Перспективи використання хвойних деревних рослин для зеленого будівництва в умовах міста Києва на прикладі зелених насаджень національного університету біоресурсів і природокористування України Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Rubis V.L, Galkin S.I., Boiko N.S. Formation and Development of Collection in Alexandria Dendrological Park of the National Academy of Sciences of Ukraine

Established The three main stages of the woody plant introduction in Alexandria Dendrological Park : the 1st - snce the establishment of the park in 1788 and to 1917; the 2nd, 1946 after submission of the institution to the Academy of Sciences of Ukraine; and the 3d from 2000 and by present time. The data on the current taxonomic composition dendroflo-ra that includes 1218 regular units is provided. The representatives of East Asian floristic region are dominant concerning geographical origin - 226 (42.4 %) species, among life forms shrubs dominate - 577 (53.1 %).

Key words: Alexandria Dendrological Park, dendroflora, stages of plant introduction, taxonomic composition, scientific collections.

УДК 712.4:630*17:582.47(477-25) Заст. дир. ботатчного саду О.О. Середюк;

майстер виробничого навчання О.М. Якобчук; ГА. Кривохатько -НУ бюресурст i природокористування Украти, м. Кшв

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ХВОЙНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ДЛЯ ЗЕЛЕНОГО БУД1ВНИЦТВА В УМОВАХ М1СТА КИЕВА НА ПРИКЛАД1 ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ Б1ОРЕСУРС1В I ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРА1НИ

Наведено результата проведеного аналiзу TaKC0H0Mi4H0r0 складу хвойних рослин у зелених насадженнях Нащонального ушверситету бюресуршв i природокористування Укра!ни м. Киева. Встановлено, що хвойш рослини у насадженнях вишу представлен 15 видами, одним пбридом та 15 культиварами, що належать до 9 родiв, 4 родин, 3 порядив, 2 клашв, одного вщдшу. Переважна кшьюсть рослин належить до трьох родiв: Thuja L., Picea А. Dietr., Juniperus L. Визначено життевий стан рослин i чинники, що впливають на динамжу його показнигав. Встановлено види та культивари хвойних рослин, найбшьш перспективш для зеленого будiвництва в умовах Киева.

Ключовг слова: хвойш рослини, види, культивари, життевий стан, таксономiчний склад.

Як вщомо, в1чнозелеш рослини в озеленен вдаграють важливу роль, тому питання збшьшення асортименту завдяки саме цим рослинам е актуальним. Гарний зовшшнш вигляд, щшьна крона, чпта форми, характерний смолистий аромат, стшкють бшьшосп вид1в до еколопчних навантажень великого мюта роблять хвойш дерева та кущ1 незамшними в ландшафтному дизайш. Внут-р1шньовидове р1зномашття цих рослин надае можливосп фах1вцям з зеленого буд1вництва формувати р1зш ландшафти, а рослини надають виразносп та ви-соко! декоративносп [2].

Вражае кольорова гама культивар1в хвойних рослин: жовте, золотисте, блакитне, сизе, ср1блясте забарвлення хво!. Тому широке використання цих рослин в озелененш вщбуваеться завдяки вмшому поеднанню як за характером зростання, так i за забарвленням хво!.

Мета i завдання дослвдження. Визначити, як з вид1в та культивар1в хвойних рослин, що зростають у зелених насадженнях Нащонального ушверситету бюресуршв i природокористування Укра!ни (дал1 НУЫП Укра!ни) е найбшьш перспективними для зеленого буд1вництва в умовах Киева. Для досяг-

нення мети проаналiзовано таксономiчний склад та життевий стан хвойних рос-лин у зелених насадженнях НУБЛ Укра!ни у Киевi.

Матер1ал 1 методика дослщжень. Об'ектами дослiджень слугували ви-ди та культивари хвойних рослин, яю зростають в зелених насадженнях НУБЛ Укра!ни Киева. Аналiз таксономiчного складу хвойних рослин здiйснювали шляхом проведення швентаризацн насаджень. Оцiнку життевого стану рослин (ОЖС) проводили вiзуально за п'ятибальною шкалою категорiй життевого стану деревних рослин Е.Н. Андреево! [3]:

• 1 бал - здорове дерево. Дерева не мають зовншшх ознак пошкоджень крони та стовбура. Сух1 та всихакга гшки знаходяться у нижнш частит крони, або зов-сш ввдсутт. Хвоя мае характерне для виду забарвлення. Допускаеться пошко-дження хво! до 5 %.

• 2 бали - пошкоджене дерево. За наявносл хоча б одте! з таких ознак: знижен-ня щшьноста крони на 30-40 %; наявшсть 30-40 % сухих або всихаючих гшок у верхнш половит крони; пошкодження 30-40 % хво! шюдниками, хворобами.

• 3 бали - сильно пошкоджеш дерева. За наявносп хоча б одше! з таких ознак: зниження щшьноста крони на 50-70 %; наявшсть 50-70 % сухих або всихаючи гшок у верхнш половит крони; вщмирання вершини крони; пошкодження 5070 % хво! шюдниками, хворобами; характерне ютотне зниження приросту рос-лини.

• 4 бали - вщмиракга дерева. Основш ознаки: щшьшсть крони становить менше 15-20 %, пор1вняно з1 здоровою рослиною; бшьше 70 % гшок верхньо! частини сух1, або всихаючц хвоя не характерного для виду блщо-зеленого кольору, жов-тувата; пошкоджена шюдниками, хворобами хвоя швидко осипаеться.

• 5 бал1в - сухостш. До них можна в1днести дерева, що загинули в минул1 роки. На основi категорiй життевого стану деревних рослин розраховували ш-

декси життевого стану рослин. За методикою, рослинам, яю належать до пе! чи шшо! категорi! життевого стану, надаеться певний бал: здоровим - 1,0 бал; пошкодженим - 0,7; сильно пошкодженим - 0,4; вщмираючим - 0,1; свiжому i старому сухостою - 0 балiв. Розрахунок шдексу стану деревних рослин за !х кiлькiстю проводили за формулою

1=(щ + 0,7и2 + 0,4и3 + 0,1и4)/и, де: 1„ - iндекс життевого стану рослин за юльюстю рослин; п1 - кшьюсть здоро-вих, п2 - пошкоджених, п3 - сильно пошкоджених, п4 -вiдмираючих та сухих; п - загальна кшьюсть рослин. З щдексом вщ 1,0 до 0,8 життевий стан рослин ощ-нюються як "здоровi", 0,79-0,5 - "пошкоджеш", 0,49-0,2 - "сильно пошкодже-ш", з iндексом 0,19 та нижче - "повнiстю деградованi".

Результати дослщжень. У 2012-2013 рр. проведено швентаризащю хвойних рослин у зелених насадженнях на територн Нащонального ушверсите-ту бюресуршв i природокористування Укра!ни.

Шд час обстеження насаджень визначено таксономiчний склад рослин, котрi належать до вщдшу Голонасiннi (Ртвркуга), оцiнено життевий стан цих рослин за бюморфолопчними показниками, на основi чого обраховано щдекси життевого стану.

Унаслiдок проведених обстежень встановлено, що на територп НУБiП Укра!ни таксономiчний склад хвойних рослин представлений 15 видами, од-

ним пбридом та 15 культиварами, що належать до 9 родiв, 4 родин, 3 порядюв, 2 класiв, одного вщдшу. Встановлено, що переважна кшьюсть рослин, якi зрос-тають на територп ВНЗ, належить до трьох родiв: Thuja L. (435 шт.), Picea А. Dietr. (434 шт.), Juniperus L. (394 шт.), найменша кшьюсть видiв рослин е представниками родiв Platycladus L. та Larix L. (рис. 1).

Juniperus

Ginkgo I Abies Picea Platycladus Larix Metasequoia ] Chamaecyparis Thuja

v/////////m//////////////////z^\

0,3 0.5

0,1 0,1 0,4 0,3

V////////////^////;//^^ 33,9

0 5 10 15 20 25 30 35 40 Кшьюсть,% Рис. 1. Ыдносна ктьшсть рослин, яш зростають на територи НУБП за родами

Розподш рослин за шкалою категорш життевого стану та обраховат для кожного виду шдекси життевого стану наведено в табл.

Табл. Ктьшсть екземплярiв та оцшка життевого стану хвойнихрослин зелених насаджень НУБП Украшиу Киевi

Назва виду та його культиварiв

Кшьюсть рослин за п'яти-бальною шкалою категорш життевого стану, шт. 1 12 13 14 I 5

Заг. кшь-сть екзем-плярiв, шт

1ндекс життевого стану

Thuja occidentals L.

18

131

61

22

234

0,58

Th. occidentalis 'Wagneriana'

1,00

Th. occidentalis 'Wareana Lutescens'

0,40

Th. occidentalis 'Ericoides'

0,74

Th. occidentalis 'Golden Globe'

020

Th. occidentalis 'Ellwangeriana'

068

Th. occidentalis 'Ellwangeriana Aurea'

12

0,60

Th. occidentalis 'Lutescens'

040

Th. occidentalis 'Columna'

33

66

40

148

065

Th. occidentalis 'Piramidalis'

0,70

Th. occidentalis 'Smaragd'

0,63

Th. plicata D. Don

15

17

095

Chamaecyparis pisifera (Siebold et Zucc.) Endl. Squarrosa'

0,63

Metasequoia glyptostroboides Hu et W.C. Cheng

0,82

Larix decidua Mill.

1,00

Platycladus orientalis (L.) Franco

070

Picea abies (L.) H. Karst.

29

24

397

0,92

P. abies 'Nidiformis'

0,85

P. pungens Engelm.

18

13

34

0 82

P. glauca (Moench) Voss

0 70

Abies nordmanniana (Steven) Spach

0,75

Juniperus communis L.

0 82

шт

2

1

0

0

0

0

1

0

0

3

0

0

3

3

0

1

0

7

0

0

1

2

0

3

2

0

0

1

4

1

3

4

3

2

0

0

0

1

0

0

1

7

2

0

1

0

0

0

1

2

0

1

1

0

4

1

0

0

1

1

2

0

0

4

1

2

0

0

0

5

1

0

0

0

0

1

0

0

0

0

1

1

3

8

3

1

1

0

0

0

2

2

1

Г

n

n

n

r

1

1

3

1

2

0

0

6

2

П

П

r

J. sabina L. 356 16 5 0 0 377 0,98

J. sabina 'Glauca' 0 1 0 0 0 1 0,70

J. squamata Buch.-Ham. ex D. Don 0 7 0 0 0 7 0,70

Juniperus *media Melle 0 0 3 0 0 3 0,40

Ginkgo biloba L. 4 0 0 0 0 4 1,00

J. *media 'Pfitzeriana Compacta' 1 0 0 0 0 1 1,00

Разом 799 284 149 44 8 1284 0,83*

* - шдекс життевого стану розраховано для загально! кшькосп рослин

З табл. видно, що за ощнкою бюморфолопчних показниюв переважна кшьюсть рослин вщнесено до категори здорових рослин (799 шт.). Пщ час ш-вентаризаци виявлено 8 всохлих рослин, 44 - всихаючих, з яких 22 - рослини Thuja occidentals L.

Зазначеш рослини виявлеш в мюцях, де в зимов1 перюди спостер^алось максимальне нагромадження сшгу в сум1ш1 з сшлю та шском, як результат роз-чищення тшохщних дор1жок та алей. Потр1бно вщзначити низьку стшюсть ту! захщно! до велико! кшькосп опад1в у вигляд1 сшгу в поеднанш з ожеледицею, на час швентаризаци на територи НУЫП зростало 11 рослин ту! захщно! з об-ламаною верхньою частиною крони приблизно на 20-25 %, та 6 рослин зламаш на 40-45 %. Як вщомо, крона хвойних рослин, що зростають на сухих мюцях та в rim, стае бшьш рщкою i втрачае декоративш властивосл [1].

Близько 93 % ушх всихаючих рослин на територи HyEin Укра!ни ростае в пригшчених умовах (сильне притшення, густе розташування садивних мiсць, тдвищена загазованiсть повiтря). Hайбiльша кiлькiсть культиварiв, що зростають на територи HyEin Укра!ни, належать виду Thuja occidentals (10 культива-рiв), як представленi в кiлькостi 184 рослин (див. табл.). Необхщно зазначитти, що деяк культивари цього виду характеризуются низьким iндексом життевого стану, а саме: Thuja occidentalis 'Golden Globe' - 0,20; Thuja occidentals 'Lutes-cens' - 0,40 та Thuja occidentalis 'Wareana Lutescens' - 0,40.

Опрацювавши обраховат для хвойних рослин шдекси життевого стану, встановили показники шдекшв для кожного роду (рис. 2).

ThujaChamaecyparisMetasequoia Larix Platycladus Picea

Назва роду

Рис. 2. Середш показники тдекЫв життевого стану за родами

У зелених насадженнях HyEin Укра!ни найвищий показник шдексу життевого стану - у рослин роду Larix L. (1,0), Ginkgo L. (1,0), Juniperus L. (0,97), Picea А. Dietr (0,91). За кшькост 234 шт. рослини роду Thuja L. мають найменший показник шдексу життездатност стану - 0,62 (рис. 2).

Пiд час швентаризаци з'ясовано, що на стан рослин впливають не тiльки еколого-бюлопчш характеристики виду, але й характер посадок, тип насаджень та розмщення !х на територi!. За шдексами життевого стану рослини були роз-подiленi на категорi! (рис. 3).

Сильно пошкоджеш рослини; 0,8 Пошкоджеш; 33,5 Здоров1 рослини; 65,7

Рис. 3. Життевий стан хвойнихрослин зелених насаджень НУБП Украти

у м. Киевц %

З рис. 3 видно, що 65,7 % загально! кшькост хвойних вщносять до кате-гори "здоровi рослини", 33,5 % - "пошкоджеш" та 0,8 % - "сильно пошкодже-ш", що свiдчить про задовiльний життевий стан хвойних рослин у насадженнях НУБШ Укра!ни.

Висновки. Здiйсненi дослiдження свiдчать про необхiднiсть проведення агротехшчних заходiв: кореневого та позакореневого тдживлення, розчищення крони вiд всохлих гшок, розпушування ущiльненого грунту бiля стовбурiв рослин, для покращення умов зростання, вщповщно, i життевого стану окремих рослин, обрiзка рослин для омолодження крони (види роду Thuja, Juniperus).

На пiдставi власних спостережень та аналiзу життевого стану, рекомендуемо збшьшувати асортимент для зеленого будiвництва Киева, видами та культиварами хвойних рослин, що належать до родiв Abies L., Ginkgo L., Juniperus L., Picea А. Dietr.

Пiд час проектування посадок iз використанням видiв та культиварiв хвойних рослин, перевагу потрiбно надавати дшянкам з добрим освiтленням, оскшьки в тiнi та пiд пологом дерев крона хвойних рослин втрачае декоративш властивость

Л1тература

1. Кашшченко О. А. Декоративна дендрология / О. А. Калш1ченко. - К. : Вид-во "Вища шк." - 2003. - 199 с.

2. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : пщручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Св1т", 2005. - 456 с.

3. Андреева Е.Н. Методы изучения лесных сообществ / Е.Н. Андреева, И.Ю. Баккал, В.В. Горшкови и др. - СПб. : НИИХимии СПбГУ, М 54. 2002. - С. 155- 164.

Середюк А.А., Якобчук А.Н., Кривохатько Г.А. Перспективы использования хвойных древесных растений для зеленого строительства в условиях города Киева, на примере зеленых насаждений Национального университета биоресурсов и природопользования Украины

Отображены результаты проведенного анализа таксономического состава хвойных растений в зеленых насаждениях Национального университета биоресурсов и природопользования Украины Киева. Установлено, что хвойные растения в насаждениях ВУЗа представлены 15 видами, одним гибридом и 15 культиварами, принадлежащих к 9 родов, 4 семей, 3 порядков, 2 классов, одного отдела. Подавляющее количество растений относятся к трем родам: Thuja L., Picea А. Dietr., Juniperus L. Определено жиз-

ненное состояние растений и факторы, влияющие на динамику его показателей. Определены виды и культивары хвойных растений, наиболее перспективные для зеленого строительства в условиях Киева.

Ключевые слова: хвойные растения, виды, культивары, жизненное состояние, таксономический состав.

Seredyuk A.A., Yakobchuk A.N., Kryvokhatko GA. Prospects of Use of Conifers for Landscape Gardening in the Conditions of Kyiv City Using Plantings of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine as an Example

The analysis of conifers taxonomic structure of green plantings of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine in Kiev is made. Conifers of green plantings of the University are found to be represented by 15 species, 1 hybrid and 15 cultivars belonging to 9 genera, 4 families, 3 orders, 2 classes, 1 department. The vast number of plants belongs to three genera: Thuja L., Picea A. Dietr., Juniperus L. The living condition of the plants and the factors influencing dynamics of its indicators are determined. Species and culti-vars of conifers that are the most perspective for landscape gardening in the conditions of Kyiv are determined.

Key words: Coniferous, species, cultivars, vital state, taxonomic structure.

УДК 630.5:633.877 Доц. С.А. Ситник, канд. 61ол. наук; доц. В.М. Ловинська,

канд. бюл. наук - Днтропетровський державний аграрний утверситет

СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАН1В ГОЛОВНИХ Л1СОТВ1РНИХ ПОР1Д СУХИХ ТИП1В Л1СУ КОЧЕРЕЗЬКОГО Л1СНИЦТВА НОВОМОСКОВСЬКОГО Л1СГОСПУ

Наведено даш щодо розпод^ площ деревосташв сухих пгротошв Кочерезького люництва за типами люорослинних умов, типами люу, видовим складом, вжовою структурою, класами боштету головних порщ, якими е сосна звичайна та акащя бша. Встановлено, що люорослинш умови Кочерезького люництва представлеш десятьма типами: переважна кшьгасть видтв розташована у грудах. Деревостани сухого пгрото-пу представлеш II та I класами боштету. Як у соснових, так i в акащевих насадженнях розподш деревосташв за групами вжу е нерiвномiрним: превалюють середньовiковi на-садження з незначною часткою пристигаючих (22,3 %) деревосташв та молодняюв (33,3 %).

Ключовг слова: люорослинш умови, типи люу, пгротоп, едафотоп, боштет.

Забезпечення еколопчно! стабшьносп навколишнього середовища та збереження бюлопчно! та ландшафтно! р1зномаштност1 обумовлено функцюну-ванням люових фггоценоз1в, особливо для територш, де лю мае штучне похо-дження. Головними завданнями люового господарства Укра!ни е збереження, вщтворення л1с1в, покращення еколопчних функцш як природних, так 1 штуч-них люових ценоз!в [1, 6].

Загальна малолiснiсть Укра!ни зумовлена наявнiстю в 11 склад! територш, на яких переважають степи, а лю - явище штразональне, рiдкiсне. Рiвень функцiонування наявних та доцшьнють створення нових л1с1в у степовiй зош, де л1мпуючим екологiчним чинником е нестача вологи у Грунт, потребують дослiджень у площиш степового лiсознавства [2-5].

Територiя Дншропетровсько! областi належить до степово! зони i харак-теризуеться посушливим ктматом. Тому переважна бшьшють земель регюну,