CC BY
41
Dragan G.I. Biology of Pineus strobi, a pest of Pinus strobus in the park plantation of Central Ukraine
The pine bark aphid Pineus strobi is a common insect pest of Pinus strobus in the park plantations of Central Ukraine. It is found on the trunk, underside of branches, smaller branches and new growth. The insect overwinter as immature females in the all larval instars. Very rarely some eggs laid in spring produce winged form, but most eggs produce apterous form. On pine the wingless form is the only one -progrediens, non sistens. As rule the population passed through four - five generations. During the summer, the population of Pineus strobi were extremely small due to predation. The commonest predators were: Leucopis sp., Scymnus sp., Chilocorus sp. and Tetraphleps sp.
Keywords: pineus strobi, life cycle, fenology of generations, predators, dynamic of seasonal activity.
УДК 633.82/83.004.14 Ст. наук. ствроб. О.А. Корабльова, канд. с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. М.В.Рись - Нацюнальний ботатчний сад ím. М.М. Гришка НАН Украти, м. Кшв
БЮМОРФОЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИД1В РОДУ MONARDA L.
Метою дослщжень було збагачення культурно! флори Укра!ни новими видами, сортами та пбридами ароматичних рослин з роду Monarda L. Визначено морфолопч-hí ознаки рослин трьох видiв роду Monarda. Ввдбрано у селекцшному розсаднику i розмножено кшька перспективних форм M. didyma, яга вiдрiзняються вщ рослин по-пуляци. Дослщжено антеколопю цих форм. Методом багаторазового добору кращих форм з юнуючих популяцш одержано rcrni сорти Monarda - Слава, Сшжана i Серпа-нок для використання у харчовш промисловосп, медициш та озелененш в умовах Полюся i Люостепу Укра!ни.
Ключовг слова: штродукщя, Monarda L., морфолопя, сорт.
Збагачення культурно! флори Укра!ни перспективними штродукова-ними ароматичними рослинами з метою розширення бази рослинно! сирови-ни для харчово! та переробно! промисловосп - важлива наукова i практична проблема. Бшьшють ароматичних рослин та олп з них е чудовими пряноща-ми для консервно!, виноробно!, харчово! промисловосп, кулшарп та цшними лжарськими рослинами [4, 7]. Найбшьш багатою на таю рослини е родина Lamiaceae, яка мютить до 210 род1в та бшьше шж 3500 вид1в. За даними р1з-них автор1в, рщ Monarda L. нараховуе вщ 16 до 100 вид1в [5, 12], поширених у природних умовах тшьки у Швшчнш Америщ. Monarda didyma L. пошире-на у 27 штатах США, Monarda fistulosa L. - у 48 штатах, трапляеться у при-леглих до США регюнах Мексики та Канади [9-11]. Monarda citriodora Cerv. ex Lag. поширена на твноч1 Мексики та у твденних штатах США. Уш види роду Monarda L. е еф1роносами широкого спектра дп - лжарськими, харчови-ми, медодайними, еф1роолшними i декоративними рослинами [2, 6, 8].
Види роду Monarda L. з родини Lamiaceae давно користуються попу-лярнютю в Сврот, але водночас залишаються недостатньо вивченими штро-дуцентами Укра!ни. Трава монарди з 1989 р. входить до рецептур вггчизня-них сухих пряних сумшей як ароматизатор перцевого напрямку. Отже, дос-лщження бiологiчних особливостей i створення власних укра!нських сортiв монарди для використання в харчовш, переробнш промисловостi та в озелененш е своечасним i актуальним.
Умови i методи дослщжень. Експериментальну роботу виконано в перюд з 2000 по 2012 рр. у Нацюнальному ботатчному саду ím. М.М. Гришка НАН Укра1ни, розташованому у Киев^ на межi Лiсостепу i Полюся Укра-1ни. Для вивчення бюморфолопчних особливостей i господарсько-цiнних оз-нак об'екпв застосували польовi дослiди в комплекс з лабораторними досль дженнями [1, 3] за загальноприйнятими методиками.
Результати дослщжень. Види Monarda - м'яко опушет натвчагар-ники висотою 50-150 см. Однорiчний вид M. citriodora мае стрижневу кореневу систему, а багаторiчнi види - сильно галузисте кореневище з тдземни-ми пагонами. Стебла прям^ чотиригрант. Листки супротивт, зубчасп, ви-довжено яйцеподiбнi, трикутно-овальнi або ланцетт, довжиною до 14 см. Суцвiття - шароподiбнi кошики бших, бузкових, червоних, рожевих або фь олетових вщттюв. На вiдмiну вiд M. fistulosa у M. didyma стебла майже не розгалужет, суцвтя поодиною, школи 2-3 яруст, двогубий вiночок вузь-кий, чашечка гладенька або рщко опушена в горл^ тичинки виступають з вь ночка. Листки у M. didyma - темно-зелеш, рщко опушет, верхнi можуть ма-ти антощанове забарвлення.
У M. fistulosa квитки бузково-лавандових вiдтiнкiв. Чашечка кожно1 квiтки формуе вузьку зелену, зубчасту iз ворсистим горлом трубку 1-1,5 см довжиною. Стебла з легким або частковим антощановим забарвленням. Листки коротко черешков^ шрувато-зелеш через сильне опушення, до 7,5см довжиною. M. citriodora - однорiчний, рщко опушений, добре облиснений трав'яний натвчагарник висотою 60-75 см. Листки голубувато-зелет, лан-цетнi, довжиною 5-8 см та шириною 1-1,5 см, широко вщкритий двогубий вь ночок мае рожево-бузкове забарвлення. Суцвптя - несправжт кiльця, розта-шованi у кшька ярусiв.
Пiд час настного розмноження внаслiдок вiльного перезапилення у потомствi монарди спостерiгаеться розщеплення за висотою паготв, забарвленням квиок, вмiстом ефiрноl олп, стiйкiстю до борошнисто! роси. Шляхом багаторазових доборiв елiтних рослин у видових та сортових вшьно-пе-резапилених популящях, ми вiдiбрали кiлька перспективних форм, що вщхи-лилися вiд типових, i е перспективними для використання в якост прянощiв в харчовш промисловостi та в садiвництвi для озеленення. Згодом, форми № 9, 17 та 19 пройшли сортовипробування як сорти Слава, Серпанок та Ст-жана i у 2011 р. були занесет до Реестру сорпв рослин Укра!ни (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика вШбраних форм i сортгв M. didyma
Зразок
Висота куща,
Суцвптя
Листок
забарвлення
дам-етр, мм
ширина, см
довжи-на, см
форма
забар-влення
Опуше-тсть
M. didyma ф. № 3
110130
свило-бузкове
60
3.7-4.1
8.0-9.0
яице-видно видовжена
ясно-зе-лене
середньо опушет
с. Слава
90-100
яскраво-лилове
50
3,2-3,8
7,0-8,0
яйце-видно видовжена
темно-зелене
слабо опушет
с. Серпа-нок
100110
темно-бузкове
50
2,1-3,4
7,0-8,0
яйце-видно-ланцетна
темно-зелене
середньо опушет
с. Стжа-на
80-90
бше
60
4.2 -4.4
7.5-9.0
яйце-видно округла
свгтло-зелене
слабо опушенi
Поглибленi бiологiчнi дослщження
297
см
У перший piK життя рослина 6araTopÍ4Horo виду Monarda - це одне добре облистнене стебло, входить у зиму у BiprmrnbHOMy сташ i вщмирае. За результатами фенолопчних спостережень встановлено, що наступного року весняне вщростання M. fistulosa та M. didyma починаеться в першiй декадi квпня. Навеснi з пiдземних бруньок поновлення вщростае 2-6 нових стебел.
У наступш роки кiлькiсть стебел швидко збiльшyеться i на четвертий рж у клонi може бути вже до 120 стебел, що закшчуються суцвптями. На другому роцi життя у багаторiчних видiв утворюються репродуктивш органи i рослини зацвiтають. Рослини повшьно ростуть протягом 2 мюящв у першу половину вегетацп. Пюля утворення 7-8 пар справжнiх листюв рiст значно прискорюеться i тривае до початку бутошзацп - у багаторiчних видiв до се-редини червня, у монарди лимонно! - до середини липня. Суцвптя вшх видiв монарди оточенi брактеолами, яю вiзyально можуть збiльшyвати розмiри квпки завдяки сво!м розмiрам або забарвленню.
Квiтки у сyцвiттях розкриваються почергово, починаючи iз центру ко-шика. Кожна квiтка живе до 7 дiб i вимагае перехресного запилення. Першi 3-4 днi недозрiлi пиляки склееш попарно черевцями. Пiд час дозрiвання пи-ляки розриваються i з цього часу квитка стае самозапильною.
На одному стеблi у багаторiчних монард, включаючи бiчнi пагони, бу-вае вiд 1 до 9 суцвпъ. Кiлькiсть сyцвiть на одному кyщi M. citriodora сягае 54 завдяки рахунок ярyсностi !х розмiщення на стеблах. Кiлькiсть ярушв у наших дослiдах була вщ 2 до 6, причому кшькють квiток зменшувалася вiд 104 в нижньому до 34 у верхньому ярyсi. Вiдiбранi форми M. didyma рiзнять-ся мiж собою за строками настання i тривалютю фази цвтння (табл. 2).
Табл. 2. Строки настання та тривалкть цвШтня вШбраних форм
(сер. за 2005-2012 рр.)
Форма Фаза цвтння, дата Тривалють цвтння, aí6 Кшьюсть суцвпъ, шт./стебл. Кшькють квиок, шт./суцви. Тривалють цвтння 1 квики, aí6
M. didyma № 3 25-30.06 30-35 2-4 90-240 5
с. Слава 25-15.07 35-40 4-6 80-215 6
с. Серпанок 22.06-1.07 30-40 1-3 75-170 6
с. Сшжана 7-11.07 40-50 1-5 90-260 7
M. fistulosa 25.06-1.07 30-35 5-9 70-150 5
M. citriodora 20-28.08 40-60 20-54 34-104 6
У вшх видiв монарди найактившший рют спостерiгаеться до фази бутошзацп (табл. 3).
Табл. 3. Висота рослин роду Monarda залежно eid фази розвитку
Вид Настання фази, дата Висота рослин, см
бутон. цви. бутон. цви.
Monarda fistulosa 10.06 1.07 69,4 82,5
Monarda с. Сшжана 1.07 11.07 56,6 63,3
Monarda с. Серпанок 10.06 1.07 66,3 81,8
Monarda с. Слава 16.06 15.07 94,5 126,4
Monarda citriodora 16.08 28.08 85,8 93,3
У фазi цвтння, порiвняно з фазою бутошзаци, висота рослин збшь-шуеться на 6,7 см у найнизькорослiшого сорту МспаЫа Сшжана та на 15,5 см - у сорту Серпанок. Щд час масового цвтння рют практично припи-няеться. Фаза цвтння у рiзних сортiв наступае з штервалом 10-16 дiб. Найпершим зацвиае с. Серпанок, найпiзнiше - с. Сшжана. Форма М. Жс1ута № 3 виявилась найбшьш шзньою. Тривалють перюду цвiтiння - 28-50 дiб. Для обгрунтування впровадження дослiджуваних видiв у культуру визначали 1х продуктивний потенцiал за рiзних фаз вегетацп (табл. 4).
Табл. 4. Продуктившсть в умовах ттродукци (на 3-й piK вегетацй)
Вид Продуктившсть надземно! фггомаси
фаза стеблування фаза кшець цвтння
г/м2 ц/га г/м2 ц/га
M. fistulosa 1900 190,0 2100 210,0
M. didyma с. Сшжана 1200 120,0 1323 132,3
M. didyma с. Серпанок 1800 180,0 1900 190,0
M. citriodora 1370 137,0 2200 220,0
Н1Р 05 7,8 14,2
Встановлено, що у фазi бутошзаци середня маса клону с. Сшжана ста-новить 200 г, с. Серпанок - 300, с. Слава - 200, перспективно! форми № 3 -250 г. Маса одше! рослини M. citriodora - 37 г. Оскшьки у фазi масового цвь тшня монарда починае скидати нижш стебловi листки, продуктившсть наса-джень у цей час зменшуеться. Пiд час опрацювання способiв розмноження сортiв рослин роду Monarda було встановлено, що насшневе потомство не може гарантувати чистоти сорту. У кращому випадку, серед потомства трап-ляеться 3-8 %% особин з ознаками батьювських форм. Проте багаторiчнi мо-нарди добре розмножуються подiлом куща або укоршеними живцями. При цьому збер^аються батькiвськi ознаки.
Висновки. Отже, M. didyma, M. fistulosa та M. citriodora мають високу iнтродукцiйну здатнiсть i в умовах Люостепу та Полюся Укра!ни проходять усi фази розвитку. За господарсько-цiнними ознаками вiдiбрано кращi бюти-пи, створено продуктивнi та декоративш сорти Слава, Снiжана, Серпанок.
Розтягнутий у часi перiод цвтння рiзних форм i сортiв Monarda дае змогу без зайво! напруги оргашзувати збiр рослин для промислово! перероб-лення та рацiонально використати рослини в озелененш. Надземну фиомасу рослин для переробно! промисловостi потрiбно заготовляти починаючи вiд фази бутошзаци, але не пiзнiше повного цвтння.
Аналiз господарсько-цiнних i декоративних ознак свщчить, що Люос-теп i Полюся Укра!ни - сприятливi зони для промислового вирощування ш-тродукованих видiв роду Monarda для одержання ефiрно! олi!, широкого вико-ристання рослин у харчовш i фармацевтичнш промисловостi та в озелененнi.
Л1тература
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ / И.Н. Бейдеман. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1974. - 156 с.
Поглиблеш бюлопчш дослщження
299
2. Бондаренко А.С. Антимикробная активность некоторых растений семейств лилейных, лютиковых, губоцветных и сложноцветных / А.С. Бондаренко, Т.Я. Омельчук, Т.И. Скоробогатько // Фитонциды, их биологическая роль и значение для медицины и народного хозяйства. - К., 1967. - С. 85-88.
3. Зайцев Г.Н. Методика биометрических расчетов / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "На-ука",1973. - 256 с.
4. Замятина Н. Полезные травы на вашем участке / Н. Замятина. - М. : Изд-во "Фитон+", 2000. - 240 с.
5. Кан Л.Ю. Селекция монарды в условиях Подмосковья : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Л.Ю. Кан. - М., 1996. - 24 с.
6. Кораблева О.А. Монарда в условиях интродукции в Полесье Украины / О. А. Корабле-ва // Бюллетень Государственного Никитского Ботанического сада. - Ялта. - 2001. -Вып. 82. - С. 68-71.
7. Рыбак Г.М. Пряности / Г.М. Рыбак, Л.Р. Романенко, О.А. Кораблева. - К. : Изд-во "Урожай". - 1995. - 192 с.
8. Савицкене Н. Monarda didyma - лекарственное и декоративное растение / Н. Савицке-не, А. Дагилите, В. Янулис, С. Казлаускас // Актуальные проблемы инноваций с нетрадиционными растительными ресурсами и создания функциональных продуктов : матер. 1-й Росс. на-уч.-практ. конф. - М., 2001. - С. 249-250.
9. Britton N. An illustrated flora of the Northern United States and Canada / N. Britton, H. Brown. - N.Y. Dover publ. - 1970. - Vol. 3. - Pp. 131-134.
10. Klimas J. Wild flowers of Eastern America // J. Klimas, J. Cunningham. - N.Y. Publ. Knopf A.A. - 1974. - Pp. 76, 104.
11. Rickett H. Wild flowers of the United States / H. Rickett // N.Y. Botanical Garden. -1966. - Vol. 1, Part 2. - Pp. 364-387.
12. Scora R. Interspecific Relationships in the Genus Monarda (Labiatae) / R. Scora // Univ.of California Publ. in Botany. - 1967. - Vol. 41. - 68 p.
Кораблева О А., Рысь М.В. Биоморфологические особенности видов рода Monarda L.
Целью исследований было обогащение культурной флоры Украины новыми видами, сортами и гибридами ароматических растений из рода Monarda L. Определены морфологические признаки растений трех видов рода Monarda. Отобраны в селекционном питомнике и размножены несколько лучших перспективных форм M. didyma, которые отличаются от растений популяции. Исследована антэкология этих форм. Методом многократного отбора лучших форм из существующих популяций получены новые сорта Monarda - Слава, Снежана и Серпанок для использования в пищевой промышленности, медицине и озеленении в условиях Полесья и Лесостепи Украины.
Ключевые слова: интродукция, Monarda, морфология, сорт.
Korablova О.А., Rys M.V. Biomorphological features of species Monarda L. genus
The purpose of the researches was enrichment of the cultivated flora of Ukraine with a new species, varieties and hybrids of aromatic plants genus Monarda L. The morphological attributes of the plants three species of genus Monarda were determined. Some best perspective forms ofM. didyma, which differ from the initial plants, were selected from selection nursery and have been propagated. Ап^то^у these forms was studies. The new cultivars Slava, Snizhana and Serpanok were receive by reusable individual selection the best of the plants from existing populations for using under conditions of Polissya and Forest-Steppe of Ukraine.
Keywords: introduction, Monarda, morphology, cultivar.
