CC BY
15
УДК 636.082 (477.63)
Сметана О.Ю., астрант ® Миколагвський державный аграрный утверситет
ВПЛИВ СТАБ1Л1ЗУЮЧОГО В1ДБОРУ НА ПОЛ1ГЕННО ОБУМОВЛЕН1 ОЗНАКИ ГОЛШТИНСЬКО1 ХУДОБИ Р1ЗНИХ ГЕНЕРАЦ1Й
У статт1 проведет розрахунки оцтювання впливу стабшзуючого вгдбору на продуктивш ознаки голштинськог худоби ргзних генерацш. Встановлено вгроггдну залежтсть вмгсту жиру в молоц в1д ефекту стабтзацИ.
Ключовi слова: стабшзуючий вгдбгр, велика рогата худоба, ознаки молочног продуктивност1, пробт-методика.
Вступ. Невщ'емною частиною селекцп сшьськогосподарських тварин був, е i буде вiдбiр. Основною його породотворною та породополшшуючою формою е спрямована, але не менш важлива стабiлiзуюча. Поняття стабшзуючого вщбору включае в собi збереження представникiв зони оптимуму та елiмiнацiю органiзмiв крайнiх форм розвитку ознаки чи комплексу ознак. Вперше грунтовно охарактеризував вищенаведену форму вщбору видатний укра1нський вчений 1.1.Шмальгаузен [4]. II значення в еволюци полягае в тому, що не змшюючи фенотипово1 характеристики популяцп, постiйно пщтримуеться досягнута адаптивна норма через нормалiзацiю генотипового складу i елiмiнацiю мутацш, що виникають.
В умовах ведення штенсивного тваринництва використання принципiв стабшзаци при вiдборi особин на плем'я веде до закрiплення iснуючих рiвнiв продуктивностi та, як наслiдок, до консолщаци лiнiй i кросiв.
Матер1али 1 методи. В роботi використовуються показники молочно1 продуктивностi (надiй, вмют жиру та його кiлькiсть в молощ) 250 корiв голштинсько1 худоби та аналопчш показники 1х жшочих предкiв в умовах АТЗТ «Агро-Союз» Дншропетровсько1 областi. Дослiд передбачав розподш тварин на групи iз застосуванням проб^-методики [1]. Використовуючи данi п'яти промiрiв (см), а саме: висота в холщ, коса довжина тулубу, глибина грудей, обхват грудей за лопатками та обхват п'ястка - корови молочного стада були розподшеш на класи м^с- (М-), модальний (Мо) та плюс-варiанти (М+), згщно з iснуючим лiмiтованим простором X ±0,67о.
Встановлено вiдповiднiсть фактичного i теоретичного розподiлу пiсля з'ясування кшькост тварин, за допомогою середнiх пробтв, в межах М-, Мо та М+ класiв, використовуючи нульову гшотезу (Н0) за критерiем X [2,3].
В сформованих групах корiв виконано аналiз ознак молочно1 продуктивностi з використанням статистичних програм М8 Ехсе1.
® Науковий кер1вник кандидат с.-г. наук, доцент Гиль М.1. Сметана О.Ю., 2008
175
Результати дослщжень. Вивчення показниюв молочно! продуктивностi дало можливють констатувати той факт, що за кращу лактацiю жiночих предкiв корiв найвищi значення за величиною надою, вмштом жиру в молоцi i кiлькiстю молочного жиру мае група матерiв батькiв. Так, наприклад, за першою iз зазначених вище господарсько корисних ознак перевага над матерями становить 3124 кг молока, а над матерями матерiв ще бiльше - 3304 кг (табл. 1).
Таблиця 1
Молочна продуктившсть жшочих предкт кор1в голштинсько'1 породи
(за надоем за 305 дн. лактацп, кг)
Групи тварин п Р1вень розвитку ознаки та И м1нлив1сть 1 в1ропднють
X ±Бх | а | Су | d±Sd | td
матер1
М- 66 7598±146 1185 15,6 -314±163 1,92
Мо 112 7919±103 1088 13,7 7±126 0,06
М+ 72 8189±137 1161 14,2 277±155 1,78
Разом 250 7912±73 1152 14,6 х х
матер1 матер1в
М- 66 7575±209 1697 22,4 -157±233 0,67
Мо 112 7824±162 1720 22,0 92±192 0,48
М+ 72 7732±170 1442 18,7 0±199 0,00
Разом 250 7732±103 1635 21,2 х х
матер1 батьшв
М- 66 11017±229 1858 16,9 -19±256 0,07
Мо 112 11039±186 1964 17,8 3±219 0,01
М+ 72 11040±186 1575 14,3 4±219 0,02
Разом 250 11036±115 1824 16,5 х х
Вмiст жиру в молощ матерiв батькiв перевищуе подiбний показник в молоцi двох шших груп жiночих предкiв на 0,07 % (табл. 2).
Таблиця 2
Молочна продуктившсть жшочих предав кор1в голштннсько'' породи
(за вмктом жиру в молощ, %)
Групи п Р1вень розвитку ознаки та И мшлив1сть 1 в1ропднють
тварин X ±Sx а Су d±Sd td
матер1
М- 66 4,11±0,07 0,60 14,7 -0,06±0,08 0,79
М0 12 4,12±0,04 0,40 9,7 -0,05±0,05 1,00
М+ 72 4,29±0,06 0,50 11,6 0,12±0,07 1,79
Разом 250 4,17±0,03 0,49 11,8 х х
матер1 матер1в
М- 66 4,11±0,08 0,64 15,5 -0,06±0,09 0,67
М0 112 4,19±0,05 0,56 134 0,02±0,06 0,31
М+ 72 4,20±0,06 0,53 12,5 0,03±0,07 0,42
Разом 250 4,17±0,04 0,57 13,7 х х
матер1 батьк1в
М- 66 4,17±0,07 0,54 13,0 -0,07±0,08 0,92
М0 112 4,26±0,04 0,43 10,2 0,02±0,05 0,40
М+ 72 4,27±0,06 0,50 11,6 0,03±0,07 0,45
Разом 250 4,24±0,03 0,48 11,4 х х
176
Значення кшькост молочного жиру, яке отримано впродовж лактацп, найнижче у матерiв матерiв (321,2 кг); цей показник менший за аналопчний у матерiв на 7 кг i на 144,5 кг - у матерiв батькiв (табл. 3).
Рiзниця мiж середнiми показниками ознак матерiв матерiв корiв модально! i М+ груп вiдчутно менша, нiж рiзниця мiж аналогiчними показниками матерiв матерiв груп М- i М0 варiант. 1дентична залежнiсть спостер^аеться за продуктивними ознаками матерiв батьюв.
Таблиц 3
Молочна продуктившсть жшочих предкчв кор1в голштинсько'1 породи
(за кшькктю молочного жиру, кг)
Групи тварин п Рiвень розвитку ознаки та II мшлившть i вiрогiднiсть
Х±8х а
матерi
М- 66 309,8±3,4 51,7 16,7 -18,4±4,7 3,88***
М0 112 324,9±4,3 45,9 14,1 -3,3±5,4 0,61
М+ 72 350,1±6,5 55,2 15,8 21,9±7,3 ** 3,00
Разом 250 328,2±3,3 52,3 15,9 х х
матерi матерiв
М- 66 308,6±8,9 72,2 23,4 -12,6±10,0 1,26
М0 112 326,2±7,0 74,0 22,7 5,0±8,4 0,60
М+ 72 324,8±8,4 71,4 22,0 3,6±9,6 0,38
Разом 250 321,2±4,6 72,9 22,7 х х
матерi батькiв
М- 66 456,2±10,0 81,2 17,8 -9,5±11,3 0,84
М0 112 468,6±8,0 85,0 18,2 2,9±9,5 0,30
М+ 72 470,0±9,2 77,9 16,6 4,3±10,6 0,41
Разом 250 465,7±5,2 81,9 17,6 х х
За вмштом жиру в молоцi матерi групи М+ варiант переважають матерiв тварин модально! групи на 0,17 % i матерiв корiв М- групи на 0,18 %. За надоем i молочним жиром спостер^аеться поступове збiльшення середнiх показникiв вщ М- до М+.
Певну тенденцш до збiльшення (зменшення) показникiв мшливост в напрямку М- ^ М+ чи М0 ^ М+ та ш. не можна вiднайти. Але, що цiкаво, найменшими межами варiабельностi характеризуються ознаки матерiв модально! групи корiв, тодi як найбiльшi показники мiнливостi властивi матерям матерiв М- групи корiв.
Аналiзуючи показники молочно! продуктивностi вибiрки корiв господарства в розрiзi I лактаци можна вщм^ити, що середнi значення надо!в в групах збшьшуються в напрямку вщ М- до М+ (табл.4), тодi як за вмiстом жиру встановлена дiаметрально протилежна тенденцiя (табл.5). Кшькють молочного жиру мае iдентичну характеристику з надоем (табл.6).
177
Таблиця 4
Молочна продуктившсть корiв голштинсько'' породи _ (за надоем за 305 дн лактацп, кг)_
Групи тварин п Р1вень розвитку ознаки та И мшливють й в1ропдтсть
X±Sx а Су d±Sd td
перша лактащя
М- 66 7146±147 1198 16,8 -484±170 2,85"
М0 112 7649±126 1328 17,4 -19±152 0,13
М+ 72 8046±161 1363 16,9 416±182 2,28*
Разом 250 7630±85 1343 17,6 х х
друга лактащя
М- 66 8282±184 1491 18,0 363±208 1,75
М0 112 7606±136 1443 18,7 -313±166 1,88
М+ 72 7918±188 1593 20,1 -1±211 0,005
Разом 250 7919±96 1513 19,1 х х
третя лактац1я
М- 66 7774±245 1826 23,5 -201±273 0,74
М0 112 7972±188 1985 24,9 -3±223 0,01
М+ 72 8165±217 1842 22,6 190±248 0,77
Разом 250 7975±120 1901 23,8 х х
краща лактащя
М- 66 8684±215 1748 20,1 -4±237 0,02
М0 112 8627±138 1461 16,9 -61±170 0,36
М+ 72 8787±181 1537 17,5 99±206 0,48
Разом 250 8688±99 1558 19,9 х х
Таблиця 5
Молочна продуктившсть корiв голштинсько'' породи _ (за вмктом жиру в молощ, %)_
Групи тварин п Р1вень розвитку ознаки та И мшливють й в1ропдшсть
X ±Sx | а | Су | d±Sd | td
перша лактащя
М- 66 3,87±0,04 0,36 9,3 0,04±0,04 0,97
М0 112 3,84±0,01 0,13 3,4 0,01±0,01 0,71
М+ 72 3,78±0,02 0,15 3,9 -0,05±0,02 2,24'
Разом 250 3,83±0,01 0,22 5,8 х х
друга лактац1я
М- 66 3,73±0,05 0,43 11,6 -0,15±0,05 2,79"
М0 112 3,94±0,02 0,22 5,6 0,06±0,03 2,12'
М+ 72 3,92±0,02 0,20 5,2 0,04±0,03 1,41
Разом 250 3,88±0,02 0,30 7,8 х х
третя лактащя
М- 66 3,95±0,07 0,55 13,9 0,03±0,08 0,39
М0 112 3,95±0,04 0,40 10,2 0,03±0,05 0,60
М+ 72 3,84±0,02 0,18 4,6 -0,08±0,04 2,22'
Разом 250 3,92±0,03 0,40 10,3 х х
краща лактащя
М- 66 3,89±0,07 0,54 13,8 -0,04±0,07 0,55
М0 112 3,99±0,03 0,33 8,2 0,06±0,04 1,66
М+ 72 3,86±0,02 0,19 4,9 -0,07±0,03 2,47'
Разом 250 3,93±0,02 0,37 9,4 х х
178
За другу лактацш найменшими надоями характеризуемся корови лiмiтованого простору (7606±136 кг), а найвищими, тварини групи М-(8282±184 кг). За вмютом жиру - навпаки - вже тварини модально! групи мають найбшьше значения 3,94±0,02%, !м дещо поступаються представники групи М+ варiант (3,92±0,02%) i найменший показник мають корови групи М-. Найбшьшу кшьюсть молочного жиру зафiксовано у тварин М+ групи, найменшу - в модальнш. Рiвень розвитку ознак молочно! продуктивностi в третю лактацш за надоем та вiдсотком жиру схожий на аналопчш данi в першу лактацш. Найбшьше значення юлькост молока за лактацiю мають плюс-варiанти, дещо менше - модальш тварини i найнижче - корови групи ,^нус-варiанти". Розподiл показниюв вмiсту жиру протилежний розподiлу показниюв надою.
Аналiз стану молочно! продуктивностi корiв в кращу лактацiю в межах сформованих угруповань дозволив стверджувати, що найбiльше - 8787±181 кг молока забезпечили корови групи М+, а середш надо! були в аналопв М0 i М- з найбшьшою мiнливiстю ознаки в останнiй груш тварин. За вмштом жиру корови модального класу переважають ровесниць з м^с-групи на 0,1%, а з групи М+ - на 0,13%. Саме ця рiзниця зумовила найбшьшу кшьюсть молочного жиру знову ж у корiв модального класу.
Таблиця 6
Молочна продуктнвшсть кор1в голштннськоУ породи _ (за кiлькiстю молочного жиру, кг)_
Групи тварин п Р1вень розвитку ознаки та и мшлив1сть й в1ропдшсть
Х±Ъх а С й±Бй
перша лактащя
М- 66 275±5,7 46,0 16,7 -17±6,5 2,62**
М0 112 294±4,6 49,1 16,7 2±5,5 0,36
М+ 72 303±5,6 47,5 15,7 11±6,4 1,72
Разом 250 292±3,1 48,8 16,7 х х
друга лактащя
М- 66 307±6,8 55,2 18,0 1±7,7 0,13
М0 112 304±5,5 57,7 19,0 -2±6,6 0,30
М+ 72 310±7,4 63,1 20,4 4±8,3 0,48
Разом 250 306±3,7 58,5 19,1 х х
третя лактащя
М- 66 304±9,1 73,6 24,2 -6±10,2 0,59
М0 112 313±7,2 76,0 24,3 3±8,5 0,35
М+ 72 313±8,0 68,0 21,7 3±9,2 0,33
Разом 250 310±4,6 72,9 23,5 х х
краща лактащя
М- 66 335±8,5 69,2 20,7 -5±9,4 0,53
М0 112 343±5,6 59,6 17,4 3±6,8 0,44
М+ 72 340±7,0 59,7 17,6 0±8,0 0,00
Разом 250 340±3,9 62,1 18,3 х х
179
В групах KopiB та !х жшочих предюв була проведена ощнка залежност ознак вщ впливу стабiлiзуючого вiдбору та генерацшно! належностi. За надоем найвища обумовлешсть вiд факторiв, що вивчаються, становить 98,8% (ефект генерацш). Доля впливу (tfx2) цього фактора на вмют жиру в молоцi при порiвняннi жiночих предкiв була дещо меншою - 78,8%, тодi як вплив вщбору був незначний (t]x2 = 4,4%). За юльюстю молочного жиру в молощ, також, встановлена явна перевага впливу поколшь (97%).
О^м цього встановлено, що рiвень надою у корiв найбiльше залежить вщ порядку !х лактаци (t]x2 = 66,5%). За вмштом жиру тд час продукування в рiзному вщ - вiд належностi до певно! групи модельно! популяци. Кiлькiсть молочного жиру у голштишв мае суттеву детермшацш з боку вiкових характеристик (nx2 = 86,1%).
Висновки. На пiдставi проведених дослiджень встановлено, що серед предюв корiв найвищими показниками молочно! продуктивностi характеризуються матерi батьюв, а значну !х перевагу можна пояснити великим тиском вщбору в груш тварин биковиробного напрямку. Сила впливу факторiв поколшня, вiкових характеристик та стабшзуючого вiдбору мае рiзний ефект в розрiзi генерацiй i лактацiй. Вмiст жиру в молощ голштишв мае певну вiрогiдну залежшсть вiд ефектiв стабiлiзуючого вiдбору, тодi як величина надою та юльюсть молочного жиру, в бiльшiй мiрi - вiд вiкових характеристик корiв.
Л1тература
1. Николаев Н.С., Синодов С.П. Применение пробит-метода для обработки результатов оценки наследственных качеств хряков // Вопросы селекции и разведения в животноводстве. - М.: Минсельхоз СССР. - 1985 - С. 25-33.
2. Меркурьева Е.К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1970. - 423 с.
3. Опря А.Т.Математична статистика. - К.: Урожай, 1994. - 208 с.
4. Шмальгаузен ИИ. Факторы эволюции: Теория стабилизирующего отбора.-М.: Наука, 1968. - 450 с.
Summary
In the article there are some counts of evaluation of influence of stabilizing selection on productive qualities of golshtein breed of different generations. The real dependency of containing offat in milk on the effect of stabilization was established.
Стаття надшшла до редакцИ 18.02.2008
180
