CC BY
17
14. Соболева О.М. Эколого-физиологическая адаптация сосны обыкновенной на урбанизированных территориях Кемеровской области : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 03.00.16 - "Екология" / О.М. Соболева - Барнаул, 2009. - 21 с.
15. Станков С.С. Определитель высших растений европейской части СССР / С.С. Станков, В.И. Талиев. - М. : Изд-во "Сов. наука", 1957. - С. 55-56.
16. Уваров Л.А. Влияние условий местопроизрастания на некоторые биометрические характеристики и физиологические процессы сосны меловой и обыкновенной / Л.А. Уваров // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай", 1975. - Вып. 46. - С. 27-35.
Соломаха Н.Г. Изменчивость длины хвои Pinus pallasiana D. Don. в природном и интродукционном ареалах
Приведены результаты исследований дифференциации длины одно- и двухлетней хвои Pinus pallasiana D. Don в природном ареале распространения и регионе интродукции (Левобережная Степь Украины). Обнаружена значительная амплитуда индивидуальной изменчивости признака в регионах исследований, большая дифференциация размеров хвои P. pallasiana в природном ареале по сравнению с районом интродукции и влияние экологических условий на размер хвои.
Ключевые слова: Pinus pallasiana, длина хвои, изменчивость, коэффициент вариации, природный ареал, интродукция.
Solomaha N.G. Variability length of needles of P. Pallasiana D. Don in natural area and area of introduction
Results of investigation of differentiation length of one and two-year needles of P. pallasiana D. Don in natural area and area of introduction (Left-bank Steppe of Ukraine) are presented. Significant amplitude of individual variability of characteristic in research regions and more differentiation length of needles P. pallasiana in natural area as against area of introduction and influence environmental conditions on length of needles was found.
Keywords: Pinus pallasiana, length of needles, variability, coefficient of variation, natural area, introduction.
УДК 582.475:630*27(477.46) Acnip. О.В. Тишкевич1 - Уманський НУС
ВИКОРИСТАННЯ PINUS PALLASIANA D. DON ЯК П1ДЩЕПУ ДЛЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ РОДУ PINUS L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Наведено результати дослщжень з вегетативного розмноження декоративних форм роду Pinus L. способом щеплення. Встановлено оптимальш термши проведен-ня щеплень. Визначено приживлювашсть рiзних видiв та форм роду Pinus L. на Pinus pallasiana D. Don.
Ключовг слова: щеплення, тдщепа, декоративш форми.
Вступ. Насшневе розмноження е найпоширешшим способом для де-ревних порщ у природному середовищг Однак для декоративних вид1в i форм воно не е ефективним, оскшьки лише незначна частка шянщв збер^ае типовi для материнських рослин ознаки. До того ж iнодi розвиток рослин, от-риманих iз насшня, вщбуваеться занадто повшьно. Тому для розмноження видiв, декоративних форм та культиварiв садiвники з усього свпу здавна ви-користовують живцювання та щеплення.
1 Наук. кер.: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Нацюнальний дендролопчний парк "Софпвка" НАН Украши
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу проводили зпдно з тематичним планом науково-дослщних po6ÍT "Оптималь-не використання природного i ресурсного потенщалу агроекосистем Правобережного Лiсостепу Укра!ни" (номер державно! реестрацп 0101U004495).
Видшення невир1шених частин загальних проблем дослщження. Розмноження хвойних рослин способом щеплення не досить широко застосо-вують в Укра!т. Про перспективнiсть цього способу розмноження декора-тивних форм хвойних зазначено в працях багатьох учених, таких як: €.В. Бь лик [1] А.1. Северова [2], 1.П. Ковтушенко [3], П.Г Станков, Ф.А. Павленко [4], М.1. Докучаева [5] й т. Вони зазначають, що в рядi випадкiв слабкий роз-виток i навiть загибель щеп спричиняеться неправильним вибором прищеп-но-тдщепного матерiалу та строкiв проведення щеплень. На сьогоднi питан-ня використання Pinus pallasiana D. Don. як тдщепи для декоративних форм роду Pinus L. в достатньою мiрою не дослiджено. Тому виршенню цих пи-тань стосуеться наша робота.
Мета роботи - з'ясування можливосп використання сосни кримсько! P. pallasiana як тдщепи для видiв i форм роду Pinus L; та визначення опти-мальних термшв для проведення щеплень.
Об'ектами дослщжень е декоративнi форми: P. mugo 'Rotundata', P. strobus 'Radiata', P. sylvestris 'Fastigiata', P. mugo 'Pumilio', P. mugo 'Winter Gold', P. mugo 'Mughus', P. mugo 'Mops', mi було щеплено на P. pallasiana.
Методика дослщжень. Щеплення виконували за методикою €.П. Проказша "вприклад камбiем на камбiй" i "серцевиною на камбiй" за-лежно вщ товщини живця [6-8].
Ефектившсть приживлення щеп значною мiрою залежить вiд правильного пiдбору перюду !х проведення. Оптимальнi строки щеплень залежать вiд погодних умов року та фiзiологiчного стану рослин. А.1. Северова [2] ре-комендуе проводити щеплення на соснах ранньою весною, коли у тдщепи починаеться сокорух, i в ктщ лiта (серпень). 1.П. Ковтушенко [3] - рано на-веснi, або в серпт - першiй половинi вересня. За М.1. Докучаевою [5] найра-н^ строки щеплення хвойних - вщ третьо! декади березня до початку росту верхiвковоl бруньки пiдщепи. Другий термш щеплення - вiд третьо! декади травня до кшця червня, коли в сосни вже зактчуеться ттенсивний рiст i зак-ладаеться верхiвкова брунька. Третiм термiном для проведення щеплень мо-же бути II-III декада липня - початок вересня. Керуючись цими рекомендащ-ями, у подiбнi строки щеплення проводили i ми.
Щеплення проводили у три строки: ранньовесняний - з друго! декади березня по другу декаду квггня (до розпускання бруньок), литой - у I-III де-кадi липня (зактчення росту та здерев'ятння пагонiв, утворення верхiвковоl зимуючо! бруньки), осiннiй - з друго! декади серпня по другу декаду вересня. Дослщження проводили впродовж 2010-2011 рр. Шд час проведення дослдав ми застосовували метод прямого щеплення з рослини на рослину. Викорис-товували при цьому свiжозрiзанi живцi, термiн зберiгання яких був мшмаль-ний (до трьох дiб в умовах охолодженого середовища). Щеплення ми проводили в ранковий час за сприятливих температурних умов, з метою зменшен-ня ттенсивносп видшення смоли тдщепою, i зменшення транстрацшних процесiв у живцiв прищеп.
Перед щепленням на тдщет видаляли шпильки (очищену вiд шпильок частину робили на 2-3 см довшою, нiж 3pi3 на прищет), живець зав-довжки 5-8 см також очищали вщ шпильок, за винятком 8-12 пучюв бiля вер-хiвковоl бруньки. Живець у нижнш частинi розрiзали вздовж через середину, рухаючись зверху до низу, вщ зовшшньо! сторони до внутршньо!. На тдще-пi надрiзали короткий язичок кори, i в нижнш частит очищено! вщ хво1 дь лянки пiд язичок вставляли клиноподiбну нижню частину живця. Камбiальнi шари пiдщепи i прищепи намагались якомога точнiше сумiстити i мщшше закрiпити обв'язку, щоб зрiзи щшьно прилягали одне до одного. Як обв'язку використовували вузьку стрiчку з полiхлорвiнiловоl плiвки 1-1,5 см шириною та 20-30 см завдовжки. Для проведення щеплень вщбирали добре розвинеш 5-рiчнi саджанцi P. pallasiana без ознак захворювань чи пошкоджень. За щепами проводили догляд - ручне рихлення мiжрядь та знищення бур'янiв, без поливання. З твденно! сторони дiлянки розташованi зеленi насадження, що забезпечують притiнення щеплених рослин у найбшьш спекотнi години доби.
Результати дослщжень. На основi наших дослщжень встановлено, що найкращi результати отримаш пiсля щеплення таких декоративних форм, як: P. mugo 'Rotundata', P. sylvestris 'Fastigiata', P. mugo 'Mughus'. У середньо-му приживлювашсть цих форм становила близько 50-70 % (рис.). Найвища приживлювашсть щеп була у P. mugo 'Rotundata', тд час ранньовесняного i лггнього щепленнях, що за роки дослщжень (2010-2011 рр.) становила 90,594,4 % (табл.).
80 70 60 50 40 30 20 10
I I P. muga 'Rotundata' | | P. sylvestris 'Fastigiata' | | P. muga 'Winter Gold' | | P. muga 'Mughus' | | P. muga 'Mops' | | P. strobus 'Radiata' U P. muga 'Pumilio'
2010 р. 2011 р.
Рис. Середня приживлювашсть декоративных форм роду Pinus L. (%) nid час проведення ранньовесняного, лгтнього i оаннього щеплень за 2010-2011 рр.
Загалом добру приживлювашсть декоративних форм P. mugo та P. sylvestris на штамбах P. pallasiana можна пояснити тюним генетичним спо-рщненням цих видiв. У варiантi P. strobus 'Radiata' щепи гинули через 23 тижш тсля щеплення, незалежно вщ строюв його проведення, а P. mugo 'Pumilio' - через 5-7 тижшв, бруньки цих форм не росли. Тому тд час вико-нання дослдав у 2011 р. щеплення цих декоративних форм не проводили. Спостершаемо позитивт результати тд час проведення щеплень в линт пе-рюд. У бшьшосп форм приживлюватсть була близькою до результапв, от-риманих тсля ранньовесняного щеплення.
0
Табл. Приживлювашсть i розвиток щеплень виды; i форм Pinus L.
№ й с щ t? « Вид форма Дата проведення щеплень Приживлювашсть, % Кшьюсть щеп Í3 приростом, % Прирют щеп, см
С 2010 р. 2011 р. 2010 р. 2011 р
2010 р.
1 11.03-1.04 73,3 80,4 90,7 1,5 3,8
P. mugo 'Rotundata' 1-Ш.07 58,3 30,0 85,7 1,1±U,J 3,1±0,4
III.08-II.09 33,3 37,5 62,5 0,4±ид 0,9±0,2
2 P. strobus 'Radiata' II.03-I.04, I-Ш.07 III.08-II.09 0 0 0 - -
P. sylvestris 'Fastigiata' II.03-I.04 70,8 85,2 88,2 1,1^ 4 7«v
3 I-III.07 71,4 36,7 73,3 0,5±lu 4,0±lu
а III.08-II.09 16,7 33,3 66,6 0,4±lu 0,6±0,1
4 .¡3 J3 P. mugo 'Pumilio' II.03-I 04.I-III.07 III.08-II.09 0 0 0 - -
« II.03-I.04 53,3 100 100 0,7±и 4 2±0,4
5 P. mugo 'Winter Gold' I-III.07 46,7 20,7 80,4 0,5±0,1 4,1±ü,5
III.08-II.09 13,3 0 100 - 0,3±IU
II.03-I.04 80,0 93,8 93,8 2,8±0,3 5,0±lu
6 P. mugo 'Mughus' I-III.07 77,8 21,4 92,8 2,9±М 4 7±0,5
III.08-II.09 22,2 0 50,5 - 1,8±0,3
II.03-I.04 40,3 100 100 2,0±0,4 3,9±0,°
7 P. mugo 'Mops' I-III.07 50,0 11,1 87,5 2,2±0,5 3,6±0,4
III.08-II.09 19,1 0 50,0 - 1,8±0,3
2011 р.
II.03-I.04 94,4 - 88,9 - 1,8 ,4
8 P. mugo 'Rotundata' I-III.07 90,5 - 10,5 - 1,0±0,2
III.08-II.09 33,3 - 20,4 - 0,3±IU
P. sylvestris 'Fastigiata' II.03-I.04 66,7 - 92,8 - 1,2±0,3
9 I-III.07 70,5 - 13,3 - 0,3±0,1
а с III.08-II.09 6,7 - 0 - -
« II.03-I.04 66,7 - 100,0 - 0,8±0,2
10 J3 P. mugo 'Winter Gold' I-III.07 53,3 - 62,5 - 0,7±0,2
« III.08-II.09 8,3 - 0 - -
II.03-I.04 66,7 - 100 - 2 7±0,4
11 P. mugo 'Mughus' I-III.07 80,0 - 83 - 2,3±0,3
III.08-II.09 20,1 - 33,3 - 0,3±0,1
II.03-I.04 53,3 - 100 - 1,7±0,2
12 P. mugo 'Mops' I-III.07 40,2 - 50,2 - 1,2±0,2
III.08-II.09 6,7 - 0 - -
За результатами осшнього щеплення отримано дещо нижчi показники приживлюваносп, порiвняно з весняним та лигам. Оцiнка результатiв лпньо-го та осiннього щеплення проводилась в травш наступного року, коли активно вщбувалися процеси росту рослин, що давало можливiсть реально ощнити результати приживлюваностi та збереженють дослiджуваних варiантiв. Рiст рослин, отриманих тд час осiннього щеплення, значно нижчий. Рiзниця у приростах е добре помiтна не тiльки на однорiчних щепах, а зберiгаeться i внаслiдок подальшого !х росту (табл.)
У 2010-2011 рр. в перюд мiж ранньовесняними i лiтнiми строками щеплень (у друпй-третш декадi червня) проводили контрольш щеплення P. mugo 'Rotundata', P. sylvestris 'Fastigiata', P. mugo 'Mughus', P. mugo 'Mops' на P. pallasiana.
На початок вересня вш щепи, о^м P. mugo 'Mops', за вiзуальним ог-лядом, перебували в доброму сташ (хвоя не втратила свого кольору, бруньки перебували на стадп набухання). Близько 15 % щеп P. sylvestris 'Fastigiata' проросли. Однак упродовж вегетацшного перюду спостер^али пошкодження прищеплених живщв високою температурою повiтря, що призвело до посту-пового всихання i бруньок, i хво!. На щепах P. mugo. 'Rotundata' до кшця сер-пня також вщбулося всихання бруньок, при цьому хвоя станом на середину листопада залишалася живою. На нашу думку, це пояснюють тим, що хвоя цього тдвиду нагромаджуе значш запаси пластичних речовин, якi дають !й можливють певний час iснувати.
Висновки. На основi наших дослiджень встановлено, що:
• оптимальними строками щеплення дослщжуваних декоративних форм роду Pinus на штамби P. pallasiana в умовах Правобережного Шсостепу Укра!ни е II-III декада березня та II-III декада липня;
• оцшку збереженостi щеплень, виконаних в осшнш перiод, необхщно проводит в травнi-червнi наступного року;
• пiд час осшнього щеплення прирiст отриманих рослин е значно нижчий. Рiз-ниця у приростах е добре помлна не лише на однорiчних щепах, а зберь гаеться i внаслiдок подальшого !х росту;
• найкращi результати отримано пiсля щеплення P. mugo 'Rotundata', P. sylvestris 'Fastigiata' та P. mugo 'Mughus'.
Л1тература
1. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой / Е.В. Билык : монография. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1993. - 89 с.
2. Северова А.И. Вегетативное размножение хвойных / А.И. Северова : монография. -М. : Изд-во АН СССР, 1951. - 80 с.
3. Ковтушенко И.П. Выращивание декоративных хвойных растений / И.П. Ковтушеен-ко. - Нальчик : Кабард. кн. изд-во, 1955. - 95 с.
4. Станков П.Г. Древесно-декоративный питомник / П.Г Станков, Ф.А. Павленко. - К. : Изд-во "Урожай", 1965. - 273 с.
5. Докучаева М.И. Вегетативное размножение хвойных пород / М.И Докучаева / под ред. акад. А.С. Яблокова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 105 с.
6. Проказин Е.П. Новый метод прививки хвойных для создания семенных участков / Е.П. Проказин // Лесное хозяйство : журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1960. - № 5. - С. 5-7.
7. Гиргидов Д.Я. Отбор плюсовых маточных деревьев и вегетативное размножение хвойных пород при создании лесосеменных плантаций / Д.Я. Гиргидов, В.И. Долголиков. - Л. : Изд-во ЛНИИЛХ, 1962. - С. 58-65.
8. Марковский Ю.Б. Лучшие хвойные растения в дизайне сада / Ю.Б. Марковский. - М. : ЗАО "Фитон+", 2006. - 144 с.
Тышкевич О.В. Использование Pinus Pallasiana D. Don в качестве подвоя для декоративных форм рода Pinus L. в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Приведены результаты исследований по вегетативному размножению декоративных форм рода Pinus L. способом прививки. Установлены оптимальные сроки проведения прививки. Определена приживаемость разных видов и форм рода Pinus L. на Pinus pallasiana D. Don.
Ключевые слова: прививка, подвой, декоративные формы.
Tyshkevich A.V. The use of Pinus Pallasiana D. Don as rootstock for ornamental forms of the genus Pinus L. in a Right-Bank Forest-Steppe Zones of Ukraine
Conducted the results of research on vegetative propagation of ornamental forms of the genus Pinus L. by engrafting method. Was established optimal timing of engraftings. Determined the viability of different types and forms of the genus Pinus L. on Pinus pallasiana D. Don.
Keywords: engrafting, subgraft, ornamental forms.
УДК 630 *[116+22+42] Ст. наук. ствроб. Ю. С. Шпарик,
канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлщ м. 1вано-Франккськ
ХАРАКТЕРИСТИКИ СТ1ЙКОСТ1 Л1С1В ТА МЕТОДИКА IX ВИЗНАЧЕННЯ
За матерiалами трьох швентаризацш букового пралюу Карпат встановлено можливють та доцшьшсть застосування шести клашв ЮТИО для оцшки стшкоси та довгсгачносп лгав. Сталють 1х значень у пралга дала тдставу рекомендувати моделi розждалу дерев за цими класами, як дають змогу визначити напрямки модифжаци структури букових лгав з метою забезпечення и сталостi.
Ключовг слова: яруснiсть, життевють, домiнування, лiсiвнича цiннiсть, товар-шсть, довжина крони, класи ЮТИО.
Стан 1 структура л1ив значною м1рою визначають 1х продуктивнють, тобто ефектившсть ведення люового господарства, 1 тому саме оцшка цих двох параметр1в дае тдставу оцшити правильшсть л1с1вничих заход1в у кожному конкретному випадку [1-2]. С чимало параметр1в, яю характеризують особливосп будови деревосташв та наявнють в них р1зних патогенних змш. З одного боку, це таксацшш, а з шшого - ентомолопчш 1 фггопатолопчш по-казники. Вони можуть належати, як до окремого дерева, так 1 до цшого дере-востану чи люово! екосистеми [3-5]. Однак 1х вузька спещал1защя в бшьшос-т не дозволяе дати комплексну характеристику деревостану, а лише вказуе на значення його окремого параметру. Також для визначення таких спещаль зованих показниюв переважно потр1бш спещальш дослщження, яю мають проводити вщповщш фах1вщ. Для виршення проблеми оперативного оцшю-вання стану 1 структури л1с1в на постшних дослщних об'ектах (ПДО) не за-лежно вщ 1х в1ку, породного складу чи цшей дослщжень свггова спшьнота ль сознавщв розробила систему оцшки кожного дерева за шютьма класами, яю в1дом1 тд назвою "класи 1ЮФРО". 1ЮФРО означае "М1жнародна спшка люо-вих дослщних оргашзацш" з латинською абрев1атурою ЮТИО [6]. Науковщ УкрНДЫрлю мають досвщ застосування цих клашв з 1998 р. [7, 8].
Методика дослщжень. Об'ектом дослщжень була постшна пробна площа в буковому прал1с1 Угольського вщдшення Карпатського бюсферного заповщника розм1ром 10 га, закладена в 1999 р. 1 обстежена у 2005 та 2010 рр. Методи швентаризацп прийняп за рекомендащями ЮТИО. Д1амет-ри на висот 1,3 м зам1ряли м1рною вилкою в двох напрямках з точшстю до мшметра, д1аметри на висот 7 м - вщповщною м1рною вилкою до сантиметра, довжини - м1рною стр1чкою до дециметра за горизонтальною проекщею, горизонтальш кути 1 крутизну схил1в - теодол1том до град1ента, висоти де-
