CC BY
19
перетворень рослинного покриву, прогнозувати динашку фiтоценозу. Так, для Galium odoratum найбшьш подiбними видами е Brachypodium sylvatica, Aegopodium podagraria L., Festuca gigantea, Geum urbanum L. На мющ люо-вих насаджень i3 домiнуванням у трав'яному покривi Carex pilosa Scop. на початкових стадiях формування газонно! рослинностi часто трапляються Lysimachia nummularia L., Carex hirta L., Potentilla reptans L., Cirsium olerace-um (L.) Scop., Deschampsia caespitosa (L.) Beauv., Equisetum arvense L.
Отже, розподiл рослинностi газонiв визначаеться великою кшьюстю екологiчних чинникiв, значущiсть яких можна вщобразити у такiй iерархiч-нiй послiдовностi: вологiсть Грунту, вмют азоту i кислотнiсть Грунту, засоле-нiсть Грунту й освiтленiсть в ценозг
Л1тература
1. Дюк В. Data Mining : учебн. курс / В. Дюк, А. Самойленко. - СПб. : Изд-во "Питер", 2001. - 368 с.
2. Енюков И.С. Методы, алгоритмы, программы многомерного статистического анализа / И.С. Енюков. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1986. - 232 с.
3. Миркин Б.Г. Анализ качественных признаков и структур / Б.Г. Миркин. - М. : Изд-во "Статистика", 1980. - 349 с.
4. Скробала В.М. Використання метсдав добування даних у фггоценолопчних досл> дженнях / В.М. Скробала // Журнал агробюлогп та екологп. - 2004. - Т. 1, № 1-2. - C. 196-201.
5. Ellenberg H. Zeigerwerte der Gefasspflanzen Mitteleuropas / H. Ellenberg // Scripta geobot. - 1979. - Vol. 9. - S. 1-122.
Марутяк С.Б., Скробала В.М. Экологические закономерности распределения растительности газонов в условиях города Львова
Исходя из математических моделей, составленных на основе полученных данных, установлены комбинации экологических параметров, которые определяют оси максимального варьирования растительности газонов в условиях Львова. Обнаружено влияние влажности и кислотности почвы, содержания азота, засоленности почвы и освещенности в травяных ценозах на распределение растительности газонов.
Ключевые слова: газоны, растительность, экологические закономерности, многомерная ординация, математическое моделирование.
Marutyak S.B., Skrobala V.M. Ecological patterns of distribution of vegetation lawns in Lviv
Based on mathematical models developed on the basis of the data set combinations of environmental parameters that define the axis of maximum variation of vegetation lawns in the city of Lviv. The effect of moisture and soil acidity, nitrogen, soil salinity and light in herbal coenoses on the distribution of vegetation lawns.
Keywords: lawns, vegetation, environmental laws, multivariate ordination, mathematical modeling.
УДК 712.253 Астр. К.В. Мирончук1 - НЛТУ Украти, м. Львы
РОЛЬ ЖИВОПЛОТ1В В ОЗЕЛЕНЕНН1 БУКОВИНИ
Розглянуто роль i функцп живопло^в у Чершвецькш области Особливу увагу придшено рiзноманiтностi живоплотсв та 1х естетичного вигляду. Встановлено пара-метри типового живоплоту для Буковини. Здшснено порiвняльний анатз функщ-ональност живих огорож.
Ключовг слова: живопл^, функци, озеленення, естетичний вигляд.
1 Наук. к^вник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук
Живоплгг - один iз найстаровиннiших елементiв садового дизайну, вш його нараховуе не одне тисячолггтя. У сучасному ландшафтному мистещш вiн широко використовують, як ршення та окрасу багатьох прекрасних пар-кiв, скверiв, бульварiв, мапстралей, головних вулиць населених пунктiв та ш. Живоплоти також е одним з улюблених прийомiв в озелененш ландшафтних дизайнерiв, так i простих людей, що висаджують 1х бшя садиб, вздовж вулиць, на городах та маскують ними проблемш дiлянки об,ектiв.
Створюють живоплоти з листяних та хвойних кущових рослин, дерев-них порiд i рослин, як в'ються. Однiею з основних якостей, яку повинен мати вид, з якого формуеться живоплгг, - це здатшсть добре переносити стрижку. Живоплоти виконують таю функци:
• беруть участь в оргатзаци територи 1 формувант архггектурно-художнього вигляду в ландшафтному дизайт;
• 1золюють ввдокремлет д1лянки саду один ввд одного;
• захищають ввд шуму, пилу, вихлопних газ1в, виру;
• регулюють температурний, вологий, рад1ацшний 1 вировий режими в межах об'екта 1 на територи, яка прилягае до нього;
• мехатчний захист (живопл1т 1з "колючих" вид1в рослин);
• затримують стг 1 стшання води з косогор1в;
• замша паркатв;
• маскування старих мур1в та урвищ;
• облямовують дор1жки, ставки, стши тощо;
• декоративний фон для шших рослин, виконують естетичне 1 емоцюнальне значення насаджень.
Основним критерiем для визначення функцюнальност живоплоту е його мюце зростання та висота. Попри всю рiзноманiтнiсть живоплотiв, якi трапляються на теренах Чершвецько! обл., безумовно, одшею з функцiй, яка об'еднуе всi живi огорожi - е покращення естетичного вигляду мiського i за-мiського озеленення.
Провели швентаризащю та облiк 217 живоплотiв у м. Чершвщ та области з яких 117 живоплотiв на 29 об'ектах мiста i 100 живопло^в на територи 71 населеного пункту Буковини, що належать до територш загального ко-ристування, обмеженого та спецiального призначення (рис. 1). 1нвентариза-цiю виконували згiдно з вимогами 1нструкци з техшчно! швентаризаци зеле-них насаджень у мютах та селищах мюького типу Укра1ни 2001 р. [1].
Рис. 1. Аналiз функцюнального призначення живоплотiв
Серед дослщжувальних живих огорож найбшьшу частку становлять живоплоти загального призначення (106 шт.), а найменшу - спещального призначення (35 шт.). Це пов'язано з плануванням, промисловим навантажен-ням та забудовою населених пунклв. Найчастше в м. Чершвщ та област
трапляються живоплоти з пухироплщника калинолистого, граба звичайного, свидини бшо^ самшиту вiчнозеленого та îh. (табл. 1).
Табл. 1. Аналз живоплотгв за породним складом
№ з/п Назва виду Кшьюсть
украшська naTHHCLKa шт. %
1 Бирючина звичайна Ligustrum vulgare 11 5,1
2 Бузок звичайний Syringa vulgaris 4 1,8
3 Дикий виноград п'ятилисточковий Parthenocissus quinquefolia 8 3,7
4 В'яз шорсткий Ulmus laevis 1 0,5
5 Граб звичайний Carpinus betulus 43 19,8
6 Жасмин садовий Philadelphus coronarius 3 1,4
7 Кизильник чорноптдний Cotoneaster melanocarpa 6 2,8
8 Клен гостролистий Acer platanoides 3 1,4
9 Пухироплщник калинолистий Physocarpus opulifolius 15 6,9
10 Самшит в1чнозелений Buxus sempervirens 38 17,5
11 Свидина бша Thelycrania alba 39 18
12 Свидина криваво - червона Thelycrania sanguinea 1 0,5
13 Сшжнояпдник бший Symphoricarpus albus 7 3,2
14 Стрея Вангута Spiraea vanhouttei 16 7,4
15 Спрея верболиста Spiraea salicifolia 3 1,4
16 Стрея середня Spiraea media 6 2,8
17 Туя зах1дна Thuja occidentalis 4 1,8
18 Форзиц1я пром1жна Forsythia suspensa 3 1,4
19 Ялина европейська Picea abies 4 1,8
20 Ял1вець в1ргшський Juniperus virginiana 1 0,5
21 Ял1вець козацький Juniperus Sabina 1 0,5
Всього 217 100
За проведеними дослщженнями [2, 4], характерними для Буковини е живi огорожа висотою вiд 1 м до 2 м, вжом вщ 20 до 40 роюв, однорядш, формоваш, задовiльного якiсного стану, що i створюють базове сприйняття озеленення населених мют та сiл Буковини. На рис. 2 зображено типовий ва-рiант бiльшостi iснуючих живоплопв Буковини, основними функцiями яких е загородження та розподш територп, захист вщ пилу та шумоiзоляцiя.
Рiзниця по висотi е ключовою одиницею у функцп розподiлу територп. Якщо висота живоплоту е нижчою за людський рiст (рис. 2, б) це е тшьки формальна структурна iзоляцiя територп, а коли жива огорожа е вищою (рис. 2, а) - ^м структурно!, ще i вiзуальна iзоляцiя.
Розмежування територп та 1! розподiл живоплотами масово викорис-товують в ДНЗ, ЗОШ та лiкувальних центрах Буковини. У дитсадках живоп-лiт вщмежовуе окремо просторовi офiси для кожно! з дитячих груп. Тут вони порiвняно е нижчими 1,2-1,4 м (вщповщно до дитячого росту), шж живоплоти 1,5-2 м, яю використовуються для розмежування зон вщпочинку на тери-торiях медичних закладiв.
Живоплоти з лiан (рис. 3) - один з найдоступшших та дешевих у ство-реннi. Його популяршсть пов'язана з тим, що витю рослини на опорах здатш швидко створювати зеленi маси. Бшьшють з цих зелених стiн е високими -вщ 2 м, потребують невеликого догляду. На територiях спецiального призна-
чення таю зелеш стши найчастше використовують для маскування бетонних паркашв навколо фабрик та завод1в (рис. 3, а). Також даш живоплоти з л1ан використовують в озелененш приватних садиб. На рис. 3, б зображено живу стшу, опорою яко! е сггка. Вона вщмежовуе подв1р'я вщ вулищ, захищае його
в1д пилу, шуму 1 створюе в1зуальну 1золящю.
Рис. 2. Живоплоти у рiзних м^тах Буковини
а) живопл1т 1 Р1сеа аЫез у б) живоплгт з Вихик кетретгепз у
м. Глибока, районний суд; м. Вижниця на центральна пдощ1.
Рис. 4. Живоплоти мкт Буковини
Живоплоти, створеш з ялини, барбарису, терену, ялiвцю, попри висо-ку декоративнiсть, можуть стати реальною перешкодою на шляху непроха-них гостей (рис. 4, а). Але е живоплоти, яю рщко трапляються, i е ушкальни-ми за сво!м естетичним виглядом, розмiром, призначенням, архiтектонiкою скелету та шдив^альнютю (рис. 4, б, рис. 5). З рис. 4, б чотирьохрядш та п'ятирядш живоплоти потребують особливих мюць зростання та квалiфiкова-ного догляду. Це пов'язано з !хшми розмiрами, адже мiнiмальна ширина для нормального розвитку, тако! живо! огорожi становить 1,8 м. Тому вони, у бшьшосп випадках, трапляються на великих площах населених пункпв.
Живоплоти з рис. 5, зпдно з нашими уявленнями, ми не можемо вщ-нести до вщомих нам класифiкацiй живих огорож, вони е ушкальними за своею структурою, методом створення та декоративним виглядом. Це дае нам тдставу вiдокремити !х як окремий варiант - пiднятi живоплоти. 1хнш вигляд е привабливий та новий для широкого застосування в ландшафтному дизайш i озелененнi населених мiсць.
а) ЖИВОПЛ1Т з Thuja occidental is у 6) жи вопя It з Thuja occidentals у
м. Вижниця б1ля адмЫстраци. м. Вижниця б!ля адмшстрац».
Оголена частина стовоура станоеить 1,3 м. Оголена частина стовбура становнть I м
Рис. 5. Пiднятi живоплоти
Як ми побачили, на територп Буковини зростае велика кшьюсть жи-воплопв. Вони мають багато вiдмiнностей мiж собою та виконують рiзнi функцп. Надають кожному населеному пункту, вулищ, скверу, парку, под-вiр'ю шдивщуальносп i е невiд'емною частиною озеленення та ландшафтного дизайну. Таким чином, багатофункцюнальне значення живоплопв е не-вiд'емним i необхiдним елементом середовища проживання людини, яке за-безпечуе !! комфортнiсть та благоустрiй.
Лтратура
1. 1нструкщя з техично! швентаризаци зелених насаджень у мютах та селищах мюького типу Укра!ни // Наказ Держком1тету буд1вництва, архггектури та житлово! полггики Укра-!ни вщ 24.12.2001 р., № 226. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://document.ua/pro-zat-verdzhennja-instrukciyi-z-tehnichnoyi-inventarizaciyi-nor10330.html
2. Курницька М.П. Стан живоплот1в у сучасному мют1 / М.П. Курницька, К.В. Мирон-чук // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. -2011. - Вип. 21.3. - С. 8-11.
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Куче-рявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
4. Мирончук К.В. Особливосп структури, будови та ягасного стану живоплотiв населених пункпв Буковини / К.В. Мирончук // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2012. - Вип. 22.3. - C. 45-49.
5. Сапелин А.Ю. Живые згороди / А.Ю. Сапелин. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 2011. - 48 с.
Мырончук К.В. Роль живой изгороди в озеленении Буковины
Рассмотрены роль и функции живых изгородей в Черновицкой области. Особое внимание уделено разнообразию живых изгородей и их эстетического вида. Установлены параметры типичной живой изгороди для Буковины. Осуществлен сравнительный анализ функциональности живых изгородей.
Ключевые слова: живая изгородь, функции, озеленение, эстетический вид.
MyronchukK.V. Hedges' role for planting of greenery in Bukovina
Hedges' role and functions in Chernivtska province are considered. A diversity of hedges and their aesthetic appearance are investigated. Parameters for a typical hedge in Bukovina are established. The comparative analysis of hedges' functionality are made.
Keywords: hedge, features, planting of greenery, aesthetic appearance.
УДК 712.41(477.46) Мол. наук.. ствроб. О.С. Мироненко1;
доц. А.1. Куштр2, канд. б\ол. наук
1СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ПЛАНУВАЛЬНО1 СТРУКТУРИ ПАРКУ 1НСТИТУТУ ПОМОЛОГН 1М. Л.П. СИМИРЕНКА НААН ТА СУЧАСНИЙ Н СТАН
Наведено функщональне зонування, планувальну структуру парку, охарактеризовано види i склад насаджень, зазначено позитивн риси та недолжи планування. Виявлено тага недолжи, як: недосконала дорожньо-стежкова мережа, вщсутшсть квггкового оформлення, мала площа для паркування автомобтв, у парку майже вщ-сутне будь-яке садово-паркове обладнання, а деяга його частини зовшм не догляда-ються.
Ключовг слова: парк, Л.П. Симиренко, функщональне зонування, дорожньо-стежкова мережа, меморiальнi насадження.
Актуальшсть теми. Парк Млпвського шституту помологи був ство-рений на 6аз1 помолопчного та декоративного розсадника Левка Платонови-ча Симиренка, який був закладений у 1887 р. За твтора десятилггтя тут було з1брано найбшьшу у Росшськш 1мперп колекщю плодових та декоративних рослин, серед яких трапляеться величезна кшьюсть штродуценпв.
У колекцп Левка Платоновича зростало понад 3000 сорпв плодових i япдних культур, 937 сорпв троянд, близько 400 вид1в i форм лише декоративних порщ, з яких близько 100 голонасшних та бiльше 300 квiткових. Тут вирощували близько 60 сортiв кребiв, штамбову смородину, агрус, гортензiю та багато шших диковинок. Тому можна iз впевненiстю говорити, що на початку XX ст. розсадник Л.П. Симиренка в Млiевi був потужним джерелом поширення штродукованих деревних рослин на територп Украгни [1].
1 1нститут помологií 1м. Л.П. Симиренка НААН;
2 НУ бюресурав i природокористування УкраГни, м. КиГв
