CC BY
16
УДК 364.3:368.9(477)
ВПЛИВ ТЕНДЕНЦИЙ СОЦ1АЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА РОЗВИТОК СИСТЕМИ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ В УКРА1Н1
®2018 КРИВОШЛИК Т. Д.
УДК 364.3:368.9(477)
Кривошлик Т. Д. Вплив тенденцш соцiального страхування на розвиток системи страхового захисту в УкраТш
Метою cmammi е досл/дження сучасних тенденц/й соц/ального страхування та 1х вплив на розвиток страхового захисту в УкраЫ. Визначено, що сформована в УкраЫ система (модель) соц/ального страхування належить до соц/ал-демократично1, яка передбачае активну участь держави в соц/альномузабезпеченн та соц/альному страхуванн/ та, на вдм'шу в/д под/бних систем в ншихкранах, е державною. Досл/джено сучасний стан i визначено тенденц/i розвитку соц/ального страхування за кордоном та в УкраЫ. Встановлено, що сформована в УкраЫ система соц/ального страхування е недостатньо ефективною, /нформацйно закритою, непрозорою / слабо контрольованою, що призводить до масштабних зло-вживань. П/дкреслено, що серед заход/в удосконалення системи соц/ального страхування в Укран/ досить вагомим е саме державно-приватне партнерство, яке здатне забезпечити залучення до системи додатков/ ф/нансов/ ресурси. Запропоновано реформування соц/ального страхування в ц/лому та, зокрема, пенс/йноi системи через актив/зац/ю розвитку третього р/вня пенс/йного забезпечення, основу якого становлять недержавн/ пенс/йн/ фонди та сполучення можливостей соц/ального й особистого (комерц/йного) страхування щодо зд/йснення пенс/йного та медичного страхування.
Ключов'! слова: соц/альне страхування, соц/альний захист, загальнообов'язкове державне соц/альне страхування, фонди соц/ального страхуван-ня, особисте страхування. Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 15.
Кривошлик Тетяна Дмитрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, професор кафедри страхування, Кивський нац/ональний економ/чний ун/-верситет /м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки1в, 03057, Украна) E-mail: tatiana.dk@ukr.net
УДК 364.3:368.9(477) Кривошлык Т. Д. Влияние тенденций социального страхования на развитие системы страховой защиты в Украине
Целью статьи является исследование современных тенденций социального страхования и их влияние на развитие страховой защиты в Украине. Определено, что сложившаяся в Украине система (модель) социального страхования относится к социал-демократической, которая предполагает активное участие государства в социальном обеспечении и социальном страховании и, в отличие от подобных систем в других странах, является государственной. Исследовано современное состояние и определены тенденции развития социального страхования за рубежом и в Украине. Определено, что сложившаяся в Украине система социального страхования является недостаточно эффективной, информационно закрытой, непрозрачной и слабо контролируемой, что приводит к масштабным злоупотреблениям. Подчеркнуто, что среди мероприятий по совершенствованию системы социального страхования в Украине достаточно весомым является именно государственно-частное партнерство, которое способно обеспечить привлечение к системе дополнительные финансовые ресурсы. Предложено реформирование социального страхования в целом и, в частности, пенсионной системы путем активизации развития третьего уровня пенсионного обеспечения, основу которого составляют негосударственные пенсионные фонды и сочетание возможностей социального и личного (коммерческого) страхования для осуществления пенсионного и медицинского страхования. Ключевые слова: социальное страхование, социальная защита, общеобязательное государственное социальное страхование, фонды социального страхования, личное страхование. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 15.
Кривошлык Татьяна Дмитриевна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры страхования, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: tatiana.dk@ukr.net
UDC 364.3:368.9(477)
Kryvoshlyk T. D. Impact of Tendencies of Social Insurance on Development of the Insurance Protection System in Ukraine
The article is aimed at researching the current tendencies of social insurance and their influence on the development of insurance protection in Ukraine. It is determined that the existing system (model) of social insurance in Ukraine belongs to the social-democratic, which presupposes active participation of the State in social security and social insurance and, unlike similar systems in other countries, is State-operated. The current status is researched and tendencies of development of social insurance both abroad and in Ukraine are defined. It is determined that the social insurance system established in Ukraine is insufficiently effective, informa-tionally closed, opaque and poorly controlled, which leads to large-scale abuses. It is emphasized that among the measures to improve the system of social insurance in Ukraine public-private partnership is quite weighty, able to ensure the attraction of additional financial resources to the system. The author suggests reform of social insurance in general and of the pension system in particular by intensifying development of the third level of pension provision, based on the non-State pension funds and the combination of opportunities of both social and personal (commercial) insurance for the implementation of pension and health insurance. Keywords: social insurance, social protection, compulsory State social insurance, social insurance funds, personal insurance. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 15.
Kryvoshlyk Tetiana D. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Insurance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: tatiana.dk@ukr.net
Уринкових умовах важливим чинником, який забезпечуе захист громадян в^д сощальних ризишв, пов'язаних i3 втратою заробино! плати (або доходу) внасл^док нещасного випадку на ви-робництв^ хвороби, старост^ швал^дносп, втрати годувальника або безробитя, е сощальне страхуван-
ня. Воно е важливою умовою кнування сучасного су-сшльства.
Кожна кра!на свиу мае свш кторичний шлях становлення i розвитку сощального страхування. Рiвень економiчного розвитку краши визначае види та обсяги сощального страхування. Так, у високороз-
винутих крашах витрати на сощальне страхування складають близько 30% ВВП, а в таких крашах, як Швещя - 66%, Дашя - 61%, Фiнляндiя - 56% [1, с. 74], у крашах, що розвиваються - близько 16-18% ВВП. В УкраМ цей показник нинi становить близько 13% [2], що св^чить про доволi низький рiвень страхового захисту, який не здатний повною мiрою забезпечи-ти достойне кнування громадян в окремих життевих ситуацiях. До того ж, загострення «фшансово-еконо-мiчноi кризи разом iз недостатньою координацiею та прорахунками в проектуванш реформ зумовили зростання сощальних ризикiв для зайнятого насе-лення та критичне падшня купiвельноi спроможносп доходiв пенсiонерiв, понад 80% яких сьогодш фактич-но перебувають за межею бедность За цих умов особливо актуалiзуються завдання посилення гарантш у системi соцiального страхування» [3].
Подолати iснуючi нинi проблеми можна шляхом проведення складних i довготривалих економiчних реформ, спрямованих на вдо-сконалення й адаптащю базового iнституту сощаль-ного захисту сусшльства, яким е система сощального страхування, вiдповiдно до сучасних економiчних умов на основi науково обгрунтованих управлiнських рiшень.
Окремi аспекти сутносп, значення та проблем розвитку сощального страхування знайшли свое вiдображення у працях вичизняних i зарубiжних учених: С. Березшо!, О. Гаманково'1, С. Горянсько'^ В. Грушко, О. Димшч, А. Маршала, Дж. Монт'е, Б. Над-точiй, В. Опарiна, Р. Пкус, О. Романенко, М. Ршпи, В. Рожа, Т. Стецюк, Р. Талера, Л. Ткаченко, С. Юрш та ш.
Вiддаючи належне доробку учених у ц1й сферi, варто зауважити, що подальшого вивчення потребу-ють аспекти впливу демографiчних процеав на форму-вання системи сощального захисту, оптимiзацií джерел його фшансового забезпечення; пiдвищення транспа-рентностi та ефективност використання коштiв фон-дiв соцiального страхування; обгрунтування шляхiв подальшо'' розбудови вiтчизняноi системи соцiального страхування з урахуванням зарубiжного досвiду.
Метою статп е дослiдження тенденцiй сощального страхування та 1х вплив на розвиток системи страхового захисту в Укра'М.
В^дпов^дно до поставлено'' мети визначено ряд завдань, спрямованих на и досягнення, а саме: ви-значити шституцшну структуру системи сощального страхування Украши; ощнити сучасний стан со-цiального страхування в Укра'М; охарактеризувати тенденци розвитку сощального страхування в зару-бiжних крашах i в УкраМ та визначити 1х вплив на розвиток системи страхового захисту; визначити особливосп та проблеми управлшня фiнансовими ресурсами фондiв соцiального страхування; виявити мкце та роль соцiального страхування в системi со-цiального захисту.
Право на сощальний захист громадян Украши, яке закрiплене ст. 46 Конституци Укра'ни, «гаранту-еться загальнообов'язковим державним соцiальним страхуванням за рахунок страхових внесюв громадян, пiдприемств, установ i органiзацiй, а також бю-джетних та iнших джерел сощального забезпечення; створенням мережi державних, комунальних, при-ватних закладiв для догляду за непрацездатними. ... Пенси та iншi види соцiальних виплат i допомоги, що е основним джерелом кнування громадян, мають за-безпечувати 1м рiвень життя, не нижчий в^д прожит-кового мiнiмуму, встановленого законом» [4], зокре-ма Законом Укра'ни про Державний бюджет Украши на поточний бюджетний перiод.
Сощальна захищенiсть громадян була однiею з найважливших переваг колишнього Радянського Союзу i залишаеться такою в сучасних умовах. Сус-п1льство звикло в^дчувати цю захищенiсть i не готове в^дмовитися вiд не1, навiть незважаючи на той кри-зовий стан, в якому протягом усього перюду свое'' незалежностi перебувае наша краша. За даними Мь нiстерства соцiальноi полiтики Укра'ни, переважна бiльшiсть громадян Украши охоплеш соцiальним страхуванням, i '!х кiлькiсть зростае.
Зауважимо, що поняття «сощальний захист», яке вперше запровадила Мiжнародна органiзацiя працi, розглядаючи його як едину систему, що об'еднуе сощальне страхування та сощальну допо-могу, охоплюе таю основш ланки: медична допомога; допомога у зв'язку з хворобою; допомога у зв'язку зi старктю; допомога у зв'язку з нещасним випадком на виробництв^ допомога ам'ям; допомога у зв'язку з ваптшстю та пологами; допомога у зв'язку з швал1д-шстю; допомога у зв'язку з втратою годувальника, допомога у зв'язку з безробггтям.
Головною формою сощального захисту е сощальне страхування. Це цшсна система управлшня со-щальними ризиками, яка являе собою «законодавчо впорядковану систему фшансових в^носин мiж державою (в особi уряду) та сусп1льством (в особi плат-никiв страхових внесюв) з приводу формування та використання на засадах державно-приватного партнерства цкьових страхових фондiв, призначених для захисту майнових штересш працездатного населення у зв'язку з втратою заробино! плати (основного дже-рела трудових доходiв) внаслiдок ди соцiальних ризи-кiв, що, на вiдмiну в^ iснуючих положень, враховуе узгодження економiчних iнтересiв суб'ектiв системи соцiального страхування i розширюе можливостi 11 ш-ституцiйного вдосконалення на основi застосування концепцй «нового державного менеджменту» [5, с. 3].
Свгговий досвiд св^дчить, що единоi моделi сощального страхування не iснуе. Вiдповiдно до моделей соцiальноi полiтики данського вченого Г. Есшнг-Андерсена [6] можна виокремити три моделi сощального страхування: лiберальну, консервативну та сощал-демократичну (рис. 1).
Свггов1 модел1
сощального страхування
Рис. 1. Свiтовi моделi соцiального страхування
Джерело: складено на основi [6].
Лiберальна модель сощального страхування пе-редбачае мiнiмальне втручання держави в сощальш программ. Вона лише виступае регулятором певних гарантш щодо сощальних виплат окремим категорь ям громадян i надаеться тiльки на пiдставi перевiрки нужденностi.
Консервативна (корпоративна) модель сощального страхування передбачае участь держави у сощальних програмах i спрямована на досягнення ви-соких сощальних стандарпв.
Соцшл-демократична (солiдарна) модель сощального страхування базуеться на активнш ролi держави у виршенш сощальних проблем. Фшансування сощально! сфери здiйснюеться за рахунок потужних перерозподiльчих процесiв, якi здшснюються на основi сплачених податкiв. Право на сощальний за-хист мають ва громадяни, якi його потребують.
Крiм вищезазначених трьох систем сощального страхування, можна видкити твденноевропейську модель, яка характеризуеться такими ознаками:
+ вiдносно низький рiвень соцiальноi захище-
ностi громадян; + соцiальним захистом громадяни забезпечу-
ють себе, здебкьшого, самостiйно; + соцiальна полiтика держави носить пере-важно пасивний характер i орiентована на компенсацiю втрат у доходах лише окремих категорш громадян; + асиметрична структура соцiальних видаткiв, наприклад висока частка сощальних видатюв на пенсiйне забезпечення та низька частка виплат на тдтримку материнства, зайнятос-тi (безробiття); + характерна для таких кра!н, як Грецiя, Порту-галiя, Iталiя, 1спашя.
Зауважимо, що не т1льки модем, але й системи соцiального страхування в рiзних кра!нах свiту дуже рiзняться мiж собою. Це обумовлено економiчним розвитком конкретних краш, прюритетними напрям-ками соцiальноi полiтики держав, взаемодiею приват-
ного i державного секторш у галузi соцiального стра-хування, джерелами його фшансування, демографiч-ною ситуацieю, рiвнем матерiальноi допомоги. Кожна з цих моделей сощального страхування «мае своi переваги та недолiки i практично не зустрiчаеться в чистому виглядь У кожнiй конкретнiй краiнi зазвичай можна спостеркати сполучення елементiв лiбераль-но!, корпоративно! та соцiал-демократичноí моделей за явно! переваги одше! з них. Уа вони при цьому по-стiйно розвиваються та вдосконалюються» [7, с. 17].
Biтчизняна модель сощального захисту передба-чае активну роль держави не ткьки в сощаль-ному забезпеченнi, яке здшснюеться за рахунок бюджетних коштiв, а й у сощальному страхуваннi, ор-ганiзацiю якого бере на себе держава. «Проте, на в1д-мшу вiд подiбних систем в шших крашах, що базують-ся, переважно, на обов'язковому державному сощальному страхуванш, здшснюваному як державними, так i приватними органiзацiями i оргашчно вбудованому в систему соцiального захисту, в Укра'М соцiальне страхування е ткьки державним. Це призводить до порушення страхових принцишв його оргашзаци та до необгрунтовано! конвергенци сощального страхування i соцiального забезпечення» [5, с. 6].
Слiд зазначити, що у свт навпаки наразi про-стежуються зворотнi тенденци, незважаючи на те, що у 1948 р. свите ствтовариство прийшло до думки, що сощальний захист i медичне обслуговування для осiб похилого вiку, дiтей та осiб працездатного вшу, як зiткнулися з проблемою безробггтя чи виробничо-го травматизму, - це загальне право людини. Проте й доа, зпдно з даними Мiжнародноi оргашзаци працi, ткьки 27% населення у свт користуються доступом до всеосяжно! системи сощального забезпечення, у той час як 73% громадян у свт позбавлеш адекватного сощального захисту [8]. ^м того, близько 39% населення у свт позбавлеш будь-якого доступу до системи охорони здоров'я або до вкповкних про-грам. У крашах, що розвиваються, частка таких людей перевищуе 90%. За ощнками Мiжнародноi оргашзаци пращ, для забезпечення яккними медичними послуга-ми вск, кому вони необх1дш, у свт не вистачае близько 10,3 млн медичних пращвнишв. Незважаючи на щ проблеми, окремi кра!ни, серед яких Тайланд i Пшден-на Африка, всього за ккька роюв досягли загального охоплення свого населення системою медичного стра-хування, довiвши, що це можливо [8]. Що стосуеться пенсш, то практично половина (49%) вск оаб пенсш-ного вку у свiтi не отримуе пенсш, а пенсш багатьох з тих, хто 11 отримуе, залишае к далеко за межею бедность При цьому Мiжнародна органiзацiя пращ прогно-зуе, що пенси майбутнк пенсiонерiв будуть нижчими, нiж зараз, як мшмум, у 14 крашах бвропи [8].
Аналогiчна тенденцiя характерна i для нашо! кра!ни. Так, «4% загально! кiлькостi пенсiонерiв в Укра'М отримували пенсш в розмiрi, що не переви-
щуе мШмальну пенсш за вком; 79% загально! чисель-ностi пенсiонерiв - у розмiрi вiд 1-! до 2-х мШмаль-них пенсiй; 10% - у розмiрi вiд 2-х до 3-х мШмальних пенсiй; 4% - вк 3-х до 4-х мШмальних пенсш; 3% -вище 4-х мШмальних пенсш... Наведеш данi свкчать про те, що стан розподку пенсiйних ресурсiв у сус-пiльствi е несправедливим i таким, що суперечить страховим принципам формування кошпв системи пенсшного страхування особливо враховуючи коли-вання в рiвнi пенсшного забезпечення» [9, с. 164].
Зауважимо, що починаючи з 2014 р. уряди бкьш шж 120 кра!н свку взяли курс на скорочення держав-них витрат на сощальний захист. З них бкьше 80 кра-!н - це кра!ни, що розвиваються. Державна допомога за рахунок бюджетних кошпв надаеться лише особам, доходи яких визнаш такими, що не забезпечують кнування. Переважна бкьшкть кра!н намагаеться перебудувати оргашзацш сво!х систем соцiального страхування i вiднайти додатковi джерела !х фiнансу-вання [10].
Пошук додаткових джерел фшансування системи загальнообов'язкового державного сощального страхування Укра!ни призвiв до того, що вк початку свого створення вона перебувае у сташ перманентного реформування, цш i напрямки якого неодноразово докоршно змшювалися. Проте й дотепер не вдалося узгодити економiчнi штереси суб'ектiв со-цiального страхування, збалансувати його фшансове забезпечення та вткити ефективну стратегiю управ-лiння ним.
За даними Мiжнародноi органiзацií пращ, сучас-
на економiчна криза, яка торкнулася бкьшосп
кра!н свiту, змусила навкь кра!ни з високими доходами в умовах обмежених ресурав i зростаючих потреб оптимiзувати сво! системи сощального захисту. На порядок денний висуваеться i проблема пошу-ку балансу мiж розвитком економiчноi та соцiальноi сфер. «Метою нащонально! полiтики бiльшостi евро-пейських кра!н за сучасних умов е економiя, а отже, скорочення видiв сощальних послуг, п1льг та допомог, що надаються державою. Бкьшшть кра!н бвросоюзу приедналося до тако! концепцй сощального забезпечення та ц фiнансування, згiдно з якою соцiальнi по-слуги будуть надаватися, спираючись на три джерела: державне сощальне забезпечення (за рахунок бюджетних кошпв), приватний сектор (за рахунок страхових внесшв) та «неформальну сферу» послуг (наприклад, за рахунок благодшних внесюв)» [11, с. 98].
Сучасний стан системи загальнообов'язкового державного сощального страхування в УкраШ не до-зволяе диверсифкувати джерела надходжень шляхом капiталiзацii коштiв соцiальних фондiв (виняток становить резерв коштiв у межах кожного фонду, який може приносити доходи у зв'язку з розмщен-ням на депозитних рахунках у кредитних установах). Це обумовлено, по-перше, дефщитшстю системи
загальнообов'язкового державного сощального стра-хування, яка працюе у «транзитному» режим^ тоб-то кошти, що надходять вк страхувальникiв, одразу спрямовуються на здшснення поточних страхових ви-плат. Капiталiзацiя ж внескiв можлива лише за умови значного перевищення доходiв над видатками. За ш-ших обставин швестування коштiв фондiв становить загрозу лшвкност та своечасностi страхових виплат. По-друге, для здiйснення довгострокових вкладень тимчасово вкьних коштiв страхових фондiв (йдеть-ся, передусiм, про Пенсшний фонд Укра!ни) необхiднi такi умови, щоб протягом перiодiв трудово! активнос-тi виплати пенсiй, заробiтна плата i цiни на товари i послуги (через дiю iнфляцii), не зростали насткьки, щоб знецiнити попередш нагромадження порiвняно з рiвнем сучасного доходу, який мае бути замщений пенаею. По-трете, слiд зважати на те, що найбкьш придатним швестицшним iнструментом для системи соцiального страхування е державнi цiннi папери, про-те вони одночасно служать борговим зобов'язанням держави. Це означае, що економiчно активне населен-ня фактично зобов'язане буде оплачувати за рахунок сплачуваних податюв не ткьки страховi внески, але ще й той дохiд, який гарантують державш цiннi папери застрахованим особам у системi соцiального страхування i пенсiйного забезпечення.
Таким чином, вищезазначеш обставини дають вкповкь на те, чому в нашш краiнi поки що залишаеться не актуалiзованим другий рiвень пенсiйного страхування, а саме: накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсшного страхування, яка мае базуватися на засадах накопи-чення кошпв застрахованих осiб у Накопичувально-му фондi та передбачае здшснення фшансування ви-трат на оплату договорiв страхування довiчних пенсш i одноразових виплат на умовах та в порядку, перед-бачених Законом Укра!ни «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування» [12].
У ситуаци дефiциту коштiв у системi загальнообов'язкового державного сощального страхування залишаеться достатньо актуальним питання управ-лшня фшансовими ресурсами фондiв, звiтностi та контролю за !х дiяльнiстю. Незважаючи на законо-давчо встановлену норму щодо !хньо! обов'язково! пiдзвiтностi та шдконтрольност органам державно! влади, дiяльнiсть фондiв не можна назвати прозорою. Якщо дiяльнiсть страхових компанiй або недержав-них пенсiйних фондiв в Укра'М контролюе Уповно-важений орган - Нащональна комiсiя, що здшснюе державне регулювання у сферi риншв фiнансових по-слуг, то дiяльнiсть фондiв соцiального страхування не е контрольованою в достатнш мiрi.
Перш за все це стосуеться повноважень Нагля-дових рад фондiв. Незважаючи на те, що, вкповкно до «Основ законодавства про загальнообов'язкове державне сощальне страхування», нагляд за дiяльнiс-
тю цкьових фондiв загальнообов'язкового державного сощального страхування мае здшснювати Нагля-дова рада, склад i повноваження яко! визначаються законами з окремих виддв загальнообов'язкового державного сощального страхування, фактично Нагля-довi ради працюють лише у Фондi соцiального страхування i Пенсшному фондi Укра!ни, оскiльки пiсля набуття чинност Закону Укра!ни «Про зайняпсть на-селення» у Фондi страхування на випадок безробитя Наглядову раду лквковано, а 11 функщ! передано цен-тральним органам виконавчо! влади [13].
До того ж, повноваження Наглядових рад е достатньо обмеженими, а таи важливi функщ! щодо регламентування дiяльностi фондiв як погоджен-ня структури виконавчих оргашв фондiв, гранично!' чисельностi працiвникiв, схем посадових окладiв, видаткiв на адмшштративно-господарсьш витрати фондiв покладено на МШстерство соцiально! полiти-ки Укра!ни. В^повкно Наглядовi ради фондiв, в умовах обмежених повноважень, не здатш забезпечити дiевий контроль за дiяльнiстю органiв управлiння фондами, що створюе грунт для зловживань. Робота фондiв повинна бути прозорою i вккритою для гро-мадськостi, мати високий стушнь транспарентностi. Вiдповiдно до ст. 24 Закону Укра!ни «Основи законодавства про загальнообов'язкове державне сощальне страхування», фонди складають звiти про результати свое! дiяльностi в розрiзi доходiв i витрат, подають !х центральному органу виконавчо! влади та опри-люднюють у засобах масово! iнформацГ!. Крiм того, Фонд сощального страхування складае зви1 про свою страхову дiяльнiсть, стан охорони пращ в народному господарств^ соцiальний захист потерпких на ви-робництвi, використання страхових коштiв i щорiч-но публшуе у пресi [13]. На жаль, «сощальний дiалог, який повинен захищати штереси суспiльства, наразi кнуе лише формально» [14, с. 19].
Ступшь прозоростi системи загальнообов'язкового державного сощального страхування проявляеться, насамперед, у !! шформацшно! вiдкритостi. Тому чим прозорше i доступнiше буде ш-формацiйний супровiд органiзацГ! сощального страхування в краМ (його структура, обсяги витрат, категори отримувачiв п1льг тощо), тим дешевшим для суспкь-ства е утримання ще! системи, тим б1льшими можуть стати масштаби детШзаци ринку працi та сощальних вiдносин. У кiнцевому шдсумку все це позначаеться на зростанш ефективностi дiяльностi цiе! системи.
Серед зах^в подолання перешкод у подальшо-му розвитку системи загальнообов'язкового державного соцiального страхування актуальним е сполу-чення можливостей соцiального та приватного страхування. Таке поеднання певною мiрою характерне для англшсько! системи сощального страхування (модель У. Беверкжа), яка передбачае, залежно вк суб'ектiв правовiдносин, трирiвневий тип сощально-
го захисту: на рiвнi держави - базовi гаранты сощаль-ного захисту всього населення; на рiвнi роботодавця -сощальне (професiйне) страхування найманих пра-цiвникiв; на рiвнi працюючих оаб - додаткове особисте страхування.
Ми сто!мо в цьому питанш на тих самих позищ-ях, що i проф. О. О. Гаманкова, яка у сво!й монографи пiдкреслюе, що «погляд на сощальне страхування як на певну сукупшсть економiчних вiдносин дае змогу об'еднати його з комерцшним страхуванням у межах однiеi економiчнiй категори, якою е страхування. Цi двi сфери страхових вiдносин недоцiльно розглядати безальтернативно вкокремлено, як це вк вкбуваеть-ся зараз» [15, с. 38].
За своею економiчною сутшстю наближеною до соцiального страхування е така галузь комерцшного страхування, як особисте страхування. Спкьною ри-сою цих двох сфер фшансових в^дносин е ризик. Со-цiальне й особисте страхування забезпечують захист громадян вк одних тих самих ризишв сощального характеру (табл. 1).
ВИСНОВКИ
Таким чином, проведене дослкження свкчить, що сформована в Украiнi система (модель) сощального страхування належить до сощал-демократично!, яка передбачае активну участь держави в сощально-му забезпеченш та сощальному страхуваннi. Але це призводить як до порушення страхових принцишв його органiзацii, так i до необгрунтованого зближен-ня сощального страхування i соцiального забезпечен-ня, що послаблюе уявлення суспкьства про фiнансовi можливостi держави щодо сощального захисту. Як наслкок держава мае обсяг сощальних зобов'язань, який не спроможна виконати. Вкповкно сформована в УкраШ система соцiального страхування е недостатньо ефективною, шформацшно закритою, непрозорою i недостатньо контрольованою. А це призводить до масштабних зловживань, пов'язаних з неращональним i нецкьовим використанням коштiв фондiв загальнообов'язкового державного сощального страхування.
Таблиця 1
Страховi ризики i види соцiального та особистого страхування (комерцiйного) в УкраТж
Види сощального страхування Види особистого страхування (комерцiйного)
• Пеншне страхування • Страхування додатково! пенсií (рент)
• Страхування вщ нещасного випадку на виробницга та профес1йного захворювання • Страхування вщ нещасного випадку
• Медичне страхування • Медичне страхування
• Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездат-ност1 • Страхування життя на випадок смер^
• Страхування на випадок безроб^тя • Страхування життя
Страховi ризики
• життя; • здоров'я; • працездатшсть людини; • вихщ на пенсiю; • безроб^тя (тiльки в соцiальному страхуванш)
<
О
1= <
=п
_а <
о
о <
<с
о_
<
о
<
2 ш
Джерело: складено на основi [13].
Крiм того, сп1льними для них е цкьовий характер створюваних грошових фондiв, призначених для потреб страхового захисту, та мехашзм к нагромадження i використання, заснований на принцит солiдарностi, вiдповiдно до якого здшснюеться перерозпод1л коштiв мiж окремими учасниками створення таких фондiв.
Розбiжностi цих двох сфер захисту, здебкь-шого, полягають у ступенi централiзацii фшансових вкносин, зокрема соцiальне страхування належить до державних фшанав, а комерцшне страхування е видом пiдприемницькоi дiяльностi, що здiйснюеться страховими компанiями, яш належать до фiнансових посередникiв на ринку фшансових послуг.
Отже, сощальне i особисте (комерцшне) страхування мають одне й те саме сощальне спрямування i взаемно доповнюють одне одного. Страховi прин-ципи, застосовуваш за цими двома сферами захисту, вкповкають ринковим засадам функщонування су-часно! економiки.
Cвiтовий досвк доводить, що в органiзацii та функцюнуванш системи соцiального страхування надзвичайну важливу роль вкдграе держава. Проте останшм часом у багатьох кра!нах чiтко простежуеться тенденцш щодо зменшення участi держави i зб1льшення участi приватних структур у забезпеченш сощального захисту населення. Саме тому серед заходiв удосконалення системи сощального страхування в УкраШ досить вагомим вбача-еться державно-приватне партнерство, яке здатне за-безпечити залучення до системи додатковi фiнансовi ресурси. Воно може бути реалiзовано шляхом:
+ подальшого реформування пенсшно! системи, зокрема спрямованого на тдтримку тре-тього рiвня пенсшного забезпечення, основу якого становлять недержавш пенсiйнi фонди; ^ сполучення можливостей сощального i ко-мерцiйного страхування, особливо щодо здш-снення пенсшного i медичного страхування,
адже сощальне й особисте (комерцшне) страхування являють собою едшсть фшансових вiдносин, призначення яких полягае в забез-печенш потреб фiзичних оаб у вiдповiдних коштах для набуття сощального захисту. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Жиглей I. В. Моделi соЩальних держав та со-цiальний захист: екскурс в минуле та майбутне. Всник ЖДТУ. 2008. № 4. С. 71-79. URL: http://ven.ztu.edu.ua/article/ viewFile/94774/90854
2. Статистична iнформацiя // Офщмний сайт Державно! служби статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Ткаченко Л. Пенсп та соцiальне страхування в УкраТ'ш: першочерговi завдання. URL: https://dt.ua/finances/ pensiyi-ta-socialne-strahuvannya-v-ukrayini-pershochergovi-zavdannya-_.html
4. Конституцiя УкраТни вiд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
5. Димнiч О. В. Система сощального страхування та шляхи ТТ удосконалення в УкраТ'ш : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. КиТв, 2015. 33 с.
6. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism. Princeton, New Jersey, 1990. 33 p.
7. Димшч О. В. Становлення систем гадального захисту громадян на страхових засадах в промислово розви-нених краТнах. Наука та eKOHOMiKa. 2013. № 4. Т. 2. С. 13-19.
8. Доклад о социальной защите в мире 2014/15: «Обеспечить экономическое восстановление, инклюзивное развитие и социальную справедливость». Международная организация труда. Женева, Швейцария. URL: https:// www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/@dgreports/@dcomm/ documents/publication/wcms_245205.pdf
9. Димшч О. В. Сучасний стан пенайного забезпечен-ня громадян УкраТни. Бiзнес 1нформ. 2014. № 11. С. 159-165.
10. Ginneken W. Extending Social Security: Policies for Developing Countries // Extension of Social Security Paper. No. 13. Geneva. International Labour Office, 2003. 88 p.
11. Клапмв М. С., Клапмв Ю. М. Витоки нацюнально-го страхового ринку УкраТни : монографiя. Тернопть, Карт-бланш. 2003. 275 с.
12. Закон УкраТни «Про загальнообов'язкове державне пеншне страхування» вщ 09.07.2003 р. № 1058-IV. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15
13. Основи законодавства УкраТни про загальнообов'язкове державне сощальне страхування вщ 14.01.1998 р. № 16/98-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/16/98-вр
14. Коваль О. П. МодершзаЩя системи сощального страхування в УкраТ'ш : аналiтична доповщь. КиТв : Н1СД, 2014. 38 с.
15. Гаманкова О. О. Ринок страхових послуг УкраТни: теорiя, методолопя, практика : монографiя. КиТв : КНЕУ, 2009. 283 с.
REFERENCES
"Doklad o sotsialnoy zashchite v mire 2014/15: «Obe-spechit ekonomicheskoye vosstanovleniye, inklyuzivnoye raz-vitiye i sotsialnuyu spravedlivost»" [World Social Protection Report 2014/15: "Ensure Economic Recovery, Inclusive Devel-
opment, and Social Justice"]. Mezhdunarodnaya organizatsiya truda. Zheneva, Shveytsariya. https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/@dgreports/@dcomm/documents/publication/ wcms_245205.pdf
Dymnich, O. V. "Stanovlennia system sotsialnoho zakhys-tu hromadian na strakhovykh zasadakh v promyslovo rozvyne-nykh krainakh" [Formation of systems of social protection of citizens on insurance basis in industrialized countries]. Nauka ta ekonomika, vol. 2, no. 4 (2013): 13-19.
Dymnich, O. V. "Suchasnyi stan pensiinoho zabezpechen-nia hromadian Ukrainy" [The current state of pension provision for Ukrainian citizens]. Biznes Inform, no. 11 (2014): 159-165.
Dymnich, O. V. "Systema sotsialnoho strakhuvannia ta shliakhy yii udoskonalennia v Ukraini" [The system of social insurance and ways of its improvement in Ukraine]: avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk:08.00.08, 2015.
Esping-Andersen, G. The Three Worlds of Welfare Capitalism. Princeton, New Jersey, 1990.
Ginneken, W. "Extending Social Security: Policies for Developing Countries". In Extension of Social Security Paper. No. 13. Geneva: International Labour Office, 2003.
Hamankova, O. O. Rynok strakhovykh posluh Ukrainy: teoriia, metodolohiia, praktyka [Market of insurance services of Ukraine: theory, methodology, practice]. Kyiv: KNEU, 2009.
Klapkiv, M. S., and Klapkiv, Yu. M. Vytoky natsionalnoho strakhovoho rynku Ukrainy [Origins of the national insurance market of Ukraine]. Ternopil: Kart-blansh, 2003.
Koval, O. P. Modernizatsiia systemy sotsialnoho strakhuvannia v Ukraini : analitychna dopovid [Modernization of the social insurance system in Ukraine: analytical report]. Kyiv: NISD, 2014.
[Legal Act of Ukraine] (1996). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254K/96-Bp
[Legal Act of Ukraine] (1998). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/16/98-Bp
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1058-15
"Statystychna informatsiia" [Statistical information]. Ofit-siinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/
Tkachenko, L. "Pensii ta sotsialne strakhuvannia v Ukraini: pershocherhovi zavdannia" [Pensions and social insurance in Ukraine: top priorities]. https://dt.ua/finances/pensiyi-ta-so-cialne-strahuvannya-v-ukrayini-pershochergovi-zavdannya-_. html
Zhyhlei, I. V. "Modeli sotsialnykh derzhav ta sotsialnyi zakhyst: ekskurs v mynule ta maibutnie" [Models of social states and social protection: excursion into the past and future]. Visnyk ZhDTU. 2008. http://ven.ztu.edu.ua/article/view-File/94774/90854
<
О
1= <
=n
_Q <
О
о <
< Q_
<
О
<
о
Ш
