CC BY
18
УДК 636.2.082.32.234
Пелехатий М.С., Шддубна Л.М. ®
Державный агроеколог1чний утверситет, м. Житомир
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВЕДЕННЯ 1МПОРТНО1 ЧОРНО-РЯБО1 Н1МЕЦЬКО1 ХУДОБИ ЗА РОДИНАМИ
Проведена ощнка заводських родин, похгдних в1д тмецьког чорно-рябог худоби, в дослгдному господарств1 „Рихальське" Житомирськог област1. У результатI протир1ччя „ генотип-середовище " господарсько-бюлоггчт ознаки тварин бшьшост1 родин з кожним наступним поколтням пог1ршувались. Проте I за цих умов родини в1др1знялися м1ж собою, що дозволило видыити серед них найперспектившш1.
Ключовi слова: тмецька чорно-ряба порода, заводськг родини, молочна продуктивтсть, вгдтворна здаттсть, племтна ц1нтсть.
Вступ. Основним методом створення i полшшення високопродуктивних стад i порщ молочно! худоби е розведення за лЫями i родинами [1,2,3,4,5]. Однобiчна орiентацiя на розведення за лшями гальмуе селекцiю [8], оскшьки це призводить до знаження штенсивност добору буга!в. Тому в кра!нах в розвиненим молочним скотарством велика увага придшяеться максимальному використанню полiпшувачiв вiд корiв-рекордисток заводських родин.
Одним iз основних шляхiв створення високопродуктивних родин е використання генетичного потенщалу кращих порiд зарубiжно! селекцп, зокрема шмецько! чорно-рябо!, яка була iмпортована у свiй час у кращi племзаводи полiського регiону. В процес тривало! штродукци ще! породи одержано ряд маточних родин, селекцшно-генетичний аналiз яких е актуальним завданням.
Тому метою наших дослщжень було вивчення господарсько-бiологiчних ознак родин в заводському стад^ створених на основi iмпортних тварин шмецько! голштишзовано! чорно-рябо! породи.
Методика дослщжень. Дослщження проведенi в племшному заводi укра1нсько1 чорно-рябо! молочно! породи дослщного господарства „Рихальське" Житомирсько! областi. На середньорiчну корову тут заготовляють 45-50 ц кормових одиниць. Надш вiд корови складае 4000-4500 кг молока в рш. Зоотехшчний i племiнний облiк здiйснюеться на належному рiвнi.
Об'ектом дослiджень були господарсько-бюлопчш ознаки тварин 18 родин, похщних вiд iмпортних тварин шмецько! чорно-рябо! породи, предметом - жива маса, молочна продуктившсть i вщтворна здатнiсть корiв-первiсток зазначених родин.
Належшсть корiв-первiсток до родин вивчали за iнформацiею племiнних свiдоцтв та за даними племшного облiку племзаводу. Генотип тварин
® Пелехатий М.С., Шддубна Л.М., 2008
127
визначали за часткою спадковост (%) голштинсько! породи. Живу масу корiв дослщжували шляхом зважування на 2-3 мiсяцi лактаци. Надш корiв визначали за результатами щомюячних контрольних до!нь, вмiст жиру в молощ - 1 раз в мкяць у добовому зразку на приладi „Екомшк КАМ-98.2А". Педiгрi-iндекс тварин обчислювали за А.П. Солдатовим [6]. Вщтворну здатнiсть корiв вивчали за вжом 1-го отелення, тривалiстю сервю-перюду та коефiцieнтом вщтворно! здатностi (КВЗ) за Й. Дохi [7].
Племшну цiннiсть кожно! корови певно! родини за надоем i жирномолочнiстю обчислювали за формулою: Ах = ё х х И2, де Ах - iндекс
племшно! цiнностi за надоем (Ахн) i жирномолочнiстю (Ахж), ё - рiзниця мiж показниками кожно! родоначальницi (Рр), дочки (Рд), внучки (Рв), правнучки
(Рпв) i праправнучки (Рппв) та !х ровесницями (вiдповiдно Рр; Рд; Рв; Рпв ; Рппв),
n ■ n'
w - поправка на чисельшсть ровесниць (w —-); n- чисельнiсть ровесниць
n + n'
кожно! корови; h2- коефiцieнт успадковуваностi селекцiйноi ознаки. Загальну племiнну цiннiсть родини за кожною ознакою визначали за формулою: - Ахл +Е Ахд +Z Ах„ +Z Ах„в + I Ах„„в
Ахр — ■
Пр + nd + Пв + nne + nune
При обчисленш iндексiв племiнноi цiнностi нами використаш середньобiологiчнi параметри коефiцieнтiв успадковуваност (h2) основних ознак: надою - 0,25; жирномолочной! - 0,50, оскшьки фактичнi коефiцieнти в стадi племзаводу за цими ознаками виявилися значно меншими (вiдповiдно 0,16 i 0,22) через нестабшьне кормозабезпечення тварин та наявшсть антагонiзму „генотип-середовище".
Первинна шформащя опрацьована методом варiацiйноi статистики з використанням комп'ютерно! програми „Microsoft Exel". Результати дослiджень вважали достовiрними при Р<0,05 (*), Р<0,01 (**), Р<0,001 (***).
Результати дослiджень. Родоначальницi обстежених нами 18 родин завезеш нетелями в племзавод ДГ „Рихальське". Вони отримаш шляхом схрещування тварин шмецько! чорно-рябо! породи з напiвкровними, %-кровними i, головним чином, чистопородними бугаями-плщниками голштинсько! породи. Частка спадковост голштинiв в генотипi родоначальниць склала в середньому 50,7% i коливалась вiд 25 до 75%.
Родоначальниц родин походять вiд високопродуктивних жшочих предкiв. Вiд !х матерiв за кращу лактацiю отримано в середньому 6690 кг (59138633) молока жиршстю 4,29 % (4,00-4,78), або 287 кг (241-379) молочного жиру. Для пщвищення жирномолочност на територи колишньо! НДР було проведене у свш час ввiдне схрещування (прилиття „кровГ') нiмецькоi чорно-роябо! худоби з джерсейськими бугаями-плiдниками. Тому матерi
128
родоначальниць добре поеднують рекордш надо! з високою жирномолочшстю (г±шг=+0,129±0,248).
На думку Д. Т. Вшничука [1], мiнiмальна чисельнiсть родин молочно! худоби повинна бути 7 корiв (1 родоначальниця + 2 дочки + 4 внучки). При встановленш такого стандарту автор виходив з того, що кожна корова народжуе не менше 4 телят, з яких 2 будуть особинами жшочо! статi, i в наступних поколшнях забезпечать нормальний рiвень розмноження.
Чисельшсть корiв в обстежених нами родинах коливалась вiд 5 до 19 i склала в середньому 9 голiв (1 родоначальниця + 2 дочки + 3 внучки + 3 правнучки i праправнучки), тобто рiвень вщтворення маток (корiв iз закiнченою першою лактацiею) з II поколшня е недостатнiм. За чисельшстю корiв-первiсток обстеженi родини розподшилися наступним чином: 5-6 голiв - 3 родини (16,7 %), 7-8 голiв - 7 (38,9); 9-10 голш - 4 (22,2); 11-12 голш - 2 (11,1); 13-14 голiв - 1 (5,6); 15 голiв i бiльше - 1 голова (5,6 %). Найчисельшшою е родина Роси 2006. В нш нараховуеться 19 корiв (1 родоначальниця, 4 дочки, 6 внучок, 5 правнучок, 3 праправнучки).
Створення заводських родин здшснювалося, в основному, з використанням чистопородних i висококровних буга!в-плщниюв голштинських лiнiй: Елевейшна, Осборндейл Айвенго, Пакламар Астронавта, Сейлiнг Рокмена, Старбака, Чiфа.
Заслуговуе на увагу динамжа господарсько-бiологiчних ознак тварин родин в розрiзi генетико-екологiчних генерацiй. Залежно вщ динамiки надою у внучатому i правнучатому поколiннi В.Т. Вiннiчук подшив родини на 3 категори: стабшьш (надiй приблизно однаковий протягом чотирьох поколшь), згасаючi (зменшуеться в кожному наступному поколiннi) i прогресуючi (вщповщно зростае). Найцiннiшi буга!-плiдники походять, за автором, iз стабiльних родин.
Як показали нашi дослiдження, з кожним наступним поколшням частка спадковостi голштинсько! породи, у порiвняннi з iмпортованими тваринами, стрiмко зросла (з 50,7 до 92,6%). Жива маса i молочна продуктившсть корiв змiнювалися неоднозначно, залежно вщ рiвня забезпечення !х кормами. Так, маса родоначальниць лшш становила в середньому 536 кг, !х дочок - 497, внучок - 492, правнучок - 506, праправнучок - 519; надiй за 305 дшв лпктацi! -вщповщно: 4393 кг; 4051; 3616; 4403; 4394. Вщтворна здатшсть з кожним поколшням попршувалася. Це е результат невщповщност рiвня вирощування i годiвлi тварин !х зростаючому генетичному потенщалу. Тому при штродукцп порiд шоземно! селекцi!, коли умови вирощування, годiвлi та технологi! утримання iмпортованих тварин i !х нащадкiв значно вiдрiзняються (в напрямку погiршення) вiд тих, в яких створена порода, система розподiлу родин на категори, запропонована В. Т. Вшничуком, непридатна.
Разом з тим заслуговуе на увагу загальна ощнка родин. Найбшьшу щншсть мають тi з них, тварини яких в умовах нестабшьного кормозабезпечення виявилися бiльш пристосованими до цих умов i показали кращу молочну продуктившсть та вщтворну здатнiсть.
129
Слщ вщм^ити, що за молочною продуктивною i живою масою тварини обстежених родин вiдрiзнялися мiж собою (табл.1).
Таблиця1.
Характеристика родин за живою масою i молочною продуктивмстю
Кличка 1 № родоначал ь-нищ Го- л1в (П) Молочна п родуктившсть за 305 дшв Жива маса, кг Ввдносна молочшсть, кг
надш, кг % жиру молочний жир, кг
М±т с % М±т Су, % М±т с % М±т с % М±т Су, %
Азалш 2288 6 4000 ±478 28,7 3,82 ±0,12 7,4 153 ±17 26,5 509 ±19 9,0 745 ±66 21,7
Арюла 2289 10 4334 ±307 22,6 3,80 ±0,03 2,7 165 ±12 22,2 492 ±13 8,5 838 ±60 23,0
Асоль 2017 9 3700 ±300 24,4 3,86 ±0,07 5,8 143 ±13 27,7 505 ±8 4,9 707 ±61 25,8
Буря 2029 7 4235 ±285 17,8 3,99 ±0,11 7,5 169 ±11 17,1 513 ±15 7,7 821 ±43 13,8
Валка 23016 5 4131 ±342 18,6 3,99 ±0,19 10,7 165 ±13 16,9 519 ±10 4,3 791 ±50 14,0
Венера 2026 8 4098 ±221 15,3 3,81 ±0,06 4,7 156 ±10 17,2 492 ±50 8,5 791 ±45 15,9
Гайка 2333 8 3960 ±235 16,8 4,07 ±0,06 3,9 161 ±10 18,0 507 ±11 5,9 794 ±48 17,2
Гарна 2334 8 3907± 242 17,6 3,80 ±0,05 4,0 149 ±9 16,9 498 ±20 11,5 753 ±55 20,7
Генуя 2345 11 3970± 178 14,8 3,71 ±0,28 24,6 147 ±8 16,9 509 ±11 7,0 744 ±39 17,3
Дор1я 2382 10 3538 ±298 26,9 3,80± 0,18 15,2 134 ±11 25,6 488 ±19 12,6 694 ±53 24,3
Золейка 2299 8 4445 ±290 18,4 4,16± 0,12 7,8 185 ±9 13,2 494 ±18 10,4 915 ±46 14,1
Лайка 2296 11 3888 ±264 22,4 3,94 ±0,07 5,8 153 ±12 24,9 494 ±12 8,0 729 ±53 24,0
Маш 2322 7 4156± 414 26,4 3,80 ±0,11 7,3 158 ±13 22,5 499 ±9 4,5 792 ±67 22,5
Мшьда 2383 6 4950 ±753 37,3 3,86 ±0,13 8,1 191 ±28 36,3 529 ±18 8,1 914 ±138 37,0
Роса 2006 19 4059 ±241 26,1 3,90± 0,09 10,1 158 ±9 26,0 504 ±6 5,6 784 ±46 25,7
Фея 2318 8 4206 ±215 14,5 3,80 ±0,07 5,3 160 ±8 14,6 498 ±14 7,7 815 ±59 20,4
Хелма 2394 13 3687 ±196 19,1 3,93 ±0,09 8,7 145 ±7 18,2 514 ±6 4,0 708 ±43 21,7
Хмара 2389 9 4258 ±262 18,4 3,84 ±0,06 4,9 164 ±10 17,4 484 ±12 7,4 852 ±54 19,1
Так, середнiй надш корiв-первiсток за 305 днiв лактаци варiював вiд 3538 (родина Дори) до 4450 кг молока (Мшьди); жирномолочнiсть - вiд 3,71
130
(Гену!) до 4,16 % (Золейки); продукщя молочного жиру - вщ 134 (Дори) до 191 кг (Мшьди), жива маса - вщ 484 (Хмари) до 529 кг (Мшьди); вщносна молочшсть - вщ 694 (Дорп) до 915 кг (Золейки). В цшому кращими за молочною продуктивнiстю виявилися корови-первютки родин Мiльди, Золейки, Бур^ Валки, Арiоли, Хмари, Гайки, пршими - Дорп, Асолi, Хелми, Гену!.
Рiзниця мiж кращою i пршою родинами склала за надоем 1412 кг (td=1,74), жирномолочнiстю - 0,45 % (td=1,50), продукцiею молочного жиру -57 кг (td=1,90*), вщносною молочнiстю - 221 кг (td=3,16**).
Маточнi родини вiдносяться до селекцiйних досягнень. Тобто вони повиннi формуватися не стихшно, а творчою, цшеспрямованою працею зоотехнiка-селекцiонера. В цьому плат заслуговуе на увагу генетична консолщащя родин. Заводська родина мае розглядатися як високопродуктивна спорiднена група маток, яка характеризуеться не лише походжнням вщ одте! родоначальницi, але й певною подiбнiстю з нею за екстер'ерно-конституцiональним типом, продуктивнiстю, шшими селекцшно-технолопчно-бiологiчними ознаками.
Наявнiсть тако! подiбностi свiдчить про генетичну консолщащю селекцiйного досягнення, зокрема родин, на яку орiентовно може вказувати рiвень варiабiльностi ïï ознак, виражений такими статистичними константами, як стандартне вщхилення (g), або похщний вiд нього коефщент варiацiï (Cv).
Коефiцiент варiацiï за надоем коливався по родинах в межах 14,5-37,3 %, вмшту жиру в молощ - 2,7-24,6, продукцп молочного жиру - 13,2-36,3, живоï маси - 4,0-12,6, вщноснох' молочностi - 13,8-37,0 %, узагальнений за комплексом цих ознак, вщ 12,3 % (родина Венери 2026) до 25,4 % (Мшьди). Виходячи з узагальненого конфщента варiацiï, найбшьш консолiдованими е родини Венери (Cv=12,3 %), Гайки (12,4), Фе1' (12,5), Бурi (12,8), Золейки (12,8), Валки (12,9), найменш консолiдованими - Мшьди (25,4), Дори (20,9), Азалп (18,7), Роси (18,7) та шш.
Обстеженi родини значно вiдрiзняються за вщтворною здатнiстю (табл.2). Вiк корiв при першому отеленнi коливався вiд 28,8 мш. (родина Золейки) до 38,2 мк. (Макi), тривалiсть сервiс-перiоду - вщ 91 дня (Дорп) до 224 дшв (Азали), коефiцiент вщтворнох' здатностi - вiд 0,77 (Лайки) до 1,00 (Дори). Рiзниця мiж цими крайнiми варiантами склала вщповщно 9,4 мш., 133 дт, 0,23 (Р<0,05-0,001).
Коефiцiенти успадковуваностi ознак вщтворнох' здатностi корiв невисокi (h2=0,05-0,15), тобто вони зумовлеш, головним чином, паратиповими фокторами: рiвнем вирощування i годiвлi тварин, умовами утримання (прив'язне чи безприв'язне), технолопею розведення i штучного оЫмешня та iнше. Якраз паратипова обумовлешсть ознак вiдтворноï здатностi зумовлюе ïx вiдносно високу фенотипову мшливють. Так, коефiцiент варiацiï вiку першого отелення коливався по родинах в межах 11,1-26,2 при середньому значенш 17,8 %; тривалкть сервiс-перiоду - 48,7-91,3 (65,2 %); коефщента вщтворнох' здатностi - 13,0-27,3 (20,0 %). Найбшьшою мiнливiстю характеризуеться тривалiсть сервш-перюду.
131
Таблиця 2.
Характеристика родин за вщтворною здатшстю тварин_
Кличка 1 номер родоначальнищ Го- л1в (П) В1к 1 отелення, м1с Сервю-перюд, дн. КВЗ
М ± т с % М ± т Су, % М ± т Су, %
Азалш 2288 6 32,4±2,4 17,9 224±46 49,5 0,8±0,08 24,7
Арюла 2289 10 36,1±2,2 19,8 177±36 64,8 0,85±0,05 20,0
Асоль 2017 9 29,9±1,5 15,1 152±33 65,7 0,84±0,06 21,7
Буря 2029 7 29,6±1,8 16,1 170±42 64,6 0,85±0,07 22,4
Валка 23016 5 32,6±2,4 16,7 124±36 65,7 0,91±0,07 16,5
Венера 2026 8 31,1±2,1 19,2 125±25 56,1 0,91±0,05 14,3
Гайка 2333 8 34,8±1,5 11,9 109±21 53,7 0,95±0,05 13,7
Гарна 2334 8 30,8±2,0 18,3 172±46 76,2 0,85±0,07 24,1
Генуя 2345 11 33,6±1,5 14,6 170±43 84,2 0,87±0,08 28,7
Дор1я 2382 10 30,5±1,6 17,0 91±20 70,2 1,00±0,04 13,0
Золейка 2299 8 28,8±1,1 11,1 145±30 57,6 0,88±0,06 18,5
Лайка 2296 11 34,5±1,7 16,1 220±42 63,7 0,77±0,06 27,3
Маш 2322 7 38,2±1,9 13,2 150±28 48,7 0,86±0,05 15,1
Мшьда 2383 6 35,0±3,6 25,3 124±27 53,7 0,92±0,07 18,2
Роса 2006 19 33,4±1,2 15,9 129±20 68,8 0,92±0,03 14,1
Фея 2318 8 31,4±2,3 20,6 179±33 52,4 0,82±0,06 20,7
Хелма 2394 13 31,9±2,3 26,2 151±36 87,0 0,89±0,06 23,6
Хмара 2389 9 35,1±2,9 24,8 135±41 91,3 0,93±0,07 23,8
Родоначальнищ родин повинш бути препотентними тваринами, тобто передавати сво! щнш якост нащадкам першого i наступних поколiнь. Як показали нашi дослiдження, вплив родоначальниць в наступних поколшнях, залежно вiд генераци i характеру ознак, неоднаковий (табл.3). Узагальнений коефiцieнт кореляци „родоначальнищ - I поколшня" (матерi-дочки) склав +0,019, в тому чи^ за продуктивними якостями +0,094, за вщтворною здатнiстю - 0,106; родоначальнищ - II поколшня (внучки) - вщповщно +0,136, +0,110 i +0,179; родоначальнищ - III поколшня (правнучки) - вщповщно +0,035, +0,082, - 0,045. В щлому коефщенти кореляци мiж генерацiями е невисокими. На зниження коефiцiента кореляци „мати-дочка" вплинули незадовiльнi умови а^матизацп шмецько! породи, в III поколшш - !х вiддаленiсть вiд iмпортних тварин, а також нестабiльнiсть кормозабезпечення. Коефщент кореляци родоначальниць з нащадками I i III поколiння за вщтворною здатшстю виявився вщ'емним, бо в процес а^матизаци в бшьшш мiрi потерпають ознаки вщтворно! функци тварин.
Це, до речi, пщтверджуеться узагальненими параметрами коефiцiентiв кореляцiй мiж родоначальницями родин та !х потомками за окремо взятими ознаками, яи склали: за надоем за 305 дшв актаци +0,161; жирномолочнiстю +0,109; продукщею молочного жиру +0,150; живою масою -0,029; тривалiстю сервiс-перiоду +0,041; коефщентом вщтворно! здатностi +0,033.
132
Таблиця 3.
Зв'язок >пж параметрами родоначальниць та ïx нащадками
Показник Групи тварин
Родоначальниць дочки (n=39) Родоначальниць внучки (n=56) Родоначальниць правнучки (n=40)
r±mr tr r±mr tr r±mr tr
Молочна продуктивнiсть
Надш за 305 дшв +0,030 ±0,162 0,19 +0,233 ±0,132 1,76 +0,220 ±0,158 1,39
% жиру +0,174 ±0,150 1,16 -0,038 ±0,136 0,28 +0,190 ±0,159 1,19
Молочний жир +0,072 ±0,164 0,44 +0,198 ±0,133 1,49 +0,179 ±0,160 1,11
Жива маса -0,017 ±0,165 0,10 -0,042 ±0,136 0,31 -0,255 ±0,157 1,63
Ввдносна молочшсть +0,210 ±0,161 1,3 +0,200 ±0,133 1,50 +0,080 ±0,162 0,50
Ввдтворна здатшсть
В1к 1-го отелення -0,014 ±0,165 0,08 +0,037 ±0,136 0,27 -0,159 ±0,160 0,99
Сервю-перюд -0,140 ±0,163 0,86 +0,251 ±0,132 1,90 +0,013 ±0,162 0,08
Коефщент в;дтворно1 здатност1 -0,163 ±0,162 1,00 +0,250 ±0,132 1,90 +0,012 ±0,162 0,07
Виходячи з результатiв цих дослiджень, потрiбно зазначити, що родоначальниц родин сприятливо впливають на продуктивш якостi сво1х нащадкiв, включаючи III поколшня (правнучки). Це свiдчить про нагальну необxiднiсть вiдбору в якост заводських родин корiв-рекордисток з високим потенщалом молочноï продуктивностi. Однак, в процес аклiматизацiï iноземниx тварин ïx вiдтворна функцiя в недостатнix умовах зовнiшнього середовища рiзко погiршуеться в кожному наступному поколiннi. Причому найвщчутшше погiршення вiдтворниx функцiй спостерiгаеться в I поколшш нащадкiв, якi найпрше пристосованi до нових несприятливих умов утримання, годiвлi i використаня.
В зоотехшчнш практицi застосвоують рiзнi методи ощнки племiнниx якостей родин. Найбшьш поширеною е фенотипова оцiнка продуктивних i бiологiчниx ознак тварин родин, диференцшована за поколiннями. Грунтуючись на цш методицi, Д.Т. Вiнничук, як зазначалось вище, роздiлив родини на стабшьш, спадаючi i прогресуючi. Разом з тим ця методика не враховуе генетичну обумовлешсть ознак, чисельне кшьюсне сшввщношення тварин рiзниx категорш (дочки, внучки, правнучки i т.д.) в родиш та ïx порiвняння з ровесницями.
Й.З. Сiрацьким та його учнями ([.В. Йовенко) запропонована класична схема оцiнки поколiнь, яка грунтуеться на математичних моделях оцiнки корiв М. З. Басовського.
133
Нами використана модифжована методика зазначених авторiв, яка визначае племшну щншсть родини за показниками племшно! щнносп кожно! корови дано! родини з урахуванням успадковуваностi ознак на фош показникiв !х ровесниць.
1ндекси племшно! цiнностi обстежених родин за надоем коливались вiд -109 (родина Дори) до +175 кг (Мшьди), за вмiстом жиру в молощ - вiд - 0,062 (родина Венери) до +0,096 % (Золейки). Найщншшими е и родини, яю поеднують багатомолочнiсть корiв з високим вмiстом жиру в !х молоцi (табл.4). До них належать родини Бурi 2029, Золейки 2299, Маю 2322, Мшьди 2383, Фе! 2318.
Таблиця 4.
Розподш обстежених родин за iндексами племшно1 щнносп _за двома ознаками_
Класи Класи 1ПЦ за жирномолочшстю, % Разом
1ПЦ за -0,080 -0,060 -0,040 -0,020 +0,001 +0,020 +0,040 1 го- %
надоем, кг -0,061 -0,041 -0,021 -0,001 +0,019 +0,039 61льше л1в
-101-150 1 1 5,6
-51-100 2 1 3 16,7
-01-50 2 1 1 1 1 6 33,3
0+51 1 1 1 3 16,7
+50+101 1 1 2 4 22,2
+100+151 0 0
+150+201 1 1 5,6
Гол1в 2 3 2 3 4 2 2 18 100
% 11,1 16,7 11,1 16,7 22,2 11,1 11,1 100 х
Обчислення iндексiв племшно! щнносп пов'язане з певними проблемами, зокрема вщхиленням вiд бюлопчно! норми коефщенпв успадковуваностi господарсько-бiологiчних ознак.
Для пщтвердження надiйностi запропонованого методу нами проведено порiвняння вiдбору родин за абсолютним значенням селекцiйних ознак (зокрема за середшм значенням надою i жирномолочност корiв-первiсток за 305 днiв лактацп) та iндексами племшно! цiнностi з використанням коефiцiента рангово! корелящ! Сшрмена. За нашими розрахунками, цей коефщент склав мiж зазначеними критерiями по надою +0,889, жирномолочной +0,720 при Р<0,001. Отже, оцiнка i вiдбiр корiв родин за двома методами дае практично однаковi результати.
Висновки
1. Родоначальниц обстежених родин шмецько! чорно-рябо! породи, якi iмпортованi в племзавод ДГ „Рихальське", мають високий генетичний потенщал молочно! продуктивнiстi.
2. За чисельшстю створенi в ДГ „Рихальське" родини (вщ 5 до 19 особин) вщповщають в основному мшмальним вимогам (7 голiв), при дещо меншому спiввiдношенi внучок, правнучок i праправнучок.
3. В результатi попршення умов вирощування, годiвлi i використання господарсько-бюлопчш ознаки корiв-первiсток новостворених родин з кожним наступним поколiнням, не дивлячись зростання в !х генотипах частки
134
спадковост голштинсько! породи, попршувалися, особливо вщтворна здатшсть, яка е найбшьш чутливою до несприятливих умов.
4. Разом з тим корови-первютки рiзних родин вiдрiзняються мiж собою за живою масою, молочною продуктивнiстю та вiдтворною здатнiстю при недостовiрнiй у бiльшостi випадкiв рiзницi.
5. Корови рiзних родин характеризуются значною фенотиповою мiнливiстю. Разом з тим бшя третини обстежених родин е досить консолщованими за продуктившстю. Узагальнений коефiцiент варiащ! складае у цих родин 12-13 % проти 19-25 % у неконсолщованих.
6. Вплив родоначальниць на продуктившсть наступних поколшь (дочок, внучок, правнучок) за умов нестабшьного кормозабезпечення в цшому незначний, а за ознаками вщтворно! здатностi вiн практично вiдсутнiй.
7. Найбшьш вдало, на нашу думку, характеризуе родину за основними селекцшними ознаками (надш, жирномолочшсть) запропонований нами шдекс племшно! цiнностi, який обчислюеться за сумарною генетичною перевагою кожно! тварини дано! родини на фош показникiв ровесниць стада.
Л1тература
1. Вшничук Д.Т. Диференцiацiя i ощнка родин корiв // Розведення та штучне осiменiння велико! рогато! худоби. - 1978. - Вип.10. - С.6-11.
2. Йовенко 1.В. Методи ощнки родин корiв // Розведення i генетика тварин. - К.: Аграрна наука, 2000. - Вип. 33. - С.37-41.
3. Йовенко 1.В. Роль корiв-рекордисток у полшшенш стад та генетична подiбнiсть корiв-родин // Вiсник Сумського нацiонального аграрного ушверситету. - Суми. - 2002. - Вип.6. - С.105-106.
4. Кравченко Н.А. Племенной подбор.- М.: Сельхозгиз, 1957.-399 с.
5. Самусенко А.1. Виведення високопродуктивних лiнiй i родин у скотарствi. - К.: Урожай, 1971. - 72 с.
6. Солдатов А.П. Разведение по линиях как основной метод совершенствования пород крупного рогатого скота при массовом охвате искусственным осеменением // Племенное дело и искусственное осеменение с.-х. животных. - К.: Урожай, 1964. - С.63-67.
7. Dohi J (Дохи Й). Простой метод выражения плодовитости коров // Вестн. венгерской с.-х. литературы.- 1961.- № 3.
8. Maijola R. Many-sided progeny testing of bulls // Ann. Genet. Sel. Anim. -1974. - 6 (2). - P.253-266.
Summary Pelekhaty M.S., Piddubna L.M.
The breeding of imported white-and-black German cattle by families
The paper estimates families which are derivative from German white-and-black cattle on Rykhalske experimental farm in Zhytomir region. As a result of genotype-environment contradiction, economic-and-biological characters of most animal families worsened with every coming generation. However, even under the above conditions the families differed which made it possible to select the most promising ones.
Стаття надшшла до редакцИ 20.02.2008
135
