CC BY
30
Щоб сфотографуватися бiля квiтучих магнолш, вiдвiдувачi тдходять до них по газону, i до кiнця травня значна частина газонного покриття бувае повнiстю знищеною, надзвичайно ущiльнений Грунт навколо дерев мае попр-шений повiтряний та водний режими, що негативно впливае на стан рослин. Для зменшення навантаження на дшянку було виршено розосередити вщвь дувачiв шляхом висадки магноли за 11 межами, плануеться робити це i в майбутньому. Але iстотних змiн у сташ експозицп поки що це не виявлено, навпаки, зазначена проблема з'явилася там, де були здшснеш посадки моло-дих магнолш. Отож, головним завданням реконструкцп дiлянки "Магнолiевi" е розроблення тако1 дорiжковоl мережi та системи огорож, яю дали б змогу значно пiдвищити кiлькiсть вiдвiдувачiв на дiлянцi, створили б умови для ог-ляду рослин та фотографування бiля них, i водночас не давали б змоги витоп-тувати газон та ущшьнювати Грунт бшя дерев та кущiв. Оскшьки магноли е одними iз найдекоратившших рослин, створення 1х колекцiй у шших ботса-дах, здiйснення посадок у мюьких парках та скверах е актуальним завданням сьогодення. Тому виршення проблем, яю виникли у НБС НАНУ, мае не тшь-ки локальне значення.
Зважаючи на те, що на дшянщ переважають рослини з роду магнолiя, 11 можна розглядати як родовий комплекс. Але у магнолш е велика кшьюсть сорпв, що зближуе дiлянку з монокультурними садами (фактично вона е комплексом монокультурних садiв рiзних видiв магнолiй). Огляд впчизняно-го та зарубiжного досвщу створення монокультурних садiв свiдчить, що вони мають у бiльшостi випадюв регулярне планування, хоча е й монокультурш сади з ландшафтним та комбшованим плануванням. У представленому на рис. 2 варiантi проекту реконструкцп дшянки "Магнолiевi" використано ос-таннш пiдхiд. Проект передбачае побудову дорiжок, що йдуть майже пара-лельно твколами по природному амфiтеатру, у якому створена експозицiя, та дорiжок, що зв'язують цi пiвкола мiж собою. На двох природних терасах планують встановити альтанки, а на територп - лави та урни для смитя. Дизайн цих малих архггектурних форм, а також стенду, покажчиюв назв рослин, лiхтарiв розроблявся. Зокрема для альтанок за прообраз було обрано куполи 1оншсько1 церкви, як1 видно з дшянки, для ламп лiхтарiв - квитку та пелюс-тки магнолiй.
Складним виявилося питання захисту газонiв вщ витоптування та Грунтiв вiд ущшьнення. Найпростiшим рiшенням було б встановлення огорож вздовж дорiжок, або навколо куртин дерев чи окремих рослин. Саме таким чином будуть захищеш дерева та кущi у центральнш частинi дiлянки. Але огорожi псують ландшафтний вигляд територш, погано впливають на емоцiйний стан вiдвiдувачiв. Тому у проектi кшьюсть огорож була зведена до мшмуму. Крiм зазначених вище, передбачаеться встановлення перил вздовж схщщв та у тих мюцях вздовж дорiжок, де е небезпека падшня вiдвiдувачiв на крутосхилах. Розглядалося питання замiни огорож живоплотами (наприк-лад iз бирючини звичайно1), але через малi вщсташ мiж дорiжками, часткове затiнення поверхш кронами магнолiй, а також нестачу робочо1 сили для пос-тшного догляду за живоплотами, вiд 1х застосування довелося вiдмовитися.
Рис. 2. Проект реконструкци дглянки "Магнол1ев1": а) хвойне дерево, б) листяне дерево, в) листяний кущ, г) спроектована до посадкирослина, д) альтанка, е) лава, е) схiдцi, ж) огорожа, з) конструкщя для тд'йому у крону дерева; 1) M. ashei Weath., 2) Magnolia denudata Desr., 3) M. hipoleuca Siebold & Zucc., 4) M. kobus DC., 5) M. lilieflora 'Susan', 6) M. x loebneri Kache, 7) M. officinalis Rehd. et Wils., 8) M. sieboldii K. Koch., 9) M. sinensis Rehd. et Wils. Stapf., 10) M. soulangeana 'Alba Superba', 11) M.
s. 'Brozzonii', 12) M. s. 'Heaven Scent', 13) M. s. Lombardy Rose', 14) M. s. 'Picture', 15) M. s. 'San Jose', 16) M. sprengeri Walt. 17) M. stellata 'Rosea', 18) M. watsonii Hook, 19) M. wilsonii (Fin. et Gagnep) Rehd., 20) Decaisnea fargesii Franch.
Для захисту окремих (передушм кущових) рослин, яю найбiльше при-ваблюють вiдвiдувачiв, було запропоновано встановлювати тимчасовi (на пе-рiод цвiтiння магнолiй - квиень, травень) або постiйнi захиснi конструкцп. Конструкцiя складаеться iз металевого каркасу та дерев'яного настилу (рис. 3).
Рис. 3. Конструкцiя для захисту Грунту навколо кущовоЧрослини (наприклад: магнолгг зiрчастоi): А) вид згори, Б) вид збоку, В) вiзуалiзацiя проекту.
Розмiри подат у мм
Настил тднятий над поверхнею землi на 20 см, мае нахил до центру, завдяки чому тд час дощу волога буде спкати до стовбура дерева. Залежно вщ розмiрiв дерев, змшюсгься дiаметр конструкцп та дiаметр отвору для дерева. В мгсцях щiльного стояння рослин можна встановлювати спещально розроблену конструкцiю з загальним зовнiшнiм та внутршшм периметром.
Такi конструкцп дають змогу пiдходити до рослин не ущшьнюючи навколо них Грунт, не заважають поливу та прибиранню територп (навiть якщо смiття попаде тд настил, то його можна видалити граблями), не створюють вражен-ня перешкоди на шляху до дерев чи кущiв та мають естетичний вигляд.
1нша розроблена конструкщя дае змогу пiднятися у крону дерева (рис. 4).
Рис. 4. Конструкщя для тдйому у крону дерева: А) вид згори, Б) вид збоку, В) вид з торця, Г) вiзуалiзацiя проекту. Po3MÍpu подат у мм
Ця конструкщя мае привабити бшьшу кшьюсть B^BwyBa4ÍB на дшян-ку, оскшьки надае кращу можливють сфотографуватися серед kbítíb магноли.
Пiд час розроблення посадкового креслення враховували розмiри, яких досягають магноли в умовах штродукцп. Найкращим варiантом була б висадка нижче широкогшочниюв схiдних ряду Í3 Magnolia acuminata L. Це
найморозостшюший вид, який в умовах Киева досягае висоти 15 м. Отже, посадка рослин цього виду додатково виконувала б захисну функщю. Але на дь лянцi вже висаджений ряд Í3 Magnolia асишта1а (рис. 1; очевидно, тд час розроблення проекту дшянки не планувалося пiдiймати експозицiю вище по схилу). Тому мiж широкогiлочниками схiдними та рядом Í3 магнолп загос-трено! проектуються посадки високорослих магнолiй. За проектом з просу-ванням вниз по схилу висота, яко! можуть досягнути дерева магнолiй в умовах Киева, зменшуеться. На захщному краю галявини у нижнiй частит схилу проектуються до посадки тшьки низькоро^ (кущовi) магнолп, а галявина зберiгаеться як вiдкритий простiр.
Навесш (у квiтнi та травнi) магнолп привертають увагу сво!м цвтн-ням. Влггку - декоративними листками (у червш квiтуе тiльки один вид -магнолiя Зiбольда - Magnolia sieboldii K. Koch). Восени магнолп прикраша-ють оригiнальнi плоди. Однак привабливють дiлянки влiтку та восени значно нижча. Тому у проект також було розглянуто питання кытникового офор-млення дiлянки (використання квтв, якi квiтують одночасно з магнолiями; пiдвищення декоративностi експозицп у лггаьо-осшнш перiод за рахунок квiтникових рослин), але у НБС НАНУ через складносп в оргашзацп охоро-ни експозицш квiтникових рослин вирiшено реалiзувати цi ще! у майбутньо-му, коли рiвень свiдомостi вiдвiдувачiв дещо зросте. Висновки:
1. Створення експозицш родини Магнол1ев1 актуальне для р1зних категорш м1ських насаджень.
2. Дшянки, на яких передбачаеться створення таких експозицш, повинш мати сприятлив1 мжроктматичш умови.
3. Одшею з головних проблем експозицш Магнол1евих е !х захист вщ антропогенного навантаження, для чого можна застосовувати р1зш прийоми (огороджування, створення живоплот1в, використання захисних конструкцш).
4. Шд час розроблення проектав реконструкцп або створення експозицш родини Магнол1ев1 потр1бно враховувати розм1ри, яких досягають росли-ни р1зних вид1в в умовах штродукцп.
5. Квггаикове оформлення здатне ютотно тдвищити приваблив1сть експозицп Магнол1евих, особливо у лггаьо-осшнш перюд, коли магнолп не квпують.
Л1тература
1. Дорошенко О.К. Колекцшна д1лянка "Сад магнолш" дендрар1ю Нацюнального бота-шчного саду 1м. М.М. Гришка НАН Укра!ни / О.К. Дорошенко, Н.М. Трофименко, Н.Ф. Мш-ченко // 1нтродукщя ролсин. - 2012. - № 4. - C. 12-15.
2. Зибницкая А. Д. Реконструкция участка "Выдубецкий склон" (голосеменные) в НБС им. Н.Н. Гришка НАН Украины / А.Д. Зибницкая, О.П. Похильченко, Ю.А. Клименко // Ландшафтная архитектура в ботанических садах и дендропарках : матер. IV Всерос. конф. с меж-дунар. участием, 26-29 июня 2012 года. - М. : Изд-во МГУЛ, 2012. - C. 45-52.
Жук А А., Клименко Ю.А., Трофименко Н.М. Реконструкция коллекционно-экспозиционного участка "Магнолиевые" в Национальном ботаническом саду им. М.М. Гришка НАМ Украины
Приведена методика подготовки ландшафтных дизайнеров путём выполнения дипломных работ на базе Национального ботанического сада им. Н.Н. Гришка НАН Украины (НБС НАНУ). Рассмотрен проект реконструкции коллекционно-экспозиционного участка "Магнолиевые" НБС НАНУ: установлены основные причины, которые обуславливают необходимость реконструкции участков ботсадов, рассмотрена история создания участка "Магнолиевые", предложены решения, направленные на снижение антропогенной нагрузки на территорию и расширение ассортимента представленных в экспозиции растений, разработаны малые архитектурные формы.
Ключевые слова: методика подготовки ландшафтных дизайнеров, реконструкция, Magnoliaceae, малые архитектурные формы.
Zhuk AA., Klimenko Yu.A., Trofimenko N.M. Reconstruction of the col-lection-expositional area "Magnoliaceae" in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv)
Methodology of landscape designers preparation through completion of diploma works in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine has been given. Reconstruction project of the collection-expositional area "Magnoliaceae" in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine has been examined: basic causes that evoke a need for reconstruction of areas in botanical gardens have been discovered, history of "Magnoliaceae" area creation has been examined, ways to reduce anthropogenic pressure on teretories and to expand an assortment of expo-sitional plants has been proposed; small architectural forms has been developed.
Keywords: methodology of landscape designers preparation, reconstruction, "Magnoliaceae", small architectural forms.
УДК582.42/.47:712.41:[58:069.029](477-25) Студ. А.Д. 3i6HU^Ko1;
наук. ствроб. О.П. Похильченко2, канд. бюл. наук; ст. наук. ствроб. Ю.О. Клименко2, д-р с.-г. наук
КОМПОЗИЦ1ЙНО-ЛАНДШАФТНИЙ АНАЛ1З Д1ЛЯНКИ "ВИДУБИЦЬКИЙ СХИЛ" (ГОЛОНАС1НН1) У НАЦЮНАЛЬНОМУ БОТАН1ЧНОМУ САДУ IM. М.М. ГРИШКА НАН УКРА1НИ
Наведено опорний план колекцшно-експозицшно! дшянки "Видубицький схил" (голонасшш) Нацюнального боташчного саду iM. М.М. Гришка НАН Укра!ни (НБС НАНУ), виконано композицшно-ландшафтний аналiз найважливших перспектив за скульптуршстю, структурою та фактурою рослинних композицш i масштаб-шстю елеменпв пейзажу. Наведено (у загальному вигляд^ проект реконструкци лянки з 11 розширенням за рахунок неосвоено! частини. Виконано композицшно-лан-дшафтний аналiз запроектованих у новiй частит перспектив. Показано, що нова ек-спозицiя буде створена у композицшнш едностi з вже iснуючою.
Ключовг слова: композицшно-ландшафтний аналiз, голонасiннi.
Експозицп боташчних сад1в створюються за р1зними принципами (систематичним, боташко-географ1чним, за життевими формами тощо). За будь-якого принципу створення експозицш важливо враховувати еколопчш вимоги рослин, яю будуть складати експозищю (еколопчний принцип), та ес-тетичний вплив експозицп на вщвщувач1в (декоративний принцип, або принцип "наука через мистецтво"). Щд час реконструкци експозицш боташчних
1 Нацюнальна академiя керiвних кадрiв культури i мистецтв, м Кшв;
2 Нацюнальний боташчний сад iM. М.М. Гришка НАН Украши, м. Кшв
садiв або 1х розширення за рахунок прилеглих неосвоених частин важливо виконати композицшно-ландшафтний аналiз iснуючих насаджень, зрозумiти ще1, якi були покладенi в основу створення експозицп 11 проектувальниками, вщновити втраченi елементи та побудувати на територп, що приеднуеться, новi рослинш композицп у композицiйно-ландшафтнiй едностi з юнуючими. Методика проведення таких дослщжень може становити iнтерес для широкого кола ландшафтних дизайнерiв.
Об'ект досл1дження: дiлянка "Видубицький схил" (голонасшш) НБС
НАНУ.
Предмет досл1дження: побудова ландшафтних композицш.
Мета досл1дження: виявлення характерних прийомiв побудови рос-линних композицш для 1х збереження, вщновлення та використання на територп, що приеднуеться.
Методика досл1дження. В основу дослщжень покладено методику В.А. Нжолаева [2], яка передбачае анатз компонентiв територп, що склада-ють загальну картину мiсцевостi (пейзаж). З певних точок огляду, на територп визначаеться характеристика естетичностi пейзажу: багатоплановють, яруснiсть, глибина перспектив, наявшсть пейзажно1 домiнанти, кулiс та ш.
При аналiзi пейзажiв було зроблено визначення скульптурности структури та фактури рослинних композицш i масштабностi елеменпв пейзажу. Виконували також аналiз забарвлення (колориту) композицiй, але з тех-нiчних причин вiн у статтю не вмiщений. Масштабнiсть визначаеться вщно-шенням елементiв пейзажу один до одного, враховуючи перспективу та точку, з яко1 вщбуваеться огляд. Скульптурнiсть пейзажу формуеться силуетом насаджень чи iнших його елеменлв. Структура - це кiстяк композицп, де ос-новнi лшп диктують ритм та характер краевиду. Фактурнють аналiзували за виглядом поверхонь рослин та 1х куртин, а забарвлення - вщповщно за кольоровим сшввщношенням мiж цими компонентами.
Дiлянка "Видубицький схил" (голонасшш) е частиною кошферетуму НБС НАНУ, створюеться з 1952 р., мае площу 2,4 га, межуе з територiею Ви-дубицького монастиря (рис. 1).
Колекщя освоено1 частини дiлянки складаеться з 381 рослини, бшьша частина - голонасшш (325 рослин, що вщносяться до 41 виду, 4 культиварiв, 1 рiзноподiбностi), менша - покритонасшш (56 рослин, що вiдносяться до 21 виду), серед яких колекщя клешв [1, 3]. На неосвоенш схiднiй частинi, за рахунок яко1 плануеться розширити експозицiю, переважае самошв ясена звичайного з домiшкою клена гостролистого, граба звичайного та рослин де-яких шших видiв, багато дерев - в аваршному сташ [1, 3].
У проектi проаналiзовано значну кiлькiсть композицiй, з яких у статтю включено 4. Зокрема в нижнш частиш схилу знаходиться светла простора галявина. На нш з точки, позначено1 на рис. 1 № 1, вщкриваеться вид на найдекоратившшу композицiю (рис. 2).
Цей краевид е прикладом близько! перспективи та секторного огляду. Композищя характеризуеться як об'емна, статична, з двома планами та одним композицшним акцентом. Акцентом на фош темних насаджень кипарисови-
kíb Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana Siebold & Zucc. ex Endl.) e туя захщна 'Ельвангера Золотава' (Thuja occidentalis L. 'Ellwangeriana Aurea'). Кулiси створюють липа серцелиста (злiва) та група з модрин американських (Larix americana Michx.) (справа). На задньому планi також видшяються групи з клешв, що в поeднаннi з темнiшими насадженнями хвойних тдсилюють гли-бину композицп. Оскiльки в краeвидi присутнi листяш та хвойнi насадження, для нього характерна сезонна змша спiввiдношення колористики насаджень.
Рис. 1. Опорний план дтянки "Видубицький схил" (голонастт): А) територiя Видубицького монастиря; Б) територiя НБС НАНУ (I- "Вербовi"; II- "Розовi";
III- "Грабова дiброва"; IV- дшянка, наступноI черги освоення); а) хвойнарослина, б) листяна рослина; в) куртина хвойних дерев; г) куртина листяних дерев; д) дорiжка на територп дыянки; е) дорiжка поза дтянкою; е) схiдцi; ж) видова точка та и номер; з) композицтна вiсь (перспектива); и) панорамний оглядовий майданчик на миЫ 1они; г) межi дыянки; к) основний вхiд на дыянку; л) за1зд для обслуговуючого транспорту; м) вхiд на дыянку з боку Видубицького монастиря
Рис. 2. Ландшафтно-композицшний анатз краевиду галявини у нижнш частиш дтянки: 1) фото; 2) скульптуртсть; 3) структура; 4) масштабтсть елементiв
пейзажу; 5) фактура
З точки, позначено! на рис. 1 № 2, вщкриваеться шший вид (рис. 3).
Це також ближня перспектива пейзажу секторного огляду. Компози-щя визначаеться як об'емна статична, утворена чотирма планами. Акцентом е група з кипарисовика Лавсона, а липа серцелиста (справа) виконуе роль об-рамлення краевиду. Фон композицп утворюють клени, яю вщпняють групу кипарисовиюв Лавсона, а восени виникае контрастне стввщношення плашв. Дат погляд спрямовуеться у глибину галявини. Пейзаж можна урiзноманiт-
