CC BY
12
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9503 http://nvlvet.com.ua
UDC 636.028.09:615.9:612
Chronic toxicity of the Iron (IV) clathrochelate complexes for white rats
V.B. Dukhnitsky1, I.M. Derkach1, S.S. Derkach1, I.O. Fritsky2, M.O. Plutenko2
'National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine 2Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 03.09.2019 Received in revised form
0'.'0.2019 Accepted 02.'0.20'9
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., '5, Kyiv, 0304', Ukraine. Tel.: +38-066-772-4'-94. E-mail: irina'2'[email protected]
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Volodymyrska Str., 64 Kyiv, 0'60', Ukraine. Tel.: +38-097-060-82-98 E-mail: plutenkom@gmail. com
Dukhnitsky, V.B., Derkach, I.M., Derkach, S.S., Fritsky, I.O., & Plutenko, M.O. (2019). Chronic toxicity of the Iron (IV) clathrochelate complexes for white rats. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 15-21. doi: 10.32718/nvlvet9503
The article presents the results of studies of chronic toxicity of the Iron in the rare unconventional valence - IV. During long-term use of the Iron(IV) clathrochelate complexes for white rats we have established the dynamics of the body weight of rats, the relative coefficients of mass of the internal organs, the content of hemoglobin and morphological parameters of blood, biochemical parameters of blood serum of animals of this species. The daily drinking of solution of the Iron(IV) clathrochelate complexes at the doses of 500 and 1000 mg/kg b. w. resulted in a decrease in body weight, an increase in the relative indices of masses of liver and kidney, and a decrease in the relative indices of masses of spleen and heart on 30th day. The hemoglobin content in the blood of rats of the experimental group was less than the control indicator by 3-47% (P < 0.05), which is evidence of inhibition of its synthesis under the influence of the Iron (IV) clathrochelate. Changes in the morphological composition of the blood were characterized by marked leukocyto-penia. The use of rats of a solution of the Iron (IV) clathrochelate complexes at doses of 500 and 1000 mg/kg b. w. caused the development of hypoproteinemia, hypercreatinemia and hyperurinemia. Iron(IV) clathrochelate complexes reduced alaninaminotransferase activity in the serum of rats of both experimental groups by 15-80% (P < 0.05); aspartataminotransferase activity increased significantly by day 10 and decreased by day 30; the activity of alkaline phosphatase was independent of the doses of the drug during the experimental period. The content of Calcium total, Phosphor inorganic and Iron in the serum of rats of the experimental groups was at the level of indicators in the animals of the control group. Consequently, comprehensive studies of the effects of solution of the Iron (IV) clathrochelate complexes at doses of 500 and 1000 mg/kg b. w. were performedfor the first time with long-term administration to white rats, which revealed the main patterns of metabolic disorders and physiological functions.
Key words: hexahydrazide clathrochelate, toxicology, body weight, morphological parameters of blood, biochemical parameters of blood serum.
Хрошчна токсичшсть клатрохелату Феруму (IV) для бших щурiв
В.Б. Духницький1, 1.М. Деркач1, С.С. Деркач1, 1.О. Фрицький2, М.О. Плутенко2
1Нацюнальний yuieepcumem 6iopecypcie i природокористування Укра'ши, м. Кшв, Украша 2Кшвський нацiональний yнiвeрcитeт iмeнi Тараса Шевченка, м. Кшв, Украша
У статтi подано рeзyльтати доcлiджeнь хротчноi токсичности Фeрyмy в ргдтстй ^традиц^т валeнтноcтi - IV. За умов тривалого застосування клатрохтату Фeрyмy (IV) вcтановлeно динамику маси тта щургв, вгдносних коeфiцieнтiв маси внутрШ-тх оргатв, умгст гeмоглобiнy та морфологiчнi показники кровг, бюхтгчт показники сироватки кровi тварин даного виду. Щодeн-ш випоювання щурам до^дних груп розчину клатрохeлатy Фeрyмy (IV) у дозах 500 та 1000 мг/кг м. т. призвто на 30 добу до змeншeння маси тта на 9 та 11% вiдповiдно, збiльшeння вiдноcних показнитв маси шчтки та нирок i змeншeння вiдноcних показнитв маси ceлeзiнки та ceрця. Вмкт гeмоглобiнy в кровi щyрiв до^дних груп був мeншим вiд показника контролю на 3-47% (P < 0,05), що е cвiдчeнням пригнiчeння його cинтeзy тд впливом клатрохeлатy Фeрyмy (IV). Змти морфологiчного складу кровi
характеризувалися вираженою лейкоцитопетею. Застосування щурам розчину клатрохелату Феруму (IV) у дозах 500 та 1000 мг/кг м. т. спричинило розвиток апопротегнемп, гтеркреатинеми та г1перуринемп. Клатрохелат Феруму (IV) знижував активтсть алантамтотрансферази у сироватщ кровi щурiв обох до^дних груп на 15-80% (Р < 0,05); активтсть аспартатам^ нотрансферази вiрогiдно зростала на 10 добу та буламеншою на 30 добу (Р < 0,001); активтсть лужногфосфатази не залежала вiд доз препарату на перюд до^джень. Умкт Кальщю загального, Фосфору неоргатчного та Феруму у сироватщ кровi щурiв до^дних груп був нарiвнi показнимв у тварин контрольног групи. Отже, вперше виконано комплексы до^дження впливурозчину клатрохелату Феруму (IV) у дозах 500 та 1000 мг/кг м. т. за тривалого застосування на оргатзм бтих щурiв, що дало можли-вкть виявити основы закономiрностi порушень обмн речовин i фiзiологiчних функцш.
Ключовi слова: гексагiдразидний клатрохелат, токсиколог1я, маса тта, морфолог1чж показники кровI бiохiмiчш показники сироватки кровi.
Вступ
Потреба Украши у продукцп тваринництва перед-бачае розвиток галузi свинарства. У цьому pa3i стан здоров'я тварин визначае ветеринарне благополуччя краши та ввдповщно яшсть i безпечшсть продукпв тваринного походження. Отже, одним з фaкторiв, що забезпечуе сталий розвиток свинарства, е пвдтримка на високому рiвнi здоров'я свиней.
Ветеринарш превентивш технологи забезпечення здоров'я тварин даного виду е ключовими у веденш свинарства. Усшх гх реaлiзaцií багато в чому залежить вщ наукового обгрунтування комплексу зaходiв, яш не можуть бути здшснеш без знания рiзновекторних особливостей дано! гaлузi тваринництва. Незважаючи на правильно означену й оргашзовану систему захо-дiв профiлaктики, все ж таки iснують ризики, яш не-обхiдно мiнiмiзувaти.
Численш поввдомлення у вiтчизнянiй та зарубЬк-нш лiтерaтурi свiдчaть про те, що серед нешфекцш-них хвороб свиней, що виявляють у сучасних свинар-ських господарствах як в Укршш, так i в свт найбь льшого розповсюдження набули ферумдефщитш aнемií (Cui et al., 2018; Kim et al., 2018), що завдають значних економiчних збитшв. Одним з перспективних шляхiв 1хньо1 профiлaктики е застосування протиане-мiчних лiкaрських зaсобiв. Остaннi повиннi бути ви-сокоефективними, екологiчно безпечними, економiч-но доступними та зручними у практичному застосу-вaннi. Ця проблема носить глобальний характер у прaктицi ветеринарно! медицини.
Ефектившсть багатьох наявних ферумовмiсних препарапв е доведеною як науковими дослщженнями, так i практичним досвiдом (Lipinski et al., 2010; Maes et al., 2011; Streyl et al., 2015; Cui et al., 2018; Todoriuk et al., 2018). Комплекс Феруму (Ill) пдроксиду з низь-комолекулярним декстраном, що нaйчaстiше е дш-чою речовиною сучасних протиaнемiчних лiкaрських засобах для тварин (Derkach, 2017), стимулюе кровот-ворну систему, пвдвищуе рiвень гемоглобiну в кров^ збiльшуе к1льк1сть еритроцитiв, поповнюе нестачу Феруму в оргaнiзмi, пiдвищуе продуктившсть сiльсь-когосподарських тварин. Вiдповiдно за комбшацш Феруму з iншими речовинами комплекснi препарати мають ширший дiaпaзон фaрмaкологiчноí дií. Так, цiaнокобaлaмiн, який найчаспше входить до складу таких препарапв, стимулюе процеси кровотворення, aктивiзуе обмiн лiпiдiв, бiосинтез метiонiну, метабо-лiчнi процеси та е необхщним для синтезу ДНК.
Проте ферумовмюш засоби мають певнi недолiки. Зокрема, наявш у ветеринaрнiй медицинi лшарсьш засоби на основi ферумдектранових комплекав засто-совують поросятам вiком 2-3 доби, в основному у формi внутршньом'язових iн'екцiй. Це своею чергою е стресом у першi доби життя тварин та вiдповiдно призводить до значних витрат енергií новонароджено-го оргaнiзму, зниження приросту маси тша тощо. £ деяк1 особливосп застосування цих препaрaтiв: у мющ iн'екцií шк1ру рекомендують змiщувaти убж, щоб препарат не витiкaв; тут тсля введення розчину спостерiгaеться шгментащя тканин. У зимовий перiод препарати перед використанням необхiдно пiдiгрiвaти до температури 37-38 °С.
До того ж iснуючi ферумовмiснi лiкaрськi засоби проявляють побiчну дiю. Свинi окремих порвд е гене-тично чутливими до препaрaтiв Феруму, а за дефщиту в оргaнiзмi вiтaмiну Е та/або Селену можлива заги-бель поросят. Протипоказаннями до застосування е: недостатшсть в оргaнiзмi вiтaмiну Е; дiaрея; комбiнa-цiя з тетрaциклiнaми; змiшувaння з iншими ветерина-рними препаратами тощо.
Остaннiми роками вивченню властивостей сполук Феруму (IV) присвячено багато праць (Gloves et al., 2006; England et al., 2014; Tomyn et al., 2017), осшльки рвдшсний нетрaдицiйний ступiнь окиснення +4 реaлi-зуеться в каталггичних циклах багатьох ферумовмiс-них ферменпв, але зовсiм не дослiджувaлaсь бюлоп-чна aктивнiсть речовин даного типу, зокрема, не ви-свiтлено його вплив на оргaнiзм свиней, фармакошне-тику та фaрмaкодинaмiку. Перед проведенням таких експерименпв обов'язковими е доклшчш досл1джен-ня на лабораторних тваринах (Kotsiumbas, 2006).
Нами рaнiше вже поввдомлялося про вивчення впливу клатрохелату Феруму (IV) на основi макробь циклiчного лiгaнду гексaгiдрaзидного типу на орга-нiзм бiлих мишей (Dukhnitsky et al., 2018) та досль дження його кумулятивних властивостей в оргaнiзмi щурiв (Dukhnitsky et al., 2019).
Дослвдження хронiчноí токсичностi лшарських за-собiв е основним для встановлення можливих побiч-них та ввддалених насл1дк1в, гранично допустимих рiвнiв, а також впливу на довкшля (Kotsiumbas, 2006). Досл1дження хронiчноí токсичносп сполук Феруму (IV) в Украии та свiтi проводяться вперше, тому ма-ють важливе теоретичне значення для науки та прак-тичну знaчущiсть для ветеринарное' медицини загалом у плaнi збереження поголiв'я свиней i вiдповiдно отримання в1д них продукцií високоТ бiологiчноí цiн-ностi та сaнiтaрноí якосп.
Мeтою нашо! роботи було дослвдити вплив на ор-гашзм бших щур1в гексапдразидного клатрохелату Феруму (IV) за багаторазового застосування.
Матерiал i методи дослщжень
Дослщження хрошчно! токсичносл клатрохелату Феруму(1У) Na2[Fe(L-6H)]^2H2O (L - макробщимч-ний гексагщразидний лтанд) проводили на щурах, масою тша 200-300 г, сформованих у три групи по 15 тварин у кожнш: тварини I групи (контроль) - отри-мували воду; щурам II групи випоювали розчин клатрохелату Феруму (IV) 1з розрахунку 500 мг/кг маси тша (1/10 DL50 дослвджувано! сполуки); щурам III групи випоювали розчин клатрохелату Феруму (IV) 1з розрахунку 1000 мг/кг маси тша (1/5 DL50 дослщжу-вано! сполуки).
Тварин утримували в умовах в1вар1ю факультету ветеринарно! медицини НУБ1П Укра!ни, з1 сталою температурою повггря та волопстю у примщеннях. Год1вля щур1в передбачала стандартний рацюн з пос-тшним доступом до води / водного розчину клатрохелату Феруму (IV). Перед початком дослщу тварин утримували в адаптацшному перкда 10 д1б. Вш-хилень у поведшкових реакщях щур1в як дослвдно!, так i контрольно! груп не спостер1гали.
Впродовж усього пeрiоду експерименту за твари-нами здiйснювали спостереження та враховували загальний стан, характер i ступiнь активностi, коор-динацiю руху, наявнiсть тремору, судом, парeзiв, паралiчiв, видiлeнь з очей, носа, зм^ кольору шк1ри та апетиту. Щурiв також зважували та вiдмiчали змь ни !х маси тiла.
Примтка: стутнь вiрогiдностi - ** - Р < 0,01
Встановлено, що маса тша щурiв дослвдних груп була дещо бiльшою на 10 добу, не вiдрiзнялась вiд показника у тварин контрольно! групи на 20 добу, тимчасом як на 30 добу вiрогiдно зменшувалася май-же на 9% у щурiв, якi отримували клатрохелат Феруму (IV) в дозi 500 мг/кг м. т., та на 11% у щурiв, яш отримували клатрохелат Феруму (IV) в дозi 1000 мг/кг м. т. (табл. 1).
О^м змiни маси тiла важливими показниками, що вiдображають рiвeнь мeтаболiчних процeсiв в органiзмi тварин за !х iнтоксикацi!, е змiни маси ок-ремих органiв. Коeфiцiенти маси внутршшх органiв
Для визначення ввдносних коeфiцiентiв маси внут-рiшнiх оргашв, проведення морфологiчних та бiохiмi-чних дослвджень на 10, 20, i 30 доби експерименту, за умов легкого eфiрного наркозу, проводили евтаназш 5 тварин з кожно! групи. Вiдбiр проб бiологiчного матeрiалу проводили з урахуванням "Загальних етич-них принцишв eкспeримeнтiв на тваринах" (Укра!на, 2001) та згiдно з положеннями Свропейсько! конвен-цi!' щодо захисту хребетних тварин (Stratsburg: Counsil of Europe 18.03.1986). Визначення морфолопчних та бiохiмiчних показник1в кровi та сироватки кровi проводили загальноприйнятими методами. Отримаш результати були оброблeнi методом варiацiйно! статистики з використанням комп'ютерно! програми Excel, результати середшх значень вважали стати-стично вiрогiдними за Р < 0,05.
Результати та Тх обговорення
Проведеними експериментальними дослiджeння-ми встановлено, що випоювання щурiв розчином Феруму (IV) у формi клатрохелату в дозах 500 мг/кг м. т. та 1000 мг/кг м. т. не спричиняло видимих ознак штоксикаци та загибeлi тварин.
На 10 i 20 доби спостереження пщдослвдш тварини зберйали апетит, повeдiнковi рeакцi! були адеква-тними та вiдображали нормальний функцюнальний стан центрально! нервово! системи. На 30 добу вияв-ляли дещо пригшчений стан у щурiв дослвдних груп. Волосся втрачало блиск, було скуйовдженим, фeкалi! були м'яко! консистенци, маса тiла зменшувалася порiвняно з показниками тварин контрольно! групи.
Показники маси тша щурiв за випоювання розчину клатрохелату Феруму (IV) подано у таблищ 1.
** **
щурiв за визначення хронiчно! токсичносп клатрохелату Феруму (IV) наведено у таблищ 2.
За аналiзу коефщенпв маси внутрiшнiх органiв щурiв на 10 добу виявляли достовiрнe збiльшeння маси пeчiнки i нирок та зменшення маси серця i селе-зiнки у тварин дослшних груп, причому за дози 1000 мг/кг м. т. (III дослвдна група) цi змiни е вираже-нiшими, нiж за дози 500 мг/кг м. т. На 20 добу встановлено лише вiрогiднe зменшення ввдносного коефщь енту маси серця у щурiв обох дослвдних груп та збi-льшення вшносного коeфiцiенту нирок у тварин III дослшно! групи.
Таблиця 1
Динамжа маси тiла щурiв за тривалого застосування розчину клатрохелату Феруму (IV) (M ± m, n = 5)
Група Маса тша, г
тварин На початок дослщу На 10 добу На 20 добу На 30 добу
I Контрольна 289,6 ± 2,5 293,2 ± 3,26 302,2 ± 4,63 328,8 ± 6,37
II Дослщна 291,6 ± 1,36 298,6 ± 3,71 301,4 ± 3,11 300,2 ± 4,03
III Дослдаа 290,2 ± 0,97 298,8 ± 4,32 303,4 ± 5,06 291,8 ± 6,65
TaS^^H 2
BigHOCHi Koe^inienra Macu BHyTpimHix opraHiB ^ypiB 3a TpuBaroro 3acTocyBaHHa po3HHHy KflaTpoxeflaTy ®epyMy (IV) (M ± m, n = 5)
^ac npoBegeHHa gocfligy
10 go6a 20 go6a 30 go6a
I KornpoflbHa 3,3 ± 0,16 3,4 ± 0,17 3,5 ± 0,12
neniHKa II gocfligHa 3,6 ± 0,05 3,7 ± 0,17 4,6 ± 0,05***
III gocfligHa 3,8 ± 0,06* 3,9 ± 0,06 4,7 ± 0,08***
I KornpoflbHa 0,4 ± 0,01 0,4 ± 0,01 0,5 ± 0,01
Cepne II gocfligHa 0,3 ± 0,03 0,3 ± 0,02** 0,4 ± 0,02
III gocfligHa 0,3 ± 0,02** 0,2 ± 0,02*** 0,3 ± 0,02**
I KoHTpoflbHa 0,7 ± 0,03 0,8 ± 0,03 0,8 ± 0,03
HupKu II gocfligHa 0,8 ± 0,03 0,8 ± 0,02 0,9 ± 0,02
III gocfligHa 1,0 ± 0,05*** 1,1 ± 0,06** 1,0 ± 0,03***
I KoHTpoflbHa 0,5 ± 0,02 0,5 ± 0,03 0,5 ± 0,02
Cefle3iHKa II gocfligHa 0,4 ± 0,03 0,4 ± 0,06 0,4 ± 0,05
III gocfligHa 0,3 ± 0,02*** 0,3 ± 0,06 0,3 ± 0,03**
npuMimKa: cTyniHb BiporigHocri - * - P < 0,05, ** - P < 0,01, *** - P < 0,001
3MiHH BigHocHHx Koe^inienriB Macu BHyTpimHix opraHiB ^ypiB gocfligHux rpyn Ha 30 go6y xapaKTepu3yBa-fluca 36iflbmeHHaM Macu neniHKH Ha 31% (P < 0,001) (II gocfligHa rpyna) i Ha 34% (P < 0,001) (Ill gocfligHa rpyna) Ta HupoK Ha 13% (II gocfligHa rpyna) i Ha 25% (P < 0,001) (III gocfligHa rpyna). BigHocHi Koe^iniemu Macu cepna i cefle3iHKH 6yflu MeHmuMH Ha 20% y ^ypiB II gocfligHoi rpynu i Ha 40% (P < 0,01) - y ^ypiB III gocfligHoi rpynu nopiBHaHo 3 noKa3HuKaMu y TBapuH KoHTpoflbHoi rpynu, ^o cBignuTb npo HagMipHe HaBaH-Ta^eHHa Ha ni opraHu.
Ha 10 go6y yMicT mflyHKa ^ypiB o6ox gocfligHux rpyn 6yB 3efleHoro 3a6apBfleHHa. CflrooBa o6ofloHKa 6e3
BuguMux o3HaK 3anafleHHa. Ha 20 go6y cflu3oBa o6oaoh-Ka mflyHKa y ^ypiB o6ox gocfligHux rpyn 6yfla TeMHo-nepBoHoro Koflbopy, a y ^ypiB III rpynu 3 o3HaKaMu HeKpo3y. Ha 30 go6y cflrooBa o6ofloHKa mflyHKa 6yfla HepiBHoMipHo 3a6apBfleHoM, ii KapgiaflbHa HacmHa 3 cuHMBaTo-3efleHyBaTuM BigTiHKoM, niflopu^Ha nacmHa -3 cuHiM BigTiHKoM. KpoBoHocHi cyguHu 3 6oKy cepo3Hoi o6ofloHKu po3mupeHi, nepenoBHeHi kpob'm. y ^ypiB III rpynu Bu^eonucaHi o3HaKu 6yflu Bupa^emmuMu, a cflu3oBa o6ofloHKa tohkom.
Pe3yflbTaTu gocflig®eHHa Mop^oflorinHux noKa3Hu-KiB y KpoBi HaBegeHo b Ta6fluni 3.
TaS^^H 3
yMicT reMorflo6iHy Ta Mop^oflorinrn noKa3HuKu KpoBi ^ypiB 3a TpuBafloro 3acTocyBaHHa po3nuHy KflaTpoxeflaTy ®epyMy (IV) (M ± m, n = 5)
noKa3HuK ^ac npoBegeHHa gocfligy
10 go6a 20 go6a 30 go6a
I KoHTpoflbHa 123,8 ± 1,62 128,6 ± 2,27 131,8 ± 1,13
reMorflo6iH, r/fl II gocfligHa 118,4 ± 0,81* 117,64 ± 0,86** 127,8 ± 0,74*
III gocfligHa 82,7 ± 1,81*** 68,28 ± 1,2*** 97,6 ± 1,82***
Еpнтpoцнтн, T/fl I KoHTpoflbHa II gocfligHa 5,7 ± 0,05 5,2 ± 0,12** 6.0 ± 0,19 5.1 ± 0,24* 6,4 ± 0,21 6,9 ± 0,32
III gocfligHa 6,8 ± 0,06*** 6,2 ± 0,23 7,1 ± 0,25
IKoHTpoflbHa 35,1 ± 1,39 37,9 ± 1,88 40,5 ± 1,88
reMaToKpuT, % II gocfligHa III gocfligHa 33,3 ± 0,57 40,5 ± 0,57* 35,4 ± 0,31* 40,7 ± 0,78 38,4 ± 0,94 42,7 ± 1,09
IKoHTpoflbHa 16,5 ± 0,29 18,2 ± 0,66 18,0 ± 0,66
.Пeнкoцнтн, r/fl II gocfligHa 17,6 ± 0,56 11,5 ± 0,59*** 17,0 ± 0,66
III gocfligHa 14,5 ± 0,68* 8,4 ± 0,43*** 14,9 ± 0,36**
npuMimKa: cTyniHb BiporigHocTi -
■ P < 0,05, ** - P < 0,01, *** - P < 0,001
yMicT reMorflo6iHy y KpoBi ^ypiB II Ta III gocfligHux rpyn 6yB BiporigHo MeHmuM Big noKa3HuKa TBapuH KoHTpoflbHoi rpynu Ha 10 go6y Ha 5 Ta 33% BignoBigHo; Ha 20 go6y - Ha 9 Ta 47%; Ha 30 go6y - Ha 3 Ta 26% BignoBigHo.
KiflbKicTb epuTponuTiB y KpoBi ^ypiB KoHTpoflbHoi Ta gocfligHoi rpyn Ha 10 i 20 go6u cnocTepe®eHHa 6yfla b Me^ax $i3ioflorinHux 3HaneHb. Ha 30 go6y cnocTepi-
raflu He3HanHy TeHgeHniro go 36iflbmeHHa KiflbKocTi epuTponuTiB y KpoBi ^ypiB gocfligHux rpyn. noKa3HuK reMaTOKpmy y TBapuH KoHTpoflbHoi Ta gocfligHux rpyn npoTaroM 30 gi6 6yB y Me®ax $i3ioflorinHux 3HaneHb.
nig BnfluBoM po3nuHy KflaTpoxeflaTy ®epyMy (IV) KiflbKicTb flenKonnriB y KpoBi ^ypiB gocfligHux rpyn 6yfla MeHmoM, Hi® y Kompofli BnpogoB® ycboro nepio-gy gocflig®eHb, ^o e cBigneHHaM npurmHeHHa flenKonu-
Tonoe3y. TaK, Ha 10 go6y ix KigbKicTb y KpoBi TBapHH Ill gocgigHoi rpynu 6yga MeHmoro Big noKa3HHKa y koht-pogi Ha 12% (P < 0,05). Ha 20 go6y i'x KigbKicTb y KpoBi TBapHH II gocgigHoi rpynu cTaHoBuga 63%, y KpoBi III gocgigHoi rpynu - 46% nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH y ^ypiB KoHTpogbHoi rpynu (P < 0,001). Ha 30 go6y Kigb-KicTb geнкoцнтiв y KpoBi ^ypiB II gocgigHoi rpynu He
Bigpi3Hagacb Big noKa3HHKa y Kompogi, THM^acoM aK y TBapHH III gocgigHoi rpynu 6yga MeHmoro Ha 17% (P < 0,01).
Cepeg 6ioxiMinHHx noKa3HHKiB cupoBaTKH KpoBi ^y-piB Han6igbmHx 3MiH 3a3HaBagu noKa3HHKH o6MiHy 6ig-KiB Ta He6igKoBHx cnogyK HiTporeHy, aKTHBHicTb eH3H-MiB Ta yMicT rgMKo3H (Ta6g. 4).
TaS^^H 4
EioxiMinHi noKa3HHKH cupoBaTKH KpoBi ^ypiB 3a TpuBagoro 3acTocyBaHHa po3HHHy KgaTpoxegaTy ®epyMy (IV) (M ± m, n = 5)
rpyna TBapHH
10 go6a 20 go6a 30 go6a
npoTeiH 3arantHHH, r/g I KornpogbHa II flocgigHa 65,4 ± 1,62 60,6 ± 0,43* 67,0 ± 0,98 62,4 ± 1,36* 66,6 ± 0,61 66,0 ± 0,89
III flocgigHa 66,7 ± 0,83 64,1 ± 0,82* 65,3 ± 0,79
I KoHTpogbHa 48,6 ± 0,51 50,4 ± 0,78 49,9 ± 0,94
Agt6yMiHH, % II flocgigHa 35,3 ± 0,97*** 32,9 ± 1,23*** 27,1 ± 1,33***
III flocgigHa 33,2 ± 1,39*** 25,3 ± 0,86*** 23,1 ± 1,37***
TgK>Ko3a, MMogb/g I KornpogLHa II flocgigHa 6,9 ± 0,34 16,2 ± 0,36*** 7,0 ± 0,29 16,9 ± 0,46*** 7,4 ± 0,16 10,3 ± 0,38***
III flocgigHa 8,3 ± 0,44* 6,7 ± 0,21 6,5 ± 0,39
AgAT, MMogt/(rog^g) I KornpogLHa II flocgigHa III flocgigHa 0,5 ± 0,03 0,3 ± 0,03* 0,1 ± 0,01*** 0,5 ± 0,03 0,4 ± 0,04 0,3 ± 0,04* 0,4 ± 0,03 0,3 ± 0,03* 0,2 ± 0,02***
AcAT, MMogt/(rog-g) I KoHTpogbHa II flocgigHa III flocgigHa 0,9 ± 0,03 1.2 ± 0,09* 1.3 ± 0,13* 0,8 ± 0,04 0,9 ± 0,07 0,5 ± 0,03*** 0,9 ± 0,02 0,8 ± 0,03*** 0,7 ± 0,03***
I KoHTpogbHa 22,0 ± 0,71 23,2 ± 1,88 26,4 ± 1,48
.H®, MMogt/(rog^g) II flocgigHa III flocgigHa 26,6 ± 2,22 21,7 ± 1,28 29,0 ± 1,41* 24,5 ± 1,30 32,1 ± 1,89* 13,8 ± 2,29**
KpeaTHHiH, MKMogt/g I KoHTpogbHa II flocgigHa III flocgigHa 65,2 ± 1,38 89,4 ± 1,16*** 151,2 ± 1,07*** 67,0 ± 0,49 75,2 ± 1,36** 166,7 ± 2,20*** 69,5 ± 0,33 69,9 ± 1,21 146,0 ± 1,76***
CenoBa KucgoTa, MMogt/g I KornpogLHa II flocgigHa III flocgigHa 68,4 ± 0,75 65.7 ± 0,76* 64.8 ± 0,26** 69,1 ± 0,71 85,3 ± 0,46*** 93,1 ± 0,41*** 70,5 ± 0,74 112.6 ± 4,08*** 125.7 ± 3,14***
Kan^rn 3arantHHH, MMogt/g I KornpogLHa II flocgigHa III flocgigHa 3,0 ± 0,15 3,2 ± 0,33 2,6 ± 0,19 2.7 ± 0,20 2.8 ± 0,12 2,1 ± 0,13* 2,4 ± 0,23 2,3 ± 0,22 2,2 ± 0,13
Ooc^op Heop-raHinHHH, MMogt/g I KoHTpogbHa II flocgigHa III flocgigHa 2,3 ± 0,16 3,0 ± 0,11** 2,2 ± 0,07 2,6 ± 0,16 2,4 ± 0,18 2,9 ± 0,11 2.2 ± 0,15 2.3 ± 0,22 2,6 ± 0,20
I KoHTpogbHa 0,036 ± 0,0017 0,035 ± 0,0019 0,034 ± 0,0012
OepyM, MMogt/g II flocgigHa 0,035 ± 0,0017 0,036 ± 0,0011 0,035 ± 0,0016
III flocgigHa 0,038 ± 0,0013 0,035 ± 0,0013 0,035 ± 0,0010
npuMimKa: cTyniHb BiporigHocTi -
■ P < 0,05, ** - P < 0,01, *** - P < 0,001
EigKH BHKoHyMTb nucgeHHi ^yHK^i: nigTpuMyroTb nocTiHHicTb oHKoTHHHoro THcKy, BegHHHHy pH KpoBi Ta piBeHb KarioHiB y hih, BigirparoTb Ba^guBy pogb y $op-MyBaHHi iMyHiTeTy, KoMngeKciB i3 ByrgeBogaMH, giniga-mh, ropMoHaMH Ta iHmHMH penoBHHaMH.
^k BHgHo i3 gaHHx HaBegeHHx y Ta6grn4 4, yMicT npoTeiHy 3aragbHoro BiporigHo 3MeHmyBaBca b cupoBa-тцi KpoBi ^ypiB II gocgigHoi rpynu (go3a KgaTpoxegaTy ®epyMy (IV) 500 Mr/Kr m. t.) y^e nepe3 10 gi6, a nepe3 20 gi6 - rinonpoTeiHeMia 6yga BcTaHoBgeHa y ^ypiB o6ox gocgigHHx rpyn (P < 0,05). Ha 30 go6y bmict npoTeiHy 3aragbHoro y cupoBa^i KpoBi TBapHH KoHTpogbHoi Ta gocgigHoi rpyn 6yB Ha ogHaKoBoMy piBHi.
nig BnguBoM KgaTpoxegaTy ®epyMy (IV) y TBapHH gocgigHHx rpyn po3BHBagacb crima rinoagb6yMiHeMia, cTyniHb Bupa^eHocTi aKoi 3age®aga Big go3H gocgig^y-BaHoi penoBHHH. TaK, y cupoBa^i KpoBi ^ypiB II gocgigHoi rpynu (go3a KgaTpoxegaTy ®epyMy (IV) 500 Mr/Kr m. t.) yMicT agb6yMiHiB Ha 10 go6y 6yB MeHmuM Man^e b 1,4 pa3y (P < 0,001); Ha 20 go6y - b 1,5 pa3y (P < 0,001); Ha 30 go6y - 1,8 pa3y (P < 0,001) Big noKa3-hhkIb y TBapHH KoHTpogbHoi rpynu. yMicT agb6yMiHiB y cнpoвaтцi KpoBi ^ypiB III gocgigHoi rpynu (go3a KgaTpoxegaTy ®epyMy (IV) 1000 Mr/Kr m. t.) 6yB MeHmuM Big noKa3HHKa Koffipogro y 1,5, 1,9 Ta 2,2 pa3y (P < 0,001) BignoBigHo.
3acTocyBaHHa KgaipoxeflaTy ®epyMy (IV) cnpunu-Huflo criftKe nigBu^eHHa piBHa rflMKo3u y cupoBaTni KpoBi ^ypiB II gocfligHoi' rpynu. TaK, Ha 10 go6y ii piBeHb nepeBu^yBaB noKa3HuK KoHTpoflM y 2,3 pa3a, Ha 20 go6y - y 2,4 pa3a, Ha 30 go6y - b 1,4 (P < 0,001). y cupoBaTni KpoBi ^ypiB III gocfligHoi rpynu piBeHb rflM-Ko3u 6yB bu^um Big noKa3HuKa KompoflM flume Ha 10 go6y (P < 0,05) (Ta6fl. 4).
EH3uMaM Hafle®uTb BupimaflbHa poflb y 3a6e3neneHHi HopMaflbHoro o6MiHy penoBuH, ^o Mae BroHanagbHe 3HaneHHa gga nigTpuMaHHa roMeocTa3y.
3rigHo 3 pe3yflbTaTaMu Hamux gocflig®eHb aKTuB-HicTb AflAT y cupoBaTni KpoBi ^ypiB gocfligHux rpyn 3Hu®yBagacb, ^o, Ha Hamy gyMKy, 3yMoBfleHo rinonpo-TeiHeMieM. TaK, y ^ypiB II gocfligHoi rpynu aKTuBHicTb AflAT Ha 10 go6y 6yfla MeHmoro Big noKa3HuKa KompoflM Ha 40%, Ha 20 go6y - Ha 20%, Ha 30 go6y - Ha 15% (P < 0,05). y ^ypiB III gocfligHoi rpynu aKTuBHicb AflAT b cupoBaTni KpoBi 6yfla MeHmoM, Hi® y KoHTpofli Ha 80, 40 Ta 50% BignoBigHo 3a BiporigHoi pi3Huni.
AKTuBHicTb AcAT y cupoBaTni KpoBi TBapuH II Ta III gocfligHux rpyn BiporigHo 3pocTaga Ha 10 go6y, TuMna-com aK y HacTynHi nepiogu 3Hu®yBaflaca i cTaHoBufla Ha 30 go6y 88 Ta 77% Big noKa3HuKa y ^ypiB KoHTpoflbHoi rpynu (P < 0,001).
AKTuBHicTb H® y cupoBaTni KpoBi ^ypiB gocfligHux rpyn He 3a3HaBaga cyTTeBux 3MiH nepe3 10 gi6 nicga 3acTocyBaHHa KflaTpoxeflaTy ®epyMy (IV). ^epe3 20 gi6 ii aKTuBHicTb y cupoBaTni KpoBi TBapuH II gocfligHoi rpynu 6yfla 6iflbmoM, Hi® y KoHTpofli, Ha 25% (P < 0,05), a nepe3 30 gi6 - Ha 21% (P < 0,05). y TBapuH III gocfligHoi rpynu aKTuBHicTb H® y ni nepiogu go-cflig®eHb 3Hu®yBaflacb, a nepe3 30 gi6 craHoBufla flume 52% Big noKa3HuKa ^ypiB KoHTpoflbHoi rpynu (P < 0,01).
CyTTeBux 3MiH nig BnfluBoM KflaTpoxeflaTy ®epyMy (IV) 3a3HaBaflu noKasHuKu KpearaHiHy Ta cenoBoi kuc-floTu. TaK, Ha 10 go6y nicjia 3acTocyBaHHa gocflig®yBa-Horo npenapaTy BMicT KpearaHiHy y cupoBaTni KpoBi ^ypiB II gocfligHoi rpynu 6yB 6iflbmuM Big noKa3HuKa y TBapuH KoHTpoflbHoi rpynu Maft®e b 1,8 pa3y (P < 0,001); nepe3 20 gi6 - b 1,1 pa3y (P < 0,01), nepe3 30 gi6 - He Bigpi3HaBca Big noKa3HuKa KompoflM. y ^ypiB III gocfligHoi rpynu (go3a KgaipoxeflaTy ®epyMy (IV) 1000 Mr/Kr m. t.) yMicT KpeamHiHy y cupoBaTni KpoBi 6yB 6iflbmuM Big noKa3HuKiB KompoflM BignoBigHo y 2,3, 2,5 Ta 2,1 pa3y (P < 0,001).
PiBeHb cenoBoi KucfloTu y cupoBaTni KpoBi ^ypiB o6ox gocfligHux rpyn Ha 10 go6y 6yB ge^o MeHmuM, Hi® y KoHTpofli, a nepe3 20 gi6 3pocTaB Ta nepeBu^yBaB noKa3HuK KoHTpoflM Ha 21% (P < 0,001) y ^ypiB II gocfligHoi rpynu Ta Ha 34% (P < 0,001) y ^ypiB III gocfligHoi rpynu. Ha 30 go6y BMicT cenoBoi kucotu y cu-poBaTni KpoBi TBapuH II gocfligHoi rpynu 6yB 6iflbmuM, Hi® y KoHTpofli, Ha 60% (P < 0,001), y TBapuH III gocfligHoi rpynu - Ha 78% (P < 0,001).
BBa®aeMo, ^o ochobhumu npuHuHaMu 3pocTaHHa BMicTy He6iflKoBux cnoflyK HiTporeHy (KpeaTumH, ceno-Ba KucfloTa) y cupoBaTni KpoBi ^ypiB gocfligHux rpyn e nopymeHHa BcMoKTyBaHHa aMrnoKucfloT y KumenHuKy,
nocufleHHa ix po3Kflagy Ta yTBopeHHa aMiaKy, aKuft 3He-mKog®yeTbca mgaxoM yTBopeHHa cenoBuHu Ta cenoBoi KucfloTu. ^akom мo®gнвнм e nopymeHHa ^yHKnii HupoK, 3yMoBfleHe TpuBafluM Hagxog®eHHaM KflaT-poxeflaiy ®epyMy (IV), 3MeHmeHHaM ^iflbTpaniftHoi 3gaTHocri hupkobux Kgy6onKiB, ^o npu3BoguTb go 3a-TpuMaHHa BugifleHHa cenoBoi KucfloTu Ta KpeaTuHiHy.
yMicT KaflbniM 3araflbHoro, ®oc$opy HeopraHinHoro Ta ®epyMy b cupoBaTni KpoBi ^ypiB gocfligHux rpyn 6yB Ha piBHi noKa3HuKiB y TBapuH KoHTpoflbHoi rpynu.
EHCHOBKH
BignoBigHo go nocTaBfleHoi MeTu, ynepme BuKoHaHo KoMnfleKcHi gocflig®eHHa BnfluBy po3nuHy KflaTpoxefla-Ty ®epyMy (IV) y go3ax 500 Ta 1000 Mr/Kr m. t. 3a Tpu-Bafloro 3acTocyBaHHa Ha opraHi3M 6iflux ^ypiB, ^o gago Mo®fluBicTb внaвнтн ocHoBHi 3aKoHoMipHocri nopymeHb o6MiHy penoBuH i $i3iofloriHHux ^yHKnift.
^.ogeHHe BunoMBaHHa ^ypaM gocfligHux rpyn po3-nuHy KflaTpoxeflaTy ®epyMy (IV) y go3ax 500 Ta 1000 Mr/Kr m. t. npu3Beflo Ha 30 go6y go 3MeHmeHHa Macu Tifla Ha 9 Ta 11% BignoBigHo, 36iflbmeHHa BigHoc-Horo noKa3HuKa Macu neniHKu Ha 31 Ta 34% BignoBigHo; HupoK - Ha 13 Ta 25%. BigHocHi noKaaHuKu Macu cefle-3iHKu i cepua 6yflu MeHmuMu Ha 20 i 40% BignoBigHo Big noKa3HuKiB ^ypiB KoHTpoflbHoi rpynu 3a BiporigHoi pi3Huni.
BMicT reMorflo6iHy y KpoBi ^ypiB gocfligHux rpyn 6yB MeHmuM Big noKa3HuKa KoHTpoflM Ha 3-47% (P < 0,05), ^o e cBigneHHaM npurHineHHa ftoro cuHTe3y nig BnfluBoM KflaTpoxeflaTy ®epyMy (IV) y BKa3aHux go3ax. 3MiHu Mop^oflorinHoro cKflagy KpoBi xapaKTepu-3yBaguca Bupa®eHoM fleftKonuToneHieM.
3acTocyBaHHa ^ypaM po3nuHy KflaTpoxeflaTy ®epy-My (IV) y go3ax 500 Ta 1000 Mr/Kr m. t. cnpuHuHuflo po3butok rinonpoTeiHeMii, a BMicT agb6yMimB y cupoBa-Tni KpoBi ^ypiB 6yB MeHmuM Big noKa3HuKa y TBapuH KoHTpoflbHoi rpynu b 1,4-2,2 pa3y (P < 0,001). PiBeHb rflMKo3u BiporigHo 3pocTaB flume y ^ypiB II gocfligHoi rpynu (go3a KflaTpoxeflaTy ®epyMy (IV) 500 Mr/Kr m. t.).
BunoMBaHHa ^ypaM gocfligHux rpyn po3nuHy KflaT-poxeflaiy ®epyMy (IV) y go3ax 500 Ta 1000 Mr/Kr npu3-Beflo go BiporigHoro 36iflbmeHHa piBHa KpeaTuHiHy (rinepKpeaTuHeMia) Ta cenoBoi KucfloTu (rinepypuHe-Mia), ^o 3acBignye npo 3MeHmeHHa ^iflbTpaniftHoi 3gaT-HocTi hupkobux Kfly6oHKiB.
KflaTpoxeflaT ®epyMy(IV) cnpunuHaB знн®eннн aK-TuBHocTi agaHiHaMiHoTpaHc$epa3u y cupoBaTni KpoBi ^ypiB o6ox gocfligHux rpyn Ha 15-80% (P < 0,05); aK-TuBHicTb acnapTaTaMiHoTpaHc$epa3u BiporigHo 3pocTa-fla Ha 10 go6y Ta 6yfla MeHmoM Ha 30 go6y (P < 0,001); aKTuBHicTb fly®Hoi $oc$aTa3u He 3afle®afla Big go3 npenapaTy Ha nepiog gocflig®eHb.
nepcnexmueu nodanbwux docrndwenb. OniHKa MiK-
pocKoninHoi cTpyKTypu BHyTpimHix opraHiB ^ypiB 3a BuBHeHHa xpoHinHoi ToKcu^HocTi KflaTpoxeflaTy ®epy-My(IV).
References
Dukhnitsky, V.B., Derkach, I.M., Plutenko, M.O., Fritsky, I.O., & Derkach, S.S. (2018). Vyznachennja parametriv gostroi toksychnosti ferumu (IV) na bilyh myshah. Ukrainian Journal of Ecology, 8(2), 308-312. doi: 10.15421/2018_343 (in Ukrainian).
Dukhnitsky, V.B., Derkach, I.M., Plutenko, M.O., Fritsky, I.O., & Derkach, S.S. (2019). Cumulative properties of Iron(IV) clathrochelate in rats. Visnyk PDAA, 2, 238-246.
Derkach, I. (2017). Suchasni tendencii na vitchyznjanomu rynku ferumvmisnyh preparativ dlja tvaryn. Naukovyj visnyk Lvivskogo nacionalnogo universytetu veteryn-arnoi medycyny ta biotehnologij imeni S.Z. Gzhyckogo, 19(78), 23-25. doi: 10.15421/nvlvet7805 (in Ukrainian).
Commission of the European Communities: Council Directive of 18 December 1986 on the Lows, regulating the Application of Principles of Good Laboratory Practice and the Verification of Their Applications for Tests on Chemical Substances (87/18/EEC) (1991). The Rules Governing Medicinal Products in the European Community, 1, 145-146.
Cui, J., Li, Y., Yu, P., Zhan, Q., Wang, J., Chi, Y., & Wang, P. (2018). A novel low molecular weight Enteromorpha polysaccharide-iron (III) complex and its effect on rats with iron deficiency anemia (IDA). International journal of biological macromolecules, 108, 412-418. doi: 10.1016/j.ijbiomac.2017.12.033.
England, J. Bigelow, O., Katherine, M., Heuvelen, V., Farquhar, E., Martinho, M., Meier, K., Frisch, J., Munck, E., & Que, L. (2014). An ultra-stable oxoiron (IV) complex and its blue conjugate base. Chemical Science, 3, 1204-1215. doi: 10.1039/C3SC52755G.
Groves, J.T. (2006). High-valent iron in chemical and biological oxidations. Journal of Inorganic Biochemistry, 100(4), 434-447. doi: 10.1016/j.jinorgbio.2006.01.012
Kim, J.C., Wilcock, P., & Bedford, M.R. (2018). Iron status of piglets and impact of phytase superdosing on iron physiology: A review. Animal Feed Science and Technology, 235, 8-14. doi: 10.1016/j.anifeedsci.2017.11.001.
Kotsiumbas, I.Ya. (2006). Doklinichni doslidzhennja veterynarnyh likars'kyh zasobiv. L'viv. Triada pljus (in Ukrainian).
Lipinski, P., Starzynski, R., Canonne-Hergaux, F., Tudek, B., Olinski, R., Kowalczyk, P., Dziaman, T., Thibaudeau, O., Gralak, M.A., Smuda, E., Wolinski, J., Usinska, A., & Zabielski, R. (2010). Benefits and Risks of Iron Supplementation in Anemic Neonatal Pigs. American journal of hematology, 177(3), 12331243. doi: 10.2353/ajpath.2010.091020.
Maes, D., Steyaert, M., Vanderhaeghe, C., López Rodríguez, A., de Jong, E., Del Pozo Sacristán, R., Vangroenweghe, F., & Dewulf, J. (2011). Comparison of oral versus parenteral iron supplementation on the health and productivity of piglets. Veterinary record, 168, 188. doi: 10.1136/vr.c7033.
Streyl, K., Carlstron, J., Dantos, E., Mendoza, R., Islas, J.A., & Bhushan, C. (2015). Field Evaluation of the Effectiveness of an Oral Toltrazuril and Iron Combination (Baycox® Iron) in Maintaining Weaning Weight by Preventing Coccidiosis and Anaemia in Neonatal Piglets, 114(1), 193-200. doi: 10.1007/s00436-015-4525-9.
Todoriuk, V.B., Hunchak, V.M., Gutyj, B.V., Gufriy, D.F., Hariv, I.I., Khomyk, R.I., & Vasiv, R.O. (2018). Preclinical research of the experimental preparation "Ferosel T". Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences, 1(1), 3-9. doi: 10.15421/ujvas0101.
Tomyn, S., Shylin, S.I., Bykov, D., Ksenofontov, V., Gumienna-Kontecka, E., Bon, V., & Fritsky, I.O. (2017) Indefinitely stable iron (IV) cage complexes formed in water by air oxidation. Nature Communications, 8, 1-8. doi: 10.1038/ncomms14099.
