CC BY
16
8. Ткал¡ч 1.Д. Урожай нпсть та економтнп показники coï залежно вщ шири-ни м1жрядь i норм виаву в умовах ЮровоградськоТ обласп / 1.Д. Ткалн, Т.П. Шегплова // Бюлетень 1нституту зернового господарства. - 2008. -№ 33-34.- С. 229-232.
9. Ткал¡ч 1.Д. Вплив способа авби i норм виаву на picT, розвиток i урожайнпсть coï/ 1.Д. Ткал1ч, Т.П. Шегплова // Бюлетень 1нституту зернового господарства. - 2007. - № 30. - С. 60-63
10. Шегплова Т.П. Формування високопродуктивних nociBiB coï пщ впливом агротехнтних прийом1в в умовах ЮровоградськоТ обласп : авто реф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09 „Рослинництво" / Шегплова Тамара Петрюна. - Днтропетровськ, 2009. - 17 с.
References
1. Zholobetskyi G. Soybean fever / G. Zholobetskyi // Propozytsiya. - 2014. -№ 10. - P. 48-51.
2. Nidzelskyi V. A. Modem situation in soy production / V. A. Nidzelskyi // Scientific Newsletter of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine: "Agronomy". - 2010. - Issue 149. - P. 257-261.
3. Babych A. Soybean area and distribution of soy production in Ukraine / Babych A., Babych-Pobererzhna A. // Propozytsiya. - 2010. -№ 4. - P. 52-54.
4. Babych A. O. The world and national tendencies of production location and use
of soy in solving the problem of protein / A. O. Babych, A. A. Babych-Poberezhna // Fodder and fodder production. - Vinnytsya: 2012. - Isuue. 71. - P. 12-26.
5. Sichkar V. Soy: how to get more protein / V. Sichkar // Zerno. - 2013. -№ 1. - P. 107-112.
6. Nyzheholenko V.M. Crop and quality of soy seeds depending on technological methods of irrigation in the conditions of southern steppe of Ukraine: dissertation.... PhD in Agriculture: 06.01.09/Viktor Mykhailovych Nyzheholenko. - Zaporizhya, 2006. - 156 p.
7. Il'enko O.V. Optimization of the methods of productivity formation of soy with different groups of ripening in the conditions of the northern part of the steppe of Ukraine: dissertation abstract for PhD in Agriculture: specialty 06.01.09 „Planting" / O. V. Il'enko. - Dnipropetrovsk, 2008. - 19 p.
8. Tkalich I. D. Productivity and economic indicators of soy depending on the row width and seeding rate in the conditions of Kirovohrad region / I. D. Tkalich, T. P. Shepilova // Bulletin of the Institute of grain crops. - 2008. - № 33-34. -P. 229-232.
9. Tkalich I. D. The influences of seeding methods and rates on the growth, development and productivity of soy / I. D. Tkalich, T. P. Shepilova // Bulletin of the Institute of grain crops. - 2007. - № 30. - P. 60-63
10. Shepilova T. P. Fromation of highly productive soybean crops under the influence of agro-technical methods in the conditions of Kirovohrad region: dissertation abstract for PhD in specialty 06.01.09 „Plant growing" / Shepilova Tamara Petrivna. - Dnipropetrovsk, 2009. - 17 p.
Т. Г. Самойленко
кандидат бюлопчних наук, доцент МиколаТвського нацюнального аграрного уыверситету samoilenkostg@mail.ru
УДК 633.812:581.135.51
â а
I. А. Янченко
асгпрант
МиколаТвського нацюнального аграрного уыверситету chamamila87@mail.ru
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО! ОРГАН13АЦП ЗАЛОЗИСТОГО АПАРАТУ ТА Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ ЕФ1РН01 ОЛП ЛИСТК1В МОНАРДИ ДВ1ЙЧАСТ01 ЗА УМОВ ВИ РОЩУ ВАН НЯ В П1ВДЕННОМУ СТЕПУ
УКРА1НИ
Анотащя. В умовах експерименту вадосл'щжуван/ сорти формували типов/'для роду Мопагба /_. листки. Загальна площа листкового апарату залежала як в'щ кущистост/ рослини так п облиственносл / становила вщ 315,1 см2 у сорту Сн'жана, до 856,0 см2 у сорту Серпанок.
Шд час генеративного пер'юду розвитку на поверхн/ еп'щерми формуеться залозистий апарат, залози розташован¡, головним чином, на поверхн/ нижньо/ (абаксиально/) сторони листка. Шд час активного цвтння залозистий апарат займае в 'щ 3% до 7% загально/' площ/ еп 'щерми листюв. У, контрольного сорту Слава загальна площа залоз на одиницю поверхн/ абаксиальноУ сторони листковоТ пластинки у 2,4 рази б'шьша у пор/внянн/ з сортом Серпанок та у 1,6 раз/в больше у пор/внянн/ з сортом Сн 'жана.
Концентрац/я еф/рно/ олп в доспщжуваних зразках листюв коливалась в'щ 1,91% до 2,10%, це св'щчить, що в ц/лому сорти не значно вщр/зняються м'ж собою за да ним показником. Контрольний сорт Слава, що характеризувався б'шьш розвиненим залозистим апаратом, в 1,1-1,2 раз/в мав б'шьшу концентрац/ю еф/'рно/' олп в орган/ / пор/внянн/ з /ншими сортами. В залежносл вщ сортових особливостей у другий р/к вирощування з 1 м2 з листкового апарату можливо отримати вщ 2,0 до 3,5 г еф'/рно/' олп. Сорт Слава суттево вщр/зняеться вщ сорт/в Сн 'жана та Серпанок, в 'ш мае в 1,51,7 рази б'шьшу еф'/роол 'шну продуктивн '/сть, що дозволило отримати б'шьший вих'щ еф '/рно! олп з листюв. Хроматограф/чний анализ показав присутшсть у склад/ еф/рно/ олп б'шьш н'ж 30 х/м/чних компонент/в. Основними компонентами еф/рно/ олп монарди дв'шчасго)', вирощено/' в умовах ГИвденного Степу Украши, е тимол, пара-цимен та карвакрол. Основним фенольним компонентом у вах сорт/в, вирощених в зазначених умовах, е тимол, його концентрац/я перевищуе вм '/ст карвакролу в 1,8 раз/в.
Ключов'г слова: монарда дв'шчаста, еф/рна ол'/я, залозистий апарат, сорт, компонентний склад. Т. Г. Самойленко
кандидат биологических наук, доцент Николаевский национальный аграрный университет И. А. Янченко аспирант
Николаевский национальный аграрный университет
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ЖЕЛЕЗИСТОГО АППАРАТА И ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ ЭФИРНОГО МАСЛА ЛИСТКОВ МОНАРДА ДВОЙЧАТАЯ В УСЛОВИЯХ ВЫРАЩИВАНИЯ В ЮЖНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ
Аннотация. В условиях эксперимента все испытуемые сорта формировали типичные для рода МопагНа 1. листья.
№1, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
77
Общая площадь листового аппарата зависела как от кустистости растения так ее облиственность и составляла от 315,1 см2 у сорта Снежана, к 856,0 см2 у сорта Дымка.
Во время генеративного периода развития на поверхности эпидермиса формируется железистый аппарат, железы расположены, главным образом, на поверхности нижней (абаксиальнои) стороны листа. Во время активного цветения железистый аппарат занимает от 3% до 7% общей площади эпидермиса листьев. В контрольного сорта Слава общая площадь желез на единицу поверхности абаксиальнои стороны листовой пластинки в 2,4 раза больше по сравнению с сортом Дымка и в 1,6 раза больше по сравнению с сортом Снежана.
Концентрация эфирного масла в исследуемых образцах листьев колебалась от 1,91% до 2,10%, это свидетельствует, что в целом сорта незначительно отличаются между собой по данному показателю. Контрольный сорт Слава, который характеризовался более развитым железистым аппаратом, в 1,1-1,2 раз был большую концентрацию эфирного масла в органе по сравнению с другими сортами. В зависимости от сортовых особенностей во второй год выращивания с 1 м2 из слоеного аппарата можно получить от 2,0 до 3,5 г эфирного масла. Сорт Слава существенно отличается от сортов Снежана и Дымка, он в 1,5-1,7 раза больше эфиромасличную производительность, что позволило получить больший выход эфирного масла из листьев.
Хроматографический анализ показал присутствие в составе эфирного масла более 30 химических компонентов. Основными компонентами эфирного масла монарды двойной, выращенной в условиях Южной Степи Украины, является тимол, пара-цимен и карвакрол. Основным фенольным компонентом во всех сортов, выращенных в указанных условиях, является тимол, его концентрация превышает содержание карвакрола в 1,8 раз. Ключевые слова: монарда двойная, эфирное масло, железистый аппарат, сорт, компонентный состав.
Т. G. Samoylenko
PhD of Biology Sciences
Mykolaiv National University of Horticulture
I. A. Yanchenko
Postgraduate Student
Mykolaiv National University of Horticulture
FEATURES OF STRUCTURAL GLANDULAR APPARATUS AND CHEMICAL COMPOSITION OF ESSENTIAL OILS MONARDA DIDYMA LEAF UNDER CULTIVATION IN SOUTHERN STEPPES UKRAINE
Abstract. In the experiment all studied sorts formed typical kinds of Crimson bee balm leaves. The total area of deciduous plant unit depended from plants foliage and ranged from 315.1 sq.sm in a variety Snizhana, to 856.0 sq.sm in a variety Serpanok.
In generative period epiderma forms on the leaves surface glandular apparatus, glands are located mainly on the surface of the bottom (abaxyal) side of the leaf. In active blossoming period glandular apparatus occupies from 3% to 7% of the total leaf surface. In the control variety Slava total glandular area per unit of abaxyal side surface of leaf is 2,4 times more compared to the Serpanok and 1,6 times more than the variety Snizhana.
The concentration of the essential oil of leaves in the samples ranged from 1,91% to 2,10%, this indicates that the overall grade not significantly differ on this indicator. Control variety Slava characterized by more developed glandular apparatus in 1,1-1,2 times had greater concentration of essential oils in the plant compared to other varieties. Depending on the varietal characteristics in the second year of cultivation from 1 sq.m deciduous plant unit might get from 2,0 to 3,5 grams of essential oil. Grade Slava is significantly different from grades Snizhana and Serpanok, it has to 1,5-1,7 times the performance of essential oil, which allowed us to obtain a higher yield of essential oil from the leaves.
The chromatographic analysis showed the presence of more than 30 chemical components in essential oils . The main components of essential oil of Crimson bee balm grown in conditions of southern steppe of Ukraine are thymol, para-cymen and carvacrol. The major phenolic component in all varieties grown in these conditions is thymol, its concentration exceeds carvacrol content 1,8 times.
Keywords: crimson bee balm, essential oil, glandular apparatus, variety, component composition.
Постановка проблеми. Рщ Мопа^а 1_. (Монарда) родини 1_агтиасеае (Губоцвт або ЯснотковО у багатьох кражах бвропи та Америки введений в культуру як декоративна, лкарська \ пряноароматична рослина. /Нкар-сью властивосп видш цього роду визначаються високою концентрацию \ компонентним складом еффноТ оли в над-земнш маа (до 2,5%). Одним з найбшьш перспективних видш для вирощування в УкраТш за продуктившстю, адаптивним можливостям, здатшстю до накопичення цшноТ е<фнрноТ оли е вид монарда двшчаста (МопаМа didyma). Селекцюнерами отримано та рекомендовано для поширення в УкраТш кшька сортш зазначеного виду. Для устшного культивування сортш в умовах Пшденного Степу необхщно вивчати Тх здатшсть до формування повноцшних вегетативних та генеративних органш та еффноолшну продуктившсть у посушливих умовах репо-ну. Здатшсть до накопичення еффноТ оли та и окремих компоненте визначаеться низкою факторш, у тому числ1 структурою та функцюнальною актившсгю залозистого апарату, що зумовлюе синтез еффноТ оли в окремих органах сортш монарди двшчастоТ.
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. Еффна олт монарди знайшла свое використання в багатьох на-прямках, зокрема, в фармакологи та косметологи. Так серед фармаколопчних властивостей еффноТ оли монарди, вщмнено, капшяроукртлююча, д1уретична, антипль-мЫтна, ¡муномоделююча дт [1]. Наявшсть в еф1ршй оли флавоно'щш, що волод1ють потужною антисептичною та
протизапальною актившстю, пояснюе ефектившсть Tí використання по вщношенню до р1зних збудникш захво-рювань (грибкш, бактерш, найпроспших) [2-3]. Еффна олт використовуеться в дерматологи для лкування шюря-них захворювань pi3HOí етюлогп, откових пошкоджень тюри [4-5]. Отримаш результати показали можлив1сть використання еффноТ оли монарди для аерацм пов1тря громадських примщень, що особливо актуально в перюд спалахш ГРВ1 та ¡нших рестраторних захворювань [6]. Використовують ол1ю монарди при депресивних станах, а такожяк компонент у лосьйонах i кремах для масажу, щоб зменшити напруження та запалення [7].
В еф1рнш оли монарди ¡дентифковано бшьше 40 основ-них xímÍ4hhx сполук. За компонентним складом еффноТ оли м1ж р1зними видами монарди значноТ p¡3hhu¡ не вияв-лено. Основними компонентами етимол та карвакрол. Юль-юсний bmíct фенольних з'еднань в еффнш оли досягае 68-79 %. Okp¡m фенолв до складу еффноТ оли монарди входять терпени (моно- та бщиклнш, ациклнш) та Тх киснев1 noxiflHi: у- терпш, п- тимол, 1,8-цинеол, сабшен, борнеол, а - туйен, транс-сабЫенпдрат, мфцен, лшалоол; BÍTaMÍH С, Bl, В2, флаванощи 0,48% в перерахунку на рутин [8].
Вщповщно морфолопчнш класифкацп'залозистий апа-рат роду Монарда представляв собою екзогенш утво-рення двохтитв: головчат волоски i пельтатш залозки з 10 клп-ин [9].
Зпдно л1тературних джерел еффоолшы залози знахо-
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
78
дяться в бшьшш Mipi в вегетативних органах (листки, стебла) та в генеративних органах (суцвггтя).
Вщповщно напрацювань Свщенко Л.В. та Роботяго-ва В.Д. еф1рна ол1я монарди локал1зована в залозах, як\ знаходяться у великш кшькосп на чашечц1 квп"ки та на листках. Залози розмщеш як на верхн1й, так i на нижшй cropoHi листковоТ пластинки. Вони сидяч!, зануреш в мезофш листка. На стеблах Тх дуже мало, тому вони, навряд, можуть суттево впливати на накопичення еф1рноТ олм. Кшьюсгь та величина залоз залежить вщ виду. На листовш пластину величина залоз коливаеться вщ 0,06 до 0,09 мм [10].
По Mipi розвитку листка частка незрших залоз посгу-пово зменшуеться до нуля, а частка зрших залоз, як\ накопичують еф1рну ол1ю в субкуткулярнш порожниш вщповщно збшьшуеться.
При crapiHHi листового апарату рослини (а HOBi листки утворюються тшьки до початку бутон ¡за цм) вщбуваеться поступове зниження BMicry еф1рноТ олм не тшьки в лисп, але i в урожаТ в цшому. У старих листках починають переважати залози з пошкодженою субкуткулярною по-рожниною i вщповщно не накопичують еф1рноу ол1ю.
Доспщники вщм1чають, що юльюсть пельтатних залоз на одиницю площ1 листа монарди залежить вщ виду, ре-пону вирощування, а також вщ Тх розташування на певноТ частини листа. Разом з тим вMicT еф1рноТ олм визначае-ться не тшьки числом залоз на одиницю площ1, а й ¡нтен-сившстю бюсинтезу олм в них [11].
Мета стагп. Вивчення структури залозистого апарату, кон центра цм та xiMi4Horo складу еф1рноТ олм в листках доспщних сорт1в у генеративний перюд розвитку монарди двшчастоТ за умов вирощування у ГПвденному Степу УкраТни.
Методика досл!дження. Експериментальну дшянку було закладено в 2014 р на доспщному пол1 TOB «Мико-лаТвзеленгосп» м.МиколаТв. Схема розм1щення рослин -0,30 х 0,70 м (4,76 шт. / м2). Доспщження проводилися в 2015-2016 рр.. Грунт д1лянки - чорноземи твденш, забезпечен! поживними елементами в достатнш Mipi, д1лянка на крапельному зрошенш.
Предметом дослщжень були листки мед1ального ярусу copTiB монарди дв1йчатоТ — Слава, Серпанок, Сшжана. У якосп контрольного вар1анта використовували сорт
Слава, за рекомендац1ю основник1в найбшьш пластичний i адаптований до р1зних умов ¡снування.
Особливост! будови еп1дерми вивчали на тонких 3pi3ax середньоТ частит листа за допомогою свппооп-тичного MiKpocKona (об'ективи: 40х, 10х; окуляр: 15х). Фотографм епщерми виконували за допомогою камери TREK DCM 32. Основнi елементи анатом1чноТ структури покрив1в вим!рювали i п1драховували, використовуючи шкалу окуляр-мкрометра MOB 1-16 на листках з 5 рослин кожного сорту в 5-ти кратною повторностк Площа листя визначали методом вщбитюв [12]. Доспщження проводили в фазу масового цвтння, що доводиться на III декаду червня.
Еф1рну ол1ю отримали методом перегонки водяноТ пари з використанням приймача А.С.Пнсбурга з пов1тря-но-сухоТ надземноТ частини рослин, вихщ олм визначали у % вщ абсолютно-сухоТ маси сировини [13]. Проба рос-линного матер1алу для перегонки скпадала 300г. Еф1рну ол1ю (кол1р, консистенц1я, запах) оц1нювали органолеп-тично. Х1м1чний склад олм визначали за допомогою хроматографа «Хроматек-кристал 5000».
Основн! результати дослщження. Окр1м виконання функц1й фотосинтезу та водообмшу, листковий апарат монарди дв1йчатоТ е одним ¡з головних джерел еф1рноТ олм в рослин1. У зв'язку з чим б1ометричн1 показники листкового апарату вщ1грають значну роль у загальнш еф1роол1йн1й продуктивност1.
В умовах експерименту Bei дослщжуван1 сорти фор-мували типов1 для роду Monarda L. листки: npocri, супротивно розташоваш на стебл1, овально! форми, з крупно-зубчастими загостреними краями; знизу листкова пластинка опушена, а зверху - опушення практично вщсут-не. Po3Mip та юльюсть листк1в залежали вщ сортових особ-ливостей культури i коливалась в1д 137 шт. до 520шт. на однш рослин1. Загальна площа листкового апарату залежала як вщ кущистосп рослини так i м облист-BeHHocTi, i становила вщ 315,1 см2 у сорту Сшжана, до 856,0 см2 у сорту Серпанок (табл. 1).
Пщ час генеративного перюду розвитку на поверхш епщерми формуеться залозистий апарат, залози розташоваш головним чином на поверхш нижньоТ (абаксиальноТ) сторони листка (рис 1).
Найбшьшою кшьюстю залозистих структур вщр1зняв-
Таблиця 1
Бюметрична характеристика листкового апарату монарди двшчато! _(фаза цвтння, III декада червня 2015-2016 р.)_
Сорт Число, шт./рослина Площа, см2
листк!в пагон1в листа рослини*
Слава (контроль) 520 19 1,5 780,0
Серпанок 428 17 2,0 856,0
Сшжана 137 13 2,3 315,1
HIPos 40,5 4,8 0,55
Примака. * - площа листового апарату BcieT рослини
Рис. 1. Еф1роол1йн1 структури нижньоУ еп!дерми листа монарди двшчасто'1:
А- сорт Слава,. Б - сорт Серпанок> В - сорт Сшжана
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
79
ся сорт Слава, на абаксиальноТ сторож його листових пластинок було визначено у 2,2 раз1в бтьше залоз у пор1внянш з сортом Серпанок \ у 1,7 раз1в бтьше у пор1внянш з сортом Сшжана. Не виявлено достов1рноТ р1зниц1 м1ж сортами за д1аметром залоз. Розрахунки показали, що пщ час активного цвтння на нижнш епщерм1 асимтяцшноТ' поверхш монарди двшчастоТ формуеться залозистий апарат, який займае вщ 3% до 7% загальноТ площ1 епщерми листюв. У контрольного сорту Слава загальна площа залоз на одиницю поверхш абаксиально) сторони листковоТ пластинки у 2,4 раз1в бтьш1 у пор1внянш з сортом Серпанок та у 1,6 раз1в бтьше у пор1внянш з сортом Сшжана (табл.2).
Основним показником придатносп використання лЬ карських рослин е Тх здатшсть синтезувати та накопи-чувати в органах сполуки вторинного походження, що мають антимкробну та ¡ншу д1ю. 3 повп-ряно-сухоТ' над-земноТ' частини рослин монарди була отримана еф1рна ол1я методом перегонки водяноТ пари, концентращю олм визначали у вщсотках вщ абсолютно-сухоТ' маси сировини. Отримана ол1я представляла собою прозору однорщну рщину, яка, залежно вщ сорту, мала свш кол1р: Слава
- насичено-жовтий, Серпанок - свптю-жовтий, Сшжана -жовтий. Bei зразки володти приемним пряним ароматом.
Концентращя еф1рноТ' олii в дослщжуваних зразках листв коливалась вщ 1,91% до 2,10%, це евщчить, що в цтому сорти не значно вщр1зняються м1ж собою за даним показником. Однакслщ вщмт/гги, що контрольний сорт Слава, що характеризувався бтьш розвиненим за-лозистим апаратом, в 1,1-1,2 раз1в мав бтьшу концен-тращю еф1рно'| олм в оргаш у пор1внянш з ¡ншими сортами.
Враховуюч1 показники концентрацм еф1рноТ' олм в аси-мтяцшних органах та Тх бюметричш параметри, розрахунки еф1роолшноТ' продукти вноси показали, що в залеж-HOCTi вщ сортових особливостей у другий piK вирощування з листкового апарату дослщноТ культури можливо отри-мати вщ 2,0 до 3,5 г/ м2 еф1рноТ' олiV (рис.2). За даними показниками сорт Слава суттеве вщр1зняеться вщ сорив Сшжана та Серпанок, BiH мае значно бтьшу еф1роолшну продукти вшегь, що дозволило отримати з листв у 1,51,7 раз1в бтьший вихщ еф1рноТ' олм.
Хроматограф1чний анал1з виявив у склад1 еф1рноТ' олiV бтьш шж 30 х1м1чних компоненте, основна частина з яких було диференцшовано (рис 3). ЗначноТ' р1зниц1
Табл иця 2
Структурна оргашзащя залозистого апарату сортйв монарди двшчасто!, ешдерма листка, 2015-2016 рр.
Сорти Кшьюсть залоз, шт./мм2 Д1аметр залози, м км Площа залози, мкм2 Загальна площа залоз, мм2/мм2 епщерми листка Загальна площа залоз вщ загально! площ1 епщерми листка, % Концентращя еф1рно'| олм в листках,%
Слава (контроль) 14,0 80,55 5093 0,071 7,1 2,10
Серпанок 6,5 75,6 4487 0,029 2,9 1,78
Сшжана 8,1 83,3 5488 0,044 4,4 1,91
Н1Р05 1,32 7,64 0,264
Слана
Серпанок сорт
Сшжана
Рис. 2. Вихщ ecbipHOÏ олм з листюв монарди двшчасто*! у генеративну фазу розвитку
6500000 6000000 5500000 5000000 4500000 4000000 3500000 3000000 2500000 2000000 1500000 1000000 5ПОПОП
TIC Vozdushno suchaya massa listya D\data ms
. I i
Time--> 5 00 10 00 15.00 20 00 25.00 30 00 35 00 40 00 45 00 50 00 55 00 60.00
Рис. 3. Хроматограма ecbipHo'i олм монарди двшчасто! (листки, повпчэяно-суха маса), 2015-2016 рр.
В1СНИКУМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
ЯП
а - Туйсн 2% Бензенедюл 2% р . MipneH 2%
н --тертнен 3%
Тимол 30%
Парацимен 25%
у - Tepnineii 7% Карвакрол 19%
Рис. 4. Х1м1чний склад ecpipHOí олм монарди двшчастсн (за даними газорозрщженсн хроматографм)
м1ж достдними сортами визначено не було. Основними компонентами еф1рноТ олм монарди двмчастоТ, вирощеноТ в умовах ГПвденного Степу УкраТни, е тимол, пара-цимен та карвакрол. Bmíct тимолу складае близько 30%, пара-цимену - 25%, %, карвакролу - 19%.
Слщ BiflMiTHTH, що основним фенольним компонентом у bcíx coptíb, вирощених в зазначених умовах, е тимол, його концентращя перевищуе bmíct карвакролу в 1,8 pa3¡b. За умов вирощування в бтьш твшчних та захщних períoHax, зпдно л1тературних джерел, карвакрол е зазвичай основним xím¡4hhm компонентом еф1рноТ олм монарди двшчастоТ [14].
Висновки. ГНд час генеративного перюду розвитку на поверхн1 етдерми листюв монарди двшчастоТ формуе-ться залозистий апарат, залози розташоваш головним чином на noBepxHi нижньоТ (абаксиальноТ) сторони листка. Найбтьшою ктьюстю та площею залозистих структур вщр1знявся сорт Слава, на абаксиальноТ сторож його листових пластинок було визначено у 2,2 раз1в бтьше зал1з у пор1внянш з сортом Серпанок i у 1,7 раз1в бтьше у пор1внянш з сортом Сшжана.
Контрольний сорт Слава, що характеризувався бтьш розвиненим залозистим апаратом, в 1,1-1,2 раз1в мав бтьшу концентратю еф1рноТ олм в листках у пор1внянш з ¡ншими сортами.
Хроматограф1чний анал1з показав присутшсть у склад1 еф1рноТоли бтьш шж 30 xím¡4hhx компоненте. Основними компонентами еф1рноТолм монарди двшчастоТ, вирощеноТ в умовах ГПвденного Степу УкраТни, е тимол, пара-цимен та карвакрол.
Лггература
1. Маланкина Е. Л. Агробиологическое обоснование повышения продуктивности эфиромасличных растений из семейства яснотковые (Lamiaceae L.) в Нечерноземной зоне Росии : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня докт. с.-г. наук : спец. 06.01.13 "лекарственные и эфиромасличные культуры" / Маланкина Е. Л. - Москва, 2007.
2. Корчашкина Н. В. Биологические особенности роста и развития видов рода монарда в условиях Нечерноземной зоны Российской Федерации : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. бюл. наук : спец. 06.01.13 "лекарственные и эфиромасличные культуры" / Корчашкина Н. В. - Москва, 2009.
3. Гладышева О. В. Эколого-биологические особенности пряно-ароматических растений при интродукции в условиях ЦЧР : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. : спец. 03.02.14 "биологические ресурсы" / Гладышева О. В. - Воронеж, 2016. - 98 с
4. Study of Monarda Fistulosa Essential Oil as a Prospective Antiseborrheic Agent / [E. T. Zhilyakova, O. O. Novikov, E. N. Naumenko та ¡h.]. // Bulletin of Experimental Biology and Medicine. - 2009. - C. 612-614.
5. Ткаченко К. Г. Эфиромасличные растения и эфирные масла: достижения и перспективы, современные тенденции изучения и преминения / К. Г. Ткаченко. // Вестник Удмуртского университета. - 2011. - №1. -С. 88-97.
6. Науменко Е. Н. Разработка состава и технологии суппозиториев с - каро-
тином микробиологическим и эфирным маслом монарды : дис. канд. фарм. наук : 14.04.01 / Науменко Е. H. - Белгород, 2014. - 145 с.
7. Збереження та збагаченя рослинних pecypciB шляхом ¡нтродукцм, селекци та бютехнологи / Нац. бот. сад ¡м.. M.M. Гршка HAH УкраТни; вщп. ред. T.M. Черевченко;- К.: Фтосоцюцентр, 2012. - 432 с.
8. Монарда - ценный источник биологически активных соеденений / [В. А. Харченко, Л. В. Беспалько, В. К. Гинс та ¡н.]. // Овощи Росии. - 2015. -С. 31-35.
9. Танасиенко Ф. С. Эфирные масла. Содержание и состав в растениях. / Ф. С. Танасиенко. - Киев: Наукова думка, 1985. - 264 с.
10. Свиденко Л. В. Види роду Monarda L. - ароматичш та декоративш рос-лини / Л. В. Свиденко, В. Д. Работягов. // Bíctí бюсферного заповщника "Аскашя - Нова". - 2012. - №14. - С. 239-242
11. Kintzlos Е. Orégano: the genera Origanum and Lippia / E. Kintzlos. - London and New York: Taylor and Francis, 2002. - 281 c.
12. бщенко В.О. Основи наукових дослщжень в агрономи / В.О. бщенко, П.Г. Копитко, В.П. Опришко, В.П.Костогриз. - К.: Дт, 2005.- 288 с.
13. Державна фармакопея УкраТни. - Харюв: Р1РЕГ, 2001. - 531 с.
14. Исследование компонентного состава эфирного масла растений рода Monarda, культивируемых в условиях северо-западного региона /
0. Е.Вишневская, А. Л. Шаварда, А. Е. Соловьева, О. А. Зверева. // Аграрная Россия. - 2006. - С. 60-62.
References
1. Malanky'na, Е. L.(2007). Agrobiological justification for increasing the productivity of aromatic plants from the family Jasnotkovye (Lamiaceae L.) in the Non-chernozem zone of Russia. Author, of dis. to obtain the degree of Ph.D. Moscow, 2007. 25 p. (in Russian).
2. Korchashky'na, N. V. (2009). Biological features of growth and development of the genus Monarda in condition of Non-chernozem zone of the Russian Federation: Author, of dis.to obtain the degree of Ph.D. Moscow, 2009. 25 p. (in Russian).
3. Gladysheva , O. V. (2016). Ecological and biological characteristics of aromatic plants introduction in the conditions of Central Chernozem region : Author, of dis.to obtain the degree of Ph.D. - Voronezh, 2016. 97 p. (in Russian).
4. Study of Monarda Fistulosa Essential Oil as a Prospective Antiseborrheic Agent / [E. T. Zhilyakova, O. O. Novikov, E. N. Naumenko та ¡н.]. // Bulletin of Experimental Biology and Medicine. - 2009. - pp. 612-614.(in Russian).
5. Tkachenko K.G., Aromatic plants and essential oils: achieves and perspectives, current trends and studying use. Bulletin of Udmurt University, 2011, no. 88-97, pp. (in Russian).
6. Naumenko, E.N. (2014), Development of composition and technology of suppositories -with microbiological carotene and essential oil of Monarda. Cand. pharm sci. diss. Belgorod, 2014. 145 p. (in Russian)
7. Saving and enrichsng plant resources by the introduction, plant selection and biotechnology / Nat. bot. Garden of NN .. Grishko NAS of Ukraine; ed. Ed. TN Cherevchenko - К .: Fitosotsiotsentr, 2012. - 432 p. (in Ukrainian).
8. Monarda - valuable source of biologically active connections / [V. A. Kharchenko, LV Bespal'ko VK Gins and etc. // Vegetables of Russia. -2015. - p. 31-35. (in Russian)
9. Tanasy'enko F. (1985). Essential oils. The content and composition in plants. Kiev: Naukova Dumka, 1985. 264 p. (in Ukrainian).
10. Svy'denko, L.V., Rabotyagov, V.D.(2012). Species genus Monarda L. -aromatic that decorative plant. Bulletin biosphere reserve "Askaniya - Nova"., 2012, no. 1, pp. 239-242 (in Ukrainian).
11. Kintzlos E. Orégano: the genera Origanum and Lippia / E. Kintzlos. - London and New York: Taylor and Francis, 2002. - 281 c.( in Greece)
12. Eshchenko V.A Basic scientific research in agronomy / V.A Eshchenko, P.G Kopytko, V.P Opryshko, V.P.Kostohryz. - К .: Performance, 2005.- 288 p. (in Ukrainian).
13. State Pharmacopoeia of Ukraine. Kharkov: RIREH., 2001. 531 p. (in Ukrainian).
14. Vy' shnevskaya, O.E., Shavarda, A.L., et al. (2006). The research component composition of Monardas grades, cultivated in a north-western region. Agrarian Russia, 200, no 6.60-62, pp. (in Russian).
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЫЧОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
81
