CC BY
23
УДК 582.711.712:581.165.7:544.723.22 Ст. наук. спвроб. О. О. Ткачук1,
канд. б\ол. наук; студ. Н.В. Яворська2
ОСОБЛИВОСТ1 ЖИВЦЮВАННЯ ТРОЯНД НА Р1ЗНИХ СУБСТРАТАХ
Представлено результати живцювання 12 сор^в троянд 6 садових груп з вико-ристанням 4 piзних cубcтpатiв: I ваpiант - низинний торф з агроперл^ом; II в. - ни-зинний торф з листяним Грунтом i агроперл^ом; III в. - кокосовий торф з шском; IV в. - кокосовий торф з листяним Грунтом i шском. Встановлено, що найбшьш оп-тимальним для живцювання троянд е кокосовий торф з листяним Грунтом i пicкoм. Застосування цього субстрату для живцювання троянд, незалежно вщ сорту, дае змо-гу значно шдвищити pегенеpацiйну здатнicть живщв, скоротити строки вкopiнення i отримати найбшьшу кiлькicть якicнoгo кореневласного садивного матеpiалу.
Ключовг слова: кopеневлаcнi троянди, живщ, вкopiнення, субстрат, пicoк, низинний торф, кокосовий торф, листяний Грунт, агроперлгг.
Використання троянд у сучасному садово-парковому 6уд1вництв1 в Укра1ш, за винятком 11 твденних райошв, досить обмежене. Насамперед тому, що культура троянд з-пом1ж шших красиво китучих рослин е одшею з найбшьш агротехшчно важких. У бшьшосп регюшв Укра1ни значна частина сорпв потребуе ретельного зимового вкриття, а також регулярно1 обр1зки. На rai достатньо р1зноман1тно1 пропозицп саджанщв шоземних ф1рм бракуе ви-сокояюсного районованого садивного матер1алу вичизняного виробництва, використання якого е запорукою устху багатор1чного культивування наса-джень троянд.
Зпдно з нашими багатор1чними дослщженнями, культури троянд для устшного застосування 1х у озелененш краще використовувати кореневлас-ний садивний матер1ал. Кореневласш троянди, пор1вняно з окул1руваними, мають певш переваги, серед яких - здатшсть вщновлюватися тсля значного зимового обмерзання i вщсутшсть дикоросло1 порост тдщепи. Ц властивос-т кореневласно1 культури спрощують догляд за рослинами i дають змогу значно ширше використовувати троянди для озеленення садово-паркових те-риторш в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни, створюючи стшю на-садження декоративних багатор1чник1в з майже безперервним перюдом цвь тшня вщ початку лгга до настання мороз1в.
Вирощування троянд методом зеленого живцювання вщоме давно, але масового впровадження в Укра1ш дос не набуло. Роботу з розмноження ко-реневласних троянд проводять застаршими методами i вона потребуе удоско-налення. Сучасш лггературш джерела бшьше висв1тлюють питання розмноження й агротехшки щеплених троянд, яю традицшно використовують у декоративному озелененш [2, 4, 5, 7]. Проблеми живцювання i культивування на сучасному р1вш кореневласних троянд дослщжеш менше [1, 3, 8]. Не вис-тачае новишх технологш з 1х штенсивного розмноження i культивування в Укра1ш. Тому удосконалення традицшних, запровадження сучасних технологш виробництва кореневласного садивного матер1алу троянд, доб1р вщповщ-ного асортименту з метою ефективного використання у зеленому буд1вниц-
1 Боташчний сад ¡м. акад. О.В. Фом1на Кшвського НУ ¡м. Тараса Шевченка, м. Кшв;
2 НУ бюресурс1в i природокористування Укра1ни, м. Кшв
314
Збiрник наyково-технiчних праць
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G13. - Вип. 23.5
тв^ створення стшких довговiчних квiтково-декорaтивних насаджень e дуже aктyaльними.
З огляду на зазначене, мета роботи полягала в yдосконaленнi техноло-riï розмноження троянд стебловим живцюванням шляхом вивчення особли-востей вкорiнення живцiв з використанням рiзних сyбстрaтiв. Проведене по-рiвняльне дослiдження онтогенезy понад 100 сорпв колекцiï Rosa L. в yмовaх Ботaнiчного саду iм. акад. О.В. Фомша упродовж 20 роюв дало змогу вдабра-ти низку найбшьш перспективних троянд, серед котрих Rosa 'Dortmund', R. 'Flammentanz', R. 'New Dawn', R. 'Paul's Scarlet Climber', R. 'Westerland' -витю великоквиков^ R. 'Dame de Coeur', R. 'Red Queen', R. 'Spage' - чайно-пб-ридш, R. 'Tear drop' - флорибунда, R. 'Little White Pet' - полiaнтовa, R. 'Alba Meidiland' - Грунтопокривна, R. 'Robusta' - паркова, як ми рекомендуемо для широкого застосування у садово-парковому озелененш в умовах Правобережного Люостепу Украши [б]. Вiдiбрaнi сорти використано для стеблового живцювання троянд з використанням рiзних сyбстрaтiв.
Оскшьки субстрат, в котрому утворюеться i розвиваеться коренева система рослини, е одним з основних чинниюв, що впливають на ефектив-нiсть вкоршення живцiв, необхiдно було ретельно пдабрати компоненти для створення пухких сумшей з достатньою aерaцieю, водопроникнiстю, вщпо-вiдною кислотнiстю, стерильних i добре структурованих. Для приготування субстрапв ми використали таю компоненти: низинний торф мохово-травис-toï групи, кокосовий торф, агроперлгг, листяний Грунт i рiчковий крупнозер-нистий промитий пiсок. Враховуючи ïх фiзико-хiмiчнi характеристики, ми розробили i експериментально перевiрили 4 вaрiaнти сyбстрaтiв для живцювання, а саме: I вaрiaнт - низинний торф + агроперлщ II в. - низинний торф + листяний Грунт + агроперлщ III в. - кокосовий торф + шсок; IV в. -кокосовий торф + листяний Грунт + тсок. За контроль використано тсок. Ус компоненти брали в однакових стввщношеннях. Дослщження проводили у трояндовш орaнжереï Боташчного саду iм. акад. О.В. Фомша.
Для живцювання троянд використали мультиплети (розмiр 5б0х3б0 мм) на 104 вщдшення (розмiр 40x40x50 мм), застосування котрих дало змогу створити однaковi умови для вкоршення i розвитку кожного жив-ця, ефективно використати площу теплицi, оптимiзyвaти витрати субстрату, забезпечити у подальшому високу приживлювaнiсть при пересaдцi укорше-roï рослини. Живцi троянд нaрiзaли з 4-5^чних кореневласних маточних ку-щiв на початку першого цвiтiння, з середньоï частини генеративних пaгонiв, завдовжки б-8 см, з 2-3 добре сформованими пазушними бруньками. Нижнiй листок з живця видаляли повнiстю, а верхш вкорочували, залишаючи 1-2 листочки. Безпосередньо перед живцюванням нижню частину кожного живця змочили у вод^ занурили у ростову пудру корнев^ СП (ß-шдолш-масляна кислота (IMK)) i висадили у пiсок i 4 вaрiaнти сyбстрaтiв, заглиблю-ючи на 4 см. Для запоб^ання перерву рослин у перiод лiтньоï спеки мультиплети заглибили у ящики з тском. Для тдтримання вiдносноï вологостi повiтря у межах 80-90 % живщ накрили прозорою полiетиленовою плiвкою, обприскували водою 3-5 рaзiв у сонячнi й 1-2 - у похмyрi днi i регулярно
Поглиблеш бiологiчнi дослiдження
315
провiтрювaли. У дослщах використано по 35 живщв кожного з вказаних сорив у триразовому повтореннi. Монiторинг рослин здшснювали кожнi 10 днiв. За живцями проводили агротехшчний догляд (полив, обприскування, провгт-рювання, боротьба з шюдниками i збудниками хвороб).
Щд час дослiджень живцювання троянд R. 'Alba Meidiland', R. 'Dame de Coeur', R. 'Dortmund', R. 'Flammentanz', R. 'Little White Pet, R. 'New Dawn', R. 'Paul's Scarlet Climber', R. 'Red Queen', R. 'Robusta', R. 'Spage', R. 'Tear drop', R. 'Westerland' з використанням рiзних субстрапв встановлено, що вкоршен-ня живцiв у тску (контрольний вaрiaнт) залежно вiд сорту становило вщ 19 % у R. 'Red Queen' до 31 % у R. 'Alba Meidiland' (табл.). Застосування сумь шi низинного торфу з агроперлггом (I в.) дало змогу тдвищити частка вкорь нення в yсiх дослiджyвaних сорпв на 8-10 %, отримати 28-31 % вкоршених живцiв у чайно-пбридних i флорибунда троянд, 34-40 % - у представниюв iнших садових груп. Рiзниця мiж вкорiненням у сум^ низинного торфу з аг-роперлiтом (I в.) i у сум^ низинного торфу з листяним Грунтом i агроперль том (II в.) виявилася дуже незначною. Вкоршення живцiв у сyмiшi низинного торфу з листяним Грунтом i агроперлггом (II в.) збшьшилося на 2-4 % порГв-няно з I вaрiaнтом.
Результати дослiджень живцювання троянд свщчать про те, що застосування сум^ кокосового торфу з тском (III в.) i сумГшГ кокосового торфу з листяним Грунтом i тском (IV в.) вГдчутно вплинуло на вкорiнення живщв уих дослiджyвaних сорпв (табл.). Кшьюсть вкоршених рослин у сумГшГ кокосового торфу з тском (III в.), порГвняно з контролем (тсок), збшьшилася понад два рази, а порГвняно з використанням сумГшГ низинного торфу з листяним Грунтом i агроперлиом (II в.) зросла на 19-29 % в уих дослщжуваних сорпв. Використання сумГшГ кокосового торфу з тском (III в.) дало змогу тдвищити вихщ вкоршених живщв до 54-57 % сорпв чaйно-гiбридноï та флорибунда груп троянд i до 58-73 % - у представниюв шших садових груп.
Табл. Вкортення живщв троянд на р 'иних субстратах (%).
Назва сорту троянди
Шсок
Вaрiaнти
I
субстрата для живцювання
II
III
IV
R. 'Alba Meidiland'
31
40
44
73
91
R. 'Dame de Coeur'
22
31
33
5б
73
R. 'Dortmund'
27
3б
40
б9
87
R. 'Flammentanz'
29
37
40
б8
85
R. 'Little White Pet'
28
37
39
б3
78
R. 'New Dawn'
28
38
40
б5
81
R. 'Paul's Scarlet Climber'
2б
3б
39
58
75
R. 'Red Queen'
19
28
32
57
72
R. 'Robusta'
29
37
40
б5
83
R. 'Spage'
21
29
31
54
71
R. 'Tear drop'
23
31
33
57
75
R. 'Westerland'
2б
34
38
б0
7б
Aнaлiз резyльтaтiв показав, що найбшьшу кГлькГсть вкорiнених жив-цГв ушх дослiджyвaних сортГв отримано внaслiдок живцювання у сумГшГ ко-
31б
Збiрник нaуково-теxнiчниx праць
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.5
косового торфу з листяним Грунтом i nicKOM (IV в.). Як видно з табл. 1, BKOpi-нення чайно-пбридних i флорибунда cортiв склало 71-75 %, предcтавникiв iнших садових груп 76-91 частка. Цi показники, залежно вiд сорту, вищi на 15-18 %, нiж показники, отриманi з використанням cумiшi кокосового торфу з шском (III в.). Найбiльша частка вкоршення живцiв спостережено у R. 'Alba Meidiland', яка вiдзначаeтьcя високою регенерацiйною здатнicтю.
Монiторинг процесу вкоршення живщв показав, що у тску в них роз-вивалися довп, тоненькi, нерозгалуженi, ламкi коренi. У живщв I, II i контрольного (тсок) варiантiв, утворення калюсу спостережено на 11-13 день, а утворення корешв - на 22-24 день тсля посадки на вкоршення. Пщ час пере-саджування вкоршених у пicку живцiв у контейнери для дорощування, при-кореневу грудку неможливо було зберегти без порушень, що позначилося на виживаннi молодих рослин. Живщ у cумiшах кокосового торфу з шском (III в.). i кокосового торфу з листяним Грунтом i шском (IV в.). Вже на 8-10 день тсля посадки на вкоршення утворили добре розвинений калюс, а на 18-20 день розвинули першi коршщ. Як свщчать результати проведених доcлiджень, процес вкоршення живщв найбшьш iнтенcивно вщбувався з зас-тосуванням cумiшi кокосового торфу з листяним Грунтом i шском (IV в.). Варто зауважити, що об'ем субстрату вщдшення мультиплети дав змогу сформувати живцю добре розгалужену компактну кореневу систему, котра утримувала щiльну грудку субстрату i забезпечила 100 % виживання вкоршених живщв тсля пересадження у 1 л контейнери з сумшшю кокосового торфу з листяним Грунтом i шском для подальшого дорощування саджанщв.
Отже, порiвнюючи результати вкорiнення живцiв 12 сорпв 6 садових груп троянд з використанням 4 варiантiв субстрапв, можна стверджувати, що оптимальним для живцювання е кокосовий торф з листяним Грунтом i пicком (IV в.). Застосування саме цього субстрату для вкоршення троянд незалежно вщ сорту дае змогу значно тдвищити регенерацшну здатнicть живцiв, скоро-тити строки вкоршення i отримати найбшьшу кiлькicть якicного кореневлас-ного садивного матерiалу.
Л1тература
1. Горячкина Н.А. Укоренение полуодревесневших черенков роз в закрытом грунте / Н.А. Горячкина // Бюллетень Главного ботанического сада АН СССР. - 1966. - Вып. 62. - С. 35-38.
2. Клименко З.К. Розы / З.К. Клименко. - М. : ЗАО "Фитон+", 2001. - 176 с.
3. Мороз Е.К. Корнесобственные розы в национальном парке "Софиевка" / Е.К. Мороз. - Умань : Изд-во "АЛМИ", 2006. - 174 с.
4. Соколов Н.И. Розы / Н.И. Соколов. - М. : Агропромиздат, 1991. - 142 с.
5. Теорина А.И. Розы / А.И. Теорина. - М. : ЗАО "Фитон+", 2010. - 328 с.
6. Ткачук О.О. Деяга аспекти використання троянд у садово-парковому буд1внищта / О.О. Ткачук // Перспективи розвитку люового та садово-паркового господарства : тези наук. конф. / редкол.: А.Ф. Головчук (вщп. ред.) та ш. - Умань, 2012. - С. 169-171.
7. Хильтбруннер Г. Триумф розы : метод. пособ. по выращиванию роз для специалистов и любителей / Г. Хильтбруннер, Л. А. Миско. - М., 1997. - 448 с.
8. Юдинцева Е.В. Биологические основы культуры корнесобственных роз : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Е.В. Юдинцева. - М., 1976. - 21 с.
Поглиблеш бюлопчш дослщження
317
Ткачук О.А., Яворская Н.В. Особенности черенкования роз на разных субстратах
Представлены результаты черенкования 12 сортов роз 6 садовых групп с использованием 4 разных субстратов: I вариант - низинный торф с агроперлитом; II в. - низинный торф с лиственным грунтом и агроперлитом; III в. - кокосовый торф с песком; IV в. - кокосовый торф с лиственным грунтом и песком. Установлено, что оптимальным субстратом для черенкования роз является кокосовый торф с лиственным грунтом и песком. Использование этого субстрата при черенковании роз независимо от сорта позволяет значительно повысить регенерационную способность черенков, сократить сроки укоренения и получить наибольшее количество качественного корнесобственного посадочного материала.
Ключевые слова: корнесобственные розы, черенки, укоренение, субстрат, песок, низинный торф, кокосовый торф, лиственный грунт, агроперлит.
Tkachuk O.O., Yavorska N.V. The cutting features of roses on different substrates
The results of grafting 12 roses' kinds and 6 garden groups with using 4 different substrates: I variant - lowland peat with agropearlite; II v. - lowland peat with leaf soil and agropearlite; III v. - coco peat with sand; IV v. - coco peat with leaf soil and sand are represented. Coco peat with leaf soil and sand is the most optimal substrate for rooting of roses. It can increase the regenerative ability of the cuttings, reduce the time rooting and get the highest amount of quality own-rooted planting material.
Keywords: own-rooted roses, cuttings, rooting, substratum, sand, lowland peat, coco peat, leaf soil, agropearlite.
318
Збiрник науково-техшчних праць
