CC BY
21
Науковий в1сник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iMeHi С.З. 1жицького. Серiя: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9625
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:615.9
Protein synthesizing function and the functional state of liver of rats for the continuous cadmium and lead load
S.O. Slobodian, B.V. Gutyj
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Slobodian, S.O., & Gutyj, B.V. (2019). Protein synthesizing function and the functional state of liver of rats for the continuous cadmium and lead load. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 141-146. doi: 10.32718/nvlvet9625
The aim of the study was to investigate the effect of Cadmium and Lead on the protein synthesis and function of the rat liver. The experiments were conducted in male rats of the Wistar line, weighing 200220 g, of which 4 groups of animals were formed: 1) a control group - injected drinking water through a metal probe in a volume equivalent to the volume of an aqueous solution of Cd2+ salts and Pb2+; 2) experimental group 1 - animals were administered a 0.029% aqueous solution of cadmium chloride at a dose of 4.0 mg/kg; 3) experimental group 2 - animals were administered 16.6% aqueous lead acetate solution at a dose of200 mg/kg; 4) experimental group 3 - animals were administered 16.6% aqueous lead acetate solution at a dose of 100 mg/kg and 0.029% aqueous cadmium chloride solution at a dose of 2.0 mg/kg. Throughout the experiment, rats were kept in a balanced diet containing all the necessary components, and animals were given drinking water, without restriction, from 0.2 liter glass bowls. The functional state of the liver of rats under the conditions of use of salts of heavy metals was investigated by the activity of aminotransferases. In long-term lead-cadmium loading in rats of the experimental groups, the functional state of the liver is characterized, which is characterized by an increase in the permeability of biological membranes of the cell membranes, which causes hyperfermentemia in blood serum, in particular aminotransferase (AST, ALT). The high activity of ALT and AST in the serum of rats under the influence of Cadmium and Lead indicates the destructive processes in the liver that cause an increase in the output of aminotransaminases from cell organelles in the blood of experimental animals. Thus, the results obtained indicate an increase in the destructive processes in the body of rats under lead-cadmium loading. Important diagnostic value for intoxication of different etiology is the determination of protein synthesis of liver function. An important indicator of liver protein synthesis is the level of total protein and its fractions in the serum. This indicator reflects the changes that occur in the body in different pathological conditions. When loaded with heavy metals in the body of rats inhibits the protein synthesis function of the liver, which is manifested by a decrease in total blood protein and albumin levels.
Key words: pharmacology, toxicology, Cadmium, Lead, liver, blood, enzymes, proteins, load.
ПротеТнсинтезувальна функщя та функщональний стан печшки щурiв за тривалого кадмieвого та свинцевого навантаження
С.О. Слободян, Б.В. Гутий
Лъв1всъкий нацюнальний ушверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украгна
Article info
Received 21.10.2019 Received in revised form
22.11.2019 Accepted 25.11.2019
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine
and Biotechnologies Lviv,
Pekarska Str., 50, Lviv,
79010, Ukraine.
Tel.: +38-067-316-74-30
E-mail: [email protected]
Метою роботи було до^дити вплив КадмЮ та Свинцю на протешсинтезувапьну функцЮ та фунщюнальний стан печтки щурiв. До^ди проводились щурах-самцяхлти "Вктар", масою 200-220 г, з яких було сформовано 4 групи тварин: 1) контрольна група - вводили питну воду через металевий зонд в об 'емi, який еквiвалентний об 'ему водного розчину солей С^+ i РЬ2+; 2) до^дна група 1 - тваринам вводили 0,029% воднийрозчин кадмю хлориду в дозi 4,0 мг/кг; 3) до^дна група 2 - тваринам вводили 16,6% водний розчин ацетату свинцю в дозi 200 мг/кг; 4) до^дна група 3 - тваринам вводили 16,6% водний розчин ацетату свинцю в дозi 100 мг/кг i 0,029% водний розчин кадмю хлориду в дозi 2,0 мг/кг. Протягом усього експерименту щурiв утримували на збалан-сованому ращот, що мктив у^ необхiднi компоненты, питну воду тварини отримували без обмежень iз скляних поток об'емом 0,2 лтра. Фунщюнальний стан печтки щурiв за умов застосування солей важких металiв до^джували за активтстю амтот-рансфераз. За довготривалого свинцево-кадмiевого навантаження у щурiв до^дних груп порушуеться фунщюнальний стан печ> нки, який характеризуешься тдвищенням проникностi бiологiчних мембран клтинних оболонок, що спричиняе гтерферментемт у сироватщ кровi, зокрема амтотрансфераз (АсАТ i АлАТ). Висока активтсть АлАТ i АсАТ у сироватщ кровi щурiв за впливу Кад-мю та Свинцю вказуе на деструктивт процеси у печтщ, ят спричиняють збшьшення виходу амтотрансамтаз iз клтинних органел у кровi до^дних тварин. Отже, одержанрезультати вказують про посилення деструктивних проце^в в органiзмi щурiв за свинцево-кадмiевого навантаження. Важливе дiагностичне значення при ттоксикащях рiзноi етюлогп мае визначення проте-тсинтезувальноХ функцп печтки. Важливим показником протетсинтезувальног' функцИ печтки е рiвень загального протешу та його фращш у сироватщ кров1 Цей показник вiдображае тi змти, що вiдбуваються в органiзмi за рiзних патологiчних статв. За навантаження важкими металами в органiзмi щурiв пригтчуеться протешсинтезувальна функцiя печтки, яка проявляеться зниженням загального протеЩ кровi тарiвня альбумiнiв.
Ключовi слова: фармаколог1я, токсикологiя, Кадмш, Свинець, печтка, кров1 ензими, протети, навантаження.
Вступ
Проблема забруднення навколишнього середови-ща Кадшем та Свинцем, що е одним i3 насладив ште-нсифжаци промислового й аграрного виробництва, на даний час набула особливо! актуальносп (Ali et al., 1986; Zhylishchych, 2011; Myslyva, 2013; Hutyi, 2015; Gutyj et al., 2018; 2019). Зростання вмюту цих металiв в грунтах Укра!ни та шших кра!н упродовж останшх десятирiч супроводжуеться нагромадженням Cd2+ i Pb2+ у йльськогосподарськш продукци та кормах, таким чином виникае збшьшення загрози здоров'ю людини i тварин (Myslyva, 2013; Lavryshyn & Gutyj, 2019; Kuras & Ersteniuk, 2019).
Результати багатьох експериментальних робгг вказують на те, що в органiзмi ссавщв Кадмш i Свинець проявляють токсичний вплив на низку оргашв i систем (Marushko et al., 2010; Petrynych et al., 2017; Ostapyuk & Gutyj, 2018; 2019). Свинець та Кадмш, потрапляючи в оргашзм тварин легко зв'язуються з тюловими групами апоферменпв, i таким чином змь нюють актившсть антиоксидантно!, мшросомально! та шших ферментативних систем, впливають на обмш макро- та мшроелеменпв, проявляють канцерогенну дш (Al-Azemi et al., 2010; Stepanchuk, 2014; Lavryshyn et al., 2018; 2019).
Незважаючи на те, що в лiтературi е багато робп; присвячених розкриттю механiзмiв негативно! до Свинцю та Кадмш на оргашзм лабораторних та сшьсько-господарських тварин, проте актуальним залишаеться питання щодо функцюнальних змш та стан антиоксидантно! системи у клгшнах печшки в умовах комбшо-ваного впливу цих металiв протягом тривалого часу.
Метою роботи було дослвдити вплив Кадмш та Свинцю на проте!нсинтезувальну функцш та функць ональний стан печшки щурiв.
MaTepia™ i методи дослщжень
Дослщи проводились на щурах-самцях лши "Вю-тар", масою 200-220 г, з яких було сформовано 4 групи тварин:
1 - контрольна група - вводили питну воду через металевий зонд в об'ем^ який екывалентний об'ему водного розчину солей Cd2+ i РЬ2+;
2 - дослщна група 1 - тваринам вводили 0,029% водний розчин кадмш хлориду в дозi 4,0 мг/кг;
3 - дослвдна група 2 -тваринам вводили 16,6% водний розчин ацетату свинцю в дозi 200 мг/кг;
4 - дослвдна група 3 -тваринам вводили 16,6% водний розчин ацетату свинцю в дозi 100 мг/кг i 0,029% водний розчин кадмш хлориду в дозi 2,0 мг/кг.
Упродовж усього експерименту щурiв утримували на збалансованому рацюш, що був збалансований за уйма необхвдними компоненти, питну воду тварини отримували без обмежень iз скляних по!лок об'емом 0,2 лира.
Ус маншуляци з тваринами проводили ввдповщно до £вропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яш використовуються для експериментальних i наукових цшей (Страсбург, 1986 р.).
Кров для бiохiмiчних дослщжень забирали пвд ефiрним наркозом з яремно! вени на 1, 7, 14, 21 та 28 доби дослщу. Дослвджували концентрацш проте!ну, його фракцiй, активнiсть амiнотрансфераз за методикою (У1Ыо, 2012).
Аналiз результатiв дослiджень проводили за допо-могою пакету програм Statistica 6.0. Вiрогiднiсть рiз-ниць оцiнювали за t-критерiем Стьюдента. Результати вважали вiрогiдними при Р < 0,05.
Результати та 1х обговорення
Функцiональний стан печшки щурiв за умов застосування солей важких металiв дослщжували за активнiстю амiнотрансфераз. Одним iз ензимiв, який належать до групи амшотрансфераз, е аланш-амiнотрансфераза. Актившсть даного ензиму у сиро-ватш кровi щурiв за кадмiевого навантаження наведена у таблиц 1. Встановлено, що актившсть АлАТ у сироватш кровi першо! дослiдно! групи вiрогiдно зростала вже починаючи з сьомо! доби життя, де по-рiвняно з контрольною групою вона пвдвищилася на 25,1% вщповвдно. У наступнi доби дослвду актившсть
досл1джуваного ензиму продовжувала зростати i максимального значення досягала на 21 добу дослвду, де вщповвдно коливалася у межах величин 99,74 ± 5,10 мкмоль/(л год). На 28 добу дослвду актившсть АлАТ у сироватщ кров1 щур1в першо! дослвдно! групи пор1вняно з попередньою добою дослвду знизилася, однак тсля пор1вняння з контрольною групою була вищою на 61,9%.
Аналопчш змши виявили i шсля дослвдження ас-партат-амшотрансферази, де вона на 7 i 14 доби дос-лвду пiдвищилася на 12,7 i 23,4% вiдповiдно. Найви-щою активнiсть ензиму була у щурiв дано! дослщно! групи на 21 добу дослщу, де порiвняно з контрольною групою вона тдвищилася на 29,7%.
Таблиця 4
Актившсть АлАТ та АсАТ у сироватцi кровi щурiв за кадмieвого навантаження (M ± m)
Група тварин
Показник перша дослiдна
контрольна доба дослщження
7 14 21 28
АлАТ, мкмоль/(лтод) 53,37 ± 7,01 66,74 ± 2,23* 79,35 ± 4,96* 99,74 ± 5,10* 86,38 ± 5,82*
АсАТ, мкмоль/(лтод) 147,6 ± 15,3 166,4 ± 11,1* 182,2 ± 10,7* 191,1 ± 10,2* 184,8 ± 9,9*
При дослiдженнi активносп амiнотрансфераз у си-роватцi кровi щурiв, яким додатково задавали ацетат свинцю встановлено пiдвищення ензимiв у ва перю-ди дослвдження. Найвищою активнiсть вказаних ен-зимiв була на 21 i 28 доби дослщу, де порiвняно з контрольною групою щурiв активнiсть АлАТ шдви-
щилася на 72,9 i 50,7%, тодi як активнiсть АсАТ - на 25,3 i 22,2% ввдповщно (табл. 2).
Зростання активностi амшотрасфераз у кровi щу-рiв друго! дослщно! групи, можливо зумовлене тим, що Свинець пошкоджуе бiологiчнi мембрани клггин, внаслвдок чого iз гепатоципв у кров проникають амь нотрансферази.
Таблиця 2
Активнiсть АлАТ та АсАТ у сироватщ кровi щурiв за свинцевого навантаження (M ± m)
Група тварин
Показник друга дослiдна
контрольна доба дослщження
7 14 21 28
АлАТ, мкмоль/(л-год) 53,37 ± 7,01 62,42 ± 4,52 72,31 ± 3,87* 92,30 ± 6,12* 80,45 ± 5,43*
АсАТ, мкмоль/(лтод) 147,6 ± 15,3 159,9 ± 18,3 176,4 ± 14,6 184,9 ± 11,1* 180,4 ± 15,9*
У щурiв за свинцево-кадмiевого навантаження ак- вiрогiдно тивнiсть аланш-амшотрансферази у !х сироватцi кровi (табл. 3).
пвдвищувалася на сьому добу дослвду
Таблиця 3
Активнiсть АлАТ та АсАТ у сироватщ кровi щурiв за свинцево-кадмiевого навантаження (M ± m)
Група тварин
Показник третя дослiдна
контрольна доба дослiдження
7 14 21 28
АлАТ, мкмоль/(л-год) АсАТ, мкмоль/(лтод) 53,37 ± 7,01 147,6 ± 15,3 67,42 ± 2,39* 168,3 ± 12,1 85,45 ± 3,67* 110,23 ± 6,16* 187,6 ± 11,4* 196,9 ± 14,1* 98,55 ± 7,86* 190,2 ± 10,6*
На 14 i 21 доби дослiду активнiсть АлАТ у сироватщ кровi даних щурiв коливалася у межах величин 85,45 ± 3,67 i 110,23 ± 6,16 мкмоль/(лгод), де порiв-няно з показниками контрольно! групи вона тдвищилася на 60,1 i 106,5% вщповщно.
При дослвдженш активностi аспартат-амiнотрансферази у сироватщ кровi щурiв третьо! дослвдно! групи встановлено тдвищення активностi даного ензиму на сьому добу дослщу на 14,0%. На 14 добу дослвду актившсть АсАТ продовжувала щд-вищуватися i на 21 добу дослщу становила
196,9 ± 14,1 мкмоль/(лгод), що на 33,4% була вищою за показники контрольно! групи щурiв.
Важливе дiагностичне значення при штоксика^х рiзно! етiологi! мае визначення проте!нсинтезувально! функцi! печiнки. Вагомим показником проте!нсинте-зувально! функцi! печiнки е рiвень загального проте!-ну та його фракцш у сироватцi кровi. Цей показник вщображае тi змiни, що ввдбуваються в органiзмi за рiзних патологiчних станiв. У наших дослщах (табл. 4) встановлено, що у першо! дослвдно! групи щурiв рiвень загального проте!ну вiрогiдно знижував-
ся на 14 i 21 доби досаду, де ввдповщно вiн знизився на 4,3 i 8,9% ввдносно контрольно! групи.
Зниження рiвня загального проте!ну вiдбувалося за рахунок зниження альбумшово! фракцп. Так, у кровi першо! дослвдно! групи, рiвень альбумiнiв на 7 добу досаду знизився на 13,7%, а на 14 добу - на 18,6% вщносно контрольних величин. Найнижчим рiвень альбумiнiв був на 21 добу досаду, де ввдповщ-но коливався у межах величин 17,9 ± 1,41 г/л, тодi як
у контрольнiй груш даний показник становив 22,6 ± 1,31 г/л. На 28 добу дослщу рiвень альбумiнiв у кровi щурiв коливався у межах величин 18,0 ± 1,25 г/л, де порiвняно з контрольною групою знизився на 20,4% ввдповщно.
При дослщженш рiвня глобулiнiв, нами встанов-лено зростання його рiвня на 7 i 14 доби дослiду, тодi як на 21 добу дослщу рiвень глобулiнiв був дещо нижчим за контрольну групу.
Таблиця 4
Рiвень загального проте!ну у кровi щурiв за кадмiевого навантаження (M ± m)
Показник
Група тварин
перша до^дна
контрольна
доба дослщження
7
14
21
28
Загальний проте!н, г/л Альбумши, г/л Глобулши, г/л_
65,2 ± 1,62 22,6 ± 1,31 42,6 ± 2,10
64,1 ± 2,36
19.5 ± 2,11
44.6 ± 3,05
62,4 ± 1,50 18,4 ± 1,76* 44,0 ± 1,85
59.4 ± 0,99* 17,9 ± 1,41*
41.5 ± 2,01
60,8 ± 3,41* 18,0 ± 1,25* 42,8 ± 2,71
За свинцевого навантаження рiвень загального проте!ну у кровi щурiв друго! дослiдно! групи на сьо-му добу дослiду знизився на 1,4%, тодi як на 14 добу дослвду рiвень дослщжуваного показника знизився на 5,1%. У вказаш перiоди дослiдження встановлено зниження рiвня альбумiнiв на 12,4 i 20,4% та збшь-шення рiвня глобулiнiв на 4,5 i 3,1% (табл. 5).
На 21 добу дослщу рiвень загального проте!ну у кровi щурiв друго! дослвдно! групи знизився на 9,5%,
тодi як рiвень альбумiнiв - на 23,5% ввдносно контрольних величин. Рiвень глобулiнiв на 21 добу дослщу знизився до 41,7 ± 2,00 г/л тодi як у контрольно! групи даний показник становив 42,6 ± 2,10 г/л.
На 28 добу дослщу рiвень загального проте!ну та альбумiнiв порiвняно з контролем залишався низьким вiдповiдно на 7,2 i 22,1%, тодi як рiвень глобулiнiв коливався у межах 42,9 ± 1,56 г/л.
Таблиця 5
Рiвень загального проте!ну в кровi щурiв за свинцевого навантаження (M ± m)
Показник
Група тварин
друга до^дна
контрольна
доба дослiдження
7
14
21
28
Загальний проте!н, г/л Альбумши, г/л Глобулiни, г/л_
65,2 ± 1,62 22,6 ± 1,31 42,6 ± 2,10
64,3 ± 2,15 19,8 ± 1,36 44,5 ± 2,34
61,9 ± 1,76 18,0 ± 1,48* 43,9 ± 1,85
59,0 ± 1,00* 17,3 ± 1,55* 41,7 ± 2,00
60.5 ± 3,12*
17.6 ± 1,10* 42,9 ± 1,56
У третьо! дослвдно! групи щурiв, яким здшснюва-ли свинцево-кадмiевого навантаження, встановлено найнижчий рiвень загального проте!ну порiвняно з першою та другою дослщними групами. Так на сьому добу дослщу рiвень показника, що дослщжувався, коливався у межах величин 63,9 ± 1,75 г/л, рiвень альбумшв - 19,9 ± 2,05 г/л та рiвень глобулiнiв -44,0 ± 2,24 г/л. На 14 добу дослвду рiвень загального проте!ну та його фракцiй продовжував знижуватися i
вiдповiдно на 14 добу дослщу данi показники знизи-лися на 8,6, 22,1 i 1,4% вщповвдно (табл. 6).
На 21 добу дослщу у кровi щурiв за свинцево-кадмiевого навантаження встановлено найнижчий рiвень загального проте!ну та його фракцш. Так, рь вень загального проте!ну у кровi третьо! дослвдно! групи знизився на 10,6%, рiвень альбумiнiв - на 24,8% та рiвень глобулiнiв - на 2,1 % вщносно показ-никiв взятих у щурiв контрольно! групи.
Таблиця 6
Рiвень загального проте!ну у кровi щурiв за свинцево-кадмiевого навантаження (M ± m)
Показник
Група тварин
до^дна
контрольна
доба дослiдження
7
14
21
28
Загальний проте!н, г/л Альбумши, г/л Глобулши, г/л_
65,2 ± 1,62 22,6 ± 1,31 42,6 ± 2,10
63,9 ± 1,75 19,9 ± 2,05 44,0 ± 2,24
59,6 ± 2,00* 17,6 ± 1,87* 42,0 ± 1,93
58,3 ± 1,68* 17,0 ± 1,61** 41,3 ± 2,02
59,1 ± 2,37* 17,4 ± 1,23* 41,7 ± 1,62
Отже, кадм1ево-свинцеве навантаження сприяе по-рушенню функщонального стану та протешсинтезу-вально! функци печшки тварин дослвдних груп.
Висновки
За довготривалого свинцево-кадм1евого навантаження у щур1в дослщних груп порушуеться функцю-нальний стан печшки, який характеризуеться тдви-щенням проникносп бюлопчних мембран клггинних оболонок, що спричиняе гшерферментемш у сироватщ кров1, зокрема амшотрансфераз (АсАТ i АлАТ). Висока актившсть АлАТ i АсАТ у сироватщ кровi щурiв за впливу Кадмш та Свинцю вказуе на дестру-ктивнi процеси у печшщ, як1 спричиняють збшьшен-ня виходу амiнотрансамiназ з клiтинних органел у кровi дослвдних тварин. Отже, одержат результата вказують про посилення деструктивних процеав в органiзмi щурiв за свинцево-кадмiевого навантажен-ня.
За навантаження важкими металами в органiзмi щурiв пригнiчуеться протешсинтезувальна функцiя печiнки, яка проявляеться зниженням загального протешу кровi та рiвня альбумiнiв.
References
Al-Azemi, M., Omu, F.E., Kehinde, E.O., Anim, J.T., Oriowo, M.A., & Omu, A.E. (2010). Lithium protects against toxic effects of cadmium in the rat testes. J. Assist. Reprod. Genet, 27(8), 469-476. doi: 10.1007/s10815-010-9426-3. Ali, M.M., Murthy, R.C., & Chandra, S.V. (1986). Developmental and longterm neurobehavioral toxicity of low-level in utero Cd exposure in rats. Neurobehavioral Toxicology and Teratology, 8(5), 463-468. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3785508. Gutyi, B., Ostapiuk, A., Kachmar, N., Stadnytska, O., Sobolev, O., Binkevych, V., Petryshak, R., Petryshak, O., Kulyaba, O., Naumyuk, A., Nedashkivsky, V., Nedashkivska, N., Magrelo, N., Golodyuk, I., Naza-ruk, N., & Binkevych, O. (2019). The effect of cadmium loading on protein synthesis function and functional state of laying hens' liver. Ukrainian Journal of Ecology, 9(3), 222-226. https://www.ujecology.com/ abstract/the-effect-of-cadmium-loading-on-protein-synthesis-function-and-functional-state-of-laying-hens-liver-44516.html. Gutyj, B.V., Gufriy, D.F., Binkevych, V.Y., Vasiv, R.O., Demus, N.V., Leskiv, K.Y., Binkevych, O.M., & Pavliv, O.V. (2018). Influence of cadmium loading on glutathione system of antioxidant protection of the bullocks'bodies. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 34-40. doi: 10.32718/nvlvet9207 Hutyi, B.V. (2015). Aktyvnist systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu bychkiv za hostroho kadmiievoho toksykozu. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho, 17, 1(1), 31-36. Rezhym dostupu:
http ://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_1(1)_8 (in
Ukrainian).
Kuras, L.D., & Ersteniuk, H.M. (2019). Pokaznyky ener-hetychnoho obminu v sertsevii tkanyni eksperymental-nykh tvaryn za umov vplyvu kadmii khlorydu. Medychna ta klinichna khimiia, 21(1), 25-31. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medkh_2019_21_1_6 (in Ukrainian).
Lavryshyn, Y.Y., & Gutyj, B.V. (2019). Protein synthesize function of bulls liver at experimental chronic cadmium toxicity. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 92-96. doi: 10.32718/nvlvet9417.
Lavryshyn, Y.Y., Gutyj, B.V., Palyadichuk, O.R., & Vishchur, V.Y. (2018). Morphological blood indices of bulls in experimental chronic cadmium toxicosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 108-114. doi: 10.32718/nvlvet8820.
Lavryshyn, Y.Y., Gutyj, B.V., Paziuk, I.S., Levkivska, N.D., Romanovych, M.S., Drach, M.P., & Lisnyak, O.I. (2019). The effect of cadmium loading on the activity of the enzyme link of the glutathione system of bull organism. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 107-111. doi: 10.32718/nvlvet9520.
Marushko, Yu.V., Tarynska, O.L., Olefir, T.I., & Fus, S.V. (2010). Kadmii: nakopychennia ta vplyv na orhanizm dytyny. Medychna nauka Ukrainy, 3, 62-67. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2010_3_12 (in Ukrainian).
Myslyva, T.M. (2013). Svynets i kadmii u hruntakh ahrolandshaftiv Zhytomyrskoho Polissia. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Ahronomiia i biolohiia, 3, 43-50. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_agro_2013_3_13 (in Ukrainian).
Myslyva, T.M. (2013). Svynets i kadmii u hruntakh pryrodnykh i ahrolandshaftiv Zhytomyrskoho Polissia. Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroekolohich-noho universytetu, 1(1), 36-49. Rezhym dostupu:
http ://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2 013_1(1)_8 (in
Ukrainian).
Ostapyuk, A.Y., & Gutyj, B.V. (2018). Influence of cadmium loading on morphological parameters of blood of the Laying Hens. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 48-52. doi: 10.32718/nvlvet8808.
Ostapyuk, A.Y., & Gutyj, B.V. (2019). Influence of cadmium sulfate at different doses on the functional state of the liver of laying chicken. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 103-108. doi: 10.32718/nvlvet9419.
Petrynych, V.V., Vlasyk, L.I., & Petrynych, O.A. (2017). Svynets: toksykolohichni, hihiienichni ta biolohichni aspekty. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia, 16(2), 97-102. Rezhym dostupu:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_2_22 (in Ukrainian).
Stepanchuk, V.V. (2014). Ontohenetychni osoblyvosti tsyrkadiannykh khronorytmiv vilnoradykalnoho home-ostazu za umov svyntsevoho otruiennia. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia, 13(2), 131-133. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_2_33 (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Ratych, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Dovidnyk. za red. Vlizla, V.V. Lviv. SPOLOM (in Ukrainian).
Zhylishchych, Yu.V. (2011). Biokhimichni mekhanizmy vplyvu kadmiiu na kysen-transportnu funktsiiu krovi tvaryn. Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata silskohospodarskykh nauk. 03.00.04 - biokhimiia. Lviv (in Ukrainian).
