CC BY
9
Науковий в1сник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш 1меш С.З. Гжицького.
Сер1я: Ветеринарш науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9430 http://nvlvet.com.ua
Influence of B. bovis hairworms on biochemical parameters of blood of patients with bovicolosis of calves
A.M. Shevchenko
PE "TORES-N", Brovary, Kyiv region, Ukraine
Article info
Received 26.04.2019 Received in revised form
27.05.2019 Accepted 28.05.2019
PE "TORES-N", Gagarina str., 16, Brovary, Kyiv region, 07400, Ukraine.
Tel.: +38-050-310-16-21
E-mail: an_shevch@rambler.ru
Shevchenko, A.M. (2019). Influence of B. bovis hairworms on biochemical parameters of blood of patients with bovicolosis of calves. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 163-168. doi: 10.32718/nvlvet9430
The purpose of the work was to identify the features of the pathological process and changes in the main indicators of blood of cattle for the damage by its hairworms B. bovis. Scientific researches were conducted in the conditions of the Ploskivske BPPZ of the Brovarsky District of the Kyiv Region and the Laboratory of Biochemical Research of the National Cancer Institute. To do this, two groups of young cattle, black-and-white breeds up to one year old with 7 heads in each, were created. The experimental group included calves spontaneously invasive with hairworms. The control group was free of animal parasites. For this, they were previously, in two months, subjected to two-fold treatment with Insecticide Tactics (MSD, the Netherlands). Selected animals on the principle of analogues. All calves were in the same sanitary and hygienic conditions and received the same feed according to the diet. It was found that the glucose content in a sick young bovine animal was 6.25% (P < 0.5) higher than that in calf-free calves. There was a probable difference in the level of urea in the blood of animals, where the average level in the infected calves was 12.69% (P < 0.001) higher than in the control animals. The tendency to decrease by 15.31% (P < 0.5) was found in the average values of serum creatinine in calves in sick animals compared with the group of animals that served as controls and were free from parasites. In blood serum, calves infected with hairworms was found a slightly higher (4.25%, P < 0.5) level of total bilirubin than those found free from parasites. Indicators oof serum cholesterol levels in blood serum oof experimental animals were within normal limits. However, it was significantly lower by 14.71% (P < 0.05) in animals affected by parasites. The albumin-globulin ratio in our studies in invasive calves was 9.8% (P < 0.01) higher than that of control animals. In experimental calves with clinical manifestations of bovycolous, the average index of alkaline phosphatase content was 17.58% (P < 0.5) lower than its mean value in blood serum free of invasion by parasites of animals. Thus, among the biochemical parameters of serum of blood oof invasive calves, a probable increase in urea and albumin to globulin ratios and a decrease in cholesterol was observed, indicating a negative effect of the hairworms on the organism of animals.
Key words: parasitology, hairworms, calves, biochemistry, blood, invasion.
Вплив волосо1д1в B. bovis на 6ioxiMi4Hi показники кров1 хворих на бовжольоз телят
А.М. Шевченко
ПП "ТОРЕС-Нм. Бровари, Кигвсъка обл., Украгна
Метою роботи було виявлення особливостей nатологiчного процесу та змш в основних показниках Kpoei великоi рогатоi худо-би заураження гг волосогдами B. bovis. Науковi дошдження провели вумовах ДППЗ "Плосювсъке" Броварсъкогорайону Кигвсъког областi та лабораторгг бiохiмiчних доШдженъ Нацюналъного iнституту раку. Для цъого було створено ößi групи молодняку великог рогатог худоби, чорно-рябог породи втом до одного року по 7 голiв в кожнш. До досл1дноИ групи входили телята, спонтанно твазоват волосогдами. У контролънш груп були выъм в1д nаpазитiв тварини. Для цъого гх попереднъо, за два м1сящ, тддали двократшй обробц Шсектицидом Тактик (MSD, Нiдеpланди). Шдбирали тварин за принципом аналогiв. ВЫ телята перебували в
однакових санiтарно-гiгieнiчних умовах та отримували однаковий корм згiдно з ращоном. Встановлено, що вмаст глюкозы у хворого молодняку великоч рогатог худоби був на 6,25% (Р < 0,5) вищим, тж такий у втьних вiд членистоногих телят. Спостер^алась вiрогiдна рiзниця рiвня сечовини у кровi тварин, де середнш гг рiвень у твазованих бовжолами телят був на 12,69% (Р < 0,001) вищим, тж у тварин контрольног групи. Тенденщю до зниження на 15,31% (Р < 0,5) виявлено у середнх показниках креатинту сироватки кровi хворих телят порiвняно з групою тварин, що слугували контролем i були втьними вiд паразитiв. У сироватщ кровi твазованих волосоЧдами телят виявили дещо вищий (на 4,25%, Р < 0,5) рiвень загального бтрубту, тж у втьних вiд пара-зитiв. Показники рiвня холестеролу в сироватщ кровi до^дних тварин перебували в межах норми. Однак вт був вiрогiдно ниж-чим на 14,710% (Р < 0,05) в уражених паразитами тварин. Коефщент альбумто-глобултового спiввiдношення в наших до^джен-няху твазованих телят був на 9,8% (Р < 0,01) вищим, нжу тварин контрольног групи. У до^дних телят з клiнiчними проявами бовтольозу середнш показник вмкту лужног фосфатази був на 17,58% (Р < 0,5) нижчим, тж гг середнш показник у сироватщ кровi втьних вiд твазп паразитами тварин. Таким чином, серед бiохiмiчних показнитв сироватки кровi твазованих телят спос-теркали вiрогiдне збтьшення показнитв сечовини i спiввiдношення альбумiнiв до глобулiнiв та зниження рiвня холестеролу, що свiдчило про негативний вплив волосоiдiв на оргатзм тварин.
Ключовi слова: паразитологiя, волосоИди, телята, бюхтая, кров, iнвазiя.
Вступ
Актуальтсть теми: Шдвищення ефективносп сшьськогосподарського виробництва залишаеться одним i3 прюритетних завдань, спрямованих на по-лшшення економши нашо! держави (Vyniarska et al., 2014). Одшею з причин зниження продуктивносп велико! рогато! худоби е спалахи хвороб рiзноi етю-логп, у тому числ паразитарно! (Jatusevich, 2006).
При цьому негативний вплив паразипв на орга-шзм хазя!на характеризуеться комплексним проявом мехашчно! ди збудника, його трофiчноi поведшки, токсичним ефектом, здатнютю до шокуляцп збудни-шв вторинно! шфекци та iмунодепресii' (Kondakova, 2008; Maljutina, 2008).
Так, паразитуючи на тваринах, волосо!ди злущу-ють i заковтують ешдермальш клтгини (L'Hostis & Seegers, 2002). Муха St. calcitrans тертям хоботка об шшру "зюкоблюе" етдертс, як облтатний гемато-фаг, вона живиться кров'ю, видшяе отруйну слину, що закономiрно спричиняе розвиток мiсцевого алер-гiчного запалення. Гнус, окрiм кровоссання, при ма-совому нападi, настирливо набиваючись в ню, очi та вуха тварин, може призвести до !хньо! загибелi вна-слвдок задухи (Kolesnikov, 2013). Укуси самок гедзiв, мокрецiв i москiтiв досить болючi, що пов'язано або з будовою ротового апарату комах, або дiею !хньо! отруйно! слини (Halatiuk, 2009). Тому поява цих комах на пасовищi викликае у тварин сильне занепоко-ення.
Закономiрним етапом патогенезу за ентомозiв е зниження природних захисних властивостей шшри хворо! худоби. Внаслiдок активно! життедiяльностi ектопаразитiв, в т. ч. B. bovis i H. eurysternus, у хворо! худоби розвиваеться постшний свербiж, виникають рiзного роду дерматити, на шкiрi утворюються вологi плшини, екзематознi ураження, випадае шерсть (Jatusevich, 2006). Також у тварин за бовжольозу та сифункулятозу посилюеться тепловщдача та тдви-щуеться вологiсть уражених дмнок, що сприяе роз-витку рiзного роду шк1рних iнфекцiй та простудних захворювань.
1нтенсивна агресiя постiйних або тимчасових ко-мах-паразитiв спричинюе розвиток стресу у тварин-хазя!в, ослаблюе резистентнiсть органiзму (Horzheiev, 1999). Тварини, яш були ураженi постiйними ектопа-разитами або стали об'ектом масового нападу гнусу
чи зооф№них мух, спочатку проявляють знервова-нiсть, навиъ агресивнiсть (особливо буга!-плщники). Надалi, якщо проблема не зникае, хвора худоба втра-чае апетит i помггао виснажуеться. У лактуючих корiв зменшуеться жирнiсть молока i удiйнiсть (до 25-50% добового надою), можливе повне припинення лакта-цп. В iнвазованих тшьних корiв трапляються аборти, залежування i патологii отелення (Sivkov, 2001). Молодняк на вiдгодiвлi втрачае темпи прирослв маси тiла на 18-40% (Horzheiev, 1999).
Хрошчш моно- та асоцшоваш iнвазii' викликають i сутт^ порушення обмiну речовин в органiзмi хворих тварин (Jakubovskij, 1999; Safiullin, 2002). В уражено! худоби розвиваеться анемiя (к1льк1сть еритроцитiв при гшершвази сягае не вище н1ж 5,0-5,6 Г/л, а вмют гемоглобiну зменшуеться до 70 г/л), у сироватщ кровi знижуеться вмiст альбумiнiв при рiзкому збiльшеннi Y-глобулiнiв, що вказуе на токсичш процеси в оргаш-змi хворо! тварини (Gerke & Gerke, 2002).
Значна iнтенсивнiсть швази волосо!дами та воша-ми може бути ознакою iншоi основно! патологи. На-приклад, за мiкроелементозiв у ослаблених тварин на декшька тижшв може затримуватися весняна линька, що створюе для паразипв додатковi сприятливi умови (Mock, 1997).
У живому органiзмi кров вщграе першорядну роль, виконуючи транспортну, трофiчну функцii, доставляе до клтшн органiв тiла поживнi речовини i кисень, видаляе продукти обмiну та вуглекислоту. Через кров забезпечуються гормональна регулящя захисних функцiй та рiвновага електролiтiв в оргашз-м1 (Karamaev et al., 2005).
Необхвдною умовою нормального юнування орга-нiзму, його оргашв i тканин е сталють складу кровi -гомеостаз. Рiзнi порушення життедiяльностi органiв i тканин впливають на склад кровi, а змша складу кровi своею чергою, ввдбиваеться на життедiяльностi орга-шв i тканин. Кров надзвичайно тонко реагуе на рiзнi патологiчнi процеси, що вщбуваються в органiзмi, й нерщко за змiною кiлькостi i складових елементiв кровi можна визначити характер патолопчного про-цесу (Minzhasov et al., 2013).
Таким чином, рiзнобiчне дослвдження морфолоп-чного та бiохiмiчного складу кровi мае велике дiагно-стичне значення, оск1льки допомагае фахiвцю грамотно i вiрогiдно визначити загальний стан органiзму тварини, пояснити кореляцш мiж показниками, про-
гнозувати результат захворювання, коригувати тера-пш, вивчати вплив тих чи шших лжарських засобГв.
Мета i завдання дослгдження. Метою нашо! робо-ти було виявлення особливостей патолопчного про-цесу та змш в основних показниках кровГ велико! рогато! худоби за ураження !! волосо!дами B. bovis.
MaTepia™ i методи досл1джень
НауковГ дослщження провели в умовах ДППЗ "Плосшвське" Броварського району Ки!всько! обласп та лабораторп б1ох1м1чних дослгджень Нацюнального шституту раку.
Для цього було створено дв1 групи молодняку велико! рогато! худоби, чорно-рябо! породи вшом до одного року по 7 голш в кожнш. До дослгдно! групи входили телята, спонтанно швазоваш волосо!дами. У контрольнш груш були вшьш вгд паразипв тварини. Для цього !х попередньо, за два мюящ, тддали двок-ратнш обробщ шсектицидом Тактик (MSD, Шдерлан-ди). Пгдбирали тварин за принципом аналопв. Вс телята перебували в однакових санггарно-ппетчних умовах та отримували однаковий корм зггдно з рацю-ном.
У телят обох груп ознак хвороб з проявами пато-логш ресшраторного чи шлунково-кишкового тракпв не виявляли.
Кров у тварин вщбирали з яремно! вени до ранко-во! год1вл1 у стерильн пробГрки з дотриманням правил асептики й антисептики (Karput' et al., 2010).
Бюх1м1чш дослгдження проводилися з викорис-танням автоматичного б1ох1м1чного аналГзатора Vitros-250 виробництва США Гз застосуванням набору реактивГв зггдно з шструкщею. В сироватщ кров1 дослгдних i контрольних тварин визначали показники загального бiлка, альбумшу, глюкози, сечовини, зага-льного бшрубГну, холестеролу, креатинiну, коефще-нту альбумшо-глобулшового спiввiдношення, бшко-вих фракцiй, натрш, калiю, хлоридiв, кальцiю, фосфору, амшази, лужно! фосфатази, АсАТ, АлАТ, сшв-вiдношення АлАТ/АсАТ.
Дослiдження проводили вгдповгдно до вимог "£в-ропейсько! конвенцi! про захист хребетних тварин, яш використовуються з експериментальною та шшою науковою метою" (Страсбург, 1986).
Результати та ix обговорення
Результата бiохiмiчних дослгджень сироватки кро-вi молодняку велико! рогато! худоби, вшьного вiд ектопаразитiв та iнтенсивно ураженого волосо!дами, наведено у табл 1.
Глюкоза - легкодоступне джерело енергй' для кль тин. I! рiвень в сироватцi кровi тварин обох груп пе-ребував у межах норми (за Н.М. Мотузко та ш., 2008) (Rusak & Chala, 2016). При цьому показник вмГсту глюкози у хворого молодняку велико! рогато! худоби був на 6,25% (P < 0,5) вищим, нгж такий у вiльних вгд членистоногих телят.
Сечовина - продукт обмГну нукле!нових кислот, який виводиться з оргатзму через нирки. У наших дослiдженнях спостерiгалась вiрогiдна рiзниця зна-чень цього показника, де середнш !! рiвень у твазованих бовжолами телят був на 12,69% (P < 0,001) вищим, нгж у тварин контрольно! групи та був за межами норми.
Таблиця 1
БюхГмГчт показники сироватки кровГ телят, уражених волосо!дами (М ± m, n = 7)
Показник Група тварин
контрольна дослщна
Глюкоза, ммоль/л 3,2 ± 0,13 3,3 ± 0,16
Сечовина, ммоль/л 6,3 ± 0,04 7,1 ± 0,06**
Креатинш, мкмоль/л 99,9 ± 2,83 84,6 ± 6,44
Заг. бшрубш, мкмоль/л 4,7 ± 0,59 4,9 ± 0,57
Натрш, ммоль/л 144,6 ± 2,37 144,8 ± 2,48
Калш, ммоль/л 4,1 ± 0,13 4,2 ± 0,10
Хлориди, ммоль/л 94,9 ± 1,74 96,9 ± 1,61
Амшаза, U/L 3,0 ± 0,00 3,0 ± 0,00
Кальцш, ммоль/л 2,3 ± 0,04 2,4 ± 0,04
Фосфор, ммоль/л 2,8 ± 0,14 2,7 ± 0,07
Холестерол, ммоль/л 3,4 ± 0,19 2,9 ± 0,17*
Альбумгн, г/л 24,0 ± 0,76 23,3 ± 0,78
Альбумш/Глобулши 0,51 ± 0,01 0,56 ± 0,03**
Примтка: * - P < 0,05; ** - P < 0,01 поргвняно з показни-ками контрольно! групи тварин
Тенденщю до зниження на 15,31% (P < 0,5) вияв-лено у середшх показниках креатишну сироватки кровГ хворих телят порГвняно з групою тварин, що слугували контролем i були вГльними вгд паразитiв.
У сироватщ кровГ швазованих волосо!дами телят виявили дещо вищий (на 4,25%, P < 0,5) рГвень загального бшрубГну, нгж у вшьних вГд паразипв.
Разом з анюнами натрш е основним осмотичним компонентом плазми, що Гстотно впливае на розподш води в оргашзмг У наших бюхГмГчних дослгдженнях концентрацгя натрш ютотно не вгдрГзнялась у вах тварин, що тддавались обстеженню.
РГвень калш у зразках сироватки кровГ телят дослано! групи був вищим на 2,4% (P < 0,5), шж у тварин, що слугували контролем.
Хлориди - основш анюни позаклгганно! рщини. 1хнш вмГст у сироватщ кровГ дослщного молодняка велико! рогато! худоби був на 2,10% (P < 0,5) вищим, нгж у телят контрольно! групи.
Амшаза сироватки кровГ, показник деструкцй' пгд-шлунково! i слинних залоз, у наших дослгдженнях був у межах норми та за сво!ми середшми значеннями показники не вщрГзнялись ш в однш з дослщжуваних проб сироваток кровг
Значення кальцш i фосфору в годГвлГ альськогос-подарських тварин е загальновизнаним. Як нестача, так i надлишок !х в ращош призводять до порушення обмГну речовин, яке супроводжуеться зниженням продуктивносп, порушенням вщтворення, захворю-ваннями тварин i попршенням використання кормГв.
Як показали результати наших дослГджень, рГвень кальц1ю у сироватщ кровГ телят, швазованих B. bovis,
був на 4,34% (Р < 0,5) вищим, шж у тварин, вшьних вщ паразипв.
1нша картина спостер1галась в показниках фосфорного обмшу. Вмют фософру у сироватщ кров! хво-рих тварин був на 3,57% (Р < 0,5) нижчим, тж у телят, що слугували контролем.
Холестерол - вторинний високомолекулярний од-ноатомний спирт, входить до складу протоплазми 1 синтезуеться в печшщ Показники р1вня холестеролу в сироватщ кров! дослщних тварин перебували в межах норми. Однак вш був в!ропдно нижчим на 14,71% (Р < 0,05) в уражених паразитами тварин.
За результатами наших бюх1м1чних теспв показ-ник альбумшу в обох групах був нижчим за норму. При цьому в сироватщ кров! телят дослщно! групи р1вень вмюту альбум1ну був нижчим на 2,92% (Р < 0,5), н1ж у тих, що служили контролем.
Коефщент альбумшо-глобулшового сшввщно-шення в наших дослщженнях у швазованих телят був на 9,8% (Р < 0,01) вищим, нж у тварин контрольно! групи.
Вмют загального бшка в сироватщ кров! е важли-вим показником, що характеризуе р1вень метабол1зму в оргашзм! тварин. Бшки е буд1вельним матер1алом для клпин тканин оргашзму, активно беруть участь в утворенш р1зних вид1в продукцп (Buslovskaja, 2003; Lavryshyn & Gutyj, 2019).
Так, у наших дослщженнях в швазованих волосо!-дами телят спостер1галось зниження нижче норми р1вня загального бшка в сироватщ кров! на 5,18% (Р < 0,5) (табл. 2).
Таблиця 2
Бюх1м1чш показники активносп ферменпв у телят (М ± т, п = 7), Р < 0,5
Показник Група тварин
контрольна досл1дна
Заг. бшок, г/л 69,4 ± 2,04 65,8 ± 1,88
АсАТ, U/L 87,9 ± 3,13 88,0 ± 2,89
АлАТ, U/L 48,7 ± 3,94 48,9 ± 2,35
Стввщношення АлАТ/АсАТ 1:1,80 1:1,79
Лужна фосфатаза, U/L 189,4 ± 14,87 156,1 ± 15,15
Обмш речовин в оргашзм! складаеться з сукупнос-п безл1ч1 х1м1чних реакцш; !х перебй здшснюеться за допомогою бюлопчних катал1затор1в-фермент1в, одним з яких е клас трансфераз, що катал1зують реакци пдролггичного розщеплення внутршньомолекуляр-них зв'язк1в (КЬат ег а1., 2016; Gutyj ег а1., 2017).
У наших дослщженнях суттево! р!знищ в активно-сп ферменпв аспартатамшотрансферази (АсАТ) 1 аланшамшотрансферази (АлАТ) у сироватщ кров! молодняку велико! рогато! худоби обох груп не вияв-лено.
Незначне коливання в бж шдвищення на 0,16% (Р < 0,5) виявлено у середшх показниках АсАТ сиро-ватки кров! телят, уражених волосо!дами, пор1вняно з аналопчним показником у груш тварин, вшьних вщ ектопаразипв.
Незначне вщхилення вщ середнього значення АлАТ спостертали у сироватщ кров! хворих тварин пор1вняно з кров'ю тварин, що служили контролем.
Лужна фосфатаза - фермент, що утворюеться в ш-стковш тканиш, печшщ, слизовш оболонщ кишечнику, плацент!, легенях.
В результат! бюх1м!чних досл!джень виявлено значну р!зницю цього показника у тварин контрольно! та дослщно! груп. Так, у дослщних телят з клшчними проявами бов!кольозу середн!й показник вмюту луж-но! фосфатази був на 17,58% (Р < 0,5) нижчим, шж !! середн!й показник у сироватщ кров! вшьних вщ шва-з!!' паразитами тварин.
На нашу думку, незначна, в ф!зюлопчних межах гшопротешемгя ! г!поальбум!нем!я за вадсутносп виражених патолог!чних процес!в, спостер!гаеться за недостатнього надходження б!лк1в та амшокислот з кормом, а також мобшзаци б!лк1в як джерел енергп (Levchenko, 2002). Кр!м того, появу гшопротешемп можна пов'язати з напруженням процеав адаптац!!, безпосередньо з! зниженням р!вня б!лкового обм!ну, що зб!гаеться з повщомленнями А.Ю. Ковтуненко (Kovtunenko, 2012).
Тенденци (Р < 0,5) до прояву г!пергл!кем!!, гшерх-лоремп, гшеркальщеми, п!двищення р!вня натр!ю, кал!ю узгоджуються з л!тературними даними (Bus1ovskaja, 2003) щодо ознак неспециф!чно! реакц!! оргашзму, спрямовано! на формування шдвищено! резистентносп та адаптац!! у в!дпов!дь на несприят-лив! впливи зовн!шнього середовища.
Сечовина утворюеться в гепатоцитах ! е основним кшцевим азотовм!стним продуктом розпаду б!лк!в в орган!зм!. Синтез сечовини е головним способом знешкодження токсичного ам!аку, що утворюеться в тканинах ! шлунково-кишковому канал!, а також ви-ведення його з оргашзму через нирки з сечею. Конце-нтрац1я сечовини в кров! залежить передус!м в!д стану вид!льно! функцп нирок. П!двищення !! концент-рац!! спостер!гаеться при нирковш недостатност! ! обтурац!! сечовивщних шлях!в, а також за низького засвоення кормових протешш (Anhie1ski ег а1., 1998).
Отриман! нами дан! про значне в!ропдне тдви-щення сечовини на 12,69% (Р < 0,001) у швазованих телят при зниженш р!вня альбумшв св!дчили, на нашу думку, про незбалансовашсть рац!ону за енер-гопроте!новим сп!вв!дношенням.
Тенденц1я до зниження р!вня креатин!ну в наших дослщах також була ознакою недостатнього р!вня енергозабезпечення м'язово! тканини. Це тдтверджуе А.Ю. Ковтуненко (2012), вказуючи на енергодефщит, що розвиваеться внаслщок неможливост! п!дтримання гомеостазу в умовах, що супроводжуються стресови-ми явищами (Kovtunenko, 2012).
В!рог!дне зниження р!вня холестеролу в сироватщ кров!, на нашу думку, вказуе на загальну недостатню год!влю та св!дчить про зниження р!вня обм!нних процес!в в оргашзм!, а також виникае внасл!док мобь л!зацп л!п!д!в як джерела енерг!!, компенсуючи на-пруженють !нших виидв обм!ну. При цьому перех!д енергетичного обм!ну з вуглеводного типу до лшщно-
го характеризуе перехвд до стадй' резистентносл стре-су (Kushnerova et al., 2005).
В1ропдне збшьшення коефщенту альбумшо-глобулшового сшвввдношення у телят дослвдно! групи може вказувати на адаптивш процеси, яш пов'язаш з вжовими ф1з1олог1чними змшами, сезонним зни-женням температури довкшля та подразнюючим фактором - волосо!дами, що частково узгоджуеться з дослвдженнями Ю.В. 1тесь (Itjes', 2001).
Таким чином, серед бюх1м1чних показник1в сироватки кров1 швазованих телят спостерйали в1рог1дне збшьшення показник1в сечовини i сшввщношення альбумшв до глобулiнiв та зниження рiвня холестеролу, що свiдчило про негативний вплив волосощв на оргашзм тварин.
Висновки
1. Ураження волосо!дами Bovicola bovis призводить до порушення обмшного стазу у телят.
2. У сироватщ кровi iнвазованих телят встановле-но шдвищення вмiсту сечовини на 12,69% (Р < 0,01), коефщенту альбумiно-глобулiнового спiввiдношення на 9,8% (P < 0,01) та зниження вмюту холестеролу на 14,71% (P < 0,05) порiвняно з контролем.
Перспективи подальших дослiджень. В наступних дослгдженнях плануеться провести визначення впливу волосощв B. bovis на продуктившсть велико! рогато! худоби.
References
Anhielski, S., Dominichak, M., & Yakubovski, Z. (1998).
Klinichna biokhimiia. Sopot (in Ukrainian). Buslovskaja, L.K. (2003). Jenergeticheskij obmen i kislotno-shhelochnoj balans u sel'skohozjajstvennyh zhivot-nyh pri adaptacii k stressoram. Belgorod: Bel-GU (in Russian). Byford, R.L., Craig, M.E., & Crosby, B.L. (1992). A review of ectoparasites and their effect on cattle production. Journal Animal Scence, 70(2), 597-602. doi: 10.2527/1992.702597x. Gerke, V.S., & Gerke, A.N. (2002). Nekotorye aspekty obshhej reakcii organizma pri jektoparazitozah. Ak-tual'-nye problemy veterinarnoj mediciny -"Zoosfera": mat. konf., posv. 300-letiju Sankt-Peterburga, 70-73 (in Russian). Gutyj, B., Leskiv, K., Shcherbatyy, A., Pritsak, V., Fedorovych, V., Fedorovych, O., Rusyn, V., & Kolomiiets, I. (2017). The influence of Metisevit on biochemical and morphological indicators of blood of piglets under nitrate loading. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(3), 427-432. doi: 10.15421/021766. Gutyj, B., Martyshchuk, T., Bushueva, I., Semeniv, B., Parchenko, V., Kaplaushenko, A., Magrelo, N., Hirkovyy, A., Musiy, L., & Murska, S. (2017). Morphological and biochemical indicators of blood of rats poisoned by carbon tetrachloride and subject to action of liposomal preparation. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 304-309. doi: 10.15421/021748.
Halatiuk, O.Ye. (2009). Profilaktyka ta likuvannia zaraznykh khvorob konei. Zhytomyr: Ruta, 242-246 (in Ukrainian).
Horzheiev, V.M. (1999). Stan ta perspektyvy borotby z hipodermatozom velykoi rohatoi khudoby. Veterynar-na medytsyna Ukrainy, 10, 26-27 (in Ukrainian).
Itjes' Ju.V. (2001). Biohimicheskij status krupnogo rogatogo skota raznogo vozrasta. Laboratorium (in Russian).
Jakubovskij, M.V. (1999). Jekonomicheskaja effektivnost' profilaktiki parazitarnyh boleznej zhivotnyh. Ve-terinarnye novosti, 9, 7-9 (in Russian).
Jatusevich, A.I. (2006). Arahnojentomozy domashnih zhvachnyh i odnokopytnyh : monografija. Vitebsk : VGAVM (in Russian).
Karamaev, V.B., Marchenko, V.A., Vasilenko, Ju.A., & Saitov, V.R. (2005). Jepizootologicheskaja situacija po nekotorym parazitozam sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh v Respub-like Altaj. Parazitologicheskie iss-ledovanija v Sibiri i na Dal'nem Vostoke : sb. nauch. rab. Novosibirsk, 81-83 (in Russian).
Karput', I.M., Kurdeko, A.P., & Abramova, S.S. (2010). Vnutrennie nezaraznye bolezni zhivotnyh: praktikum. Minsk: IVC Minfina (in Russian).
Khariv, M.I., Hutyi, B.V., Vishchur, O.I., & Solovodzinska, I.Ye. (2016). Funktsionalnyi stan pechinky u shchuriv za umov oksydatsiinoho stresu ta dii liposomalnoho preparatu. Nauk. zap. Ternop. nats. ped. un-tu. Ser. Biol., 2(66), 76-84 (in Ukrainian).
Kolesnikov, V.I. (2013). Insekticidnaja i repellentnaja jeffektivnost' novogo preparata del'cid protiv krovososushhih dvukrylyh nasekomyh. Sb. nauch. tr. Stavropol'skogo nauch.-issled. instituta kormopro-izvodstva, 6(1), 234-238 (in Russian).
Kondakova, L.V. (2008). Fauna jektoparazitov sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh i ptic. Agrarnyj vestnik Urala, 1(43), 60-61 (in Russian).
Kovtunenko, A.Ju. (2012). Adaptacija korov k vozdejst-viju nizkih temperatur. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija, 4. http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=6709 (in Russian).
Kushnerova, N.F., Sprygin, V.G., & Fomenko, S.E. (2005). Vlijanie stressa na sostojanie lipidnogo i uglevodnogo obmena pecheni, profilaktika. Gigiena i sanitarija, 5, 17-21 (in Russian).
Lavryshyn, Y.Y., & Gutyj, B.V. (2019). Protein synthesize function of bulls liver at experimental chronic cadmium toxicity. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 92-96. doi: 10.32718/nvlvet9417.
Levchenko, V.I. (2002). Doslidzhennia krovi tvaryn ta klinichna interpretatsiia otrymanykh rezultativ. Bila Tserkva: BHU (in Ukrainian).
L'Hostis, M., & Seegers, H. (2002). Tick-born parasitic in cattle: current knowledge and prospective risk analysis related to the ongoing evolution in French cattle farming systems. Veterinary Research, 33(5), 599-611. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12387492.
Maljutina, T.A. (2008). Vzaimootnoshenija v sisteme parazit - hozjain: biohimicheskie i fiziologicheskie as-pekty adaptacii (retrospektivnyj obzor). Rossijskij parazitologicheskij zhurnal, 1, 24-40. https://elibrary.ru/item.asp?id=11769490 (in Russian).
Minzhasov, K.I., Muhametova, V.D., & Aubakirova, A.K. (2013). Biohimicheskij skrining krovi korov s narushe-nijami vosproizvoditel'noj funkcii. Sel'skoe, lesnoe i vodnoe hozjajstvo, 3, 3. http://agro.snauka.ru/2013/03/935 (in Russian).
Mock, D.E. (1997). Managing insect problems on beef cattle. Journal of Kansas State University, 9, 24.
Rusak, V.S., & Chala, I.V. (2016). Klinichna otsinka biokhimichnykh, morfolohichnykh pokaznykiv krovi ta sechi tvaryn. Zhytomyr : Polissia (in Ukrainian).
Safiullin, R.T. (2002). Jekonomicheskoe znachenie parazitarnyh boleznej krupnogo rogatogo skota. Teori-ja i praktika bor'by s parazitarnymi boleznjami (zoon-ozy): mat. dokl. nauch. konf. Moskva, 3, 297-299 (in Russian).
Sivkov, G.S. (2001). Problemy zashhity zhivotnyh ot paraziticheskih chlenistonogih v Sibiri. Problemy jen-tomologii i arahnologii: sb. nauch tr. VNIIVJeA. Ekaterinburg: Putived, 42, 3-9 (in Russian).
Vyniarska, A.V., Stybel, V.V., Podoliak, V.P., & Nalychnyk, Ya.A. (2014). Veterynarnyi suprovid u koniarstvi. Naukovo-tekhnichnyi biuleten, 111, 272277. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntb_2014_111_40 (in Ukrainian).
