу було придкено виявленню потенц1йних загроз 1нформац1йн1й безпец1 Украши, осккьки 1х реаль зац1я становить значну небезпеку як для держави, так 1 для шдив1да зокрема. «Реал1зац1я загроз 1 переростання 1х у небезпеку св1дчить про неефектившсть функцюну-вання системи державного управлшня 1нформац1йною безпекою» [9]. Для респондента було запропоновано оц1нити можлив1сть настання потенцшних загроз ш-формац1йно'1 безпеки Украши у пол1тичнш, державн1й, вшськовш, гуман1тарн1й та науково-техн1чних сферах, а також можливють 1х настання для нацюнальних та м1жнародних корпорац1й.
При оцшщ потенц1йних загроз 1нформац1йн1й без-пец1 Укра'1ни в пол1тичн1й сфер1 найбкьш можливою рес-понденти вважають можлив1сть поширення у св1товому шформацшному простор1 викривлено'1, недостов1рно'1 та упереджено'1 1нформацГ1 та непрозор1сть пол1тично'1 та громадсько'1 д1яльност1, що призводить до маншуляцш суспкьною св1дом1стю, тод1 як найменш можливою - ви-никнення прояв1в к1берзлочинност1 та к1бертероризму.
На питання «На Вашу думку, яю можлив1 реаль-н1 загрози шформацшно! безпеки Укра'1ни у сфер1 державно! безпеки?» бкьшкть респондент1в в1дмггили можлив1сть настання загрози зб1льшення злочишв з використанням 1нформац1йних систем, тод1 як загрозу зб1льшення впливу шоземних компан1й на функц1ону-вання нацюнальних шформацшних мереж оцшили як найменш можливу.
ЩУ
тання 1нфо
'о стосуеться загроз шформацшно! безпеки Укра'1ни у вшськовш сфер1, то скор1ше можли-.вою 41,2 % респондент1в вважають викорис-рормац1йних технолог1й для втягування краши у збройн1 конфл1кти, тод1 як можливою - 22,7% опита-них. Можлив1сть настання несанкц1онованого доступу до нацюнальних шформацшних мереж, що може при-звести до порушення д1яльност1 Збройних Сил Укра'1-ни в цкому, респонденти оц1нюють на низькому р1вн1, лише 16 % опитаних допускають таку ситуац1ю. Такою ж низькою е загроза ненавмисних 1 помилкових дГ1 персоналу при робой в 1нформац1йних системах - 12 % в1д ус1х досл1джених допускають таку можлив1сть.
При опитуванш можливих потенц1йних загроз 1н-формацшнш безпец1 Укра'1ни у соц1альн1й та гумаштарнш сферах найб1льшу ступ1нь настання експерти зазначили через недостатн1й р1вень розвитку захисту неповно-л1тн1х в1д негативного 1нформац1йного впливу, де 32 % опитаних вважають таку загрозу можливою та 35,3 % -скорше можливою. Також високу стушнь настання респонденти зазначили для можливост1 порушення прав 1 свобод людини на одержання шформаци.
Науково-техшчна сфера виявилася найменш захи-щеною в1д потенц1йних загроз 1нформац1йн1й безпещ, тому що б1льш1сть респондент1в оцшили зазначеш загрози як скорше можлив1 та можлив1. Так, зменшення наукового потенц1алу в 1нформац1йн1й сфер1 36 % опитаних оцшили як скорше можливе 1 17,3 % - як можливе, тод1 як в1дтж фах1вщв у шформацшнш сфер1 за кордон оц1нюють як скорше можливий - 37,3% респондент1в та 34% - як можливий. Виникнення потенцшних загроз в шформацшних системах через використання шоземних шформацшних технологш 45 % експерт1в оцшили як скорше можливе та 15,3 % - як можливе; настання технолопчно! залежносй краши в1д сучасних шформацшних технологш - 48 % вважають скорше можливим 1 16,7 % - можливим.
Шсля статичного опрацювання результат1в опиту-вання про реальш загрози шформацшнш безпещ Укра'1-ни для нацюнальних корпорацш було виявлено, що трохи бкьше половини респонденпв вважають високою можливють настання вс1х зазначених загроз: невико-ристання науково-техн1чних досягнень, низький р1вень
шформатизаци фшансово-кредитно! системи, промис-ловостГ, сГльського господарства Г т. Гн., використання нелщензшного програмного забезпечення для обробки шформаци та можливГсть настання монополГзацГ! на ринку ГнформацГйних ресурсГв. У той час як третина вважають таку можливГсть скорше неможливою. Що ж стосуеться шформацшно! безпеки в УкраМ мГжнарод-них корпорацГй, то думка респондентГв щодо можливо-стГ настання потенцГйних загроз дещо шша. Так, 60,1 % експертГв припускають використання сощальних мереж для поширення на свГтовому ГнформацГйному ринку неправдиво! шформаци, що призводить до зниження ш-вестицГйно! привабливостГ кра!ни, тодГ як 32 % опитаних вважають скорше неможливим можливГсть настання несанкцюнованого доступу до нацюнальних ГнформацГйних мереж, що може призвести до порушення функ-цюнування фшансово! системи кра!ни, та 8 % опитаних припускають абсолютно неможливий низький рГвень шформатизаци фГнансово-кредитно! системи, промис-ловостГ, сГльського господарства Г т. д.
Основним завданням держави виступае свое-часне управлГння потенцГйними загрозами шформацшно! безпеки. НайбГльш можливим заходом, необхГдним для збГльшення ГнформацГйно! безпеки Укра!ни, на думку респондентГв, е створення ефективних ГнформацГйних систем для захисту вГд ю-берзлочинностГ та юбертероризму (70 % опитаних вважають такий захГд досить потрГбним). На другому мГсцГ заходГв респонденти визначають створення необхГдних нормативно-правових, фшансових та Гнших передумов, якГ допоможуть розвинути конкуренцш на нацюналь-ному ринку ГнформацГйних послуг. По результатах опи-тування 6,7 % дослГджуваних вважають найменш ефек-тивним для збГльшення ГнформацГйно! безпеки Укра!ни надання державно! шдтримки нацГональним виробни-кам ГнформацГйних ресурсГв.
Для шдвищення ГнформацГйно! безпеки Укра!ни в бГзнесГ, на думку респондентГв, найбкьш потрГбним е стимулювання розбудови та Гнновацшне оновлення ГнформацГйних ресурсГв та впровадження !х для збериан-ня, обробки та поширення шформаци (бГльше 70 % вважають таких захГд дуже потрГбним). Створення необхГдних нормативно-правових, фшансових та Гнших передумов, яю допоможуть розвинути шформацшну сферу на мГжна-родному рГвш, 67,3 % експертГв вГдзначають як потрГбний захГд, тодГ як створення умов для виробництва вичизня-ного програмного забезпечення - як найменш дГевий захГд з пГдвищення ГнформацГйно! безпеки (7,3 % опитаних вважають такий захГд абсолютно не потрГбним).
У результата проведеного опитування були отримаш експертнГ оценки потенцГйних загроз ГнформацГйно! безпеки Укра!ни та виявлеш необхГднГ заходи для !! збГльшен-ня. По результатах опитування можна зробити висновок, що на фактор «Створення ефективних ГнформацГйних систем для захисту вГд юберзлочинност та юбертероризму» найбГльший вплив мають два фактори - «Використання ГнформацГйних технологш для втягування кра!ни у збройш конфлГкти» та «Використання сощальних мереж для поширення неправдиво! шформаци» (рис. 4). З про-
веденого дослГдження випливае, що зГ збГльшенням Гсну-ючих ГнформацГйних технологГй для втягування кра!ни у збройнГ конфлГкти та збГльшенням використання сощальних мереж для поширення неправдиво! шформаци збГль-шуеться ефектившсть ГнформацГйних систем кра!ни.
На основГ проведеного опитування було розгляну-то вплив таких факторГв, як «Загроза збГльшення зло-чинГв з використанням ГнформацГйних систем» Г «Використання нелщензшного програмного забезпечення для обробки шформаци», на фактор «Розбудова та шновацшне оновлення ГнформацГйних ресурсГв» (рис. 5).
1нновацшне оновлення ГнформацГйних ресурсГв на сьогодшшнш день не набуло вагомих масштабГв, кГль-кГсть пГдприемств, що впроваджують шновацп, зменшу-еться з кожним роком Г зараз становить 12-14 %, що в 3-4 рази менше, шж в шновацшно розвинених економжах. НаукоемнГсть промислового виробництва знаходиться на рГвш 0,3 %, що на порядок менше за свГтовий рГвень [10]. НайбГльш вагомим фактором здшснення розбудови та розвитку ГнформацГйних ресурсГв, на думку опитаних респондентГв, е загроза збГльшення злочишв з використанням ГнформацГйних систем. Також значний вплив на збГльшення ГнформацГйно! безпеки здГйснюе, на думку респондентГв, використання нелщензшного програмного забезпечення для обробки шформаци.
ВИСНОВКИ
На сьогоднГшнГй день, з динамГчним розвитком економГчних, полГтичних та соцГальних подГй Гнфор-мацГя розглядаеться як один з основних факторГв ви-робництва. З проведеного експертного опитування респондентГв щодо способГв отримання ГнформацГ! та вГдношення до !! достовГрностГ виявлено, що для збо-ру необхГдно! шформаци 60 % опитаних користуються ресурсами 1нтернет; бГльша частина скорше довГряе шформаци, яка подаеться в ЗМ1, тодГ як 25 % опитаних скорГше зовсГм не довГряють такГй ГнформацГ!; у цГлому потреби в отриманш шформаци в опитаних знаходяться на середньому рГвнГ, оскГльки значна частка мае постГй-ний доступ до штернет-ресурсГв, перегляду телебачення та читання газет Г журналГв.
Основним завданням держави е своечасне управ-лГння потенцГйними загрозами ГнформацГйнГй безпецГ. НайбГльш можливим заходом, необхГдним для збГльшен-ня ГнформацГйно! безпеки Укра!ни, на думку респондентГв, е пГдвищення ефективностГ ГнформацГйних систем для захисту вГд юберзлочинносй та юбертероризму та створен-ня необхГдних нормативно-правових, фГнансових та Гн-ших передумов, якГ допоможуть розвинути конкуренцш на нацюнальному ринку ГнформацГйних послуг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Сазонець О. М. Методолопчы засади формування шформацшно!' системи ТНК / О. М. Сазонець // Актуальы про-блеми економки. - 2011. - № 12 (126). - С. 43-49.
2. Гуцалюк М. 1нформацшна безпека Укра'ши: новi загро-зи / М. Гуцалюк // Бизнес и безопасность. - 2003. - № 5. - С. 2-3.
3. Сащук Г. 1нформацшна безпека в сиоем^ забезпечення нацюнально!' безпеки / Г. Сащук [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://journ.univ.kiev.ua/trk/publikacii/satshuk_publ.php
„ * V44
V ¿о ж
со<>
Рис. 4. Вплив факторiв «Використання iнформацiйних технологш для втягування кра'ни у збройнi конфлiкти» та «Використання соцiальних мереж для поширення неправдиво! iнформацii'» на фактор «Створення ефективних ¡нформацшних систем для захисту вщ мберзлочинносп та мбертероризму»
Чч
/у Vх*
О ш т
о ^
о =п X
о в
<
Рис. 5. Вплив фактор1в «Загроза збшьшення злочишв з використанням ¡нформацшних систем» I «Використання нелщензшного програмного забезпечення для обробки ¡нформацм» на фактор «Розбудова та ¡нновацшне оновлення ^^
iнформацiйних ресурсiв»
о
LU
m
о ^
о =п X
Q_
О ©
<
Si
Ш
4. Закон Украши «Про основы засади розвитку шформа-цшного сусптьства в Украïнi на 2007-2015 рр.» : станом на 9 ачня 2007 р. // Вiдомостi Верховно!' Ради Украши (ВВР). - 2007. -№ 12. - ст. 102. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/537-16
5. Соромвська О. А. 1нформацшна безпека пщприсм-ства: новi загрози та перспективи / О. А. Сорошська, В. Л. Гев-ко // Вкник Хмельницького нацюнального унiверситету. Серiя «Економiчнi науки». - 2010. - № 2. - T. 2. - С. 32-35.
6. Богуш В. 1нформацмна безпека держави / В. Богуш, О. Юдiн ; [Гол. ред. Ю. О. Шпак]. - К. : МК-Прес, 2005. - 432 с.
7. Горбатюк О. М. Сучасний стан та проблеми шформа-цшноТ безпеки Украши на рубежi столiть / О. М. Горбатюк // Вк-ник КиТвського унiверситету iменi Т. Шевченка. - 1999. - Вип. 14: Мiжнароднi вiдносини. - C. 46-48.
8. Литвиненко О. 1нформа^я i безпека / О. Литвиненко // Нова полита. - 1998. - № 1. - C. 47-49.
9. Лшкан В. А. 1нформацшна безпека Украши в умовах свроштеграцп / В. А. Лткан [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pidruchniki.ws/12800528/politologiya/ponyattya_ zagroz_informatsiyniy_bezpetsi
10. Сазонець О. М. 1нновацшний розвиток шформацш-ноТ сфери / О. М. Сазонець // Вкник Днiпропетровського уш-верситету. Сер.: Менеджмент iнновацiй. - 2012. - Т. 20, вип. 1. -С. 30-38 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv. gov.ua/j-pdf/vdumi_2012_20_1_7.pdf
REFERENCES
Bohush, V., and Yudin, O. Informatsiina bezpeka derzhavy [Information security state]. Kyiv: MK-Pres, 2005.
Hutsaliuk, M. "Informatsiina bezpeka Ukrainy: novi zahrozy" [Information Security Ukraine: new threats]. Biznes i bezopasnost, no. 5 (2003): 2-3.
Horbatiuk, O. M. "Suchasnyi stan ta problemy informatsiinoi bezpeky Ukrainy na rubezhi stolit" [The current state of information security issues and Ukraine at the turn of the century]. Visnyk Kyivskoho universytetu imeni T. Shevchenka, vol. 14: Mizhnarodni vidnosyny (1999): 46-48.
[Legal Act of Ukraine] (2007). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/537-16
Lytvynenko, O. "Informatsiia i bezpeka" [Information and Security]. Novapolityka, no. 1 (1998): 47-49.
Lipkan, V. A. "Informatsiina bezpeka Ukrainy v umovakh yevrointehratsii" [Information Security Ukraine in terms of European integration]. http://pidruchniki.ws/12800528/politologiya/ ponyattya_zagroz_informatsiyniy_bezpetsi
Sashchuk, H. "Informatsiina bezpeka v systemi zabezpech-ennia natsionalnoi bezpeky" [Information security in the national security system]. http://journ.univ.kiev.ua/trk/publikacii/satshuk_ publ.php
Sorokivska, O. A., and Hevko, V. L. "Informatsiina bezpeka pidpryiemstva: novi zahrozy ta perspektyvy" [Information security company: new challenges and prospects]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Seriia«Ekonomichninauky», vol. 2, no. 2 (2010): 32-35.
Sazonets, O. M. "Metodolohichni zasady formuvannia informatsiinoi systemy TNK" [Methodological bases of formation of an information system TNC]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 12 (126) (2011): 43-49.
Sazonets, O. M. "Innovatsiinyi rozvytok informatsiinoi sfery" [Innovative development of the information sphere]. http://nbuv. gov.ua/j-pdf/vdumi_2012_20_1_7.pdf
