CC BY
10
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.6
УДК 582.734.4:581.165.73 Аспр. М.А. Мельник;
проф. В.О. Лях, д-р бюл. наук -Запор1зький НУ
НАГРОМАДЖЕННЯ КРОХМАЛЮ У ЩЕПЛЕНОГО ТА НЕ ЩЕПЛЕНОГО МАТЕР1АЛУ ГРУНТОПОКРИВНО* ТРОЯНДИ
Пор1вняно динамжу нагромадження крохмалю пiд час переходу рослин вщ веге-таци до перiоду спокою у щепленого на рiзних пiдщепах (центифольна троянда та шипшина звичайна) та не щепленого матерiалу Грунтопокривно! троянди сорту Swany.
Ключот слова: крохмаль, однор1чний пагш, штамбова троянда, щеплення, тдщепа.
Вступ. Троянда - декоративна культура, яка широко використо-вуегься для озеленення. В озелененш невеликих територш в населених пунктах Укра!ни дедал1 бшьшо! популярносп набувають, особливо останшми роками, штамбов1 троянди. Ц рослини були створеш спещально для невеликих присадибних дшянок та для багатоярусного вирощування троянд. Для !х створення використовують щеплення бруньок р1зних груп троянд, яю характеризуются постшним безперервним цвтнням [1-3].
Штамбов! троянди - це, в прямому сенш слова, рукотворна група. Практично будь-яку троянду можна прищепити на штамб. Кожну рослину потр1бно створювати заново, тому вони набагато дорожч вщ шших форм. "Трояндов1 деревця" дуже ефектш. Щоб отримати таке деревце, чайно-пб-ридш, витю чи Грунтопокривш троянди зазвичай прищеплюють окул1руван-ням на пагш шипшини на висот 1-1,7 м. Створюють i штамбов1 форми мшь атюрних троянд висотою близько 0,5 м [4-7].
Вщомо, що для дiагностики зимо- та морозостшкосп деревних рослин використовують кшьюсне визначення крохмалю в рiзних тканинах. Гiдролiз крохмалю у зимостшких деревних рослин вiдбуваeться рашше, нiж у нези-мостiйких [8, 9]. Пщ час вивчення динамжи накопичення крохмалю пiд час переходу вщ вегетацп до перiоду спокою у рослин троянд рiзних видiв та груп встановлено, що цей показник ютотно змiнюeться з вересня, коли вщ-значають максимальну кшьюсть крохмалю, по жовтень-листопад. Однак сту-пiнь цих змiн рiзна. У стшких до знижених температур троянд вмют крохмалю знижуеться сильшше, нiж у не стiйких [10].
Як уже вщзначалось, сьогоднi широко практикують культивування штамбових троянд, як часто не витримують знижених температур. Водночас вид тдщепи може позначатися на стiйкостi щепленого матерiалу. Однак вплив тдщепи на здаттсть до перезимiвлi штамбових троянд досi не вивчено.
Метою роботи було вивчення динамжи накопичення крохмалю тд час переходу рослин вщ вегетацп до перюду спокою у щепленого на рiзних пiдщепах та не щепленого матерiалу Грунтопокривно! троянди.
Матер1ал та методи дослщження. Для дослiдження ми використали однорiчнi пагони Грунтопокривно! троянди сорту Swany щеплено! на тдще-пах центифольно! троянди та шипшини звичайно!, а також не щепленого ма-терiалу Грунтопокривно! троянди цього сорту.
Вегетативне розмноження троянд проводили щепленням вiчком за за-гальноприйнятими методиками [2, 3]. Грунтопокривш троянди (Ground cover)
Поглиблеш б1олог1чн1 дослщження
283
Нацюнальний лкотехшчний yнiвeрситeт УкраУни
були виведеш у кiнцi 7G-X poкiв минyлoгo cтoлiття. Сopт Swany (Свaнi) фpaн-цyзькoï cелекцiï e oднieю з кpaщих rpyнтoпoкpивних тpoянд. Сopт xapaктеpи-зyeгьcя невибaгливicтю у дoглядi i дocить дoбpoю зимocтiйкicтю тa œ-pедньoю cтiйкicтю дo зaхвopювaнь [11, 12].
Кшькють кpoхмaлю в oднopiчних пaгoнaх rpyнтoпoкpивнoï тpoянди визнaчaли 3a дoпoмoгoю pеaкцiï з йoдoм у poзчинi йoдиcтoгo кaлiю [13]. Виз-нaчення кiлькocтi кpoхмaлю пpoвoдили у 4-кpaтнiй пoвтopювaнocтi з веpеcня го грудень 2G12 р. Стyпiнь змшення вмicтy кpoхмaлю з веpеcня го жoвтень тa з веpеcня го ли^то^д визнaчaли зa фopмyлoю:
А = В/А x 1GG,
де: А - вмют кpoхмaлю у вереот^ В - вмicт кpoхмaлю у жoвтнi a6o лиcтoпaдi.
Стaтиcтичне oбpoблення дaних пpoвoдили згiднo з зaгaльнoпpийняти-ми метoдикaми [14].
Peзyльтaти дослiджeння. У нaшiй poбoтi ми oцiнювaли cтyпiнь змiни кiлькocтi кpoхмaлю у pocлин rpyнтoпoкpивнoï тpoянди, щепленoï нa центи-фoльнy тpoяндy i шипшину, тa pocлин rpyнтoпoкpивнoï тpoянди, якi мaють влacне кopiння. Оцiнювaння пpoвoдили вiд пеpioдy мaкcимaльнoгo röro та-кoпичення дo пеpioдy cro^K. В як пiдщепи бyлo викopиcтaнo pocлини цен-тифoльнoï тpoянди тa шипшини звичaйнoï, якi e нaйcтiйкiшими дo знижених темпеpaтyp cеpед ycix тpoянд.
Щеплення бyлo пpoведене влгтку 2G11 p., a у 2G12 р. з верешя го грудень п^ля вiдpocтaння з щеплегош тa не щепленoгo мaтеpiaлy були вiдiбpaнi oднopiчнi пaгoни rpyнтoпoкpивнoï тpoянди для визнaчення в них кiлькocтi кpoхмaлю. У тaбл. 1 пpедcтaвленi дaнi кiлькocтi кpoхмaлю в щеплегому тa не щепленoмy мaтеpiaлi rpyнтoпoкpивнoï тpoянди copтy Swany.
Табл. 1. Ктьтсть крохмалю в щепленому та не щепленому Mamepimi
груптопокривпоУ троянди сорту Swany за 2012 р., %
Bapiam веpеcень жoвтень лиcxoпaд грудень
Гpyнтoпoкpивнa гpoяnдa щеплет na ценшфoльнy 5,б ±u-96 1,1±u-12 G,5±U'U2 -
Гpyнxoпoкpивнa гpoяnдa щеплет na Rosa canina L. 3,5±U'U5 g,9±U,24 G,9±u,19 -
^y^oM^^m тpoяндa na влacnoмy кopinni 3,6±u'u' 2,5±u'31 2,u±u,u9 0,3±U•UU4
Шйбшьшу кшькють кpoхмaлю у oднopiчних гагатах rpyнтoпoкpивнoï тpoянди cпocтеpiгaли у вереот^ як при ïï щепленнi нa центифoльнy тpoяндy i шипшину, тaк i при ïï виpoщyвaннi нa влacнoмy гартт. Цей пoкaзник вapi-ювaв вщ 5,б % пiд 4ac щеплення та центифoльнy тpoяндy дo 3,5 % - шд 4ac щеплення та шипшину. З верешя го лиcтoпaд в ycix вapiaнтaх вiдбyвaлocь зниження вмicтy кpoxмaлю. Однaк стутнь цьoгo зниження був piзним ^бл. 1, 2).
Як виднo з тaбл. 1 тa 2, вже у жoвтнi у вapiaнтax щеплення кшькють кpoxмaлю в пaгoнax зменшyвaлacь у 4-5 paзiв. Ha цей 4ac у rpyнтoпoкpивнoï тpoянди та влacнoмy кopiннi цей пoкaзник змiнювaвcя лише у 1,4 paзa. У лиcтoпaдi cпocтеpiгaли пoдaльше зменшення вмюту цьoгo вyглевoдy. Однaк
284
Збiрник нayково-тexнiчниx праць
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
рiзниця мiж щепленим i не щепленим матерiалом зберiгалась. Так, пiд час щеплення Грунтопокривно! троянди на центифольну троянду та шипшину ступiнь змiнення вмюту крохмалю у листопадi по вщношенню до вересня становив 91,1 % та 74,3 % вщповщно. Тодi як у Грунтопокривно! троянди, ви-рощено! на власному корiннi, стутнь змiни був значно меншим (44,4 %). Лише пiзнiше, у грудн Грунтопокривна троянда на власному кортт мала такi ж показники вмюту крохмалю, як щеплена у листопадГ
Табл. 2. Стутнь змти вм^ту крохмалю у жовтнi та листопаду порiвняно з вереснем, у щепленому та не щепленому матерiалi ГрунтопокривноТ троянди сорту Swany за 2012 р., %
Вар1ант жовтень: вересень листопад: вересень
Грунтопокривна троянда щеплена на центифольну 80,4 91,1
Грунтопокривна троянда щеплена на Коза сайта Ь. 74,3 74,3
Грунтопокривна троянда на власному коршш 30,6 44,4
Отже, одержат дат свщчать, що у Грунтопокривно! троянди, щепле-но! на центифольну та шипшину, зменшення вмюту крохмалю у однорiчних пагонах з вересня по жовтень-листопад вщбуваеться штенсившше, шж у Грунтопокривно! троянди на власному коршш. Можливо, це пов'язано з впли-вом тдщеп, якими у цьому випадку були центифольна троянда та шипшина, i якi е бiльш стiйкими до знижених температур, тж Грунтопокривна троянда. Хоча не виключено, що рiзниця у динамщ накопичення крохмалю у щепле-ного та не щепленого матерiалу Грунтопокривно! троянди тд час переходу рослин вщ вегетацi! до перiоду спокою зумовлена лише стресом, спричине-ним самим щепленням.
Висновки. Внаслщок дослщження ми встановили рiзну динамiку накопичення крохмалю тд час переходу рослин вщ вегетацi! до перюду спокою у щепленого на центифольну троянду i шипшину звичайну та не щепленого матерiалу Грунтопокривно! троянди сорту Swany. У Грунтопокривно! троянди, вирощено! на власному коршт, зменшення кшькосп цього вуглево-ду з вересня по жовтень-листопад було повшьшшим.
Л1тература
1. Курлович А.Е. Розы / А.Е. Курлович. - М. : Изд-во "Компания Дельта М", 2001. -
64 с.
2. Клименко З.К. Розы: Каталог-справочник / З.К. Клименко, Е.Л. Рубцова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 186 с.
3. Клименко В.Н. Розы / В.Н. Клименко, З.К. Клименко. - Симферополь : Изд-во "Таврия", 1974. - 206 с.
4. Клименко З.К. Секреты выращивания роз / З.К. Клименко. - М. : Изд-во Фитон плюс, 2002. - 160 с.
5. Сушков К.Л. Розы / К.Л. Сушков. - Алма-Ата : Изд-во "Кайнар", 1967. - 150 с.
6. Хессайон Д.Г. Все о розах / Д.Г. Хессайон. - М. : Изд-во "Кладезь"-Букс, 2003. -
141 с.
7. Бумбеева Л.И. Кустарниковые розы (парковые розы, шрабы, штамбовые формы) / Л.И. Бумбеева. - М. : Изд. дом МСП, 2004 б. - 64 с.
8. Кузнецов Вл.В. Физиология растений : учебник / Вл.В. Кузнецов, Г.А. Дмитриева. -Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2006. - 742 с.
Поглиблеш бюлопчш дослщження
285
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
9. Васильев И.М. Зимостойкость растений / И.М. Васильев. - М. : Изд-во АН СССР, 1953. - 191 с.
10. Мельник М.А. Зимостшкють деяких груп i BTOiB троянд у зв'язку з накопиченням крохмалю у однорiчних пагонах / М.А. Мельник, В.О. Лях // Актуальш питання бюлоги, еко-логи та xiMii ЗНУ. - Запорiжжя : Вид-во ЗНУ. - 2011. - Т. 3, № 2. - С. 51 -57.
11. Штанько И.И. Важнейшие вопросы размножения и выращивания саженцев роз / И.И. Штанько // Опыт выращивания роз. - М. : Изд-во "Мир", 1969. - С. 353-354.
12. Сушков К.Л. Размножение роз / К.Л. Сушков, Т.Н. Михнева, М.В. Бессчетнова. -Алма-Ата : Изд-во "Наука", 1976. - 127 с.
13. Бессонова В.П. Методи фггошдикаци в ощнщ еколопчного стану довкшля : навч. поабн. - Заж^жжя : Вид-во Запорiзький НУ, 2001. - 196 с.
14. Лакин Ф.Ф. Биометрия : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / Ф.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
Мельник МА., Лях В.А. Накопление крахмала у привитого и не привитого материала почвопокровной розы
Сравнена динамика накопления крахмала во время перехода растений от вегетации к периоду покоя у привитого на разных подвоях (центифольная роза и шиповник обыкновенный) и не привитого материала почвопокровной розы сорта Swany.
Ключевые слова: крахмал, однолетний побег, штамбовая роза, прививка, подвой.
Melnyk MA., Lyakh V.O. Starch accumulation in grafted and non-grafted material of groundcover rose
A dynamic of starch accumulation during plant transition from vegetative to a period of rest at grafted on different rootstocks (Centifolia rose and Rosa canina) and non-grafted material of Groundcover rose of Swany variety is compared.
Keywords: starch, annual shoot, standard rose, grafting, rootstock.
УДК 633.82/83.004.14 Мол. наук. ствроб. М.В. Рись -
Нацюнальний ботатчний сад ím. М.М. Гришка НАН Украти, м. Ктв
ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД НАДЗЕМНО1 Ф1ТОМАСИ РОСЛИН ВИД1В РОДУ MONARDA L., 1НТРОДУКОВАНИХ У П1ВН1ЧНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Вперше за умов штродукци у Швшчному Люостепу Укра!ни вивчено елемен-тний склад надземно! ф^омаси чотирьох видiв роду Monarda. Ф^омаса видiв M. didyma, M. fistulosa входить до рецептур харчових пряних сумшей. Елементний склад дослщжуваних рослин досить однотипний. Надземна частина видiв Monarda мютить найважлив^ у жита рослин елементи - K, Fe, Cu, Zn, Mn. Перше мюце серед елеменпв за вмютом у видiв роду Monarda належить K. Вмют потенцшно ток-сичних Sr, Zr у видiв M. didyma, M. fistulosa незначний i перебувае у межах ГДК. Серед важких металiв у зразках визначено Cu, Zn, Ni.
Ключовг слова: види Monarda, елементний склад, важга метали.
Види роду Monarda це однс^чш та багатс^чш трав'яш рослини з ро-дини Lamiaceae. Рщ Monarda налiчуе понад 20 видiв, батьювщиною яких е твденна i центральна частини Швшчно! Америки, а також Канада (12). Bei види роду Monarda L. е ефiроносами широкого спектра ди i декоративними рослинами. Ефiрну олто i траву монарди можна використовувати в медицин як рослину - фггонцидоносш, що мае яскраво виражеш бактерицидш власти-восп, як збер^аються тд час перероблення сировини, та у харчовш промис-ловосп, де завдяки своему гiркому смаку, монарду можна використовувати
286
Збiрник науково-техшчних праць
