CC BY
68
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8310 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.09:616.993.1:635.5
The influence of «Amprolinsile» and brovitacoccide on the activity of blood serum enzymes by the eumeriosic invasion
B. Gutyj1, I. Hariv1, V. Gunchak1, A. Sobolta1, O. Prijma1, E. Iesina2
'Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Dnipro State Agrarian and Economic University, Dnipro, Ukraine
Gutyj, B., Hariv, I., Gunchak, V., Sobolta, A., Prijma, O., & Iesina, E. (2018). The influence of «Amprolinsile» and brovitacoccide on the activity of blood serum enzymes by the eumeriosic invasion. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 51-55. doi: 10.15421/nvlvet8310
The article deals with the data due to the influence of«Amprolinsile» and brovitacoccide on the activity of enzymes of blood serum by the eumeriosic invasion. It has been shown that after the use of brovitacoccide for the treatment of turkeys affected by eumeria invasion, it occurs gradual normalization of the activity of aminotransferases and phosphatase in blood serum. So, the activity of the enzyme AlAT in the blood of turkeys at the 3rd day remained 2 times higher than the control group. It declined somewhat for the 5th day, however, even for the 10th day it was 19.4% higher than normal values. The activity of AsAT in the blood serum of sick turkeys in the 3rd day was 61.9% higher, and at the 5 th day it was 54.8% higher than normal. At 10th day, the activity of AsAT in turkeys treated with brovitacoccide was 10.8% higher than in clinically healthy turkeys. Small value of the coefficient of the AsAT/AlAT during the experiment indicates an increased activity of AlAT in blood serum and a slightly lower activity of the AsAT. Even at the 5th day in the blood serum of turkeys, that were treated with a brovitacoccide, the value of the coefficient AsAT/AlAT was 2.68 ± 0.04 units against 2.84 ± 0.02 units, indicating that AlAT activity is slower than the activity of AsAT. In addition, as a result of increased permeability of the cell walls in the blood serum of sick turkey, LDH activity was 12.2%%, and GGT - 29.7% higher than clinically healthy poultry. The decrease in the activity of these enzymes in the blood serum of turkeys was gradually at the 3rd and 5th day of treatment. In the blood of sick turkeys, low activity of catalase was detected - by 34.2°% lower than in clinically healthy poultry. At 10th day, the activity of this enzyme was still low compared to the control group of animals. For the treatment of turkeys affected by E. coli invasion «Amprolinsile» it was marked rapid normalization of activity of enzymes in blood serum. The activity of aminotransferases at the 3rd day of treatment remained at a high level ofAsAT was 56.6%, and AlAT was 57.2% higher, from clinically healthy poultry. The activity of enzymes decreased significantly on the 5th day and normalized on the 10th day of the experiment. The magnitude of the coefficient AsAT/AlAT was gradually aligned and on the 10th day the ratio between the aminotransferases in the blood serum of turkeys was within the normal range. The coefficient AsAT/AlAT was within the normal range on the 5th day of experiment. It indicates that there is a stabilization of the permeability of both the outer cell wall of hepatocytes and internal mitochondrial membranes. In turkeys treated with «Amprolinsile», the activity of enzymes phosphorylation - GGT on the 5th day, LDH on the 10th day of the experiment in blood serum was normalized. The best normalization of the activity of hepatic enzymes in the blood serum of turkeys treated with «Amprolinsile», comparable to the brovitacoccide, due to the presence of thistle spotted in the fruit which contains flavolignan «Sylimarin», showing hepatoprotective action and restores the integrity of cellular membranes of hepatocytes.
Key words: turkeys, brovitacoccide, «Amprolinsile», enzymatic activity, blood.
Bn^HB «ÁMnpo^rncH^y» i SpoBÍTaKoKmgy Ha aKTHBHÍCTb eH3HMÍB ciipoBaTKH KpoBi 3a eHMepío3Hoi' ÍHBa3Íi'
E.B. TyTHH1, I.I. XapiB1, B.M. rymaK1, A.r. CoóoOTa1, O.E. npHHMa1, E.B. Gema2
1 HbeíecbKuü HawonaAbHuü yníeepcumem eemepunapnol медицини ma 6iотехно^огiü ÍMeni C.3. f^ицbкого,
Article info
Received 09.01.2018 Received in revised form 21.02.2018 Accepted 27.02.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, Ukraine. Tel.: +38-068-136-20-54 E-mail: bvh@ukr.net
Dnipro State Agrarian and Economic University; 25 Sergiy Efremov Street, Dnipro, 49600, Ukraine.
E-mail: yesinaeleonora@gmail. com
м. Львiв, Укра'та
2 Днтровсъкий державний аграрно-економiчний унгверситет, м. Днтро, Украгна
У cmammi наведет дат щодо впливу «Ампролтсилу» i бровШакокциду на активтстъ фермент1в у сироватщ кров( за еймерю-зног твазы. Показано, що тсля застосування бровimaкокциду за л^вання тдитв, уражених еймерюзною iнвaзieю, настае посту-пова нормaлiзaцiю aкmивноcmi амтотрансфераз i фосфатаз у сироватщ кров1 Так, активтстъ ензиму АлАТу кровi тдитв на 3-ю добу залишалася в 2рази вищою вiд контрольног групи. Вона дещо знизилася на 5-у добу, проте навтъ на 10-у добу була на 19,4% вищою за нормалъних величин. Активтстъ АсАТу сироватщ кровi хворих тдитв на 3-ю добу була на 61,9% вищою, а на 5-у добу на 54,8% вищою, нж в нормi. На 10-у добу активтстъ АсАТ у шдитв, яких л^вали бровтакокцидом, була на 10,8% вище, тж у miнчно здорових тдитв. Мала величина коефщента АсАТ/АлАТ протягом до^ду вказуе на вищу активтстъ АлАТ у сироватщ кровi i дещо нижчу активтстъ АсАТ. Навтъ на 5-у добу в сироватщ кровi тдиченят, яких л^вали бровтакокцидом, величина коефщента АсАТ/АлАТ складала 2,68 ± 0,04 од. проти 2,84 ± 0,02 од., що вказуе на те, що активтстъ АлАТ нормaлiзуеmъcя повi-лътше, тж активтстъ АсАТ. Крiм цъого, уна^док тдвищеног проникноcmi клтинних оболонок у сироватщ кровi хворих шдитв, активтстъ ЛДГ була на 12,2°%, а ГГТ - на 29,7% вищою вiд miтчно здоровог птищ. Зниження aкmивноcmi вказаних ензимiв у сироватщ кровi тдитв вiдбувaлоcя поступово на 3- i 5-у доби л^вання. У кровi хворих тдитв встановлено низъку активтстъ каталази - на 34,2% нижче, тж у miтчно здоровог птищ На 10-у добу активтстъ даного ензиму була ще низъкою порiвняно з показником контролъног групи тварин. За л^вання тдитв, уражених еймерюзною iнвaзiею, «Ампролтсилом» вiдзнaчено швидку нормaлiзaцiю aкmивноcmi ензимiв у сироватщ кровi. Активтстъ амтотрансфераз на 3-ю добу л^вання залишалася на високому рiвнi АсАТ була на 56,6%, а АлАТ на 57,2% вищою, тж у здоровог птищ. Активтстъ ензимiв значно знизиласъ на 5-у добу i норма-лiзувaлacя на 10-у добу до^ду. Величина коефщента АсАТ/АлАТ поступово вирiвнювaлacя i на 10-у добу cпiввiдношення мiж амтотрансферазами у сироватщ кровi тдитв було в межах нормалъног величини. Коефщент АсАТ/АлАТ був умежах фiзiологiч-них величин на 5-у добу до^дженъ. Це вказуе на те, що вiдбувaеmъcя стабШзащя проникноcmi як зовншнъог клтинног оболонки гепamоциmiв, так i внутргшна мimохондрiaлъних мембран. У тдитв, яких л^вали «Ампролтсилом», у сироватщ кровi нормaлiзу-валася активтстъ ензимiв фосфорилювання - ГГТ на 5-у добу, ЛДГ на 10-у добу до^ду. Краща нормaлiзaцiя aкmивноcmi печтко-вих ензитв у сироватщ кровi тдитв, лтованих «Ампролтсилом», порiвняно з бровтакощидом, зумовлена наявтстю розmоропшi плямистог, в плодах яког мютитъся флаволкнан «Силшарин», що проявляе гепатопротекторну дю та вiдновлюе цiлicнicmъ клтинних мембран гепamоциmiв.
Ключовi слова: тдики, бровтакощид, «Ампролтсил», ензимна активтстъ, кров.
Вступ
У молодому вщ1 на шдичат дшть рГзн стресов1 фактори - неповноцшна годГвля, неадекватн умови утримання, бактерiальнi шфекцп, гельмштозш та протозойн швази, яш призводять до зниження при-родно! резистентносп оргашзму (Bohach and Taranenko, 2003; Hunchak et al., 2016; Sobolev et al., 2017). Якщо врахувати, що у сшьськогосподарських птахiв до 3-мГсячного вшу становлення природно! Гмунно! системи оргашзму ще не завершено, саме тому виникае гостра необхгдшсть тдвищити и стан за допомогою вгдповщних iмуностимуляторiв та Гмуно-модуляторiв (Gutyj et al., 2017). Адже, як вказують численн повщомлення в лiтературi та клшчш спо-стереження, вивчення фармаколопчно! корекцп Гмун-ного стану шдишв, уражених еймерiями, е одним з актуальних питань ветеринарно! практики (Timofeev, 2004; Khariv, 2012; Kryshtalska et al., 2017). Серед широкого набору фггопрепарапв з високою Гмунос-тимулюючою дiею варто видшити розторопшу пля-мисту, плоди яко! мютять флаволинани тд загальною назвою «Силiмарин» (Skottova and Klecman, 1998; Hariv and Gutyj, 2016; Martyshuk et al., 2016; Khariv and Gutyj, 2017). Крiм того, плоди розторопшi плямисто! мютять вггамши (А, Е, К), макроелементи (К, Са, Mg, Си, Zn, Fe), жирш кислоти (оле!нову, лшоленову, пальмгганову, стеаринову), що значно розширюють i пгдвищують фармаколопчну дю препарату (Khariv et al., 2016; Gutyj et al., 2017). Проаналiзувавши повгдо-млення вичизняних i заруб1жних дослвднишв ми роз-робили новий протиеймерюзний препарат «Ампроль нсшл», який мютить ампролiуму хлористоводневого 12,5 г i порошок плодiв розторопшi плямисто! до 100 г. Заметь синтетичних впаминв А i К вш мютить розмелеш плоди розторопшi плямисто!, в яких мю-
тяться природш вггамши А, К, Е, групи В i мшроеле-менти: Купруму, Ферруму, Кобальту та rnmi, що значно розширюють i шдвищують фармакологiчну дш препарату «Ампролшсил» (Khariv et al., 2017). Завдя-ки замiнi синтетичних вiтамiнiв А i К на плоди розто-ропшГ плямисто! здешевлюеться собiвартiсть препарату i спрощуеться його виробництво (Khariv, 2012; Smolynets' et al., 2016). При застосуванш цього висо-коефективного протиеймерiозного препарату можна досягти високо! терапевтично! ефективностi i забез-печити високий Гмунний стан в органiзмi iндичат у пiслялiкувальний перюд.
Матерiал i методи дослiджень
Для дослщження впливу бровiтакокциду i «Амп-ролшсшу» на активнiсть ензимiв сироватки кровГ iндичат, уражених еймерiозною iнвазiею, сформували три групи iндичат по 20 птахГв в кожнш груш. 1нди-чата першо! i друго! груп були ураженi еймерiозною iнвазiею. 1ндичата мютилися в звичайних домашшх умовах, годування проводили комбшормом, вареною картоплею, овочами (листя капусти, трави кропиви). 1ндичатам першо! групи (Д1) задавали бровггакокцид у дозГ 2 г/кг корму. 1ндичатам друго! групи (Д2) задавали «АмпролГнсил» у дозГ 2 г/кг корму. Препарати додавали з вологим комбшормом впродовж 5 дГб пос-тль. Контролем служили показники кровГ Гндичат третьо! групи - аналопв сумюного брудера, яким не задавали дан препарати. У вдичат з тдкрильцево! вени брали кров на 1-, 3-, 5- i 10-у доби дослщу. У сироватщ кровГ, за допомогою стандартних наборГв реактивГв фГрми «Simko Ltd» (ЧехГя), визначали акти-внГсть аспартатамшотрансферази (АсАТ) (К.Ф.2.6.1.1.) та аланГнамГнотрансферази (АлАТ) (К.Ф.2.6.1.2.) унГфГкованим динГтрофенГлггдразино-
вим методом Райтмана-Френкеля. Метод базуеться на тому, що тсля додавання до сироватки кров1 2,4 дифеншпдразинового реактиву ввдбуваеться пере-ам1нування i утворення глутамшово! та тровиноград-но! кислот (АсАТ) або глутамшово! та щавелевооцто-во! кислот (АлАТ) i субстрат забарвлюеться у ввдпо-ввдний колiр, iнтенсивнiсть якого прямопропорцiйна активносп ензиму. Iнтенсивнiсть забарвлення субстрату визначали за допомогою приладу «Спекол». Активнiсть лактатдепдрогенази (ЛДГ) (К.Ф.1.1.1.27) визначали колориметричним методом Шевела i Това-рек. Принцип методу полягае в тому, що L-лактат у лужному середовищi, за наявностi лактатдепдрогена-зи сироватки кровi i добавленого NAD, оксигенуеться в пiруват. За шльшстю утвореного пiрувату (рiвень якого визначають за допомогою
2,4-динiтрофенилгiдразину) встановлюють активнiсть ензиму. Активнiсть лужно! фосфатази (ЛФ) (К.Ф. 3.1.3.1) визначали за методом, що базуеться на визна-ченш кшькосп фенолу, що звшьняеться за гiдролiзу динатрiйфенолфосфатази. Активнiсть каталази кровi (К.Ф. 1.11.1.6) визначали за методом Баха i Зубково!. Принцип методу оснований на здатносп двох молекул перекису водню розщеплюватися каталазою кровi на атомарний кисень i воду. Активнiсть гама-глутамiлтрансферази (ГДГ) (К.Ф.1.1.1.28) визначали шляхом ди ензиму на глутамшову кислоту при рН середовища 7,6 i температурi 37 °С за наявностi шко-тинамвдадешндинуклеотиду (Vlizlo, 2012).
Результати та ix обговорення
Пiсля застосування бровiтакокциду для л^вання iндикiв, що ураженi еймерюзною iнвазiею, встановле-но поступову нормалiзацiю активностi амшотрансфе-раз i фосфатаз у сироватщ кровi (табл. 1). Шсля застосування для л^вання бровiтакокциду активнiсть ензиму АлАТ у кровi iндикiв на 3-ю добу залишалася в 2 рази вищою ввд контрольно! групи. Вона дещо знизилася на 5-у добу, проте навiть на 10-у добу була на 19,4% вищою ввд фiзiологiчних величин. Натомiсть активнiсть АсАТ в сироватщ кров^ хворих iндикiв на 3-ю добу, була на 61,9%, а на 5-у добу на 54,8% вищою, шж у птиц контрольно! групи. На 10-у добу актившсть АсАТ у шдишв, яких лiкували бровггакок-цидом, була на 10,8% вищою за показник клшчно здорових птахiв. На 5-у добу у сироватщ кровi iнди-ченят, яких лiкували бровiтакокцидом, величина кое-фiцiента АсАТ/АлАТ складала 2,68 ± 0,04 од. проти 2,84 ± 0,02 од., що вказуе на те, що актившсть АлАТ нормалiзуеться пов№шше, н1ж активнiсть АсАТ. Це вказуе на наявшсть глибоко! деструкцi! клiтинних оболонок гепатоцитiв та мiтохондрiальних мембрам, спричинено! токсинами еймерш i гiстомонад. Унасль док пвдвищення проникностi клiтинних оболонок у сироватщ кровi хворих iндикiв активнiсть ЛДГ була на 12,2%, а ГГТ - на 29,7% вищою ввд показника кль шчно здорово! птищ Зниження активностi вказаних ензимiв у сироватщ кровi iндикiв вiдбувалося посту-пово. Нормалiзацiя активностi ензимiв на 5-у добу вказуе на вщновлення функцюнального i морфолопч-ного стану печшки.
Таблиця 1
Активнiсть ензимiв у сироватцi кровi iндикiв, уражених еймерюзною iнвазiею i лiкованих «Ампролшсилом» та бровiтакокцидом, М ± m, n = 20
Дослiдна
Доба дослвджень
i mcumm група Перша Третя П'ята Десята
АсАТ, ммоль/л К 54,4 ± 2,4 53,4 ± 3,7 56,5 ± 3,6 56,4 ± 3,3
Д1 94,7 ± 2,5*** 83,6 ± 2,2*** 73,1 ± 3,2** 60,4 ± 3,1
Д2 91,7 ± 2,5*** 86,5 ± 3,3*** 87,5 ± 2,3*** 62,5 ± 2,9
АлАТ, ммоль/л К 19,6 ± 1,5 19,4 ± 2,4 19,6 ± 2,9 19,6 ± 3,1
Д1 42,6 ± 2,7*** 30,5 ± 2,8*** 26,3 ± 2,2** 21,5 ± 2,5
Д2 42,6 ± 2,7*** 40,3 ± 2,6*** 38,5 ± 2,6*** 23,4 ± 3,1*
Коефщент АсАТ/АлАТ К 2,76 ± 0,02 2,69 ± 0,02 2,85 ± 0,02 2,84 ± 0,02
Д1 2,22 ± 0,05*** 2,26 ± 0,04** 2,77 ± 0,03 2,79 ± 0,03
Д2 2,22 ± 0,05*** 2,14 ± 0,04* 2,27 ± 0,04** 2,68 ± 0,04
ЛДГ, ммоль/л К 573,4 ± 15,3 585,6 ± 24,9 581,8 ± 22,0 579,4 ± 18,7
Д1 643,7 ± 23,1* 630,7 ± 16,6* 631,4 ± 14,8* 561,4 ± 13,6
Д2 643,7 ± 13,2* 631,6 ± 17,6* 679,3 ± 15,3* 589,5 ± 14,7
ГГТ, ммоль/л К 74,5 ± 2,2 75,6 ± 2,6 75,3 ± 3,7 74,6 ± 2,5
Д1 96,6 ± 2,6*** 89,1 ± 1,8* 80,8 ± 2,1 77,6 ± 2,5
Д2 96,6 ± 2,6** 90,4 ± 2,1* 87,3 ± 3,3* 82,4 ± 3,6*
ЛФ, ммоль/л К 231,6 ± 17,2 235,5 ± 16,1 234,4 ± 12,7 235,3 ± 13,3
Д1 122,9 ± 13,4*** 193,5 ± 13,6** 205,5 ± 13,6** 226,3 ± 13,5
Д2 122,9 ± 13,4*** 161,3 ± 14,2*** 190,7 ± 15,4** 198,7 ± 15,7*
Каталаза, ммоль/л К 343,6 ± 22,4 343,8 ± 24,6 349,4 ± 16,7 344,1 ± 22,4
Д1 255,9 ± 24,6*** 246,9 ± 13,8** 333,4 ± 18,2 352,8 ± 13,8
Д2 255,9 ± 25,7*** 283,9 ± 23,5** 308,6 ± 18,6* 315,9 ± 17,7*
Примтка: ступiнь вiрогiдностi:* - Р < 0,05;** - Р < 0,025;
- Р < 0,001 - вщносно контролю
У кров1 хворих 1ндик1в встановлено низьку актив-н1сть каталази - на 34,2% нижчу, шж у клшчно здорово! птищ.
Шсля лшування шдишв, уражених еймерюзною шваз1ею i лшованих «Ампролшсилом» (табл. 1), вщ-значаемо швидку нормалiзацiю активносп ензимiв у сироватцi кровi. Встановлено, що у сироватщ кровi iндикiв активнiсть амiнотрансфераз на 3-ю добу л^-вання залишалася на високому рiвнi: АсАТ була на 56,6%, а АлАТ на 57,2% вищою ввд показника клшчно здорово! птищ. Актившсть ензимiв значно знизи-лась на 5-у добу i нормалiзувалася на 10-у добу досль ду. Величина коефiцiента АсАТ/АлАТ поступово вирiвнювалася, i на 10-у добу сшввщношення мiж амiнотрансферазами у сироватщ кровi iндикiв було в межах фiзiологiчних величин.
Отже, пiсля застосування з лшувальною метою «Ампролшсилу» на 5-у добу загальна активнiсть амь нотрансфераз була дещо вищою вщ нормально!. Про-те коефiцiент АсАТ/АлАТ перебувае у межах фiзiоло-пчних величин. Це вказуе на те, що вщбуваеться ста-бiлiзацiя проникносп як зовнiшньоï клiтинноï оболо-нки гепатоцитiв, так i внутрiшнiх мiтохондрiальних мембран. У iндикiв, яких л^вали «Ампролшсилом», у сироватцi кровi нормалiзувалася активнiсть ензимiв фосфорилювання, зокрема ГГТ на 5-у добу, ЛДГ - на 10-у добу дослщу. Це внутршньоклггинш ензими, актившсть яких у сироватщ кровi залежить вiд проникносп клгганних мембран. На молекулярному рiвнi стабiлiзуюча дiя плодiв розторопшi плямистоï на мембрани клiтин зумовлена наявшстю вiтамiну Е (Khariv et al., 2016). Боковий ланцюг альфа-токоферолу взаемодiе iз ланцюгами жирних кислот фосфолiпiдiв, як1 включають взаемодш iзопренового ланцюга i хромiтового ядра (Lavryshyn et al., 2016). Актившсть каталази та лужноï фосфатази в сироватщ кровi лiкованих iндикiв нормалiзувалася на 5-у добу. Каталаза захищае клiтини гепатоцитiв ввд агресивних форм оксигену, що утворюються пiсля розщеплення фосфолiпiдiв (Hrymak et al., 2015; Gutyj et al., 2016; Huberuk et al., 2017). Актившсть лужноï фосфатази у сироватщ кровi шдишв ввдображае морфологiчний стан слизовоï оболонки кишечнику. Висока терапев-тична ефективнють плодiв розторопшi плямисто!' обумовлена наявшстю флаволк'нашв групи «Силiма-рин» (Hikino et al., 1984; Shaker et al., 2010; Hariv and Gutyj, 2016). Останш блокують надмiрне перекисне окислення лiпiдiв i захищають клгганш мембрани ввд агресивних форм кисню. Все це забезпечуе препарату високу гепатопротекторну i антиоксидантну дп. Другим надзвичайно важливим компонентом плодiв роз-торопшi плямистоï е широкий набiр i високий рiвень виашшв (Kurkin et al., 2003). Зокрема, вггамш С (ас-корбiнова кислота) активуе синтез антитiл - iмуног-лобулiнiв класiв IgA i IgM. Крiм того, вiтамiн С поси-люе активнiсть компонента, пiдвищуе iмунну функ-цш iнтерферону i шдсилюе неспецифiчну ланку iму-нного захисту оргашзму проти бактерiальних шфек-цш (Gutyj et al., 2016). Вгтамш К, який входить до складу розторопш^ забезпечуе стабiльне згортання кров^ а мiкроелементи: Купрум, Ферум i Кобальт беруть участь в еритропоезг Вггамш А i Е забезпечу-
MTb mBugKy pereHepamro eniTeniro KumenHUKy ypa^e-Horo eÔMepiaMH (Shcherbatyy et al., 2017).
BlICIIOBK'll
Kpa^a HopMani3ama aKTHBHOcri neniHKOBux eH3u-MiB y cnpoBa^i KpoBi iHguKiB, niKOBaHux «AMnponiH-chjom», nopiBHHHO 3 niKyBaHHHM jnme caMHM ôpoBrra-ko^h^om, 3yMOBneHa HaaBHic™ po3Toponmi nnaMuc-toï, b nnogax sko! MicTHTbca ^jiaBOJiirHaH «CuniMa-
puH», ^o npoaBnae renaTonpoTeKTopHy, aHTHOKCugaHT-Hy Ta iMyHOCTHMynroBanbHy gi!
References
Bohach, M.V., & Taranenko, I.L. (2003). Parazytarni khvoroby indykiv fermerskykh i prysadybnykh hospodarstv pivdnia Ukrainy. Ahrarnyi visnyk Prychornomoria. 21, 311-317 (in Ukrainian). Gutyj, B. V., Hufriy, D. F., Hunchak, V. M., Khariv, I. I., Levkivska, N. D., & Huberuk, V. O. (2016). The influence of metisevit and metifen on the intensity of li-pid per oxidation in the blood of bulls on nitrate load. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 3(70), 67-70 doi: 10.15421/nvlvet7015 Gutyj, B., Khariv, I., Binkevych, V., Binkevych, O., Levkivska, N., Levkivskyj, D., & Vavrysevich, Y. (2017). Research on acute and chronic toxity of the experimental drug Amprolinsyl. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(1), 41-45. doi: 10.15421/021708 Gutyj, B., Lavryshyn, Y., Binkevych, V., Binkevych, O., Paladischuk, O., Strons'kyj, J., & Hariv, I. (2016). Influence of «Metisevit» on the activity of enzyme and nonenzyme link of antioxidant protection under the bull's body cadmium loading. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(66), 52-58. doi:10.15421/nvlvet6612 Gutyj, B., Martyshchuk, T., Bushueva, I., Semeniv, B., Parchenko, V., Kaplaushenko, A., Magrelo, N., Hirkovyy, A., Musiy, L., & Murska, S. (2017). Morphological and biochemical indicators of blood of rats poisoned by carbon tetrachloride and subject to action of liposomal preparation. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 304-309. doi:10.15421/021748 Hariv, M. I., & Gutyj, B.V. (2016). Influence of the lipo-somal preparation Butaintervite on protein synthesis function in the livers of rats under the influence of carbon tetrachloride poisoning. Visnyk of Dniprope-trovsk University. Biology, medicine. 7(2), 123-126. doi: 10.15421/021622 Hikino, H., Kiso, G., Wagner, I., & Fiebig, M. (1984). Antihepatotoxic actions of flavonolignans from Si-lybum marianum fruits. Planta Medica. 50(2), 248250. doi: 10.1055/s-2007-969690 Hrymak, Ya.I., Hunchak, V.M., & Hutyi, B.V. (2015). Patent na korysnu model № 1026518. Sposib korektsii fermentnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu hlybokotilnykh koriv za endotoksykozu; zaiavnyk ta patentovlasnyk Lvivskyi natsionalnyi universytet veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. zaiavl. 15.04.2015; opubl. 10.11.2015, Biul. № 21 (in Ukrainian).
Huberuk, V., Gutyj, B., Gufriy, D., Binkevych, V., Hariv, I., Binkevych, O., & Salata, R. (2017). Impact of antioxidants on enzym activities of glutatione system of bulls bodies antioxidant defense under acute nitrate and nitrite toxicity. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 220-224. Hunchak, A.V., Ratych, I.B., Gutyj, B.V., & Paskevych, H.A. (2016). Metabolichna diia yodu v orhanizmi ptytsi za yoho nestachi abo nadlyshku v ratsioni [Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. 18, 2(67), 7076 (in Ukrainian). doi: 10.15421/nvlvet6716 Khariv, I.I. (2012). Biloksyntyzuvalna funktsiia pechinky v intaktnykh indykiv na tli dii brovitakoktsydu i plodiv roztoropshi pliamystoi. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn i Derzhavnoho naukovo-doslidnoho kontrolnoho instytutu vetpreparativ ta kormovykh dobavok. 13(3-4), 258262 (in Ukrainian). Khariv, M., & Gutyj, B. (2017). Dynamika fagocytarnoi' aktyvnosti nejtrofiliv u shhuriv za umov oksydacijnogo stresu ta dii' liposomal'nogo preparatu [Dynamics of phagocytic activity of neutrophils in rats under oxidative stress and the action of liposomal preparation] The Animal Biology. 19(1), 119-124 (in Ukrainian). doi:10.15407/animbiol19.01.119 Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., & Khariv, I. (2016). Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6 (1), 276-289. doi: 10.15421/201615 Khariv, M., Gutyj, B., Ohorodnyk, N., Vishchur, O., Khariv, I., Solovodzinska, I., Mudrak, D., Grymak, C., & Bodnar, P. (2017). Activity of the T- and B-system of the cell immunity of animals under conditions of oxidation stress and effects of the liposomal drug. Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 536-541. doi: 10.15421/2017_157 Khariv, M.I., Hutyi, B.V., Vishchur, O.I., & Solovodzinska, I.Ye. (2016). Funktsionalnyi stan pechinky u shchuriv za umov oksydatsiinoho stresu ta dii liposomalnoho preparatu. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. 2(66), 76-84 (in Ukrainian). Kryshtalska, M., Hunchak, V., & Gutyj, B. (2017). Influence of the drug «Trifuzol» on the functional state of the liver in chickens for eymeriozic invasion. Scientific Messenger LNUVMBT named after S. Z. Gzhytskyj. 19(77), 76-79. doi:10.15421/nvlvet7718 Kurkin, V.A., Lebedev, A.A., & Zapesochnaja, G.G. (2003). Antioksidantnye svojstva flavolignanov
plodov Silybummarianum. Rastitel'nye resursy. 39(1), 89-94 (in Russian). Lavryshyn, Y. Y., Varkholyak, I. S., Martyschuk, T. V., Guta, Z. A., Ivankiv, L. B., Paladischuk, O. R., Murska, S. D., Gutyj, B. V., & Gufriy, D. F. (2016). The biological significance of the antioxidant defense system of animals body. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 100-111. doi:10.15421/nvlvet6622 Martyshuk, T. V., Gutyj, B. V., & Vishchur, O. I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 22-27. doi: 10.15421/201631 Martyshuk, T.V., Vishchur, O.I., & Hutyi, B.V. (2016). Stan hlutationovoi lanky antyoksydantnoi systemy u krovi shchuriv za umov oksydatsiinoho stresu ta za dii liposomalnoho preparatu «Butaselmevit». Naukovyi visnyk natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. 234, 135-144 (in Ukrainian).
Shaker, E., Mahmoud, H., & Mnaa, S. (2010). Silymarin, the antioxidant component and Silybum marianum extracts prevent liver damage. Food and Chemical Toxicology. 48(3), 803-806. doi: 10.1016/j.fct.2009.12.011 Shcherbatyy, A. G., Slivinska, L. G., Gutyj, B. V., Golo-vakha, V. I., Piddubnyak, A. V., & Fedorovuch, V. L. (2017). The influence of a mineral-vitamin premix on the metabolism of pregnant horses with microelemeto-sis. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 393398. doi:10.15421/021746 Skottova, N., & Klecman, V. (1998). Silimarin as a potential hypocholes terolaemic drug. Physiological Research. 47(1), 1-7. Smolynets', I.B., Gutyj, B.V., Khariv, 1.1., Petryshak, O.Y., & Lytvyn, R.I. (2016). Pharmaceutical marketing: objectives and types. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(69), 151-154. doi: 10.15421/nvlvet6929 Sobolev, A., Gutyj, B., Grynevych, N., Bilkevych, V., & Mashkin, Y. (2017). Enrichment of meat products with selenium by its introduction to mixed feed compounds for birds. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(3), 417-422. doi: 10.15421/021764 Timofeev, B.A. (2004). Jejmerioz ptic. Veterinarnyj
konsul'tant. 5, 6-10 (in Russian). Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni [Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary]. Spolom, Lviv (in Ukrainian).
