CC BY
14
А. I. Бутенко
д-р екон. наук, проф. академк АЕНУ ОКСЮ 0000-0001-9745-5316,
Т. В. Уманець
д-р екон. наук, проф. академк АЕНУ ОКСЮ 0000-0002-8852-4540, 1нститут проблем ринку та економко-екологiчних до^джень НАН Украти,
Л. С. Шаталова
канд. екон. наук ОКСЮ 0000-0003-2671-5138, Одеський нащональний економгчний утверситет
КЛАСИФ1КАТОР 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТОВАР1В: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ
Постановка проблеми та п зв'язок з важливими на-уковими та практичними завданнями. Джерелом для на-копичення шформацп щодо шновацшно1 продукцп е класифжатор iнновацiйних товарiв, але його наявшсть в Укра'ш вiдсутня. Найбшьш повну шформащю щодо даного питання можна отримати завдяки даним ста-тистичного збiрнику «Наука та iнновацiйна дiяльнiсть Украши» як в регiонапьному аспекта, так i за видами економiчноl дiяльностi, але опосередковано через ю-лькiснi та вiдноснi показники пщприемств, що харак-теризують виробництво або використання шновацш-но! продукцп та технологш. Це обумовлюе необхщ-шсть розробки единого загальноукра1нського класифь катора шновацшних товарiв. Пожвавлення защкавле-носи до вищезазначено1 проблеми можна обГрунту-вати також i тим, що надiя на те, що ринкова еконо-мiка автоматично приведе до вибуху шновацшно1 дiя-льностi i на п основi буде спостерiгатись економiчне зростання, на жаль, не виправдалась.
Таким чином, можна зробити висновок, що питання розробки методичного пщходу до формування класифжатора шновацшних товарiв в контекстi роз-витку технологiчного пiдприемництва сьогоднi вкрай актуальне, оскшьки в сучасних умовах саме техноло-гiчне пiдприемництво стае виршальним фактором розвитку економiки регюну.
Аналiз останн1х публiкацiй по проблема Видiлення невир1шени\ ран1ше частин загально! проблеми. До-слiдженням класифiкацiй шновацш присвячено працi таких вчених, як: Ю. Бажал, В. Воронкова, М. Йохна, Р. Косцик, Г. Менш, О. Молчанова, Н. Сиротинська, В. Соловйов, В. Стадник, Л. Федулова, Й. Шумпетер. Проте в реалiях сьогодення дана проблема вимагае свого подальшого опрацювання, тому що питання ви-окремлення iнновацiй за рiзними ознаками досi зали-шаються дискусшними. В першу чергу, це стосуеться методичних основ дослщження ознак шновацшних то-варiв в контекстi розвитку технолопчного пщприем-ництва.
Виклад основних результат та !\ обГрунтування.
У фахових наукових працях питанню класиф^цп iнновацiй придшяеться багато уваги, але единого зага-льноукра1нського класифiкатора шновацшних товарiв як систематизованого перелiку класифжацшних угру-
пувань, найменувань та кодш видiв iнновацiйних то-BapiB на основ! найбшьш характерних ознак ринку шновацшних TCrapiB на cьoгoднi не юнуе. Такий кла-cифiкатoр, з одного боку, дозволив би надати узагаль-нення вiдoмих пiдхoдiв i показав би найбшьш значимi ознаки класифжацп, з iншoгo, вiн являв би собою вщ-криту систему, що може доповнюватись та змшюва-тись. Розробка такого клаcифiкатoру дозволяе приско-рити визначення рiвня шновацшних тoварiв за значи-мicтю на кожному етат впровадження з метою прий-няття оперативних та обГрунтованих oрганiзацiйних i управлiнcьких рiшень стосовно шновацшно! д!яль-нocтi.
Побудова единого загальноукрашського класифЬ катора iннoвацiйних тoварiв передбачае так! етапи:
Етап 1 — Кoнтент-аналiз клаcифiкацiйних ознак шновацш.
Етап 2 — Визначення категорп ринку шновацш.
Етап 3 — Визначення категорп «шновацшш то-вари».
Етап 4 — Вщб1р ознак, за якими доцшьно здшс-нювати класифжащю iннoвацiйних тoварiв вщповщно до статистично! звггность
Етап 5 — Розробка единого загальноукрашського класифжатора iннoвацiйних тoварiв (далi — ЗУК1Т)
Отже, бшьш детально розглянемо наповнення кожного етапу.
Етап 1.
Слово «шноващя» походить вщ латинського слова «innovatio», що в перекладi означае «оновлення», за змютом е аналoгiчним слову «нововведення». Дане поняття мае ряд понять-синошм1в:
— автори Великого екoнoмiчнoгo словника вва-жають, що шноващя i нововведення — це одне й теж [1, с. 541];
— вщповщно до змюту Великого тлумачного словника для 6!зжсу (Collins) шноващя, нововведення i жуков! дocлiдження та дослщно-конструкторсью розробки (НДДКР) — поняття синошм!чш [2, с. 172; 283; 296].
Вщповщно до закошв Укра!ни «Про шновацшну д1яльшсть» та «Про наукову i науково-техшчну д!яль-шсть» шноващя — це новоствореш (застосоваш) i (чи) вдосконалеш конкурентоздатш технолог!!, продукщя
або послуги, а також оргашзацшно-техшчш ршення виробничого, адмшстративного, комерцшного або ш-шого характеру, що iстотно полшшують структуру та яюсть виробництва i (або) сощально! сфери [3; 4].
Отже, як свщчать вищенаведенi визначення «шновацп» дану категорiю доцшьно розглядати в яко-стi iнновацiйного процесу тобто «послщовного лан-цюгу подiй, у ходi яких iнновацiя визрiваe вщ ще! до конкретного продукту, технологи або послуги i поши-рюеться в господарськш практицi» [12, с. 36]. Процес просування нововведення на ринок прийнято нази-вати процесом комерщатзацп [13, с. 15]. Перюд часу м!ж появою нововведення й втшенням його в нововведення (шноващю) називаеться iнновацiйним лагом [14, с. 178].
Обов'язковими властивостями шновацп е науко-во-техшчна новизна, виробнича застосовшсть та ко-мерцiйна реатзовашсть. Вiдсутнiсть кожно! з них негативно позначаеться на iнновацiйному процесь
Комерцiйна реалiзуeмiсть визначае iнновацiю як економiчну необхiднiсть, що усвiдомлюeться через потреби ринку. Науково-техшчна шноващя характеризуе кшцевий результат науково-виробничого циклу, що виступае як особливий товар — науково-техшчна про-дукцiя — та е матерiалiзацieю новiтнiх наукових щей та знань, вщкритпв, винаходiв та розробок у виробництвi з метою комерцшно! реалiзацii, для задоволення кон-кретних потреб ринку.
Таким чином, науково-технiчнi шновацп повинш мати такi характеристики, як: новизна; спроможшсть задовольняти ринковому попиту та приносити прибу-ток виробниковi.
Основними фазами шновацшного процесу е:
— процес «дослщження — виробництво»: включае перiод фундаментальних дослiджень (вони вщносяться до невиробничо! сфери й можуть мати сво!м результатом цiлий клас iнновацiй у рiзних областях);
— науково-виробничий цикл: процес створення, освоення й поширення конкретно! шновацп.
Згщно з проектом «Oslo Manual», розробленим тд егщою Фонду розвитку промисловостi кра!н Шв-нiчно'i бвропи у 1992 р.: «шноващя, яка спрямована на створення нових видiв продукцп, або шновацшна
Контент-аналiз категор!! «шноващя» свщчить про те, що сьогодш не юнуе единого погляду на сутшсне наповнення дано! категор!! (табл. 1).
Таблиця 1
продукщя (product innovation) - це комерцiалiзацiя продукц!!, яка втшюе в соб! технолопчш змши. Тех-нолопчш змши мають мiсце в тому випадку, якщо проектно-конструкторськi характеристики змшюють-ся таким чином, що в результата споживач здобувае можливють задоволення i нових, i традицiйних потреб, але вже на найкращому ступенi. Iнновацiя, спрямована на створення нових процеав, або шноващя про-цесiв (process innovation), мае мюце в тому випадку, якщо наявна значна змша технологи! виробництва якого-небудь виду продукцп. Це матиме на увазi створення нового обладнання, розробку нових метсдав уп-равлiння й оргашзащ! або ж те i шше одночасно» [15].
Контент-аналiз юнуючих класиф!кацш iнновацiй за р!зними ознаками (на сьогодш !х бiльше 50) свщ-чить про дискусшшсть даного питання та необхщшсть подальших дослiджень.
Отже, бшьш детально розглянемо класифiкацiйнi ознаки iнновацiй i вщповщно групи, що вони утворю-ють:
1. ЗаpieHeM новизни (класифжащя Г. Менша) [16]:
1.1. Базовк iнновацi!, що змшюють техшко-тех-нолопчний рiвень виробництва, дозволяють створю-вати принципово нов! товари та послуги.
1.2. Полшшуюч! мають дещо менший за базов! р!вень новизни.
1.3. Псевдошновацп: характеризують незначш удосконалення якосп товару або послуги, при яких не змшюеться техшко-технолопчний р!вень виробни-цтва.
2. За ктцевим результатом або за видом об'екту [17; 18, с. 190; 18, с. 317-318; 19, с. 9-10; 20, с. 255]:
2.1. Продуктов!: впровадження товару або послуги, що е новими або значно полшшеними за його властивостями або способами використання. Сюди входять значш вдосконалення в техшчних характеристиках, компонентах i матер!алах, у вбудованому програмному забезпеченш, у р1вш сумюноси з корис-тувачем або в шших функщональних характеристиках.
Контент-аналв KaTeropii' «шноващ?»
Автор Сутшсть категорп «шновацп»
В. Ковальов [5, с. 35] Це кшцевий результат шновацшно! дiяльностi, який здобув реалiзацiю у виглядi нового або вдосконаленого продукту, що реалiзуeться на ринку, нового або вдосконаленого технологiчного процесу, який використовуеться у практичнш дiяльностi
Котлер Ф. [6, с. 589] Це iдея, товар чи технолопя, запущена в масове виробництво та представлена на ринку, яку споживач сприймае як абсолютно нову чи таку, що володie певними ушкальними якостями
Санто Б. [7, с. 8] Це такий суспiльно-технiко-економiчний процес, який через практичне використання iдей та винаходiв приводе до створення кращих за сво!ми якостями виробiв, технологiй, та у випадку, якщо шноващя орieнтована на економiчну вигоду, прибуток, !"! поява може принести додатковий дохщ
Соловьев В.П. [8, с. 21] Це не дiя з досягнення якогось результату, а сам результат — новащя, нововведення
Твисс Б. [9, с. 21] Це процес, в якому винахщ чи щея отримують економiчний змiст
Шарко М. [1, с. 17] Це нова вигода .... кшцевий результат, який представляе собою матерiалiзацiю нових знань
Шумпетер И. [11, с. 156] Це нова науково-оргашзацшна комбшащя виробничих факторiв, мотивована тдприе-мницьким духом
2.2. Процесш: впровадження нового або значно полшшеного способу виробництва або доставки продукту. Сюди входять значш змши в технологи, вироб-ничому устаткуванш й/або програмному забезпеченш.
2.3. Оргашзацшш: впровадження нового оргаш-зацiйного методу в дiяльностi пiдприeмства (оргашза-цИ), в органiзацiï робочих мiсць або зовншшх зав'яз-к1в.
2.4. Маркетинговк провадження нового методу продажу, включаючи значнi змiни в дизайнi або упа-ковцi продукту, його складуванш, просуваннi на ри-нок або в визначенш продажно! цiни, що нацшеш на краще задоволення потреб споживача, вiдкриття нових ринюв або завоювання нових позицiй для продукцп пщприемства на ринку з метою збшьшення об-сягу продажу.
3. За причинами виникнення [19, с. 317-318;22, с. 26-27]:
3.1. Реактивш (полшшувальш): забезпечують ви-живання та конкурентоспроможшсть фiрми на ринку, виникаючи як реакцiя на новi перетворення, що здшснюються конкурентами. Вони проводяться в межах розвитку та удосконалення напрямiв дiяльностi.
3.2. Стратегiчнi: к впровадження мае випереджу-вальний характер з метою отримання вирiшальних конкурентних переваг у перспективi. Вони створюють новi напрями дiяльностi або забезпечують успшне функцiонування iснуючих напрямiв на тривалий час.
4. За масштабом впровадження [18, с. 191-193; 19, с. 317-318]':
4.1. Мiжнароднi: новi на мiжнародних ринках.
4.2. На рiвнi краши: новi на рiвнi краши.
4.3. На рiвнi галузi (виду економiчноï дiяльностi): новi на рiвнi певно'1 галузi (виду економiчноï д1яль-ностi).
4.4. На рiвнi пiдприeмства (фiрми): новi на рiвнi пiдприeмства (фiрми).
5. За частотою застосування [18, с. 191; 19, с. 317318; 23, с. 12]:
5.1. Разовк застосовуються тшьки в тiй сферi, для яко'1 вони спочатку i розроблялися.
5.2. Повторюваш (дифузiя iнновацiй): процес по-ширення вже один раз освоено'!, реалiзованоï шнова-цiï, тобто застосування шновацшних продуктiв, по-слуг, технологш в нових мiсцях i умовах.
6. За мсцем в системi тдприемства [19, с. 317-318;22, с. 25]:
6.1. «На входЬ> в пщприемство.
6.2. «На виходЬ» з тдприемства.
6.3. 1нновацИ структури пiдприeмства.
7. За змстом дiяльностi [19, с. 317-318; 22, с. 25]:
7.1. Технолопчш.
7.2. Виробничь
7.3. Економiчнi.
7.4. Торговельш.
7.5. Соцiальнi.
7.6. Управлшсью.
7.7. Iнфраструктурнi.
7.8. Культурнi.
7.9. Полггачш.
7.10. Комплекснi.
7.11. Еколопчш.
7.12. Iнформацiйнi.
8. За значенням для реального напряму дiяльностi [24, с. 40]:
8.1. Фундаментальна радикально змшюють ста-лий або формують новий напрям дiяльностi.
8.2. Модифiкувальнi: здшснюються в межах удо-сконалення та розвитку фундаментальних.
8.3. Псевдошновацп: зовншш неiстотнi змiни продукив або процесiв, що не мають принципово'1 но-визни i не створюють жодних додаткових переваг для споживачiв.
9. Залежно вiд значущостi [ 25, с. 419]:
9.1. Велика: Грунтуються на вщкриттях та великих винаходах, формують нове поколшня техшки.
9.2. Середш: створюють новi моделi вже юнуючо'! технiки та розширюють сферу к застосування.
9.3. Дрiбнi: покращують виробничi або споживчi параметри iснуючоï техшки на основi дрiбних винахо-дiв та рацiоналiзаторських пропозицiй.
10. За формою [18, с. 191; 19, с. 317]:
10.1. Винаходи, патенти.
10.2. Рацiоналiзаторськi пропозици.
10.3. Ноу-хау.
10.4. Товарш знаки, торговi марки, емблеми.
10.5. Новi документи, що описують технолопчш, виробнич^ управлiнськi процеси, конструкций, структури та методи.
11. За суб'ектом створення [18, с. 191-192]:
11.1. Розроблеш на тдприемствь
11.2. Розроблеш у ВНЗ.
11.3. Розроблеш у технопарку.
11.4. Розроблеш у технопол!сь
11.5. Розроблеш у науковому парку.
11.6. Розроблеш в шновацшному шкубаторь
11.7. Розроблеш ф!зичною особою.
12. За типом тновацш [21, с. 255]:
12.1. Технолопчш: пов'язаш 1з розробкою та впровадженням як технолопчно нових, так i значно технолопчно удосконалених продукпв (продуктов1 шновацИ) i процеав (процесовi iнновацiï).
12.2. Не технолопчш: маркетингов! та оргашзацшш шновацИ.
13. За напрямками комерцiалiзацü' (класифжащя Шумпетера) [11, с. 157-158]:
13.1. Спрямоваш на використання нових матерь алiв i компонента.
13.2. Спрямованi на використання нових проце-
с1в.
13.3. Спрямованi на вщкриття нових ринюв.
13.4. Спрямоваш на використання нових оргаш-зацшних форм.
13.5. Спрямованi на вщкриття нових джерел си-ровини.
14. За джерелом idcï нового товару:
14.1. Нов1 товари, що «втягуються попитом»: ви-кликаш до життя попитом, який спостерНаеться на ринку.
14.2. Нов1 товари, що «вштовхуються лаборато-рieю»: як базуються на фундаментальних дослщжен-нях i можливостях технологи.
бвропейськ та американськ дослiдження секто-р1в промисловост1 показують, що приблизно 60-80% вдалих нововведень мае ринкове походження проти 20-40%, як створюються в лаборатс^ях (НД1, КБ).
15. За рiвнем стратегiчноï ролi нових технологш (класифжацЫ фiрми «Артур Д. Лттл»):
15.1. Ключов1 технологи: освоеш ф1рмою прогре-сивн1 маловiдомi технолог:!, як забезпечують ш кон-курентоспроможнiсть i стан лщера на даний момент.
Це «радикальш шновацшш продукта» або «хайтек-продукти» (високотехнолопчш продукти).
15.2. Базовi технологи: добре вщпрацьоваш та широко вщом! сучаснi технологи, як! забезпечують фiрмi прийнятну яюсть продукцiï.
15.3. Виникакч технологи: технологи, що знахо-дяться ще на стади експериментiв, але в перспективi спроможнi забезпечити добрi позицiï щодо змiн у кон-курентнiй боротьбi.
15.4. Закриваючi технологи: деяю технологи iз-за радикально'1 новизни просто «закривають» деяю галузi та 1х робочi мiсця. На приклад, поява автомобиля «за-крила» гужовий транспорт, поява транзисторних приймачiв «закрила» галузь лампових приймачiв.
16. Залежно eid глибини змт фiзичних або сприйня-тих окремих характеристик товару (класифжащя Шоффре та Доре):
16.1. Оригшальш товари: ri, в яких переважають сугтeвi ознаки новизни за конструкщею, новими елементами, принципом ди, характеристиками, яю можна вщнести до радикальних iнновацiйних продук-тiв.
16.2. Оновлеш товари: тi, в яких при збереженш базових характеристик змшюються деяю фiзичнi па-раметри.
16.3. Товари з новим позищонуванням: змшет тальки характеристики, що сприймаються.
Розглянемо тепер поняття високотехнолопчно1 та науково-техшчно'1 продукцп. Пiд високотехнолопч-ною продукщею ми будемо розумiти продукцiю мате-рiального виробництва, у витратах на створення до-слiдного зразка яко'1 значну частку становлять витрати штелектуально-науково'1 працi. Для визначення висо-котехнолопчних галузей зазвичай розраховуеться ств-вщношення середньорiчного обсягу витрат на дослщження i розробки до рiчного обсягу реалiзацiï продукцп галузь
У табл. 2 наводиться класифжащя галузей оброб-но1 промисловостi краш, що входять в Органiзацiю з економiчного i соцiального розвитку (ОЕСР), за сту-пенем наукоeмностi (вщношення витрат на дослщ-ження i розробки до обсягу вщвантажено'1 продукци, %) [26].
Класифiкацiя за ступенем HayxoeMHOCTÏ
Таблиця 2
Галуз! Наукоемтсть, %
Аерокосм!чт 15,0
Комп'ютерт 11,5
Фармацевтика 10,5
Електронш комуткаци 8,0
Середньовисот технологи
Наукове приладобудування 5,1
Технологи наземного транспорту 3,4
Електрообладнання 2,8
Х!м!чт технологи 3,2
1нший транспортний обладнання 1,6
Неелектричне обладнання 1,7
Середньотзт технологи
Суднобудування 0,7
1нше виробництво 0,6
Кольоров! метали 0,9
Неметалев! мшеральт продукти 0,9
Металург1я 0,6
Нафтопереробка 1,0
Чорна металург1я 0,6
Низьт технологи
Паперова промисловють i полпраф!я 0,3
Текстиль, одяг i шюра 0,2
Продукти харчування, напо'1 i тютюн 0,3
Деревообробка i меблеве виробництво 0,2
Науково-технiчна продукщя визначаеться як су-купнiсть науково-техшчно'1 iнформацiï, що мае ко-мерцшне значення i реалiзованоï споживачевi пере-важно в нематерiальнiй формi (у виглядi лiцензiï або науково-технiчноï послуги).
При класифжаци високотехнологiчноï (науко-мютко1) i науково-технiчноï продукцiï за формою ви-раження можна видшити таю групи: новi предмети споживання; новi прилади та обладнання; новi технологи; новi матерiали; новi стандарти; новi форми ор-ганiзацiï пращ; новi проекти об'eктiв соцкультпобуту i каттальних будiвель.
Науково-технiчна послуга — це захщ науково-технiчного характеру, пропонований споживачевi в нематерiалiзованному виглядi i якому притаманнi так!
властивостi, як: невщщльшсть вщ джерела; м!нливють якосп.
Науково-технiчнi послуги можна класиф!кувати за такими ознаками:
— джерела послуги: науково-техшчний пращв-ник, науково-техшчне обладнання i те й шше разом;
— за галузями науково-техтчно'1 д!яльносп: в га-луз! лазерно'1 технологи, х!ми малих об'екпв;
— за стад!ями шновацшного циклу: послуги в га-луз! прикладних НДР, послуги в обласп ОКР, послуги з обробки промислово'1 технологи виробництва;
— за типами обслуговування нововведень: по-слуги з розробки нових форм оргашзащя пращ, послуги замють розробки нових матер1ал1в.
Етап 2.
Ринок шновацш, на думку авторiв, слщ розгля-дати як сукупшсть трьох ринюв: ринку iдей, ринку шновацшних товарiв, ринок iнновацiйних технологш.
В рамках тематики нашого дослщження ми увагу зосереджуемо у данш статгi на ринку тновацшних то-варiв, який з точки зору попиту представляе собою систему органiзацiйно-економiчних вiдносин м1ж технолопчними пiдприемцями, яю створюють iнновацiйнi продукти на основi нових iдей, та споживачами цих продукгiв [27-29].
Етап 3.
Ыновацшт товари у ЗУК1П будемо розглядати як новi вироби, яю створено технолопчними пщприем-цями на основi нових iдей з метою задоволення вимог споживачiв цих продукив.
Етап 4.
Ключовим елементом вищезазначеного класифь катора е класифшацшна ознака нновацшного товару, що характеризуе яккть або властивкть об'екту, за яким здшснюеться класифжащя. Вона може мати як ю-льюсне, так i яюсне вираження. На думку автс^в, у зв'язку з тим, що паспорту шновацшних товарiв та 1х статистики на макро-, мезо- та мiкрорiвнях не iснуе, шформащю для заповнення ЗУК1Т доцшьно отриму-вати анкетним методом, залучаючи для цього в якост експертiв фахiвцiв, дiяльнiсть яких пов'язана з шно-вацiями.
Класифiкацiя iнновацiйних товарiв:
1. За рiвнем новизни:
1.1. Новi на рiвнi пiдприемства.
1.2. Новi на ринку iнновацiй.
2. За джерелами фтансування:
2.1. Кошти центрального уряду.
2.2. Кошти мюцевих i регiональних органiв влади.
2.3. Залучеш кошти.
2.4. Власнi кошти
3. За масштабами впровадження:
3.1. На рiвнi тдприемства.
3.2. На рiвнi регiону.
3.3. На рiвнi галузь
4. За вимогами технологiчних тдприемщв:
4.1. Пдвищення продуктивностi працi.
4.2. Зменшення матерiалiв або води на одиницю продукцп.
4.3. Зменшення споживання енергп або вуглеце-вого слщу.
4.4. Зменшення шуму, забруднення Грунту, води чи повгтря.
4.5. Замша частини матерiалiв на менш забруд-нюючi або небезпечнi.
4.6. Замша частини викопних джерел енергп на вщновлювальш.
4.7. Забезпечення рециркуляцп вiдходiв, води, матерiалiв для власного використання та продажу.
5. За вимогами кшцевих споживачiв:
5.1. ЕнергозберИаючь
5.2. Зменшення шуму, забруднення Грунту, води та повиря.
5.3. Довговiчнi.
5.4. Забезпечують полегшення утктзацп продукцп пiсля використання.
Етап 5.
Загальноукрашський класифiкатор iнновацiйних товарiв, який мютить двi частини: вступ i класифжа-цiю iнновацiйних товарiв.
ВСТУП
ЗагальноукраИнськиш класифжатор тновацшних товарiв е складовою частиною державно'1 системи кла-сиф^цш на внутрiшньому ринку iнновацiй.
Це систематизований перелж класифiкацiйних угрупувань, найменувань та квдв видiв iнновацiйних товарiв на основi найбшьш характерних ознак ринку шновацшних товарiв.
Об'ектами класифшаци е новi вироби, яю створено технолопчними тдприемцями на основi нових iдей з метою задоволення вимог споживачiв цих про-дукпв.
Вiн дозволяе прискорити визначення рiвня шно-вацiйних товарiв за значимютю на кожному етапi впровадження з метою прийняття оперативних та об-Грунтованих оргашзацшних i управлiнських рiшень стосовно шновацшно! дiяльностi.
Загальна структура цифрового коду ЗУК1Т вщпо-вщае так1й схемк
Х — роздал (класифiкацiйна ознака);
ХХ — група (пщклас).
На рiвнi класифiкацiйного угрупування «група» забезпечуеться деталiзацiя з урахуванням вимог нацю-нально'1 економiки, теорп iнновацiй та статистики. РЬ вень пiдкласу мае значення вщ «1» до «9» i завжди означае iншу продукщю в межах конкретного роздшу.
Даний класиф^тор розробляеться як за видами економiчноl дiяльностi, так i на репональному рiвнi та мае такий вигляд (табл. 3).
Таблиця 3
Класифкашя 1нновац1йни\ товар1в
Роздш Група Назва класифжацшного угрупування Код виду економiчноl дiяльностi Назва товару н о 'С е Р
1 2 3 4 5 6
1 Рiвень новизни
1.1 Новi на рiвнi пiдприемства
1.2 Новi на рiвнi ринку
2 Джерела ф1нансування
2.1 Кошти центрального уряду.
2.2 Кошти мюцевих i регiональних оргашв влади
2.3 Залученi кошти
2.4 Власнi кошти
Зактчення табл. 3
1 2 3 4 5 6
3 Масштаб ^вень) впровадження
3.1. На рiвнi регюну
3.2. На рiвнi виду економiчноl дiяльностi (галуз^
4 Вимоги технолопчних пщприемщв
4.1. Пщвищення продуктивноси пращ
4.2. Зменшення матерiалiв або води на одиницю продукцИ
4.3. Зменшення споживання енергп або вуглеце-вого слщу
4.4. Зменшення шуму, забруднення Грунту, води чи повггря
4.5. Замша частини матерiалiв на менш забруд-нюкш або небезпечш
4.6. Замша частини викопних джерел енергп на вщновлювальш
4.7. Забезпечення рециркуляцп вiдходiв, води, матерiалiв для власного використання та продажу
5 Вимоги кшцевих споживачiв
5.1. Енергозбер^акга
5.2. Зменшення шуму, забруднення Грунту, води та повгтря
5.3. Довговiчнi
5.4. Забезпечують полегшення утилiзацil продукцИ тсля використання
Висновки. Одшею з причин того, що шновацшна модель сощально-економ1чного розвитку Украши не працюе е вщсутшсть шформацп щодо шновацшно1 продукцИ, яка б вщповщала вимогам як технолопчних пщприемщв, так i ïï кшцевих споживач!в. Джерелом для накопичення тако'1 шформацп е класиф!катор шновацшних товар!в, але вш в Украш вщсутнш. Тому пропонуеться:
1. Рекомендувати Державнш служб! статистики Украши запровадити зв1тшсть шновацшних товар!в на регюнальному р1вш та за видами економ!чно1 д!яльно-ст за такими ознаками, як: р!вень новизни шновацш-но1 продукцп, джерело фшансування, масштаб впро-вадження, вимоги технолопчних пщприемщв, вимоги кшцевих споживач!в.
2. Доцшьно розробити структурну модель моти-вацп до розвитку внутршнього ринку шновацшних товар!в на баз! запропонованого класиф!катора шновацшних товар!в.
Список використаних джерел
1. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. 5-е изд. Москва: Институт новой экономики, 2002. 1280 с.
2. Пасс К., Б. Лоус, Э. Пендлтон, Л. Чедвик. Большой толковый словарь бизнеса. Москва: Вече, АСТ, 1998. 688 с.
3. Про шновацшну д1яльшсть: Закон Украши вщ 04.07.2002 р. URL: zakon.rada.gov.ua.
4. Про прюритетш напрями шновацшно1 д!яль-носи: Закон Украши вщ 16.01.2003 р. URL: za-kon.rada.gov.ua.
5. Ковалев В. В. Финансовый анализ : методы и процедуры. Москва : АО «Финстатинформ», 1995. 96 с.
6. Котлер Ф., Арметронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга / пер. с англ. [2-е европ. изд.]. С.- Пб.: ИД «Вильямс», 2000. 944 с.
7. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. Москва: Прогресс, 1990. 296 с.
8. Соловьев В.П.Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (синергетические эффекты инноваций): монография. Киев: Феникс, 2004. 560 с.
9. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. Москва: Экономика, 1989. 281 с.
10. Шарко М.В. Формирование инновационного потенциала предприятий: монография. Херсон: ФОП Гринь Д.С., 2014. 288 с.
11. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Москва: Прогресс, 1982. 456 с,
12. Поляков С.Г., Степнов С.Г. Модель инновационного развития предприятия. Инновации. 2003. № 2-3 (59-60). С. 36-38.
13. Винарчик П. Спасение идей: Й. Шумпетер и ключевые проблемы противоборствующих экономических теорш. Экономика. 2003. №11. С. 15-27.
14. Завлин П.Н., Васильев А.В. Оценка эффективности инноваций. СПб. : Изд. дом «Бизнес-пресса», 2007. 216 с.
15. Micklethwait J., Wooldridge A. AFuture Per-fect.The Challengeand Hidden Promiseof Globaliza-tion.William, 2004. 386 p.
16. Mensh G. Statement in Technology: innovation overcome the depression. Gambridge: Mass,1979. 360 p.
17. Руководство Осло. Рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям. Третье издание. Перевод с английского. Москва, 2006, 196 с. URL: http://rii-vuz.extech.ru/doc/oslo.pdf.
18. Косцик Р. С. Види шновацш на промислових пщприемствах. Науковий всник НЛТУ Украши. 2012. Вип. 22.02. С. 185-194.
19. Сиротинська Н.М. Види шновацшних тдп-риемств промисловоси. Вкник нащонального утверси-тету Львiвська полтехнжа. Менеджмент та тдприем-ництво в Украт: етапи становления i проблеми розви-тку. Льв!в, Льв!вськн полггехшка, 2012. № 727. С. 314319.
20. Соловйов В.П., Кореняко Г.1., Головатюк В.М. 1нновацшний розвиток регioнiв: питання теорп та практики: мoнoграфiя. Ки!в: Фенiкc, 2008. 224 с.
21. Наукова та шновацшна д!яльшсть Укра!ни, 2015 рж: статистичний з6!рник. Ки!в: Державна служба статистики, 2016. 258 с.
22. Йохна М.А., Стадник В.В. Економжа i орга-нiзацiя шновацшно! д!яльност!: навч. пос!6. Ки!в: Ака-демiя, 2005. 400 с.
23. Инновационный менеджмент /под ред. О.П. Молчановой. Москва, 2001.
24. Федулова Л.1. 1нновацшна економ^: пщруч-ник. Ки!в: Ли6!дь, 2006. 480 с.
25. Воронкова В.Г. Теoретичнi засади управлшня iннoвацiйним процесом в Украшь Вкник Нащональ-ного ушверситету Львiвська полтехнжа. Проблеми еко-номжи та управлтня. 2008. № 628. С. 417-423.
26. Input-Output and BTD databases (DSTI, EAS division). OECD, ANBERD, STAN. URL: oecd.org//dsti/ sti/stat-ana/stats/cde/mi2-99.pdf.
27. Инновации, конкуренщя и предпринимательство / Под ред. С. Г. Светунькова. СПб: Изд-во СПбГУЭФ, 2008. 96 с.
28. Концептуальные основы теории предпринимательских инноваций / пПод ред. С. Г. Светунькова. СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2009.
29. Светуньков С.Г. Ищутин Р.В. Понятие «рынок инноваций» и его определение. Развитие российского и регюнального бизнеса в условиях мирового финансового кризиса // Материалы Всероссийской научно-практической конференции. Псков; СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2009.
References
1. Azriliyan, A.N. (Eds.). (2002). .Large economic dictionary [Big Economic Dictionary]. 5th ed. Moscow, Institute of New Economics [in Russian].
2. Pass, K., Lous, B., Pendlton, E., &Chedvik, L. (1998). Bolshoy tolkovyiy slovar [Large explanatory dictionary of business]. Moscow: Veche, AST [in Russian].
3. Pro innovacijnu dijaljnistj»: Zakon Ukrajiny vid 04.07.2002 [Law of Ukraine «On innovation activities»] Retrieved from: zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
4. Pro priorytetni naprjamy innovacijnoji dijaljnosti: Zakon Ukrajiny vid 16.01.2003 [Law of Ukraine "On priority directions of innovation activity"] Retrieved from za-kon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
5. Kovalev, V.V. (1995). Finansovyj analiz: metody i procedury [The financial analysis: methods and procedures]. Moscow, Finstatinform [in Russian].
6. Kotler, А., Armetrong, G.,Saunders, J., &Vong, V. (2000). Osnovy marketinga [Marketing basics]. S.-Pt., Williams [in Russian].
7. Santo, B. (1990). Innovatciya kak sredstvo ekonomicheskogo razvitiya [Innovation as a means of economic development]. Moscow, Progress [in Russian].
8. Soloviev, V. P. (2004). Innovacionnaja dejatelnost kak sistemnyjprocess v konkurentnoj ekonomike (sinergetich-
eskie effekty innovacij) [Innovation activity as a system process in a competitive economy (synergistic effects of innovation)]. Kiev, Phoenix [in Russian].
9. Tviss, B. (1989). Upravlenie nauchno-tehnicheskim inovovvedenijami [Management of scientific and technical innovations]. Moscow, Economy [in Russian].
10. Sharko, M. V. (2014). Formirovanie innovacionnogo potenciala predprijatij [Formation of innovative potential of enterprises]. Kherson, FOP Grin D.S. [in Russian].
11. Schumpeter, Y. (1982). Teorijaj ekonomicheskogo razvitija [Theory of Economic Development]. Moscow, Progress [in Russian].
12. Polyakov, S.G., &Stepnov S.G. (2003). Model innovacionnogo razvitija predprijatija [Model of enterprise innovation development]. Innovacii -Innovation, 2-3, 36-38 [in Russian].
13. Vinarchik, P. (2003). Spasenie idej: J. Shumpeter i kljuchevye problemy protivoborstvujushhihj ekonomicheskih teorij [Salvation of ideas: J. Schumpeter and key problems of opposing economic theories]. Ekonomika — Economy, 11, 1527 [in Russian].
14. Zavlin, P.N.,Vasiliev, A.V. (2007). Ocenka effek-tivnosti innovacij [Evaluation of the effectiveness of innovation]. S-Pb, Busines spress [in Russian].
15. Micklethwait J., Wooldridge A. AFuture Per-fect.The Challengeand Hidden Promiseof Globalization. William, 2004. 386 p.
16. Mensh G. Statement in Technology: innovation overcome the depression. Gambridge: Mass,1979. 360 p.
17. Rukovodstvo Oslo. Rekomedatsii po sboru I ana-lizu dannyih po innovatsiyam. (2006). Retrieved July 05, 2018, from http://rii-vuz.extech.ru/doc/oslo.pdf.
18. Koszik, R.S. (2012). Vydy innovacij na promyslo-vykh pidpryjemstvakh [Types of innovations at industrial enterprises]. Naukovyj visnyk NLTU Ukrajiny - Scientific Bulletin NLTU of Ukraine, 22.02, 185-194 [in Ukrainian].
19. Sirotinska, N.M. (2012).Vydy innovacijnykh pidpryjemstv promyslovosti [Types of Innovative Business Entrepreneurship]. Visnyk nacionaljnogho universytetu Ljvivsjka politekhnika. Menedzhment ta pidpryjemnyctvo v Ukrajini: etapy stanovlennja i problem rozvytku - Bulletin of the National University of Lviv Polytechnic. Management and Entrepreneurship in Ukraine: Stages of Development and Development, Issues, 727, 314-319 [in Ukrainian].
20. Solovyov, V.P., Korenyako, G.I., & Golo-vatyuk,V.M. (2008). Innovacijnij rozvitok regioniv: pitannja teorii ta praktiki [Innovative development of regions: issues of theory and practice]. Kiev: Phoenix [in Ukrainian].
21. Naukova ta innovatciyna dijaljnist Ukrajiny, 2015 rik : statystychnyy zbirnyk (2015).[Scientific and innovative activity of Ukraine, 2015: statistical collection] (2016). State Statistics Service. Kyiv [in Ukrainian].
22. Yohna M.A., &Stadnik, V.V. (2005). Ekonomika i orghanizacija innovacijnoji dijaljnosti [Economics and organization of innovation activity]. Kyiv, Academy [in Ukrainian].
23. Molchanova, O.P. (Eds.). (2001). Innovatsionnyy menedzhment [Innovative management]. Moscow [in Russian].
24. Fedulova, L.I. (2006). Innovacijna ekonomika [Innovative economy]. Kyiv, Lybid [in Ukrainian].
25. Voronkova, V.G. (2008). Teoretychni zasady up-ravlinnja innovacijnym procesom v Ukrajini [Theoretical foundations of innovation process management in Ukraine]. Visnyk Nacionalnoho universytetu Ljvivsjka
Politekhnika. Problemy Ekonomiky Ta Upravlinnja - Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Problems of Economics and Management, 628, 417-423 [in Ukrainian].
26. Input-Output and BTD databases (DSTI, EAS division). OECD, ANBERD, STAN. URL: oecd.org// dsti/sti/stat-ana/stats/cde/mi2-99.pdf [in English] Input-Output and BTD databases (DSTI, EAS division). OECD, ANBERD, STAN. URL: oecd.org//dsti/sti/stat-ana/stats/ cde/mi2-99.pdf.
27. Svetunkukova, S.G. (Eds.). (2008). Innovacii, konkurencija i predprinimatelstvo [Innovation, Competition and Entrepreneurship]. S-Pb., SPbGUEF [in Russian].
28. Svetunkukova S.G. (Eds.). (2009). Konceptual'nye osnovy teorii predprinimatel'skih innovacij [Conceptual foundations of the theory of entrepreneurial innovations]. S-Pb., SPbGUEF [in Russian].
29. Svetunkukova, S.G., Ischutin R.V. (2009). Ponjatie «rynokinnovacij» i ego opredelenie. Razvitie ros-sijskogo i regional'nogo biznesa v uslovijah mirovogo fi-nansovogo krizisa [The concept of "innovation market" and its definition. Development of Russian and regional business in the context of the global financial crisis]:Vse-rossijskaja nauchno-prakticheskaja konferencija -All-Russian Scientific and Practical Conference. Pskov: publishing house SPSUEF [in Russian].
Т. П. Гтс
канд. екон. наук ORCID 0000-0002-4992-8438,
А. А. Нжулша.
Донбаська державна машинобудiвна академiя, м. Краматорськ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ТРУДОВИХ РЕСУРС1В УКРА1НИ
Постановка проблеми. Вперше поняття «трудовi ресурси» було сформульовано академжом С. Г. Струш-лшим, який визначив, що трудовi ресурси — це «ос-новний фонд, що живить собою всяке народне госпо-дарство, жива робоча сила дано'1 кра'1ни або народу. Будь-яке скорочення або розширення цього фонду ро-бить величезний вплив на загальний тип господар-ського розвитку» [1]. Тобто, наявшсть та стан трудових ресуретв безпосередньо впливае на рiвень економiч-ного розвитку кра!ни, забезпечуе ефективнiсть вироб-ництва та конкурентоспроможшсть суб'ектiв господа-рювання.
Згщно статистичних спостережень Державного комiтету статистики Укра!ни станом на 1 лютого 2018 року в Укра!ш проживало 42,4 млн оетб [2]. При цьому спостерИаеться щорiчне скорочення населення Украши. Науковщ вiдмiчають, якщо динамiка не змь ниться, то до 2050 року кшьюсть населення скоро-титься на 8,5 млн i складе 28,0 млн оаб. З таким рiв-нем спаду населення через 10-20 роив в Укра!ш ката-строфiчно не вистачатиме трудових ресуретв. Вже на даний час в Укра!ш економiчно активне населення складае 18 млн оетб при кiлькостi економiчно неактивного населення — 18,5 млн оаб.
Подолання скорочення трудових ресурсiв Украши неможливе без дослiдження забезпеченоси еконо-мiки держави трудовими ресурсами, аналiзу !х стану та ефективносп використання.
Аналiз останнгх дослщжень. Питанням дослщження стану трудових ресуретв Укра!ни, руху трудового ка-тталу, пропозищ! робочо'1 сили та 11 вiдповiдностi по-питу присвяченi пращ таких впчизняних науковцiв, як: О. I. Амоша [3], Т. В. Давидюк [4], Е. М. Лiбанова [5], С О. Цимбалюк [6] та ш.
Розробленi науковi пщходи та методологи систе-матизують ощнку трудових ресурсiв за показниками, об'еднаним за групами: забезпеченоси трудовими ресурсами, квалiфiкацil, руху трудових ресуретв, ефек-
тивностi використання трудових ресуретв, забезпече-ностi заробiтною платою.
До чинниюв, що впливають на стан трудових ре-сурсiв науковцi вщносять:
- наявнiсть стратеги розвитку трудового потенщ-алу кра!ни, яка мае вщповщати на актуальнi для Украши виклики;
- економiчний рiвень розвитку кра!ни та вартiсть нащонально! робочо! сили;
- наявнiсть системи навчання впродовж життя, зокрема, дорослих оетб, орiентованоl на подовження термiну 1х продуктивно! зайнятостi;
- вщик за кордон працездатного населення та мо-
лодi;
- проведення системного аналiзу структури за-йнятих оаб на ринку працi;
- збалансовашсть попиту та пропозицГ! робочо! сили;
- пщвищення престижностi низькоквалiфiкова-но!, але суспiльно-необхiдно! працi;
- вщповщшсть професiйно-освiтньо! пiдготовки працiвникiв перспективним вимогам ринку пращ.
Мета статп полягае в проведенш оцiнки стану трудових ресурав в Укра!нi, аналiзу тенденцш розвитку ринку працi в розрiзi оцiнки попиту i пропозищ! трудових ресурсiв та оцiнки впливу на ефектившсть економiчно! дiяльностi держави та суспшьства в цi-лому.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Як вь
домо, к1льк1сть трудових ресурсiв залежить вiд офi-цiйно встановлених вжових меж — верхнього i ниж-нього рiвнiв працездатного вiку, частки працездатних серед населення працездатного вжу, чисельностi осiб, що беруть участь у громадськш працi, та тих, хто зна-ходиться за межами працездатного вiку. Провiдну роль при формуванш трудових ресурсiв вiдiграе населення в працездатному вщь
Проведений аналiз вiкових рiвнiв працездатного населення кра!н свiту показав наступну середню три-
