CC BY
14
8. Kronika // towiec. - 1904. - № 10. - S. 121.
9. Kwestye prawnicze // towiec Wielkopolski. - 1912. - № 16. - S. 284-285.
10. Mysliwstwo polskie w obcej prasie lowieckiej // towiec. - 1910. - № 17. - S. 204.
11. Nowa ustawa lowiecka dla Galicyi i W. Ks. Krakowskiego. - Krakow : Wydawnictwo Wisla, 1898. - S. 45-48.
12. Okolnik do wszystkich Panow c.k. Starostow // towiec. - 1904. - № 18. - S. 209.
13. Rozynski F. Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju / F. Rozynski, E. Schechtel. - Warzsawa : Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 11-17.
14. Sprawa ustawy lowieckiej w Sejmie zeszlorocznym // towiec. - 1904. - № 1. - S. 5.
15. Ze statystyki mysliwskiej // towiec. - 1910. - № 24. - S. 290-291.
16. Wymiar kar // Przegl^d mysliwski i lowiectwo polskie. - 1924. - № 6. - S. 15.
17. Ustawa lowiecka obowi^zuj^ca w b.zaborze Pruskim. - Poznan : Czcionkami drukarni "Dziennika Poznanskiego", 1921. - S. 19-22.
Процив О.Р., Хоецкий П.Б. Социально-экономическое значение охотничьего хозяйства в Австро-Венгерской империи в конце Х1Х - в начале ХХ века
В конце XIX - начале ХХ в. в Австро-Венгерской империи существовало 36380 охотничьих хозяйств площадью около 27,4 млн га. В угодьях этих хозяйств добывали значительное количество охотничьих зверей и птиц, реализовывали на внутреннем и внешнем рынке. Дичь, шкуры и мех зайцеобразных, копытных экспортировали в 10 стран. Охотничье производство было экспортной отраслью (импорт не превышал 4 % экспорта). Наименьшей эффективностью ведения охотничьего хозяйства характеризовался Северо-Восточный регион, в пределах которого находились Галичина и Буковина.
Ключевые слова: Австро-Венгерская империя, Галичина, Буковина, охотничье хозяйство, экономика.
Protsiv О.Р., Khoetskyy P.B. Socioeconomic value of hunting economy in Austro-Hungarian empire at the end of XIX - in the beginning of XX centenary
At the end of Х1Х - at the beginning of ХХ centenary in Austro-Hungarian empire there were 36380 hunting economies by an area near 27,4 million hectares. In lands of these economies extracted the overall majority of hunting beasts and birds, sold at the internal and external market. Fowl, hides and fur of the hares and hoof animals exported to 10 countries.
Keywords: Austro-Hungarian empire, Galitsiya, Bukovina, hunting economy, economy.
УДК330.341.1:331.101.3 Ст. лаб. Т.С. Горшкова1 - НУ "Львмська полтехтка"
1ННОВАЦ1ЙНА ДШЛЬШСТЬ ЯК ОБ'СКТ СИСТЕМИ МОТИВУВАННЯ
Розглянуто поняття шновацш, згруповано 1х види за ознаками. ОбГрунтовано форми та методи стимулювання персоналу, а також визначено шновацшну дiяль-шсть як об'ект системи мотивування.
Ключовг слова: шноващя, шновацшна дiяльнiсть, класифжащя, стимул.
Постановка проблеми. У сучасних умовах господарювання кожне тдприемство стикаегься 1з проблемою формування та тдтримання конку-рентних позицш на ринку. Оскшьки шщо не стопъ на мющ, так 1 тд-
1 Наук. ке^вник: проф. Q.G. Кузьмш, д-р екон. наук - НУ "Львiвська поттехтка"
приемства розвиваються iз шаленою швидкiстю. У цьому 1м допомагають на-уковцi та творчi особистосп, якi спроможнi втшити сво1 нововведення в жит-тя та надати 1м подальшого розвитку у виглядi iнновацiй.
Незважаючи на велику чисельнiсть публiкацiй на тему шновацш, у вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi ще недостатньо е обгрунтованим поняття шновацшно! дiяльностi як об'екта системи мотивування. Навиь за умови на-явностi щеально! шновацшно! шфраструктури, структури кадрово! складово1 iнновацiйного процесу чи технологи, процес управлшня iнновацiями на будь-якому пiдприемствi все одно буде залишатися сумнiвним без стимулювання персоналу. Тому виникла потреба у формуванш тако! когорти стимулiв, яка дала б можливють виправдано мотивувати персонал, що здiйснюе шнова-цшну дiяльнiсть на пiдприемствi, для просування новизни на ринок та покра-щення результатiв дiяльностi у максимально стислий перюд.
Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й. Варто вiдзначити, що ба-гато науковцiв як вичизняних, так i зарубiжних, "торкалися" проблеми мотивування шновацшно спрямованих пращвниюв тдприемств. Так, значну ува-гу цьому питанню придiлено у працях О. С. Кузьмша, Н. Чухрай, С.М. 1лля-шенка, О.1. Амошi, Б.Ф. Заблоцького, М.А. Йохни, В.В. Стадника, О.В. Волкова, М.П. Денисенка, В.О. Василенка та ш. Однак, навггь тсля таких ваго-мих внесюв у науку, тема потребуе грунтовшшого розкриття та надалi зали-шаеться актуальною для дослiджень.
У сучаснш науковiй лiтературi е досить велика кшьюсть трактувань поняття "шноващ!". Ще Шумпетер визначав iнновацiю як зм^, що вводиться для використання нових товарiв, ринкiв, засобiв i предметiв працi, рiзних форм управлшня [1, с. 17]. Крiм цього, вш зазначав, що як економiчна кате-горiя - це не просто новинка, це "нова функщя виробництва, яка мае юторич-не значення i е необхщною" [2, с. 8]. Звичайно з ним не можливо не погоди-тись, оскшьки важко уявити наше життя без винаходiв та нововведень, таких як наприклад винахiд ВЫса Карье - кондицiонера, чи банальна кулькова ручка Ладiслао i Джорджа Бiро, якою ми користуемося чи не щодня, чи цело-фан Жака Брандерберга [3, с. 127].
1нноващя - це результат творчого процесу у виглядi створених нових споживчих вартостей, застосування яких потребуе, щоб особи або оргашза-ци, що 1х використовують, змiнили звичш стереотипи дiяльностi [2]. Крiм цього, автор [4] визначае сутнють шновацш як вшх нововведень у виробни-чiй, маркетинговiй, управлiнськiй, комерцiйнiй, фшансовш та iнших сферах дiяльностi, будь-яких змш чи вдосконалень, що забезпечують суспiльний прогрес, збiльшення рiвня ефективносп, економiю витрат та рентабельнiсть виробництва.
Постановка щлей. За результатами дослiджень основною метою ро-боти е розкриття поняття шновацшно! дiяльностi крiзь призму системи мотивування, а також розгляд проблеми стимулювання шновацшного персоналу на тдприемствь
Виклад основного матер1алу. Отже, ототожнюючи усе вище наведе-не, ми схиляемось до наступного трактування поняття "iнновацiй" - це но-
винка або нововведення у будь-якш сферi господарсько! дiяльностi, яка е результатом творчо! розробки, що сприяе суспшьному прогресу та спрямована до економiчноl вигоди особи (оргашзацп) - шноватора. В економiчнiй науцi важлива не лише наявнють винаходу, але i його використання та економiч-ний ефект вщ цього.
Iнновацiя виступае об'ектом шновацшно! дiяльностi, тлумачення яко! дае Закон Укра!ни "Про шновацшну дiяльнiсть", в якому сказано: "шнова-цiйна дiяльнiсть - дiяльнiсть, що спрямована на використання i комерцiалiза-цiю результатiв наукових дослiджень та розробок i зумовлюе випуск на ри-нок нових конкурентоспроможних товарiв i послуг" [5]. Причинами виник-нення iнновацiй можуть бути таю фактори: конкуренщя на ринку, потреби ринку та споживачiв, бажання максимiзувати прибуток пiдприемства, пошук вирiшення проблем, тдвищення престижу пiдприемства, реалiзацiя творчого потенщалу працiвникiв та iн. [6].
Оскшьки iнновацiя е поняттям доволi широким, то багато вчених кла-сифiкували його кожен по-своему за специфiчними ознаками. Так, О.В. Фур-сiна подае класифiкацiю, яка побудована на 13 ознаках, опираючись на пра-цю А.М. Турило. Видаеться щкавим тдхщ до подiлу шновацш за ознакою iнтенсивностi iнновацiйних змш, що вносяться, а саме: автор видшяе такi ви-ди - шновацп, якi орiентованi на регенерування первинних властивостей, кшьюсш змiни, адаптивш змiни, новий варiант, нове поколшня, новий вид, новий рiд техшки [7, с. 252]. У науковш лiтературi iснуе цiла низка пiдходiв до визначення класифжацп iнновацiй. Проаналiзувавши такi джерела [1, 2, 5, 7, 8], ми вважаемо доцшьним представити свое бачення класифжацп, здшснене на основi узагальнення вже юнуючих, яке наведене на рис. 1.
За характером потреб, як вони задовольняють, можемо видiлити новi та iснуючi. Новi - це цшком новi розробки, якi ще не мають аналопв. 1сну-кт - це тi, що в основi мають розробку, яка вже була впроваджена, але з ура-хуванням новизни.
За характером За ступеней новизии: За результативтстю; За предметом та
вн кормстапня: - кош для шдприемств; - завершен 1; сферою застосування:
- технояопчт; - нов1 для галузк - незавершен!; - науково-техшчш;
- тсхшчш; - нов1 для кра!ни; - успшш|; - сощально-культурш;
- економнш; - НОВ1 ДЛЯ СВ1Ту. - неуетшш. - продуктов!;
- сошальнк - ригозовц
- управлшськк - процесш.
- комплексы!.
]нновацм
За характером потреб. Заступспем ¡птепсивпостп За причиною За темпом
ЯК1 вони - "бум"; впликнения: зд1иснсння:
задовольняють: - ршпомфш; - реактивш; - нароегаючц
- нош; - спабю; - стратепчт. - р1В1юм|рш;
- 1СНуЮЧ1. - маеов[. - стрибкопсдабш.
Рис. 1. Узагальнена схема класифжаци тновацш
Бiльшiсть вчених у сво! класифжацп включали ознаку причини виник-нення шновацп i видiлили такi типи: реактивнi - спонтанш шновацп, до яких фiрма змушена вдаватись за певних обставин (наприклад, якщо вподобання споживачiв рiзко змiнюються або конкуренти вдосконалюють товари чи пос-луги); стратегiчнi - рашше запланованi шновацп, якi мають виправдати причини !х створення та запровадження для шдприемства у майбутньому.
За темпом здiйснення шновацп подiляють на: наростаючi - п, що з дня у день шдвищують свiй темп; рiвномiрнi - п, якi весь час тримаються на одному рiвнi; стрибкоподiбнi - п, що то нарощують темп, то уповшьнюють залежно вiд тих чи шших причин, наприклад сезонносп продукту. За озна-кою результативности на нашу думку, шновацп варто подшяти на завершенi, незавершенi, усшшш та неуспiшнi.
Отже, поняття "шновацп" трактуеться досить широко i залежить воно вiд контексту, в якому його розглядають. Наприклад, з погляду психологи, насамперед значне мiсце посщають особистiснi стосунки у колективi шнова-торiв. А в економiцi важливим е не запровадження винаходу, хоча без цього етапу нiяк не обшдешся, а економiчний ефект вщ його впровадження. Але для того, щоб шновацп мали змогу розвиватись, важливу мiсiю в собi несе стимулювання науково-творчого персоналу пiдприемства для створення цих винаходiв.
Передусiм для активiзацп шновацшно! дiяльностi необхiднi творч^ ш-телектуальнi люди. Деяю люди приходять у наш свгг уже з певними талантами та здiбностями, але не завжди цього досить, тому не менш важливу щн-нiсть мае освiта персоналу. Найчаспше люди з високим освишм рiвнем от-римують вищу заробину плату. Однак не завжди цього досить. Тому постае питання щодо стимулювання персоналу, тобто спонукання до виконання пев-них дш спрямованих на досягнення поставлених цшей.
У кожно! людини, яка хоче розвиватись, е певш мотиви, як заохочу-ють !! для цього. Автор [9] видшяе сiм груп можливих мотивiв для науковцiв:
• бажання творчо! самореал1зацИ ("самореал1зац1я");
• ор1ентащя на цжаву роботу, включно 1з зацжавлешстю у заробгтку ("робота i заробггок");
• иадаеться прюритет iишим штересам порiвияио з роботою ("шт штереси");
• корисиiсть для суспшьства в поеднаииi з високим заробгтком ("заробiток i корисшсть");
• защкавлешсть у високому заробiтку i просуваииi у роботi ("заробiток i про-суваиия");
• ставлеиия до роботи як до иеприемио! иеобхщиост ("иеприемиий обов'язок");
• мотиващя мшаного типу.
Для !х задоволення застосовуються певш стимули. Стимул - це спону-кання до формування певно! поведшки або досягнення певних результапв [10]. Стимули можуть мати матерiальний характер або нематерiальний. До матерiальних стимулiв належать: оплата працi, надбавка за стаж роботи, за виконання важливо! чи термшово! роботи й ш., премп за перевиконання пла-нiв чи покращення iнших економiчних показниюв, доплати та iн. (рис. 2). А
до нематерiальних стимулш - самореалiзащя, самовираження, кар'ернии рют, подяки, гнучкиИ графiк роботи, додатковi вщпустки, зокрема i творчi вщпустки, сприятливi умови пращ та ш.
ЗвичаИно, матерiальнi стимули е важлив^ однак нематерiальнi вдагра-ють не менш значущу роль у ставленш людини до роботи та 11 вiддачi повню-тю або частково.
Рис. 2. Матерiальнi стимулы шновацшноТ дiяльносmi
Стимулювання шновацшно! дiяльностi - це становлення зв'язюв мiж вкладеною працею та отриманим результатом. Стимулювання як спошб тд-штовхування до творчо1 працi мае бути добре продуманим, кожен учасник повинен знати свое мюце, функцп та значення. На рис. 3 зображено суб'екти, котрi зацiкавленi у стимулюванш iнновацiИ (сформовано, виходячи з визна-чення [9, с. 254]).
Рис. 3. Суб'екти, зацшавлешу стимулюванш шновацшноТдiяльностi
На жаль, у нашш кра!ш система стимулювання шновацшно! дiяльнос-т зовсiм недосконала. Тому спершу потрiбно налагодити все це на державному рiвнi, оскшьки в Сврош налiчуеться понад 1,5 тис. шновацшних центрiв, коли офщшно в Укра1ш е лише чотири.
Висновки. Наведеш нами результати проведених дослщжень показу-ють, що пiдприемства з iнновацiИним нахилом потребують логiчного прове-дення стимулювання персоналу, яке давало б змогу розвиватись як тд-приемству загалом, так i кожному творчому працiвниковi зокрема, яке могло б вивести оргашзащю на провщне мiсце серед конкурента та максимiзувати прибуток, оскiльки персонал е одшею iз ключових ланок тдприемства, без яко! Иого функщонування стае неможливим.
Перспективи подальших дослщжень. Перспективами подальших дослiджень е вивчення методiв стимулювання iнновацiИного персоналу з ура-хуванням свiтового досвiду розвинених кра!н Свропи та Америки, порiвнян-
ня !х пiдходiв з пiдходами укра!нських тдприемщв, можливiсть вивчення пе-реваг та недолшв рiзних кра!н, а також спроби втшення найперспективнiших та найефектившших на вiтчизняних пiдприeмствах.
Л1тература
1. 1лляшенко С.М. Управлшня шновацшним розвитком : навч. пошбн. - Вид. 2-ге, [пе-рероб. та доп.] / С.М. 1лляшенко. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2005. - 324 с.
2. Павленко 1.А. Економжа та оргашзащя шновацшно! д1яльносп : навч. поабн. / 1.А. Павленко. - Вид. 2-ге, [без змш]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 204 с.
3. Чухрай Н. Товарна шновацшна полггика: управлшня шноващями на щдприемстш : шдручник / Н. Чухрай, Р. Патора. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 398 с.
4. Краснокутська Н.В. 1нновацшний менеджмент : навч. поабн. / Н.В. Краснокутська. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 504 с.
5. Закон УкраУни "Про шновацшну д1яльшсть" вщ 4 липня 2002 р., № 40 // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2002. - № 36.
6. Микитюк П.П. 1нновацшний менеджмент : навч. пошбн. / П.П. Микитюк. - Терно-тль : Вид-во "Економ1чна думка". - 2006. - 295 с.
7. Фурсша О.В. Класифжащя шновацш та змют шновацшно! д1яльност1 / О.В. Фурсша // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. -2010. - Вип. 20.11. - С. 249-255.
8. Василенко В.О. 1нновацшний менеджмент : навч. поабн. / В.О. Василенко, В.Г. Шматько. - К. : Вид-во "Фешкс", 2003.
9. Заблоцький Б.Ф. Економжа i оргашзащя шновацшно! д1яльност1 : навч. поабн. / Б.Ф. Заблоцький. - Львiв : Вид-во "Новий свiт" - 2000, 2007. - 456 с.
10. Кузьмш О.6. Теоретичнi та прикладнi засади менеджменту : навч. поабн. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / О.С. Кузьмiн, О.Г. Мельник. - Львiв : Вид-во 'Тнтелект-Захщ", 2003. -352 с.
Gorshkova T.S. Innovation activity as object of motivation system
The article discusses the concept of innovation, their types are grouped by characteristics. Grounded forms and methods of promoting staff and identified innovation as an object of motivation.
Keywords: innovation, innovation activities, classification, stimulus.
Горшкова Т.С. Инновационная деятельность как объект системы мотивирования
Рассмотрены понятия инноваций, сгруппированы их виды по признакам. Обоснованы формы и методы стимулирования персонала, а также определена инновационная деятельность как объект системы мотивирования.
Ключевые слова: инновация, инновационная деятельность, классификация, стимул.
УДК330.34.001 Доц. П.В. Скотний, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ iм. 1вана Франка
МОДИФ1КАЩ1 ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗНАНИЯ В ТЕОРЕТИЧНИХ ДИСКУРСАХ: ГНОСЕОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Дослщжено проблему трансформаци знання в контекст! парадигм Иого змш. Розглянуто роль суб'екта шзнання у виршент гносеолопчних проблем економжо-теоретичного знання. Проаналiзовано взаемозв'язок теори i методологи.
Ключовг слова: екож^чне знання, феноменалiстськi знання, емшричне i те-оретичне знання, анатз, синтез, рефлекшя дедуктивна i аксюматична теори.
Вступ. Знання не даеться "зверху", а е результатом демонстрацп тз-навально! д1яльносп. Будучи зосередженням об'ективних 1 суб'ективних ш-
