CC BY
13
Науковий в1сник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш 1меш С.З. Гжицького.
Сер1я: Ветеринарш науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9419 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:619.661
Influence of cadmium sulfate at different doses on the functional state of the liver of laying chicken
A.Y. Ostapyuk, B.V. Gutyj
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 13.04.2019 Received in revised form
13.05.2019 Accepted 14.05.2019
Stepan Gzhytskyi National University oof Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-068-136-20-54 E-mail: bvh@ukr.net
Ostapyuk, A.Y., & Gutyj, B.V. (2019). Influence of cadmium sulfate at different doses on the functional state of the liver of laying chicken. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 103-108. doi: 10.32718/nvlvet9419
The article presents the results of studies on the influence of cadmium sulfate in different doses on the organism of poultry. Absorbed cadmium accumulates in the liver as a complex with metallothionein. The purpose of the work was to find out the effect of cadmium sulfate in doses of 2 and 4 mg / kg of body weight on the functional state of the liver of chicken. For research, three groups of birds were formed: control and two experimental. The control group of chickens were in the usual diet, they were fed with forage and were given water without introducing cadmium sulfate. To the drinking water of chickens of experimental groups for 30 days, added cadmium sulfate in doses: the first group — 2 mg/kg, the second group — 4 mg/kg body weight. The conditions for keeping chickens and the microclimate parameters in the room for all bird groups were similar. Blood from the chickens was taken from the subclavian vein in periods: before the dasg was given and on the first, seventh, fourteenth, twenty-first and thirtieth day of the experiment. It was determined that the presentation of cadmium sulfate in doses of 2 and 4 mg/kg of body weight oof cows, which contributed to a violation of the functional state of the liver, as evidenced by the increased activity of aminotransferases in their blood serum. The activity of alanine and aspartate aminotransferase was higher in serum of blood of chickens in the second experimental group at 21st and 30th days of the experiment. The high activity of aminotransferases in the blood serum of chickens for cadmium loading indicates destructive processes in the liver that cause an increase in the release of aminotransaminases from cellular organelles in the blood of experimental poultry. Thus, the obtained results indicate an increase in destructive processes in the body of chickens for cadmium loading.
Key words: toxicology, cadmium sulfate, laying chicken, aminotransferase, liver.
Вплив сульфату кадм1ю у рiзних дозах на функцюнальний стан печшки курей-несучок
А.Ю. Остап'юк, Б.В. Гутий
Лъвiвсъкий нацюналънийутверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького, м. Лъвiв, Украгна
У статтi наведено резулътати доШдженъ впливу сульфату кадмт у р1зних дозах на оргамзм птищ. Абсорбований кадмш накопичуетъся в печшщ у вигляЫ комплексу з металотюнегном. Метою роботи було з 'ясували вплив кадмт сулъфату у дозах 2 i 4 мг/кг маси тта на функцюналъний стан печшки курей-несучок. Для досл1дженъ було сформовано три групи птищ: контролъну i двi досл1дм. Кури контролъног групи знаходилися на звичайному рацют, гм згодовували комбжорм та випоювали воду без внесення сулъфату кадмiю. До питног води курей досл1дних груп протягом 30 д1б додавали сулъфат кадмт в дозах: перша група — 2 мг/кг, друга група — 4 мг/кг маси тта. Умови утримання курей та параметри мжрошмату в примщенм для вах груп птиц були анало-гiчними. Кров у курей-несучок вiдбирали ¡з тдкрилъцевог вени у перюди: до початку задавання препарату та на першу, съому, чотирнадцяту, двадцятъ першу та тридцяту доби до^ду. Встановлено що випоювання курям-несучкам сулъфату кадмiю у дозах
2 i 4 мг/кг маси тта, сприяло порушенню функщонального стану печтки, на що вказуе тдвищена активтсть амтотрансфераз у гх сироватщ кров1 Активтсть алатн- та аспартат-амтотрансферази була вищою у сироватщ кровi курей другог до^дноЧ групи на 21 та 30 добу до^ду. Висока активтсть амтотрансфераз у сироватщ кровi курей за кадмieвого навантаження вказуе на деструктивн процеси у печтщ яш спричиняють збшьшення виходу амтотрансамтаз з клШинних органел у кровi до^дног птищ. Таким чином, одержан результати вказують про посилення деструктивних проце^в в органiзмi курей за кадмiевого навантаження. Активтсть алант-амтотрансферази зростала бтьшою мiрою чим активтсть аспартат-амтотрансферази. Це пов 'язано з тим, що АлАТ навть при незначних деструктивних ураженнях мембран гепатоцитiв за кадмiевого навантаження, легко видтяеться з них i надходить у кров, тоЫ як АсАТ мктиться у мiтохондрiях гепатоцитiв, а тому проникнення даного ензиму у кров ускладнюеться ще й тим, що крм поверхневог оболонки клтини, даний ензим повинен проникнути ще й через мто-хондрiальну мембрану, що бувае при високих дозах кадмт.
Ключовi слова: токсикологiя, сульфат кадмт, кури-несучки, амтотрансферази, печтка.
Вступ
Неконтрольоваш надмiрнi викиди промислових пвдприемств i автотранспорту, порушення системи внесення добрив, обробки рослин отрутохiмiкатами, техногенш авари та iншi антропогенш фактори при-водять до накопичення важких мет^в у грунп та рослинах, що негативно впливае на стан здоров'я сшьськогосподарських тварин та людини. До най-бшьш небезпечних забруднювачiв навколишнього середовища належить кадмш (Uetani et al., 2005; Nazaruk et al., 2015; Sachko et al., 2016). Упродовж останшх десятирiч зростання вмюту цього металу в грунтах Украни та шших краш супроводжуеться нагромадженням Cd2+ у сiльськогосподарськiй проду-кци та кормах, збшьшенням загрози здоров'ю людини i тварин (Hutyi, 2013; Gutyj et al., 2015; Hradovych et al., 2016; Grushanska, 2017).
Кадмш та його сполуки вiдносяться до iмунотоксикантiв, як1 викликають порушення у функцюнуванш iмунноl системи органiзму, знижують резистентнiсть до iнфекцiй, сприяють формуванню алергiчних, аутоiмунних та онкологiчних патологш (Ali et al., 1986; Salvatori et al., 2004; El-Refaiy & Eissa, 2012; Peng et al., 2015; Gutyj, 2015). Особливютю бюлопчно! ди Кадмiю е його здатнють негативно впливати на здоров'я тварин при тривалому впливi низьких рiвнiв забруднення у зв'язку з високим коефiцiентом бюлопчно! кумуляцп (до 40 рошв). Вiдомо, що кадмiй може значною мiрою змiнювати метаболiзм i функцп таких ессенцiальних елементiв, як Цинк, Залiзо, Мвдь, Марганець, Кальцш, Селен (Ostapyuk & Gutyj, 2018).
Кадмш шюдливо впливае на житт^ системи ор-ганiзму людини i тварин, спричиняючи патологiчнi змiни у тканинах i органах (нирки, легеш, к1сткова тканина, органи репродуктивно! й ендокринно! систем), пригнiчуючи процес еритропоезу та функцп iмунноl системи (Fregoneze et al., 1997; Rodriguez et al., 2001; Lu et al., 2005; Liu et al., 2008; Al-Azemi et al., 2010). Порушення, зумовлеш тривалим надходжен-ням Кадмiю в органiзм, визначаються рiвнем нагро-мадження Cd2+ в клиинах i проявом кумулятивно1 токсичностi. Уразливють клiтин до ди Кадмш значною мiрою залежить вiд рiвня експреси в них генiв металозв'язувальних бiлкiв - металотюне!шв (Antonio et al., 1998; Pavan Kumar & Prasad, 2004; El-Shahat et al., 2009).
Отруення Кадмiем ввдбуваеться при потраплянш його в шлунок або шгаляцшним шляхом. Абсорбова-ний кадмш накопичуеться в печiнцi та нирках у ви-глядi комплексу з металотюнешом.
Саме тому нашi дослвдження були спрямованi на вивчення впливу Кадмш на функцюнальний стан печшки курей-несучок.
Матерiал i методи дослщжень
Для дослiду було вiдiбрано 24 курки-несучки кро-су Хайсекс бший, вiком 78 тижнiв, з яких сформували три групи: контрольну i двi дослiднi. Групи формува-лися за принципом аналопв (вiк i жива маса). Курей рiзних груп мiтили стiйкими органiчними барвника-ми. Кури контрольное' групи знаходилися на звичай-ному рацiонi, 1'м згодовували комбiкорм та випоювали воду без внесення сульфату кадмш. До питно1 води курей дослщних груп протягом 30 дiб додавали кадмш сульфат в дозах: перша група - 2 мг/кг, друга група - 4 мг/кг маси тша.
Умови утримання та параметри мшрокл1мату в примiщеннi для всiх груп птищ були аналопчними. Впродовж дослвду облiковували к1льк1сть спожитого корму i води.
Усi експериментальш втручання та забiй тварин проводили з дотриманням вимог "Свропейсько! кон-венци про захист хребетних тварин, яких використо-вують для експериментальних та наукових цшей" (Страсбург, 1985) та ухвали Першого национального конгресу з бiоетики (Ки1в, 2001).
Кров у курей-несучок ввдбирали iз шдкрильцево! вени у перiоди: до початку задавання кадмш сульфату та на першу, сьому, чотирнадцяту, двадцять першу та тридцяту доби досл1ду.
У сироватцi кров^ за допомогою стандартних на-борiв реактивiв фiрми "Simko Ltd" (Чехiя), визначали активнiсть аспартат-амiнотрансферази (АсАТ; КФ 2.6.1.1) та аланшамшотрансферази (АлАТ; КФ 2.6.1.2) ушфжованим динiтрофенiлгiдразиновим методом Райтмана-Френкеля. Метод базуеться на тому, що тсля додавання до сироватки кровi 2,4 дифеншпдра-зинового реактиву вщбуваеться переамiнування i утворення глутамшово! та шровиноградно! кислот (АсАТ), або глутамшово! та щавелевооцтово1 кислот (АлАТ) i субстрат забарвлюеться у вiдповiдний колiр, iнтенсивнiсть якого прямопропорцiйна активностi ензиму (Vlizlo, 2012).
Анал1з результатов дослвджень проводили за допомогою пакету програм Statistica 6.0. В1рог1д-н1сть р1зниць ошнювали за t-критерieм Стьюдента. Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при * - Р < 0,05, ** - Р < 0,01, ***- Р < 0,001 (ANOVA).
Результати та ix обговорення
Осшльки кадмiй негативно впливае на роботу пе-чiнки, тому необхщно дослiдити функцiональний стан печшки. У кровi курей, визначали актившсть амшот-рансфераз, адже данi ензими ввдображають функцю-нальний стан печшки (Hariv & Gutyj, 2016; Gutyj et al., 2017). Вiдомо, що амiнотрансферази беруть участь у процесах переам^вання. Вони переносять амшогру-пи вщ амiнокислот до кетокислот (Gutyj et al., 2018). Одним iз ензимiв, як1 належать до дано! групи амшо-трансфераз, е аланш-амшотрансфераза. Активнiсть цього ензиму за кадмiевого навантаження наведена у таблицi 1. Аланш-амшотрансфераза - це особливий ензим, який входить до класифшацп трансфераз, основна функцiя якого - каталiзацiя оборотних перено-
сiв амшогрупи NH2 безпосередньо з амiнокислоти алашну для альфа-кетоглутарату, що призводить до створення шровиноградно! кислоти та глутамату. Аланiн-амiнотрансфераза е одним з основних показ-никiв ураження клiтин печшки. З наведених у таблицi 1 даних видно, що актившсть аланш-амшотрансферази, до випоювання сульфату кадмш, у сироватцi кровi курей була у межах величин 0,30 ± 0,009 - 0,32 ± 0,005 ммоль/г/л. Шсля випоювання згаданого вище токсиканту, активнiсть ензиму, у птищ дослiдних груп зростала. Встановлено, що за кадмiевого навантаження актившсть даного ензиму вiрогiдно зростае вже з 14 доби дослвду, де ввдповщно у першо! дослщно! групи курей вона зросла на 15%, а у друго! - на 21%. На 21 добу дослвду актившсть ала-нш-амшотрансферази коливалася у межах 0,40 ± 0,008 - 0,45 ± 0,009 ммоль/г/л, тодi як у контрольно! групи курей даний показник становив 0,31± 0,007 ммоль/г/л. На 30 добу дослвду активнiсть АлАТ у сироватщ кровi першо! дослiдно! групи була вищою на 26,7%, а у друго! дослвдно! групи - на 43% ввдносно показникiв контрольно! групи курей.
Таблиця 1
Актившсть амшотрансфераз сироватки кровi курей-несучок за кадмiевого навантаження (M ± m, n = 8)
Дослщт групи До випоювання Доби дослвдження
7 14 21 30
АлАТ, ммоль/г/л
К Д1 Д2 0,31 ± 0,008 0,32 ± 0,005 0,30 ± 0,009 0,30 ± 0,006 0,33 ± 0,005 0,34 ± 0,009* 0,38 ± 0,007*** 0,36 ± 0,007** 0,40 ± 0,009*** 0,31 ± 0,007 0,40 ± 0,008*** 0,45 ± 0,009*** 0,30 ± 0,005 0,38 ± 0,008*** 0,43 ± 0,008***
АсАТ, ммоль/г/л
К Д1 Д2 4.27 ± 0,18 4,31 ± 0,13 4.28 ± 0,17 4,30 ± 0,18 4,29 ± 0,17 4,49 ± 0,15 4,82 ± 0,20 4,60 ± 0,19 5,16 ± 0,23** 4,35 ± 0,15 5,14 ± 0,19** 5,70 ± 0,21*** 4,33 ± 0,13 4,93 ± 0,24* 5,54 ± 0,25***
При дослiдженнi активносп аспартат-амiнотрансферази, встановлено, що на початку досль ду вона у сироватщ кровi контрольно! да двох дослвд-них груп коливалася у межах 4,27 ± 0,18 -4,31 ± 0,13 ммоль/г/л. Шсля випоювання води з сульфатом кадмш встановлено шдвищену актившсть даного ензиму вже починаючи з 7 доби дослвду. На 14 добу дослвду встановлено пвдвищення активностi АсАТ у сироватцi кровi курей, яким задавали сульфат кадмш у дозi 2 мг/кг маси тша, на 12,4% ввдповвдно. Дещо нижчою актившсть ензиму була у сироватщ кровi курей друго! дослвдно! групи, де ввдповвдно вона зросла до 5,16 ± 0,23 ммоль/г/л, тодi як у контрольно! групи даний показник коливався у межах 4,29 ± 0,17 ммоль/г/л. На 21 добу дослвду актившсть АсАТ у сироватщ курей обох дослвдних груп продов-жувала зростати i вiдносно показникiв контрольно! групи курей зросла на 18,2 i 31% ввдповвдно.
На 30 добу дослвду активнiсть ензиму АсАТ порь вняно з попередньою добою почала знижуватися до 4,93 ± 0,24 i 5,54 ± 0,25 ммоль/г/л.
Висока активнiсть амшотрансфераз у сироватщ кровi курей за кадшевого навантаження вказуе на
деструктивш процеси у печiнцi, якi спричиняють збiльшення виходу амiнотрансамiназ з клиинних органел у кровi дослiдно! птищ. Таким чином, одержат результати вказують про посилення деструктив-них процеав в органiзмi курей за кадшевого навантаження.
Слвд також ввдзначити, що активнiсть аланш-амшотрансферази зростала бiльшою мiрою чим актившсть аспартат-амшотрансферази. Це пов'язано з тим, що АлАТ навггь при незначних деструктивних ураженнях мембран гепатоципв за кадмiевого навантаження, легко видшяеться з них i надходить у кров, тодi як АсАТ мютиться у мiтохондрiях гепатоцитiв, а тому проникнення даного ензиму у кров ускладню-еться ще й тим, що ^м поверхнево! оболонки клiти-ни, даний ензим повинен проникнути ще й через мь тохондрiальну мембрану, що бувае при високих дозах кадмш.
Висновки
Випоювання курям-несучкам сульфату кадмш у дозах 2 i 4 мг/кг маси тша, сприяло порушенню функ-
цюнального стану печшки, на що вказуе шдвищена активнiсть амшотрансфераз у ïx сироватщ KpoBi;
Активнiсть аланiн- та аспартат-амшотрансферах була вищою у сироватцi KpoBi курей Apyroï дослiдноï групи на 21 та 30 добу дослвду.
References
Al-Azemi, M., Omu, F.E., Kehinde, E.O., Anim, J.T., Oriowo, M.A., & Omu, A.E. (2010). Lithium protects against toxic effects of cadmium in the rat testes. J. Assist. Reprod. Genet, 27(8), 469-476. doi: 10.1007/s10815-010-9426-3. Ali, M.M., Murthy, R.C., & Chandra, S.V. (1986). Developmental and longterm neurobehavioral toxicity of low-level in utero Cd exposure in rats. Neurobehavioral Toxicology and Teratology, 8(5), 463-468. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3785508. Antonio, M.T., Benito, M.J., Leret, M.L., & Corpas, I. (1998). Gestation administration of cadmium alters the neurotransmitter levels in newborn rat brains. J Appl Toxicol., 18(2), 83-88.
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9570689. El-Refaiy, A.I., & Eissa, F.I. (2012). Protective effects of ascorbic acid and zinc against cadmium-induced histopathological, histochemical and cytogenetic changes in rats. Comunicata Scientiae, 3(3), 162-180. https://www.comunicatascientiae.com.br/comunicata7a rticle/view/186/136. El-Shahat, A.E., Gabr, A., Meki, A.R., & Mehana, E.S. (2009). Altered testicular morphology and oxidative stress induced by cadmium in experimental rats and protective effect of simultaneous green tea extract. Int. J. Morphol., 27(3), 757-764. doi: 10.4067/S0717-95022009000300020. Fregoneze, J.B., Marinho, C.A., Soares, T., Castro, L., Sarmento, C., Cunha, M., Gonzalez, V., Oliveira, P., Nascimento, T., Luz, C.P., Santana, Jr. P., De-Oliveira, I.R., & e-Castro-e-Silva, E. (1997). Lead (Pb2+) and cadmium (Cd2+) inhibit the dipsogenic action of central beta-adrenergic stimulation by iso-proterenol. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 30(3), 419-423. doi: 10.1590/S0100-879X1997000300018. Grushanska, N. (2017). The content of heavy metals in the cow hair of the northern-eastern biogeochemical zone. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(73), 154-158. doi: 10.15421/nvlvet7332. Gutyj, B., Hufriy, D., Binkevych, V., Vischur, V., Binkevych, O., & Kurlyak, I. (2015). The changes of biochemical and morphological indices of rats' blood under chronic cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(3), 120-123. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/5 31.
Gutyj, B.V., Gufrij, D., Binkevych, V., Binkevych, O., Kurlyak, I., & Sobolta, A. (2015). Influence of Mevesel & E-selenium on level of intermediate and final
products of lipid peroxidation in bulls' blood after cadmium loading. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 190194. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/ journal/article/view/292.
Gutyj, B.V. (2015). The activity of antioxidant protecting of the bulls for acute cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 31-36. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/2 14.
Gutyj, B. (2015). The influence of hydravite-e, e-selenium on activity of aminotransferases in bulls blood serum by chronic cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 17(2), 43-47. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/ view/458
Gutyj, B.V., Binkevych, V., & Binkevych, O. (2016). Hematological changes of rats after cadmium toxicosis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18(1), 165-167. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/11 0.
Gutyj, B.V., Murs'ka, S.D., Gufrij, D.F., Hariv, I.I., Lev-kivs'ka, N.D., Nazaruk, N.V., Gajdjuk, M.B., Pryjma, O.B., Bilyk, O.Ja., & Guta, Z.A. (2016). Influence of cadmium loading on the state of the antioxidant sys-tem in the organism of bulls. Visnyk of Dniprope-trovsk University. Biology, ecology, 24(1), 96-102. doi:10.15421/011611.
Gutyj, B., Martyshchuk, T., Bushueva, I., Semeniv, B., Parchenko, V., Kaplaushenko, A., Magrelo, N., Hirkovyy, A., Musiy, L., & Murska, S. (2017). Morphological and biochemical indicators of blood of rats poisoned by carbon tetrachloride and subject to action of liposomal preparation. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 304-309. doi: 10.15421/021748.
Gutyj, B., Grymak, Y., Drach, M., Bilyk, O., Matsjuk, O., Magrelo, N., Zmiya, M., & Katsaraba, O. (2017). The impact of endogenous intoxication on biochemical indicators of blood of pregnant cows. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(3), 438-443. doi: 10.15421/021768.
Gutyj, B., Hariv, I., Gunchak, V., Sobolta, A., Prijma, O., & Iesina, E. (2018). The influence of «Amprolinsile» and brovitacoccide on the activity of blood serum enzymes by the eumeriosic invasion. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 51-55. doi: 10.15421/nvlvet8310.
Hariv, M.I., & Gutyj, B.V. (2016). Vplyv liposomalnoho preparatu Butaintervit na proteinsyntezuvalnu funktsi-iu pechinky shchuriv za otruiennia tetrakhlormetanom [Influence of the liposomal preparation Butaintervite on protein synthesis function in the livers of rats under the influence of carbon tetrachloride poisoning]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine, 7(2), 123-126. doi: 10.15421/021622 (in Ukrainian).
Hradovych, N., Paranyak, R., & Zabytivskyi, Y. (2016). Influence of zeolites on lead and cadmium content in separate links of trophic chain in hydroecosystems. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18, 2(67), 61-65. doi: 10.15421/nvlvet6714.
Hutyi, B.V. (2013). Riven pokaznykiv nefermentnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu bychkiv za umov kadmiievoho navantazhennia. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 1(4), 40-45. Rezhym dostupu:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_1(4)_10
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vmist vitaminiv A i E u krovi bychkiv za umov kadmiievoi intoksykatsii. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Veterynarna medytsyna, 2, 31-33. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2013_2_10 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv E-selenu na aktyvnist hlutationovoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu buhaitsiv pry kadmiievomu navantazhenni. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Veterynarna medytsyna, 9, 70-73. Rezhym dostupu:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_vet_2013_9_22 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv E-selenu na vmist vitaminiv A i E u krovi bychkiv za umov kadmiievoi intoksykatsii. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 3(3), 311-314. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nvlnu_2013_15_3(3)_55 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv khlorydu kadmiiu u riznykh dozakh na aktyvnist aminotransferaz syrovatky krovi buhaitsiv. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 1(1), 49-52. Rezhym dostupu:
http ://nbuv .gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_1(1)_11
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv khlorydu kadmiiu u toksychnykh dozakh na hlutationovu systemu antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu bychkiv. Veterynarna biotekhnolohiia, 22, 112-116. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2013_22_23 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv Meveselu na pokaznyky neenzymnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu buhaitsiv za umov kadmiievoho navantazhennia. Biolohiia tvaryn, 15(3), 16-21. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_3_4 (in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv meveselu na vmist vitaminiv A i E u krovi bychkiv za umov kadmiievoi intoksykatsii. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 15, 3(1), 78-82. Rezhym dostupu:
http ://nbuv .gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_3(1)_18
(in Ukrainian).
Hutyi, B.V. (2013). Vplyv meveselu ta E-selenu na riven pokaznykiv ne fermentnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu buhaitsiv pry kadmiievomu navantazhenni. Veterynarna medytsyna, 97, 419-421. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vetmed_2013_97_172 (in Ukrainian).
Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., & Khariv, I. (2016). Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6 (1), 276-289. doi: 10.15421/201615.
Liu, J., Qian, S.Y., Guo, Q., Jiang, J., Waalkes, M.P., Mason, R.P., & Kadiiska, M.B. (2008). Cadmium generates reactive oxygen- and carbon-centered radicalspecies in rats: Insights from in vivo spin-trappingstudies. Free Radic Biol Med., 45(4), 475481. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2008.04.041.
Lu, J., Jin, T., Nordberg, G., & Nordberg, M. (2005). Metal-lothionein gene expression in peripheral lymphocytes and renal dysfunction in a population environmentally exposed to cadmium. Toxicol Appl Pharmacol 206(2), 150-156. doi: 10.1016/j.taap.2004.12.015.
Nazaruk, N., Gutyj, B.V., & Hufriy, D. (2015). Influence of metifen and vitamix se on the activity of aminotransferases of bulls blood serum at cadmium nitrate loading. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 121126. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/ journal/article/view/231.
Ostapyuk, A.Y., & Gutyj, B.V. (2018). Influence of cadmium loading on morphological parameters of blood of the Laying Hens. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 48-52.
doi: 10.32718/nvlvet8808.
Pavan Kumar, G., & Prasad, M.N.V. (2004). Cadmium-Inducible Proteins in Ceratophyllum demersum L. (a Fresh Water Macrophyte): Toxicity Bioassays and Relevance to Cadmium Detoxification. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 73(1), 174-181. doi: 10.1007/s00128-004-0410-4.
Peng, L., Wang, X., Huo, X., Xu, X., Lin, K., Zhang, J., Huang, Y., & Wu, K. (2015). Blood cadmium burden and the risk of nasopharyngeal carcinoma: a case-control study in Chinese Chaoshan population. Environmental Science and Pollution Research, 22(16), 12323-12331. doi: 10.1007/s11356-015-4533-4.
Rodriguez, E.M., Bigi, R., Medesani, D.A., Stella, V.S., Greco, L.S.L., Moreno, P.A.R., Monserrat, J.M., Pel-lerano, G.N., & Ansaldo, M. (2001). Acute and chronic effects of cadmium on blood homeostasis of an es-tuarine crab, Chasmagnathus granulata, and the modifying effect of salinity. Brazilian Journal of Medical and Biological Research. 34(4), 509-518. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11285463.
Sachko, R.G., Lesyk, Ja.V., Luchka, I.V., & Nevostruyeva, I.V. (2016). Contents of heavy metals
in food, organism and animal products in the Zacarpathian biogeochemical province. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 87-90. doi: 10.15421/nvlvet7120.
Salvatori, F., Talassi, CB, Salzgeber, S.A., Sipinosa, H.S., & Bernardi, M.M. (2004). Embryotoxic and long-term effects of cadmium exposure during embryogenesis in rats. Neurotoxicology and Teratology, 26(5), 673680. doi: 10.1016/j.ntt.2004.05.001.
Uetani, M., Kobayashi, E., Suwazono, Y., Okubo, Y., Honda, R., Kido, T., & Nogawa, K. (2005). Selenium,
Cadmium, Zinc, Copper, and Iron Concentrations in Heart and Aorta of Patients Exposed to Environmental Cadmium. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 75(2), 246-250. doi: 10.1007/s00128-005-0744-6.
Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni [Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary]. Spolom, Lviv (in Ukrainian).
