CC BY
28
Л1тература
1. Державний реестр сорпв рослин придатних для поширення в УкраТьп у 2015 р.- Витяг станом на 20.01.2015р. - К.: Алефа. - 2015. - С. 3-18.
2. Каталог сортов озимой пшеницы селекции фермерского хозяйства «Бор». - Одесса, - 2014. - 32 с
3. Методика проведения експертизи та державного сортовипробуван-ня copTiß рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур / Охорона прав на сорти рослин: Офщмний бюлетень. - К., 2003. - № 2. - Ч. 3. -С. 5-19, 191-204.
4. Методика проведения експертизи copTiB рослин труп и зернових, круп'яних та зернобобових на придатнпсть до поширення в УкраТьп (ПСП). КиТв : TOB «Нтан - ЛТД», 2014. - 82 с.
5. 1дентиф1кацт генотитв пшениш мякоТ за морфолопчними ознаками та бюлопчними властивостями/ [Улич Л.1., Таганцова М.М., Матус В.М., Терещенко Ю.Ф.] Зб1рник наукових праць Уманського НУС. - Умань, 2011. -Вип.75. - 4.1. Агрономт. - С.181-190.
References
1. State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2015 r. - Extract as 20.01.2015r.-K.: Alefa., 2015.- P. 3-18.
2. Product varieties winter wheat selective breeding famer economy «Bor». -Odessa - 2014. - 32 p.
3. The method of examination and public sortoispytanija plant varieties of grains, cereals and legumes / Protection of Plant Varieties: Official Bulletin. - K., 2003. - № 2. - Part 3 - P. 5-19, 191-204.
4. Methods of examination of plant varieties of cereals, legumes and krupyanyh on suitability for dissemination in Ukraine (PDP). Kyiv LLC «Nilan - LTD», 2014. - 82 p.
5. Identification of genotypes of soft wheat on morphological characteristics and biological properties / [Ulich L., Tahantsova M., Matus V., Tereshchenko Y.] Proceedings of Uman NUS- Uman, 2011. - Vyp.75. - Part 1. Ahronomiya. -P. 181-190.
I. А. ЯичеНКО УДК 631.526.3:633.8(477.7)
асгпрант
МиколаТвського нацюналы-юго аграрного университету [email protected]
ВПЛИВ СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОНАРДИ ДВ1ЙЧАСТ01 НА ВИХ1Д EOIPHOI ОЛП 3 Р0СЛИНН01 СИРОВИНИ У П1ВДЕННОМУ СТЕПУ УКРА1НИ
Анотащя. В статтi розглядаеться вплив сортових особливостей монарди дв'шчастоУ на вих'щ еффно'У ол'п за умов вирощування культури в ГИвденному Степу Укра'Уни. Дослщжено показники продуктивносл культури. Особлива увага прид'тяеться анализу структури рослинно'У сировини сорт/в монарди дв'шчасто!', осюльки вм'ют еф/рно/ ол'п суттево залежить як в'щ УУ концентрацп в окремих органах, так / частки листюв та суцв/ть у надземнш мае/, як\ е найб/лыл ц'шними частинами урожаю. Визначено, що у генеративну фазу розвитку у рослин маса стебел у 2,0-2,9 раз/в перевищуе масу листюв, що зна чно в пли вас на вих'щ еффно'У ол'п, так як кожен орган (стебло, листок, суцв/ття) накопи чуе р/зну юльюсть ол 'п. 3 урахуванням бюлопчних особливостей культури концентраций еф1рно'У оли визначали у зразках надземних пагон 'т монарди дв 'шчасто)' на другий piK вегетацп. Згщно даних, що отриман/ у дослщах, найб/льшу юльюсть еф/рних ол'ш накопичують суцв 'птя, найменшу - стебло. Концентрац/я еффно'У ол 'п у рослиннш сировин/ дослщжуваних зразюв склала: у сорту Слава - 1,2%, Серпанок - 0,99%, Сн'жана -1,05% в 'щ абсолютно сухо'У маси. На основ/ проведених досл 'щжень встановлено, що вих'щ ефУрноУ ол 'п з одиниц/ площ\ на другий piK вирощування культури коливався у межах 4,5-11,5 г/м2 / значно залежав в 'щ продуктивносл сорту.
Ключовi слова: монарда дв/йчаста, еф/рна ол/я, сировина, компонентний склад, сорт, структура.
И. А. Янченко
аспирант
Николаевский национальный аграрный университет
ВЛИЯНИЕ СОРТОВЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ НА ВЫХОД ЕФИРНОГО МАСЛА С РАСТИТЕЛЬНОГО СЫРЬЯ МОНАРДЫ ДВОЙЧАСТОЙ В ЮЖНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ
Аннотация. В статье рассматривается влияние сортовых особенностей монарды двойчастой на выход эфирного масла в условиях Южной Степи Украины. Исследовались показатели продуктивности культуры. Особое внимание уделялось анализу структуры растительного сырья сортов монарды, так как содержание эфирного масла существенно зависит как от концентрации масла в отдельных органах, так и соотношения листьев и соцветий в надземной массе, которые являются наиболее ценной частью урожая. В генеративную фазу развития у растений масса стеблей в 2,0-2,9 раза превышает массу листьев, что значительно влияет на выход эфирного масла, так как каждый орган (стебель, листок, соцветие) накапливают различное количество масла. С учетом биологических особенностей культуры концентрация эфирного масла определяли в образцах надземных побегов Monarda didyma L. на второй год вегетации. Согласно полученым данным, наибольшее количество эфирного масла накапливается в соцветиях, наименьшее - в стеблях. Концентрация эфирного масла в растительном сырье составила: сорт Слава - 1,2%, Серпанок - 0,99% и Снежана -1,05% от абсолютно сухой массы. На основе проведеного исследования установлено, что выход эфирного масла с единицы площади на второй год выращивания культуры колебался в диапазоне 4,5-11,5 г/м2 и в значительной мере зависел от продуктивности сорта.
Ключевые слова: монарда двойчатая, эфирное масло, сырье, сорт, структура.
I. A. Yanchenko
Postgraduate
Mykolayiv National Agrarian University
INFLUENCE OF VARIETAL CHARACTERISTICS MONARDA DIDYMA ON ESSENTIAL NATURAL OILS FROM RAW MATERIALS GROWN IN CONDITIONS OF SOUTHERN STEPPE OF UKRAINE
Abstract. Despite the significant advances in the development of various synthetic drugs in the new generation, the last decade has seen a growing interest in natural compounds of plant origin. Vegetable raw materials with a high content of secondary origin compounds are widely used in medicine, perfume, the cosmetic industry and in the food and confectionery industry. The use of aromatic extracts and medicinal plants ensures the high efficiency in a number of branches at the reduction of valuable raw material losses, as well as through the issuance of new types of products.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
54
In this article the impact of the varietal characteristics of Monarda didyma on essential oil yield, under the cultivation in conditions of the Southern Steppe of Ukraine, was investigated. We researched the indicators of crop production. Particular attention was concentrated on the analysis of the plant varieties of Monarda raw materials structure, because the ethereal oil content greatly depends on the concentration of oil in particular organs; also the leaves and inflorescences in the ratio of above-ground mass are the most valuable part of the general crop. The greatest number of Monarda didyma essential oils were stored in above-ground mass during the generative phase of development. This phase begins in the second year of the culture's growth. General productivity of researched varieties was determined in the third week of June at the same time with the phase of mass flowering. In this phase of development of the plants, the mass of stems exceeded the weight of the leaves by 2.0-2.9 times. This significantly affects the essential oil yield, as every organ (stem, leaf, inflorescence) accumulate different amounts of oil. The essential oil concentration was determined in Monarda didyma aerial shoots of the samples in the second year of vegetation. According to received results, the highest amount of essential oil was accumulated in inflorescences, and the smallest in the stems.
The concentration of the essential oil in vegetable raw materials were: the Slava sort - 1.2% , the Serpanok sort - 0.99% and the Snisjana sort - 1.05%, of absolutely dry weight. This study has found that the yield of essential oil from the square meter in the second year of the culture cultivation ranged from 4.5 to 11.5 g/m2, and it was largely dependent on grade productivity.
Also, the morphological structure of leaf epidermis was studied. Glands were found in large quantities, which are localized in the leaves. They are situated on the abaxial side and the adaxial side of the leaf. Essential oil glands start their formation in the germination phase and in the phase of the aerial shoots formation. The largest number of them was observed in budding stage, and they were located between the stomata gland evenly on the leaf surface. Number and morphology of the glands was not dependent on varietal characteristics.
The yield of essential oil from plants per unit area in the second year of the culture cultivation was determined by performance grade, by oil concentration in specific organs, and by the structure of plant material. Most essential oil productivity has been identified in the Slava sort. It can be concluded, that in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine, you can get a raw Monarda didyma mass, with which you can further isolate a valuable essential oil. Keywords: Crimson bee balm, essential oil, raw material, sort, structure.
Постановка проблеми. Не зважаючи на значш до-сягнення в обласп створення р1зних синтетичних препаратов нового поколшня, в останне десятил1ття вщзначае-ться зростання ¡нтересу до природних сполук рослинного походження. Рослинну сировину 3 ВИСОКИМ BMiCTOM сполук вторинного походження широко використовують у медичнш практик, парфумерно-косметолопчному вироб-ництв1, в харчовш та кондитерськш промисловосп. За-стосування екстрактш пряно-ароматичних, еффоолшних та л1карських рослин дозволяв забезпечити високу ефектившсть в ряд1 галузей як за рахунок скорочення втрат цшноТ сировини, так i за рахунок випуску нових видш продукци [1].
Актуальшсть створення лкарських препаратш на ос-HOBi рослинноТсировини пояснюеться наявшстю широкого спектру фармаколопчноТ дм, здатшстю м'яко i гармоншно впливати на Bei системи оргашзмуза мш1мальноТ кшькосп побнних ефектш в умовах тривалого застосування. При-ор1тетом е вивчення шляхт створення сучасних ф1то-препарат1в з використанням методолопчних пщходш, як1 базуються на вивченш технологи 'ix отримання та забезпеченш якосп лкарських препаратш [2].
Джерелом бюлопчно активних речовин, що на суча-сному етат широко використовуються, е еф1рш оли рослин. У практик знаходять застосування препарати, що мктять як окрем1 компоненти, як1 видтеш з еффноТ оли, так i комплекс нативних сполук складно! cyMiiui, яку отримують з рослинноТ сировини [3].
Здатшсть утворювати еффну ол1ю властива близько 2500 видам рослин. В залежносп вщ видових особли-востей, в1ку, органу, умов вирощування та ¡нших факторш концентрацт еффноТ оли в органах рослин коливаеться вщ 0,005 до 2,5% [4,5,6].
Одшею з перспективних еффоолшних рослин е монарда двшчаста (Monarda didyma). Еф1рна ол1я якоТ мае високу бактерицидну, противфусну, протигрибкову та антигельмштну актившсть [7]. Бона волод1е ¡муномоде-люючим ефектом, радюпротекторною, антиоксидантною, антисклеротичною, протизапальною та знеболювальною д1ею. Якпряшсть культуру використовують у харчовш промисловосп. Рослина волод1е багатьма декоративними якостями, тому и застосовують в ландшафтному дизайш [8].
Слщ зазначити, що монарду двшчату, як перспективну культуру, рекомендовано вирощувати в Пол1са та Jlico-степу Украши. Дослщники пщкреслюють досить високу пластичшсть i адаптацшш можливост1 культури за вирощування у р1зних фунтово-клтатичних умовах Украши. Даних та рекомендацш з вирощування монарди у ГНв-
денному Степу Украши не знайдено. Ц1кав1сть до лкар-ських та еффоолшних культур постшно зростае, у зв'яз-ку з чим вид Мопа^а didyma представляв ¡нтерес для ГИвденного Степу Украши, так як еколопчш умови ре-пону та наявшсть родючих фунтш, що придатш для вирощування культури, дозволяють отримати яккну рослинну сировину для видтення еффноТ оли з цшними складовими компонентами.
Анал1з останшх дослщжень \ публшацш. Вивчення р1зних видш роду Мопа^а в умовах ГНвденного узбе-режжя Криму проводилося вченими Ыютського боташч-ного саду. Зокрема, ними вивчалися бюморфолопчш особливосп та господарськоцшш ознаки ¡нтродукованоТ Мопа^а didyma та ¡нших видш роду Монарда. Продук-тившсть та компонентний склад еффноТ оли монарди двшчастоТ був визначений в результат! ¡нтродукцп культури в Омськш обласп та Захщному Сибфу, Нечернозем-нш зош Роем [9].
Зпдно з опублкованими результами дослщжень, у склад1 еффноТ оли монарди двшчастоТ мктиться бтьш шж 50 компоненте; тимол, карвакрол, у-терпен, 1,8 -цинеол та лшалол визначеш як основы сполуки отриманоТ еффноТ оли. Вивчення бюморфолопчних особливостей виду показало, що накопичення еффноТ оли здшснюеться у залозах, як1 у великш ктькост1 локал1зован1 на чашечц1 кв1тки та листках. Залози розм1щен1 як на верхнш, так \ на нижжй сторон! листковоТ пластинки. Вони сидяч1, занурен1 у мезоф1л. На стебл1 1'х дуже мало, тому вони, навряд, можуть суттево впливати на накопичення еффноТ олИ'. На листковш пластинц1 величина залоз коливаеться вщ 0,06 до 0,09 мм, на чашечц1 кв1тки величина залоз -0,08 мм [10]. Не було вщмнено вщмшностей у вмкт1 еф1рноТ олИ' у рослин р1зного в1ку. Концентрац1я еф1рно1' олИ' в дослщних зразках рослинного матер1алу складала 0,92-2,11%. Найбшьша к1льк1сть виявлена в листках I стеблах (2,11%), найменша - в суцв1ттях (0,92%) за умов вирощування в Нечорноземнш зош Росп та Зах1дному Сиб1ру [11,12,13,14].
Питания ¡нтродукцп та введения в культуру монарди двшчастоТвумовахГНвденного Степу Украши залишаються невиршеними. У Державний реестр сортш рослин, при-датних для поширення в УкраТш, внесено 3 сорти виду Мопа^а didyma. Однак у публкацтх практично вщеутш результати дослщжень про вплив сортових особливостей на еффноолшну продуктившеть та компонентний склад еффноТ олИ', отриманоТ з рослинноТ сировини.
Метою роботи передбачалося виявити вплив сортових особливостей монарди двшчастоТ на вмкт еффноТ оли у рослиннш сировиш в ГНвденному Степу УкраТни.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
55
Методика дослщження. 3 урахуванням бюлопчних особливостей культури концентращю еф1рноТ олм виз-начали у зразках надземних пагошв Monarda didyma L. на другий piK вегетаци. Рослини, вирощеш з насшня, що отримане у заявника copTiB з Нацюнального бота-Hi4Horo саду ¡м. М.М. Гршка. Розсаду вирощували в касетах протягом 8 тижшв, при температур! 20-23°С та природному освп"ленш. ГПсля формування 6-8 листов и висаджували у вщкритий ^рунт на дослщну дтянку TOB «МиколаТвзеленгосп» на вест 2014 р., схема розмЬ щення 70x35 см. В якосп контролю використовували сорт Слава, який за даними орипнатор1в проявив висою адаптацшш можливосп п1д час вирощування в р1зних еколопчних умовах. У зв'язку з особливютю кл1матичних умов ГНвденного Степу дослщна дтянка була на постш-ному зрошенш, середню волопсть грунту пщтримували на piBHi 75% HB. Догляд за насадженнями здтснювали зпдно загальноприйнятим методикам для вирощування декоративнихта л1карських рослин [15]. Надземш пагони зр1залися виб1рково у третю декаду червня, в nepiofl масового цвтння.
Еф1рну ол1ю отримували методом перегонки водяноТ пари з пов1тряно-сухоТ надземноТ частини рослин, кон-центращю олп визначали у вщсотках вщ абсолютно-сухоТ маси сировини [16]. Проба рослинного матер1алу для перегонки складала 300 г. Еф1рну ол1ю (кол1р, кон-систенщя, запах) оцшювали органолептично. Хттний склад еф1рноТ олм визначали за допомогою хроматографа «Хроматэк-кристал 5000». Вивчення особливостей будови епщерми листка проводили за допомогою свптю-оптичного м1кроскопа (об'ектив 40х, окуляр 15х) на тонких 3pi3ax, ф1ксованих в абсолютному cnnpTi [17]. Фотографи епщерми отримано за допомогою камери TREK DCM32.
Основн1 результати дослщження. Незалежно вщ способу розмноження i термшу посадки, повноц1нн1 гене-ративнi органи у монарди двшчастоТ, в силу бюлопчних особливостей виду, формуються на другий piK вегетаци [18]. Безсумшвно, що перший piK в онтогенез! багато-pi4HHKiB важливий для Тх продуктивное^. У цей перюд вщбуваеться формування i розвиток потужноТ кореневоТ системи i кореневища з запасом поживних речовин, необхщних для перезим1вл1 та утворення надземноТ маси в наступи! роки вегетаци. У зв'язку з чим в перший piK онтогенезу агротехшка вирощування була спрямована на отримання повноцшних здорових рослин з добре розвиненими вегетативними органами.
У 2015 poui активне вщростання монарди двшчастоТ почалося у третш декад1 березня, коли середньодобова температура повпря склала 1,3-1,6°С. У вар1антах до-слщу не виявлено pi3Hnui за темпами росту та розвитку i тривалосп фенолопчних фаз. Незалежно вщ сортових особливостей та строку садшня розсади, фаза квпування
монарди двшчастоТ (перюд що характеризуется макси-мальним накопиченням еф1рноТ ол¡Т у сировиш) в умовах ГПвденного Степу УкраТни у 2015 роц1 припала на останню декаду червня. В цей перюд онтогенезу надземш пагони, бшышсть з яких мали суцвггтя, були довжиною 60-70 см.
Виходячи з анал1зу останшх публкацт, найбтьша ктьюсть еф1рних олш у монарди двшчастоТ накопичуеться в надземнш рослиннш сировиш у генеративну фазу розвитку. В зв'язку з чим, загальна продуктившсть до-слщних сорт1в була визначена в третш декад1 червня в фазу Тх масового цвтння.
П¡д час вивчення морфолопчноТ будови епщерми листов було знайдено залози, як1 в великш ктькосп локал1зоваш на листках (рис. 1).
Вони знаходяться як на абакамальнш так \ на адаксЬ альнш сторонах органу. Вщм1чено, що еф1роолшш залози починають формуватися ще в фаз1 вщростання та формування надземних пагошв. Найбтьша ктьюсть Тх спо-стер1галася в фазу бутошзацп, розташовуються залози м1ж продихами, досить р1вном1рно на поверхш листка (рис. 2). Сортових особливостей в ктькосп \ морфологи залоз вщзначено не було.
У вирощуванш лкарських та пряно-смакових культур особливе значения мае кшьккпъ та маса оргашв рослини, як1 е джерелом бюлопчно-активних речовин. Вщомо, що корисш для використання смоли, еф1рш олп', дубильш речовини та ¡нш1 сполуки в окремих органах накопичуються в р1зних концентрацтх.
Анал1з структури рослинноТ сировини сортш монарди двшчастоТ показав, що в перший р1к вегетаци внесок стебел в загальну надземну масу був вщ 29 до 35%, основна ТТ частина складалася з листов. В другий р1к вегетаци, у генеративну фазу розвитку рослин, маса стебел у 2-2,9 раз1в перевищувала масу листкш. В зв'язку з чим, значно виросла маса стебел в загальнш рослиннш сировиш, вона складала вщ 50% до 58 % по вар1антах дослщу. В генеративну фазу розвитку рослин було отримано з рвних вар1антт дослщу вщ 430 до 960 г/м2 сухо!'надземноТ сировини. Рослини контрольного вар1анту в другий р1к вегетаци сформували бтьш потужш надземш пагони, Тх загальна суха маса у два раз1в перевищувала масу сорту Серпанок та в 2,2 раз1в сорту Сшжана.
Визначена суттева р1зниця м1ж сортами у показниках, що вщображають масу генеративних оргашв у загальнш маа рослинноТ сировини. На пагонах контрольного сорту Слава у другий р1к вегетаци сформувалася в 2,4-3,2 раз1в бтьше суцвпъ в пор1внянш з сортами Серпанок та Сшжана У сорту Слава маса суцвп"ь у 3,2-3,4 раз1в перевищувала показники ¡нших дослщних сорт1в. Вщповщно, внесок генеративних орган1в в рослинну сировину, що використовуеться для видтення еф1рноТ ол1Т, у сорту Слава складав 30,7%, у сорту Серпанок цей
Рис. 1. Морфолопчна структура еф1роол1йно°1 залози на ешдеркп абаксммально! сторони листка (40Х15Х)
^ -
' п • Л Z/**
Рис. 2. Розм1щення еф1роол1йних залоз на еп1дерм1 абакс1мально'Г сторони листка в генеративну фазу (8х15х)
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО У HIВ Е PC ИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2016
56
показник був менцм в 1,7 pa3iB, у сорту Сшжана - в 1,4 разш (табл. 1).
Основним показником придатносп використання лкарських рослин е Тх здатшсть синтезувати та нако-пичувати в органах сполуки вторинного походження, що мають антимкробну та ¡ншу д1ю. 3 повп"ряно-сухо1 надземно'1 частини рослин монарди була отримана еф1рна олЫ методом перегонки водяноТ пари, концентращю олм визначали у вщсотках в1д абсолютно-сухоТ маси сировини. Отримана ол1я представляла собою прозору однорщну рщину, яка, залежно вщ сорту, мала свш колф: Слава - насичено-жовтий, Серпанок - свптю-жовтий, Сшжана - жовтий. Bei зразки володти приемним пряним ароматом.
Концентращя еффно! оли в дослщжуваних зразках надземно'1 рослинноТ сировиш коливалася у межах 1,01,2 % (рис. 3), це евщчить, що в цтому сорти не значно вщрвняються м1ж собою за даним показником.
Анал1з результате дослщження зразкш рослинного матер1алу з окремих частин пагону показав, що най-бтьша ктьюсть олш у Bcix copTiB в умовах дослщу накопичуеться у суцв1ттях - у середньому по сортам вона складала 2,71%, у листках цей показник був - 2,09%
вщ абсолютно сухоТ сировини (рис.4). Видтення оли з стебел р1зних сорт1в монарди двшчасто! дас основу для висновку, що в цих органах £ ттьки слщов1 концентрацп еффно'| ол¡1.
Враховуючи показники концентрацп еффно!' ол ¡1 в р1зних органах дослщно! культури, розрахунки еффоолшноТ продуктивноси показали, що вихщ еффно!' олиз одинищ площ1 насаджень визначаеться якзагальною масою надземних оргашв так \ стввщношенням окремих оргашв у рослинно'1 сировини, яка використовуеться для видтення оли (табл. 2).
Таким чином, залежно вщ сортових особливостей у другий рк вирощування з 1 м2 в умовах ГНвденного Степу можливо отримати вЩ4,51 до 11,52 геффно'|'олм(табл. 2). За даними показниками контрольний сорт Слава суттево вщрЬнясться вщ сорт1в Сшжана та Серпанок, в1н мае значно бтьшу еффоолшну продуктившеть.
Висновки. В умовах ГНвденного Степу Украши в другий р1к вирощування монарди двшчастоТ отримано вщ 4,51 до 11,52 г/м2 цшно! еффноТ олм. Вихщ еффно! ол¡1' залежав вщ продуктивное^ сорту, концентрацп оли в окремих органах та структури рослинно'1 сировини, що використовуеться для видтення. В умовах дослщу вихщ
Таблиця 1
Бюметричш показники рослинно'1 сировини монарди двшчасто! тд час збору (другш p¡K вирощування, весняний строк посадки 2015р.)
Показники Сорти
Слава (контроль) Серпанок Сшжана
Висота пагона, см 72,9 66,6 68,4
Дтметр куща, см 17,1 20,6 7,0
Кшьккпъ naroHiB, шт./росл. 19,0 17,0 13,0
Кшьмсгь листкш, шт./росл. 520 428 137
Площа одного листка, см2 1,5 2,0 2,3
Площа листковоТ поверхш рослини, м2 0,0780 0,0856 0,0315
Площа листковоУ поверхш рослин м2/га 3705 4066 1496
Кшьккпъ 6yTOH¡B,шт./росл. 39,0 16,0 12,0
Надземна маса рослин, г/м2 Сира 1520,5 770,5 723,4
Суха 960,0 477,0 428,8
Надземна маса, г/росл Сира 320,1 162,2 152,3
Суха* 202,2 100,4 90,1
Маса стебла, г/ росл. Сира 147,6 82,4 74,9
Суха * * 104,3 57,6 50,1
Маса листя, г/ росл. Сира 69,9 48,8 43,5
Суха*** 35,9 24,6 20,6
Maca cyueiTb, г/росл Сира 102,6 31,0 33,9
Суха**** 62,0 18,2 19,4
Приштка. * Н1Р05 = 12,55; ** Н1Р05=7,35; *** Н1Р05= 5,72;
Н1Р05= 3,87
1.2 1 0,8
ф
« 0,6 -
0,4 0,2 О
I Слава IСерпанок
Сн1жана
Слава
Серпанок Сн>жана
Сорти
Рис. 3. Вплив сортових особливостей монарди двшчастоТ на концентращю еф1рно'Г оли у надземшй
рослиннш сировиш, о/о (абсолютно суха маса)
В1СНИКУМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ С А ДIВ Н И ЦТ В А
57
II f
CQ
1.5
0.5
I С\ ЦВ1НЯ
i .Чистя
i Стебло
Структура
Суцвгття Лпстя Стебло
Рис. 4. Концентрафя еф1рно'| олм в надземних органах рослинноУ сировини монарди двшчасто*!, %
(абсолютно суха маса)
Bhxía еф1рн010лиз рослинно! сировини монарди двшчасто*!
Таблиця 2
Сорт Вихщ еф1рно! олм, г/м2
Загальна надземна маса Листки Суцвптя
Слава (контроль) 11,52 3,54 7,98
Серпанок 4,74 2,41 2,33
Сшжана 4,51 2,03 2,48
HIPos 0,735 0,354 0,548
ecfeipHoT олм з одинищ плони у контрольного сорту Слава у 2,5 раз1в був бтьше в пор1внянж з сортами Серпанок та Сшжана.
Лп-ература
1. Либусь О. К. Эфиромасличные и пряно-ароматические растения / О. К. Либусь, В. Д. Работягов, С. П. Крутько, Л.А. Хлыпенко, - Херсон: Айлант, 2004. - 274с.
2. Ткаченко К. Г. Эфиромасличные растения и эфирные масла: достижения и перспективы, современные тенденции изучения и преминения / К. Г. Ткаченко. // Вестник Удмуртского университета. - 2011. - №1. - С. 88-97.
3. Танасиенко Ф. С. Эфирные масла. Содержание и состав в растениях. / Ф. С. Танасиенко. - Киев: Наукова думка, 1985. - 264 с.
4. Котов М. I. Еф1роолтн1 рослини Украши / М. I. Котов. - К, 1969.
5. Библиография по эфиромасличным растениям и эфирным маслам : указатели отечественной литературы за 1747-1965 гг. / Р. А. Буйко, А. Е. Гра-щенков, А. И. Маковкина ; отв. ред.: А. А. Федоров, В. С. Соколов ; АН СССР, Ботанический ин-т им. В. Л. Комарова . - Л. : Наука, 1968 . - 275 с.
6. Zander А. Weltproduktion und Welthandel von ätherischen olen. Berlin: Academic Verlag, 1928. 620 s.
7. Науменко E. H. Разработка состава и технологии суппозиториев с - каротином микробиологическим и эфирным маслом монарды : дис. канд. фарм. наук : 14.04.01 / Науменко Е. Н. - Белгород, 2014. - 145 с.
8. Свиденко Л. В. Види роду Monarda L. - ароматичш та декоративн1 рослини / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов. // BiCTi бюсферного заповщника «Аскажя - Нова». - 2012. - №14. - С. 239-242
9. Исследование химического состава эфирного масла Monarda fistulosa L., Monarda didyma L., культивируемых в условиях Западной Сибири / Р. В.Опарин, Л. М. Покровский, Г. И. Высочина, А. В. Ткачев. // Химия растительного сырья. - 2000. - С. 19-24.
10. Свиденко Л. В. Вивчення еф1роолшносп Monarda fistulosa L. //Л. В. Свиденко // Чорноморський боташчний журнал. - 2008. - №1. - С. 61-66.
11. Зависимость состава эфирного масла Monarda didyma L. от возраста растений и характера сырья / М. А.Мядилец, Д. В. Домрачев, А. Н. Крикливая, Г. И. Высочина. // Химия растительного сырья. - 2014. - №1. - С. 215-219.
12. Исследование компонентного состава эфирного масла растений рода Monarda, культивируемых в условиях северо-западного региона / О. Е.Вишневская, А. Л. Шаварда, А. Е. Соловьева, О. А. Зверева. // Аграрная Россия. - 2006. - С. 60-62.
13. Машанов В.М. Новые эфиромасличные культуры / В.М. Машанов, Н.Ф. Андреева, Н.С. Машанова, И.Е. Логвиненко. - Симферополь: Таврия, 1988. -160 с.
14. Корчашкина Н. В. Биологические особенности роста и развития видов рода монарда в условиях Нечерноземной зоны Российской Федерации : ав-тореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. бюл. наук : спец. 06.01.13 «лекарственные и эфиромасличные культуры» / Корчашкина Н. В. - Москва, 2009.
15. Климчук О. В. Лкарсью рослини. Технолопя вирощування: навч. nociö. / O.B. Климчук, I.C. Пол1щук, В.А. Мазур; М-во освп"и та науки, молод1 та спорту УкраТни, М-во аграрно'1 пол ¡тики та продовольства Украши, ВНАУ. -Вшниця, 2012.-187 с.
16. Державна фармакопея Украши. - Харюв: Р1РЕГ, 2001. - 531 с.
17. Пильщикова Н.В. Водный режим сельскохозяйственных культур / Н.В. Пильщикова. — М.: И-тво МСХА, 1993. — 124 с.
18. Маланкина Е. Л. Агробиологическое обоснование повышения продуктивности эфиромасличных растений из семейства яснотковые (Lamiaceae L.) в Нечерноземной зоне Росии : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня докт, с.-г. наук : спец. 06.01.13 «лекарственные и эфиромасличные культуры» / Маланкина Е. Л. - Москва, 2007.
References
1. Ly4 bus", О., Rabotyagov,V., Krut% ko, S. et al. (2004). Essential oil and aromatic plants. Kherson: Ailanthus, 2004. 274 p. (in Ukrainian).
2. Tkachenko K.G., Aromatic plants and essential oils to achieve and perspectives, current trends and studying use. Bulletin of Udmurt University, 2011, no. 88-97, pp. (in Russian).
3. Tanasy'enko F. (1985). Essential oils. The content and composition in plants. Kiev: Naukova Dumka, 1985. 264 p. (in Ukrainian).
4. Kotov M. I. (1969). Aromatic plants Ukraine. Kiev, 1969. (in Ukrainian).
5. Bujko, R.A. Et al.(1968). Bibliography on aromatic plants and essential oils: Indices of Russian literature for the 1747-1965 biennium. Leningrad: Nauka. 1968. 275 p. (in Russian).
6. Zander, A. Weltproduktion und Welthandel von ätherischen olen. Berlin: Academic Verlag, 1928. 620 p. (in Germany).
7. Naumenko, E.N. (2014), Development of composition and technology of suppositories - microbiological carotene and essential oil of Monarda. Cand. pharm sei. diss. Belgorod, 2014. 145 p. (in Russian).
8. Svy'denko, L.V., Rabotyagov, V.D.(2012). Species genus Monarda L. -aromatic that decorative plant. Bulletin biosphere reserve «Askaniya - Nova». , 2012, no. 1, pp. 239-242 (in Ukrainian).
9. Opary'n, R.V., Pokrovsky'j, L.M., Vusochy% na, G. Y., Tkachev, G.Y. (2000). The study of the chemical composition of essential oil of Monarda fistulosa L., Monarda didyma L., cultivated in Western Siberia. Chemistry of plant raw materials, 2000, no 3, pp. 19-24. (in Russian).
10. Svidenko, L.W. (2008). Study of essential oil in Monarda fistulosa L. Chornomors% k. bot. z., 2008, no. 1, pp. 61-66. (in Ukrainian).
11. .Myady4ecz, M.A., Domrachev, D.W. et.al. (2014). The dependence of the composition of the essential oil of Monarda didyma L. plants of age and the nature of raw materials. Chemistry of plant raw materials, 2014, n о 1, pp. 215219. (in Russian).
12. Vy' shnevskaya, O.E., Shavarda, A.L., et al. (2006). The research component composition of the genus Monarda plant essential oil, cultivated in a northwestern region. Agrarian Russia, 200, no 6.60-62, pp. (in Russian).
13. Korchashky" na, N. V. (2009). Biological features of growth and development of the genus Monarda under the Non-chernozem zone of the Russian Federation: Author, of dis.to obtain the degree of Ph.D. Moscow, 2009. 25 p. (in Russian).
14. Mashanov, V., Andreeva, N., et al. (2005). New essential oil crops. Simferopol: Tavria, 1988. 160 p. (in Ukrainian).
15. Kly'mchuk, O., Polishhuk, V., et al. (2012). Medicinal plants. Technology of growing. Vinnitsa: VNAU, 2012. 187p. (in Ukrainian).
16. State Pharmacopoeia of Ukraine. Kharkov: RIREH., 2001. 531 p. (in Ukrainian).
17. Py' Г shhy' kova, N. (1993). The water regime of crops. Moscow: MSXA, 1993. 124 p. (in Russian).
18. Malanky* na, E. L.(2007). Agrobiological justification for increasing the productivity of aromatic plants from the family jasnotkovye (Lamiaceae L.) in the Non-chernozem zone of Russia. Author, of dis. to obtain the degree of Ph.D. Moscow, 2007. 25 p. (in Russian).
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
58
№1, 2016
