CC BY
37
Lukashchuk H.B. The Analysis of Natural Plant Communities in Stryisky Park in Lviv
The species composition and structure of plant communities in Stryisky Park have been examined and analyzed. 132 species from 34 families were discovered among the herbs layer. The majority of Stryisky Park herb coating is represented by forest species (54). Five microassociations have been selected on the slope forested area, and fouling calculation in microassociation has been carried out according to A.F. Maltsev. Urbanization process causes the occurrence of distinctive types of spontaneous derivative tree-shrub plant communities.
Key words: phytocoenosis, microassociations, plant communities.
УДК 712.414 Acnip. К.В. Мирончук1 - НЛТУ Украти, м. JIbeie
ПОРШНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛЕЙ СТВОРЕННЯ ТА
ФОРМУВАННЯ ЖИВОПЛОТ1В У СГЛЬСЬКШ ТА М1СЬК1Й
М1СЦЕВОСТЯХ (НА ПРИКЛАД1 ЧЕРН1ВЕЦЬКО1 ОБЛАСТ1)
Живоплоти е одним i3 важливих компоненпв озеленення територш у pi3rnx насе-лених мюцях. Тому в цш робой пор1вняно живоплоти у сучасному MicTi на прикладi Чершвщв та менш урбашзованих населених пунктiв Буковини. Дослщжено низку вщ-мiнноcтей i шдабностей: мiж породним складом, бiометричними показниками та фун-кцiональнicтю. Виявлено залежшсть мiж видовим складом та мюцем зростання живих огорож. Проаналiзовано та запропоновано заходи для покращення стану живоплопв в озелененнi населених мюць Буковини та вдосконалення агротехники !х створення.
Ключовi слова: живоплiт, населеш пункти, видовий склад, якicний стан, функць ональнicть, агротехника.
У наш час е актуальним питаниям збшьшення кiлькостi деревно- чагар-никових живоплопв у населених пунктах Чершвецько1 обл., площа яких е знач-но меншою за оптимальну ввдносно чисельностi населення. KpiM цього, висо-кий антропогенний тиск зменшуе кшьккть кнуючих живоплотiв та знижуе 1х якiсний стан. Несприятливi умови урбашзованого мiського середовища призво-дять до передчасного старiння насаджень i зниження !х життездатностi. Для встановлення ступеня життездатностi живоплотш потрiбно провести дiагности-ку стану зелених насаджень i на основi дiагностичних ознак планувати агротех-нiку догляду за зеленими насадженнями, що вiдповiдае статтi 28 Закону Украши "Про благоустрш населених пунктов", яка передбачае: "Виробничий процес утримання об'ектiв зеленого господарства включае: догляд за деревами i чагар-никами, живоплотами, виткими рослинами..." [4].
Матерiал та методика дослщжень. Дослiдження проведено на терито-рií всiх районiв Чернiвецькоí обл., ^м Путильського району, що займае прсь-ку частину Буковини. Серед 75 населених пункпв, в яких проводили досль дження, лише на територп 33 було зареестровано живоплоти, в реши 41 пункта - не виявлено живих огорож. Таким чином, близько 55,4 % населених мкць передпрно1 частини Буковини не мае у своему озелененш живоплопв. Цю сум-ну статистику шдтверджують бiльшiсть сш та селищ мкького типу, де в струк-турi озеленення вiдсутнi живi огорож! Тому потрiбно розробляти та розвивати програми створення i вiдновлення наявних об'ектiв зеленого господарства.
1 Наук. кергвник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук
1нвентаризацш живоплопв виконано згiдно з вимогами 1нструкцп з тех-HÍ4HOÍ iнвентаризацií зелених насаджень у MiCTax та селищах мюького типу Украши 2001 р. [5].
Результати дослщжень. На ootobí аналiзу видового складу живоплопв Буковини встановлено, що в позамюькому озелененнi використовують зазвичай доступнiшi види, якi зростають у лiсi: Carpinus betulus, Tilia cordata, Robinia pseudoacacia та ш. (рис. 1).
о 10 20 зо
Рис. 1. Видовий склад живоплотiв у населених пунктах Буковини
Порiвнюючи живоплоти у згаданих вище територ1ях, дослщжено низку вщмшностей у видовому складi, вгщ, структурi, висотi та функцiональностi [13]. Однак, крiм вiдмiнностей, виявлено певнi подiбностi у помилках тд час 1х створення, догляду та призначення. У мiстах трапляються декоративш живоплоти, якi сформованi з бтьш вартiсних порiд, якi не зростають у л^, тобто 1х закупiвля пов'язана з додатковими витратами та труднощами. У мiстах бтьша концентрацiя державних установ, фабрик, тдприемств, заводiв, якi мають змо-гу створити живу огорожу з щншших та декоративнiших порiд (рис. 1).
За рядшстю у рiзних населених пунктах вщмшносп невеликi. У сшьсь-кiй мiсцевостi, як i в Чершвцях, частiше трапляються одноряднi живоплоти, у мютечках та районних центрах частка дво- та трирядних е бтьшою, нiж у селах й обласному центр^ i поодиноко трапляються чотирирядш живi огорожi. Пiд час аналiзу живоплотiв Чернiвцiв встановлено, що вщсоток двох- та трьохряд-них е нижчим (16,2 %), шж в iнших населених пунктах Буковини (36 %), вщ-сутнi чотирирядш. Це зумовлено щшьною забудовою i вiдсутнiстю мiсць з пот-
рiбним простором для зростання дво-, трирядних живих огорож, осшльки для повноцiнного функщонування багаторядних живоплотiв потрiбна смуга земельно! дтянки шириною не меншою нiж 2 м (табл.).
Табл. Анaлiз живоплотiв по населених пунктах Буковини
Кшьюсть рядiв Кшьюсть живоплопв, %
Чершвщ мюта, районш центри села, селища мюького типу
1 83,8 59,9 70,2
2 13,7 36,7 29,8
3 2,5 5,5 -
4 - 0,9 -
Всього 100 100 100
За висотою позамюью живоплоти е вищими. Проаналiзувавши кiлькiсть високих та бордюрних живих огорож у Чершвцях та iнших населених пунктах спостерп^аеться тенденщя до збiльшення висоти живо'! огорожi у менш урбаш-зованих населених мiсцях. Частка високих живоплопв у Чернiвцях на 7,5 % менша, нiж в шших селищах Буковини, а бордюрних - на 5,2 % бшьше. Це пов'язано з високим вiдсотком 30,7 % живих огорож з Сагртш ЬеШ1ш у населених пунктах поза м. Чершвщ, який не придатний для створення бордюрних жи-воплопв (рис. 1). Натомiсть в обласному центрi використовують бiльшу кть-кiсть порiд з яких можливо сформувати бордюрний живоплiт, це таю види, як: РНузоеагрш ориИ/вИш, БрШеа теШа, Бихш sempervirens (разом 44,4 %). Поза Чершвцями цей показник становить 20,5 % [1-3].
За будовою розрiзняють чистi, якi складаються з однiеí породи, що утво-рюе живу огорожу, та змгшаш (комбiнованi) - з кiлькох i бшьше порiд. Присут-ня вщмштсть у будовi мiж живоплотами, яю зростають на територп м. Чершвщ та поза ним. В обласному центр^ з уах дослiджуваних живоплопв, чистих -98,3 %, а змшаних - 1,7 %. У сшьськш мiсцевостi цей показник iстотно вiдрiз-няеться, частка комбiнованих живих огорож становить 28,9 %, а чистих -71,1 %. Щ показники можна пояснити тим, що живоплоти у сшьськш мюцевост зростають безпосередньо на незначних вiдстанях вщ лiсових насаджень та за-хисних люосмуг, якi репродукують велику кшьюсть насiння, що забезпечуе пос-тшну присутнiсть самосiву не властивих порщ для зростаючих живих огорож.
На основi матерiалiв дослiджень встановлено рiзницю у вiцi живоплотiв, якi зростають у мютах та селах Чершвецько!' обл. (рис. 2).
□ Бшьше 51
Рис. 2. Аналiз живоплотiв за вЫовими категорiями
Виходячи з отриманих даних, якi зображенi на дiаграмах, можна сказа-ти, що в мiстах переважають живi огорожi першо!' та друго!' вiкових категорш. Це пов'язано з постiйним зростанням мiст. У селищах та селах бшьша частка припадае на вжову категорш 30-50 рокiв. Спiльною проблемою мкького i по-замiського озеленения е недостатня кiлькiсть новостворених живоплопв або взагалi !х вiдсутнiсть, а iснуючi живi огорожi через неправильний догляд та формування не виконують основних сво'х функцiй.
Отже, основними причинами поганого стану живоплотiв е недотримання агротехнiки !'х створення, календарного плану догляду i формування, непра-вильне обрiзування, невчасне лiкування ввд фiтозахворювань i ентомошкiдникiв або й взагалi його вiдсутнiсть. Тому стан живоплотш у Чернiвцях варто покра-щувати, а 'х кiлькiсть збшьшувати. Пропонуемо такi заходи:
• провести омолодження iснуючих живоплотiв вiком понад 30 роюв, що перебу-вають у незадовiльному станi (обрiзка на пень);
• здшснити лiкування або замiну хворих живоплотiв;
• пщживити добривами живоплоти, що зростають на виснажених грунтах;
• замiнити засолеш грунти i живоплоти, що зростають на них;
• виконати формуючi обрiзки живоплотiв, що були без надежного догляду;
• змшити цшьове використання деяких живоплотiв, що не вщповщають функщ-ональному призначенню на певних типах територiй, де передбачаеться змiна висоти, форми, складу, рядноси залежно вiд потреб;
• доповнити живi огорожi, що зазнали мехашчних, урбогенних, фiзичних впливiв та пошкоджень;
• посадка нових живих огорож у мюцях, що потребують захисту вщ зовнiшнiх факторiв, з суворим тдбором видiв, враховуючи !х бюлопчш та екологiчнi особливостi;
• створити та сформувати високодекоративт i екологоефективт живоплоти, стiйкi до несприятливих урбатстичних умов навколишнього середовища;
• створити для кожно! живо! огорожi календарний план з догляду;
• збшьшити кiлькiсть декоративних (iнтрудукованих, гiбридних) видiв у живоп-лотах, тобто розширити асортимент та урiзноманiтнити композицiйнi ршення.
• посилити вiдповiдальнiсть за збереження зелених насаджень балансоутримува-чiв, власниюв чи користувачiв земельних дiлянок, шдприемств, органiзацiй, ус-танов, на територц яких вони розташованi.
Усi роботи повиннi виконувати професiонали, для максимального дот-римання агротехнiчних критерiíв.
Лггература
1. Курницька М.П. Стан жнвоплотш у сучасному мют / М.П. Курницька, К.В. Мирончук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. -Вип. 21.3. - С. 8-11.
2. Мирончук К.В. Особливост структури, будови та яюсного стану живоплотш населених пунктш Буковини / К.В. Мирончук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.3. - С. 45-49.
3. Мирончук К.В. Роль живоплотш в озеленены Буковини / К.В. Мирончук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.9. -С. 246-251.
4. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах Украхни // Наказ Мшстерства бущвництва, архггектури та житлово-комунального господарства Украши, № 105 вщ 10.04.2006 р.
5. 1нструкщя з техшчно! швентаризаци зелених насаджень у м1стах та селищах мюького типу Украхни // 1з змшами, внесение зпдно з Наказом Мшстерства будвництва, архтектури та житлово-комунального господарства Украхни, № 8 вщ 16.01.2007 р.
Мирончук К.В. Сравнительная характеристика моделей создания и формирования изгороди в сельской и городской местностях (на примере Черновицкой области)
Живые изгороди являются одним из важных компонентов озеленения территорий в различных населенных местах. Поэтому в данной работе проанализированы живые изгороди в современном городе на примере Черновцов и менее урбанизированных населенных пунктов Буковины. Исследован ряд отличий и сходств: между породным составом, биометрическими показателями и функциональностью. Определена зависимость между видовым составом и местом произрастания живых изгородей. Проанализированы и предложены меры по улучшению состояния живых изгородей в озеленении населенных мест Буковины и совершенствованию агротехники их создания.
Ключевые слова: живые изгороди, населенные пункты, видовой состав, качественное состояние, функциональность, агротехника.
Myronchuk K. V. Comparative Characteristics of Hedges Creating Models in Rural and Urban Areas (on the Example of Chernivtsi region)
Hedgerows were one of the most important components in various gardening territories of inhabited places. Therefore, this publication analyses hedges in the modern city on the example of Chernivtsi and less urbanized settlements of Bukovina. A number of differences and similarities between species composition, biometric performance and functionality is investigated. A relationship between the species composition and the place of growing hedges is identified. Some measures to improve the planting of hedges in residential areas of Bukovina and improved agricultural techniques to create them are analyzed and proposed.
Key words: hedges, locations, species composition, quality condition, functionality, agricultural machinery.
УДК546.443 Acnip. В.М. Новосад1 -
Схдноевропейського нацюнальтго ушверситету iM. ЛеС Укратки
ГЕНЕРАТИВНЕ ТА ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ БИРЮЧИНИ ЗВИЧАЙНО1 (LIGUSTRUM VULGARE L.)
Дослщжено особливост розмноження Ligustrum vulgare L. та запропоновано найбшьш рацюнальш методи вирощування. Представлено методики генеративного та вегетативного розмноження. Дослщженнями встановлено, що осшнш виив насшня, проведений вщразу шсля його загот]вл^ дав 70 % життездатннх сiянцiв. Негативний вплив на результати схожост насшня виявила суха осшня погода та гризуни. Висiяне весною стратифшоване насшня дало кращу схожють - близько 80 %. Оптимальна гли-бина загортання насшня - 2,5 см. Живщ, висаджеш на добре осв^ленш дщяннд, показали 100 % приживання. Ефективними виявилися розмноження вщведеннями 97 % приживания.
Ключовi слова: бирючина звичайна, розмноження, насшня, пагш, грунт.
Вступ. Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.) е щнним декоративним чагарником, який широко використовуеться у поодиноких, групових i бордюр-них посадках, а також для створення живоплотав. У формi високих живоплопв
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
