CC BY
35
Vasylenko I.D., Filipova L.N. Secondary sex correlation in hybride combinations of poplars and its prognosing in seeds and seedlings
The paper deals with seed dimorphism and secondary correlation of sex in hybrid combinations of poplars. It phonological and morphological differences between the hybrid seedlings of different predicted sex. Morphological differences of prognosed seedlings of different sex are proved with their blossoming at mature age.
Keywords: poplars, hybrid, combination, sex, prognosing.
УДК 712.[41+24] Астр. К.В. Мирончук - НЛТУ Украши, м. Львв
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ, БУДОВИ ТА ЯК1СНОГО СТАНУ ЖИВОПЛОТ1В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В БУКОВИНИ
У населених пунктах Вижницького, Глибоцького, Заставшвського, Юцмансь-кого та Сторожинецького райошв Чершвецько! обласп на об'ектах рiзного призна-чення та користування проведено швентаризащю 100 живопло^в. Проанатзовано 1х структуру (вж, видовий склад, протяжшсть, ширину, висоту, будову тощо), способи формування та оцшено яюсний стан. Здшснено 1х класифiкацiю та запропоновано низку першочергових рекомендацiй для покращення стану живоплотiв.
Ключовг слова: живоплоти, видовий склад, формування, ягасний стан, декора-тивнiсть.
Живоплоти е одним 1з важливих компоненпв озеленення територш населених мюць. 1х широко застосовують у садах 1 парках, на територ1ях культурно-побутових заклад1в, вздовж зал1зничних 1 автомобшьних дорш 1 тлн. Жив1 огорож1 оргашзовують територто, зайняту зеленими насадження-ми, шдкреслюючи своерщшсть окремих 11 дшянок 1 загальш принципи пла-нування [1]. Окр1м цього, вони виконують важлив1 саштарно-гтешчш, фгто-мелюративш та бюгеоценотичш функцп [2]. Шзнання особливостей 1х струк-тури та функцюнування надасть змогу розробити та застосувати еколого-обгрунтоваш та економ1чно доцшьш заходи з утримання живоплопв у мютах та шших населених пунктах.
У ход1 дослщжень живоплопв Вижницького, Глибоцького, Заставшвського, Кщманського та Сторожинецького райошв було здшснено швентаризащю та облж 100 живоплопв на територп 71 населеного пункту, що належать до територш загального користування, обмеженого та спещального призначення. 1нвентаризащю виконували зпдно з вимогами 1нструкцп з тех-шчно1 швентаризацп зелених насаджень у мютах та селищах мюького типу Укра1ни 2001 р. [3]. Щд час виконання робгг у натур1 проводили обрис об'екпв та позначення на картьсхем1 Чершвецько! обласп вих облжованих живоплопв (рис. 1).
Щд час обстеження анал1зували таю показники: порядковий номер живоплоту, порядковий номер фотофжсацп, дата дослщження, географ1чний район, населений пункт, вулиця, будова насадження, видовий склад, протяжшсть, середня висота, д1аметр, ширина та вш живоплоту, споиб формування, кшьюсть саджанщв на 10 м.п. та кшьюсть ряд1в, плодоношення, тип профь лю, пошкодження та яюсний стан.
1 Наук. керiвник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
Рис. 1. Схема розташування райотв достдження
За даними табл. 1 бачимо, що породний склад живоплопв не B^pi3-няегься великою рiзноманiтнiстю видiв. Всього виявлено представниюв 14 видiв дерев i чагарникiв. Здебiльшого викорисговуегься в цих посадках граб звичайний га свидина бша. Bei iншi породи, зокрема i традицшш, вико-ристовують рiдко. На це впливае вартють садивного матерiалу, особливо для сшьського озеленення. Бiля пiдприемств та державних установ зазвичай фор-мують живопли 3i самшиту вiчнозеленого.
Табл. 1. Анализ живоплотiв за породним складом
Назва виду Кшьюсть
украшська naraHCLKa шт. %
Бирючина звичайна Ligustrum vulgare 2 2
Бузок звичайний Syringa vulgaris 3 3
Граб звичайний Carpinus betulus 40 40
Пухироплщник калинолистий Physocarpus opulifolius 2 2
Самшит вiчнозелений Buxus sempervirens 15 15
Свидина бша Thelycrania alba 19 19
Стрея Вангута Spiraea vanhouttei 2 2
Спiрея середня Spiraea media 1 1
Стрея верболиста Spiraea salicifolia 3 3
Стжнояпдник бiлий Symphoricarpus albus 4 4
Клен гостролистий Acer platanoides 3 3
Туя заxiдна Thuja occidentalis 3 3
Ялiвець козацький Juniperus Sabina 1 1
Ялина европейська Picea abies 2 2
Всього 100 100
Переважаючими за висотою е середш живоплоти, ix кiлькiсть стано-вить 73 %. Бордюрнi та низью трапляються дуже рiдко i здебшьшого перебу-вають у занедбаному сташ. Низькi живоплоти мають висоту вщ 0,5 до 1,0 м (табл. 2).
46
Збiрник науково-технiчних праць
Табл. 2. АнаМз живоплотгв за висотою
Висотш групи живоплогiв Кшьюсть
шт. %
Бордюри 5 5
Низькi 8 8
Середнi 73 73
Високi 14 14
Всього 100 100
На об'ектах дослщження визначали приблизний вж живоплотiв. Бшь-шiсть 1х створено в часи розбудови мют, селищ га сш. За належного догляду вони зберегли свою декорагивнiсгь i перебувають у дуже доброму сташ (рис. 2). На сьогоднi новi живоплоти практично не створюють. 45 40
_| 10-20 рок1в 20-30 рок1в 30-40 рок1в 40-50 рогав 50-60 рок1в | бшьше 60 рогав
35 30 25 20 15 10 5 0
Вжов1 категори
Рис. 2. Класифжацш живоплотгв за вжовою категор1ею
За способом формування серед дослщжених кiлькiсно значно перева-жають формованi живоплоти, якi становлять 71 %. Проте деякi формованi живоплоти не мають декоративного вигляду, особливо зi стре1 Вангута та граба звичайного. Внаслщок старiння дуже оголюеться нижня частина рос-лин, листя робиться дрiбним. Спiрея, окрiм цього, погано переносить обрiзу-вання, дае багато поросл^ тому з часом 11 декоратившсть повнiстю втра-чаеться. Складаеться враження, нiби живоплiт хворий i вiдмирае.
Серед неформованих живоплопв е такi, якi в минулому формувалися. Внаслiдок припинення обрiзування вони перетворились у неформоваш i мають неохайний вигляд. Зазвичай, це живоплоти садiв житлово1 забудови. Вь домо, що будова живоплотiв бувае рiзною - це одноряднi, дворядш, трьох-ряднi та чотирьохряднi посадки [5, 6]. Аналiзуючи табл. 3, бачимо, що пере-важае одно- та дворядна будова живоплотiв. Трьохрядш та чотирьохряднi трапляються значно рщше.
Табл. 3. АналЬ будови живоплоту
Кшьюсть рядiв Кшьюсть
шт. %
Однорядна 52 52
Дворядна 41 41
Трьохрядна 6 6
Чотирьохрядна 1 1
Всього 100 100
Проаналiзувавши яюсний стан живоплотiв, бачимо, що кшьюсть здо-рових повноцiнниx живоплотiв у Вижницькому, Глибоцькому, Заставшвсь-кому, Кщманському та Сторожинецькому районах становить 42 %. Живоплоти в незадовшьному станi становлять 23 %, а в задовшьному -35 %. Вiзуально це проявляеться в наявностi сухих гшок, випаданню iз ряду живоплоту цiлиx дiлянок кущiв, оголеннi нижньо! частини посадки. Причиною цих недолтв, в основному, е недотримання агротехшки створення i догляду за живоплота-ми, меxанiчнi пошкодження, а також вплив негативних факторiв навко-лишнього середовища. Багато в чому стан живоплопв залежить вiд того, хто за ним доглядае. Найкраще це вдаеться господарям приватних садиб та дер-жавним установам.
За складом порщ на наших об'ектах переважають чист живоплоти (складаються з одше! деревно1 породи). Вони становлять 72 %. Було виявле-но, що в багатьох чистих за видовим складом живоплотах е вкраплення ш-ших порщ внаслщок самосiву чи вегетативного проростання, що засмiчуе i руйнуе однорiдний вигляд огорожi.
На основi проведеного аналiзу стану живоплопв передпрсько! частини Буковини розроблено таю рекомендацн:
• збiльшити кшьюсть живих огорож, особливо на прибудинкових територiяx нових житлових райошв;
• урiзноманiтнити видовий склад живоплотiв шляхом залучення придатних для формувальних обрiзувань видiв та ix декоративних форм [3];
• провести замшу чи радикальне омолодження старих i вщмираючих посадок;
• дотримуватись iснуючиx правил та прийомш догляду i формування живих огорож.
Л1тература
1. Бондарева О.Б. Клумбы и живые изгороди / О.Б. Бондарева. - М. : Изд-во АСТ; Донецк : Изд-во "Сталкер", 2007. - 156 с.
2. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
3. 1нструкщя з техшчно! швентаризаци зелених насаджень у мютах та селищах мюького типу Украши (Наказ Держкомггету буд1вництва, арxiтектури та житлово1 полггики Украши вщ 24.12.2001 р., № 226).
4. Коновалова Т.Ю. Декоративные кустарники, или 1000 растений для вашего сада : ил-люстр. справ. / Т.Ю. Коновалова, Н.А. Шевырева. - М. : ЗАО "Фитон+", 2004. - 192 с.
5. Сапелин А.Ю. Живые загороди / А.Ю Сапелин. - М. : Изд-во "Кладезь - Букс", 2004. - 124 с.
6. Клименко А.В. Живоплоти, боскети, лаб1ринти / А.В. Клименко. - К. : КП "Д1м, сад, город", 2006. - 54 с.
Мырончук К.В. Особенности структуры, строения и качественного состояния живых изгородей населенных пунктов Буковины
В населенных пунктах Вижницкого, Глыбоцкого, Заставновского, Кицманско-го и Сторожинецкого районов Черновицкой области на объектах различного назначения и пользования проведена инвентаризация 100 живых изгородей. Проанализированы их структура (возраст, видовой состав, протяженность, ширину, высоту, форму кроны и др.), способы формирования и оценено качественное состояние. Осуществлена их классификация и предложена агротехника для улучшения состояния живых изгородей.
Ключевые слова: живые изгороди, видовой состав, формирование, качественное состояние, декоративность.
48
Збiрник науково-техшчних праць
MyronchukK.V. Features of structure, buildings and quality of hedges settlements Bukovina
The inventory of 100 hedges was performed in the localities of Vyzhnytsya, Glybo-ka, Zastavna, Kitsman and Storozhynets Districts of the Chernivtsi Region on the objects of the different setting and use. Their structure (age, species composition, length, width, height, crown shape, etc.) and methods of forming were analyzed along with evaluation of their quality state. Their classification was completed and agrotechnics to improve the hedges was proposed.
Keywords: hedges, specific composition, forming, quality state, decorativeness.
УДК 582.472.087 Наук. ствроб. Н.Г. Соломаха - Державне тдприемство
"Маргупольська лкова науково-до^дна станцЯ "
МШЛИВ1СТЬ ДОВЖИНИ ХВО1 PINUS PALLASIANA D. DON. У ПРИРОДНОМУ ТА 1НТРОДУКЦ1ЙНОМУ АРЕАЛАХ
Наведено результати дослщжень диференщацп довжини одно- та дворiчноi хво1 Pinus pallasiana D. Don. у природному ареалi поширення та райош штродукцп ^вобережний Степ Украши). Виявлено значну ампл^уду iндивiдуальноi мшливос-т ознаки у регюнах дослщжень, бшьшу диференщащю розмiрiв хвоi P. pallasiana у природному ареал пор1вняно з штродукцшним районом та вплив еколопчних умов на розмiр хвог
Ключовг слова: Pinus pallasiana, довжина хво1', мшливють, коефiцieнт варiацii, природний ареал, штродукщя.
Для ефективного збереження та використання генетичних ресуршв P. pallasiana, селекцшного вщбору на швидюсть росту та стшкють важливе зна-чення мае дослщження мшливосп морфолого-анатом1чних ознак у межах природного ареалу. При штродукцп будь-якого виду, зазвичай, розмно-жуеться його незначна частина i в штродукцшному ареал1 дуже рщко представлений весь спектр фенотитчних форм. Порiвняльна характеристика мш-ливостi морфологiчних ознак виду у природному та штродукцшному ареалах показуе стушнь збереження бiологiчного рiзноманiття у нових умовах виро-щування. Мшливють бюметричних показникiв також свiдчить про реакщю виду на умови зростання та рiвень пристосування до них.
Важливою iдентифiкацiйною ознакою виду, географiчноi форми чи популяцii сосен е бюметрична, морфологiчна та анатомiчна характеристика хвоь Бiометрична характеристика хвоi, як вважають дослщники, дае змогу оцшити рiвень дii рiзних екологiчних факторiв, детальнiше охарактеризувати особливостi росту деревосташв [5]. Довжина хвоi видiв роду Pinus L. вва-жаеться одшею з найбiльш варiабельних ознак та залежить вiд комплексу rрунтово-клiматичних умов, кшькосп опадiв, висоти н.р.м., тюно пов'язана з екологiчними умовами [4, 5, 9, 11, 13 та ш], на ii мiнливiсть значно впливае техногенне навантаження [4, 14].
Серед рiзних видiв Pinus найбшьш вивчено параметри хвоi та макси-мальнi значення ii диференцiацii у P. sylvestris L. [9, 11, 13, 14, 16 та ш.]. Дослщження морфометричних показниюв хвоi у P. kochiana Klotzsch ex K. Koch. виявили низькi значення коефщенпв варiацii довжини на окремих пагонах протягом одного року (3,4-8,5 %) та помину диференцiацiю у крош дерев,
