CC BY
16
MyronchukK.V. Features of structure, buildings and quality of hedges settlements Bukovina
The inventory of 100 hedges was performed in the localities of Vyzhnytsya, Glybo-ka, Zastavna, Kitsman and Storozhynets Districts of the Chernivtsi Region on the objects of the different setting and use. Their structure (age, species composition, length, width, height, crown shape, etc.) and methods of forming were analyzed along with evaluation of their quality state. Their classification was completed and agrotechnics to improve the hedges was proposed.
Keywords: hedges, specific composition, forming, quality state, decorativeness.
УДК 582.472.087 Наук. ствроб. Н.Г. Соломаха - Державне тдприемство
"Маргупольська лкова науково-до^дна станцЯ "
МШЛИВ1СТЬ ДОВЖИНИ ХВО1 PINUS PALLASIANA D. DON. У ПРИРОДНОМУ ТА 1НТРОДУКЦ1ЙНОМУ АРЕАЛАХ
Наведено результати дослщжень диференщацп довжини одно- та дворiчноi хво1 Pinus pallasiana D. Don. у природному ареалi поширення та райош штродукцп ^вобережний Степ Украши). Виявлено значну ампл^уду iндивiдуальноi мшливос-т ознаки у регюнах дослщжень, бшьшу диференщащю розмiрiв хвоi P. pallasiana у природному ареал пор1вняно з штродукцшним районом та вплив еколопчних умов на розмiр хвог
Ключовг слова: Pinus pallasiana, довжина хво1', мшливють, коефiцieнт варiацii, природний ареал, штродукщя.
Для ефективного збереження та використання генетичних ресуршв P. pallasiana, селекцшного вщбору на швидюсть росту та стшюсть важливе зна-чення мае дослщження мшливосп морфолого-анатом1чних ознак у межах природного ареалу. При штродукцп будь-якого виду, зазвичай, розмно-жуеться його незначна частина i в 1нтродукц1йному ареал1 дуже р1дко представлений весь спектр фенотитчних форм. Порiвняльна характеристика мш-ливостi морфологiчних ознак виду у природному та штродукцшному ареалах показуе стушнь збереження бiологiчного рiзноманiття у нових умовах виро-щування. Мшливють бюметричних показникiв також свiдчить про реакщю виду на умови зростання та рiвень пристосування до них.
Важливою iдентифiкацiйною ознакою виду, географiчноi форми чи популяцii сосен е бюметрична, морфологiчна та анатомiчна характеристика хвоь Бiометрична характеристика хвоi, як вважають дослщники, дае змогу оцшити рiвень дii рiзних екологiчних факторiв, детальнiше охарактеризувати особливостi росту деревосташв [5]. Довжина хвоi видiв роду Pinus L. вва-жаеться одшею з найбiльш варiабельних ознак та залежить вiд комплексу rрунтово-клiматичних умов, кшькосп опадiв, висоти н.р.м., тюно пов'язана з екологiчними умовами [4, 5, 9, 11, 13 та ш], на ii мiнливiсть значно впливае техногенне навантаження [4, 14].
Серед рiзних видiв Pinus найбшьш вивчено параметри хвоi та макси-мальнi значення ii диференцiацii у P. sylvestris L. [9, 11, 13, 14, 16 та ш.]. Дос-лiдження морфометричних показникiв хвоi у P. kochiana Klotzsch ex K. Koch. виявили низькi значення коефщенпв варiацii довжини на окремих пагонах протягом одного року (3,4-8,5 %) та помггну диференцiацiю у крош дерев,
при цьому iндивiдуальна мiнливiсть визначалась фенотипiчною pÍ3HOMaHÍT-нiстю та ступенем реакцп окремих дерев на дто зовнiшнiх фaкторiв [6]. Од-нieю з найбшьш мiнливих ознак виявилась довжина хво1 також у P. mugo Turra [11]. Для P. pallasiana, зпдно з лiтерaтурними даними, довжина хво1 мала тaкi дiaпaзони: 13-18 [1], 8-18 [10, 12], 8-16 [2], 12-18 [7] та 10-17 см [15]. Мальцев Г.1. (1973) для умов Ростовсько! област видшив за довжиною хво1 три форми P. pallasiana - з короткою хвоею (до 8 см), довгою (бшьше 13 см), промiжною (8-13 см) [9].
Для дослщження морфолопчно! мiнливостi хво1 P. pallasiana у штуч-них та природних популящях у межах природного ареалу та райош штродук-цн (Лiвобережному Степу Укра1ни) ми обрали тaкi об'екти:
• л1сов1 культури 1999 р. створення в Алуштинському лгснищш ДП "Алуш-тинське ЛГ" АР Крим, кв. 50, вид. 6, рельеф - терасований схил п1вденно-за-хщно! експозицй крутизною 5°, висота - 250 м. н. р. м., тип лгсорослинних умов (ТЛУ) - С0, тип люу - дуже суха фюташкова суд1брова;
• л1сов1 культури 1988 р. створення у Алуштинському лгсництш, кв. 50, вид. 5, рельеф - терасований схил твденно-сх1дно1 експозицй крутизною 12°, висота - 258 м. н. р. м., ТЛУ - С0; тип люу - дуже суха фгсташкова суд1брова;
• л1сов1 культури 1969 р. створення в Алуштинському лгснищга, кв. 54, вид. 15, рельеф - схил твденно! експозицп крутизною 5°, висота 100 м. н. р. м., ТЛУ - С0; тип люу - дуже суха фгсташкова суд1брова;
• природне насадження 144-р1чного вжу в Ялтинському прсько-лгсовому природному заповеднику (ГЛПЗ), кв. 49, вид. 2, рельеф - схил зах1дно! експозицй крутизною 10°, висота - 355 м. н. р. м., ТЛУ - С1, тип лгсу -сухий дубово-змшанососновий сугруд;
• природне поновлення 32-р1чного вжу 144-р1чного насадження у Ялтинському ГЛПЗ, кв. 49 вид. 2, рельеф - захщний схил крутизною 10°, висота -355 м. н. р. м., ТЛУ - С1, тип лгсу - сухий дубово-змшанососновий сугруд;
• водоохоронне люове насадження 1984 р. створення в урочищ1 Криничка, на землях Рибшсько! сшьсько! ради Волноваського району Донецько! областа, рельеф - р1вний; ТЛУ - D2, тип люу - св1жа бересто-пакленова д1брова;
• плантацшш культури 2000 р. створення у ДП "Мар1упольська ЛНДС", кв. 98, рельеф - р1вний; ТЛУ - D2, тип люу - св1жа бересто-пакленова д1брова. Одно- та дворiчну хвою (по 100 шт. з 20 дерев) збирали у молодих на-
садженнях з пагошв третього кiльця зверху, у великовжових та середньовжо-вих - з гшок нижнього ярусу. Дослщження мiнливостi проведено згiдно з методикою Л.Ф. Правдша (1964) [13], результати оброблено методом варь ацшно! статистики [3], обчислено середш, мaксимaльнi та мiнiмaльнi значен-ня, коефщент мiнливостi. Незначною вважалась мшливють, коли коефiцiент вaрiaцil (V) не перевищував 10 %, середньою - вщ 10 % до 20 %, значною -бiльше 20 % [3]. Середш показники довжини хво1 для дослщжених об'ектiв наведено у табл.
Дослщження мiнливостi однорiчноl хво1 окремих дерев P. pallasiana свщчить про подiбну aмплiтуду значень показника у природному та штро-дукцiйному ареалах, у природних i штучних насадженнях. Зпдно з нашими спостереженнями, розмiри однорiчноl хво1 окремих дерев у природному аре-aлi мали коефiцiент вaрiaцil вiд 4,43 % до 24,18 % у природних деревостанах та вщ 4,52 % до 23,53 % у люових культурах. У aреaлi штродукцн: у культу-
50
Збiрник науково-технiчних праць
рах ДП "Марiупольська ЛНДС" цей показник змшювався у межах вiд 0,09 % до 20,15 %, урочищi Криничка - вщ 3,94 5 до 24,97 %.
Табл. Показники MiHnueocmi довжини хвоТPinus pallasiana у природних i штучних деревостанах природного ареалу поширення та району ттродукци
Назва об'екта
Довжина 1-р1чно1 хво!, см
М±
V, %
Довжина 2-р1чно! хво!, см
М±
V, %
Ялтинський ГЛПЗ, кв. 49, вш 32 р.
6,8±
14,1
3,2
32,37
6,5±
13,1
2,5
Ялтинський ГЛПЗ, кв. 49, вк 144 р.
12,4±
15,0
11,2
13,4
8,0±
10,8
4,1
ДП "Алуштинське ЛГ" кв. 50 в. 6
4,9±
12,9
3,0
18,42
8,2±
2,2
19,3
ДП "Алуштинське ЛГ" кв. 50 в. 5
5,5±
8,4
2,0
14,77
8,0±
9,1
2,7
ДП "Алуштинське ЛГ" кв. 54, вид.15
7,1±
11,8
2,0
24,72
8,9±
9,2
2,8
Середне по ДП "Алуштинське ЛГ"
6,0±
12,9
2,0
25,54
9,2
2,2
Середне по природному ареалу
6,7±
15,0
2,0
32,89
7,9±
13,1
2,2
Ур. Криничка
14,1±
19,2
8,6
13,14
13,2±
20,7
8,0
ДП "МарЛНДС"
9,7±
13,8
4,3
14,50
11,4±
16,5
Середне по ареалу штродукцц
11,4±
19,2
4,3
23,21
11,9±
20,7
max
max
±0,13
Мшливють довжини дворiчноl хво! у природному ареалi коливалась вiд 7,56 % у природному деревосташ до 22,06 % у люових культурах. У районi штродукцп в урочищi Криничка iндивiдуальна мшливють ознаки коливалась у межах вщ 4,52 % до 23,53 % (у загальному по культурах -17,78 %), у люових культурах ДП "МарЛНДС" - вщ 1,88 % до 13,09 % (в загальному - 14,4 %).
Загалом по вшх дослщжених деревах внутршньопопуляцшний коефь цiент варiацil довжини однорiчноl хво! у природному ареалi становив 32,89 %, дворiчноl - 33,12 % (табл.). В умовах штродукцп вш був дещо мен-ший: 23,21 % для однорiчноl хво! та 16,88 % для дворiчноl, що свiдчить про збереження значно! мшливосп ознаки при штродукцп цього виду та наявнос-т тенденцп до зменшення внутршньо понуляцiйного рiзноманiття.
Максимальнi абсолютнi та середш значення довжини одно- та дворiч-но! хво! зафiксовано в умовах штродукцп у бшьш багатих люорослинних умовах - D2. Так, абсолютний максимум одно- та дворiчноl хво! для штро-
дукцiйних райошв вiдповiдно: 19,2 см та 20,7 см, максимальна середня та се, , 0±0,32 11 л ±0,12
редня довжина однорiчноl хво! - 16,8 см та 11,4 см; дворiчноl -18,6±°,Э2 см та 11,9±0,10 см. В умовах С0-1 у природних умовах абсолютний максимум одно- та дворiчноl хво! - 15,0 см та 13,1 см, максимальна середня та
1 -> о ±0,12 г -7 ±0,10
середня довжина однорiчноl хво! - 13,8 см та 6,7 см; дворiчноl -
10,8±0,14 см та 7,9±0,22 см. Мiнiмальнi розмiри однорiчноl хво! у вибiрках при-
±0,08 ±0,05
родних i штучних деревостанiв у межах ареалу (4,6 см та 3,6 см вщпо-вiдно) виявились значно меншими, нiж аналогiчнi значення для умов штро-
дукци (урочище Криничка - 10,5±0,37 см, культури ДП "Мaрiупольськa ЛНДС" - 7,5±0'14 см), що теж пiдтверджуе реакщю рослин на покращення умов живлення збшьшенням розмiрiв хво1.
Порiвняння розмiрiв хво1 у рiзних екологiчних умовах природного ареалу поширення виду свщчить про перевищення цього показника у бшьш оптимальних умовах. У материнському деревостaнi Ялтинського ГЛПЗ (люо-рослинш умови С1) максимальне значення довжини однор!чно! хво1 станови-ло 15,0 см, у природного поновлення тд наметом першого ярусу - 14,1 см. Максимальна довжина хво1 у люових культурах, створених у складних умовах терасованих схилiв у ДП "Алуштинське ЛГ", у ТЛУ С0 - 12,9 см. Анало-гiчнa тенденцiя спостерiгaеться i тд час порiвняння середнiх значень довжини хво1: показники природних насаджень 32^чного вiку перевищують ана-лопчш у лiсових культур на 0,8 см, а 144^чного вiку - вдвiчi. Також вщзна-чена диференщащя розмiрiв хво1 за роками, що ймовiрно пов'язано з погод-ними умовами вегетацшних перiодiв.
Таким чином, результати дослщження довжини хво1 P. pallasiana свщ-чать про значну aмплiтуду ll мiнливостi як у природному ареал^ так i в aреaлi штродукцп, бiльшу диференцiaцiю хво1 у природному aреaлi порiвняно з ш-тродукцiйним районом та вплив еколопчних умов на розмiр хво1.
Л1тература
1. Барбарич А.1. Визначник рослин Укра1ии / А.1. Барбарич, С.М. Брадю, О. Д. Вююлша та ш. - К. : Ки1в. кн. фа-ка, 1965. - С. 34-40.
2. Ванин А.И. Определитель деревьев и кустарников / А.И. Ванин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 235 с.
3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1979. - 416 с.
4. Кизеев А.Н. Изменения морфологических и физиолого-биохимических показателей хвои сосны обыкновенной в условиях аэротехногенного загрязнения / А.Н. Кизеев // Молодой ученый. - Чита. - 2011. - № 3, т. 1. - С. 120-128.
5. Коба В.П. Еколого-генетичш основи збереження природних популяцш вид1в роду Pi-nus L. (на приклад! Прського Криму) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук: спец. 03.00.16 - "Еколопя" / В.П. Коба. - Чершвщ, 2007. - 19 с.
6. Коба В.П. Анатомо-морфолопчш дослщження вегетативних оргашв Pinus kochiana Klotzsch у зв'язку з динамжою умов зростання / В.П. Коба // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Укра1ни, 1нститут боташки 1м. М.Г. Холодного НАН Укра1ни. - 2005. - Т. 62, вип. 3. - С. 365-374.
7. Крюссман Герд. Хвойные породы / Герд Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 254 с.
8. Мальцев Г.И. Морфологическая изменчивость сосны крымской и ее семеноводство за пределами естественного ареала : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 -"Лесные культуры, селекция, семеноводство" / Г.И. Мальцев. - М., 1973. - 22 с.
9. Мамаев С.А. Формы внутривидовой изменчивости древесных растений / С.А. Мамаев. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - 284 с.
10. Определитель высших растений Крыма / под ред. Н.И. Рубцова. - Л. : Изд-во "Наука", 1972. - С. 28-30.
11. Пашкевич Н.А. Анатомо-морфолопчна мшливють хво! вид1в роду Pinus L. на тери-тори Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 - "Бо-ташка" / Н.А. Пашкевич. - К., 2007. - 22 с.
12. Поляков А.К. Хвойные на юго-востоке Украины / А.К. Поляков, Е.П. Суслова. - Донецк : Изд-во "Норд-Пресс", 2004. - 19 с.
13. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная. Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 189 с.
52
Збiрник науково-техшчних праць
14. Соболева О.М. Эколого-физиологическая адаптация сосны обыкновенной на урбанизированных территориях Кемеровской области : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 03.00.16 - "Екология" / О.М. Соболева - Барнаул, 2009. - 21 с.
15. Станков С.С. Определитель высших растений европейской части СССР / С.С. Станков, В.И. Талиев. - М. : Изд-во "Сов. наука", 1957. - С. 55-56.
16. Уваров Л.А. Влияние условий местопроизрастания на некоторые биометрические характеристики и физиологические процессы сосны меловой и обыкновенной / Л.А. Уваров // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай", 1975. - Вып. 46. - С. 27-35.
Соломаха Н.Г. Изменчивость длины хвои Pinus pallasiana D. Don. в природном и интродукционном ареалах
Приведены результаты исследований дифференциации длины одно- и двухлетней хвои Pinus pallasiana D. Don в природном ареале распространения и регионе интродукции (Левобережная Степь Украины). Обнаружена значительная амплитуда индивидуальной изменчивости признака в регионах исследований, большая дифференциация размеров хвои P. pallasiana в природном ареале по сравнению с районом интродукции и влияние экологических условий на размер хвои.
Ключевые слова: Pinus pallasiana, длина хвои, изменчивость, коэффициент вариации, природный ареал, интродукция.
Solomaha N.G. Variability length of needles of P. Pallasiana D. Don in natural area and area of introduction
Results of investigation of differentiation length of one and two-year needles of P. pallasiana D. Don in natural area and area of introduction (Left-bank Steppe of Ukraine) are presented. Significant amplitude of individual variability of characteristic in research regions and more differentiation length of needles P. pallasiana in natural area as against area of introduction and influence environmental conditions on length of needles was found.
Keywords: Pinus pallasiana, length of needles, variability, coefficient of variation, natural area, introduction.
УДК 582.475:630*27(477.46) Астр. О.В. Тишкевич1 - Уманський НУС
ВИКОРИСТАННЯ PINUS PALLASIANA D. DON ЯК П1ДЩЕПУ ДЛЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ РОДУ PINUS L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Наведено результати дослщжень з вегетативного розмноження декоративних форм роду Pinus L. способом щеплення. Встановлено оптимальш термши проведен-ня щеплень. Визначено приживлювашсть р1зних вид1в та форм роду Pinus L. на Pinus pallasiana D. Don.
Ключовг слова: щеплення, тдщепа, декоративш форми.
Вступ. Насшневе розмноження е найпоширешшим способом для де-ревних порщ у природному середовищг Однак для декоративних вид!в i форм воно не е ефективним, оскшьки лише незначна частка шянщв збер^ае типов! для материнських рослин ознаки. До того ж шод! розвиток рослин, от-риманих насшня, вщбуваеться занадто повшьно. Тому для розмноження вид!в, декоративних форм та культивaрiв сaдiвники з усього свггу здавна ви-користовують живцювання та щеплення.
1 Наук. кер.: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Нацюнальний дендролопчний парк "Софпвка" НАН Украши
