CC BY
23
Л.1. Ковчуга
ПРОБЛЕМИ АКТИВВАЦП 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В НА ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВАХ УКРА1НИ
На сучасному етат економiка Украши перебувае у кризовому станi, що потребуе активiзацil зусиль для забезпечення И динамiч-ного та стiйкого розвитку. Умови глобального ринкового середо-вища потребують збiльшення ефективностi шновацшно! дiяльностi пiдприемств як безальтернативного способу подолання кризових явищ та пiдвищення конкурентоспроможносп нащонально! еконо-мiки. Особливо це стосуеться промислових тдприемств, що викли-кано суттевим впливом промисловостi на економiчнi процеси. По-перше, промисловють виступае рушiйного силою економiчного зростання, по-друге, вона е генератором техшчного прогресу та iнновацiй в економщ. Наприклад, у СС на частку промисловосп припадае 65% витрат на дослщження й розробки i майже 50% ви-трат на шноваци. При цьому iнновацiйна активнiсть великих шд-приемств у промисловостi е приблизно вдвiчi бiльшою за актив-нiсть великих пiдприемств в шших сферах дiяльностi [1, с. 5]. В Ук-ра!ш на даний час спостер^аеться стагнацiя шновацшно! активно-стi, що негативно позначаеться на вшх параметрах розвитку краши. Така ситуащя потребуе дослiдження проблем i перешкод на шляху до забезпечення шновацшно! спрямованостi розвитку пiдприемств промисловосп, вирiшення яких може виступити ключовим фактором довгострокового економiчного зростання та шдвищення добро-буту населення.
В Укра!ш проблеми iнновацiйного розвитку економiки в целому та шновацшно! дiяльностi пiдприемств зокрема дослiджують багато науковщв. У 2015 р. за участю провiдних вчених Украши, таких як В. Геець, А. Даниленко, Е. Лiбаново, А. Гриценко, О. Ма-карово, М. Кизим, I. Сгоров, I. Одотюк, було шдготовлено нацюна-льну доповiдь «Iнновацiйна Украша 2020» [2], в якш висвiтлено проблеми та перспективи шновацшного розвитку рiзноманiтних сфер економiчноl дiяльностi, у тому чи^ промисловостi.
У колективнiй монографи [3] окремий роздiл присвячено проблемам розвитку в Укра!ш iнновацiйного тдприемництва, у тому числi формування вiртуальноl шновацшно! iнфраструктури.
© Л.1. Ковчуга, 2016
Комплексне дослщження шновацшно1 дiяльностi тдпри-емств здiйснено в монографи П. XapiBa [4]. Методичний та прак-тичний шструментарш оцiнки ефективностi шновацшно1 дiяльно-ст пiдприемств висвiтлено у робот М. Чорно1 та С. Глухово1 [5]. Фiнансове забезпечення шновацшно1 дiяльностi пiдприемств та особливостi управлiння ним викладено в монографи [6].
Дослщженню проблем, ризикiв i напрямiв активiзацil шнова-цшно1 дiяльностi у промисловост Укра1ни присвячено роботи В. Вишневського, Ю. Кiндзерського, М. Якубовського, I. Галищ, О. Собкевича, А. Сухорукова, Л. Федулово1 [7-11].
Разом i3 тим, незважаючи на значну кшьюсть публiкацiй, ба-гато аспектiв шновацшного розвитку промислових пiдприемств за-лишаються досi невирiшеними. Складна макроекономiчна та пол> тична ситуацiя в кра1ш, реалп нишшньо1 св^ово1 рецеси, яю разом як нiколи гостро поставили перед Украшою питання реструктури-заци економiки та подолання ll сировинно1 орiентацil, потребують подальших дослiджень у цш площинi.
Метою статтi е аналiз iнновацiйних процесiв на промислових тдприемствах Укра1ни, у тому чи^ за !х розмiрами, та виявлення перешкод i бар'ерiв на шляху до тдвищення шновацшно1 активно-ст у промисловостi.
Пiдвищення конкурентоспроможностi шдприемств пов'язане з упровадженням iнновацiй (вщ англ. innovation), пiд якими розум> ються певнi нововведення - новi або вдосконаленi технологи, про-дукти (товари та послуги), бiзнес-моделi, методи оргашзаци вироб-ництва та збуту тощо.
Австрiйський економiст Й. Шумпетер, який е основоположником теори iнновацiй, пiд iнновацiями розумiв будь-яю змiни у су-спiльному виробнищи внаслiдок досягнень у науково-технiчнiй, технолопчнш та органiзацiйнiй сферах, що обумовлюе формування нових або вдосконалених ршень щодо виробництва, постачання та збуту продукци. Вiн видiляв п'ять типових змiн у процесi виробництва, яю належать до iнновацiй: продукщю з новими властивос-тями; новий метод виробництва; освоення нових ринюв збуту; нове джерело сировини; вщповщну реоргашзащю виробничого процесу [12].
Зпдно з мiжнародними стандартами [13] шноваци подiляють на чотири типи: продуктов^ процесовi, органiзацiйнi та маркетин-гов^ якi об'еднують у двi велию групи — технологiчнi та нетехноло-гiчнi.
Технолопчш шноваци пов'язаш з науково-технiчними роз-робками та являють собою впровадження у виробництво технолоп-чно нових або технологiчно вдосконалених продуктiв, що належить до продуктових шновацш. До технолопчних також належать про-цесовi шноваци, пов'язанi зi змiнами в технологи, техшщ виробни-цтва та в його програмному забезпеченш.
Нетехнолопчш шноваци охоплюють маркетинговi та оргаш-зацiйнi нововведення. Маркетингова iнновацiя е впровадженням нового методу продажу продукту, нових способiв дiяльностi у до-продажному перiодi (упакування продукту, його фасування, скла-дування, просування на ринок, визначення продажно! цiни та фор-мування цiново! полiтики), вщкриття нових ринкiв або завоювання нових ринкових нiш. Органiзацiйна iнновацiя е впровадженням нового методу в оргашзаци виробництва, робочих мiсць, в управлшш або забезпеченнi зовнiшнiх зв'язюв тощо.
Як свiдчать статистичнi даш, в Укра!нi незначна частка про-мислових пiдприемств здiйснюе iнновацi!. У 2015 р. шновацшною дiяльнiстю в промисловосп займалися 824 пiдприемства, або 17,3% загально! кiлькостi пiдприемств промисловосп. У зв'язку зi змiнами в оргашзаци та здшсненш державного статистичного спостере-ження щодо iнновацiйно! дiяльностi промислового пiдприемства безпосередне порiвняння даних за 2015 р. з аналопчними даними попередшх рокiв е некоректним, оскшьки починаючи з 2015 р. об-стеженню пiдлягають промисловi шдприемства з кiлькiстю працю-ючих 50 чол. i бiльше [14, с. 139].
У табл. 1 наведено даш за 2010-2014 рр. Вони свщчать, що, незважаючи на шдвищення кшькост шновацшно активних проми-слових тдприемств (на 10,1%), !х частка в загальнш кiлькостi про-мислових пiдприемств залишаеться низькою. Для порiвняння: у розвинених кра!нах (iз високим рiвнем доходiв населення) цей по-казник коливаеться вiд 80 до 60%. Наприклад, у Шмеччиш вш скла-дае 83,0%, Бельгi! - 67,9, Швеци та Фiнляндi! - 61,1 та 60,2% вщпо-вщно [15].
Ще меншою була кшьюсть промислових пiдприемств, що впроваджували шноваци: у 2014 р. лише 75,1% шновацшно активних тдприемств. Вщповщно технолопчш шноваци здшснювали лише 28,5% шновацшно активних тдприемств (див. табл. 1). У 2015 р. кшьюсть тдприемств, що впроваджували шноваци, змен-шилася до 723, iз них лише трохи бшьше половини (55,3%) займалися технолопчними шноващями [14, с. 157].
Таблиця 1
Основш показники ¡нновацшноУ дiяльностi пiдприeмств
промисловосп у 2010, 2013, 20 L4 рр.1
Показник 2010 2013 2014
Кшькють пiдприeмств, якi займались шновацшною дiяльнiстю, од. 1462 1715 1609
% до загальноï кiлькостi промислових шдприемств 13,8 16,8 16,1
Кшькють шдприемств, що впроваджували шноваци, од. 1217 1312 1208
% до загальноï кшькосп промислових шдприемств 11,5 12,9 12,1
у тому чи^ кшькють шдприемств, що впроваджували новi або вдоско-налеш методи обробки або виробництва продукци (технолопчш шноваци), од. 522 557 459
% до загальноï кшькосп промислових шдприемств 4,9 5,5 4,6
Частка реалiзованоï iнновацiйноï продукцiï в загальному обсязi проми-словоï продукцiï, % 3,8 3,3 2,5
1 Побудовано за джерелом [16, с. 163, 179, 193, 194].
В Укра!ш рiвень шновацшно! активностi промислових тд-приемств суттево диференцiюeться залежно вiд 1х розмiру. Данi табл. 2 свiдчать, що найбiльш активно iнновацiйною дiяльнiстю займалися великi пiдприемства — у 2012-2014 рр. бшьше третини вiд 1х загально! кiлькостi (38,9%), причому основна 1х частина (32,9%) впроваджували технолопчш шноваци. Серед середнiх за розмiром пiдприемств iнновацiйною дiяльнiстю займалися 19,7%, а серед ма-лих - лише 11,3%.
Серед промислових шдприемств мае мюце така сама тенден-щя, але слiд звернути увагу на вищу, порiвняно з шшими секторами економiки, iнновацiйну активнiсть шдприемств промисловосп за всiма розмiрами. При цьому простежуеться закономiрнiсть як у щ-лому по економiцi, так i в промисловостi, зокрема: при зменшенш розмiру пiдприемств знижуеться не лише частка шновацшно ак-тивних пiдприемств, але i тих, яю займаються технологiчними шно-вацiями.
Таблиця 2
¡нновацшна активнiсть пiдприeмств промисловост _за розмiром у 2012-2014 рр., од. 1_
Види тдприемств за !х розм1рами Загальна юльюсть обстеже- них тдпри-емств У тому числ1
Пщприемс-тва з шно-вацшною актившстю з них нешно-вашно ак-тивш тд-приемства
тдприем-ства з техно-лопчними шноващями тдприемства тшьки з марке - тинговими та/або оргашзацшними шноващями
Усього 27992 4084 2663 1421 23908
% до вЫх 100 14,6 9,5 5,1 85,4
Мал1 20895 2367 1331 1036 18528
% до вЫх 100 11,3 6,4 5,0 88,7
Середш 5440 1073 787 286 4367
% до вЫх 100 19,7 14,5 5,3 80,3
Велию 1657 644 545 99 1013
% до вЫх 100 38,9 32,9 6,0 61,1
Промисло-в1сть: Мал1 9124 1185 779 406 7939
% до вЫх 100 13,0 8,5 4,4 87,0
Середш 3208 769 636 133 2439
% до вЫх 100 24,0 19,8 4,1 76,0
Велию 1197 538 473 65 659
% до вЫх 100 45,0 39,5 5,4 55,0
1 Побудовано за джерелом [14, с. 185].
У еС спостерiгаeться аналопчна тенденцiя: серед великих пiдприeмств (!з чисельнiстю зайнятих 250 чол. i бiльше) шновацш-ною дiяльнiстю (за той самий перюд - з 2012 по 2014 рр.) займалися понад 75% пiдприeмств (бiльш шж на третину вище, нiж в Укра!ш). Серед малих i середтх пiдприeмств (чисельнiсть зайнятих - вщ 10 до 249 чол.) - трохи менше 50%. Така сама закономiрнiсть просте-жуеться за вшма типами iнновацiй. Нижчий рiвень шновацшно! ак-тивностi серед великих тдприемств спостерiгаеться за маркетинго-вими шноващями (близько 40% вiд загально! кшькосп великих тд-приемств), найвищий - за оргашзацшними (понад 50%); серед малих i середнiх тдприемств (МСП) шновацшна активнiсть за вшма чотирма типами iнновацiй перебувае приблизно на одному рiвнi (20-26%) [17].
Виконаний анатз свщчить, що практично вс великi тдпри-емства е шноваторами, пiд впливом глобального конкурентного се-редовища вони вимушенi впроваджувати шноваци для посилення сво!х компетенцiй. 1нтенсившсть шновацшно! дiяльностi шдпри-емств великою мiрою залежить вiд економiчних умов i сформова-ного iнновацiйного середовища конкретно! кра!ни - ефективностi правового регулювання, наявностi доступних джерел фшансування, дiевостi iнновацiйно! iнфраструктури тощо.
В Укра!ш вiдсутнi найважливiшi економiчнi та шститущона-льнi умови для активiзацi! пiдприемствами iнновацiйно! дiяльностi, якi виступають суттевими перешкодами (бар'ерами) на шляху до реструктуризаци економiки. Перша перешкода стосуеться, насам-перед, вiдсутностi вироблених на державному рiвнi стратегiчних щ-лей та загального бачення щодо майбутнього кра!ни - в Укра!ш в> дсутня державна стратегiя шновацшного розвитку — так само, як i стратегiя розвитку промисловостi.
По-друге, ситуащя, що склалася у сферi iнновацiйно! дiяльно-стi промислових шдприемств, пов'язана з пол^ичною нестабшьш-стю, високими ризиками, притаманними укра!нськiй економщ, об-меженiстю доступу до джерел фшансування, браком власних кош-тв у пiдприемств для впровадження шновацш. Висока вартiсть за-лучення кредитних ресуршв, значне податкове навантаження на тдприемства не передбачають надання доступних кредитв на роз-виток бiзнесу. 1з проблемою нестачi фiнансування найчаспше сти-каються саме малi тдприемства, яю не мають вiльних коштв i, як правило, не можуть надати належних гарантiй банку для отримання кредиту. У ЕС ця проблема виршуеться за рахунок розвитку шших iнструментiв фiнансування - венчурного швестування, краудфан-дiнгу та ш.
По-трете, недосконалiсть системи цiноутворення обумовлюе бшьшу економiчну привабливiсть для шдприемств вкладати кошти не в переробну промисловють, а у сировиннi галуз^ фiнансовий сектор i торгiвлю, що тдривае рiвень економiчно! безпеки кра!ни та виснажуе !! потенцiал, насамперед, людський.
По-четверте, суттевим бар'ером виступае неяюсне iнституцi-ональне забезпечення шновацшних процесiв - низький рiвень захи-щеностi прав iнтелектуально! власностi, нерозгалужешсть iннова-цiйно! iнфраструктури, високий рiвень корупцi! та неефективнiсть судово! системи в держави
По-п'яте, тдприемствам бракуе высоко! iнновацiйноï куль-тури, достатнiх професiйних навичок в шновацшному менедж-ментi.
Подальша невиршешсть вказаних та iнших проблем може призвести до остаточноï деградацiï переробного та наукомюткого секторiв нацiональноï промисловосп. Разом iз тим послiдовнi й уз-годженi дiï органiв влади на всiх рiвнях управлiння сприятимуть ди-версифiкацiï структури промисловостi, стимулюванню конкуренцiï, створенню високооплачуваних робочих мюць. Одна з головних складностей полягае в тому, щоб державне втручання не призвело до ще бшьшого гальмування iнновацiйних процесiв. У даному контекст представники Свiтового банку зазначають, що державнi ште-рвенци можуть забезпечити ефективнiсть iнновацiйноï дiяльностi на рiвнi пiдприемств за наявност певних умов - конкуренцiï на вну-трiшньому ринку, прямих шоземних iнвестицiй, мiжнародноï сшв-працi у сферi дослiджень i розробок, мобшьност людських ресур-сiв, якiсного управлшня, прозоростi та вiдкритостi державних орга-нiв влади [18].
Висновки. Встановлено, що складш макроекономiчнi умови, загострення пол^ично1' ситуацiï, несприятливе iнновацiйне середо-вище залишаються вагомими перешкодами на шляху до тдви-щення защкавленосп промислових пiдприемств в iнновацiях - частка шновацшно активних промислових шдприемств у загальнш кь лькост промислових пiдприемств протягом останнiх шести роюв не перевищувала 17,3%, що в рази менше, нiж у розвинених крашах свiту. Очевидно, що за наявних умов Украша не здатна конкурувати на свiтовому ринку шноваци, бо навт якщо шноващя буде спро-дукована, комерцiалiзувати ïï буде вельми складно через вщсут-нiсть вiдповiдних iнструментiв державного регулювання та сприят-ливого iнновацiйного середовища.
Визначено, що в Укра1'ш, так само як i в €С, рiвень iнновацiй-но1' активностi шдприемств суттево рiзниться залежно вiд ix роз-мiру - найбiльш активно iнновацiйною дiяльнiстю займаються ве-лию пiдприемства. Таку закономiрнiсть можна пояснити ïx перевагами в отриманнi фiнансовиx, людських, матерiальниx та шших ре-сурсiв, а також можливютю скорочувати середнi витрати виробництва, а отже, i собiвартiсть одинищ продукц^' при пiдвищеннi обся-пв виробництва (ефект масштабу). Тому закономiрно, що великi за розмiрами тдприемства мають бiльше можливостей (порiвняно з МСП) для систематичного впровадження шновацш З шшого боку, малi тдприемства е бшьш динамiчними та сприйнятливими до 218
змш, гнучкими в yпpaвлiннi, тoмy мaють знaчнi мoжливocтi в rnpo-щyвaннi cвoгo iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy. Aлe m cyчacнoмy eтaпi мaлi пiдпpиeмcтвa тайбшьш гocтpo вiдчyвaють нacлiдки кpизи тa низьку плaтocпpoмoжнicть пoпитy. Оpгaни влади мaють зaйняти aK-тивну гозищю щoдo випpaвлeння тaкoï пapaдoкcaльнoï crnya^ï зa дoпoмoгoю, нacaмпepeд, пoдaткoвиx вaжeлiв, кpeдитнoï тa aмopти-зaцiйнoï гол^ики.
Лiтеpaтуpa
1. Пpoмиcлoвicть i пpoмиcлoвa пoлiтикa Укpaïни 2013: arcrya-льш тpeнди, виклики, мoжливocтi: нayк.-aнaлiт. дoпoвiдь / O.I. Aмoшa, B.П. Bишнeвcький, Л.О. Збapaзcькa [тa iн.]; зa зaг. peд. B.П. Bишнeвcькoгo; HAH Укpaïни, 1н-т eкoнoмiки пpoм-cтi. - Дoнeцьк, 2014. - 200 c.
2. Iннoвaцiйнa Укpaïнa 2020 : нaцioнaльнa дoпoвiдь / зa зaг. peд. B.M. Гeйця тa ш.; HAH Укpaïни. - К., 2015. - 336 c.
3. Ляшeнкo B.I. Iннoвaцiйнe пiдпpиeмництвo й нayкoвo-тex-нiчнa дiяльнicть / B.I. Ляшeнкo // Пepший eтaп мoдepнiзaцiï era^-мiки Укpaïни: дocвiд тa пpoблeми: мoнoгpaфiя / зa зaг. peд. B.I. Ля-шeнкa. - Зaпopiжжя: Клacичний пpивaтний yнiвepcитeт, 2014. -С. 567-590.
4. Хapiв П. С. Iннoвaцiйнa дiяльнicть пiдпpиeмcтвa тa eraro-мiчнa oцiнкa iннoвaцiйниx пpoцeciв / П. С. Хapiв. - Тepнoпiль: «Ето-нoмiчнa думта», 2003. - 326 c.
5. 4oprn M. B. Ощнта eфeктивнocтi iннoвaцiйнoï дiяльнocтi гад^иемого : мoнoгpaфiя / M. B. 4oprn, С. B. Глyxoвa. - Xap^ : ХДУХТ, 2012. - 210 c.
6. Зянькo B.B. Iннoвaцiйнa дiяльнicть пiдпpиемcтв тa ïï фiнaн-coвe зaбeзпeчeння в yмoвax тpaнcфopмaцiйниx змiн eкoнoмiки Ук-pai™: мoнoгpaфiя / B.B. Зянькo, 1.Ю. Gпiфaнoвa, B.B. Зянькo. - Brn-ниця: BHТУ, 2015. - 172 c.
7. Bишнeвcкий B. Пpoмышлeннaя пoлитикa: тeopeтичecкий acпeкт / B. Bишнeвcкий // Экoнoмикa Укpaины. - 2012. - № 2. -С. 4-15; № 3. - С. 25-35.
8. Якyбoвcький M. M. Стpyктypний вeктop aктивiзaцiï пpoми-cлoвoгo poзвиткy / M. M. Якyбoвcький // Екoнoмiкa Укpaïни. — 2013. - № 12. - С. 22-39.
9. Кiндзepcький Ю^. Пoтeнцiaл нaцioнaльнoï пpoмиcлoвocтi: цiлi тa мexaнiзми eфeктивнoгo poзвиткy / Ю^. Кiндзepcький, M.M.
Якубовський, I.О. Галиця; за ред. Ю.В. Кшдзерського. - К.: 1н-т екон. та прогнозування НАН Укра1ни, 2009. - 928 с.
10. 1нновацшний розвиток промисловост як складова струк-турно1 трансформаци економiки Укра1ни: анатт. доп. / О.В. Собке-вич, A.I. Сухоруков, А.В. Шевченко [та ш.]; за ред. Я.А. Жалiла. -К.: Н1СД, 2014. - 152 с.
11. Федулова Л.И. Инновационный вектор развития промышленности Украины / Л.И. Федулова // Экономика Украины. - 2013. -№ 4. - С. 15-23.
12. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шум-петер. - М.: Прогресс, 1983. - 278 с.
13. Oslo Manual Guidelines: For Collecting and Interpreting Innovation Data 3rd Edition [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/oslo-manual_978 9264013100-en.
14. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши: стат. зб. / Державна служба статистики Украши. - К., 2016. - 257 с.
15. Eurostat (2016) Enterprises by type of innovation [Electronic resource]. - Mode of access: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/ submit ViewTableAction.do.
16. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши: стат. зб. / Державна служба статистики Украши. - К., 2015. - 255 с.
17. Eurostat (2016) Innovation in SME's and in large enterprises [Electronic resource]. - Mode of access: http://ec.europa.eu/eurostat/ statistics-explained/index.php/Innovation_statistics#Innovation_in_SM E.2.80.99s_and_in_large_enterprises.
18. Igniting innovation: rethinking the role of government in emerging Europe and Central Asia [Electronic resource] / Itzhak Goldberg, John Gabriel Goddard, Smita Kuriakose, Jean-Louis Racine. - The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank. - 2011. - Mode of access: http://www-wds. worldbank. org/external/default/WDSContentServer/WDSP/IB/2011/09/30/000356 161_20110930033352/Rendered/PDF/647000PUB0EPI000Box361544 B00PUBLIC0.pdf.
Надшшла до редакци 16.12.2016р.
