CC BY
26
го районування в УкраТн дасть змогу вдосконалювати мережу економнних райоыв. Економ1чне районування дае можли-BicTb практично вттювати в життя таю проблеми: поступове зближення рюыв соц1ально-економ1чного розвитку областей УкраТни на оcновi здiйcнення рацiонального розмiщення продуктивних сил; посилення штеграцмних процеciв в еконо-мiчному розвитку регiонiв за рахунок cпецiалiзацiТ i кооперацiТ виробництва, ефективного використання природно-ре-сурсного i трудового потенцiалу; зростання ринку власних товарних ресурав i витicнення товарiв iноземних фiрм, якi мо-жуть вироблятися пiдприeмcтвами УкраТни; загальне пщнесення рiвня життя i добробуту населення[14, с. 78-79].
Л1тература
1. Уманець Т. В. Поняття сут управл1нсько'1 категорИ "регюн" та ii типи в умовах трансформаци структури господар-ства Украши / Т. В. Уманець // Статистика Украши. - 2004. - № 4. - С. 83-90.
2. Клиновий Д.В. Pозмiщення продуктивних сил та репональна економiка Укра'/ни: Навчальний поабник /: / Клино-вий Д.В., Пепа Т.В., за наук. ред. Л.Г. Чернюк - К.: Центр навчальноi лтератури. 2006. - 728 с.
3. Коваль Я.В. Репональна економiка: Навчальний поабник / Коваль Я.В., Антоненко ¡.Я. - К.: ВД "Професюнал", 2005. - 272 с.
4. Сторонянська I.3. Iнcтитyцiалiзацiя районування економiчного простору Украши... / Сторонянська I.3., Максимчук М.В. - [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_44/.../P20_doc.pdf.
5. Державна репональна полiтика Украши: особливост та стратепчн прiоритети: Монографiя / за ред. 3.С. Варна-л'я. - К.: Н1СД, 2007. - 820 с.
6. Фащевський M.I. Розвиток наукових до^джень з питань теорн i методологи розмiщення продуктивних сил та еко-номiки регiонiв //Продyктивнi сили i репональна економiка: 3б. наук. пр.: У 2 ч. /РВПС Украши НАН Украши/M.I. Фащевський, Л.Г. Чернюк. - К.: РВПС Украши НАН Украши, 2008. - Ч. 1. - 308 с. - С.4-12.
7. ТеорИ розмiщення продуктивних сил i репональноi економiки / Дорогунцов С.1., Oлiйник Я.Б., Степаненко А.В. -К.: "Стафер - 2", 2001. - 144 с.
8. Репональна економiка: Навчальний поабник / Oлiйник Я. Б., Запотоцький С.П., Кононенко О.Ю., та iн.; за ред. Я. Б. Олйника. - К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007. - 444 с.
9. Розмщення продуктивних сил i репональна економiка: Навчальний поабник / 6.П. Качан, Т€. Цирик, Д.В. Ткач та iн.; за ред. 6.П. Качана. - К.: Видавничий Дм "Юридична книга", 2005. - 704 с.
10. Царенко О.В. Науково-методолопчн основи проектування репональних промислових комплекав та конструю-вання оптимальноi структури ... - [Електронний Ресурс]. - Режим доступу: economy.nayka.com.ua/index.php?opera-tion=1&iid=146
11. Поповюн В.А. Репонально-цЫсний п^д в економiцi / Академiя наук Украши; РВПС Украши / В.А. Поповюн. -К.: Наукова думка, 1993. - 221 с.
12. Лишиленко В.1. Репональна економiка: пщручник [для студ. вищ. навч. закл.]/В.1. Лишиленко. - К.: Центр учбо-во1 лтератури, 2009. - 384 с.
13. Закон Украши "Про Генеральну схему планування територИ Украши" вiд 7 лютого 2002 року № 3059-111. -[Електронний Ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi...
14. Репональна економiка: навчальний поабник / Maнiв З.О., Луцький I.M., Mанiв С.З. - Львiв: "Mагнолiя 2006", 2009. - 638с.
УДК 33:364.442.6(477)
Козш Т.В.,
старший викладач кафедри фшанав, грошового o6iry та кредиту ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григoрiя Сковороди"
ВПЛИВ С0Ц1АЛЬН01' П0Л1ТИКИ НА Р1ВЕНЬ Д0Х0Д1В НАСЕЛЕНИЯ
У статт! розкриваеться вплив сощальноï пол1тики та ïï вплив на pieeHb доход/в населения. Важливим питаниям суча-CHOi соцальноï пол!тики, а особливо пол!тики доходов, е регулювання б'!дностi.
Ключовi слова: межа б!дностi, р!вень бщносл, глибина бщносл, стар!ння населення, прожитковий м!н!мум, моделi соцального обслуговування.
В статье раскрывается влияние социальной политики и ее влияние на уровень доходов населения. Важным вопросом современной социальной политики, а особенно политики доходов, есть регуляция бедности.
Ключевые слова: предел бедности, уровень бедности, глубина бедности, старения населения, прожиточный минимум, модели социального обслуживания.
In the article influence of social policy and its influencing opens up on the level of profits of population. By the important question of modern social policy, and especially politicians of profits, there is adjusting of poverty.
Keywords: limit of poverty, level of poverty, depth of poverty, senescence of population, living wage, models of social service. Актуальнють теми. В умовах фЫансово)' та г^тично)' кризи, недолугим реформуванням в ^creMi пенайного забез-печення гостро постала проблема сощального захисту населення, що супроводжуеться с^мким розшаруванням сус-птьства за матерiальним та со^альним статусами, безроб^тя, росту бщностг Одыею з функцм держави е недопущен-ня зростання со^ально)' напруги з приводу майново)' нерiвнocтi, передбачення й фЫансування негативних прoявiв ринку для громадян (безроб^тя, втрата працездатносп), створення ефективно)' системи сощального захисту в УкраУнг Все це неможливе без створення системи правових, екoнoмiчних, оргаызацмних та шших захoдiв державних i не-
122 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/2
© Козш Т.В., 2011
державних установ та оргаызацм, що впливатимуть та сприятимуть пщтриманню соц1ально1 стабтьносп в суспть-CTBi, створенню умов для зростання добробуту населення, забезпечення належного р1вня та якост життя населення.
Анал1з ocTQHHix дослщжень i публкацш. Науковi дослiдження з питань розробки соцiальноí полiтики та сощально-го захисту населення присвятили сво'|' працi вiтчизнянi й зарубiжнi вченi та фахiвцi, зокрема В.А.Скура^вський, М.0. Солдатенко, Н.П. Борецька, М.Ф. Головатий, М.Б. Панасик, Т.В. Симипна, 0.М. Палiй, Д.П. Богиня, 1.Ф. Гыби-денко, 0.А. Гршнова, Н.В. Дудiна, С.П. Калiнiна, Т.М. Юр'ян, А.М. Колот, Ю.М. Краснов, 1.Д. Крижко, та багато шших.
Мета CT3TTi. Висвiтлення впливу сощально'|' полiтики та системи соцiального захисту населення в сощальый сфе-рi та сучасних процесiв, що проткають в Украíнi.
Виклад основного матеpiалу. На основi законiв та шших нормативних аклв формуються державнi органи упра-влiння соцiальним захистом, регламентуються ¿х вiдносини з недержавними оргаызащями i населенням. Законодав-ство й rnrni нормативнi акти зумовлюють формування фондiв, що акумулюють кошти, призначен на соцiальний захист, i порядок ¿х використання, а також пщготовку кадрiв соцiальних працiвникiв (як державних, так i недержавних установ). 1нституцюнальну структуру системи соцiального захисту в Укра'У наведено на рисунку.
У державних програмних документах передбачен мехаызми зi змiцнення позицiй середнього класу, частку якого потрiбно довести до 45-50% вщ загальноí ктькосп населення. При цьому передбачаеться скорочення ктькосп гро-мадян з доходами, нижчими за прожитковий мiнiмум. Становлення та розвиток середнього класу передбачае пере-хiд до новоí моделi споживання, тобто таких стандартiв, як забезпечують гiдний рiвень життя, стимулюють розвиток внутршнього ринку, трудовоí та пщприемницько)' активностi населення. Регулювання доходiв населення пов'язане з пенсiйним забезпеченням. Держава проводить пенайну реформуз цтлю спiввiдношення мiнiмального розмiру пен-ай до прожиткового мiнiмуму та здмснюе управлiння íх максимальних розмiрiв.
1нституцюнальна структура системи coцiальнoгo захисту в УкраУж
У системi соцiального захисту соцiальна робота е ланкою, що поеднуе адмiнiстративно-правову систему соцiаль-ного захисту з тими, для кого вона призначена, - населенням. Ноаем функци поеднання е соцiальний пращвник, ос-новне завдання якого - зробити доступними наявы соцiальнi служби для (х клieнтiв. 0сновна функщя соцiального пра-цiвника полягае в допомозi людям поводитися адекватно до складного, спецiалiзованого, технологiчно орieнтовано-го сусптьства, частиною якого е найближче оточення - ам'я, трудовий колектив, сусщи. Крiм того, вiн повинен також надавати ефективы гуманiтарнi послуги Ыдивщам, сiм'ям, групам, громадам i суспiльству з метою полiпшення якосп життя та функцiонування соцiуму.
Важливим питанням сучасноí соцiальноí полiтики, а особливо пол^ики доходiв, е регулювання бщносп через iн-ституцiальну структуру. Бщнють визначаеться двома факторами: часткою населення з доходами меншими вщ варто-стi мiнiмального споживчого кошика та вiдхиленням величини прожиткового мУмуму вiдносно середнього рiвня достатку. 0цшка бiдностi в рiзних кражах здмснюеться по-своему. За найбiльш узагальненими даними бщною вважа-еться особа, яка витрачае в день менше 2 дол. США.
В УкраСы оцiнка бiдностi здiйснюeться вiдповiдно до Методики комплексно!' оцiнки бiдностi, якою передбачаеться розрахунок системи показниюв, яю безпосередньо характеризують становище бiдного населення. Комплексна оцш-ка бiдностi проводиться з використанням таких показниюв: - межi бiдностi; рiвня бiдностi;
- сукупного дефщиту дохода бщного населения;
- середнього дефщиту дохода бщного населення;
- -глибини бщностк
Межа бщност - р1вень доходу (витрат), нижче вщ якого е неможливим задоволення основних потреб. Держава повинна брати пщ опку ам'Т, де р^ень фактичного доходу (витрат) на 10-20 % перевищуе межу бщносл, осктьки вони в будь-який час можуть потрапити до групи бщних.
Р1вень бщносл - частка амей, у яких р^ень споживання (доход1в) на особу е нижчим вщ визначеноТ меж1 бщносл. Сукупний дефщит доходу бщного населення - це сума кошлв, яких не вистачае бщному населенню краТни в цтому до визначеноТ меж1 бщностк
Середый дефщит доходу бщного населення - це сума кошлв, яких у середньому не вистачае одый бщый особ1 до визначеноТ меж1 бщносп.
Глибина бщносл - вщносний показник, який характеризуе р^ень дефщиту кошлв до встановленоТ величини.
Методикою передбачаються показники розшарування серед бщного населення:
- межа крайньоТ бщносл;
- рюень крайньоТ форми бщносл;
- питома вага вкрай бщних серед бщного населення;
- коефщюнт диференщацп бщних.
Крайня форма бщносл - бщнють, яка пороняно з1 стандартами асоцюеться з межею виживання.
Межа крайньоТ форми бщносл - варлсний пор1г доходу (витрат), нижче якого е неможливим задоволення основних потреб людини, ТТ критер^м е 60 % р1вня сукупних дохода (витрат).
Р1вень крайньоТ форми бщносл - це питома вага населення, що мае доходи, нижч1 за межу крайньоТ форми бщносл, в загальый чисельносл населення краТни.
Питома вага вкрай бщних (нужденних) серед бщного населення вказуе на частку нужденних у ктькосл бщного на-селення.
Коефщент диференщацп бщносл - показник, який визначае ступЫь розшарування серед бщного населення вщ-носно меж1 бщносл. ВЫ розраховуеться як вщношення рюниц м1ж крайыми децильними значеннями дохода (витрат) серед бщного населення до величини бщносл.
Державне регулювання зводиться до захисту виявлених груп населення ¡ гарантованого забезпечення прожиткового мУмуму шляхом надання адресноТ матер1альноТ допомоги, пщвищення пенайного забезпечення, утримання дитячих бу-динк\в, \нтернат\в, будинк\в для \нвал\д\в \ людей похилого в\ку, допомоги з безроб\ття, житлових субсид\й, п\льг тощо.
У народному господарств1 УкраТни вщбуваються глибок сощально-економны змЫи, суть яких полягае в збтьшен-н розшарування населення та ростом бщносл. Св1това економнна наука сформулювала низку ознак, як визначають режим втьного ринку. Це, насамперед, необмежена ктькють учасниюв конкуренцп, втьний доступ на ринок та вихщ з нього. Кожна особа в умовах ринкового господарювання мае право займатися будь-яким видом пщприемництва, оргаызовувати його на свм розсуд ¡ припиняти дтльнють за власним бажанням. Власник грошових дохода мае право вибору та придбання тих товара ¡ послуг, як йому потр^нк
Сучасн системи соцального захисту охоплюють весь життевий цикл людини, передбачаючи заходи захисту ТТ доб-робуту вщ народження до смерл. Поряд ¡з сощальним страхуванням ¡ сощальною допомогою таким заходом е амей-на пол\тика: захист прав дитини, матер\альна п\дтримка с\мей з д\тьми, рання ¡мун\зац\я, сприяння осв\т\, соц\альна робота в неблагополучних с\м'ях \ соц\альне обслуговування д\тей-\нвал\д\в. Активна пол\тика на ринку прац\ сприяе ефективн\й зайнятост\ працездатного населення. Так звана гендерна пол\тика спрямована на усунення дискрим\на-ц\Т за ознакою стат\, забезпечення реальноТ р\вноправност\ ж\нок.
Соц\альний захист ¡нвал\д\в передбачае не лише Тх матер\альне забезпечення \ медичне обслуговування, а й доступ до робочих м\сць, заклад\в культури, осв\ти нар\вн\ ¡з здоровими людьми. Соц\альне обслуговування людей по-хилого в\ку охоплюе ос\б, як\ його потребують, за м\сцем проживання та у спец\ал\зованих установах. Ц\леспрямова-на боротьба з б\дн\стю засобами соц\альноТ допомоги та актив\зац\ею зусиль населення й дедал\ ширшим охоплен-ням соц\альним страхуванням у сучасних умовах також е одним з основоположних елемент\в системи соц\ального захисту. Зд\йснення заход\в в ус\х перел\чених напрямках е соц\альною роботою \ потребуе фахово п\дготовлених ка-др\в - соц\альних прац\вник\в.
Для повоенних десятир\ч становлення сучасноТ системи соц\ального захисту в розвинених краТнах св\ту, як\ ще на-зивають державами загального добробуту, були характеры швидке економ\чне зростання, висока зайнят\сть населення, л\берал\зац\я зовн\шньоТ торг\вл\, сприятлив\ валютн\ курси тощо. Це було результатом поеднання сприятли-вих умов: повоенна перебудова економ\ки, накопичення ¡нвестиц\й у зв'язку з важливими технолог\чними ¡нновац\я-ми, незадоволений споживчий попит, зважена пол^ика зайнятост¡ за п¡дтримки вщповщноТ монетарноТ та ф¡скальноТ пол¡тики. 1з середини 70-х рок¡в, коли почався економнний спад, краТни св¡ту дедал¡ б¡льшою м¡рою в¡дчувають брак ресурав ¡ часто бюджетний деф¡цит. Економнний спад п¡дсилюe ф¡нансовий тиск, що його зазнають системи сощаль-ного захисту. Криза фЫансового забезпечення змусила ¡стотно обмежити зб¡льшення видатк¡в на сощальы програ-ми. Проте нав^ь за умови подолання ф¡нансових труднощ^ у держав загального добробуту неминуче виникнуть ¡нш¡ проблеми, як¡ поглиблюватимуться ¡ потребуватимуть зм¡н у ключових напрямках сощального захисту.
До зазначених проблем сощального захисту належать:
• демографны (стар¡ння населення, зб¡льшення тривалосл життя);
• економ¡чн¡ (безроб¡ття);
• сощальы (б¡дн¡сть у найбагатших краТнах).
З одного боку, збтьшення середньоТ тривалост¡ життя розглядаеться як позитивний факт. Однак засмучуе те, що
збтьшуеться частка л^ых людей у загальый чисельност населения. Це, у свою чергу, призводить до ерозп економ1ч-ноУ основи розподтьчих пенайних систем i "конфлкту поколшь" - Mix працюючим i непрацюючим населенням. Нин пенайы витрати в бтьшосл краУн свiту становлять найвагомшу частку витрат на сoцiальний захист. Демoграфiчнi прогнози свiдчать про поглиблення процесу старшня в майбутньому. У краУнах 0рганiзацií екoнoмiчнoгo ствроб^ниц-тва i розвитку (0ЕСР) частка людей вком 65 рoкiв збiльшилась з 13,9% у 2000 р. до 22,2% у 2040 р., а частка витрат на пенайне забезпечення у ВВП - вщповщно з 11,4 до 20,2% (за вах шших рiвних умов).
0дна з найболючших проблем краУн 0ЕСР - високий рiвень безрoбiття, який мае високу екoнoмiчну та сoцiальну ць ну. Крiм збiльшення сoцiальних видатюв на утримання безрoбiтних та Ухых сiмей безрoбiття зумовлюе сoцiальну напру-женiсть, негативно впливае на квалiфiкацiю й пoдальшi життeвi перспективи безроб^них. Внаслiдoк екoнoмiчнoгo спаду у 80 - на початку 90-х роюв подвмний тиск зростаючоУ потреби в соцальному захистi й бюджетного дефщиту призвiв у бiльшoстi краУн до режиму суворо обмежених бюджелв соцальних програм. Ця дуже важлива для багатьох краУн диле-ма мае сприяти переосмисленню цтей i фшансуванню державноУ пoлiтики взагалi й соцальноУ пoлiтики зокрема.
0снoвoпoлoжнi цiлi сощального захисту не змiнюються - полшшення добробуту iндивiдiв i суспiльства загалом. Так само як збтьшення сощальних витрат не завжди е гаранлею кращого життя для кожного, обмеження витрат не повинно означати зниження рiвня сощальних гарантiй. У таких умовах необхщно шукати нoвi шляхи подолання кризо-вих явищ, ураховуючи нoвi екoнoмiчнi та сoцiальнo-демoграфiчнi умови.
Пiд тиском демoграфiчних змш oснoвнi дебати про пенсiйне забезпечення в наступн десятирiччя розгорнулися навколо питання про необхщнють збiльшити надходження кoштiв до пенсiйних фoндiв, щоб задовольнити пoдальшi фiнансoвi потреби та зобов'язання. 0тже, краУни стоять перед важливим пол^ичним вибором - вщ подовження пен-сiйнoгo вiку i збiльшення зайнятoстi лiтнiх людей, пщвищення страхових тарифiв та iнших податюв до створення ба-гатoрiвневих пенайних систем. Державне пенсiйне страхування поступово мае бути доповнене не лише профеайни-ми та шшими програмами пенайного забезпечення за мiсцем роботи, а й державними та приватними накопичуваль-ними пенайними системами.
Стосовно безроб^тя неoбхiднo виробили спiльний тдхщ, згiднo з яким стратегiчним напрямком е перенесення центру ваги сощального захисту з виплати допомог на заходи з моб^зацп резервiв робочоУ сили. Ця мета мае бути досягнута шляхом збтьшення рiвнoправнoстi в доступ до робочих мiсць i oтриманнi прoфесiйнoí пiдгoтoвки, полт-шення якoстi робочоУ сили завдяки пщвищенню квалiфiкацií та реiнтеграцií безрoбiтних протягом тривалого перюду i менш конкурентоспроможних верств до ринку працг
0сновним фактором пiдвищення ефективнoстi сoцiальних витрат вважаеться посилення прoфiлактичнoí спрямо-ваносл всiх захoдiв сoцiальнoí пoлiтики - створення можливостей для самозахисту, самoстiйнoí пщготовки до можли-вих сощальних ризикiв. Ця мета досягаеться завдяки активна спiвпрацi й наближенню думок рiзних гiлoк влади, по-л^ичних партiй, громадських oрганiзацiй на реформування системи сощального захисту.
Сoцiальну пол^ику пoтрiбнo направити на зменшення рoлi загальнодержавних захoдiв i пiдвищення рoлi мiсцевих oрганiв самоврядування, недержавних оргаызацм та iнститутiв сoцiальнoгo партнерства. Ус сoцiальнi програми по-виннi бути реалютичы i забезпеченi фiнансoвo, матерiальнo, oрганiзацiйнo й кадрово. Будь-якi змши спираються на вiдпoвiднi наукoвi розробки, експертизи, моыторинг сoцiальнo-трудoвих прoцесiв, насамперед бщносл, на широке iн-формування населення та масштабну пiдгoтoвку кадрiв.
Становище людей похилого вiку в УкраУы та за кордоном регулюеться мiжнарoдними договорами та iншими актами:
I. Декларащя 00Н iз проблем старшня (прийнята Генеральною Асамблеею 00Н 1991р., затверджена Резолюць ею 47/5 вщ 16.10.92 р.) проголосила Принципи (основы стандарти) 00Н щодо людей похилого вку, яю рекомендовано включити у нацюнальы законодавства i забезпечити Ух дотримання у стосунках з людьми похилого вку: 1) не-залежнiсть як сукупнiсть певних умов (доступнють прoдуктiв харчування, води, житла,одягу та медичного обслугову-вання для людей похилого вку, яку гарантуе рiвень дoхoдiв oстаннiх); 2) участь - передбачае активне залучення щеУ вiкoвoí групи до сусптьного (громадського) життя; 3) догляд, який можна гарантувати за умов: наявносп догляду ам'У та громади, до якоУ належить людина; дoступнoстi сощальних i правових послуг; забезпечення права i мoжливoстi ко-ристуватися послугами опкунських закладiв, якi гарантують захист i реабiлiтацiю в гуманних i безпечних умовах; мо-жливiсть користуватися основними правами i свободами людини (у тому числ^ повага гщносп, переконань, потреб i особистого життя, права щодо виршення питанна про догляд i якiсть життя в будь-якому iз закладiв, що надають жит-ло, лiкування чи догляд); 4) реалiзацiя внутрiшньoгo пoтенцiалу; 5) гщнють як мoжливiсть провадити достойне i без-печне життя, позбавлене будь-якоУ експлуатацií, фiзичнoгo чи психолопчного примусу, дискримiнацií.
II. Мiжнарoдний (Вщенський) план дiй iз проблем старшня (прийнятий Всесв^ньою асамблеею з проблем старшня, пщтриманий Генеральною Асамблеею 00Н в Резолюци 37/51 вщ 03.12.82 р.). 0сновна його мета - досягнення законодавчих гаранлй екoнoмiчнoгo i сoцiальнoгo забезпечення людей похилого вку. Планом передбачено рекомен-даци до розв'язання найбiльш важливих проблем людей похилого вку: здоров'я та харчування; захист прав спожива-чiв похилого вку; забезпечення Ух житлом i вщповщними умовами; сiм'я; сощальне забезпечення; гарантiя дoхoдiв i зайнятють; oсвiта;
III. бвропейська сoцiальна харля - включае норми, якi регулюють становище старих людей в сусптьствк Три ка-тегoрií правил: 1-ша - стосуються всiх людей без винятку; 2-га - норми, що регулюють становище окремих категорм населення, до яких належать також особи похилоговку; 3-тя - правила, що безпосередньо стосуються старих людей (ст.23 Харти "^кожна особа похилого вку мае право на сощальний захист. 3 щею метою старих людей повины забезпечити адекватними ресурсами, яю б дозволили Ум провадити гщне життя i брати активну участь у публiчнoму, со-щальному, культурному життi").
IV. Мiжнарoдна стратепя дiй iз проблем старiння Розроблена з метою гарантування найстарЫй вковм групi населення в усьому свт можливостей безпечного i достойного проживання, та продовження активноУ рiвнoправнoí уча-
CTi в житт сусптьства. Основы теми, вщображеы в документ!: безпека життя; повноправна, ефективна участь у со-щальному, економ!чному, поличному житт держави; реал!зац!я творчого потенщалу; гарантування дотримання еко-ном!чних, сощальних i культурних, громадянських i пол!тичних прав людей похилого вку, включно з лквщацею вко-boï, гендерноУ та будь-якоУ ¡ншо!' форм дискримЫацп; надання медичноУ допомоги i пщтримки.
V. Загальна декларацiя прав людини та Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi i культуры права.
Дотримання мiжнародних норм щодо людей л^нього вку в законодавствi УкраУни: Конституцт УкраУни,.Положен-ня "Про порядок оргаызацп надомного обслуговування одиноких пенсiонерiв будинкамичнтернатами", затверджене Мiнiстерством соцiального забеспечення УРСР вщ 17.10.1980 р. Тимчасове положення про надомне обслуговування одиноких пенсiонерiв (1985).
Основними напрямками соцiального захисту геронтолопчно!' групи населення - сощальне забезпечення i соц!аль-на допомога. Сощальне забезпечення людей похилого вку - система заходiв, спрямованих на захист матерiального становища, надання грошовоУ i матерiальноï допомоги, змiцнення системи сощального обслуговування кл!енлв (ста-рих i немiчних). Соцiальне обслуговування включае сукупысть соцiальних послуг, як! надають громадянам похилого вку або швалщам вдома i у спецiалiзованих державних закладах та структурах, що дють за пщтримки оргаыв мюце-вого самоврядування. Основы види сощальних послуг для кл^нлв геронтологiчноï групи:; соцiально-побутовi, со-цiально-медичнi, соцiально-економiчнi, соцiально-правовi, морально-психолопчна пiдтримка.
Соцiальний захист населення цю особливо!' соцiально-вiковоï групи повинен здмснюватися у трьох напрямах: 1) профтактика - збереження добробуту л!тньо!' людини за допомогою зменшення чи усунення чинниюв ризику, з метою запоб^ання ïï наступного перевеведення в установи сощального обслуговування стацiонарного типу; 2) пщтрим-ка як необхщна старим людям форма допомоги (для збереження максимально можливого р!вня самоспйносп); 3) представництво i захист штереав старих людей, визнаних недieздатними (для надання !'м необхiдноï допомоги).
Основы принципи дтльносп у сферi сощального обслуговування людей похилого вку: надання державних гаранта; забезпечення рюних можливостей щодо отримання соцiальних послуг i !'хньо!' доступносп; наступнiсть уах вид!в соцiального обслуговування; ор!ентування сощального обслуговування на шдивщуальы потреби громадян; прюр!тет-ысть заход!в ¡з сощально!' адаптацп.
Модел! сощального обслуговування людей похилого вку:
• 1. Сощальне обслуговування вдома;
• 2.Наывстацюнарне обслуговування у в!ддтеннях денного (ычного) перебування закладю сощального обслуговування;
• З.Стацюнарне сощальне обслуговування в будинкахчнтернатах, пансюнатах;
• 4. Сощально-консультативна допомога;
• 5. Надання житлово!' площ! в спец!ал!зованих будинках для старих, як одиноких (самотых) людей, так i подруж-ых пар;
• 6. Невщкладна (негайна) сощальна допомога;
• 7. Адресований сощальний захист;
• 8. Центри сощального обслуговування та реабт!таци' Ывалщв i старих;
• 9.№мнати медико-сощально!' допомоги за мюцем проживання тощо.
Держава забезпечуе право на отримання гарантованих законодавством встановлених розмрв пенай, допомоги, певних видю натурального забезпечення, а також послуг i птьг (у вщповщносп до закону про соцальы послуги). Пи-тання додаткового пщвищення рюня забезпечення та розширення можливостей обслуговування виршують на мюцях, виходячи з перспектив i умов регюну. Тому так! форми оргаызацп сощально!' роботи як сощальне обслуговування вдома, наывстацюнарне обслуговування у в!ддтеннях денного (ычного) перебування, стацюнарне сощальне обслуговування в стацюнарних закладах соцального обслуговування (будинках-штернатах, пансюнатах тощо), термшове сощальне обслуговування для наданння невщкладно!' допомоги одноразового характеру чи сощально-консультатив-на допомога (спрямована на адаптацю громадян похилого вку, розвиток !'хньо!' ор!ентацп на власы сили), - можуть мати бтьше чи менше застосування в рюних обласних, районних центрах чи ж ¡нших населених пунктах УкраУни.
Соцальний захист людей похилого в!ку в УкраУы забезпечуеться мережею закладю: МЫютерство прац та соцально!' пол!тики; Пенайний фонд; управлЫня, комюи, ком!тети соцального захисту населення мюцевих Рад i держадмЫютрацм; територ!альы центри соцального обслуговування пенсюнер!в i самотых непрацездатних громадян та вщдтення соцаль-hoï допомоги вдома; установи, заклади i пщприемства сфери управлЫня МУстерства прац та сощально!' пол!тики, як! здйснюють соцальний захист людей похилого В!ку, ¡нвэя!д!в, ветераыв вмни i прац (будинкичнтернати, санатори та пан-сюнати, пщприемства УкраУнського протезного концерну "Укрпротез", науково-дослщы Ыститути, як! вивчають проблеми старЫня, служби медико-трудово!' експертизи, рюномаыты недержавы фонди, товариства, оргаызаци).
3. Засоби формування сощально!' пол!тики щодо ключових напрям!в сощально!' роботи з людьми л!тнього i похилого вку: селекцы - пошук i в!дб!р найважлив!ших елемент!в життедыльносп л!тньоУ людини, як! були втрачеы нею з в!ком, тобто погодження м!ж !ндив!дуальними потребами людини i реальнютю, що дозволить в!дчувати задоволення i контролювати свое повсякденне життя; оптимюацт - виявлення (при сприяны квалфкованих соц!альних прац!вни-к!в) людьми похилого вку нових резерв^ i можливостей для оптимюування свого життя; компенсацт - створення до-даткових джерел зам!щення в!кових обмежень в адаптацп з використанням нових сучасних мнемоннних техн!к i тех-нолопй, як! покращують пам'ять, компенсують втрати слуху тощо.
Л1тература
1.Архангельський Ю. Б1днють в Украм. Причини i способи подолання / Ю. Архангельський, Ж. Архангельска // Bi-че. - 2001. - № 11. - С. 46-56.
2.Архангельський Ю. $eei чинники зменшення 61дност1 в Укра/н / Ю. Архангельський, Ю. Мотиченко // Украина: ас-пекти працi. - 2005. - № 1. - С.35-40
3.Комар Н. В. До питання реалiзацil Стратеги подолання &дност в Украlнi / Н. В. Комар // Eкoнoмiчний i со^аль-ний розвиток УкраТни в XXI столiTTi: зб. тез дoпoвiдей Четверто/ мiжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. 4.1 / за наук. ред. Г. Л. Монастирського. - Tернoпiль: Екон. думка, 2007. - С. 76-78.
4.Комар Н. В. КритерИ визначення бщносл: свтва та вЬчизняна практика / Н. В. Комар, В. В. Мельник//Наука молода. - 2005. - № 3. - С. 30-34.
5.Л'банова Е. М. Eкoнoмiчна о^нка б'1дност'1 в Украlнi / Е. М. Л'!банова // Украина: формування основи для стабильного зростання. Меморандум про екoнoмiчний розвиток. Свтвий Банк. Досл^ення екoнoмiк кра'н св^. T. 2. - 2004. - Жовтень - С. 50-84.
УДК 336.717.71:338
Кучеренко С.Ю.,
к.е.н., доцент кафедри облыку, аудиту та контролЫгу, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
ЕК0Н0М1ЧНА СУТНЮТЬ, ВИДИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ТОВАРНИХ ДЕРИВАТИВ1В
У статт до^джено екoнoмiчну суть, види та призначення товарних деривативiв та особливост функцюнування ¿х ринку.
Ключовi слова: товарний ринок, &ржа, бiржoвi iнструменти, деривативи форварди, ф'ючерси, опцюни, свопи.
В статье исследовано экономическую сущность, виды и назначение товарных деривативов и особенности функционирования их рынка.
Ключевые слова: товарный рынок, биржа, биржевые инструменты, деривативы форварды, фьючерсы, опционы, свопы.
This article explores the economic substance, species and destination of commodity derivatives and features of the functioning of the market.
Key words: commodity market, exchange, exchange-traded instruments, derivatives are forwards, futures, options, swaps.
Актуальнють проблеми. Становлення i розвиток оргаызованого товарного ринку в нашм краТн вимагае впрова-дження i застосування нових прогресивних видiв бiржовиx шструменлв - товарних деривативiв, як б змогли захисти-ти власного товаровиробника вщ дм негативних факторiв економiчноТ системи та забезпечити прозоре i паритетне ць ноутворення, трансферт товарних i фЫансових потоюв, прогнозування прибутковосп, а також дозволили б досягнути успшного функцюнування вах суб'еклв ринку.
Особливосп украТнськоТ економки до ниы не сприяли створенню належних умов для становлення i розвитку пов-ноцЫноТ бiржовоТ Ыдустрп, яка б дозволила успшно використовувати товары деривативи уама видами економiчниx суб'еклв товарного ринку.
Ступшь дослщження проблеми. Розвиток цього сегменту мае знайти свое вщображення в макроекономiчнiй стратегiТ краТни та вiдiгравати важливу роль у формуваны нацiональноТ економiки. В УкраТы значний внесок у дослi-дження проблем, що пов'язаы з розвитком бiржового товарного ринку, зробили таю вченк В.П. Горьовий, В.О. Гни-ляк, Б.П. Дмитрук, О.В. Лактюнов, Г.Б. Машлiй, Л.О. Примостка, П.Т. Саблук, В.К. Савченко, М.О. Солодкий, О.М. Сохацька, Г.О. Шевченко, О.М. Шпичак.
Висв^лення бiржовоТ проблематики з торгiвлi товарними деривативами нинi знайшло свое вiдображення в досить велиюй кiлькостi праць як вчениx-економiстiв, так i практикiв бiржового товарного ринку. Однак це не свщчить про те, що ва учасники в^чизняного органiзованого ринку досить повно розумють економiчну сутнiсть, значимiсть та потен-цiал використання товарних деривативiв у своТй дiяльностi.
Метою статт1 е визначеннi сутностi та особливостей функцюнування оргаызованого ринку товарних деривативiв.
Виклад основного матер1алу. Свiтова iсторiя економiчного розвитку ринкiв деривативiв свiдчить про те, що по-ява перших аналопв деривативiв, а саме форвардiв, припадае на XVI ст., коли в европейських краТнах були введеы першi контракти на майбутню поставку цибулин тюльпаыв (to-arrive contracts), а в Ази - винайденi ткети на рис (rice tickets). Специфка використання вищевказаних iнструментiв передбачала кутвлю товару i його постачання в майбут-ньому на строк вщ 3 до 12 мiсяцiв [1].
Попередниками сучасних товарно-сировинних бiрж е сiльськогосподарськi торговi ярмарки, що проходили в бвро-пi в XVII ст. Для полегшення торгiвлi на них була встановлена система стандарлв якосл i кiлькостi товарiв. У Сполу-чених Штатах Америки оформлеы подiбним чином ринки почали виникати наприюнщ першого десятилiття XVIII ст. Продукщя здiйснювалася готiвкою, а постачання здмснювалося негайно. З того часу ринки з негайною доставкою продукци стали iменувати готiвковими - cash market, чи spot market. Одыею з провщних американських, а згодом i мiжнародниx бiрж стала оргаызована в 1848 р. 83 комерсантами Чиказька палата з торгiвлi (СВОТ). Саме тут упер-ше вщкрили торгiвлю ф'ючерсами.
Спочатку ф'ючерснi ринки створювалися для збуту стьськогосподарськоТ продукци. Полм з'явилися ф'ючерси на метали - контракт на срiбло (1933 р.), свинець (1952 р.), платину (1956 р.) i палладм (1968 р.), трохи тзнше - на золото (1974 р.).
У 1982 р. в Америк були введеы опцюни на ф'ючерсы контракти на цукор, а в 1984 р. - на бавовну. ^зыше по-ширилися опцiони на сировиннi ф'ючерснi контракти. Кожен опцюн на ф'ючерсний контракт, як i сам ф'ючерс-ний контракт на той чи Ыший iнструмент, мають свою специфку, що визначае час i правила торгiвлi ними, а також
© Кучеренко С.Ю., 2011
Економiчний вюник унiверситету | Випуск № 17/2 127
