CC BY
42
Karachyna N.P., Filatova L.S. Development strategic action for overcoming problems dairy industry
In this paper the authors propose the use of strategic measures to overcome the problems of the dairy industry. The analysis of price formation for raw milk and finished product. Determined by factors which depend on such a significant difference between raw materials and finished products.
Keywords: dairy industry, purchase price, retail price.
УДК 338.32.001.76 Астр. Р. С. Косцик1 - НУ "Львiвська полтехтка "
ВИДИ 1ННОВАЦ1Й НА ПРОМИСЛОВИХ ПВДПРИеМСТВАХ
Проаналiзовано наукову л^ературу, що стосуеться класифжаци шновацш. Проаналiзовано розбiжностi щодо класифжацшних ознак i певних видiв шновацш. На осжга опрацьовано! л^ератури за допомогою методiв порiвняння та аналiзування узагальнено, доповнено та сформовано комплексну класифжащю iнновацiй на про-мислових пiдприемствах. Розкрито роль використання запропонованих класифжа-цiйних ознак та видiв iнновацiй.
Ключовг слова: шноваци, види iнновацiй, класифiкацiя, класифiкацiйна ознака.
Постановка проблеми та и зв'язок iз важливими науковими та практичними завданнями. Необхщнють Грунтовно!, структуровано! та чгг-ко! класифжацп шновацш зумовлена необхвдшстю у точнш щентифшаци ш-новацш у р1зних сферах використання. У процеш створення та використання шновацп необхщно точно знати, яка це шноващя, до яко! групи шновацш во-на належить тощо. 1снуе велика кшьюсть класифжацш шновацш, проте це е одна з тем шновацшно! д1яльносп, в якш е багато нечеткостей. Автори не од-нозначш у сво!х твердженнях щодо класифжацшних ознак та вид1в шновацш. Отже, з метою щентифжацп шновацш у р1зних аспектах д1яльносп, пот-р1бно сформувати комплексну класифжащю шновацш на промислових тд-приемствах, яка б ч1тко визначала класифжацшш ознаки та вщповщш 1м види шновацш.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй, в яких започатковано ви-р1шеммя розглядуваноТ проблеми. Питанню класифжацп шновацш вщведе-но значну увагу в науковш л1тератур1. Одними з автор1в, що вивчають це пи-тання, е: О.С. Кузьмш, С.В. Князь, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнецова, Н. Чухрай, Р. Патора, А.1. Пригожин, Л.Д. Глущенко, Л.В. Прокопець, В.А. 1ванов, Д.М. Степаненко, I. Луциюв [1-9] та шшь Автори пропонують р1зномаштш класифжацшш ознаки, за якими подшяють шновацп, проте у них юнують розб1жносл 1 немае едино! ч1тко! 1 однозначно! класифжацп.
Так, за "ступенем новизни" Л.Д. Глущенко видшяе базов1, вдоскона-лювальш та елементарш шновацп [4, с. 97], I. Луциюв "за р1внем новизни" подае радикальш, вщносш, полшшувальш [1, с. 91-92], Д.М. Степаненко "за р1внем новизни" - радикальш та вдосконалювальш, О.С. Кузьмш, С.В. Князь, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнецова [8, с. 26-27] видшяють радикальш та неради-кальш "за характером", А.1. Пригожин "за шновацшним потенщалом та сту-
1 Наук. KepÍBHrn:: проф. O.G. Кузьмш, д-р екон. наук
пенем новизни" до радикальних та вдосконалювальних ще додае комбшатор-нi шновацп [3; 4, с. 96]. В.А. 1ванов виокремлюе базов^ вдосконалювальнi та псевдошновацп проте, класифiкацiйною ознакою виступае "за значенням" [2, с. 44]. Своею чертою, Н. Чухрай та Р. Патора "за рiвнем новизни" видшяють радикальш (впровадження вщкритлв, винаходiв, патенлв) та ординарнi шновацп (ноу-хау, рацiоналiзаторськi пропозицп) [9, с. 15-16]. Як бачимо, бшь-шiсть авторiв класифiкацiйною ознакою ще1 групи шновацш називають "за рiвнем новизни". Проте "за рiвнем новизни" шновацп доцшьно подшяти на новi та вдосконалеш, оскiльки ця класифiкацiйна ознака стосуеться безпосе-редньо створення iнновацiй, а не 1х функцiй.
1ванов В.А. "за роллю у процесi виробництва" виокремлюе основнi та доповнювальнi шновацп [2, с. 44]. Проте треба зауважити, що шновацп мо-жуть використовуватись не лише у виробництв^ а й у процесi надання пос-луг, i в освггаш, соцiальнiй, медичнiй сферах тощо. Цю класифiкацiйну озна-ку доцiльнiше щентиф^вати як "за роллю у використанш".
"За технологiчними параметрами" Л.В. Прокопець видшяе продуктовi та процеснi шновацп [5, с. 116]. Своею чергою, В.А. 1ванов "за предметом i сферою застосування" виокремлюе науково-технiчнi, сощально-культурш, продукти (новi продукти, новi матерiали), ринки (новi сфери застосування, новi ринки) та процеси (виробництва, управлшня та адмiнiстрування) [2, с. 44]. Деяю автори "за змiстом" подшяють шновацп на шновацп продукту та шновацп процесу [8, с. 26-27], своею чергою, Л.Д. Глущенко "за сферою застосування" подшяе шновацп на продуктов^ процесш та ринковi [4, с. 97]. Д.М. Степаненко до продуктових та процесних шновацш додае оргашза-цiйнi, економiчнi та сощальш, а також класифiкуе 1х "за характером" [2, с. 43; 6]. Варто зауважити, що шновацп застосовують стосовно певного об'екта. Цим об'ектом може бути або певний конкретний матерiальний елемент, або процес. Видшяти продуктовi шновацп не зовим доцшьно, адже продукт - це результат дiяльностi тдприемства, вироблений з використанням наявних ре-сурсiв за певний промiжок часу. А шновацп не обов'язково стосуються тшьки продукпв, це можуть бути iншi вдосконалеш чи створеш елементи. Як видно, деяю автори видшяють ще науково-техшчш, сощально-культурш, оргаш-зацiйнi, економiчнi шновацп, проте 1х доцiльно класиф^вати за iншими кла-сифiкацiйними ознаками i розмежовувати з елементними та процесними ш-новацiями.
Глущенко Л. Д. та В. А. 1ванов "за задоволенням потреб" видшяють ш-новацп, що задовольняють iснуючi потреби та новi потреби [2, с. 44; 4, с. 97]. Це обгрунтована класифжащя, адже потреби постiйно змiнюються вщповщ-но до змiни середовища. Проте, i iснуючi потреби вимагають задоволення вщповщно до науково-технiчного прогресу.
"За видом ефекту, отриманого внаслщок впровадження шновацп" Н. Чухрай, Р. Патора, Д.М. Степаненко та I. Луциюв видшяють науково-тех-шчний, соцiальний, еколопчний, економiчний (комерцiйний) та iнтегральний [1, с. 91-92; 2, с. 43; 6; 9, с. 15-16]. Проте I. Луциюв ще окремо подшяе шновацп "за результатами" i вщносить у цю групу техшчш, науков^ виробничi,
конструкторсью та шформацшш [1, с. 91-92]. О.С. Кузьмш, С.В. Князь, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнецова теж окремо подшяють шновацп "за результа-тивнiстю" (висока, низька, стабшьна) та "за ефективнютю" (економiчна, сощ-альна, екологiчна та штегральна) [8, с. 26-27]. Треба зауважити, що щ види шновацш вказують на напрям 1х втшення, а "за видом одержуваного ефекту" шновацп доцiльнiше подiлити на п, якi приносять матерiальний ефект, нема-терiальний ефект та комбiнований ефект. Абсолютно доцшьно подiляти шновацп за ознаками ефективностi та результативности оскiльки основним кри-терiем створення шновацш е те, який результат вони приносять: високий чи недостатньо високий та наскшьки шноващя е ефективною. У разi неефектив-носп або недостатньо1 ефективностi, впровадження шновацп визначаеться шшими чинниками. Проте, ^м високо1 i низько1 результативностi, варто ви-дiлити ще середню, адже 11 може бути достатньо для того, щоб використову-вати шноващю.
Чухрай Н. та Р. Патора "за сферою застосування" виокремлюють шновацп для внутршнього (у межах шдприемства) застосування та шновацп для продажу [9, с. 15-16]. Д.М. Степаненко "за сферою застосування" виокрем-люе шновацп для внутршнього застосування на шдприемст, для нагрома-дження на пiдприемствi та шновацп, призначеш для продажу [2, с. 43; 6]. Варто зауважити, що шновацп "для нагромадження на шдприемствГ' в кшце-вому результатi можуть використовуватись як внутршньо - на шдприемств^ так i для продажу.
1ванов В.А. за класифiкацiйною ознакою "за масштабами поширення" подiляе шновацп на п, якi призначенi для створення ново1 галузi та тi, як застосовуються у всiх галузях [2, с. 44]. Проте щ групи iнновацiй доцiльнiше подiляти "за галузевою приналежнiстю" i вiдносити сюди шновацп для застосування в юнуючш галузi та шновацп для створення ново1 галузi, адже за масштабами поширення бшьшють авторiв видiляють iншi види iнновацiй.
Щодо "причин виникнення шновацш", то Л.Д. Глущенко та В.А. 1ва-нов однозначш у сво1х думках i видiляють реактивш та стратегiчнi iнновацil [2, с. 44; 4, с. 97]. Можна припустити, що стратепчш iнновацil у цьому ви-падку - це п, якi плануються заздалегiдь та входять до стратепчних цiлей ор-ганiзацil. Своею чергою, реактивнi - це п, якi створюються спонтанно, не заплановано. Фактично, ця класифжащя стосуеться планування iнновацiй, тому 11 доцшьшше подати в межах ознаки "за рiвнем планування": запланова-ш та незапланованi iнновацil.
Iнновацil у лiтературi виокремлюють "за вiдношенням до розроблен-ня". Так, за щею класифiкацiйною ознакою В.А. 1ванов видшяе iнновацil, розробленi власним пiдприемством, та шновацп, розроблеш зовнiшнiми силами [2, с. 44]. Це виправданий подш, адже шновацп можуть створюватись безпосередньо на шдприемст та можуть бути придбаш ззовш та впровадже-нi на пiдприемствi.
"За рiвнем охоплення" Л.Д. Глущенко виокремлюе точков^ локальнi, регiональнi, загальнодержавнi та глобальш iнновацil [4, с. 97]. Своею чергою, Д.М. Степаненко видшяе подiбнi види шновацш: шновацп, новi у свиовому масштабi; iнновацil, новi в республщц iнновацil, новi для галузi в республiцi;
шновацп, новi для шдприемства, та вiдносить 1х до класифжацшно1 ознаки "за масштабом новизни" [2, с. 43; 6]. I. Луциюв "за масштабами" подшяе ш-новацп на глобальш, транснацюнальш, регiональнi та мюцев^ та "за сферою поширення" на мiжнародш, державш, галузевi та окремих пiдприeмств [1, с. 91-92]. О.С. Кузьмш, С.В. Князь, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнецова видшяють трансконтинентальна транснацюнальш, регюнальш, велию, середнi, дрiбнi за класифiкацiйною ознакою "за масштабами" та Н. Чухрай та Р. Патора за "масштабами новизни" подшяють шновацп на новi у световому масштабi (вiдкриття, патенти, винаходи), новi в кра1ш, новi в галузi, новi для шд-приемства [9, с. 15-16]. Як видно з описаного вище, автори видшяють схожi види iнновацiй в данш класифiкацiйнiй групi та самi класифiкацiйнi ознаки теж мають синонiмiчну схожiсть. Проте потребують уточнення таю види ш-новацiй, як точков^ локальнi, мiсцевi тощо, тобто п, якi не мають конкретного географiчного вимiру. 1снуе iнша класифжацшна ознака, яка вказуе на рь вень охоплення ринку iнновацiями. "За охопленням частки ринку" А.1. Пригожин та I. Луциюв видшяють локальш, системш, стратегiчнi [1, с. 91-92; 3; 4, с. 96]. Можна вважати, що локальш - це п, що використовуються на мюце-вому ринку, системнi - на деюлькох ринках та стратепчш - це тi, якi вироб-ники планують виводити на певний ринок. Проте, якщо у класифжацп е "ло-кальнi" ринки, то доцшьно виокремити ще глобальнi ринки. Також стратепч-нi шновацп доцшьшше вiднести до класифжацшно1 ознаки "за рiвнем плану-вання". У цих класифжацшних групах необхiдно чiтко розмежувати шновацп, якi означають географiчну межу рiвня охоплення шновацп певно1 терито-рп (окреме пiдприемство, об'еднання шдприемств (кластер), регiон, держава, свиовий масштаб) та шновацп, що вказують на рiвень охоплення ринку (ло-кальний та глобальний).
Автори "за мюцем застосування" видшяють управлшсью, оргашза-цiйнi, соцiальнi, промисловi тощо [8, с. 26-27]. Своею чергою, Н. Чухрай та Р. Патора "за типом шновацп (за сферою застосування)" виокремлюють тех-шчш i технолопчш, органiзацiйнi i економiчнi, суспiльнi (позавиробничi) ш-новацп [9, с. 15-16]. I. Луциюв "за призначенням" шновацп подшяе на п, що спрямоваш на ефективнiсть виробництва, ефективнють реалiзацil, пiдвищення якостi продукцп та покращення умов працi та "за результатами" таю техшчш, науков^ виробничi, конструкторськi, iнформацiйнi шновацп [1, с. 91-92]. Л.В. Прокопець "залежно вщ сфери застосування" видiляе наступш шновацп: продуктовi, органiзацiйнi, ринковi, технолопчш, маркетинге^ (нове джерело постачання сировини, нашвфабрикапв), соцiальнi, екологiчнi [5, с. 116]. Н. Чухрай та Р. Патора "за галуззю народного господарства, де впрова-джуеться iнновацiя", виокремлюють: шновацп, створеш (впровадженi) у сфе-рi науки; шновацп, створенi (впроваджеш) у сферi освiти; шновацп, створеш (впроваджеш) у соцiальнiй сферi (культура, охорона здоров'я, мистецтво); ш-новацп, створенi (впровадженi) у матерiальному виробнищга (промисловiсть, будiвництво, сiльське господарство, тощо) [9, с. 15-16]. Д.М. Степаненко "за сферою народного господарства, де впроваджуеться шноващя", видшяе мате-рiальне виробництво, науку, сферу послуг, сощальну сферу [2, с. 43; 6]. Як ба-
чимо, aвтори видшяють схожi iнновaцiï y групэх, якi вiдповiдaють зa призта-чення iнновaцiй тa нaпрям ïx викорисгання. Проте вaрто чiтко розмежyвaти щ двi групи тa окремо видшити iнновaцiï, якi признaченi для внутршнього ви-користaння нa пiдприeмствi (yпрaвлiнськi, оргaнiзaцiйнi, мaркетинговi, тех-нiчнi i технолопчш, тi, що спрямовaнi та ефективнiсть виробництвa, ефектив-нiсть реaлiзaцiï тощо), тa для окремих сфер зaстосyвaння (соцiaльнi, промис-ловi, економiчнi, мaтерiaльне виробництво, нayкa, сферa послуг тощо).
Лyцикiв I. "зa формою" виокремлюе тaкi види iнновaцiй: вщкриття, винaxоди, пaтенти, рaцiонaлiзaторськi пропозицiï, товaрнi знaки, торговi мaр-ки, емблеми тa новi документи, якi описують теxнологiчнi, виробничi, yпрaв-лiнськi процеси тощо [1, с. 91-92]. Проте iншi aвтори видiляють ще ноу-xay зa дaною клaсифiкaцiйною ознaкою [2, с. 43; б; 9, с. 15-1б]. Ця грута iнновa-цш необxiднa, оскiльки при нaбyттi та iнновaцiю зaреeстровaниx прaв влaс-носп, вонa стae об'ектом iнтелектyaльноï влaсностi.
В.А. Iвaнов виокремлюе тaкy клaсифiкaцiйнy ознaкy, як "зa глибиною змши", тa видiляe вiдповiдно до œï тaкi iнновaцiï: новий вaрiaнт, нове поко-лiння, новий вид, новий рщ, aдaптивнi змiни, перегрyпyвaння, зм^ якостi, регенерyвaння первинних способiв [2, с. 44]. Вaрто зayвaжити, що ця кмси-фiкaцiйнa грyпa е ютотною, проте деякi види iнновaцiй доцiльнiше кгасифь кyвaти зa шшими ознaкaми. Поняття "вaрiaнт, поколiння, рщ, вид" вiдносять до одного ряду озтаки. Тому iнновaцiï цieï групи доцшьшше роздiлити нa де-юльга груп зa рiзними клaсифiкaцiйними озтагами.
Школa O.G. Кyзьмiнa видiляe тaкy клaсифiкaцiйнy ознaкy, як джерелa фiнaнсyвaння iнновaцiй [S, с. 2б-27]. До цieï ознaки aвтори вiдносять: iнновa-цiï iз зaлyченням iноземного ^п^галу, без зaлyчення iноземного кaпiтaлy, iз використaнням держaвниx aсигнyвaнь, без зaлyчення держaвниx aсигнyвaнь, iз зaлyченням кредитних ресуршв, без зaлyчення кредитних ресурив, iз змь шaними джерелaми фiнaнсyвaння. Требa зaзнaчити, що це необхщта кгасифь кaцiя, оскiльки iнновaцiï m пiдприeмствi можуть розроблятись як зa влaснi кошти, тaк i зa зaлyченi. Требa зayвaжити, що зовшшш кошти можуть бути зaлyченi вщ держaвноï прогрaми з метою стимyлювaння iнновaцiйноï дiяль-ностi, безпосередньо зaлyченi вiд iнвесторiв для здiйснення iнновaцiйноï дь яльностi тa комбiновaнi.
Щодо швидкостi поширення iнновaцiй, ïx мaсовостi тa чaстоти вико-ристaння, aвтори видiляють тaкi клaсифiкaцiйнi ознaки тa вiдповiднi види ш-новaцiй. А.! Пригожин '^a поширенiстю" видiляe одиничш тa дифyзнi шно-вaцiï [3; 4, с. 9б]. Автори "^a чaстотою зaстосyвaння" теж видiляють сxожi види iнновaцiй: рaзовi тa тi, що повторюються (дифyзiя) [9, с. 15-1б]. Д.М. Сте-таненко теж виокремлюе рaзовi тa повторк^и iнновaцiï й клaсифiкye ïx "^a чaстотою зaстосyвaння" [2, с. 43; б]. O.G. Кузьмш, С.В. Князь тa iншi aвтори "зa рiвнем iнтенсивностi" видiляють: "бум", слaбкi, мaсовi iнновaцiï; "зa тем-пaми реaлiзaцiï": швидкi, yповiльненi, згaсaючi, нaростaючi, рiвномiрнi, стрибкоподiбнi [S, с. 2б-27]. Тaкож aвтори "зa темпaми впровaдження" видь ляють швидкi, зростaючi, стрибкоподiбнi, уповшьнеш, зaтyxaючi [1, с. 9192]. "3a цикшчним розвитком" aвтор видшяе нaйкрyпнiшi, крyпнi, середнi тa дрiбнi iнновaцiï. Доцiльно видiляти рaзовi тa повторювaльнi iнновaцiï, оскшь-
ки за сво1м призначенням шновацп можуть бути для разового використання з метою подальшого функцюнування iнших елементiв чи системи та для пов-торювального використання з метою пiдтримки дiяльностi вщповщно! фун-кцп. Вiд доцшьносп iнновацiй та 1хньо1 ефективностi залежить масовiсть 1хнього використання та швидюсть поширення. За масовiстю доцiльно видь ляти масовi та обмеженi шновацп. За швидкiстю поширення доцiльно видшя-ти швидкi, уповiльненi, рiвномiрнi, згасакт, наростаючi та стрибкоподiбнi шновацп, оскшьки шновацп можуть поширюватись як рiвномiрно (швидко та повiльно), так i нерiвномiрно (згасаючi, наростаючi та стрибкоподiбнi).
Як свiдчать результати огляду науково! лiтератури, погляди авторiв розбiжнi щодо класифжацп iнновацiй. Науковцi мають сво! шдив^альш щентифжацп класифiкацiйних ознак i видiв iнновацiй. Деякi автори вщно-сять певний вид шновацп до декшькох класифiкацiйних ознак, також вщно-сять тi ж види шновацш до певно! класифжацшно! групи, проте саму ознаку називають по-рiзному. Також школи науковцi називають класифiкацiйну ознаку, яка не повнютю об'ективно вщповщае видам шновацп.
Ц1л1 статть Метою роботи е уточнения та формування комплексно! класифжацп iнновацiй на промислових пiдприемствах з чiткою щентифжа-цiею класифiкацiйних ознак та виокремленням вiдповiдних 1м видiв iнновацiй.
Виклад основного матер1алу. Вивчивши та проаналiзувавши науко-ву лiтературу, можна уточнити та сформувати таку класифiкацiю шновацш на промислових тдприемствах (табл.). Отже, наведена вище класифiкацiя описуе подш iнновацiй на види. З метою оптимiзацil класифжацп запропоно-вано певш змiни та доповнення до юнуючих класифiкацiй.
Табл. Класифжащя шновацш на промислових тдприемствах
Класифжацшш ознаки
Види шновацш
За характером
фундаментальна приклады_
За роллю у використанш
основн1; доповнювальт
За об'ектом*
елементш* процест
За р1внем новизни
удосконалет*
За задоволенням потреб
для задоволення нових потреб; для задоволення юнуючих потреб
За видом одержуваного ефекту
яга приносять матер1альний ефект*; яга приносять нематер1альний ефект* яга приносять комб1нований ефект*
За напрямом реал1заци
для внутр1шнього застосування на п1дприемств1; призначет для продажу (трансферу)_
За галузевою приналежшстю
для застосування в юнуючш галузц для створення ново! галуз1_
За р1внем планування*
запланован1*; незаплановаш*
За приналежшстю до розроблення
розроблеш власним силами; розроблеш зовтштми силами
Зя суб'ектом створення* • розроблеш ня пщприемствц • розроблеш y ВГО; • розроблеш y технопярку; • розроблеш y технополюц • розроблеш y няуковому пярку; • розроблеш в шновяцшному шкубяторц • розроблеш ф1зичною особою тощо
Зя територiaльним р1внем охоплення впровядження • впровяджеш ня окремому шдприемствц • впровяджеш y об'еднянш шдприемств*; • впровяджеш y репош; • впровяджеш y держявц • впровяджеш y всьому свт
Зя р1внем охоплення ринку • глобяльш*; • локяльш
Зя фякторями внутршнього середовищa орIaнiзaцiï [7, с. 32-33]* • що стосуються цшей; • що стосуються структури; • що стосуються зявдянь; • що стосуються теxнолоIiï; • що стосуються прящвнигав; • що стосуються ресурав
Зя призняченням • що стосуються виробництвя; • що стосуються реaлiзяцiï; • що стосуються постячяння; • що стосуються упрявлшня тощо
Зя формою • вщкриття, виняходи, пятенти; • рящонял1зяторсьга пропозицiï; • ноу-хяу; • товярш зняки, торгов! мярки, емблеми; • нов1 документа, яга описують технолопчш, виробнич1, уп-рявлшсьга процеси, констрyкцiï, структури, методи i т. д.
Зя глибиною змши • нове поколшня; • новий вид; • новий рщ; • новий вяр1янт
Зя джерелями фшянсувяння • що фшянсуються влясними коштями; • що фшянсуються зялученими коштями
Зя няпрямом • няуково-техшчш; • шформяцшш; • економ1чш; • сощяльш; • освггш; • медичш; • полггичш; • еколопчш; • iнтеIрaльнi тощо
Зя чястотою зястосувяння • рязовц • повторювяльн1
Зя швидкiстк поширення • швидга; • повшьш; • р1вном1рш; • згясяючц • няростяючц • стрибкопод1бш
За масовiсгю використання • масовц • обмежеш
За результатившстю • високорезультативш; • середньорезультативш*; • низькорезультативш
Примiтка: 1) уточнено та сформовано на ochobî [1-9] та власних дослiджень;
2)* запропонував автор
Запропоновано подшяти шновацп на елементш та процесш за класи-фжацшною ознакою "за об'ектом", адже iнновацiï застосовуються вщносно певного об'екта. Цим об'ектом може бути певний елемент або процес. Багато авторiв подшяють iнновацiï на продуктовi та процеснi. Зауважимо, що продукт - це створений за певний перюд i з витрачанням певних ресуршв результат дiяльностi пiдприемства. Проте iнновацiï можуть вщноситись не тiльки до продукпв, а й до шших елементiв.
"За рiвнем новизни" iнновацiï доцiльно подшяти на новi та вдоскона-леш з точки зору ïx створення, а не функцш, якi вони виконують, оскiльки ш-коли достатньо лише покращити певнi характеристики об'екта, щоб вiн отри-мав значно шше та глибше значення у використанш.
"За видом одержуваного ефекту" iнновацiï доцiльнiше подiляти за тим, який вони можуть приносити ефект: матерiальний (збшьшення прибут-ку), нематерiальний (скорочення часу на виробництво, задоволення сощаль-них потреб, iнновацiï в освинш сферi тощо) та комбшований (скорочення часу, що затрачаеться на виробництвi певного товару, що своею чергою, допо-може виробити бшьшу кiлькiсть продукту, а отже, отримати бшьший прибу-ток). А щодо конкретного напряму отриманого ефекту вщ впровадження ш-новацiï, то ïx доцiльно подшяти "за напрямом" на: науково-теxнiчнi, шформа-цiйнi, економiчнi, соцiальнi, освiтнi, медичнi, полiтичнi, еколопчш, штег-ральнi тощо.
Iнновацiï можуть бути як запланованими, так i незапланованими - "за рiвнем планування". Заплановаш iнновацiï здiйснюються в стратепчнш або тактичнiй перспективi, цiлеспрямовано, зi знанням кiнцевоï мети, своею чергою незаплановаш iнновацiï виникають випадково, нецшеспрямовано, мож-ливо при наданш або використаннi iснуючого продукту за шшим призначен-ням або в шшш галузi.
Як вiдомо, шновацп "за приналежнютю до розроблення" можуть бути розроблеш власним силами або зовшшшми, залежно вщ типу, можливостей та цiлей пiдприемства. Проте, вщповщно "за суб'ектом створення" iнновацiï можуть бути розроблеш на шдприемст, у ВНЗ, технопарку, теxнополiсi, науко-вому парку, в iнновацiйному шкубатор^ розробленi фiзичною особою тощо.
Щодо шновацш "за територiальним рiвнем охоплення", то до юну-ючих видiв варто додати ще iнновацiï, впроваджеш в об'еднаннi пiдприемств (асоцiацiï, корпорацп, консорцiумi, концернi тощо), оскiльки оргашзацп можуть об'еднуватись для спiльноï мети. Такою метою може бути створення певноï iнновацiï з метою виршення iснуючоï проблеми, спiльноï для об'еднання. У такому випадку, ця шноващя за рiвнем охоплення буде впрова-джена лише в межах об'еднання, поки не буде продана, передана, або створе-
на за його межами. 1нновацп "за рiвнем охоплення ринку" можна подiлити на локальш (невелика частина ринку) та глобальш (п, що охоплюють масштабш ринки). Ця класифiкацiйна ознака частково перетинаеться з "територiальним рiвнем охоплення", проте вона вказуе безпосередньо на ринок, на якому ви-користовуеться шновацш.
1нновацп, якi використовуються на шдприемств^ стосуються певно! його сфери. Отже, важливою класифiкацiйною ознакою слщ вважати "за факторами внутршнього середовища оргашзацп", до яко! вщносять шновацп, що стосуються цiлей, структури, завдань, технологи, пращвниюв, ресурсiв.
Основною метою створення шновацш е !хне покращення або вдоско-налення певних елеменлв або процесiв з метою отримання вщповщного позитивного ефекту. Тому важливо класифжувати шновацп "за результативню-тю" на високорезультативнi, середньорезультативш, низькорезультативнi. При цьому, важливо видшяти середньорезультативнi, адже вiдповiдного результату може бути достатньо на даному етат використання шновацп та дь яльностi пiдприемства з можливiстю подальшого його вдосконалення.
Отже, наведена класифжащя iнтегруе та оптимiзуе класифiкацiйнi оз-наки iнновацiй, чiтко видiляе види шновацш та запоб^ае !х дублюванню.
Висновки та перспективи подальших розвщок за проблемою. Отже, розглянуто наукову лiтературу щодо питання класифжацп iнновацiй. Проведено аналiзування та порiвняння запропонованих авторами класифжа-цiй, обгрунтовано неточностi у них. На основi опрацьовано! лiтератури уточнено та сформовано комплексну класифiкацiю iнновацiй на промислових тд-приемствах. Описано доцшьнють формування та використання запропонованих класифжацшних ознак та видiв шновацш. У подальших дослщженнях доцiльно конкретизувати кожен вид шновацш.
Л1тература
1. Луциюв I. Економ1чна суть шновацшно! д1яльносп / I. Луциюв // Галицький еконо-м1чний вюник. - Сер.: Економжа Укра!ни. - 2010. - № 2 (27). - С. 89-95.
2. Иванов В.А. Сущность, классификация инноваций и их специфика в аграрном секторе / В.А. Иванов // Корпоративное управление и инновационное развитие экономики Севера. Вестник научно-исследовательского центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования Сыктывкарского государственного университета. - 2007. - № 1. - С. 37-50.
3. Пригожин А.И. Нововведение: стимулы и препятствия (социальные проблемы инно-ватики) / А.И. Пригожин. - М. : Политиздат, 1989. - 270 с.
4. Глущенко Л.Д. Исследование классификационных признаков инноваций / Л.Д. Глу-щенко // Прометей: регюнальний зб. наук. праць з економжи. Донецький економжо-гумаш-тарний ш-т МОНМС Укра!ни. 1н-т економжи промисловосп НАН Укра!ни. - Донецьк : Вид-во ДЕГ1. - 2011. - № 1 (34). - С. 94-98.
5. Прокопець Л.В. 1нноваци як фактор економ1чного зростання / Л.В. Прокопець // Вю-ник Чершвецького торговельно-економ1чного ш-ту. - Сер.: Економжа Укра!ни. - 2010. - № IV (40). - С. 114-120.
6. Степаненко Д.М. Классификация инноваций и ее стандартизация / Д.М. Степаненко // Инновации. - 2004. - № 7. - С. 77-79.
7. Кузьмш О.С. Теоретичш та прикладш засади менеджменту : навч. поабн. / О.С. Кузьмш, О.Г. Мельник. - Льв1в : Вид-во "1нтелект-Захщ", 2003. - 352 с.
8. Кузьмш О.С. 1нвестицшна та шновацшна д1яльшсть : монограф1я / О.С. Кузьмш, С.В. Князь, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнецова / за наук. ред. проф., д-ра екон. наук О.С. Кузьмша. - Льв1в : Вид-во ЛБ1 НБУ, 2003. - 233 с.
9. Чухрай Н. Товарна шновацшна полггика: управлшня шноващями на пщприемст : шдручник / Натал1я Чухрай, Роман Патора. - К. : Вид-во "Кондор", 2010. - 398 с.
Косцык Р.С. Виды инноваций на промышленных предприятиях
Проанализирована научная литература, касающаяся классификации инноваций. Проанализированы разногласия относительно классификационных признаков и определенных видов инноваций. На основе литературы с помощью методов сравнения и анализа обобщена, дополнена и сформирована комплексная классификация инноваций на промышленных предприятиях. Раскрыта роль использования предложенных классификационных признаков и видов инноваций.
Ключевые слова: инновации, виды инноваций, классификация, классификационный признак.
Kostsyk R.S. Types of innovations in industrial enterprises
The article explores the scientific literature that concerns the classification of innovations. The differences of classification features and certain types of innovations were analyzed. Complex classification of industrial enterprises innovations was generalized, complemented and formed by the methods of comparison and analysis based on the literature. The role of using the proposed classification features and types of innovations is mentioned in the article.
Keywords: innovation, innovation types, classification, classification features.
УДК 339.31.17 Викл. С.М. Макух - Дрогобицький ДПУ M. 1вана Франка
ТЕНДЕНЦП 1НОЗЕМНОГО 1НВЕСТУВАННЯ ДЕРЖАВ 13 ТРАНСФОРМАЦ1ЙНОЮ ЕКОНОМ1КОЮ
Дослщжено динамжу змш розподшу надходжень св^ових потоюв швести-цшних ресуршв у розрiзi окремих краш св^у, а також виокремлено сучасш критери впливу на прийняття ршення швестором щодо вибору регюну як об'екта швесту-вання на тепершньому еташ функщонування светового господарства.
Ключовг слова: швестици, свгтове господарство, регюн, ринок, каштал.
Постановка проблеми. Поряд iз мiжнародною торпвлею товарами i послугами та мчащею робочоï сили на сучасному еташ розвитку свiтовоï економiки, трансграничним переливам катталу вiдводять особливу роль. А прямi iноземнi iнвестицiï (П11) розглядають як основний i найбiльш значу-щий компонент iнвестицiйного процесу, оскшьки ïxнi припливи до нащ-ональних економiк виступають iнколи практично единим потужним фактором штенсифжацп темтв економiчного зростання.
Анал1з останнiх дослщжень. 1стотний розрив на рiвняx сощально-економiчного розвитку окремих регiонiв та краш свпу зумовлюють необхвд-нють вивчення особливостей розподiлу П11 з метою окреслення напрямiв политики сприяння ïxньому притоку. Разом з тим, сутшсш характеристики пере-ваг i недолтв рiзниx форм ввiзного (позичкового й функцiонального) катта-лу зумовили i вагомють значення П11 [1-4] для модернiзацiï трансформа-цшних економiк краïн свiту, оскшьки економiчний розвиток цих краïн сьогоднi та в перспективi передовсiм залежатиме вщ змiн, якi вiдбулися i вщ-будуться у системi вибору прюритепв щодо стимулювання економiчного зростання i тдвищення рiвня добробуту населення.
Мета дослщження. З'ясування особливостей динамiки надходжень шоземного капiталу в краïни з трансформацшними економiками.
Виклад основного матерiалу. На сучасному етапi функцiонування свiтовоï економiки дедалi частiше проявляеться диференщащя темпiв розвит-
