CC BY
8
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9519 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:661.746.5:612.11
The influence of long-term drinking of citric acid on the organism of Fo female rats
U.I. Tesarivska
State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed Additives, Lviv, Ukraine
Article info
Received 16.09.2019 Received in revised form
16.10.2019 Accepted 17.10.2019
State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed Additives, Donetska Str., 11, Lviv 79019, Ukraine.
Tel.: +38-067-686-72-11 E-mail: tesar21@gmail.com
Tesarivska, U.I. (2019). The influence of long-term drinking of citric acid on the organism of Fofemale rat. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 102-106. doi: 10.32718/nvlvet9519
The influence of long-term drinking of Citric acid on the organism of female rats was studied by the investigation of morphological and biochemical indices and organ mass coefficients. The study was performed on 10 laboratory female rats Fo, which were organized in groups (5 — control, 5 — experimental) 2— 2.5 months aged, with body mass 110—120 g. The animals of the experimental group received aqueous solution of Citric acid (C6H12O6 x H2O, "ch.p.") in the dose 0.8 mg/kg b. m. during the physiologic and puberty periods, fertilization and pregnancy. Animals of both groups had constant access to the drinking water. The received results of studies of red cells in the experimental group are comparative to the control group animals indicate the tendency to decrease the number of red blood cells by 6%, hemoglobin in the blood on 22.7%%, average hemoglobin concentration in hemoglobin by 25%, average hemoglobin content in the erythrocyte on 20.9%, average hemoglobin volume on 40% against the background of an increase of hematocrit value on 5.4%%. The experimental data obtained indicate a probable increase in the number of leukocytes in the blood of the experimental group of animals on 42.4%%, and a tendency for a 2-folf increase in eosinophils. The results of biochemical studies of serum indicate minor differences between serum iron content (increase on 5.6%) in experimental and control animals groups. Also, the received results indicate the tendency of an increase by 3.3% of serum trasferrin on the background of decrease of total (by 3.6%) and unsaturated (by 7.6%%) Fe-binding ability of blood. Animals receiving Citric acid found a tendency to increase, in terms of indicators of ALT activity — by 18.9% and alkaline phosphatase by 13.2% comparing with the control group of animals. The blood of female rats showed significantly higher urea level of 72.5% and a lower creatinine level of 19.6%. The content of average molecular weight substances in the serum of female rats of the experimental group under the influence of Citric acid is less than in animals of the control group on 2.8%. Studies of the individual organs status with the determination of their weight and mass coefficients revealed that against a background to the coefficients of the control group of female rats the weight of the liver increased likely by 16.1%. In the future, we plan to investigate the effect of long-term drinking of Citric acid on the organism of F1 rats.
Key words: blood morphology, blood serum biochemistry, citric acid, male, rats.
Вплив тривалого випоювання лимонноУ кислоти на оргашзм самиць щурiв Fo
У.1. Тесар1вська
Державний науково-до^дний контрольной тститут ветеринарних npenapamie та кормових добавок, м. Львiв, Укра'та
Вивчали вплив тривалого випоювання лимонног кислоти на оргатзм самиць, визначаючи морфолог1чт та бiохiмiчнi показники кровi та коефщенти маси оргатв. До^дження проведено на 10 лабораторних щурах-самицях Fo, сформованих по групах (5 -контрольт, 5 - до^дш) у вц 2-2,5 мкящ масою тта 110-120 г. Тваринам до^дноЧ групи випоювали водний розчин лимонног кислоти (СбНпОб х Н2О, "хч") у кiлькостi 0,8 мг/кг маси тта протягом фiзiологiчного i статевого дозрiвання, заплiднення та
вагiтностi. Тварини обох груп мали постшний доступ до питног води. Отриман результати досл1джень показнимв червоног кров1 у тварин дослЧдно! пор1вняно з тваринами контрольног груп вказують на тенденцт до зниження ктькостЧ еритроцит1в на 6%, гемоглобшу в кров( на 22,7%%, середньог концентрацп гемоглобту в еритроцит1 на 25%, середнього вм1сту гемоглобту в еритро-цит1 на 20,9%, середнього об'ему еритроцита - на 4%о на тл1 збтьшення гематокритног величини на 5,4°%. ОдержанI експериме-нтальш дан св1дчать про в1рог1дне збтьшення ктькостЧ лейкоцит1в у кров( дослЧдних тварин на 42,4%, та тенденцт до збтьшення у 2 рази еозинофШв. За результатами бюхш1чних дослЧджень сироватки кров( виявлено незначж в1дмтност1 м1ж вмктом сироваткового залгза в кров( тварин дослЧдно! (збтьшення на 5,6%) I контрольног груп. Також отриман результати вказують на тенденцт до збтьшення на 3,3% сироваточного трансферину на тл1 зменшення загальног (на 3,6%) I ненасиченог (на 7,6%) Резв 'язувальног здатност( кров(. У тварин, яким задавали лимонну кислоту, виявлено тенденцт до збтьшення, щодо показнимв у контрольних тварин активност1 АлАТ - на 18,9% та лужног фосфатази на 13,2%. В кров( самиць щур1в в1дзначено в1рог1дно вищий р1вень сечовини на 72,5% I нижчий на 19,6% - р1вень креатитну. Вмгст речовин середньог молекулярног маси в сироватщ кров( самиць щур1в досл1дноЧ групи за впливу лимонног кислоти е менший, тж у тварин контрольног групи на 2,8%. Досл1дженнями стану окремих органв з визначенням ЧхньоЧмаси I коефщентЧв мас встановлено, що на тл1 аналогЧчних щодо контрою показнитв оргажв самиць щурЧв проходить в1рог1дне збтьшення на 16,1% маси печтки. НадалЧ плануемо провести дослЧдженя впливу трива-лого випоювання лимонног кислоти на оргатзм щур1в р1.
Ключовi слова: морфолог1я кров1, б1ох1м1я сироватки кров1, лимонна кислота, самки, щури.
Вступ
У наш час лимонна кислота широко використову-еться в харчовш i фармацевтичнш промисловосп, в технщ i як xiMi4rn сировина (Kostenko et al., 2008; Novinjuk, 2009; Fales et al., 2009). У багатьох препаратах, бюлопчно активних добавках i засобах, що вико-ристовуються в медициш, твариннищга та ветерина-рп, основним дшчим компонентом е цитрати (Kostenko et al., 2004; Dmytruk, 2008; Nagoba et al., 2011; Sakhanda, 2014; EFSA FEEDAP Panel, 2015). Уведення лимонно1 кислоти або ïï сполук до рацюну тварин справляе регуляторний вплив на енергетич-ний, жировий, вуглеводний та мшеральний обмш (Kostenko et al., 2008; Dmytruk, 2008). Розщеплення лимонноï кислоти супроводжуеться утворенням хiмi-4TOÏ енергп, яка акумулюеться в макроенергетичних сполуках, що сприяе пвдвищенню штенсивносп росту i розвитку оргашзму та продуктивносп (Kostenko et al., 2004; Dmytruk, 2008). Застосування лимонноï кислоти в годiвлi тварин зумовлюе стимулюючий вплив на ï'хню репродуктивну здатшсть (Rylskyi & Sherstoboieva, 2010; Tesarivskaja et al., 2016). Низка авторiв вказують на детоксикацшну ïï функщю, що призводить до зниження впливу токсичних речовин на органи та системи оргашзму (Wright & Hughes, 1976; Chekalina et al., 1987; Kostenko et al., 2004). Лимонна кислота не виявляе ембрiотоксичноï та терато-генноï дп на оргашзм тварин (Fales et al., 2009; Rylskyi & Sherstoboieva, 2010; Tesarivskaja et al., 2016). Набувають поширення солi лимошкн кислоти на основi макро- i мшроелеменпв та & наночастинок (Tesarivskaja et al., 2016; Tesarivska et al., 2016). Це зумовлюе защкавлення в проведенш фiзiологiчних дослвджень щодо впливу лимонноï кислоти та ïï сполук на оргашзм тварин.
Попри те, що лимонна кислота та ïï сполуки мають виражений позитивний вплив на функцюнування окремих систем та оргашв, у т.ч. репродуктивну фун-кцш самиць i розвиток оргашзму, нами виявлено лише окремi дослвдження з цього напряму. Тому метою наших дослщжень було з'ясувати морфолопчний склад i бiохiмiчнi показники кровi за дп лимонноï кислоти на оргашзм самиць щурiв F0.
MaTepia™ i методи дослщжень
Дослвди проведет у в1варп ДНДК1 ветпрепаралв та кормових добавок на б1лих щурах лшп Wistar. Тварини перебували в стандартних умовах з природним свгтловим режимом день/н1ч, водн1 розчини цитрату, воду i корм отримували ad libitum. Дослщження про-веден1 на 10 лабораторних щурах-самицях Fo, сфор-мованих по групах у вщ 2-2,5 мiсяця, масою тiлa 110-120 г. Самицям дослiдноï групи (4 тварини) ви-поювали водний розчин лимонноï кислоти (С6Н12О6 хН2О, "хч") у кiлькостi 0,8 мг/кг маси тiлa протягом фiзiологiчного i статевого дозрiвaння, зaплiднення, вaгiтностi. Щури контрольноï групи (5 тварин) мали постшний доступ до питноï води. Самиць заплщню-вали, i на 21-у добу ваптносп оцiнювaли 1х клшчний стан, зважували, проводили евтаназш методом мит-тeвоï декaпiтaцiï, розтинали грудну i черевну порож-нини, вщбирали серце, легенi, печiнку, нирки селезш-ку i визначали коефiцieнти маси цих оргашв. Показники червоноï кровi визначали загальноприйнятими методами: шдрахунок еритроцитiв i кiлькiсть лейко-цитш - в кaмерi Горяева, концентрацш гемоглобiну -гемоглобiн-цiaнiднi методом, гематокрит - за допомо-гою гематокритною центрифуги, лейкоцитарну формулу - шляхом мшроскопп мaзкiв кровi, забарвлених барвником Романовського-Пмзи i пiдрaхунку клгган (Kondrahin et al., 1985). Використовуючи величини показнишв кiлькостi еритроцитiв, рiвня гемоглобiну кровi та гематокриту, з допомогою ввдповщних формул вираховували так1 величини iндексiв: середню концентрацш гемоглобшу в еритроцил, середнiй вмют гемоглобiну в еритроцитi, середнiй об'ем ерит-роцита.
Бiохiмiчнi показники сироватки кровi самиць щу-рiв F0, зокрема АлАТ, АсАТ, ЛФ, креaтинiн, сечовину, сироваткове зaлiзо, загальну зaлiзозв'язувaльну здатшсть сироватки кровi (Т1ВС) визначали за допомогою нашвавтоматичного бiохiмiчного aнaлiзaторa HumaLyzer 3000 з використанням стандартизованих нaборiв "Human Diagnostics Worldwide" (Шмеччина). Вивчаючи характер обмiну зaлiзa за величиною сироваткового зaлiзa i Т1ВС, також визначали розрахунко-вим методом показники: ненaсиченоï заль зозв'язувaльноï' здaтностi сироватки кровi (UIBS) i
вщсоток насичення трансферину. Визначали сироват-ковий р1вень молекул середньо1 маси (МСМ) за методикою Н.1. Габр1елян (Gabrijeljan et al., 1985).
В основу оргашзацп дослщжень з вивчення дд СбН12Об х Н2О на потомство покладено методичш рекомендаций як1 викладеш в довщнику "Доклшчш дослвдження ветеринарних лжарських засоб1в" (Kotsiumbas, 2006).
Експерименти проводилися вщповщно до поло-жень "£вропейсько1 конвенцп про захист хребетних тварин, яш використовуються для експерименпв та шших наукових цшей" (European convention for the protection..., 1986). Отриманий цифровий матер1ал опрацьовано методом вар1ацшно1 статистики з вико-ристанням критерш Стьюдента. Розраховували сере-дш арифметичш величини (М) та похибки середшх арифметичних величин (± m). Змши вважали в1рог1д-ними за Р < 0,05. Для розрахуншв використано комп'ютерну програму Excel.
Результати та ïx обговорення
Отримаш результати дослщжень впливу щоденного випоювання лимонно1 кислоти на оргашзм щур1в самиць F0 вказують на певш ввдмшносл як з боку морфологи кров1, так i б1ох1м1чного ïï складу.
Так, у тварин дослщно1 групи показники червоно1 кровi порiвняно з тваринами контрольно1 групи не мали статистично значущих вiдмiнностей, проте спостерiгалася тенденцiя до зниження кiлькостi еритроцитiв на 6% та гемоглобшу в кровi на 22,7% при збшьшенш гематокритно1 величини на 5,4% (табл. 1).
Середня концентращя гемоглоб^ в еритроцитi е найстабiльнiшим, генетично детермiнованим показ-ником. З уах еритроцитарних iндексiв вш найменше схильний до коливань при патолопчних станах. Тому його зниження мае велику цiннiсть в дiагностицi. При застосуваннi лимонно1 кислоти достовiрних ввдмшно-стей мгж тваринами контрольно1 та дослiдних груп не встановлено, однак е тенденцiя до зменшення цього показника у дослiднiй груш тварин на 25%. Показник середнього вмюту гемоглоб^ в одному еритроцип, якого прийнято виражати в ткограм, дуже важливий для виявлення гшо- та гiперхромазiï, i у тварин досль дно1 групи вiдзначено тенденцш до зменшення його на 20,9%. Для з'ясування наявностi мiкро- i макроци-тозу поряд з безпосередшм вимiрюванням розмiрiв еритроцитiв на мазках зручшше обчислювати серед-нiй об'ем еритроципв побiчно, який виражають у кубiчних мiкрометрах. У самиць щурiв, яким задавали з водою лимонну кислоту, виявлено зменшення сере-днього об'ему еритроципв на 4%.
Аналiз одержаних результалв бiлоï кровi вказуе на вiрогiдне збiльшення кiлькостi лейкоцитiв у кровi тварин на 42,4% (P < 0,05), а у лейкограмi - тенденцш до збшьшення еозинофшв у 2 рази.
Результати бiохiмiчних досл1джень сироватки кро-вi пвддослщних тварин, що наведенi в таблищ 2, вка-
зують на певш вщмшносп показникiв стосовно тварин контрольно1 групи.
Найважливiшим мiкроелементом для оргашзму тварин, який бере участь в кисневому обмiнi, будучи складовою гемоглобiну, е Залiзо. У нашому дослiдi, за незначного збiльшення щодо контролю сироваткового залiза в кровi тварин дослiдноï групи (5,6%) виявлено тенденцiю до зменшення загальноï (на 3,6%) i ненаси-ченоï (на 7,6%) Fe-зв'язувальноï здатностi кровi. Вщ-соток трансферину, який утворюе сполуки з залiзом у кровi тварин дослвдно1' групи, е на 3,3 бшьший, нiж у тварин контрольно1' групи.
Таблиця 1
Гематологiчнi показники самиць щурiв F0 при застосуванш лимонно!' кислоти (M ± m, n = 5)
Показники
Групи
контрольна
до^дна
Еритроцити, Т/л Гемоглобш, г/л Гематокрит, л/л Середня концентрацш гемоглобiну в еритроцит1, % Середнш вмiст гемоглобгну в еритроцит1, пг Середнiй об'ем еритроцита, мкм3
Лейкоцити, Г/л
Нейтроф1ли сегментоядернi, %
Л!мфоцити, % Моноцити, % Еозиноф1ли, % Базофши, %_
6,0 + 0,8 5,64 + 0,26
136,46 + 11,3 105,47 + 12,6
0,37 + 0,005 0,39 + 0,02
36,34 + 3,09 27,26 + 3,52
23,75 + 2,36 18,78 + 2,19
66,93 + 9,39
6,46 ± 0,47
23,6 ± 1,9
72,8 ± 2,3 2,80 ± 0,50 0,8 ± 0,50
69,62 + 2,33
9,20 ± 0,9*
24,8 ± 1,5
70,8 ± 1,36 2,80 ± 0,5 1,6 ± 0,40
Примтка (у цш та наступнгй таблицi): вiрогiднiсть резуль-тат1в стосовно контрольно1 групи тварин: * - P < 0,05; *** -P < 0,001
Амшотрансферази як каталггично досконалi фер-менти е важливим фiзiолого-бiохiмiчним тестом для оцiнки стану всього оргашзму, осшльки вони мiстять-ся практично у вах органах (Ostapyuk & Gutyj, 2019). Аналiз результалв дослiджень вказують на тенденцiю до збшьшення активносп АлАТ - на 18,9%. Досль дження лужноï фосфатази сироватки кровi зазвичай становить штерес у зв'язку з дiагностикою стану пе-чiнки i кiстковоï тканини. Варто п1дкреслити тенден-цiю до зб№шення в сироватцi кровi тварин активнос-тi лужноï фосфатази дослiдноï групи на 13,2% щодо показнишв у контрольних тварин.
Сечовина - основний продукт розпаду бiлкiв. Щд-вищення рiвня сечовини в бiохiмiчному аналiзi кровi свiдчить про погану роботу нирок, серцеву недостат-шсть, пухлини, кровотечi, кишкову непрохiднiсть або непрохвдшсть сечовив1дних шляхiв. У тварин, яким випоювали з водою лимонну кислоту, рiвень сечовини в кровi е вiрогiдно вищим щодо показнишв конт-рольноï групи на 72,5% (P < 0,001). Це може вказува-ти на певне метаболiчне навантаження застосованоï дози лимонноï кислоти за умов тривалого застосуван-
ня у самиць щур1в з нагромадженням у кров1 продук-tîb обм1ну протешв.
Таблиця 2
Б1ох1м1чн1 показники сироватки кров1 самиць щур1в F0 при застосуванш лимонно! кислоти (M ± m, n= 5)
Показники
контрольна досл1дна
Сироваткове зал1зо, мкмоль/л 25,0 ± 4,60 26,4 н-2, 6
Т1ВС, мкмоль/л 147,23 ± 1,8 141,9 ± 5,4
UIBS, мкмоль/л 125,08 ± 5,0 115,6 ± 2,8
Насичення трансферину, % 15,07 ± 2,95 18,4 ±1,1
АлАТ, Од/л 61,83 ± 11,4 73,5 ± 5,3
АсАТ, Од/л 143,35 ± 15,8 144,15 ± 2,5
ЛФ, Од/л 313,00 ± 10,4 354,4 ± 15,18
Сечовина, ммоль/л 4,0 ± 0,28 6,9 ± 2,9**
Креатинш, мкмоль/л 65,78 ± 4,2 52,9 ± 0,9*
МСМ, ум.од 1,07 ± 0,004 1,10 ± 0,015
В комплекс! з сечовиною розглядаеться креатинш. Його характеризуе ефектившсть клубочково! фшьт-рацп кров1 в нирках. Оцшка дп лимонно! кислоти на оргашзм щур1в за цим показником сввдчить, що його р1вень е в1ропдно нижчим на 19,6% (P < 0,05). Це, можливо, пов'язано з посиленням фшьтрацшно! здат-носп нирок за дп лимонно! кислоти самиць щур1в досл1дно1 групи.
Маркерами ендогенно! штоксикацп е молекули се-редньо! маси. Даний показник використовуеться для визначення ступеня тяжкосп патолопчного процесу та можливих ускладнень. За впливу лимонно! кислоти вм1ст речовин середньо! молекулярно! маси в сирова-тщ кров1 щур1в досл1дно1 групи менший, нгж у тварин контрольно! групи, на 2,8%.
Вивчення розвитку окремих оргашв шляхом визначення 1хньо1 маси та коефщенпв маси вказуе на змши з боку печшки самиць щур1в, де даний показник в1ропдно збшьшений щодо контролю на 16,1% (P < 0,001) (табл. 3).
Таблиця 3
Маса внутршшх оргашв самиць щур1в F0 та ïx коефщенти за дп лимонно! кислоти (M ± m, n= 5)
Показники контрольна Групи дослщна
Маса тварини (кг) 0,210 ± 0,016 0,207 ± 0,018
Маса органу (г) / коефщент маси оргашв
Серце 0,85 ± 0,04 0,77 ± 0,08
4,07 ± 0,14 3,67 ± 0,16
Легеш 1,48 ± 0,15 1,26 ± 0,09
6,17 ± 0,23 6,12 ± 0,31
Селезшка 1,14 ± 0,07 1,13 ± 0,12
5,43 ± 0,74 5,46 ± 0,16
Нирка права 0,64 ± 0,05 3,05 ± 0,15 0,62 ± 0,03 3,02 ± 0,12
Нирка л1ва 0,61 ± 0,04 2,9 ± 0,1 0,60 ± 0,04 2,90 ± 0,12
Печшка 9,06 ± 0,26 10,44 ± 0,99
43,38 ± 1,96 50,37 ± 1,64*
Biiciiobkii
TpuB&ie BHnoMBaHHH caMun^M mypiB F0 3 Bogooo ïïhmohhoï khc^oth y nepiog $i3io^oriHHoro i CTaTeBoro go3pÎBaHHH Ta BariTHOCTÎ He 3yMoB^oB&ro cTaTHCTUHHo 3Hanymux BigMiHHOCTen noKa3HHKÎB nepBOHOÏ KpoBi y TBapuH gocmgHoï rpynu nopiBHAHo 3 TBapHHaMH Kompo^bHOÏ rpynu, npoTe cnocTepiraOT TeHgeHnio go 3HH®eHH_a KMbKocTi epurponmiB, KOHueHTpauiï reMoraoöiHy b KpoBi Ta 36№meHH_a reMaTOKpHTHOÏ Be^HHHHH. fflpgo 6i^oï KpoBi, to aHam3 ogep^aHux pe3y^bTaTiB BKa3ye Ha TeHgeHnio go 36i^bmeHHH BigcoTKOBoro BMicTy eo3HHo$imB Ha rai BiporigHoro 36№meHHH KMbKocTi neHKonmiB.
3acTocyBaHHH ïïhmohhoï khctoth y go3i 0,8 Mr/Kr m. t. caMHuaM mypiB xapaKTeproyeTbca BiporigHHM 36i^b-meHHHM KoHnempamï cenoBHHH Ta 3HH®eHHHM piBHH KpeaTHHiHy b cupoBarni KpoBi caMunb mypiB, mo Mo^e BKa3yBaTH Ha neBHi 3MiHH 3 6oKy ^yHKmoHyBaHHa hh-poK.
^.ocflig^eHHHMH po3BHTKy CTaHy oKpeMux BHyTpim-Hix opraHiB 3 BH3HaneHHHM Ïx Macu i Koe^iniernÎB Mac BCTaHoB^eHo BiporigHe 36i^bmeHHH (P < 0,05) noKa3HH-Ka Koe^imenra Macu nemHKH y caMunb gocmgHoï rpynu Ha rai aH&roriHHHx mogo Kompo^o noKa3HHKÎB rnmux opraHiB.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb nonaraoTb y gocmg^eHHi Bn^HBy TpuB&roro BunooBaHHH ïïhmohhoï khc^oth Ha opraHi3M mypiB Fi.
References
Chekalina, K.I., Golohvastova, Je.L., Brodov, L.Je., & Maleev, V.V. (1987). Gipercitremija pri pishhevyh toksikoinfekcijah. Sovetskaja medicina, 1, 89-91 (in Russian).
Dmytruk, I.V. (2008). Riststymuliuiucha ta antystresova diia lymonnoi i burshtynovoi kyslot ta probiotyku "Probiol-L" v hodivli molodniaku svynei: avtoref. dys. na zdobuttia naukovoho stupenia kand. s-h. nauk: spets. 06.02.02 "Hodivlia tvaryn i tekhnolohiia kor-miv". Lviv; Lvivskyi nats. universytet veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho (in Ukrainian).
EFSA FEEDAP Panel (EFSA Panel on Additives and Products or Substances used in Animal Feed) (2015). Scientific Opinion on the safety and efficacy of citric acid when used as a technological additive (acidity regulator) for all animal species. EFSA Journal 2015, 13(2), 4010. doi: 10.2903/j.efsa.2015.4010. European convention for the protection of vertebrate animals used for experim. and other scientific purposes (1986). Coun. of Europe, Strasbourg, 53. https://rm.coe.int/168007a67b. Fales, V.M., Khivrych, O.V., & Lytvynenko, A.M. (2009). Analiz vyrobnytstva ta zastosuvannia lymonnoi kysloty. Kharchova promyslovist, 8, 91-94 (in Ukrainian). Gabrijeljan, N.I., Levickij, Je.R., & Dmitriev, A.A. (1985). Skriningovyj metod opredelenija srednih
molekul v biologicheskih zhidkostjah: [metod. rek-omendacii]. M. (in Russian).
Kondrahin, I.P., Kurilov, N.V., Malahov, A.G., Arhipov, V.A., Belov, A.D., Beljakov, I.M., Blinov, N.I., Korobov, A.V., Frolova, L.A., & Sevast'janova, N.A. (1985). Klinicheskaja laboratornaja diagnostika v vet-erinarii. M.: Agropromizdat (in Russian).
Kostenko, V.M., Dmytruk, I.V., & Nechyporuk, Yu.I. (2004). Produktyvnist ta hematolohichni pokaznyky teliat ta porosiat pry zghodovuvanni yim lymonnoi ta yantarnoi kyslot. Naukovyi visnyk LNAVM im. S.Z. Hzhytskoho, 6, 72-79 (in Ukrainian).
Kostenko, V.M., Dmytruk, I.V., Nechyporuk, Yu.I., & Sukhovukha, S.M. (2008). Efektyvnist vykorystannia lymonnoi ta burshtynovoi kyslot, probiotykiv ta yikh sumishok, yak riststymuliuiuchykh ta imunozakhystnykh bezpechnykh dobavok v hodivli tvaryn. Zbirnyk naukovykh prats VDAU, 34, 230-233 (in Ukrainian).
Kotsiumbas, I.Ya. (2006). Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh likarskykh zasobiv: Dovidnyk. Lviv: Triada plius (in Ukrainian).
Nagoba, B.S., Wadher, B.J., & Selkar, S.P. (2011). Citric Acid Treatment of Chronic Wounds in Animals. International Journal of Animal and Veterinary Advances, 3(1), 26-28. https://pdfs.semanticscholar.org/ dbff7abfbecf42bfb3f1bd7f19ab048c1934cbcd0.pdf.
Novinjuk, L.V. (2009). Citraty - bezopasnye nutrienty. Pishhevye ingredienty: syr'e, dobavki, 1, 70-71 (in Russian).
Ostapyuk, A.Y., & Gutyj, B.V. (2019). Influence of cadmium sulfate at different doses on the functional state
of the liver of laying chicken. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 103-108. doi: 10.32718/nvlvet9419.
Rylskyi, O.F., & Sherstoboieva, O.V. (2010). Lymonna kyslota - chynnyk zberezhennia bioriznomanittia pro-kariot za umov zabrudnennia. Ahroekolohichnyi zhur-nal, 1, 56-60 (in Ukrainian).
Sakhanda, I.V. (2014). Preparaty Hermaniiu ta yikh zas-tosuvannia v medytsyni. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal, 4(84), 83-86. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2014_4_19 (in Ukrainian).
Tesarivska, U.I., Fedoruk, R.S., & Shumska, M.I. (2016). Reproduktyvna funktsiia samok shchuriv F1 i postna-talnyi rozvytok shchureniat F2 za dii riznykh doz na-nohermaniiu tsytratu. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho, 18(3), 124130. doi: 10.15421/nvlvet7128 (in Ukrainian).
Tesarivskaja, U.I., Fedoruk, R.S., Hrabko, M.I., & Shumskaja, M.V. (2016). Jembrional'naja toksichnost' i zhiznesposobnost' priploda samok krys pri vypai-vanii im limonnoj kisloty. Collection of works of Scientific Symposium with International Participation "Zootechnycal science - an important factor for the european type of the agriculture". Maximovca, 726730 (in Russian).
Wright, E., & Hughes, R.E. (1976). Some effects of dietary citric acid in small animals. Food and Cosmetics Toxicology, 14(6), 561-564. doi: 10.1016/S0015-6264(76)80009-0.
