CC BY
32
Шевченко С.М. Первичные листоядные вредители дуба обыкновенного, распространенные в условиях Центрального Подолья
Приведена краткая характеристика и предложены средства борьбы с самыми распространенными первичными листоядными вредителями дуба обыкновенного в условиях Центрального Подолья
Ключевые слова: дуб обыкновенный, вредители, методы и средства борьбы
Shevchenko S.M. Primary gnawing vermin oak more prevalent usual in the Central Podillya region
The short description and proposed means to combat the most common primary pests under normal oak the Central Podillya region
Keywords: oak, pests, methods and means of combating.
УДК 712.41 (712.24) Доц. 1.В. Шукель1, канд. с.-г. наук; викл. Ю.В. Козак2
ЖИВОПЛОТИ М1СТА ЛУЦЬКА ТА ШЛЯХИ IX ВДОСКОНАЛЕННЯ
Проведено швентаризащю живопло™ м. Луцька на об'ектах рiзного користу-вання та призначення. Проаналiзовано 1х структуру (вж, видовий склад, протяж-шсть, ширину, висоту), способи формування та оцшено ягасний стан. Розроблено та запропоновано шляхи збереження юнуючих живопло^в, шдвищення 1х декоратив-носп та стшкостг
Ключовi слова: живоплоти, структура, життевють, декоратившсть, вдоскона-лення живопло™.
У систем! озеленення м. Луцька живоплоти виконують низку важли-вих архггектурно-планувальних, мютобуд1вельних, естетичних, еколопчних, сощальних та економ1чних функцш. Шзнання особливостей 1х структури у складних урбогенних умовах дають змогу оцшити 1х яюсний стан та розро-бити шляхи 1х збереження, тдвищення декоративносп та стшкосп.
Об'ектом дослщження слугували живоплоти м. Луцька, як зростають на об'ектах р1зного призначення в центральны частит мюта. Луцьк - облас-ний та районний центр. Лежить на твденному сход1 Волинсько1 обласп, на берегах р. Стир. Населення - 204 тис. ошб. Луцьк належить до приполюького люового горбистого району з абсолютними висотами, що перевищують 250 м н.р.м. Кл1мат пом1рний, вологий, з м'якою зимою, нестшкими морозами, час-тими вщлигами, нежарким л1том, значними опадами, затяжними весною та осшню. Середня температура шчня -4,9 °С, липня + 18,6 °С. Опад1в - 550600 мм на рж. Найбшьше опад1в спостер1гаеться в червш, липш та серпш, найменше - у ичш. Взимку переважають захщш 1 твденно-захщш впри, вл1тку - захщш 1 твшчно-захщш. У Луцьку переважають дерново-середньо, сильно-отдзолеш та лучш Грунти. Флора обласп об'еднуе типов! захщ-ноевропейсью 1 схщноевропейсью елементи. Найбшьш поширеш люов1 фор-мацп - соснов1, дубово-соснов1, менше - дубово-грабово-соснов1 та грабово-соснов1, а також сосново-дубов1 люи [1].
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Волинський НУ iм. Лесi Украшки, м. Луцьк
Iнвентаризацiю живоплопв проводили вiдповiдно до вимог [2]. Обсте-жено 24 об'екти, де облжовано 151 живоплiт. Пiд час обстеження вказували параметри: номер об'екта та живоплоту, назву порiд дерев та кущiв, протяж-нють, ширину, висоту та вж живоплоту, яюсний стан, спосiб формування. За-гальна протяжшсть облiкованих живоплотiв становить 8997,1 м; бшьшють iз них представлено однорядними живоплотами - 69,51 %, i лише 30,49 % при-падае на дворяднi живоплоти (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика .ж шиш. юты м. Луцька
Порода у живоплот Юльюстъ живопло-TiB, шт. Довжина живоплоту, м Часка у вах живоплотах, %
однорядш дворядш
Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt 31 2750,80 27,63 2,95
Spiraea x vanhouttei 29 2129,00 21,14 2,52
Ligustrum vulgare L. 28 1428,90 12,01 3,88
Swida alba (L.) Opiz 19 837,70 1,14 8,17
Physocarpus opulifolius (L.) Max. 12 513,90 1,98 3,73
Buxus sempervirens L. 4 264,20 0,00 2,94
Ulmus glabra Huds. 6 238,20 0,00 2,65
Spiraea salicifolia L. 1 208,60 2,32 0,00
Swida sanguinea (L.) Opiz 6 168,70 0,00 1,88
Syringa vulgaris L. 3 103,40 0,94 0,21
Carpinus betulus L. 1 102,80 1,14 0,00
Thuja occidentalis L. 3 63,00 0,33 0,37
Forsythia x intermedia 2 61,10 0,68 0,00
Prunus divaricata Ledeb. 2 46,70 0,00 0,52
Caragana arborescens Lam. 2 42,80 0,00 0,48
Juniperus virginiana L. 1 20,50 0,00 0,23
Berberis tunbrgi f. purpurea 1 16,80 0,19 0,00
Разом: 151 8997,10 69,51 30,49
Видовий склад дослщжуваних живоплопв представлено 17 породами. Здебшьшого використовуегься кизильник чорноплодий (30,57 % вщ довжини Bcix живоплопв), спiрея Вангута (23,66 °%) та бирючина звичайна (15,88 %>). Рщше трапляються живоплоти i3 свидини бшо! (9,31 °%) пухироплiдника ка-линолистого (5,71 °%). Участь решти порщ у живоплотах незначна. Трапляються бордюри 3i самшиту вiчнозеленого, живоплоти i3 в'язу голого, стре! верболисто! тощо.
Частка низьких живоплотiв (висотою до 1 м) становить 36,42 °%, !х довжина - 2636,5 м. Середш (висотою 1-1,5 м) живоплоти представлеш 82 живоплотами (54,30 °% вiд загально! кiлькостi), !х загальна протяжнiсть становить 64,48 °%. Високi (бiльше 1,5 м) живоплоти представлеш 14 живоплотами (9,27 % вщ загально! кшькосп), загальною протяжнiстю 559,7 м (6,22 % вщ загально! кiлькостi). Високi живоплоти представляе в основному Swida alba (L.) Opiz, вжом 20 i бiльше рокiв.
Бiльшiсть (136 з 151 живоплоту, або 90,7 %) живоплопв мають сфор-мований профшь. Загальна протяжнiсть сформованих живоплотiв - 94,46 % вшх живоплотiв. Зовшшнш вигляд пiдстрижених живоплотiв одноманiтний -шдстрижений контур по периметру прямокутника або квадрата, складаються
332
Збiрник науково-технiчних праць
з одше! породи. Серед обстежених живоплопв переважають насадження 1120 роюв, як за кшьюстю (58,28 % вщ усiх), так i за протяжнютю - 63,07 % (табл. 2). Значна частка живоплопв (23,18 % вщ усiх, i за протяжнютю -25,25 %), створених у 70-80-т роки ХХ ст., потребують негайних ре-конструктивних заходiв з омолодження.
Табл. 2. Аналю живоплотгв Луцька за вковою категор1ею
Вжова група Кшьюсть Довжина
шт. % шт. %
до 10 28 18,54 1050,90 11,68
11-20 88 58,28 5674,70 63,07
>20 35 23,18 2271,50 25,25
Разом 151 100,00 8997,10 100,00
Проте деяю формован живоплоти не мають декоративного вигляду, особливо iз стре! Вангута та пухироплiдника калинолистого. Внаслщок швидкого старiння стре! Вангута дуже оголюеться нижня частина чагарни-юв, листя робиться дрiбним. Оскiльки ця порода дае багато поросп, то з часом листя неспроможне закрити бурi пагони. Живоплгг виглядае хворим i вiдмирае. Серед несформованих живоплопв е таю, якi колись формували. Внаслiдок недбалостi формованi живоплоти перетворились у неформоваш. Це характерно для живоплопв всерединi дворiв.
Проаналiзувавши якiсний стан живоплотiв (табл. 3), бачимо, що здо-рових повнощнних живоплотiв у мiстi на головних вулицях е лише 9,27 % вщ !х кiлькостi загалом та 15,99 % - за довжиною.
Табл. 3. Анашз яксного стану живоплотгв у м. Луцьку
Яюсний стан Кшьюсть Довжина
шт. % шт. %
Добрий 14 9,27 1438,60 15,99
Задовшьний 67 44,37 4753,00 52,83
Незадовшьний 70 46,36 2805,50 31,18
Разом 151 100,00 8997,10 100,00
Живоплоти в незадовшьному сташ становлять 46,36 % вщ юлькосп обстежених, а в задовшьному - 44,37 %. Це вказуе на iснування багатьох не-вирiшених проблеми у практищ створення та догляду за живоплотами. Зазна-чимо, що серед обстежених е низка живоплопв у доброму сташ. Так, перед адмшстративною будовою Волинського обласного управлiння лiсового та мисливського господарства сформовано живопли з ту! захщно!, якому вже понад 30 роюв, але вiн перебувае в доброму сташ. Ус живоплоти на терито-рп Меморiального комплексу '^чно! Слави", за яким закршлене Луцьке ко-мунальне пiдприемства зеленого господарства "Флора-сервiз", також мають добрий стан. Тобто, вчасний i професшний догляд за живоплотами сприяе гарному декоративному та естетичному !х вигляду. Таю живоплоти привер-тають увагу жителiв та гостей мiста i справляють позитивне емоцiйне вра-ження.
Незадовiльний стан живоплопв визначаегься наявнiстю nopocTi дру-го-рядних порщ, наявнocгi сухих гшок, оголенням нижньо! часгини, мехашч-ними пошкодженнями, poзpiдженням крони, ураженням хворобами га шюд-никами гощо. Варго зазначиги негативну роль Acer negundo L. у зниженш де-корагивносп живоплогу. Трапляегься poзpiдження живоплогу внаслщок вщ-паду рослин, якi не вигримуюгь загiнення. Iнoдi через живопли ведугь сги-хiйнi сгежки.
Основними вадами у сгворенш живoплoгiв га догляду е проблеми аг-рогехшки - невiдпoвiднicгь умов зросгання бюлогп рослини, порушення технологи садшня, вiдcугнicгь або недогримання геpмiнiв догляду. Неправильне призначення виду oбpiзування призводигь до розладнання живоплогу, вграги ним жиггевосп га декорагивносп. Вагомим чинником зниження жиггевосп га декopагивнocгi живоплопв е урбогенне середовище в якому вони зросга-югь га формуюгься. Забpудненi пoвiгpя i води, ущшьнений га збiднiлий Грунг негагивно впливаюгь на якicний сган насаджень живоплопв, 1х picг га розвигок.
Для тдвищення декopагивнocгi, жиггевocгi га cгiйкocгi живоплопв пoгpiбнo догримувагись агpoгехнiки 1х сгворення га догляду. Варго провесги реконсгрукщю га омолодження ушкальних чагарниюв, яю маюгь icгopичну цiннicгь, провесги зашну малoцiнних живoплoгiв, якi вграгили есгегичний вигляд. Щд час сгворення нових живоплопв пoгpiбнo засгосовуваги багагий районований асоргименг деревно-чагарникових порщ, що дасгь змогу максимально викорисгаги 1х бioлoгiчнi га декopагивнi ocoбливocгi.
Л1тература
1. Богуцький А.Б. Природа Волинсько! обласп / А.Б. Богуцький, К.1. Геренчук, Г.Л. Проць-Кравчук га ш. / за ред. К.1. Геренчука. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1975. - 147 с.
2. ¡нсгрукщя з гехшчно! швенгаризаци зелених насаджень у мюгах га селищах мюького гипу Укра!ни / Держбуд Укра!ни; ¡нсгрукщя вщ 24.12.2001 р., № 226. 1з змшами згщно з Наказом Мшбуду, аpхiгекгуpи га жиглово-комунального господарсгва № 105 (z0880-06) вщ 10.04.2006 р. га № 8 (z0082-07) вщ 16.01.2007 р. [Елекгронний ресурс]. - Досгупний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0182-02.
3. Бондарева О.Б. Клумбы и живые изгороди / О.Б. Бондарева. - М. : Изд-во АСТ, Донецк : Изд-во "Сгалкер", 2007. - 156 с.
4. Улейская Л.И. Живые изгороди / Л.И. Улейская, Л.Д. Комар-Темная. - М. : ЗАО "Фи-гон+", 2002. - 224 с.
Шукель И.В., Козак Ю.В. Живые изгороди города Луцка и пути их совершенствования
Выполнена инвенгаризация живых изгородей г. Луцка на объекгах различного пользования и назначения. Проанализирована их сгрукгура (возрасг, видовой сосгав, прогяженносгь, ширина, высога), способы формирования и оценено качесгвенное сосгояние. Разрабоганы и предложены пуги сохранения существующих живых изгородей, повышения их декорагивносги и сгойкосги.
Ключевые слова: живые изгороди, сгрукгура, жизненносгь, декорагивносгь, совершенсгвование палисадов.
Shukel I.V., Kozak Yu.V. Green fences of Lutsk city and the ways of their improvement
The inventory of green fences of Lutsk is executed on the objects of the different use and purpose. Their structure (age, species composition, length, width, height) is analyzed,
334
Збiрник науково-техшчних праць
forming methods and the high-quality state is examined. The ways of maintenance of existent green fences and the increase of their decorativeness and hardiness are worked out and proposed.
Keywords: green fences, structure, vitality, decorativeness, improvement of palisades.
УДК 674.032.477.2 Здобувач Т.1. Шуплат1 -НЛТУ Украши, м. Львiв
ЯЛ1ВЦ1 В ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ УРБАН1ЗОВАНИХ ЛАНДШАФТ1В
Розглянуто роль, мюце i функцп деревождабних та чагарникових представни-KiB роду ялiвець (Juniperus L.) у c^TeMi мюького садово-паркового будiвництва. Наведено прийоми 1хнього використання в окремих посадках i групових композицiях.
Ключовг слова: ялiвeць, насадження, композицiя, вулиця, парк, декоратившсть, альпiнарiй.
Вступ. Зелеш насадження вдаграють важливу роль у процеш форму-вання архиектурно-художнього комплексу мюта, надаючи йому шдивщуаль-них рис. З 1х допомогою виявляють i тдкреслюють р1зн1 архгтектурш спору-ди, пам'ятники, декорують глух1 стши, огорож^ стар1 будинки. Рослини вико-ристовують в оформленш мюьких площ, внутршшх квартальних двориюв, вулиць. За 1х допомогою виявляються характерш особливост мюького ландшафту або ж швелюються його недолжи.
Естетичне та емоцшне значення зелених насаджень обумовлено мож-ливютю з 1х допомогою вмшо чергувати враження вщ навколишшх просто-р1в, вводити в урбашзоване середовище природш елементи, надшеш непов-торним колоритом [1, 2]. Значне мюце у формуванш садово-паркових компо-зицш выводиться представникам роду ял1вець (Juniperus L.).
Матерiали та методи дослвджень. На приклад1 Львова розглянуто роль, мюце та функцп представниюв роду ял1вець (Juniperus L.) у систем! мюького зеленого буд1вництва.
Естетизащя мюького середовища, за допомогою хвойних, забезпе-чуеться створенням р1зних садово-паркових та вуличних композицш, як в умовах мюьких територш потребують тдбору невисоких деревних рослин, надшених природною красою, багатством форм та стшкютю до екстремаль-них умов мюько1 екосистеми. Помгтне мюце у цьому процеш выводиться представникам родини кипарисов1 (Cupressaceae Neger.): туям, ял1вцям i рщ-ше - кипарисовикам. Вони е в1чнозеленими хвойними деревами i чагарника-ми, р1зно1 висоти, розгалуження i вщтшюв та представлен широким видовим i формовим рiзноманiттям.
Для швентаризацп ял!вщв, як! зростають на територп мicта Львова ви-користовувався маршрутний метод та фeнологiчнi доcлiджeння.
Вивчаючи види та форми ял!вщв, як! використовуються в озелененш мicта Львова, наявш у розсадниках i шкшках, встановлено, що в розпоря-дженш озeлeнювачiв може бути значна кшькють деревних i чагарникових
1 Наук. KepÏBHm:: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
