CC BY
29
Установлено, что высоким уровнем устойчивости к низким температурам характеризуются растения A. p. 'Golden Globe', A. p. 'Princeton Gold' и A. p. 'Globosum'; наименее устойчивыми являются A. p. 'Cleveland' и A. p. 'Columnare'. Все исследованные культива-ры по суммарному уровню повреждения различных частей побега расположены в последовательный ряд морозоустойчивости. По результатам исследований для использования в городских насаждениях предложены культивары с ценными декоративными свойствами и высоким уровнем устойчивости к низким температурам.
Ключевые слова: клен остролистный, культивар, морозоустойчивость, низкие температуры, лабораторное промораживание.
Man'ko M.V., Oleksiychenko N.O., Kitaev O.I., Krivoshapko V.A., Sova-kov O.V. Frost Resistance of Acer Platanoides L. Cultivars Promising for Planting in Urban Areas
Potential frost resistance of Acer platanoides L. and its cultivars in the conditions of Kyiv city was identified and a comparative assessment of derived indicators was conducted. It is established that such cultivars as A. p. 'Golden Globe', A. p. 'Princeton Gold' and A. p. 'Globosum' were characterized by the highest resistance to low temperatures whereas the cultivars A. p. 'Cleveland' and A. p. 'Columnare' had the least frost resistance. All investigated cultivars by the total level of damage to different parts of the shoots were placed in the gradual row of frost resistance. The cultivars with valuable decorative features and high resistance to low temperatures were suggested to be used in urban plantings according to the results of the research.
Keywords: Norway maple, cultivar, frost resistance, low temperatures, lab freezing.
УДК 712.2:582.091/.097(477.41/.42)
ДЕНДРОПАРК КЛЕСШСЬКОГО Л1СНИЦТВА - ПЕРЛИНА ТОП1АРНОГО МИСТЕЦТВА В УКРА1Н1
Н.О. Олексшченко1, А.А. Дзиба2, М.О. Подольхова3
Наведено результати швентаризащйних дослщженъ елементш тошарного мистец-тва в дендропарку Клеивського люництва на сучасному еташ розвитку. Ниш формова-ш насадження представлеш 18 видами та культиварами деревних рослин (111 екзем-плярiв деревних рослин, що сформоваш у виглядi 35 форм). Виявлено велике рiзнома-шття тошарних елеменпв - власне живоплопв, а також живих стш, бордюрш, зелених дивашв та арок. У дендропарку е значна кшъюсть типових та ушкальних форм фкурно'! стрижки рослин.
Ключовi слова: дендропарк Клеивського лкництва, регулярний призом плану-вання, топiарне мистецтво, видовий склад, живоплоти, формованi рослини.
Одним iз прийом1в планування композиций садово-паркових об'eктiв е регулярний, що використовувався у рiзнi iсторичнi перюди розвитку садово-паркового мистецтва. Широкого використання набув в епоху бароко, що панува-ла в Сврош з кiнця XVI до початку XVIII ст. Одшею зi загальних рис регулярного прийому планування е застосування елеменпв топiарного мистецтва: живоп-лотiв, бордюрiв, зелених скульптур тощо. Одним iз шедевр1в, створених за допо-могою живоплопв, е сад у Верс^ (Франщя), який збережений дотепер [3, 6].
Загалом, у рiзних крашах Свропи ниш залишилося небагато паркiв, якi були створеш в епоху бароко: Вшла Альдобрацдiнi (1тал1я), Во-ле-Вiконт
1 проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв;
2 доц. А.А. Дзиба, канд. с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки!в;
3 асшр. М.О. Подольхова - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки!в;
(Францк), Лггшй сад та Петергоф (Роск), Хемптон-Корт (Англк), Гет-Лоо (Hi-дерланди), Бельведер (Польща) та iH. [3]. В УкраЫ бароковi сади створювалися переважно на Галичиш: невеликi - при монастирських садах, а бiльшi - при палацах шляхти. Загалом в Украïнi нинi вiдомо близько 11 старовинних бароко-вих паркiв [6]. Серед них найбшьш збереженим до цього часу залишився пала-цовий сад у селi Пiдгiрцi Львiвськоï обл., який було закладено у 1635-1640 рр. як бароковий сад тлшського типу. Шсля численних руйнацiй на його терито-рiï нинi збереглися дшянки з регулярним плануванням та елементами топiарно-го мистецтва.
Вважаеться, що елементи стилю бароко використовують i нинi в озеле-неннi рiзних об'ектiв кторико-культурно1 спадщини, наприклад: Золочiвського замку (Львiвська обл.), палацу К. Розумовського (Чершпвська обл.) та палацу графiв Шенборшв (санаторiй "Карпати", Закарпатська обл.), а також сучасних об'ектiв загального та обмеженого користування (санаторiй "Радон", Вшницька обл.). Перлиною топiарного мистецтва в УкраЫ можна заслужено вважати ден-дропарк Клесiвського лiсництва ДП "Клеавський лiсгосп", який розташований у Сарненському р-ш на пiвночi Рiвненськоï обл. Його створили сшвробтики Клесiвського лкництва впродовж 1988-2012 рр. на чолi з головним лкни-чим О Ф. Вороном [3]. Цей парк е ушкальним, оскшьки нинi жоден боташчний сад чи дендропарк Украши не мае тако1 кiлькостi та рiзноманiтностi форм зеле-ноï архiтектури.
Мета дослвдження - проведения натурного обстеження територiï та ана-лiз елементк топiарного мистецтва в насадженнях дендропарку Клеавського лiсництва.
Об'екти дослiдження - територiя дендропарку Клесiвського лiсництва ДП "Клеавський лiсгосп".
Предмет дослiдження - особливост формування насаджень дендропарку Клескського лiсництва, 1'х видовий склад та основш характеристики тошар-них елементiв.
Матерiали i методика дослщжень. Матерiалами для дослiджения слу-гували письмовi та картографiчнi матерiали та результати польових обстежень насаджень дендропарку. Дослвдження проведено методом подеревно!' ^ента-ризацiï згiдно з iнструкцiею з швентаризацп насаджень [2]. Опис та визначення основних характеристик тотарних елементк здiйснено за методикою А. А. Дзи-би [5]. Таксономiчний склад живоплотк визначено на основi аналiзу результа-тiв польових обстежень, який уточнювали iз довiдковими джерелами та мiжна-родним списком "Theplantlist" [7]. Результати дослщжень опрацьовано за допо-могою електронних таблиць Microsoft Office Excel.
Результати дослвджень. За результатами ^ентаризащйних досль джень, у дендропарку Клескського лiсництва елементи тотарного мистецтва сформоваш iз 8 видiв та 10 культиварiв деревних рослин, якi належать до 5 родин, 9 родiв. Бшьшкть з них (14) належать до фкеми Pinophyta Cronquist, Takht. & Zimmerm. ex Reveal. Переважно серед них використовують Picea abies (L.) Karst., Thuja occidentalis L. та ïï культивари (табл.).
00 CTn 1л -ü. oj - o VO 00 CTn -ü. oj - h/e otf
Ял1вець звичайний |Ялина колюча 'Glauca' |Ялина звичайна |Туя захщна 'Fastigiata' |Туя захщна 'Ellwaiigeriana' | |Туя захщна 'Globosa' |Туя захщна 'Ericoides' |Туя захщна 'Columna' |Туя захщна 'Aureo-spicata' | |Туя захщна 'Aurea' |Туя захщна |Тнс ягщний 'Aurea' |Thc ягщний Пухироплщник калинолистий Кипарисовик горохоплщний 'Plumosa' |lpra круглолиста |Граб звичайний |Арошя чорноплода Украшська назва
|Jmripents communis l. з3 о' CS тз й г г ^ о Í о р. |Picea abies (l.) Karst. \Thuja occidentalis 'Fastigiata' \Thuja occidentalis 'Ellwangeriana' \Thuja occidentalis 'Globosa' \Tlnija occidentalis 'Ericoides' \Tlnija occidentalis 'Columna' \Tlnifa occidentalis 'Aureo-spicata' \Tlnifa occidentalis 'Aurea' \Tlnifa occidentalis l. \Taxns baccata 'Aurea' \Taxns baccata l. Phvsocarpiis opidifolius (l.) Maxim. Chamaecyparis pisifera 'Plumosa' \Amelanchier ovalis Medik. |Carpimis betidus L. [ironía melanocarpa (Miclix.) Elliott | Латинська назва
l 1 + i + + + + i + i l i + l + + власне живошпт Елементи тотарногоЦ мистецтва
l 1 + i i i i i i i l i l i i + + l жива стша
l 1 i i + i i i i l i l i i l l l бордюр
l 1 + i + i i i i i + i l i i l l l зелении диван
+ + i + i + + + i i + + + + i l l l формоваш рослини
Аналiзуючи габаритш характеристики власне живоплотiв, можна зазна-чити, що за формою поперечного nepepi3y переважають овальнi живоплоти (66 %), дещо менше - прямокутш (29 %), наявнi також конyсоподiбнi неформо-ванi живоплоти. Близько 80 % живоплопв на територií парку мають прямоль нiйний поздовжнiй профшь. Наявнi також сформованi живоплоти iз зубчастим та стyпiнчастим, зокрема - у вхщнш частинi парку, а також iз хвилястим поз-довжшм профшем. Деякi фрагменти живоплотiв мають ушкальне формування у всiх трьох проекцiях, вирiзняючись ритмiчними хвилястими або зубчастими контурами у проекцп зверху (рис.).
Бшьшють живоплотiв створено у виглядi прямолiнiйних посадок по контуру дшянок. Варто зазначити, що ширина представление живоплотiв рiзна -вщ 0,6 до 2,2 м. Переважають живоплоти шириною 1,1-1,2 м (40 %) з Picea abies. Найбшьшу ширину мають живоплоти, розташоват у вхщнш частинi: 2,2 м -на вхщнш але'1 живоплiт з Picea abies; 1,8-1,9 м - з Thuja occidentalis в зош "По-люького Версалю" (див. рис.).
Рис. Живоплоти та формоват рослини у дендропарку Клес1вського л1сництва
За висотою переважають (52 %) низьк живоплоти (0,5-1 м); значну час-тку (31 %) займають середнi живоплоти (1,0-1,5 м), невелику - висок живоплоти, зокрема з Picea abies, серед яких е живоплгг, що обмежуе захiднy частину парку та мае хвилястий поздовжнiй профшь, тому його висота змшюеться вщ 0,8-1,2 до 2,2 м. Складовою частиною деяких живоплотiв на територп парку е "зелене садово-паркове обладнання": двi арки з Picea abies та 13 "зелених дива-нш" з Picea abies (8), Thuja occidentalis L. (4) та Th. occidentalis 'Ellwangeriana'
(1). Бшьшкть "зелених диванiв" створювалися довжиною 6 м з висотою спинки 1,8 м з метою обрамлення дерев'яних лав [1]. Ниш ix ширина вздовж змь нюеться вiд 0,5-0,7 по боках до 1-1,3 м по середиш, висота - ввд 0,8-1 м до 1,62,2 м вщповвдно, переважае висота 1,7-1,8 м.
На територп парку наявнi також бордюри, якi створенi з Thuja occidenta-lis 'Globosa', простi та з ршмчними включениями iз Thuja occidentalis 'Columna'. За допомогою бордюрк створено "Нацюнальний Герб Украши" на схил^ декоративний гановер та "шайбу". Ширина бордюрк становить 0,4-0,5 м, вони виконують переважно декоративну, а також розмежувальну функцп.
У зон оздоровчого комплексу е живi стши, якi сформованi з Picea abies та Carpinus betulus висотою 2-2,2 м та 3,5 м вщповвдно, а також наявш нефор-мованi - з Amelanchier ovalis висотою 6 м; ширина ix становить ввд 0,7 до 2,5 м. Уа вони прямолшшш за поздовжшм профшем, бiльшiсть - мае прямо-кутний поперечний перерiз, окремi з них - прикрашен пiлонами у виглядi куль.
Близько 70 % живоплотк, живих стiн i бордюрк перебувають у доброму станi, окремi ix фрагмента - у задовiльному, що може бути пов'язано iз неввдпо-вiднiстю умов зростання (пилове забруднення вiд дороги, нестача освiтления), впливом бiотичного та антропогенного чинника. Внаслщок цього, доцiльно проводити реставрацiю живоплотк та низку заxодiв щодо ix захисту вiд нес-приятливих факторiв.
Окрiм живоплотiв, справжнiми об'ектами естетично!' насолоди е "зеленi скульптури". Вони виконують роль акцентк у ландшафтнш композицй парку, а також з них сформован але!, рядовi та груповi посадки. Таким чином, за результатами дослвджень виявлено чотири види та шiсть культиварiв, щодо яких застосовуеться фiгурна стрижка. Найбкьше (41 %) формованих екземплярiв створено з Thuja occidentalis та його культиварiв (Th. occidentalis 'Columna', Th. occidentalis 'Fastigiata'); дещо менше з Picea abies (30 %), а також з Juniperus communis, Piceapungens Glauca' тощо.
Загалом нараховано близько 35 рiзниx форм, з яких типовими е п'ять ви-дiв, серед яких найбшьше екземплярiв рослин сформовано у виглядi кулi (43 шт.), значно менше - у виглядi цилiндрiв (заО.Ф. Вороном [1] - "тумби") (16), "панночок" (7), вулика (заО.Ф. Вороном - "Полкьи копички" чи "Пас-xальнi яйця") висотою 2-2,2 м (5), триповерхових фiгур висотою до 3 м (3) i ко-нусiв висотою 2-3 м (3). 1х висаджено у ролi солiтерiв, рядових посадок, зокре-ма, у вхвдшй частинi створено алею за участю цилiндрiв iз Th. occidentalis 'Fastigiata', а також художш композицй', наприклад, двi симетричнi композицй' "Земля i ii' супутники" iз сформованих у виглядi куль iз Picea abies та Thuja occidentalis 'Ericoides'.
Iншi 30 форм е ушкальними, тобто вони представлен одним-двома ек-земплярами, яю висадженi поодиноко або в ролi акцентiв беруть участь у гру-пах, а також утворюють рядовi посадки. Наприклад, на майданчику зелено! ар-xiтектури розмiщено ряд насаджень висотою ввд 1,6 до 3 м з неповторною формовкою та художнми назвами: "Свiча Дiви Мари", "Келих Богдана Хмельниць-кого, "Супутник С1Ч-1", "Олiмпiйська чаша", "Мiс Полкся" або "Полiська панночка" чи "Матрьошка", "Шамтньйон", "Полiський стiг"; поруч з ними - "Чо-
ловiча сила" у виглядi кегл^ "Шахова королева" та сшраль (бур, штопор) [1]. До ушкальних форм можна також ввднести такi складнi скульптурнi композицц, як: "Смайлик", "Зiрка", "Келих шампанського", "Ваза", "Восьминiг", "Машина", "1жак", "зелеш лiхтарi" (для дiтей - Змш Горинич), "глухарi" або "ворони", сш-ралi, шаховi фiгури та iншi вичурнi топiарнi форми. Вважаеться, що деякi зеле-нi скульптури сформован за допомогою каркасу, наприклад, кшь на "Оcтровi кохання" та два "зелених лiхтарi" з Thuja occidentalis 'Columna'.
Бшьшкть (72 %) формованих екземилярк перебувають у доброму сташ, значно менше (21 %) - у задовшьному; незначна частина у незадовшьному ста-нi, що пов'язано iз невiдповiднicтю умовам зростання (Juniperus communis та Picea abies) та антропогенним навантаженням (кiнь iз Th. occidentalis 'Columna'). Пiдcумовуючи зазначене вище, можна стверджувати про рiзноманiття елемен-тiв топiарного мистецтва та значну кiлькicть видiв та культиварiв (18), що вико-ристовуються для 1х створення. Висновки:
1. Дендропарк Клескського лiсництва - ушкальний приклад використання регулярного прийому планування та топiарного мистецтва в Укрш'ш, який виконуе значну культурно-просвiтницьку та рекреацшну роль.
2. На територй дендропарку Клесiвського лiсництва представлено широкий спектр елементк топiарного мистецтва: живi стiни та власне живоплоти, арки та "зелеш дивани", бордюри та формован рослини. Для ix створення використано 8 видк та 10 культиварiв, як1 належать до 9 родiв 5 родин, пе-реважно Í3 фiлеми Pinophyta.
3. Серед елементк топiарного мистецтва панiвними е власне живоплоти, бшьшкть з яких е простими за видовим складом, формованими, з пшонами у виглядi куль та свiчок; низькими та середшми за висотою, що мають оваль-ний поперечний перерiз та прямолiнiйний поздовжнiй профiль. Дещо менше на територй парку бордюрiв (з Thuja occidentalis 'Globosa') та живих стш; також наявш двi арки та 13 "зелених дивашв".
4. На територй' парку виявлено 111 екземплярiв деревних рослин, що сформоваш у виглядi 35 форм, 30 з яких е унжальними. Серед типових форм найбшьш поширеними е куш, цилiндри, "панночки". Для к створення використано чотири види та шють культиварiв деревних рослин, переважно Picea abies, Thuja occidentalis та ii культивари.
Лггература
1. Ворон О.Ф. Зелена архитектура Р]вненського Полiсся / О.Ф. Ворон. - Р]вне, 2007. - 118 с.
2. 1нструкця з швентаризацй' зелених насаджень у населених пунктах Украхни. [Електрон-ний ресурс]. - Доступнийз http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsflink1/REG6470.html.
3. КучерявийВ.П. Озеленення населених мiсць : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучеря-вий. - Льв1в : Вид-во "Свiт", 2005. - 456 с.
4. ПодольховаМ.О. Ретроспективний аналiз створення та розвитку дендрологiчного парку Клес]вського лiсництва / М.О. Подольхова // Актуальш проблеми ботанжи та екологй' : тези доп. Мiжнар. конф. молодих вчених, присвяч. 120^ччю вiд дня нар. Д.К. Зерова, 15-20 вересня 2015 р. - Полтава, 2015. - С. 139.
5. Тошарне мистецтво: методичнi рекомендацй' до проведення практичних занять / А. А. Дзиба. - К. : ЦП "Компринт", 2012. - 124 с.
6. Вжшедш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org.
7. Theplantlist. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.theplantlist.org.
Надклано до редакцй 22.01.2016 р.
Алексейченко Н.А., ДзибаА.А., Подольхова М.О. Дендропарк Клесов-ского лесничества - жемчужина топиарного искусства в Украине
Приведены результаты инвентаризационных исследований элементов топиарного искусства в дендропарке Клесовского лесничества на современном этапе развития. Ныне формированные насаждения представлены 18 видами и культиварами древесных растений (111 экземпляров древесных растений, сформированные в виде 35 форм). Обнаружено большое разнообразие топиарных элементов - собственно живых изгородей, а также живых стен, бордюров, "зеленых диванов" и арок. В дендропарке представлено большое количество типичных и уникальных форм фигурной стрижки растений.
Ключевые слова: дендропарк Клесовского лесничества, регулярный прием планирования, топиарное искусство, видовой состав, живые изгороди, формированные растения.
Oleksiychenko N.O., Dzyba A.A., Podolhova M.O. Dendrological Park of Klesivsky Forestry - a Topiary Art Pearl in Ukraine
The topiary art inventory items results in the up-to-date stage of development were revealed in the dendrological park of Klesivsky Forestry. Nowadays the formed plantations are presented by 18 species and woody plants cultivars (111 number of the woody plants formed as 35 forms). A great diversity of topiary art elements such as hedges, green walls, curbs, sofas and arches is identified. A large quantity of typical and unique shapes of figural clipping plants is exhibited in the park.
Keywords: dendrological park of Klesivsky Forestry, regular planning method topiary art, species composition, hedges, moulded plants.
УДК 630*232.329:582.632.2
PICT TA MACA ОДНОР1ЧНИХ С1ЯНЦ1В ДУБА ЗВИЧАЙНОГО, ВИРОЩЕНИХ У КОНТЕЙНЕРАХ 3 Р13НИМ СКЛАДОМ СУБСТРАТУ
О.1. Лялт1
Дослщжено та описано значения основних бюметричних показнигав одж^чних сiянцiв дуба звичайного, вирощених у контейнерах з рiзним складом субстрату. Про-аналiзоваио вплив складнишв субстрату контейнера на дiаметр та висоту сiянцiв, про-тяжшсть стовбурiв та коршня, 1'х масу.
Встановлено, що в однорiчному вщ висота та дiаметр сшнц]в дуба достс^рно пе-ревищуе контроль i мае найвище значення у дослщних варiантах 3Í складом субстрату Торф: грунт - 1 : 1 та Грунт: перегнш: тирса - 4 : 4 : 2. Середня маса надземно'! частини сiянцiв дуба у варiантi iз сшввщношенням Торф: грунт - 1 : 1 також найбшьше переви-щувала контроль. Частка листя в надземнш масi сiянцiв дуба становища 44,0 %, у варь антах з використанням торфу у складi субстрату найбшьше значення цього показника визначено для варiанта Торф: грунт - 1 : 1 та у варiантi трикомпонентного субстрату з Грунт: перегнш: тирса - 5 : 4 : 1.
Ключовi слова: дуб звичайний, контейнер, субстрат, иянщ iз закритою кореневою системою, дiаметр, висота, довжина коренево'! системи, маса.
Вступ. Передбачене у Державнш цiльовiй nporpmi "Лiси Украши" на 2010-2015 рр. шдвищення лiсистостi Украши вимагало проведения po6ÍT з лко-розведення на площi 429,5 тис. га та з лковвдновлення на площi 231,2 тис. га [4]. Це завдання залишаеться актуальним i пiд час виконання лiсокультурних робiт, потрiбне забезпечення якiсним садивним матерiалом головних лкоутво-
1 доц. О.1. Лялш, канд. с.-г. наук - Харкгвський НАУ ím. В.В. Докучаева
