CC BY
25
ВИПУСК 2(203)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 6-11
УДК 330.341.1
JEL classification: H31, H53, D73, L3, P43
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/1
З. Галушка, д-р. екон. наук, проф., ORCID iD 0000-0003-0597-5221 Чержвецький нацюнальний унiверситет iMeHi Юрiя Федьковича, Чершвцк УкраТна
ВПЛИВ СОЦ1АЛЬНИХ 1ННОВАЦ1Й НА МОДЕРН1ЗАЦ1Ю ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН
Узагальнено пдходи до розумння сутност/' соцальних нновацш та обфунтовано ¡хне значения як процесу, що за-безпечуе яксне перетворення системы економ/'чних в/'дносин, ¡хню модернзацю та вiдповiдне нституцшне оформ-лення. Визначено специфку соцальних iнновацiй, пiдходи до ¡хньо/' класифтаци, ¡хн i чинники. На прикладi формування та нагромадження соцального капталу показано напрями впливу соцальних нновацш на модернзацю системи еко-ном чних в дносин.
Ключовi слова: соцiальнi нноваци; модерн/'зац/'я економ/'чних в/'дносин; суспiльнi /нститути; соцальний каптал; н-ституцiоналiзацiя соцальних /нновац/'й.
Постановка проблеми. Актуальнють дослщження чиннигав модершзацп економмчних вщносин пов'язана з необхщнютю формування сучасних MexaHi3MiB ефектив-ного регулювання економки на o^obî використання за-гальносвппвих тенденцш та нацюнальних особливостей економiчного розвитку. Сучасна модершза^я економiч-них вщносин означае необхщнють пристосування до но-вих умов функцiонування економки, що виникли пiд впливом динамiчних науково-технiчних змiн i глобальних тенденцш Тхнього розвитку. Реалiзацiя цих завдань за-лежить вiд удосконалення со^альних процесiв, що на сьогоднi характеризуются низкою суперечливих тенде-нцiй, коли рушшна роль у модернiзацiï поступово переходить вщ iнертностi та консервативности державного управлiння до динамiчностi та прогресивностi со^аль-них трансформаций, формування соцiальних мереж, розвитку самоврядування, розширення функцiй соцiальноï вщповщальност бiзнесу; вiд традицiйних цiнностей та усталених укладiв життя до усвщомлення сучасних ста-ндартiв спiльного юнування, за яких роль цiнностей, вщносин, символiчних сенсiв i культурних щфв полягае у формуваннi нових креативних моделей i механiзмiв про-гресивного економiчного розвитку. Модернiзацiя е бага-тогранним процесом, темпи та наслщки якого визнача-ються специфкою та ефективнiстю функцiонування со-^альних вiдносин. Соцiальнi iнновацiï здiйснюють ви-значальний вплив на формування сучасних механiзмiв регулювання економiчних вiдносин, виступають органь зацiйною основою ïхньоï модершзацп.
Аналiз останжх дослiджень i публiкацiй. Соца-льнi iнновацiï переважно виступають предметом досль джень представникiв соцюлопчно!' науки. Найвщомь шими дослiдженнями в цьому напрямi е працi Р.Нельсона та С. Вштера [18], К.Фрiмена [16], П. Друкера [6], Г. Менша [17], I. Пригожина [13] та шших учених. Со^а-льнi iнновацiï загалом визначаються як принципово новi iдеï, концепцiï, стратеги, пщходи до управлiння, що сто-суються задоволення рiзноманiтних соцiальних потреб. 1'х пов'язують iз суттевими со^альними змiнами. Напри-клад, Дж. Фтс, К. Дайгмайер та Д. Мтлер визначають соцiальну iнновацiю як найкращу конструкцю для розу-мiння (i продукування) триваючо! соцiальноï змiни, як "нестандартне рiшення соцiальноï проблеми, яке е бтьш ефективним, доцiльним, життездатним (sustainable), або iснуючi рiшення, для яких створен цш-ностi виникають переважно для сусптьства загалом, шж для окремих iндивiдiв" [19].
Найсучаснш дослiдження соцiально iнновацiйного розвитку та механiзмiв управлiння змiнами проводять тага свiтовi дослiдницькi установи та наугад органiзацiï: Center for Social Innovation at the Stanford Graduate School of Business (США), National Endowment for Science, Technology and the Arts (Великобриташя), Forum International de l'Innovation Sociale) (Франтя).
Рiзнi аспекти со^альних шновацш, 1'хню структуру, класифкацп, призначення представлено також у пра-цях укра'нських дослiдникiв: О. В. БтьськоТ [1], Л. В. Бойко-Бойчук [2;3], Ю. С. ДорофеевоТ [5], Н. I. Гра-жевськоТ та А. Мостепанюк [4], Н. М. Краус [8], О. О. На-батовоТ [10], I. В. ЯщишиноТ [17] й iнших учених. Однак дослщження значення со^альних iнновацiй як чинника розвитку економнчних вiдносин i механiзмiв ТхньоТ мо-дернiзацiТ в сучасних умовах потребуе додаткового на-укового об^рунтування.
Мета статт/- на основi узагальнення основних тенденций розвитку соцiально-iнновацiйних процеав ви-значити Тхню роль i напрями впливу на модернiзацiю со-цiально-економiчних вiдносин.
Методологiя. Дослiдження ^рунтуетьсяна викорис-таннi загальнонаукових i конкретно-економiчних мето-дiв. Для визначення сутност соцiальних iнновацiй за-стосовуеться мiждисциплiнарний аналiз. Серед крите-рiТв класифкаци пiдходiв до визначення соцiальних шновацш видiлено тi, що впливають на змшу со^а-льно-економiчних та органiзацiйно-економiчних вщно-син. Причинно-наслiдковий аналiз застосовуеться для пояснення впливу со^альних шновацш на модершза-цiю економiчних вщносин i змiну суспiльних iнститутiв. Со^ально-шновацшш процеси проаналiзовано за рiв-нем Тхнього вияву на мiкро-, мезо-, макро- та мегарiв-нях функцюнування економiки.
Результати. У науковiй лiтературi сутнiсть со^аль-них iнвестицiй представлено по^зному - залежно вiд мети дослщження. Так, Л. I. Федулова визначае Тх на макро- та мiкро- рiвнях: на макрорiвнi - як змiни в со^аль-нiй сферi, спрямованi на полшшення якостi життя насе-лення краТни i якi мають високу залежнють вiд групових i особистих якостей користувачiв, на мiкрорiвнi - як зага-льний процес планомiрного полшшення соцюгумаштар-ноТ сфери пiдприемств [16, с. 73]. За визначенням Л. В. Бойко-Бойчук, со^альш шновацп - це новi iдеТ, стратегiТ, концепти, оргашзацп, форми органiзацiй; процес здшснення змiн, тривала соцiальна змша нестанда-ртних рiшень соцiальноТ проблеми, розвитку структур, принцитв, практик; здшснення змш у поведiнцi, префе-рен^ях людей, змiн у процесах впливу на змши, регулю-ваннi, полiтицi, органiзацiйних структурах i практиках [2, с. 92-93]. О. О. Набатова з-помiж шших характеристик соцiальних шновацш видшяе Тхню важливiсть як основи ютотних соцiальних змiн, що сприяють переходу системи з одного стану до шшого, коли нововведення пере-творюються на соцiокультурнi норми i зразки, що забез-печуе Тхню iнституцiоналiзацiю i закрiплення у сферi су-спiльного життя [10]. I. Москальов називае соцiальними шнова^ями трансформацп в соцiальних структурах i процесах, що приводять до змши способу функцюну-вання соцiальноТ системи, у т.ч. можуть змiнювати стра-
© Галушка З., 2019
Teri4Hi прюритети, технологiю, культуру, соцiальнi жсти-тути [9]. О. Бiльська визначае Tx як процес надання змь нам, якi проходять в економiчнiй систему соцiального ni-дтексту за трьома напрямами впливу - на соцiалiзацiю виробничих вщносин, продуктивних сил i господарського меxанiзму [1].G. В. Попов, Ж. К.Омонов, I. В. Наумов, А. Ю. Веретенникова розрiзняють тага со^альш Ынова-HiT: орiентованi на досягнення соцальних цiлей: тi, що здмснюються в суспiльному секторi (сусптьш блага); тi, що втiлюються в сусптьному просторi (у суспiльниx н ститутах) [14]. Вони розглядають со^альш Ыноваци або як норму, що дозволяе розв'язувати сусптьш проблеми, або як принцип взаемодп, що змЫюе звичну поведшку в споживаннi та використанн продуктiв, або як чинник ро-звитку суспiльниx iнститутiв, у результат дм якого вщбу-ваеться iнституцiоналiзацiя соцiальниx iнновацiй.
Узагальнюючи юную^ пiдxоди, необxiдно зауважити, що поняття соцiальниx iнновацiй важливо сприймати не як будь-яга важливi соцiальнi змЫи, спрямованi на досягнення кращих со^альних результатiв, а як процес, що означае якюне перетворення системи со^ально-еконо-мiчниx вiдносин i забезпечуе тхню модернiзацiю i вщпо-вщне iнституцiйне оформлення.
У XXI ст. Ыновацшш процеси загалом i со^альночн-новацiйнi зокрема перетворилися на рушшну силу еко-номiчного розвитку та головний об'ект державнот поль тики, що реалiзуеться в державних програмах со^аль-ного розвитку. Вони в^фграють важливу роль у мехашз-мах узгодження економiчниx iнтересiв держави, бiзнесу та громадянського суспiльства, у заходах з подолання бюрократи та боротьби з коруп^ею, для врегулювання проблем, пов'язаних з децентралiзацiею, здiйсненням осв^ньот та медичнот реформ.
Свропейський досвщ показуе, що сучаснi Ыновацп мають свою специфiку: 1) вони орiентованi на забезпе-чення сталого розвитку та пщвищення добробуту насе-лення; 2) управлЫня та контроль за шнова^ями здшс-нюються у xодi аналiзу використання стиxiйниx процесiв, експеримен^в, конкуренцп; 3) шновацп розглядаються як творче руйнування, радикальн змiни; 4) пщтриму-еться тхня орiентованiсть на попит, на ганцевого спожи-вача; 5) переважае парадигма децентралiзованиx Ыно-вацiй; 6) розвиваеться мережева модель бiзнесу та пар-тнерський пщхщ у взаемовiдносинаx [12]. Ми бачимо дуже важливу роль саме со^альних шновацм, що пос-тiйно з'являються на рiзниx рiвняx функцiонування еко-номiки та в рiзниx сферах господарського життя. 1х роз-рiзняють за багатьма критерiями: вiдносно закономiрно-стей розвитку суспiльства (внутрiшньо або зовншньо зу-мовленi); за рiвнем вияву (мiкро-, мезо-, макро-); за сферами регулювання трудових вщносин; за рiвнем розвитку корпоративно! со^ально вiдповiдальностi; за еконо-мiчним рiвнем розвиненостi та суб'ектами со^ального партнерства; за iнтенсифiкацiею системи заxодiв у сферi безпеки та охорони пращ за ступенем i напрямами розвитку осв^и, культури, охорони здоров'я; за масштабами впливу на екосистему та н [6].
Чинниками со^альних шновацм виступають процеси постмного вдосконалення форм i методiв державного регулювання економки, органiзацiйниx форм функцюну-вання бiзнесу, ринкових меxанiзмiв функцюнування еко-номiки; новiтнi технологи передачi шформацп, розвиток засобiв комушкацп; змЫи прiоритетiв та умов суспть-ного розвитку. Со^альш шновацп характеризують змЫи вiдносин у суспiльствi, що вщбуваються мiж рiзними гру-пами, мiж тхшми соцiальними, iнституцiйними, економiч-ними ролями. Со^альш шновацп ведуть до появи нових соцiально-економiчниx iнститутiв, змши "правил гри" та типових моделей поведшки. Вони впливають на змшу
соцiально-економiчних вiдносин на рiвнi окремих шдивь дiв та на рiвнi суспiльства, взагалi на змiну горизонта-льно-вертикальних вiдносин у суспiльствi. На рис. 1 за-значено приклади прояву соцiальних iнновацiй на рiзних рiвнях функцiонування економiки та напрями Тхнього впливу на модернiзацiю економiчних вiдносин i появу нових сусптьних iнститутiв, що Тх регулюють.
Як бачимо на рис. 1, со^альш iнновацiТ можуть вияв-лятися на глобальному, нацiональному, репональному рiвнях функцiонування економiки, а також у бiзнесовiй дь яльностi господарюючих суб'eктiв. На кожному з рiвнiв вони мають особливi форми прояву i впливають на змiни в системi економiчних вiдносин. На мегаекономiчному рь внi соцiальнi iнновацiТ виступають джерелом соцiалiзацiТ як глобального тренду економiчного розвитку. Голов-ними на сьогодш е напрями розвитку шновацмних еко-систем, на реалiзацiю яких спрямован стратегiТ сталого розвитку. Вщповщно, формуються новi органiзацiйнi вщ-носини для ТхньоТ реалiзацiТ. Формальне закртлення iнновацiйних пiдходiв вiдбуваеться шляхом створення наднацюнальних державних i недержавних оргашзацш та механiзмiв ТхньоТ взаемодiТ.
На макрорiвнi соцiальнi iнновацiТ втiлюються у державних реформах со^альноТ сфери та со^альному ш-вестуваннi з боку бiзнесових структур. lнновацiйний со-цiальний капiтал, соцiальнi мережi, рiзноманiтнi со^а-льнi платформи сприяють установленню неформальних економiчних зв'язкiв, що частково замшюють ринковi вь дносини i створюють можливостi для гарантування дов-гострокових взаемовигiдних вiдносин. З-помiж виявле-них нинi соцiальних iнновацiй ми видтяемо тi, що нашс-тотнше впливають на розвиток економiчних вщносин, формують iнституцiональнi механiзми ТхньоТ модершза-цп, сприяють забезпеченню сталого розвитку економiч-ноТ системи загалом. Прикладом е реформи в со^альнш сфер^ що здiйснюються на основi державних програм (реформа медичного забезпечення, системи пенсшного страхування, системи освiти, системи со^альних пiльг, системи нагляду i контролю у сферi соцiальноТ допо-моги). Для УкраТнi, зокрема, на сьогодш дуже значними стали шновацп в розробц нових освiтнiх законопроект ("Про вищу освiту", "Про фахову передвищу осв^у", "Про освiту дорослих", "Про нацiональну систему квалiфiка-цм", "Про особливостi публiчних закупiвель у сферi освiти"), нових Концепцiй (дуальноТ освiти, педагогiчноТ освiти, юридичноТ осв^и, трансформаци молодшого спе-цiалiста), у формуванш нових iнституцiй (Державна служба якост освiти, Нацiональне агентство квалiфiкацiй, 1нститут освiтнього омбудсмена),
Со^альш iнновацiТ виникають пiд впливом розвитку сучасних штернет-технолопй, якi виступають умовою та причиною кардинальних змш у багатьох сферах суспть-ного життя. Новi засоби комунiкацiТ зумовлюють новi форми реалiзацiТ прав власносД органiзацiйнi форми ств-робiтництва та органiзацiйно-економiчних зв'язгав. З переходом до шформацшного (мережевого) суспiльства в 90-х рр. ХХ ст. склалася модель мережноТ iнновацiйноТ економiки, що ^рунтуеться на основi використання шфо-рмацiйних технологiй як нових способiв виникнення та поширення сучасних знань. До мережних структур почали приеднуватися ЗВО, науково-дослщницьга оргаш-зацп, органи мiсцевого самоврядування, громадяни. Формуються науково-осв^ш, науково-виробничi, освпшьо-бiзнесовi системи. lнформацiйно-мережнi форми взаемодп зумовлюють новi форми комунiкацiй, яга модерш-зують систему органiзацiйно-економiчних вщносин, зумовлюють перехщ до вщкритих моделей управлiння компанiями. Створюються принципово новi форми ТхньоТ взаемодiТ зi спiвробiтниками, споживачами, партнерами, конкурентами та ш.
Соц1альн1 шновацп
Глобальн1 соц1а-льн шновацп
Зм1ни в систем! економ1чних в1дносин
Соц1ал1зац1я економ1чних вщносин як глобальний
тренд Тхнього розвитку Упровадження Концепц1Т розвитку 1нновац1йних екосистем. Стратепчне планування сталого економ1чного розвитку. Формування оргажзацшноТ
структури 1нновац1йного розвитку (технополюи, м1жнародн1 1нновац1йно-технолог1чн1 центри, б1знес-1нкубатори) М1жнародн1 соц1альн1 проекти. Аутсорсинг. Аутстаффшг та 1н.
Нов1 сусп1льн1 шститути
М1ждержавн1 (м1журядов1) та недержавн1 оргажзацп.
1нститути громадянського сусп1льства
!нтернет-технологп
Формування модел1 економ1ки сп1льного волод1ння та
сглльного користування. Застосування сучасних форм сп1вроб1тництва та орган1зац1йно-економ1чних зв'язк1в (сп1льн1 б1знесов1 проекти; обм1н I взаемод1я; (краудфандшг, краудсорсинг та 1н.)
1нформативн1, освптл, досл1дницьк1 соц1альн1 1нтернет-мереж1. М1жнародн1 досл1дницьк1 проекти
_У
Соц1альн1 реформи
Нагромадження соц1а-льного кап1талу
Нов1 п1дходи в реформуванн1 систем! осв1ти, медицини, соц1альномустрахуванн1. Соц1альне швестування
Нов1 можливост1 для зниження трансакцмних витрат
за рахунок ведення переговор1в та укладання контракт1в, зд1йснення специфкацп й захисту прав власност1, дотримання догов1рних зобов'язань, сл1дування загальним правилам поведшки
Соц1альн1 платформи для спткування з кл1ентами
Державно-приватне партнерство. Розширення функцм громадянського сусп1льства
► Цифрове врядування
Часткова замша ринкових механ1зм1в на основ! конструювання сучасних комун1кац1й по вертикал! та по горизонталь Пол1пшення доступу до ринковоТ шформацп. Зм1цнення зв'язк1в з1 споживачами
Формування вщносин сп1льноТ в1дпов1дальност1 держави, громади I б1знесу за економ1чний розвиток. Розширення участ1 громадян у плануванж соц1альних процес1в на основ! використання он-лайн платформ.
Створення штегрованоТ електронноТ шформацмно-анал1тичноТ системи. Поступовий перехщ до цифрового багатор1вневого врядування
1нститути законодавчоТ та виконавчоТ влади, науково-осв1тн1, науково-виробнич1, осв1тньо-б1знесов1 системи
1нновац1йна 1нфраструктура: науково-1ннова-ц1йн1 комплекси, кластери, центри, сервюи хмарних технолопй
НормиI правила взаемов1дносин м1жсуб'ектами 1нновац1йноТ д1яльност1
Центри надання адмшютративних послуг, соц1альн1 серв1си, в1дкрит1 бази даних
СВБ. Соц1альне п1дприемництво
Соц1ал1зац1я б1знесовоТ д1яльност1 для п1двищення конкурентоспроможност1 орган1зац1Т. Становлення соц1ального менеджменту. Зм1на ц1нностей у веденж п1дприемницькоТ д1яльност1
Центр"Розвиток
соц1альноТ корпоративноТ в1дпов1дальност1" Соц1альн1 зв1ти
Рис. 1. Вплив соцiальних ¡нновацiй на змшу економiчних вiдносин i розвиток сусniльних ¡нститутiв
Джерело: складено автором.
Застосування хмарних технолопй, зокрема таких сервiсiв, як Dropbox, Evernote, Мегаплан, Asana, Unisender, Todoist, Any-DO, Smartresponder,
Uberconference, Тодд1. сот надае можливють викорис-товувати на вiддалених серверах програм, баз даних,
сховищ, платформ для проведення Be6iHapiB, управ-ляти проектами. Таким чином, у хмари переходить ча-стина оргашзацшних вiдносин, що частково забезпечуе внутрiшню комунiкацiю спiвробiтникiв, управлшня 6i3-нес-проектами, обробку даних.
Динамiчнi соцiальнi iнновацiï вiдбуваються у сферi уп-равлiння соцiально-економiчним розвитком. Зокрема, електронне врядування значно змiнило систему взаемоз-в'язкiв i регулювання взаемовщносин у суспiльствi, створивши можливост участi громадян у плануваннi со^аль-них процесiв на основi використання он-лайн платформ для стлкування з громадянами. Це зумовлюе виникнення нових механiзмiв взаемоди держави, бiзнесу i громадян-ського суспiльства: доступ громадян до розпорядження частиною мiсцевих бюдже^в, участь багатьох зацкавле-них сторш у розробцi та реалiзацiï стратепй со^ально-економiчного розвитку, довготермiнових проекпв, що сто-суються розв'язання важливих проблем сталого розвитку, контроль громадян над результатами цих процесiв. У 2018 р. за вераею Gartner видшяють такi глобальнi тре-нди розвитку цифрового уряду: 1) цифрове робоче мюце управлiнця, що дозволяе службовцям виконувати своТ' за-вдання з будь-якого пристрою та будь-якого мюця; 2) ба-гатоканальне залучення громадян, коли уряд взаемодiе з кожною людиною саме тим способом, який людин найз-ручнiше; 3) вщкрито всi данi; 4) електронна iдентифiкацiя громадян; 5) аналiтика, вбудована в ус елементи системи уряду; 6) "розумнГ'машини; 7) iнтернет речей; 8) цифровi урядовi платформи; 9) програмно-визначена (гнучка) ар-хiтектура урядових програмних систем; 10) безпека на ос-новi аналiзу ризикiв. Науковц цiеï компани спрогнозували п'ять етатв еволюци врядування: електронний уряд; уряд вщкритих даних; уряд, пов'язаний з даними; цифровий уряд, штелектуальний уряд [15].
Наведет шноваци отримали свое формальне вть лення у низц таких концепцiй, як: Цифровий порядок денний УкраТ'ни - 2020 (Digital Agenda), Концеп^я розвитку електронного врядування в УкраТ'ш, Концепцiя розвитку системи електронних послуг в УкраТ'ш, Концепцiя розвитку електронноТ' демократи в Украïнi та iн. Це сприяе створенню нових ефективних форм взаемоди мiж суспiльством i владою.
Виникнення вiдносин державно-приватного партнерства створюе новп"ш механiзми розподiлу функцш соцiальноТ вiдповiдальностi мiж державою, сферою бь знесу i громадянським сусптьством. Цифрове врядування виступае сучасною формою взаемоди вах суб'ектiв со^альних вiдносин на принципах вiдкритостi. На мiкроекономiчному рiвнi соцiальнi iнновацiТ вттю-ються у формуваннi нових пiдходiв до управлiння, за яких со^альш цiлi та Тхня реалiзацiя становлять основу конкурентоспроможност органiзацiй. Соцiальнi шнова-ц1Т в бiзнесi мають своТ органiзацiйнi форми реалiзацiТ. íхнiй розвиток характеризуе вдосконалення та модершзацп економiчних вiдносин, робить Тх бтьш випдними для бiзнесу за рахунок ТхньоТ спрямованостi на розв'язання складних соцiальних завдань.
Отже, со^альш iнновацiТ набувають системного характеру, що означае модершза^ю технiко-економiчних, органiзацiйно-економiчних i соцiально-економiчних вщ-носин, що зумовлюе появу нових сусптьних шститупв. У свою чергу, цi змши виступають умовою со^ально-iнновацiйного розвитку в майбутньому.
Найпомiтнiшим проявом со^альних iнновацiй, що почали з'являтися в економiцi з 1990-х рр., стали процеси нагромадження соцiального капггалу, що вiдбуваються на основi прийняття багатьма учасниками економiчних вщ-носин спшьних цiнностей, норм поведiнки, довiри, формування соцiальних мереж. Со^альний капiтал формуе новi суспiльнi шститути, що забезпечують сучаснi форми взаемоди в суспшьствк Це важливий ресурс, що iснуе в соць альних вiдносинах багатьох учасникiв i забезпечуе iншим доступ до використання цього ресурсу. Вш сприяе виник-ненню нових форм взаемних вщносин i норм взаемноТ по-ведшки, якi забезпечують полiпшення якiсних характеристик процеав самоорганiзацiТ суспiльства - довiри, толе-рантностi, узгодженостi штереав. На взаемнiй довiрi вщ-буваеться модершза^я економiчних вiдносин, що дозволяе знижувати контроль за дотриманням партнерами умов домовленостей, здшснювати швестици у велик про-екти, розширювати спiвробiтництво, бiльше цiнувати як-ють людських стосункiв. Нагромадження соцiального кат-талу сприяе модершзацп системи економiчних вщносин на рiзних рiвнях Тхнього функцюнування (табл. 1).
Таблиця 1. Вплив сощального каniталу на 3MiHy системи економiчних вiдносин на рiзних piBHHX фyнкцiонyвання економiки
Мiкрорiвень Me3opiBeHb Макрор1вень
Форми вияву та умови нагромадження со^ального капiталу Соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу, корпоративна культура, дтова репутацiя пiдприемств; соцiальне пщприемництво Дiючi соцiальнi мережi, сптьы норми та переконання; партнерськi стосунки, довiра до установ рiзного рiвня; сприйняття загальновстанов-лених цЫностей, суспiльна солiдарнiсть, згуртованiсть, довiра Система формальних 1 неформальних правил, що формують мехажзми координаци повед1нки; розвиток громадянського сусп1льства, р1зних форм самоорган1зац1Т населення; соц1альний д1алог, державно-приватне партнерство, соц1альна в1дпов1дальн1сть держави
Напрями впливу на систему економiчних вiдносин Трансформацiя суспiльних цiнностей i норм; переважання iнтересiв пред-ставникiв великого катталу Новi форми контролю за використанням ресурав, об'ектiв iнфраструктури, грошових коштв у зв'язку з перетворенням вщносин власносл; корупцiя Формування новоТ орган1зац1йноТ культури сусптьства, яка враховуе Ыновацп пол1тичного, економ1чного 1 духовного життя сусп1льства
Соцiально-економiчний результат Виникнення неформальних економiчних структур; зростання взаемних зобов'язань i вщповщальносл Виникнення нових груп Ытереав за територiальною, галузевою, корпоративною, клановою ознаками спiльностi Створення державою сприятливих умов для самооргажзацп та взаемод1Т в сусп1льств1
Модернiзацiя соцiального та господарського порядку i соцiально-економiчних вiдносин lнституцiалiзацiя соцiальних iнновацiй Упровадження та дотримання нормативних стандарлв ведення бiзнесу; новi форми взаемоди в со^альних мережах; державно-приватне партнерство Формування мережних структур бiзнесового i небiзнесового спрямування; розвиток громадянського сусптьства, самоорганiзацiя населення, соцiальний дiалог Формування сучасних сусп1льних Ыститулв, як1 санкц1онують норми 1 структуру соц1альних в1дносин, функцп державних структур, д1апазон прав 1 обов'язк1в шдив1д1в, форми координац1Т сусп1льних процес1в
Джерело: складено автором.
За даними табл. 1 бачимо, яким чином та за якими напрямами шновацшш змши, пов'язанi з нагромаджен-ням соцiального капiталу, можуть змшювати со^ально-економiчнi вiдносини та впливати на змшу соцiального i господарського порядку загалом.
Висновки та дискуЫя. Со^альш iнновацií мають спрямовуватися на вдосконалення механiзмiв функцю-нування со^ально''' системи. íхнiй вплив на модершза-цiю економiчних вiдносин здiйснюeться переважно за двома напрямами - на змшу системи со^ально-еконо-мiчних та органiзацiйно-економiчних вiдносин. Напрями впливу розрiзняються також залежно вiд рiвня функць онування економiчних вiдносин (мiкро-, мезо-, макро-, мега). На кожному iз цих рiвнiв пiд впливом модершза-цп економiчних вiдносин створюються новi види суспь льних iнститутiв. 1'хне впровадження означае шституць оналiзацiю со^альних iнновацiй.
У свiтовому рейтингу за показником Глобального н дексу Ыновацш (Global Innovation Index) у 2018 р. Укра-!'на посiла 43 мюце. Воно на 7 позицм вище, нiж у 2017 р. [15]. Однак у кра'ш вщбуваеться поступова деградацiя iнновацiйного потенцiалу. Про це свiдчать факти знач-ного скорочення ктькосп дослiдникiв, надто низьк ви-трати з державного бюджету на дослщження та розро-бки, негативна динамка ктькосп пiдприемств, що зай-маються iнновацiями. Отже, умови со^альночнновацм-ного розвитку недостатнi для забезпечення модерызаци економiчних вiдносин i створення сучасних механiзмiв ефективного регулювання економiки.
Список використаних джерел:
1. Бтьська О.В. Соц1альн1 шновацп у формат! скпадник1в |'х формування i реалiзацп/О.В. Бтьська // Молодий вчений. - 2016. - №. 7 (34).
- С. 5-9.
2. Бойко-Бойчук Л.В. Сусшльш реформи як кероваш со^альш шновацп: вимоги до модзл! [Електронний ресурс] / Л.В. Бойко-Бойчук// Наука та шновацп. - 2009. - Т. 5. - № 4. - С. 92-98. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/13021/22-Boyko-Boychuk.pdf?sequence=1
3. Бойко-Бойчук Л.В. Поняття "со^альна шнова^я": типи визна-чень, приклади застосування[Електронний ресурс] / Л. В. Бойко-Бойчук // Наука та шновацп. - 2009. - Т. 5. - № 3. - С. 94-99. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/14996/Boiko.pdf? sequence=1
4. Гражевська Н. Корпоративна со^альна вщповщальнють як чин-ник нагромадження новп"шх форм кашталу в сучаснш ринковш економщ [Електронний ресурс] /Н. Гражевська, А. Мостепанюк// Вюн. Ки'''в.ун-ту. -2018. - №2 (197). - С.12-17.- Режим доступу: https://doi.org/10.17721/ 1728-2667.2018/197-2/2
5. Дорофеева Ю.С.Активiзацiя соцiальних чинник!в iнновацiйного розвитку Укра'ни : автореф. дис. ... канд. екон. наук / Ю. С. Дорофеева.
- Донецьк, 2012 /- 22 с.
6. Друкер П.Ф. Бизнес и инновации / П.Ф. Друкер; пер. с англ. К.С. Головинского, зав. ред. Н.М. Макарова. - Москва: Вильямс, 2009. -432 с.
7. Жалдак Г. Класифка^я шновацш та Тх со^альний пщвид/ Г. Жалдак, Н. Омченко // Економiчний аналiз. -2012. - Вип. 10. - Ч. 4. -С.92-95.
8. Краус Н. М. Становлення шновацшно'Т економки в умовах шсти-туцюнальних змiн/Н.М. Краус: монографiя. - К. : ЦУЛ, 2015. - 596 с.
9. Москалев И. Технологические основы социально-инновационного государственного управления [Электронный ресурс] / И. Москалев.
- Режим доступа :http://spkurdyumov.narod.ru/Moskalev23.htm
10. Набатова О.О. Сощапьж шновацп: поняття, види, суб'екти / О. О. Набатова // Вюн. Нац. юрид.акад. УкраТ'ни iм. Ярослава Мудрого. Сер. Економiчна теорiя та право : зб. наук. пр. - Х. : Право, 2011. - 2011.
- № 3 (6). - С. 58-66.
11. Новий економiчний курс УкраТ'ни. Стратепя шновацшного розви-тку[Электронный ресурс] /за заг. ред. Ю. Тимошенко, В. Ломаковича. -К., 2018. - 400 с. - Режим доступу: https://www.tymoshenko.ua/wp-content/uploads/2018/09/NKU_book.pdf
12. Оберван О.Р. Свгговий досвщ i пiдходи до формування со^аль-но'Т шновацшно'Т полiтики В Укра'Тш /О.Р. Оберван//Наук. вiсн. Херсонсь-кого держ.ун-ту. Сер. Економiка. - Вип. 6,ч. 2. - 2014. - С. 17-20.
13. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия: (социальные проблемы инноватики) /А. И. Пригожин. - М.: Политиздат, 1989.
- 271 с.
14. Попов Е. В.Тенденции развития социальных инноваций / Е. В. Попов, Ж. К. Омонов, И. В. Наумов, А. Ю. Веретенникова // TERRA ECONOMICUS. - 2018. -Т. 16. - № 3. - С. 35-59.
15. Стратепя шновацшного розвитку УкраТ'ни на перюд до 2030 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/ media/gromadske-obgovorennya/2018/10/22/innovatsiynogo-rozvitku-ukraini.pdf
16. Федулова Л.1. Со^альш шновацп в системi соцiально-економiч-них вщносин / Л. I. Федулова. [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/usoc/2008_3/60-74.pdf
17. Ящишина 1.В.Со^альш наслщки шновацшного розвитку еконо-мки: проблеми та оцшки / I. В. Ящишина // Зб. наук. праць Нац. ун-ту держ. податков. служби УкраТ'ни. - 2013. - № 1. - С. 269-278.
18. Freeman C. The Economics of Industrial Innovation. 3rd Edition / Freeman C., Luc Soete. - The MIT Press, 1997. - 470 p.
19. Mensch G. Das technologische Patt. Innovationen überwinden die Depression / G. Mensch. - Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 1977. - 283 p.
20. Nelson R.R. An Evolutionary Theory of Economic Change / Nelson R. R., Winter S. G. - Cambridge (Mass.): Belknap Press, 1982. - 437 p.
21. Phills Jr. Rediscovering Social Innovation [Onlain] / Jr.Phills, K. Deiglmeier, D. Miller // Stanford Social Innovation Review. - Fall, 2008. -Retrieved from:https://www.researchgate.net/publication/242511521_ Rediscovering Social_Innovation
22. Phills W. Social Innovation and Social Entrepreneurship: A Systematic Review [Onlain]/ Wendy Phillips, Hazel Lee, Peter James, Abby Ghobadian / Bristol Business School, Faculty of Business and Law, University of the West of England, Frenchay Campus, Bristol,2015. BS16 1QY,UK.- Retrieved from:https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/1059601114560063; https://doi.org/10.1177/1059601114560063
Received: 01/04/19 1st Revision: 08/04/19 Accepted: 27/04/19
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
З. Галушка, д-р экон. наук, проф.
Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, Украина
ВЛИЯНИЕ СОЦИАЛЬНЫХ ИННОВАЦИЙ НА МОДЕРНИЗАЦИЮ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ
Обобщены подходы к пониманию сущности социальных инноваций, обосновано их значение как процесса, обеспечивающего качественное преобразование системы социально-экономических отношений, их модернизацию и соответствующее институциональное оформление. Определена специфика социальных инноваций, подходы к их классификации, их факторы. На примере формирования и накопления социального капитала показаны направления влияния социальных инноваций на модернизацию системы экономических отношений.
Ключевые слова: социальные инновации; модернизация экономических отношений; общественные институты; социальный капитал; институционализация социальных инноваций.
Z. Halushka, Doctor of Economics, Professor
National University named after Yuriy Fedkovich, Chernivtsi, Ukraine
INFLUENCE OF SOCIAL INNOVATIONS ON MODERNIZATION OF ECONOMIC RELATIONS
The article generalizes approaches to understanding the essence of social innovations and substantiates their significance as a process that ensures a qualitative transformation of the system of socio-economic relations, their modernization and appropriate institutional formulation. Specifics of social innovations, approaches to their classification, their factors are determined. The following changes in the system of economic relations under the influence of social innovations are revealed: socialization of economic relations as a global trend of their development; formation of join to ownership and sharing models; social investment; minimize transaction costs; rating of partner sand clients, control over their behavior; partial replacement of market mechanisms based on the construction of modern communications vertically and horizontally, gradual transition to digital multilevel governance, establishment of social management, etc. It is noted that social innovations lead to the emergence of new socioeconomic institutions, changes in "rules of the game" and typical behavior patterns. The influence of social innovations on the change of socioeconomic relations at the mega-, macro-, meta- and micro-levels of functioning of the economy is shown. Changes in socio-economic relations under
the influence of global social innovations, Internet technologies, social reforms, social networks, digital governance and other factors are described. On the example of formation and accumulation of social capital, the directions of the influence of social innovations on the change of the whole system of economic relations and modernization of social and economic order are determined. Their influence on the formation of modern social institutions, which sanction the norms and structure of social relations, functions of state structures, the range of rights and responsibilities of individuals, forms of coordination of social processes.
Key words: social innovation; modernization of economic relations; public institutions; social capital; institutionalization of social innovation.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Bilska, О., 2016. Social innovations in the format of the components of their formation and implementation. Molodiy vcheniy, 7 (34). P. 5-9.
2. Bojko-Bojchuk, L., 2009. Public Reforms as Managed Social Innovations: Model Requirements/ Nauka ta innovazii. 5. (4). P. 92-98. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/13021/22-Boyko-Boychuk.pdf?sequence=1
3. Bojko-Bojchuk, L. 2009. Concept of "social innovation": types of definitions, examples of application Nauka ta innovazii. 5. (3). рр.94-99. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/14996/Boiko.pdf?sequence=1
4. Grazhevska N., Mostepaniuk A. 2018. Corporate Social Responsibility as a Factor of Accumulation of Novel Forms of Capital in the Contemporary Market Economy/ Herald of Taras Shevchenko National University of Kyiv, vol. (2)197. P. 12-17. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/197-2/2
5. Dorofeeva, U., 2012. Activation of social factors of innovative development of Ukraine: author's abstract. Phd thesis. Donetzk. 22 р.
6. Druker, P., 2009. Business and innovation / P.F. Drucker; trans. from English K.S. Golovinsky, Head. edit N.M. Makarov. 432 р.
7. Zhaldak, H., Simchenko, N., 2012. Classification of Innovations and Their Social Subtypes / Ekonomichniy analiz. 10 (4). P. 92-95.
8. Kraus, N. 2015. The formation of an innovative economy in the context of institutional change: a monograph. Kiev: ZUL, 2015. 596 p.
9. Moskalev, I. Technological bases of social and innovative state management. - Retrieved from: http://spkurdyumov.narod.ru/ Moskalev23.htm
10. Nabatova, O., 2011. Social innovations: concepts, types, subjects. - Visnik Nazionalnji uridichnji akademii imeni Yaroslava Mudroho/ Ekonomichna teoriya I pravo: zbirnik naukowich praz. H.: Pravo, 3 (6). P. 58-66.
11. New economic course of Ukraine. Innovation Development Strategy / per co. edit Y. Tymoshenko, V. Lomakovich. 2018. 400 p. Retrieved from: https://www.tymoshenko.ua/wp-content/uploads/2018/09/NKU_book.pdf
12. Obervan, O., 2014. World experience and approaches to the formation of social innovation policy in Ukraine / Naukoviy visnik Her-sonskoho derchavnoho univtrsitetu. Seriya Economika 6(2). P.17-20.
13. Prigochin, I., 1989. Innovations: incentives and obstacles: (social problems of innovation. - М.: Politizdat. 271p.
14. Popov, Е., Omonov, Z., Naumov I., Veretennikova, A., 2018. Тенденции развития социальных инноваций. TERRA ECONOMICUS. 16.(3). 35-59 р.
15. Strategy of innovation development of Ukraine for the period up to 2030. 2018.Retrieved from: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/10/22/innovatsiynogo-rozvitku-ukraini.pdf
16. Fedulova, L., 2008. Social innovations in the system of socio-economic relations. Retrieved from: www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/usoc/2008_3/60-74.pdf
17. Yachishina, I., 2013. Social implications of innovative economic development: problems and assessments. Zbirnyk naukovyx pracz Nacionalnogo universytetu derzhavnoyi podatkovoyi sluzhby Ukrayiny. 1. P. 269-278.
18. Freeman, C., 1997. The Economics of Industrial Innovation. 3rd Edition / Freeman C., Luc Soete. The MIT Press. 470 p.
19. Mensch, G., 1977. Das technologische Patt. Innovationen überwinden die Depression. Frankfurt am Main: Fischer-TaschenbuchVerlag. 283 p.
20. Nelson, R., Winter, S., 1982. An Evolutionary Theory of Economic Change. Cambridge (Mass.): Belknap Press. 437 p.
21. Phills Jr., Deiglmeier K., Miller D., 2008. Rediscovering Social Innovation Stanford Social Innovation Review. Fall. Retrieved from:https://www.researchgate.net/publication/242511521_Rediscovering Social_Innovation
22. Phillips, W., 2015. Social Innovation and Social Entrepreneurship: A Systematic Review Wendy Phillips, Hazel Lee, Peter James, Abby Ghobadian/ Bristol Business School, Faculty of Business and Law, University of the West of England, Frenchay Campus, Bristol, BS16 1QY,UK. Retrieved from:https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/1059601114560063. https://doi.org/10.1177/1059601114560063
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 11-16
УДК 330.101.8
JEL classification: O 15, I 18, L 86
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/2
О. Гршнова, д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0002-4178-1662 КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна,
О. Бршцева, канд. екон. наук, доц.
ORCID 0000-0003-2442-3000
ДВНЗ "КиТвський нацюнальний економiчний ужверситет iменi Вадима Гетьмана", КиТв, УкраТна
ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ У СФЕР1 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я: ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ЗМЕНШЕННЯ Ф1КТИВ1ЗАЦП
Досл/'джено динамку процес iв формування людського капталу у сферi охорони здоров'я. Охарактеризовано тенде-нцп, процеси та асиметри в цш царинi, як супроводжують поступову ринкову трансформацию нацюнально¡' системи охорони здоров'я i нерiдко провокують формування непродуктивних форм людського капталу та фiктивiзацiйнi процеси. Запропоновано рекомендаци щодо зниження фiктивiзацiйних процесiв у сферi охорони здоров'я, як передбача-ють: розробку та впровадження системи монторингу якост/' медичних послуг на основн даних системи eHealth; подальше впровадження цифрових технологй в нацональну систему охорони здоров'я i на цш на основi - пiдвищення доступностi аналтично¡' iнформацi¡ як для медичних працiвникiв i науковцв, так i для населення, поширення медично¡' грамотност й здорового способу життя.
Ключовi слова: охорона здоров'я, реформування, людський каптал; фiктивiзацiя в медичнш сферъ цифровiтехнологи.
Постановка проблеми. Процеси, яга вщбувалися у сферi охорони здоров'я за роки незалежност УкраТни, були спочатку шерцшними, потм суто руйнвними, а в останн 10-15 рогав стали надмiрно комерцiалiзованими.
Сьогодш медична сфера йде у фарватерi реформ в Ук-раТ'ы, однак реформування водночас е складним, супе-речливим i мае в багатьох аспектах важкопередбачуван
© Гршнова О., Бршцева О., 2019
