CC BY
22
вае до моменту випадшня вiльхи з насадження (до 30 роюв i бшьше), i
навпъ деякий час тсля цього.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 552 с.
2. ГОСТ 16128-70. Пробные площади лесоустроительные. - М. : Изд-во стандартов, 1971. - 24 с.
3. Саштарш правила в люах Укра1ни. Затверджено постановою Кабшету Мшютр1в Укра1ни вщ 27 липня 1995 р., № 555 // Еколопя i закон. Еколопчне законодавство Укра1ни. -К., 1997, кн. 1. - 553 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Агропромиздат. - 1985. - 351 с.
Струтинский А.В. Лесоводственно-таксационная характеристика исскуственных лесных насаждений на рекультивированных землях
Проанализированы результаты исследований таксационных показателей и санитарного состояния лесных культур на землях, нарушенных в результате добычи полезных ископаемых открытым способом. Исследованы лесные культуры ели европейской, дуба обыкновенного и смешанные сосново-ольховые культуры, которые находятся на бывшей территории Стрижевского буроугольного разреза.
Ключевые слова: рекультивация, санитарное состояние, таксационные показатели, лесные культуры, нарушенные земли.
Strutinsky A. V. Forest taxation characteristics of artificial forest plants on recultivated lands
The results of studies of taxation indexes and sanitary condition of forest cultures on the broken lands as a result of opened mining have been analysed. The researched forest cultures of Рюеа abies, Quercus robur and mixed pine-aldern cultures are situated on former territory of Stryzhivka brown coal mining.
Keywords: recultivation, sanitary condition, taxation indexes, forest cultures, broken lands.
УДК 712 (477-25) Доц. О А. Суханова, канд. с.-г. наук; студ. О.Р. Куфлтська;
студ. К.В. Полiщук - НУ ôiopecypcie i природокористування
Украти, м. Kuïe
ОСОБЛИВОСТ1 РЕКОНСТРУКЦН ПАРКОВО1 ЧАСТИНИ НАУКОВОГО ЦЕНТРУ ЕКОМОН1ТОРИНГУ ТА Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ МЕГАПОЛ1СУ
Подано проектш пропозицп щодо реконструкци частини територи парку "Фе-офашя" у Киевг Запропоновано pi3Hi прийоми оформлення д^нки; пвдбрано, обгрунтовано асортимент рослин та садово-парковi споруди й обладнання для благоустрою та озеленення зони головного входу.
Ключовг слова: декоративш насадження, парк-пам'ятка, альтанка, рабатка.
Виклад основного матер1алу. 1з розвитком мют з'явилося та актуаль зувалося багато проблем, яю пов'язаш i3 забрудненням пов1тря, грунлв, во-дойм тощо. Високоурбашзоване середовище негативно впливае на самопо-чуття людей. Найпроспшим та найдшовшим засобом оздоровлення сучасно1 екологп е розвиток оптимально сформовано1 системи декоративних наса-джень. Одшею iз ïï важливих складових, у межах околиць м. Киева, е терито-рiя Державноï науковоï установи "Науковий центр екомошторингу та бiорiз-номанiття мегаполюу НАН Украïни", яку постановою Держкомприроди
Науковий вкник НЛТУ УкраГни. - 2G12. - Вип. 22.15
УРСР вщ 30.08.1990 р., загальною площею 152,2 га [2], оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення для збереження ушкально! грабово! дiброви, iзольованоl нинi частини колишньо-го единого масиву Голосивського лiсу (рис. 1).
Реалiзовуючи задачi з приведення територи люового масиву до нада-ного !й статусу, у 2004 р. було розроблено концепщю ландшафтно! реконструкци насаджень парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофашя" та прилеглих територш. Протягом 20042007 рр. тривала реалiзацiя проекту та здшснювалися заходи з ландшафтно! оргашзацп територи та влаштування декоративних насаджень у центральнш частинi парку "Феофашя", що займае майже 17 га чи 11 % територи.
Центральна частина парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Феофашя" е його вiзитною карткою. На цш територи розмщений головний вхщ, адмiнiстративнi будiвлi, основнi композицшш центри парку. Тому в ос-новнi реконструктивнi роботи, якi проводилися на територи парку, було включено роботи iз благоустрою i озеленення його центрально! частини.
Щд час проведення робгг iз ландшафтно! оргашзацп територи було здшснено: прокладення шженерних мереж (освiтлення, поливу, дренажних систем), дорожньо-стежково! мереж^ розчищення ставкiв й ш. Декоративнi насадження, вiдповiдно до розробленого проекту, були влаштоваш в обсязi близько 30 % вщ запланованого. З метою подальшо! реалiзацil проекту ре-конструкци територи парку ми провели дослщження та проаналiзували стан його центрально! частини та прилеглих до не! територш.
Центральна частина простягаеться вщ головного входу-в'!зду у парк до каскаду ставюв. Рельеф територи - горбистий. Паркова частина розбита на декшька терас, мютить пiдпiрнi стiнки та сходи, яю виконанi переважно способом вологого укладання матерiалiв. Оглядовими майданчиками (на пе-ресiченнi дорiжок) слугують i самi дорiжки, якi розмiщенi на верхнш та ниж-нiй частинах шдшрно! стiнки, чiтко органiзовують проспр, визначають межi композицiйних дiлянок, завершують цiкавi перспективи, зосереджують увагу на далеких i близьких перспективах, шдсилюють масштабне сприйняття та створюють естетично завершен цiкавi перспективи.
Детальнiше аналiзу на цiй територи пiдлягала дшянка iз запланованим головним входом, площею близько 2 га.
Метою досл1джень е розроблення пропозицш iз реконструкци дшян-ки головного входу парково! частини "Феофани".
Результати досл1джень. Територiя дшянки знаходиться лiворуч вiд розподiльчого майданчика або входу-в'!зду в центральну частину парку, ме-жуе iз дорогою, що веде до господарсько! частини та простягаеться до тера-сованих схилiв. Дшянка мае ухил, що починаеться вщ дороги та веде до кам'янистих садiв. На дшянщ запроектовано головний вхщ у центральну час-тину парку. Центральна алея виконана у регулярному прийом^ завширшки близько 8 м, роздшена рабатками, веде до запроектовано! альтанки.
По обидвi сторони вiд але! розмщений старий плодовий сад. Нижче вщ нього, на вiдокремлених дорiжками дшянках, знаходяться два майданчи-
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2012. - Вип. 22.15
ки. Один, бшьшою MipoKi, е заростями i3 старих плодових дерев та нових посадок декоративних рослин, а шший, що примикае безпосередньо до твден-roï межi дiлянки, представлений залишками плодового саду та мютить лише декiлька груп i3 декоративних рослин.
На територи ydeï дшянки прокладено систему освiтлення та встанов-лено лiхтарi. Дорожньо-стежкова мережа виконана i3 твердого покриття, мощена клшкерною цеглою. На центральнiй алеï встановлено лави, на додатко-вих дорiжках вiдведенi у "кишенях" мюця пiд ïх встановлення.
У твденнш частинi територiï дiлянки знаходиться майданчик площею близько 0,3 га. Рельеф його майже рiвнинний, лише у частит, що веде до нижньоï дшянки, е невеликий схил по всш довжиш смугою приблизно 3 м. На цш територiï розмщеш два майданчики для вiдпочинкy, встановлеш столи та лави, вирiзанi з дерев'яних колод, також побудовано трикyтноï фор-ми дерев'яний будинок, у якому знаходиться вбиральня. До бyдiвлi прокладе-на дорiжка iз зрiзiв великих дерев'яних колод.
Декоративнi насадження дшянки представлена груповою посадкою Picea pungens 'Glauca' та Viburnum opulus L., уздовж схилу простягаеться ря-дова посадка iз Fraxinus excelsior 'Pendula', поодинокими посадками Picea pungens 'Glauca' та масивами iз Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl. Бшя одного з майданчиюв, у верхньому куп дшянки та бшя дерев'яного будинку, уздовж дороги в алейнш посадщ зростають екземпляри Aesculus hippocastanum L. [35]. На рештi територи зростають старi дерева, залишки плодового саду, яю потрiбно видалити. Стан насаджень е незадовшьним, адже вони можуть ста-новити загрозу для вiдвiдyвачiв парку. Мiсце розмiщення цiеï частини дшян-ки та ïï фyнкцiональне призначення е сприятливим для влаштування ще одного (наявш у парку 2) дитячого майданчика.
Рельеф дослiджyваноï дiлянки е нахиленим у протилежну сторону вiд входу, тобто посадки на цш територи мають бути не високими, щоб не закри-вати далеку перспективу. У цьому випадку доцiльне створення формового саду. 1ншим варiантом пiдходy до декоративного оформлення цiеï дiлянки е створення кам'янистого саду з використанням широкого асортименту декора-тивних рослин. Також можливе влаштування саду хвойних рослин (кошфере-туму), ïх добiр буде базуватися на тому, що вони мають бути низькорослими та високодекоративними.
Перспективним i узгодженим з адмшстращею парку тдходом до озе-ленення цiеï дшянки буде влаштування на нш iменних посадок. Застосованi рослини роздiляемо на таю групи:
1) вирощенi вщ знаменитих та iсторичних дерев, яю зростають у рiзних ре-
гюнах Украши;
2) висадженi на честь визначних подiй краши;
3) висаджеш визначними людьми краши та шоземцями.
Зокрема, можуть бути влаштованi таю композици: алея президента; алея Героïв Украши; дерева, висадженi видатними спортсменами та дiячами науки, культури тощо. Садивний матерiал для таких посадок буде добиратися iз пiдвищеною категоршшстю; мiсця посадок будуть визначатися iз враху-
ванням фiзiологiчного розвитку рослини; територiя, вiльна вщ посадок, буде оформлена декоративним газоном. Зона таких посадок у парку приверне ува-гу цiлеспрямованих вiдвiдувачiв та паломникiв i сприятиме отриманню щн-них iнвестицiй у розвиток парку.
У частит дшянки, нижче плодового саду, розмщений недобудований видовий майданчик. Вщповщно, посадки бшя нього мають бути також не ви-сокими й основна увага мае спрямовуватися на далеку перспективу, яка вщ-криваеться з ^eï точки. До робгт, пов'язаних i3 реконструкщею всiеï дiлянки, входять i задачi зi створення на ïï частит дитячого майданчика.
Пiд час розроблення проекту реконструкцп дiлянки головного входу до центральноï частини парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Феофашя" було виршено використати як регулярний, так i ландшафтний прийоми планування територи (рис. 2).
Пщ час розробки проекту реконструкцп ^eï дшянки, для зручносп, територш було подшено на таю функцюнальш пiдзони: власне головного входу, що оформлена у виглядi партерiв i рабаток; "сад iменних посадок"; ди-тяча зона та розмежувальна зона або пейзажна частина дшянки. Для надання урочистосп та правильноï органiзацiï територiï вхiдноï зони застосовано регулярний прийом планування. Згщно з цим, проектуемо з обох сторш вщ центральноï алеï влаштування партеру з використанням Buxus sempervirens L. та сорпв роду Rosa L.
Розбивку дорiжок у партерi проводимо iз врахуванням зручностi проходу вiдвiдувачiв та проïзду автотранспорту пщ час розчистки дорiжок у зимовий перюд. Ширина дорiжки становить вiд 1,2 м до 3,0 м, а як покриття використано клшкерну цеглу. На майданчику на перехресп дорiг, який мае форму трикутника, проектуемо встановити шформацшний стенд, на якому запропоновано розмютити данi щодо влаштування зони iменних посадок, асортименту рослин, ïх мюце розмiщення й iн.
Рабатку, яка розмщена в зонi головного входу i представлена довгою смугою, для зменшення ефекту довжини, оформлюемо орнаментальною посадкою Buxus sempervirens L., всередит рабатки було виршено залишити Morus alba 'Pendula'. Окрiм рабаток, у зон головного входу, запроектоват чотири орнаментальнi партери (рис. 3).
Влаштування "саду iменних посадок" вирiшуeмо у виглядi вшьнорос-лих деревних груп рослин. Асортимент рослин для створення саду добираемо згщно з мжроктматичними умовами дiлянки, наявного у парку таксономiч-ного складу рослин та ïх символiчного значення.
Мюця майбутнiх посадок рослин оформлюемо штучним бордюром. Влаштовуемо пристосування у виглядi дренажу в посадкових ямах, встанов-ленням гофрованих трубок на рiзнiй глибинi для подачi, у майбутньому, поливу, пiдживлень та повггря у зону корiння, а вже безпосередньо пщ час ви-садки рослин дооформлюемо посадковi мiсця шшими пристосуваннями -кiлками, розтяжками, пристовбуровими огорожами тощо.
Для створення декоративних насаджень, яю мають символiчний змют, варто видiлити такi деревнi рослини: дуб, липу, клен, ялiвець, троянду, горо-бину, калину.
Наукювий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.15
Рис. 2. Дендроплан
б
Рис. 3. Розбивочм креслення: а, б - партерiв; в - рабатки
Дуб - образ сили й мощ, символ безсмертя та довгол^я. Клен широко використовували у календарнш обрядовосп слов'ян, його гiлками прикрашали хати, господарськi будiвлi, ворота та брами [1, 6].
Троянди е християнським символом Мари, милосп, примирення. Символiчне значення мае i тшр троянди: бiла означае радiсть Богородищ, червона - страждання, жовта - славу.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.15
Ялiвець символiзуe благословення.
Горобина символ оберегу. Горобину-дерево використовували в маги i народнш медицин^ як оберiг. В Укра!ш iснувaлa заборона рубати, ламати ку-щi горобини, використовувати Ii на дрова, обривати кущi й навиь ягоди.
Сосна та липа вважаються в Укра!ш благословенними деревами.
Калина символiзуe притулок для душi, що воскресае; не можна було щ рослини ламати чи викопувати [1, 6].
Центральна алея, що простягаеться вщ головного входу, оформлена по обидвi сторони Acer platanoides 'Globosa', така посадка ще бiльше тдкрес-лить регулярнiсть дiлянки. Домiнaнтaми у композищях саду виступають дерева I-II величини - Picea abies (L.) Karst. та P. pungens Glauca', Thuja occidentals 'Smaragd', Acer platanoides 'Atropurpureum', Quercus robur 'Fastigiata', Tilia cordata Mill. Доповненнями до них е групи i3: Cerasus vulgaris 'Umbracu-lifera', Crataegus oxyacantha 'Paul's Scarlet', Sorbus graeca (Spach) Lood. ex Sha-uer., Weigela hybrida Jaeg., Physocarpus opulifolius 'Diabolo', Hydrangea arbo-rescens L., Prunus pissardii Carriere, Viburnum opulus L., поодинокi посадки Symphoricarpos albus (L.) Blake., живоплiт i3 Spiraea x vanhouttei Zab. [3-5].
Пейзажну зону дшянки не перенасичуемо насадженнями, основу 1х складають групи деревних рослин: Picea abies (L.) Karst., Pinus nigra Arnold., Prunus pissardii Carriere та Catalpa speciosa Ward. Декоративш насадження дь лянки головного входу мають декiлькa функцiй - тзнавальну, навчальну, розмежувальну, а тому асортимент рослин, який використовуемо для 1х ство-рення, мае вщповщати поставленим вимогам.
Висновки. Реaлiзaцiя проектних ршень на дiлянцi головного входу до парково! частини "Феофанп", тсля проведення чергового етапу ре-конструкцп, дасть змогу створити на цш територп своерiдний, неповторний ландшафт, а садово-парковий об'ект буде привертати увагу вiдвiдувaчiв та пaломникiв до святих мюць, якi зосередженi в залишках ушкально! грабово! дiброви на околицях великого мегаполюу. Проектнi пропозицп стосовно ре-конструкцп дiлянки головного входу попередньо були схвалеш та затвердже-нi aдмiнiстрaцiею парку "Феофaнiя" i прийнятi до реaлiзaцп.
Л1тература
1. Булашов Г.О. Укра!нський народ у сво!х легендах, релтйних поглядах та в1руваннях: Космогошчш украшсьга народш погляди та в1рування / Г.О. Булашов : пер. з рос. Ю.Г. Буряка; передм. В.О. Шевчука; прим. Ю.М. Олшника. - К. : Вид-во "Дов1ра", 1993. -414 с.
2. Галицкий В.И. Ландшафты пригородной зоны Киева и их рациональное использование / В.С. Давыдчук, Л.Н. Шевченко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 244 с.
3. Дендрофлора Укра!ни. Дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг Покритонасшш. Частина II. Довщник / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.1. Пархоменко та ш. / за ред. М.А. Кохна, Н.М. Трофименко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2005. - 716 с.
4. Дендрофлора Укра!ни. Дикоросл1 та культивоваш дерева i кущг Покритонасшнг - Ч. I. Довщник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш. / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - 448 с.
5. Дендрофлора Укра!ни. Дикоросл1 та культивоваш дерева й кущг Голонасшш : Довщник / М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко та ш. / за ред. М.А. Кохна, C.I. Кузнецова. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
6. Шейнина Е.Я. Энциклопедия символов / Е.Я. Шейнина. - М. : ООО "Изд-во АСТ"; Харьков : Изд-во "Торсинг", 2003. - 591 с.
Суханова О.А., Куфлинская О.Р., Полищук К.В. Особенности реконструкции участка главного входа парковой части государственного учреждения "Научный центр экомониторинга и биоразнообразия мегаполиса Национальной академии наук Украины".
Поданы проектные предложения по реконструкции части территории парка "Феофания" в Киеве. Предложены различные приёмы оформления участка; подобран, обоснован ассортимент растений, садово-парковых сооружений и оборудования для благоустройства и озеленения зоны главного входа.
Ключевые слова: декоративные насаждения, парк-памятка, беседка, рабатка.
Sukhanova OA., Kuflinska O.R., PolischukK.V. Features reconstruction of area main entrance of park part of public institution are "Scientific center ecomonitoring and biodiversity of megacity National Academy of Sciences of Ukraine"
In the article are given project suggestions on the reconstruction of territory of park "Feofaniya". The different receptions of registration of area are offered, neat, the assortment of plants is grounded, landscape buildings and equipment for equipping with modern amenities ad planting of greenery of area of main entrance.
Keywords: decorative planting, park-monument, arbour, rabatka.
УДК 634. 017 Доц. М.В. Шемякт, канд. с.-г. наук;
ст. викл. В.А. Вiтенко, канд. бюл. наук - Уманський НУ садгвництва
ВИВЧЕННЯ ТАКСОНОМ1ЧНОГО СКЛАДУ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ДЕНДРОПАРКУ ТЕТЬМАНШСЬКИЙ" В ОДЕСЬК1Й ОБЛАСТ1
Вивчено таксономiчний склад деревних рослин, яга ростуть на територи ден-дропарку "Гетьмашвський" у с. Гетьмашвка Савранського району Одесько! области Встановлено, що це паркове насадження представлене деревними рослинами з вщд> лу РторИу1а класу Pinopsida та вщдшу Ма^^оИорЬу1а класу Magnoliopsida.
Ключовг слова: дендропарк, деревш рослини, таксономiчний склад, покритона-сшш, голонасшш.
Вступ. В епоху швидкого розвитку науково-техшчного прогресу 1 руйнацп навколишнього середовища особливо! актуальносл набувае збережен-ня штучно створених рослинних композицш для естетичного задоволення потреб людського суспшьства. Особливо! популярносп набувае створення "райсь-ких куточюв" бшя житлових будинюв, дачних дшянок, офюних примщень. Ландшафтш дизайнери здшснюють благоустрш цих територш, враховуючи по-бажання господар1в. Для цього потр1бно вивчати рослинне бюр1зноманптя бо-ташчних сад1в, парков та дендропарюв для !х вщновлення та поширення.
Мета роботи. Визначення таксоном1чного складу деревних рослин, яю ростуть в дендролопчному парку "Гетьмашвський" с. Гетьмашвка Савранського району Одесько! области
Методи i методики. Таксоном1чний склад деревних рослин, яю ростуть на територп дендропарку "Гетьмашвський" визначали за А.1. Колесшко-вим [3] та В.Я. Заячуком [4].
Результати дослщжень. Територ1я сучасно! Савраш в !сторичних хро-шках згадуеться, починаючи з кшця XIV ст., коли вся Правобережна Укра!на
