CC BY
29
Отже, у квгткове оформлення м. Львова постшно впроваджуються HOBi види однорiчних декоративних рослин та багаторiчнi рослини i3 використан-ням протягом одного сезону. Комунальне пiдприeмство "Зелений Львiв" вико-ристовуе випробуванi новi таксони, що зарекомендували себе у попереднi сезо-ни як надiйнi. Найбiльше нових однорiчних таксонiв зафiксовано протягом сезону 2011 р. -23. Пропонований рослинний матерiал мае рiзне походження. Протягом дослiдження виявлено понад 40 нових однорiчних декоративних рослин. види та сорти потребують бiльш детального вивчення, впровадження у виробництво та культуру на рiвнi великих виробниюв посадматерiалу.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : шдручник. [для студ. ВНЗ] / В.П. Куче-рявий. - Льв1в : Вид-во "Свп", 2005. - 456 с.
2. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свп" 2008. -
360 с.
3. Лаптев О.О. 1нтродукщя та акшматизащя рослин з основами озеленення / О.О. Лаптев. - К. : Вид-во "Фгшсоцюцентр", 2001. - 128 с.
4. Мак-Миллан Броуз Ф. Размножение растений : пер. с англ. И.Г. Тараканова / Ф. Броуз Мак-Миллан. - М. : Изд-во "Мир", 1992. - 192 с.
5. Определитель высших растений Украины : опред. / за ред. кол. Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
6. Приходько С.Н. Декоративные растения открытого и закрытого грунта / С.Н. При-ходько, Л.М. Яременко, Т.М. Черевченко / под ред. А.М. Гродзинского. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 664 с.
7. Пушкар В.В. Дизайн кштнигав : навч. пошбн. [для студ. ВНЗ] / В.В. Пушкар. - К. : Вид-во "Альтерпрес", 2007. - 336 с.
8. ТзОВ "Плантпол - Укра1на". Офщшний сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.URL: plantpol.com.ua/offers/transplants/proposal/.
9. Улейская Л.И. Цветники для хорошего настроения / Л.И. Улейская. - Ростов н/Д : Изд-во "Феникс", 2007. - 254 с.
10. Хессайон Д.Г. Все о клумбовых растениях : пер. с англ. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 1998. - 140 с.
11. Хессайон Д.Г. Все о цветах в вашем саду : пер. с англ. - М. : Изд-во "Кладезь", 1995. - 160 с.
12. Шума О.В. Асортимент рослин-однор1чнигав в озелененш м. Львова : матер. 63-о! наук.-практ. конф. студ. та астр НЛТУ Укра1ни / О.В. Шума, Н.С. Горбенко. - Льв1в, 2011. -C. 90-92.
Горбенко Н.Е. Однолетние декоративные растения в цветочном оформлении Львова
Представлена характеристика ассортимента новых декоративных растений-однолетников в растительных композициях Львова. Проанализированы преимущества декоративных однолетних растений, их основные источники поступлений, тенденции использования, особенности культивирования.
Ключевые слова: декоративные однолетние растения, озеленение, ассортимент, сорта, размножение, культивирование.
Horbenko N.Ye. Annual ornamental plants in the flower decoration of
Lviv
The characteristic of the new ornamental annual plants range in the plant compositions of Lviv has been represented. The advantages of ornamental annuals, their main sources of revenue, usage trends, cultivation peculiarities have been analyzed.
Keywords: ornamental annuals, planting of greenery, range, varieties, breeding, cultivation.
УДК 712.2(477.86) Доц. А.А. Дзиба, канд. с.-г. наук;
студ. О.1. Живець - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ЕЛЕМЕНТИ ТОП1АРНОГО МИСТЕЦТВА У БОЛЕХОВ1 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено результати швентаризаци елеменпв тошарного мистецтва у наса-дженнях загального та обмеженого користування в Болехов^ встановлено видовий склад деревних рослин, яга використано для 1х створення. Всього в п'яти елементах тошарного мистецтва використано 13 видiв i три культивари хвойних та листяних деревних рослин, яга належать до 10 родiв 8 родин.
Ключовг слова: елементи тошарного мистецтва, живi огорожу живi стiни, фор-мованi рослини.
Садово-паркове мистецтво е критер1ем оцшювання добробуту 1 загального культурного розвитку суспшьства [1]. Традицп сад1вництва передавались з поколшня в поколшня 1 часто переростали в нацюнальне надбання. Орнаментальне сад1вництво е невщ'емною частиною юторп садово-паркового мистецтва. Одним 1з напрямюв садово-паркового мистецтва е тошарне мистецтво. Природа починае, мистецтво спрямовуе, досвщ вдосконалюе - говорить латинське присл1в'я, за допомогою якого можна охарактеризувати тотарне мистецтво [2]. За допомогою елеменпв тошарного мистецтва можна створювати сади та парки р1зних стил1в - вщ класичних до авангардних. Серед елеменпв тошарного мистецтва, що найчаспше трапляються на територп р1зних об'екпв садово-паркового мистецтва е жив1 огорож^ бордюри, жив1 стши та формован рослини. "ЖивГ' скульптури вдаграють особливу роль, 1х розм1щують на дшянках як сол1тери, вони виконують роль акценпв в лан-дшафтнш композицп. На сьогодш штерес до тошарного мистецтва вщродив-ся у всьому свт, зокрема в Укра1ш
Мета досл1дження - виявити елементи тошарного мистецтва в наса-дженнях загального та обмеженого користування м. Болех1в 1вано-Франювсь-ко1 обласл та встановити видовий склад деревних рослин, з яких вони створеш.
Болех1в - мюто обласного пщпорядкування в 1вано-Франювськш области територ1я якого становить 3669 га. Розташоване в передпр'1 Карпат на р1ч-щ Сукшь. Кл1мат територп можна охарактеризувати як перехщний вщ пом1р-но-теплого захщноевропейського до континентального схщноевропейського.
Об'ект досл1дження: елементи тошарного мистецтва, зокрема жив1 стши, живоплоти, бордюри та формоваш рослини. Зпдно з класифжащею, вс1 зелеш насадження за функцюнальним призначенням подшяють на: насаджен-ня загального, обмеженого користування 1 спещального призначення [1].
Дослщження проводили в насадженнях загального та обмеженого ко-ристування, методом маршрутних обстежень, визначали види, культивари, пбрити деревних рослин [4-6], з яких створено елементи тошарного мистецтва. У живоплотах - проводили зам1ри довжини, висоти, ширини, вщсташ м1ж рослинами [3].
Результати дослщжень. Пров1вши обстеження насаджень загального та обмеженого користування в м. Болех1в, ми виявили елементи тошарного мистецтва в сквер1 1м. 1вана Франка (сквер 1м. 1вана Франка був створений в
2010 р.) та на територп Прикарпатського люогосподарського коледжу. Серед елементiв топiарного мистецтва переважають власне живоплоти та формова-ш рослини. Найбiльш поширеними е власне живоплоти з Thuja occidentals 'Brabant', Thuja occidentalis 'Globosa' яю мають овальний поперечний перерiз та переривчастий повздовжнш профiль (табл. 1). Дещо менш поширеними е формоваш живi стiни з Thuja occidentalis 'Brabant', бордюри i пiлони з Buxus sempervirens L. Варто звернути особливу увагу на герб на територп Прикарпатського люогосподарського коледжу, який сформовано з Buxus sempervirens L. та Berberis thunbergii D.C. (рис. 1) (посадка дворядна, висота бордюру - 20 см).
Досить поширеними на територп дослщження е формоваш рослини у виглядi куль з Buxus sempervirens L., Thuja occidentalis 'Brabant', дещо менш поширеш - формоваш рослини у виглядi казкових персонажiв з Thuja occidentalis 'Brabant', Chamaecyparispisifera Endl. та "елеменпв штер'еру" (стш та стшьщ) з Weigela florida 'Nana Variegata'.
На територп Прикарпатського люогосподарського коледжу переважають формоваш однорядш живоплоти з Thuja occidentalis 'Globosa' та Thuja occidentalis 'Brabant' (овальний поперечний перерiз, хвилястий поздовжнш профшь) (рис. 2). Малопоширеш - пшони з Buxus sempervirens L. (рис. 3).
Рис. 1. Бордюр з Buxus sempervirens L. та Berberis thunbergii L. в CKeepi M. 1вана Франка
Рис. 2. Жива огорожа з Thuja occidentalis 'Brabant' та Thuja occidentalis 'Globosa' (Прикарпатський л1согосподарський коледж)
Рис. 3. Формоваш рослини, бордюр та пшони з Buxus sempervirens L. (Прикарпатський лгсогосподарський коледж)
Табл. 1. Елементи топ 'шрного мистецтва в м. Болехiв
Вид, культивар, пбрид Життева II форма И Висота без стрижки, м Насадження обмеженого та загального користування
Прикарпатський люогосподарський коледж Сквер iм. 1вана Франка
Власне живоплiт
1 Pinus sylvestris L. Д1 30-40 +
2 Thuja occidentalis 'Brabant' Д3 15(20) + +
3 Juniperus communis L. Д4 10(15) +
4 Thuja occidentalis 'Globosa' Кс 1,2 + +
5 Juniperus media x Mint Julep. Кс 1,5-2 +
6 Carpinus betulus L. Д2 20-25 +
7 Buxus sempervirens L. Кв 12(15) +
8 Chaenomeles japonica L. Кн до 1,0 +
9 Berberis vulgaris L. Кв 2,5(3) + +
Жива стша
1 1 Thuja occidentalis 'Brabant' Д3 | 15(20) + +
Бордюри
1 Buxus sempervirens L. Кв 12(15) + +
2 Berberis thunbergii D.C. Кн 0,5-1 +
Формоваш рослини
1 Pinus sylvestris L. Д1 30-40 +
2 Thuja occidentalis 'Brabant' Д3 15(20) + +
3 Chamaecyparis pisifera Endl. Д1 до 50 +
4 Juniperus sabina L. Кс 1,5-2 +
5 Acer platanoides L. Д1 до 30 + +
6 Buxus sempervirens L. Кв 12(15) +
7 Weigela florida 'Nana Variegata' Кс 1,5-2 +
Внаслщок дослщжень встановлено, що асортимент деревних рослин, з яких створено елементи тотарного мистецтва, досить рiзноманiтний, серед деревних рослин е представники, яю належать до двох вщдшв: Pinophyta та Magnoliophyta. Найбшьше рiзноманiття мае вiддiл Magnoliophyta, вш представлений 6 родинами, 6 родами та 7 видами i одним культиваром (табл. 2). Вщдш Pinophyta представлений лише двома родинами, 4 родами, 6 видами та двома культиварами. Однак елементи тотарного мистецтва переважно створен саме з хвойних деревних рослин. Це пояснюеться тим, що хвойт деревт рослини збер^ають сво! декоративнi властивосп впродовж усього року.
Провiвши замiри довжини живих огорож, бордюрiв та живих стш, ми визначили, що найбшьш поширеними в м. Болехiв е середнi живоплоти зав-вишки 1,0-1,5 м, протяжнiсть яких - вщ 10 м до 120 м (табл. 3), !х створено з хвойних деревних рослин Thuja occidentalis 'Globosa' та Thuja occidentalis 'Brabant', вщстань мiж рослинами в ряду становить вщ 0,8 до 1,5 м, ширина живоплопв - вщ 90 см до 2,0 м. Менш поширет - низью i високi живоплоти - з листяних деревних видiв, а саме з Berberis thunbergii D.C., Chaenomeles japónica L., Carpinus betulus L. (табл. 3).
Табл. 2. TaKCOHOMiHHUü склад деревних рослин в елементах топмрного мистецтва (м. Болехiв)
№ з/п | Родина | Рад |Вид|Культивар
Ввддш PINOPHYTA
1 CUPRESSACEAE NEGER. Juniperus L. 3 -
Thuja L. 1 2
Chamaecyparis Spach. 1
2 PINACEAE LINK. Pinus L. 1 -
Всього 2 4 6 2
Ввддш MAGNOLIOPHYTA
1 BETULACEAE S.F. Gray. Carpinus L. 1 -
2 ROSACEAE JUSS. Chaenomeles Lindl. 1 -
3 BUXACEAE DUMORT. Buxus L. 1 -
4 CAPRIFOLIACEAE VENT. Weigela Thunb. 1 1
5 ACERACEAE LINDL. Acer L. 1 -
6 BERBERIDACEAE TORR. ET GRAY Berberis L. 2 -
Всього 6 6 7 1
Разом 8 10 13 3
Табл. 3. Загальт po3Mipu гспуючих .живоплопйв в м. Болехiв
Тип живоплоту Ввддаль м1ж рослинами, м Ширина живоплотав, м Висота живоп-лотш, м Довжина живоплотав, м
Бордюр 0,25 0,2 0,2-0,3 156
Живоплгг:
низький 0,3-0,5 0,8-1,2 0,5-1,0 67
середнш 0,8-1,5 0,9-2,0 1,0-1,5 262
високий 1,2-1,4 1,5-2,0 1,5-2,0 60
Жива стша 1,0-2,2 2,0-3,2 2,5-3,5 92
Висновки. Внаслщок обстеження насаджень загального та обмежено-го користування ми виявили п'ять елеменпв тотарного мистецтва ^rni сть ни, власне живоплоти, бордюри, пшони, формованi рослини).
За способом формування переважають формованi однорядт мшат живоплоти овального поперечного перерiзу, переривчастого поздовжнього профшю з хвойних деревних рослин Thuja occidentals 'Brabant', Thuja occidentals 'Globosa'. Менш поширеш формованi живоплоти, за формою пов-здовжнього профiлю: прямолiнiйнi (,Juniperus communis L., Carpinus betu-lus L.) та хвилясп (Thuja occidentalis 'Brabant', Thuja occidentalis 'Globosa', Pi-nus sylvestris L.); за формою поперечного профшю - прямокутт (Buxus sempervirens L., Berberis vulgaris L., Juniperus communis L., Carpinus betulus L.).
Всього в елементах тотарного мистецтва використано 13 видiв три культивари хвойних та листяних деревних рослин, якi належать до 10 родiв 8 родин.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Куче-рявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
2. Бондарева О.Б. Клумбы и живые изгороди. Модульные цветники. Оформление архитектурных форм. Фигурная стрижка деревьев / О.Б. Бондарева. - Донецк : Изд-во "Сталкер", 2007. - 156 с.
3. Дзиба А.А. Тотарне мистецтво: методичш рекомендацп до проведення практичних занять / А.А. Дзиба. - К. : ЦП "КОМПРИНТ", 2012. - 124 с.
4. Заячук В.Я. Дендролопя. Покритонасшш : навч. посiбн. / В.Я. Заячук. - Львiв : Вид-во "Камула", 2004. - 407 с.
5. Заячук В.Я. Дендролопя. Голонасшш : навч. поабн. / В.Я. Заячук. - Львiв : Вид-во "Камула", 2005. - 176 с.
6. Кашшченко О. А. Декоративна дендролопя / О.А. Кашшченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
Дзиба А.А., Живец О.И. Элементы топиарного искусства в Боле-хове Ивано-Франковской области
Приведены результаты инвентаризации элементов топиарного искусства в насаждениях общего и ограниченного пользования в городе Болехов и установлен видовой состав древесных растений, которые использованы для их создания. Всего в пяти элементах топиарного искусства использовано 13 видов и три культивара хвойных и лиственных древесных растений, которые принадлежат к 10 родам и 8 семействам.
Ключевые слова: элементы топиарного искусства, живые изгороди, живые стены, формированные растения.
Dzyba AA., Zhyvets O.I. Elements of topiary art in city Bolekhiv in Iva-no-Frankivsk area
The results of the inventory items of topiary art in Bolekhiv are shown and the species composition of tree plants, which are used to create them, are found. A total of five elements topiary art used 13 species and three cultivars of conifers and deciduous tree plants belonging to 10 species of 8 families.
Keywords: elements of topiary art, hedges, moulded plants.
УДК 582.677.1:712.41:[58:069.029](477-25) Студ. А.О. Жук1;
ст. наук. ствроб. Ю.О. Клименко2, д-р с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Н.М. Трофименко2, канд. бюл. наук
РЕКОНСТРУКЦ1Я КОЛЕКЩЙНО-ЕКСПОЗИЦШНО1 Д1ЛЯНКИ "МАГНОЛ1ЕВ1" У НАЦЮНАЛЬНОМУ БОТАН1ЧНОМУ САДУ IM. М.М. ГРИШКА НАН УКРА1НИ
Наведено методику шдготовки ландшафтних дизайнерiв шляхом виконання дипломних роб^ на основi д^нок Нацюнального боташчного саду iM. М.М. Гришка НАН Укра1ни (НБС НАНУ). Розглянуто проект реконструкци колекцшно-експо-зицшно! дшянки "Магнолieвi" НБС НАНУ: виявлено основш причини, що спричиня-ють необхщшсть реконструкци д^нок ботсадiв; розглянуто юторто створення лянки "Магнолieвi", запропоновано ршення, спрямоваш на зниження антропогенного навантаження на територто та розширення асортименту представлених у експози-ци рослин, розроблено мат арх^ектурш форми.
Ключовг слова: методика шдготовки ландшафтних дизайнерiв, реконструкцiя, Magnoliaceae, мат архiтектурнi форми.
Одним 1з метод1в тдвищення якосп шдготовки ландшафтних ди-зайнер1в е виконання студентами дипломних робгг за замовленням установ, у яких е нагальна потреба у розробщ проекпв реконструкци 1х територш. НБС
1 Нацiональна академiя керiвних кадрiв культури i мистецтв, м. Кшв;
2 Нацiональний боташчний сад iM. М.М. Гришка НАН Украши, м. Кшв
НАНУ у цьому питаннi зокрема спiвпрацюe з 1нститутом дизайну i ландшафтного мистецтва Нацюнально! академп керiвних кадрiв культури i мистецтв (НАКККiМ). Студенти, яю будуть виконувати дипломну роботу, отримують топографiчний план територп обрано! дiлянки у М 1:2000, переводять його у М 1:500, або 1:200. Дат за допомогою геодезичних iнструментiв студент уточнюе план та наносить на нього кожне дерево i кожний кущ, яю е на дь лянцi (найчаспше за допомогою бусолi та мiрноl стрiчки територiя дiлиться на квадрати 20x20 м, кути яких фжсуються на мюцевосп, а в середиш квад-ратiв мiсцезнаходження рослин встановлюеться методом засiчок). Кожна рослина отримуе свiй iндивiдуальний номер. Куратор надае студенту список видiв, якi зростають на дiлянцi, а студент, опираючись на знання, отриманi пiд час вивчення курсу дендрологи, та використовуючи визначники, самос-тiйно встановлюе назви рослин. Попм куратор перевiряе правильнють визна-чення, виправляе помилки i студент складае вiдомiсть подеревно! зйомки, з наведенням таких вщомостей: вид (культивар), дiаметр стовбура, висота рос-лини, дiаметр крони, рiк висадки рослини на дшянку, походження посадково-го матерiалу (вiдомостi для цих двох граф отримуються з швентаризацшних карток ботсаду) та, за необхщносп, робить примiтки. Таким чином, збира-ючи вихiднi данi, студент отримуе навички польових геодезичних робгт, зак-рiплюе знання з дендрологи та практикуеться у визначенi рослин, опановуе визначення висоти дерев висотомiром та вимiрюе дiаметри мiрною вилкою, вчиться складати вiдомостi подеревно! зйомки та зведеш вiдомостi.
Куратор дiлянки видае студенту техшчне завдання на проектування (вказуе на головш проблеми, яю мае вирiшити проект реконструкцп, надае список видiв та культиварiв, яю передбачаеться висадити на дiлянцi тд час реалiзацil проекту). Спираючись на вихщш данi та завдання, студент розроб-ляе проект дорiжковоl мережi дiлянки i дизайн малих архггектурних форм, план рубок та посадкове креслення. Завершений проект обговорюють на Вче-нiй радi НБС НАНУ, доопрацьовують вщповщно до зроблених зауважень ^ якщо проект був загалом схвалений, беруть до реалiзацп, у яюй задiянi: шже-нерна група саду, бригада благоустрою, куратор дшянки; а студент захищае дипломний проект перед державною екзаменацшною комiсiею. За результатами виконаних робгт можна робити публжацп [2].
Проект реконструкцп дiлянки "Магнолiевi" розробляла студентка НАКЮМ А.О. Жук пiд керiвництвом д-ра с.-г. наук Ю.О. Клименка та у ств-працi з куратором дшянки канд. бюл. наук Н.М. Трофименко.
Експозицшш дiлянки дендрарпв боташчних садiв потребують пос-тiйного догляду. Певний час вш забезпечуе експозицшнють дiлянок. Але по-тiм постае питання !хньо! реконструкцп. Причини необхщносп проведення реконструкцп у бiльшостi випадюв такi:
• внаслвдок росту рослин експозиця виявилася надто загущеною;
• тд час створення експозицИ бшьшють рослин була висаджена протягом нет-ривалого периоду, i через певний протжок часу вс висаджеш тод1 рослини одночасно досягли критичного вжу;
• змшилися ирiоритети у дослщженш тае! чи шшо! групи рослин, що потребуе зменшення у експозицп кiлькостi рослин певних видiв i культиварiв та збшь-
шення кшькоста шших (з'явилася можливГсть штродукци нових видгв та культиваргв, а вшьно! площ1 для цього немае);
• до дшянки додали нову територш, яку необх1дно осво!ти та об'еднати з гсну-ючою колекщею;
• зростання антропогенного навантаження на експозищю загрожуе 11 юнуван-ню (юнуюча дор1жкова мережа експозици неспроможна пропустити через себе потж вГдтдувачГв, що пост1йно зростае);
• через появу нових дизайнерських ргшень експозицш перестала в1дпов1дати сучасним естетичним уявленням.
Об'ект досл1дження: колекцшно-експозицшна дшянка "Магнсшев1" НБС НАНУ.
Предмет досл1дження: планування, склад видГв та культиварГв, стан насаджень, перспективи збагачення експозицп "Магнол1ев1" НБС НАНУ. Мета досл1дження: розроблення проекту реконструкцп дшянки. ДослГдження проводили вщповщно до викладеио! на початку статп методики. Колекцiйио-експозицiйиу дшянку "МагжшевГ' закладено у 1966 р. Автор проекту - проф. Л.1. Рубцов. Початкова площа - 0,3 га. З 1975 по 1988 рр. куратором дшянки була канд. бюл. наук Н.Ф. Мшченко, потам до 2002 р. - Т.В. Дгденко. Основу експозицп становлять представники родини Магнолiевi (Magnoliaceae Juss.), родiв лiрiодендрон (Liriodendron L.) та маг-нолiя (Magnolia L.), хоча е на дшянщ й представники iнших родин. Станом на 1.01.2013 р. ргд магнолiя на дiлянцi представлений 11 видами, з яких два ма-ють гiбридне походження, одним рiзновидом та 10 культиварами (рис. 1) [1].
Дшянка розташована на схжт твденно-схГдно1 експозицп, тому вона за-хищена вiд пiвнiчних вiтрiв (рис. 1). II мiкроклiматичнi умови сприятливi для вирощування багатьох видiв магнолiевих. Але у суворi зими або внаслщок пiзньовесняних заморозкiв у квггкових бруньках ряду видiв можуть пГдмерзати кончики пелюсток, i пiсля розпускання бруньок набувати коричневого кольору, а в дуже суворi зими може вимерзати значна кшьюсть квiткових бруньок та юнщв молодих пагонiв i навпъ гинуть окремi гiлки. На стовбурах тюльпанного дерева (Liriodendron tulipiferum L.) утворилися морозобшш трiщини, а в одного iз тюльпанних дерев, яке досягло тако1 висоти, що пГднялося над схилом i щд-пало пiд дiю пiвнiчних впрГв, верхiвка обмерзла в сувору зиму.
Вздовж дорГжки, що веде до 1оншського монастиря, висадженi широ-когшочники схщш (рис. 1). Вони, за задумом Л.1. Рубцова, мали нагадувати монахiв, що йдуть до церкви. Особливо вдало ця композищя виглядала, коли рослини мали висоту людини. Тепер широкогшочники 6-7 м заввишки, мають дещо розлоп крони. КрГм декоративно1 функцп, широкогшочники виконували й захисну. Але вони закривали огляд дшянки з асфальтовано1 дороги, вздовж яко1 були висадженг Тому частину рослин видалили, зробивши у смузГ "вж-на". Захисна функщя смуги знизилася, проте створення близьких перспектив Гз верхньо1 частини дшянки покращило II ландшафтш характеристики.
Головною проблемою експозицп е сильне антропогенне навантаження. ПГд час цвтння магнолш дшянку оглядають десятки тисяч вщвщувачГв упродовж дня. 1снуюча дорГжкова мережа неспроможна вмютити таку кшьюсть людей.
Рис. 1. Опорний план дтянки "MazHonieei": 1 - дтянка "Магнол1ев1", 11 - частина
дтянки "Теплолюбш", 111 - частина дтянки "Розов!", IV- 1онтсъка церква; а) хвойне дерево, б) листяне дерево, в) листяний кущ; 1) Liriodendron tulipiferum L., 2) Magnolia acuminatа L., 3) M. hipoleuca Siebold & Zucc., 4) M. kobus DC., 5) M. k. var. borealis Sarg, 6) M. lilieflora Desr., 7) M. l. 'Nigra', 8) M. l. 'Susan', 9) M. x loebneri Kache, 10) M. officinalis Rehd. et Wils., 11) M. salicifolia (Siebold & Zucc.) Maxim., 12) M. sieboldii K. Koch, 13) M. x soulangeana Soul.-Bod., 14) M. x s. 'Alexandrina', 15) M. x s. 'Cyantiformis', 16) M. x s. 'Heaven Scent', 17) M. x s. 'Lennei', 18) M. x s. 'Purpurea', 19) M. x s. 'Rosea', 20) M. x s. 'Spectabilis', 21) M. stellataMaxim., 22) M. s. 'Rosea', 23) M. tripetala L., 24) Decaisnea fargesii Franch., 25) Dipelta floribunda Maxim., 26) Platycladus orientalis (L.) Franco.
Щоб сфотографуватися бiля квiтучих магнолш, вiдвiдувачi тдходять до них по газону, i до кiнця травня значна частина газонного покриття бувае повнiстю знищеною, надзвичайно ущiльнений Грунт навколо дерев мае попр-шений повiтряний та водний режими, що негативно впливае на стан рослин. Для зменшення навантаження на дшянку було виршено розосередити вщвь дувачiв шляхом висадки магноли за 11 межами, плануеться робити це i в майбутньому. Але iстотних змiн у сташ експозицп поки що це не виявлено, навпаки, зазначена проблема з'явилася там, де були здшснеш посадки моло-дих магнолш. Отож, головним завданням реконструкцп дiлянки "Магнолiевi" е розроблення тако1 дорiжковоl мережi та системи огорож, яю дали б змогу значно пiдвищити кiлькiсть вiдвiдувачiв на дiлянцi, створили б умови для ог-ляду рослин та фотографування бiля них, i водночас не давали б змоги витоп-тувати газон та ущшьнювати Грунт бшя дерев та кущiв. Осюльки магноли е одними iз найдекоратившших рослин, створення 1х колекцiй у шших ботса-дах, здiйснення посадок у мюьких парках та скверах е актуальним завданням сьогодення. Тому виршення проблем, яю виникли у НБС НАНУ, мае не тшь-ки локальне значення.
Зважаючи на те, що на дшянщ переважають рослини з роду магнолiя, 11 можна розглядати як родовий комплекс. Але у магнолш е велика кшьюсть сорпв, що зближуе дiлянку з монокультурними садами (фактично вона е комплексом монокультурних садiв рiзних видiв магнолiй). Огляд впчизняно-го та зарубiжного досвщу створення монокультурних садiв свiдчить, що вони мають у бiльшостi випадюв регулярне планування, хоча е й монокультурш сади з ландшафтним та комбшованим плануванням. У представленому на рис. 2 варiантi проекту реконструкцп дшянки "Магнолiевi" використано ос-таннш пiдхiд. Проект передбачае побудову дорiжок, що йдуть майже пара-лельно твколами по природному амфiтеатру, у якому створена експозицiя, та дорiжок, що зв'язують цi пiвкола мiж собою. На двох природних терасах планують встановити альтанки, а на територп - лави та урни для смитя. Дизайн цих малих архггектурних форм, а також стенду, покажчиюв назв рослин, лiхтарiв розроблявся. Зокрема для альтанок за прообраз було обрано куполи 1оншсько1 церкви, як1 видно з дшянки, для ламп лiхтарiв - квитку та пелюс-тки магнолiй.
Складним виявилося питання захисту газонiв вщ витоптування та Грунтiв вiд ущшьнення. Найпростiшим рiшенням було б встановлення огорож вздовж дорiжок, або навколо куртин дерев чи окремих рослин. Саме таким чином будуть захищеш дерева та кущi у центральнш частинi дiлянки. Але огорожi псують ландшафтний вигляд територш, погано впливають на емоцiйний стан вiдвiдувачiв. Тому у проектi кшьюсть огорож була зведена до мшмуму. Крiм зазначених вище, передбачаеться встановлення перил вздовж схщщв та у тих мюцях вздовж дорiжок, де е небезпека падшня вiдвiдувачiв на крутосхилах. Розглядалося питання замiни огорож живоплотами (наприк-лад iз бирючини звичайно1), але через малi вщсташ мiж дорiжками, часткове затiнення поверхш кронами магнолiй, а також нестачу робочо1 сили для пос-тшного догляду за живоплотами, вiд 1х застосування довелося вiдмовитися.
