CC BY
37
УДК 657.371:630*27(477.46)
1НВЕНТАРИЗАЦ1Я ЖИВОПЛОТ1В УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ IX СТАНУ
В.В. Мамчур1'2
Дослiджено 15-20-рiчнi насадження бордюрiв, живоплотiв i живих стiн, якi були висадженi на територil унiверситету садiвництва для тдвищення естетичностi, декора-тивностi та функщональност теритс^'!. Проведено iнвентаризацiю, здiйснено ан^з стану живоплотш, розроблено проект еколопчних засад з удосконалення живоплотiв. Виявлено, що живоплоти характеризуются виразнiстю композицш, тривалiсть форму-вання яких залежить вiд участi в насадженнi декоративних дерев i чагарникiв. З вжом набувають виразностi силуети поодиноко розташованих дерев-солiтерiв. Поступово вiдмирають чагарники i недовговiчнi дерева. Запропоновано збагатити живоплоти зав-дяки ЛНапИт5 аШзяша, який е прiоритетним видом у перелшу деревних рослин, найбiльш придатних для створення всiх категорiй зелених насаджень.
Ключов1 слова: насадження, живоплоти, бордюри, зеленi стiни, iнвентаризадiя.
Вступ. Композицц iз стрижених i формованих насаджень належать до регулярних прийомiв озеленения [4, 5]. Вони е високодекоративними композициями, якi збагачують парковий пейзаж i надають йому закшченого вигляду. 1х можна застосовувати у виглядi лiнiйних композицiй, окремих насаджень iз стрижених чагарникiв, композицш у поеднанш з архiтектурою малих форм, по-одиноких i алейних насаджень iз формованих дерев i чагарникiв.
Метою роботи е швентаризацк живоплопв та розроблення наукових засад !х вдосконалення на територii Уманського национального уйверситету сад1вниц-тва для шдвищення естетичносп, декоративностi та функцюнальносп територii.
Методика дослiджень. Iнвентаризацiю живоплопв на територii Уманського НУС виконано вщповщно до вимог 1нструкцл з технiчноi ^ентаризацп зелених насаджень у мктах та селищах мкького типу Украши, затверджено! Наказом Державного комггету будiвництва, архiтектури та житлово! полiтики Украши 24.12.2001 р., № 226.
Обговорення результата дослщжень. В УкраШ живоплоти здебшьшо-го використовували для огородження садиб. Як зазначають В.П. Кучерявий [5], Ю.О. Клименко, СI. Кузнецов [4], живоплоти подшяють на три основш типи: бордюри (до 1 м), власне живоплоти (1-2 м) i живi стiни (3 м). З розвитком паркового господарства живоплотами почали обводити межi парку, садка чи сади-би та широко застосовувати !х для оздоблювання стiн, паркашв, садити понад стежками тощо [2]. З часом виробилась шла система обсаджування живоплотами - високими, нижчими i зовс1м низькими (бордюрами).
На територп Уманського ушверситету садiвництва зосереджена велика кiлькiсть насаджень рiзного призначення [1, 3]. Одними з них е живоплоти. Ви-конуючи низку корисних функцiй, вони вдало шдлаштовуються до загально! картини озеленення. Тому для пiдтримания i покращення !х функцiональностi важливо зробити швентаризацда та вжити заходiв з догляду та реставрацц кну-ючих насаджень (табл. 1).
1 асшр. В.В. Мамчур - Уманський НУ садвництва
2 наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
Аналiзуючи даш табл. 1, виявлено, що бордюри (ПП 1-9) в озелененнi университету зростають на 9 об'ектах. BiciM з них сформованi з низькорослих чагарниюв самшиту вiчнозеленого (Buxus sempervirens L.) та один i3 бузку зви-чайного (Syringa vulgaris L.) i швонп деревовидно! (Paeonia suffruticosa L.), якi повiльно ростуть, але мають декоративне значения. Висаджеш вони уздовж до-рiжок i для окантовки профiлю невисоких сходiв, газонiв i квiтникiв, оскiльки обрамлення газонiв i квiтникiв бордюрами приховуе перепад рiвнiв мiж тера-сою i садом. У дев'яти варiантах (ПП 10-18) в озелененнi територц унiверситету використано живоплоти з неперервних щiльних рядiв iз чагарникiв. Вони приз-наченi для загородження або розподшу територп чи рiзноманiтних дшянок, за-хисту вiд вiтру, пилу, газш, мiського шуму, маскування господарських споруд та iн. Крiм цього, щ насадження володiють високими декоративними якостями i е невiд'eмним елементом як мкького, так i замкького озеленення. Створюють живоплоти не тшьки з листяних i хвойних рослин, але й з деревних порвд, якi добре переносять пiдстригания.
Табл. 1. Мкце розташування бордюрiв, wueomomie i зелених стт Уманського
нацюнального умверситету садiвнuцmва
№ Мюце розташування
Бордюри
1 Перед кафедрою фiзкультури i3 Buxus sempervirens L.
2 Перед навчальним корпусом № 3 i3 Buxus sempervirens L.
3 Лiворуч вщдшення пошти i3 Syringa vulgaris L. i Paeonia suffruticosa L.
4 Перед кафедрою прикладно! шженери та охорони пращ i3 Buxus sempervirens L.
5 Лiворуч навчального корпусу № 3 i3 Buxus sempervirens L.
6 Лiворуч навчального корпусу № 4 i3 Buxus sempervirens L.
7 Праворуч навчального корпусу № 4 i3 Buxus sempervirens L.
8 Лiворуч кафе "Спудей" i3 Buxus sempervirens L.
9 Напроти кафе "Спудей" i3 Buxus sempervirens L.
Живоплоти
10 Уздовж паркану по вул. 1нтернащональнш i3 Carpinus betulus L. i Corylus colurna L.
11 Перед навчальним корпусом № 1 i3 Ligustrum vulgare L.
12 Перед корпусом № 1 i3 Buxus sempervirens L.
13 Перед студентським гуртожитком № 2 i3 Buxus sempervirens L.
14 Перед меморiалом пам'яп Ю. Глiбка i3 Buxus sempervirens L.
15 Лiворуч студентського гуртожитку № 5 i3 Ligustrum vulgare Hassk.
16 Позаду студентського гуртожитку № 5 i3 Juniperus virginiana L.
17 Перед гуртожитком № 3 i3 Ligustrum vulgare Hassk.
18 Лiворуч студентського гуртожитку № 9 i3 Juniperus virginiana L.
Зелет стши
19 Мiж навчальним корпусом № 2 i корпусом кафедри садово-паркового господар-ства i3 Thuja occidentalis L.
20 Мiж помологiчним садом i навчальним корпусом кафедри прикладно!' iнженерií та охорони пращ i3 Thuja occidentalis L.
21 Мiж помологiчним садом i навчальним корпусом № 3 i3 Thuja occidentalis L.
22 Позаду навчального корпусу № 3.i3 Thuja occidentalis L.
23 Навколо меморiалу пам'ятi Ю. Глiбка iз Thuja occidentalis L.
Серед них е граб звичайний (Carpinus betulus L.), лiщина деревовидна (Corylus colurna L.), бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), самшит вiчнозеле-ний (Buxus sempervirens L.), ялкець вiргiнський (Juniperus virginiana L.). У п'яти варiантах (ПП 19-23) створено зелен стiни з ту! захщно! (Thuja occidentalis L.).
Для створення живоплоту потрiбно знати насамперед бюлопчш особли-востi кожно! рекомендовано! рослини i найхарактернiшi íхнi риси. Не всяке дерево або кущ терпить формування, зносить густе стояния, не губить у запнку листя. Дерева i кущi, якi рекомендують для створення живоплотiв, повиннi ма-ти певнi властивостi: рекомендованi породи мають утворити густий живоплiт з гшок i галузок, що починаються вiд кореня, густо ростуть i не оголюють стов-бура; створений живопл^ повинен витримувати часте шдстригання кiнцевих галузок; корiння вiд живоплоту не повинно давати багато пагонк, щоб не засмь чувати Грунту i не пригнiчувати сумiжних дерев; створювати живоплiт потрiбно iз швидкорослих, мiцних, морозостiйких i досить посухостшких порiд рослин.
Данi з швентаризацц наведено в табл. 2. Аналiзуючи результати досль джень (табл. 2), з'ясовано, що видовий склад живоплотк не вiдрiзняеться рiзно-манiтнiстю. Здебшьшого використовують бирючину звичайну, самшит вiчнозе-лений, ялкець вiргiнський, тую захщну. Сдиний живоплiт iз бузку звичайного, пiвонií деревовидно! i граба звичайного. Було розраховано загальну протяж-шсть живоплотк: однорядних - 660 м, дворядних - 1758 м. Найдовший розта-шований уздовж паркану по вул. 1нтернащональшй iз Carpinus betulus i Corylus colurna, його довжина сягае 1544 м. Загальна протяжнкть живоплотк на територй унiверситету становить 2416 м. Площа живоплотк - 0,8 га.
Бшьшкть живоплотiв на територй унiверситету однорядш. Дворяднi жи-воплоти е тшьки вздовж паркану по вул. !нтернащональшй iз Carpinus betulus i Corylus colurna, перед навчальним корпусом № 1 iз Buxus sempervirens, позаду студентського гуртожитку № 5 iз Juniperus virginiana i праворуч студентського гуртожитку № 9 iз Juniperus virginiana. Однорядш живоплоти застосовують на дшянках, що не потребують повно! iзоляцií, або на дiлянках, обмежених тери-торiально. Дворяднi живоплоти бшьш непрохiднi, створюють щiльнi стiни.
На територй' ушверситету вiльноростучими е таю живоплоти: лшоруч i за студентським гуртожитком № 5 iз Ligustrum ovalifolium i Juniperus virginiana, праворуч студентського гуртожитку № 9 iз Juniperus virginiana i перед гуртожитком № 3. Bti iншi живоплоти ввдносять до формованих. Огляд стану живоп-лотiв територ^! ушверситету виявив, що основна частина рослин у насадженнях перебувае у незадовшьному станi i потребуе обрiзувания, замши, догляду. Так, наприклад, бордюр бшя кафедри фiзкультури мае багато порожшх мiсць. Деякi рослин загинули, а на !х мiсце не посадили нов1 Бордюр не обрiзали довгий час i мае незакiичену форму.
Бшьшкть бордюрк на територй ушверситету постраждали вiд замороз-кiв i багато рослин загинуло. Тому повсюди можна побачити сухi пагони i по-рожнi мiсця. 1м не вистачае формкного i санiтарного обрiзування. Сдиний бордюр у доброму сташ розташований лiворуч вiддiления пошти iз Syringa vulgaris i Paeonia suffruticosa. Рослини доглянул, не пошкоджеш й обрiзувания здiйснюють вчасно.
Номер живо-плоту Довжина живо-плоту, м Назва породи BiK ЖИВО-плоту, piK К-ть садж. на 10 пог.м, шт. Висота, м Ширина, м Формування Якюний стан живоплопв Кшь-юсть ряд!в
1 70 Buxus sempervirens L. 10 20 0,4 0,3 Формован! Незадовшьний 1
2 32 Buxus sempervirens L. 20 20 0,5 0,3 Формован! Незадовшьний 1
3 53 Syringa vulgaris L. i Paeonia suffruticosa L. 15 21 0,4 0,3 Формован! Незадовшьний 1
4 89 Buxus sempervirens L. 10 20 0,5 0,3 Формован! Незадовшьний 1
5 50 Buxus sempervirens L. 15 20 0,5 0,3 Формован! Незадовшьний 1
6 53 Buxus sempervirens L. 20 24 0,5 0,4 Формован! Незадовшьний 1
7 110 Buxus sempervirens L. 20 20 0,5 0,4 Формован! Задовшьний 1
8 36 Buxus sempervirens L. 15 23 0,6 0,4 Формован! Задовшьний 1
9 38 Buxus sempervirens L. 20 20 0,6 0,4 Формован! Незадовшьний 1
10 1544 Carpinus betulus L. 3 17 1,1 0,5 Формован! Незадовшьний 2
11 38 Ligustrum vulgare Hassk. 15 24 1Д 0,8 Формован! Задовшьний 2
12 83 Buxus sempervirens L. 15 25 1,0 0,6 Формован! Незадовшьний 2
13 40 Buxus sempervirens L. 20 24 1,0 0,5 Формован! Незадовшьний 2
14 30 Buxus sempervirens L. 20 25 1,0 0,6 Формован! Незадовшьний 2
15 23 Ligustrum vulgare L. 20 5 1,4 1,0 Неформоваш Незадовшьний 1
16 35 Juniperus virginiana L. 20 15 1,0 1,2 Неформоваш Незадовшьний 2
17 200 Ligustrum vulgare Hassk 20 20 1,2 1,0 Неформоваш Незадовшьний 2
18 28 Juniperus virginiana L. 20 10 0,9 1,0 Неформоваш Задовшьний 2
19 23 Thuja occidentalis L. 20 6 2,8 1,0 Формован! Незадовшьний 1
20 28 Thuja occidentalis L. 20 7 4,0 1,4 Формован! Незадовшьний 1
21 10 Thuja occidentalis L. 15 9 2,3 1,5 Неформоваш Незадовшьний 1
22 22 Thuja occidentalis L. 15 7 2,8 1,5 Неформоваш Незадовшьний 1
23 23 Thuja occidentalis L. 15 7 4,3 1,8 Формоваш Незадовшьний 1
К-ть садж. на 10 пог.м, шт.
Висота. м
Ширина, м
Формування
Якюний стан живоплопв
Кшь-юсть ряд1в
20
0,4
0,3
Формован!
Незадовшьний
20
0,5
0,3
Формован!
Незадовшьний
21
0,4
0,3
Формован!
Незадовшьний
20
0,5
0,3
Формован!
Незадовшьний
20
0,5
0,3
Формован!
Незадовшьний
24
0,5
0,4
Формован!
Незадовшьний
110
Buxus sempervirens
L.
20
20
0,5
0,4
Формован!
Задовшьний
36
Buxus sempervirens L. Buxus sempervirens L.
15
23
0,6
0,4
Формован!
Задовшьний
38
20
20
0,6
0,4
Формован!
Незадовшьний
10
1544
Carpinus betulus L.
17
1Д
0,5
Формован!
Незадовшьний
И
38
Ligustrum vulgare Hassk.
15
24
1Д
0,8
Формован!
Задовшьний
12
83
Buxus sempervirens L. Buxus sempervirens L.
15
25
1,0
0,6
Формован!
Незадовшьний
13
40
20
24
Buxus sempervirens L. Ligustrum vulgare L.
1,0
0,5
Формован!
Незадовшьний
14
30
20
25
1,0
0,6
Формован!
Незадовшьний
15
23
20
1,4
1,0
Неформоваш
Незадовшьний
16
35
Juniperus virginiana L.
20
15
1,0
1,2
Неформоваш
Незадовшьний
17
200
Ligustrum vulgare Hassk
20
20
1,2
1,0
Неформоваш
Незадовшьний
18
28
Juniperus virginiana L.
20
10
0,9
1,0
Неформоваш
Задовшьний
19
23
Thuja occidentalis L.
20
2,8
1,0
Формован!
Незадовшьний
20
28
Thuja occidentalis L.
20
4,0
1,4
Формован!
Незадовшьний
21
10
Thuja occidentalis L.
15
2,3
1,5
Неформоваш
Незадовшьний
22
22
Thuja occidentalis L.
15
2,8
1,5
Неформоваш
Незадовшьний
23
23
Thuja occidentalis L.
15
4,3
1,8
Формован!
Незадовшьний
Живоплiт уздовж паркану по вул. Iнтернацiональнiй i3 Carpinus betulus перебувае у незадовшьному CTaHi, тут зростае бур'ян дереза звичайна (Lycium barbarum Linnaeus.). Грунт, на якому росте живоплiт, збщнений i мае залишки будiвельного смтя i грaвiю, залишеного пiсля будiвництвa паркану. Цей жи-воплiт ниш не мае нiякого декоративного вигляду, вiн втратив свою форму, трапляються великi порожнi дщянки, рослини пригтчеш, з ознаками ураження антракнозом, що спричиняе сумчастий гриб Glocosporium carpini Desm. На по-верхнi листюв з'являються бурi плями, кругло! форми i розмiри !х збшьшують-ся. Живоплоти перед гуртожитком № 2 i перед меморiaлом пaм'ятi е зрщжет по довжинi живоплоту, внаслщок пошкоджень вiд зaморозкiв. Тому вш роздтений на частини. Такий живопит не виконуе свою декоративну функцш.
У багатьох живоплотах ростуть бур'яни, що пригшчуе !х стан i зменшуе декорaтивнiсть насаджень. Також у живоплотах е проблема з ущтьненням грунту, внаслщок чого знижуеться швидюсть надходження у грунт атмосферно! вологи. Ущтьнешсть грунту погiршуе повiтрообмiн, поживний i температур-ний режими, знижуе бiологiчну aктивнiсть грунту. Все це попршуе умови роз-витку кореневих систем рослин. Зеленi стiни бшя помологiчного саду i меморь алу пaм'ятi Ю. Глiбкa пошкодженi стголамом, зрiдженi, перебувають у поганому сташ. Для створення нових довговiчниx i стiйкиx зелених насаджень i ре-конструкцп насаджень у старовинних парках важливим е пiдбiр компоненлв видового формового складу. Одним з ефективних шляxiв вирiшення цих питань е залучення цiнного щодо декоративносп виду айланту найвищого (Ailanthus altissima Mill). За нашими дослщженнями, Ailanthus altissima е чудовим парко-вим деревом, яке придатне для використання у зеленому будiвництвi у зон Правобережного Лiсостепу Укра!ни у виглядi живоплоту iз Carpinus betulus (рис. 1), алейних посадок (рис. 2).
Рис. 1. ЖивоплШ i3 Carpinus betulus L. i Ailanthus altissima Mill
Однак нaйбiльш перспективними в озеленены територп унiверситету е пейзажш групи за участю ялини колючо! (Picea pungens Engelm.), таволги Ван-
8,0
8,0
гутта (Spiraea x vanhouttei (Briot) Zab., таволги японсько! (Spiraea japonica L.) (рис. 3).
Рис. 2. Алейм посадки Ailanthus altissima Mill
Рис. 3. Пейзажна група заучастю Ailanthus altissima: 1) Ailanthus altissima Mill;
2) Picea pungens Engelm.; 3) Spiraea x vanhouttei L.; 4) Spiraea japonica L.
Добiр деревних рослин на основi штродукцп, вивчення особливостей !х росту в складних природно-кмматичних умовах е однiею з важливих переду-мов для устшного розв'язання завдань iз зaлiсення вшьних територiй та озеле-нення мют, селищ i садиб. Нашими дослщженнями доведено, що Ailanthus altissima в цьому плат е прюритетним видом у перелку деревних рослин, найбшьш придатних для створення вах кaтегорiй зелених насаджень у Правобережному Люостепу Украши.
Висновки:
1. Дендрофлора живоплотш в ушверситеп представлена Buxus sempervirens, Syringa vulgaris, Paeonia suffruticosa, Carpinus betulus, Corylus colurna, Li-gustrum vulgare, Juniperus virginiana, Thuja occidentalis.
2. Висаджеш живоплоти уздовж дор1жок i для окантовки профшю неви-соких сходiв, газонiв i квiтникiв, для загородження рiзноманiтних дiлянок вiд вггру, пилу, газiв, мiського шуму, маскування господарських споруд та iн.
3. За висотою в унiверситетi виявлено такi типи живоплотiв: бордюри, живоплоти, зелеш стiни, якi переважно складаються i3 Carpinus betulus, Buxus sempervirens, Juniperus virginiana.
4. Значна кшьккть живоплотiв на територп унiверситету перебувае у не-задовшьному станi. Для ix збереження й оновлення ефективними будуть такi заходи: формшне обрiзування, доповнення нових рослин, застосування агротех-нологiчних заходiв для покращення 1х декоративностi.
5. Доведено, що Ailanthus altissima е прюритетним видом у перелiку де-ревних рослин, найбiльш придатних для створення всiх категорiй зелених наса-джень у Правобережному Лкостепу Украши.
Лггература
1. Голуб Н.П. Декоративн рослини Уманського державного аграрного ушверситету. Дерева, кущi, лiани / Н.П. Голуб, Л.П. 1щук, Ю.А. Величко. - Умань : Вид-во "В1ЗАВ1", 2009. - 207 с.
2. Клименко А.В. Живоплоти, боскети, лабiринти / А.В. Клименко. - К. : Вид-во "Дм, сад, город", 2006. - 56 с.
3. Голуб Н.П. Каталог декоративных рослин Уманського державного аграрного ушверситету / Н.П. Голуб, Л.П. 1щук, В.М. Голуб, Г.П. 1щук. - Умань : Вид-во "В1ЗАВ1", 2009. - 30 с.
4. Клименко Ю.О. Загальне паркознавство (юторичш, бюлого-еколопчш, ландшафтно-ль ^Ami шдходи таметоди) / Ю.О. Клименко, С.1. Кузнецов. - К. : ЦП "Компринт", 2015. - 415 с.
5. КучерявийВ.П. Озеленення населених мiсць : шдручник / В.П. Кучерявий. - Л^в : Вид-во "Свiт", 2005. - 456 с.
Надклано до редакщ!' 23.02.2016 р.
Мамчур В.В. Инвентаризация живых изгородей Уманского национального университета садоводства и пути улучшения их состояния
Исследованы 15-20-летние насаждения бордюров, живых изгородей и живых стен, которые были высажены на территории университета садоводства для повышения эстетичности, декоративности и функциональности территории. Проведена инвентаризация, осуществлен анализ состояния живых изгородей. Выявлено, что живые изгороди характеризуются выразительностью композиций, продолжительность формирования которых зависит от участия в насаждении декоративных деревьев и кустарников. С возрастом приобретают выразительность силуэты одиночно растущих деревьев-солитеров. Постепенно отмирают кустарники и недолговечные деревья. Предложено обогатить живые изгороди за счет Ailanthus altissima, который является приоритетным видом в перечне древесных растений, наиболее подходящих для создания всех категорий зеленых насаждений.
Ключевые слова: насаждения, живые изгороди, бордюры, зеленые стены, инвентаризация.
Mamchur V. V. The Inventory of Green Hedges of Uman National University of Horticulture and Some Ways to Improve their State
Dendroflora of green hedges at the University is presented with Buxus sempervirens, Syringa vulgaris, Paeonia suffruticosa, Carpinus betulus, Corylus colurna, Ligustrum vulgare,
Juniperus virginiana, Thuja occidentalis that have been planted along the paths and for side border of low stairs, lawns and flower beds, for different areas fencing from wind, dust, gases, urban noise, outbuildings masking and others. The 15-20-year plantings of borders, green hedges and living walls that had been planted on the territory of the University of Horticulture to improve the aesthetics, decoration and functionality of the area were studied. The inventory and analysis of the current state of green hedges were done. Such types of green hedges as borders, green hedges, and green walls mainly composed of Carpinus betulus, Buxus sempervirens, Juniperus virginiana were selected by the height. A project of ecological principles to improve green hedges was developed. It was found out that green hedges are characterized by compositions expressiveness which forming duration depends on the participation of ornamental trees and shrubs in the planting. Silhouettes of separate planted trees solitaires acquire the expressiveness with age. Shrubs and short-lived trees gradually die. A great number of green hedges is in poor state. Such measures as forming cutting, new plants adding, application of agrotechnological measures to improve decoration will be effective for their preservation and renewal. It was offered to enrich green hedges with Ailanthus altissima, which is a priority type in the list of woody plants most suitable for making all types of green plantings in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine as green hedges of Carpinus betulus, path plantings and landscape groups using Picea pungens (Engelm.), Spiraea x vanhouttei (Briot) Zab., Spiraea japonica L.). Using of Ailanthus altissima in ornamenting the University, gardens and parks is primarily caused by its valuable decorative qualities.
Keywords: plantations, green hedges, borders, green walls, inventory.
УДК 630*905.2(477.54)
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ХОДУ РОСТУ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В СКРИПАШСЬКОГО Л1СНИЦТВА
В.В. Назаренко1, В.В. Бабенко2
Закладено та опрацьовано пробш площi в Скрипшвському тснищш ДП "Скрипа-1вське НДЛГ", обрано модельш дерева. Зрiзано модельш дерева та розкряжовано на секщ!, з яких випиляно круглi зразки. Вишряно дiаметри за десятирiчними перюдами, з подальшим визначенням об'ему кожно'1 секщ! та деревного стовбура загалом, для рiз-них перкдав росту. Побудовано поздовжнш профшь дослщжуваного дерева. Проаналь зовано хщ росту соснових деревосташв. Визначено поточний прирют деревосташв, для чого використано таблицу поточного об'емного приросту стовбурiв культур сосни та да-нi модельних дерев. Виявлено особливост росту та розвитку соснових деревосташв у конкретних люорослинних умовах.
Ключовг слова: модельне дерево, хщ росту, деревостан, поточний приркт, лко-рослинш умови, Скрипа1вське люнищтво.
Вступ. На сьогодш значну роль у житп суспiльства i людини вiдiграe ресурс лку, який е окрасою природи та багатством нацл. Адже користь вщ лiсу багатогранна: для лкогосподарських пiдприемств - це прибуток, для держави -це попнева плата, для населення - це джерело дров, грибiв, япд, лiкарських рослин i задоволення духовних потреб, для довкiлля - це оздоровления, для вчених - це об'ект дослщження. Але незважаючи на перерахованi корисш влас-тивостi лiсових насаджень, у лковш галузi наявнi ресурси використовують не-повнiстю та нерацiонально [2].
Ефективне ведення лiсового господарства на засадах сталого розвитку потребуе постшних дослщжень з вивчення та аналiзу особливостей процесу
1 доц. В.В. Назаренко, канд. с.-г. наук - Харкгвський НАУ iM. В.В. Докучаева;
2 малстрант В.В. Бабенко - Харывський НАУ 1м. В.В. Докучаева
