CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.21.2.142 УДК:616.83:615.27-071 Мартиненко Р.В.
ВПЛИВ ЦЕНТРАЛ ЬНО1 ДЕПРИВАЦП ТЕСТОСТЕРОНУ НА СТРУКТУРНУ ОРГАН1ЗАЦ1Ю МОНОЦИТАРНОГО КЛОНУ ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ В РАНН1 ТЕРМ1НИ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Украшська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Вплив андрогенного дефициту на кровотворення дос не вивчений. В'домо, що андрогени вплива-ють подвйно на систему гемопоезу. Кровотворна тканина е динам'чною системою, яка постiйно оновлюеться, питання к/'нетики гемопоезу / його регуляцУУ е ключовими для розумiння патогенезу захворювань кров/ в цлому. Визначено, що розвиток всх кровотворних клтин в'дбуваеться в результат'! пролiферацiУ / диферен^аци единоУ полпотентноУ стовбуровоУ клтини кров/ пд впливом клтин оточення. Вплив тривалоУ центральноУ депривацУУ синтезу тестостерону на морфологiчнi змни в органах кровотворення все ще погано описаний в науковй л'1тератур'1. Мета досл'дження: о^нити мiкроскопiчну будову клтин кровотворення та клтин оточення щур'в, пд час центральноУ депривацУУ синтезу тестостерону шляхом ¡н'екф' диферелну на 30-й день експерименту. Ма-терiали / методи досл'дження. Експеримент проводили на 20 статевозрлих самцях безпородних блих щур'т. Щурiв роздлили на 2 групи по 10 тварин в кожнiй групi: контрольну та експеримента-льну групу. Тваринам з експериментальноУ групи вводили пдшк'рно диферелн (Трипторелновий ембонат) у дозi 0,3 мг активноУречовини на кг. Щури з контрольноУ групи отримували ¡'н'екцю ф'ш-олог'чного розчину. Експеримент тривав 30 днв. Результати досл'дження. При морфологiчному досл 'дженн '! червоного ксткового мозку експериментальноУ групи тварин на 30 день експерименту нами було встановлено, що структура органу була представлена двома компонентами: строма-льним та паренхiматозним. Строма представлена ретикулярними клтинами, що утворювали с-тку за допомогою ретикулярних волокон, бльша частина якоУ була пронизана каплярами синусоУд-ного типу. В середин капiлярiв спостергалось щльне розташування еритроцит!в у вигляд/ "сто-впчику монет". Перикаплярний прост1'р був заповнений гемопоетичними клтинами на рiзних ста-дiя диферен^аци. Монобластичний клон був представлений клтинами моноцитами, промоноци-тами, монобластами, та клтинами попередниками, що при свтловй мiкроскопiУ мають однакову морфологiчну будову та структуру.
Ключов1 слова: Ключов1 слова: тестостерон, гемопоез, червоний кютковий мозок, моноцитарний ряд.
Дослiдження е фрагментом дослiдницького проекту кафедри г'ютологп, цитологи та ембрiологn «Експериментально-морфологчне вивчення ди крюконсервованих препаратiв кордовоУ' кровi та ембрiофетоплацентарного комплексу (ЕФПК), Диферилiну, етанолу та 1% ефiру метакриловоУ' кислоти на морфофункцональний стан ряду внутрiшнiх органiв», державна реестрацтна № 0119и102925.
Сексуальна активнють чоловтв зменшуеться рення доа не вивчений. Вщомо, що андрогени
з вком. Причина цього, як вщомо, е зниження впливають подвшно на систему гемопоезу. Кро-
вироблення тестостерону тканинами яечка. Та- вотворна тканина е динамiчною системою, яка
кож, деяк хвороби вимагають вживання лшв, що постшно оновлюеться, питання кшетики гемопо-
блокують синтез тестостерону [1,7]. Наприклад, езу i його регуляци е ключовими для розумшня
рак передмiхуровоТ залози вимагае будь-якого патогенезу захворювань кровi в цтому. Визна-
хiмiчного препарату кастрацп, як лкування, оскн чено, що розвиток вах кровотворних кл^ин вщ-
льки ця пухлина е дуже чутлива до андрогешв буваеться в результат пролiферацiТ i диферен-
[6]. Рак простати е другим за частотою дiагнозом ^ацп едино! полтотентноТ стовбурово! кл^ини
раку серед чоловтв i е п'ятою причиною смерт кровi пщ впливом кл^ин оточення. Вплив трива-
у всьому свт. Однак у деяких випадках хiмiчна лоТ центрально! депривацп синтезу тестостеро-
кастра^я може бути використана як вибiр лку- ну на морфолопчы змши в органах кровотво-
вання. Це особливо актуально, якщо рак проста- рення все ще недосконально вщображено в на-
ти був дiагностований у досить молодому вiцi уковш л^ературк
або пашент все ще бажае залишатися фертиль- ..__.
Г1-т ^ ^ г Мета дослщження ним [5].
Традицшш уявлення про те, що фiзiологiчна оцшити мiкроскопiчну будову клп"ин крово-
роль тестостерону у людини обмежуеться впли- тв°рення та клггин °т°чення щур^ пiд час
вом на репродуктивну систему та регуля^ею се- центрально! депривацп тестостерону при ш'екцп
ксуальностi i лiбiдо, слiд визнати застартими, дифеPелiну в раннi термши експерименту.
тому що це не вщповщае результатам новiтнiх Матерiали i методи дослiдження
клiнiко-експериментальних дослiджень, як до- ._
вели наявност у тестостерону цiлого спектру Експеримент провОДили на 20 статевозртих
фiзiологiчних ефектiв, необ^дних для нормаль- самцях0 безпороднипх бiлих щурiв. Щур^ розд™-
ного функцюнування органiзму [4]. ли на 2 групи по 10 тварин в к0жнiй тгрупi: конт-
Впли1в андрогенного деф^у на кровотво- рольну та експериментальну групу. Тваринам з
експериментально! групи вводили пiдшкiрно
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
«Диферелш» (Трипторелшу ацетат) у дозi 0,3 мг активно!' речовини на кг [3,8,9]. Щури з контрольно!' групи отримували ш'екцш фiзiологiчного розчину. Експеримент тривав 30 дыв. Тварин утримували в стандартних умовах вiварiю Укра!'-нсько!' медично!' стоматолопчно!' академп. Екс-периментальних тварин приносили в жертву при суворш вiдповiдностi з положеннями «¿вропей-сько!' конвенцп про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та шших наукових цтей"; (Страсбург, 1986 р.), А також з «Загальною етикою принципiв експери-ментiв на тваринах ", прийнятий Першим нацю-нальним конгресом з бюетики (Ки!'в, 2001).
Пiсля передозування кетамшом тварин обез-головили, пщготувавши препарати кiсткового мозку з стегнових кюток фiксували у 2,5% розчи-нi глутаральдегiду (рН = 7,2-7,4). Постфкса^я матерiалу проводилася в 1% розчин осмiю (IV) оксиду з подальшою дегiдратацieю в оксидi про-пiлену i зразок заливали в сумш епоксидних смол. Ультратонкi зрiзи були просоченi 1% вод-ним розчином урантацетату та цитрату свинцю, за методом Рейнольдса i дослщжували за до-помогою електронного мiкроскопу [2].
За допомогою стандартних методiв матерiал вкладали у парафiновi блоки, перерiзи яких то-вщиною 4 мкм були виготовлен та забарвлен гематоксилiн еозином [2]. Гiстологiчнi препарати дослщжували за допомогою Biorex 3 св^ловий мiкроскоп з цифровим мiкрофiльтром iз програ-мним забезпеченням, пристосованим для цих дослiджень (серiйний номер 5604).
Статистична обробка результат дослщжен-ня проводилася за допомогою програмного за-безпечення Microsoft Office Excel та розширення Real Statistics 2019 до нього.
Результати дослщження
Клiтини моноцитарного ряду - раннi кютково-мозковi попередники моноцитiв i макрофапв, пул циркулюючих в периферичному ру^ моноцитiв i тканиннi макрофаги - були об'еднаш в систему мононуклеарних фагоци^в. Раннi попередники фагоцитiв розвиваються з полiпотентних стов-бурових кровотворних кл^ин, комiтованих в за-гальн попередники грануломоноцитопоезу. Ко-мiтованi загальн попередники грануломоноцитопоезу дають початок колоыеутворюючих оди-ниць макрофагiв, що диференцшються та про-лiферують в монобласти i промоноцити. В кют-ковому мозку кл^ини моноцитарного ряду пред-ставленi переважно пролiферуючим пулом, лише невелика ктькють моноци^в диференцш-еться в резидентнi або ос^ макрофаги кютково-го мозку. В кютковому мозку кiлькiсть моноцтчв становить 1-2% вiд усiх мieлокарiоцитiв [10].
При дослiдженнi напiвтонких зрiзiв та елект-ронограм клiтин моноцитарного клону контрольно!' групи тварин нами були встановленн таю ознаки: монобласти - одна з раных морфолопч-
но пом^них клiтин моноцитарного ряду. Кл^ина мала округлу форму дiаметром 16,22±0,31 мкм. Ядерно-цитоплазматичне сшввщношення ста-новило 3,76 : 1. Ядро червоно-бузкового кольору округлоТ, овально! або бобоподiбноТ форми (Рис.1). мало ыжно сiтчасту структуру хроматину, мютило 2-4 нуклеоли блакитного кольору. Цитоплазма монобласпв тонка, блакитного кольору, не мютить включень.
Промоно^т - клiтина округлоТ форми, дiамет-ром 13,44±0,28 мкм. Ядерно-цитоплазматичне сшввщношення 2,98:1 Ядро промоноциту було овально! форми зi злегка хвилястим контуром, бтьш грубу, нiж у монобласта структуру хроматину та мютили залишки ядерець. Цитоплазма була аро-блакитного кольору, мiстила нiжну пи-ловидну азурофтьну зернистiсть.
Рис. 1. Червоний кютковий мозок контрольноТ групи тварин.
Моноцитарний клон. Заб.: гемотоксил1н-еозин.
Збльшення 200
Моноцит - зрта кл^ина моноцитарного ряду, округлоТ форми, дiаметром 16,77±0,18 мкм. Ядерно-цитоплазматичне сшввщношення 1 : 1. Ядро моноциту мало неправильну форму бобо-подiбну з нерiвними краями i пухку, у виглядi крупнопетлистих ниток структур хроматину. Ок-сiхроматiн, присутнiй в структурi ядра, робить ядро моноцита бтьш свалим в порiвняннi з ядрами нейтроф^в i лiмфоцитiв (Рис.1). Цитоплазма моноцита була блакитно-ара, димчаста, не-прозора, мiстила дрiбну азурофiльну зернис-тiсть.
Макрофаги власно кютково! тканини мали неправильну форму, дiаметр клiтин коливаеться вiд 45,19±1,02 мкм. Ядерно-цитоплазматичне сшввщношення було змщене на користь цито-плазми. Ядро мае округлу або овальну форму, атчасту структуру хроматину. Цитоплазма макрофапв рясна, свп"ло-арого кольору, без ч^ких контурiв, мютить рiзноманiтнi включення, грану-ли рiзного кольору i розмiрiв, вакуолi, зруйнован клiтини, ядра клiтин. Така рiзноманiтнiсть включень обумовлена функцiональною активнютю макрофагiв i в першу чергу здатнютю до фагоцитозу (Рис.2).
Рис.2. Електронограма макрофагу червоного юсткового мозку контрольноТ групи тварин. Заб. Збльшення 10000
Рис.3. Червоний кстковий мозок на 30-у добу спостереження. Заб.: гематоксилн-еозин. Збльшення 500.
Рис.4. Електронограма моноцитарного клона кл1тин червоного к 'юткового мозгу на 30-у добу спостереження. Заб. Збльшення 6000. 1 - макрофаг. 2 - промоноцит. 3 - моноцит.
При морфолопчному дослщжены червоного юсткового мозку экспериментально! групи тварин на 30 день експерименту нами було встано-влено, що структура органу була представлена двома компонентами: стромальним та паренхь матозним. Строма була представлена ретикуля-рними кл1тинами, що утворювали атку за допо-могою ретикулярних волокон, бтьша частина яко! була пронизана каптярами синусоТдного типу. В середин деяких кап1ляр1в спостер1галось щтьне розташування еритроцит1в у вигляд1 ''стовпчику монет'' (Рис.3).
Перикаптярний прост1р був заповнений ге-мопоетичними кл1тинами на р1зних стад1ях ди-ференц1ювання. Монобластичний клон був представлений кл1тинами моноцитами, промо-ноцитами, монобластами та кл1тинами попере-дниками, що при св1тлов1й м1кроскопп мали од-накову морфолопчну структуру ядра та цито-плазми. При в1зуал1зацп нап1втонких зр1з1в та електронограм, нами було встановлено, що мо-нобласти мали округлу форму д1аметром 16,2±0.21 мкм (Рис.3). Ядерно-цитоплазматичне стввщношення становило 3,97:1. Ядро червоно-бузкового кольору, округло!, овально! або бобо-под1бно! форми, мали н1жнос1тчасту структуру
хроматину та м1стили по 3 нуклеоли блакитного кольору. Цитоплазма монобласт1в вузька, блакитного кольору, не мютила включень (Рис.3).
Промоноцити, у свою чергу, - це кл1тини округло! форми, д1аметром 12,3±0,32 мкм. Ядерно-цитоплазматичне стввщношення становило 2,87:1. Ядро промоноциту мало овальну, бобо-видну форму з1 злегка хвилястим контуром, бтьш грубу, ыж у монобласт1в структуру хроматину, мютить залишки ядерець. Цитоплазма сь ро-блакитного кольору може мютити н1жну пило-видну азуроф1льну зернистють. Сам моноцит округло! форми, д1аметром 14,8±0,43 мкм. Яде-рно-цитоплазматичне стввщношення приблизно склало 1:1 (Рис.3).
Ядро моноциту мало неправильну форму (бобовидну, часточкову, паличкопод1бну), нер1в-ний, фестончастий контур I пухку, у вигляд1 пет-листих ниток, структуру хроматину. Оксихрома-тин був присутн1й в структур! ядра. Цитоплазма моноцита була блакитно-с1ра, димчаста, непро-зора, може мютити др1бну азуроф1льну зернис-тють. Макрофаги мали неправильну форму, д1а-метр кл1тин коливаеться в1д 32,6±8,9 мкм (Рис.2). Ядерно-цитоплазматичне сп1вв1дношен-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
2. Bahriy MM, Dibrova VA, Popadynets OH, Hryshchuk MI. Metodyky morfolohichnykh doslidzhen [Methods of morphological research]. Vinnytsya: Nova knyha; 2016. 328s. (Ukrainian).
3. Liu FH, Yang DZ, Wang YF, et al. Making of the animal model with sterilized testes. Zhonghua Nan Ke Xue. 2007; 13(2): 125-9. (Chinese).
4. Merseburger AS, Hupe MC. An Update on Triptorelin: Current Thinking on Androgen Deprivation Therapy for Prostate Cancer. Adv Ther. 2016; 33(7): 1072-93.
5. Rawla P. Epidemiology of Prostate Cancer. World J Oncol. 2019; 10(2): 63-89.
6. Rice MA, Malhotra SV, Stoyanova T. Second-Generation Antiandrogens: From Discovery to Standard of Care in Castration Resistant Prostate Cancer. Front Oncol. 2019; 9: 801.
7. Scovell JM, Khera M. Testosterone Replacement Therapy Versus Clomiphene Citrate in the Young Hypogonadal Male. Eur Urol Focus. 2018; 4(3): 321-323.
8. Stetsuk Ye.V, Kostenko VO, Shepitko VI, Goltsev AN. Vplyv 30-dennoy centralnoy deprivacii testosterona na morfologichni ta funkcionalni osoblivosti intersticialnikh endokrinocitiv ta sustenocytov [Influence of the 30-days central deprivation of testosterone synthesis on the morphological and functional features of rat testicular interstitial endocrinocytes and sustentocytes]. World of Medicine and Biology. 2019; 4(70): 228233. (Ukrainian).
9. Stetsuk YeV, Akimov OYe, Shepitko KV, Goltsev AN. Morfofunkcionalni osoblivosti intersticialnikh endokrinocitiv ta sustenocytov yayechok schuriv pislya 90 dniv deprivacii centralnogo sinteza testosterona [Morphofunctional features of rat testes interstitial endocrinocytes and sustentocytes after 90 days of central testosterone synthesis deprivation]. World of Medicine and Biology. 2020; 1(71): 226-231. (Ukrainian).
10. Travlos GS. Normal Structure, Function, and Histology of the Bone Marrow. Toxicologic pathology. 2006; 34(5),: 548-566.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ДЕПРИВАЦИИ ТЕСТОСТЕРОНА НА СТРУКТУРНУЮ ОРГАНИЗАЦИЮ КРАСНОГО КОСТНОГО МОЗГА В МОНОЦИТАРНОМ КЛОНЕ В РАННИЕ СРОКИ ЭКСПЕРИМЕНТА Мартыненко Р.В.
Ключевые слова: тестостерон, гемопоэз, красный костный мозг, моноцитарный ряд.
Влияние андрогенного дефицита на кроветворение до сих пор не изучено. Известно, что андроге-ны влияют дважды на систему гемопоэза. Кроветворная ткань является динамической системой, которая постоянно обновляется, вопрос кинетики гемопоэза и его регуляции являются ключевыми для понимания патогенеза заболеваний крови в целом. Определено, что развитие всех кроветворных клеток происходит в результате пролиферации и дифференциации единой полипотентной стволовой клетки крови под влиянием клеток окружения. Влияние длительной центральной депривации синтеза тестостерона на морфологические изменения в органах кроветворения все еще плохо описаны в научной литературе. Цель исследования: оценить микроскопическое строение клеток кроветворения и клеток окружения крыс, при центральной депривации синтеза тестостерона путем инъекции дифере-лина на 30-й день эксперимента. Материалы и методы исследования. Эксперимент проводили на 20 половозрелых самцах беспородных белых крыс. Крыс разделили на 2 группы по 10 животных в каждой группе: контрольную и экспериментальную группу. Животным из экспериментальной группы вводили подкожно диферелин (Трипторелиновий эмбонат) в дозе 0,3 мг активного вещества на кг. Крысы из контрольной группы получали инъекцию физиологического раствора. Эксперимент длился 30 дней. Результаты исследования. При морфологическом исследовании красного костного мозга экспериментальной группы животных на 30 день эксперимента нами было установлено, что структура органа была представлена двумя компонентами: стромальным и паренхиматозным. Строма представлена ретикулярными клетками, что образовывали сетку с помощью ретикулярных волокон, большая часть которой была пронизана капилярами синусоидного типа. В середине капилляров наблюдалось плотное расположение эритроцитов в виде ''столбика монет". Перикапилярное пространство было заполнено гемопоэтическими клетками на разных стадия диференциации. Монобластический клон был представлен клетками моноцитами, промоноциты, монобластами, и клетками предшественниками, что при световой микроскопии имеют одинаковое морфологическое строение и структуру.
Summary
THE IMPACT OF CENTRAL DEPRIVATION OF TESTOSTERONE ON THE STRUCTURE OF RED BONE MARROW IN MONOCYTOPOESIS IN THE EARLY TERMS OF THE EXPERIMENT Martynenko R.V.
Key words: testosterone, haematopoiesis, red bone marrow, monocytopoesis.
The effect of androgen deficiency on haematopoiesis has not been sufficiently studied yet. It is known that androgens have a double effect on the hematopoietic system. Hematopoietic tissue is a continuously regenerating dynamic system; therefore, the issues of hematopoietic kinetics and its regulation are key ones to understand the pathogenesis of blood diseases in general. It has been determined that the development of all hematopoietic cells results from the proliferation and differentiation of a single pluripotent blood stem
ня змщене на користь цитоплазми. Ядро мае округлу або овальну форму, атчасту структуру хроматину. Цитоплазма макрофапв рясна, св^-ло-арого кольору, без ч^ких контурiв, мютить рн зномаштш включення, гранули рiзного кольору i розмiрiв, вакуоле зруйнован кл^ини, ядра кл^ин (Рис.3).
Таким чином, в результат морфолопчного та морфометричного дослщження, ус показники були статистично достовiрно не змшеш в порiв-нянн експериментальноУ та контрольно! групи тварин. Таю дан дають можливють зробити ви-сновок, що центральна деприва^я тестостерону, за допомогою трипторелшу протягом 30 дыв, не призводить до ктькюних i якюних змш кл^ин моноцитопоезу, а впливае ттьки на змши в структурi мiкроциркуляторного русла кюткового мозку щурiв.
Лтература
1. Atallah A, Mhaouty-Kodja S, Grange-Messent V. Chronic depletion of gonadal testosterone leads to blood-brain barrier dysfunction and inflammation in male mice. J Cereb Blood Flow Metab. 2017; 37(9): 3161-3175.
cell under the influence of surrounding cells. The effect of prolonged central deprivation of testosterone synthesis on morphological changes in hematopoietic organs is still not enough described in the scientific literature. The aim of this study is to evaluate the microscopic structure of hematopoietic cells in rats during the central deprivation of testosterone synthesis by diferelin injection on the 30 day of the experiment. Materials and methods. The experiment was performed on 20 adult male white rats divided into 2 groups of 10 animals in each group: control and test group. The animals in the experimental group were injected with diferelin (Triptorelin embonate) subcutaneously in a dose of 0.3 mg of active substance per kg / body wt. The rats in the control group received a saline injection. The experiment lasted 30 days. Results. The morphological study of the red bone marrow in the test group of animals on the 30 day of the experiment has demonstrated the structure of the organ is represented by two components: stromal and parenchymal. The stroma consists of reticular cells forming a network of reticular fibbers, most of which are threaded with sinusoidal capillaries. In the middle of the capillaries there is a dense arrangement of erythrocytes in the form of a "column of coins". The pericapillary space is filled with hematopoietic cells at different stages of differentiation. The monoblastic clone is represented by monocyte cells, promonocytes, monoblasts, and progenitor cells that are of the same mophrological structure and structure under light microscopy.
DOI 10.31718/2077-1096.21.2.146 УДК 616.36 - 002:599.323.4 Мустaфiнa Г. М.
СТРУКТУРН1 ОСОБЛИВОСТ1 ГЕПАТОЦИТ1В Б1ЛИХ ЩУР1В
Полтавський державний медичний уыверситет
В даний час в'домо, що печ/'нка е полiфункцiональним органом з надскладною структурною орган-зац/'ею, в якому, бльше 80% клiтинно'У популяц'УУ складають гепатоцити - органоспецифiчнi клтини, як беруть участь в поглинаннi, синтез '!, накопиченн рiзних речовин, що видляються згодом в кров або в жовч. Метою досл'дження було отримання на свтлооптичному рiвнi сукупност'! морфологiч-них даних, що характеризують особливост'! будови гепатоцит'в блих щур'т. Дослiдження виконано на 10 безпородних блих щурах обох статей, масою 204 ± 0,67 г. Вс/ досл'дження були проведен в'дпов'дно до норм бюетики та етичних принципiв роботи з експериментальними тваринами. З препарат'т печiнки виготовлялися традиц/'йн/' парафiновi блоки / напвтонк зрiзи, як вивчалися за допомогою свтлового мкроскопа. Проведеними досл'дженнями встановлено, що в тканин печiнки нтактних блих щур'т в кльксному вiдношеннi переважають гепатоцити. Розмiрнi характеристики останшх досить вар'абельн'! i коливаються в межах: поперечний розмiр 15,38 - 19,41 мкм., по-здовжнй 21,98 - 26,46 мкм., а середнй показник площi гепатоцит'в в'дпов'дно 432,50 ± 40,93 мкм2. Середн'й д'аметр ядер склав 7,61 ± 0,25 мкм, площа ядер 45,46 ± 3,06 мкм2. Враховуюче виявлене, середне-арифметично площа цитоплазми складае 387,03 ± 41,03 мкм2, а ядерно-цитоплазматичне сп'тв'дношення гепатоцит'в в'дпов'дно в середньому становить 0,119 ± 0,01. Переважна кльксть гепатоцит'в мали одне ядро, в'дносна кльксть таких клтин склала 79,41%. В'дпов'дно 20,59% ге-патоцит'т мстили два ядра, трьохядерних клiтин виявлено не було. Виявлено, що тканина печiнки блих щур'т контрольно)' групи представлена переважно гепатоцитами з помiрною клькстю рiв-номiрно розподлених гранул глiкогену, що займають переважно пром/'жн/' в'дд'ли печнкових часто-чок. Дослiдженням напiвтонких зр'з'в встановлена полiморфнiсть популяц'УУ гепатоцит'в, серед яких на п'дстав! тiнкторiальних властивостей ядра та цитоплазми можливо видлити чотири типи гепатоцит'в, при цьому кльксно переважають гепатоцити з помiрною базофлею цитоплазми та темним ядром. Висловлюеться припущення, що на класичних г'ютолог'чних препаратах морфологiчна картина гепатоцит'в обумовлена, в першу чергу, к'льк'ютю глiкогену в цитоплазм'!, а на напiвтонких зр'зах, вочевидь знаходять в'дображення й iншi функцiональнi особливост'! окре-мих печнкових кл'/тин, так як ступнь продукцУУжовч'!, секрецУУ блюв, жир'т та нших речовин. Таким чином особливост'! структурно)' оргашзацУУ рiзних типв гепатоцит'в необх'дно враховувати при диференц!альн'!й д'агностиц нормального функцюнального стану клтин / розвитку в останнх дистрофiчних процес'т.
Ключовi слова: печЫка, гепатоцити, б^ щури, глкоген, ядра.
Зв'язок публжаци з плановими науково-дослiдними роботами. Дослiдження е фрагментом планово')'науково-дослiдно'i'роботи "Закономiрностi морфогенезу органiв, тканин та судинно-нервових утворiв у нормi, при патологи та пiд впливом екзоген-них чинниюв", № держреестрацп 0118Ш04457.
Структурна оргашза^я печшки, змши що ви-никають в нш пщ дiею рiзних патогенних ендо-та екзогенних факторiв е об'ектом численних експериментальних i кл^чних дослщжень [1]. В даний час вщомо, що печшка е складнооргашзо-ваним полiфункцiональним органом, в якому, бь
льше 80% кл^инноТ популяцп складають гепатоцити - органоспецифiчнi кл^ини, як беруть участь в погпинанш, синтезу накопиченн рiзних речовин, що видтяються згодом в кров або в жовч [2,3].
Значна частина роб^ останшх рош присвя-
